На запрошення організаторів – Фонду «Інститут Східних Досліджень» і Вармінсько-Мазурського воєводства голова Волиньради Григорій Недопад на чолі волинської делегації у складі депутатів обласної ради, лідерів громад, парламентарів від регіону бере участь у 10-му Європейському конгресі місцевого самоврядування.

Цьогоріч безпековий форум, що традиційно проходить у польському містечку Миколайки, зібрав майже 3 тисячі учасників з понад 40 країн-членів Ради Європи – це представники місцевого самоврядування різних рівнів, урядових і громадських інституцій, наукових, дослідницьких, експертних та аналітичних центрів, а також бізнесу. Упродовж 10-ти років існування Європейський конгрес місцевих органів влади не лише дає змогу обговорити найактуальнішу проблематику сучасних громади, а й слугує майданчиком для розробки спільних рішень щодо глобальних викликів, а також інструментом зміцнення міжнародного співробітництва.

Темою цього року обрано «Глобальні виклики – локальні рішення». «Світ зазнає глибоких змін, і глобальні виклики реально впливають на життя громад. Саме в органах місцевого самоврядування – наближених до жителів та їхніх повсякденних проблем – приймаються ефективні рішення. Ці рішення не тільки відповідають місцевим потребам, але й сприяють глобальним рішенням», – зазначив голова Програмної ради Європейського конгресу місцевих органів влади Зигмунд Бердиховський.

Програма Конгресу передбачала широкий спектр дискусійних панелей, семінарів, лекцій, презентацій та мережевих сесій за 15-ма тематичними напрямками: політика і безпека; майбутнє місцевого самоврядування, сталий його розвиток; суспільство; економіка та фінанси; регіональна інфраструктура; зелена енергетика, інновації, інвестиції; культура, освіта, здоров’я; міжнародне співробітництво.

Досвідом підвищення стійкості місцевої влади до надзвичайних ситуацій та яким чином гарантувати безпеку і мінімізувати ризики для міських і сільських мешканців голова Волинської обласної ради Григорій Недопад поділився під час дискусійної панелі «Політика і безпека». Він, зокрема, зазначив, що у цій сфері уже тертій рік поспіль пріоритети визначає широкомасштабна війна: «Окрім розгортання у кожній громаді автоматизованих систем оповіщення про повітряні загрози, облаштування укриттів в освітніх, медичних, соціальних та інших публічних установах, місцеве самоврядування, регіональна виконавча влада спільно з бізнесом також взяли на себе зобов’язання з будівництва інженерно-захисних фортифікацій, створення та утримання мобільних вогневих груп, безумовної підтримки військово-оборонних формувань. Нещодавно ми також заснували комунальний заклад з підготовки національного спротиву».

Він також розповів, що важливим елементом безпеки є захист об’єктів критичної інфраструктури, забезпечення їх альтернативними джерелами живлення, створення резервних запасів обладнання та матеріалів, питної і технічної води, формування чітких алгоритмів дій на випадок надзвичайних ситуацій, підсилення служб невідкладного реагування та аварійно-відновлювальних бригад.

«Особливе значення надається доступності медичних та соціальних послуг. Наприклад, у сфері охорони здоров’я інституційна спроможність забезпечується не тільки зміцненням матеріально-технічної бази. Війна і пов’язані з нею виклики змусили нас запроваджувати нові методики і напрямки лікування, як от відновлювальна хірургія, протезування, фізична і психологічна реабілітація. На базі нашого комунального медичного вишу ми почали підготовку універсальних фахівців, ввели нові спеціальності на виклики часу. На базі відділень екстреної медичної допомоги відкрили кілька симуляційно-навчальних центрів, де необхідні навички з реанімування здобувають не лише медики, а й поліція, волонтери, освітяни і всі охочі. За допомогою міжнародних партнерів системно навчаємо патронажних медсестер, а також батьків сучасним правилам безпечного догляду за дітьми до 3-х років вдома. У віддалених сільських територіях працює експериментальних проєкт «медсестра громади», такий середній медичний персонал наділений значно більшими повноваженнями задля доступності медичних послуг для місцевих мешканців. У селах, де немає аптек, з’явилася можливість замовити ліки поштою з доставкою мобільними бригадами. До-речі, це також стосується і доставки соціальних виплат. Також практично у кожній школі та дитсадку встановлено тривожні кнопки і з’явилася фізична охорона», – перелічив основні заходи голова Волиньради.

Григорій Недопад також принагідно подякував партнерській спільноті за всебічну підтримку Волині та України у цей складний час.

Презентація цього унікального 12-титомного видання відбулась сьогодні у стінах Волинського національного університету ім. Лесі Українки за участі заступника голови Волиньради Григорія Пустовіта, народної депутатки України Ірини Констанкевич, науковців і літераторів, краєзнавців і музейників, викладачів і студентів вишу.

Член редакційної колегії видання, професор, проректор з навчальної роботи та рекрутації ВНУ ім. Лесі Українки Юрій Громик зауважив, що зібрання творів Олени Пчілки – перше за всю історію багатотомне видання її великого інтелектуально-творчого доробку – поезії, прози, драматургії, літературної критики, публіцистики, фольклористики, етнографії, художніх перекладів, а також мемуаристики й епістолярію. Над ним упродовж 2022-2024 років працювали науковці-філологи Лесиного вишу та приурочили його появу на світ до 175-річчя від дня народження Олени Пчілки.

«Цим виданням ми повертаємо у наш національний простір Олену Пчілку – Ольгу Драгоманову-Косач як видатну і геніальну письменницю, інтелектуалку, громадську діячку та першу жінку академіка. Минулоріч ми святкували 175 річницю від її дня народження, а отже якраз була нагода пошанувати цю унікальну постать у нашій культурі, літературі та науці, яка донедавна залишалася в тіні. У громадській свідомості вона була закріплена у статусі матері Лесі Українки і чомусь, нажаль, просто дитячої письменниці. За мету нами було взято відновлення текстів Олени Пчілки за її рукописами, а у випадку їх відсутності, за прижиттєвими першодруками, де збережено особливості її авторської мови та стилю. Пошук матеріалів ми здійснювали не лише в Україні, але й далеко за її межами», – розповів він.

Членкиня редколегії видання, парламентарка Ірина Констанквич зауважила, що робота над зібранням була надскладною, однак знайшлись ентузіасти, які змусили всіх повірити, що це можливо. «Робота над виданням розпочалась у час війни за Україну. І в цьому якраз полягала унікальність цього проєкту, аби довести усьому світові, що Україна – не росія. Що українці – це мужні воїни, які боронять нашу землю на сході і півдні, і в той же час на заході видають повне зібрання творів Олени Пчілки, яка є фундаторкою нашої культури і дає віру у майбутнє. В цьому якраз полягає сенс цього видання – це своєрідний меседж для наших захисників і для тих, хто буде жити далі і відбудовувати Україну. Це видання створене у час війни, але для миру, для утвердження української нації», – підкреслила вона.

В.о. ректора ВНУ Анатолій Цьось наголосив, що виш має ґрунтовну освітню і культурну традицію, нагадавши, що у 2021 році зусиллями університету було видане повне академічне зібрання творів Лесі Українки у 14-ти томах, яке має велику цінність для гуманітарної політики держави. «Я дуже пишаюся нашим університетом, нашими науковцями, які змогли за два роки підготувати і опублікувати тепер уже велике зібрання творів Олени Пчілки. Це свідчить про те, що наш університет може виконувати роботу, яка подекуди не під силу іменитим закладам. Все залежить від нашої ініціативи, професійності і бажання працювати для розвитку освіти і держави. Ми намагались максимально підтримувати цей проєкт, у тому числі й університетським коштом. І, повірте, на цьому не зупинимося», – зауважив він.

Від імені Волиньради заступник голови Григорій Пустовіт подякував усім, хто долучився до підготовки та видавництва зібрання творів Олени Пчілки. «Без знання, розуміння та поцінування минулого ми не зможемо у правильному напрямку рухатись у майбутнє. І саме творчість наших видатних українців має стати для нас дороговказом правильного шляху. Науковці Лесиного вишу зробили титанічну, складну роботу, аби відшукати, відновити, скомпонувати архівні документи та рукописи Олени Пчілки. Повне зібрання творчого доробку – це лише перший крок до її пізнання, інструментарій уже є, тепер справа за наступними поколіннями літераторів, які будуть працювати над цим спадком, популяризувати та поширювати його», – резюмував Григорій Пустовіт.

Про це повідомили під час щотижневої оперативної наради при голові ОВА Іванові Рудницькому. Участь у засіданні взяли заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт, керівники профільних управлінь виконавчої влади, територіальних органів, правоохоронних та військових структур, а також очільники територіальних громад і районів.

Зокрема наголошувалося, що відтепер пропуск через кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, які перевозять медичні вантажі, гуманітарну допомогу, здійснюватиметься на загальних підставах. «Волинська облвійськадміністрація більше не прийматиме рішень про дозвіл на виїзд за кордон. Це питання врегульовано постановою Кабміну, відтак, надалі необхідно звертатися виключно до прикордонної служби України», – пояснив заступник голови ОВА Роман Романюк.

Крім того, учасники наради заслухали проблемні питання, які виникли у Зимнівській та Прилісненській територіальних громадах щодо видачі документів, які підтверджують факт відсутності перебування об’єкта нерухомого майна у державній власності, що унеможливлюють залучення інвесторів. Голова ОВА Іван Рудницький рекомендував керівництву Регіонального відділення ФДМУ налагодити комунікацію та посприяти у вирішенні усіх проблемних питань, які виникають у керівників громад.

Під час оперативної наради також обговорили виконання робіт з передачі на баланс військових інженерно-технічних та фортифікаційних споруд на рубежі оборони вздовж українсько-білоруського кордону.

Відбулась річна конференція членів Волинської торгово-промислової палати. Участь у її роботі взяли заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт, президент ТПП України Геннадій Чижиков, заступник очільника ОВА Денис Денищенко, посадовці прикордонної, митної та виконавчої служб, а також представники бізнесу.

Президент Волинської ТПП Олександр Смолич відзвітував про діяльність організації за результатами 2024 року та окреслив перспективи роботи на нинішній рік. Наголосив на зростанні кількості наданих бізнес-асоціацією послуг: митно-брокерські послуги та сертифікація походження, експертиза товарів і послуг, оцінка майна, інформаційна та юридична підтримка бізнесу. Загалом палата надає бізнес-середовищу більше 20 видів послуг, тут також діє Центр підтримки експорту та Центр бізнес-освіти. Волинська ТПП минулоріч організувала чи долучалася до цілого ряду актуальних регіональних, міжрегіональних та міжнародних заходів. Окрім того, ведеться потужна волонтерська робота, яка не припиняється з початку повномасштабного вторгнення.

Основними цілями на 2025 рік визначено участь у ділових зустрічах, виставках, місіях компаній або брокерських заходах в ЄС; зовнішня підтримка для забезпечення відповідності вимогам сталої, цифрової та стійкої економіки; експертизи та сертифікація продукції, необхідної для Єдиного ринку ЄС; зовнішня підтримка у виконанні митних та інших формальних вимог щодо експорту/імпорту до Єдиного ринку ЄС; підтримка з питань патентування та ліцензування для Єдиного ринку ЄС.

Президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков високо оцінив діяльність Волинської ТПП як у підтримці бізнесу, так і в розвитку міжнародної співпраці. «За п’ять років організація вдвічі збільшила кількість різних видів сервісів та послуг для підтримки бізнесу. Вона розвивається і якісно, і ми спостерігаємо, як зростає її авторитет. Волинь має зосередити увагу на зовнішньо-економічній діяльності. Це і залучення інвестицій, і розширення міжнародної співпраці. Необхідно також подбати про організацію і підтримку ветеранського і жіночого підприємництва, а також поліпшення бізнес-клімату для успішних підприємців», – зауважив він.

Заступник очільника Волиньради Григорій Пустовіт переказав учасникам конференції вітання від голови Григорія Недопада та усього депутатського корпусу. «Хочу висловити вдячність бізнесовій спільноті регіону за роботу попри труднощі, спричинені війною. Незважаючи на усі ризики, загрози, які мають як об’єктивний, так і суб’єктивний характер, волинський бізнес живе, працює, наповнює бюджети. Ви вміло адаптуєтесь і плануєте перспективу розвитку. У цьому є і заслуга нашої регіональної ТПП, яка й надалі залишається центром ділової активності регіону, а також розширює співпрацю з іноземними інституціями та партнерами», – резюмував він.

ХVІІІ Міжнародна студентська наукова конференція з такою назвою відбулася у Фаховому коледжі технологій, бізнесу та права ВНУ імені Лесі Українки. Від імені Волиньради учасників привітав перший заступник голови Юрій Поліщук.

У роботі традиційного форуму взяли участь майже півтори сотні студентів з 14 закладів фахової передвищої та загальної середньої освіти України та Польщі. Учасники представили свої дослідницькі роботи, інтелектуальні диспути, творчі проєкти за напрямами: гуманітарні, соціальні і природничі науки, економіка, адміністрування і право, громадське здоров’я та безпека, інформаційні технології та прикладна математика а також виробництво, харчові технології і сфера обслуговування.

«Щоразу, відвідуючи такі наукові форуми, приємно вражений глибиною та актуальністю тем, які порушує молодь. Саме вона – освічена, активна, смілива, технологічно підкована є стратегічним потенціалом не лише розбудови національної економіки, а й загалом усіх сфер життя. Вірю, що кожен з тих, хто продемонстрував під час конференції свої здобутки, залишаться жити і працювати в своїй країні і стануть рушіями позитивних змін», – підкреслив Юрій Поліщук. Крім того, він відзначив почесними грамотами обласної ради кращі наукові роботи студентів.

Серед головних питань, які аналізувалися, результати діяльності медичної галузі області у 2024 році та основні напрямки роботи на 2025-й. Участь у засіданні взяв заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт.

За словами медиків, нинішня ситуація в системі охорони здоров’я відзначається зниженням рівня народжуваності, зростанням загальної смертності, високим рівнем захворюваності органів серцево-судинної системи, злоякісних новоутворень та, відповідно, зниженням очікуваної тривалості життя. Повномасштабне вторгнення російської федерації у 2022 році значно вплинуло на зростання недуг травматологічного, психо-неврологічного напрямів, підвищило запит на паліативну та реабілітаційну допомогу, а також потребу в розширенні видів реабілітаційної допомоги.

«Чисельність лікарів області на у.2024 році склала 3 552 осіб, що на 74 лікарі більше у порівнянні з 2023 роком. Ми активно працюємо над тим, аби бути готовими до кадрових викликів, які постануть перед нами. Зокрема, налагодили тісну співпрацю з Волинським національним університетом імені Лесі Українки стосовно підготовки клінічних психологів. У 2024 році спеціалізацію за новою програмою пройшли 17 психологів. Постійно проводимо навчання для удосконалення знань, підвищуємо кваліфікацію та організовуємо підготовку фахівців за тими спеціальностями, які будуть затребувані у найближчі кілька років», – зазначив начальник управління охорони здоров’я ОДА Юрій Легкодух.

Впродовж 2024 року тривала робота зі зміцнення матеріально-технічної бази медзакладів області. Зокрема, у 2024 році Міністерством охорони здоров’я було поставлено закладам охорони здоров’я області високотехнологічного медичного обладнання на понад 196 млн. грн, у тому числі за державними бюджетними програмами. Найбільш дороговартісні – магнітно-резонансний томограф за 55,9 млн. грн. та система лінійного прискорювача за 36,1 млн. грн. для обласної клінічної лікарні, ангіографічна система для ендоваскулярних нейроінтервенційних втручань за 30,0 млн. грн. та обладнання для знезараження медичних відходів за 6 млн. грн для КП «Медичне об’єднання Луцької міської територіальної громади».

Проводиться постійна робота з розширення доступу населення до лікарських засобів та медичних виробів за програмою медичних гарантій. Так, від початку реалізації програми відшкодування лікарських засобів «Доступні ліки» волинянам виписано понад 2 мільйони електронних рецептів.

Реабілітаційна допомога, в тому числі військовослужбовцям та ветеранам, в області надається у 28 медустановах, які підписали договір з Національною службою здоров’я України. У 16-ти комунальних закладах охорони здоров’я області – в амбулаторних умовах, у 12-ти – стаціонарно, у 6 – за напрямком «медична реабілітація немовлят, які народились передчасно та/або хворими, протягом перших трьох років життя». Загалом розгорнуто 438 реабілітаційних ліжок. Реабілітаційну допомогу надають 50 лікарів з фізичної та реабілітаційної медицини, 2 лікарі з лікувальної фізкультури, 67 фізичних терапевтів, 43 ерготерапевти, 67 асистентів фізичного терапевта, 43 асистенти ерготерапевта, 38 клінічних психологів, 20 психологів.

Пріоритетними завданнями до 2027 року медики визначили створення рівних умов та безперешкодного доступу населення до своєчасної, безпечної та якісної медичної допомоги, розвиток послуг з психічного здоров’я, психосоціальної підтримки, підвищення якості надання первинної допомоги, удосконалення системи громадського здоров’я, а також співпраця з громадами щодо підтримки медичних закладів та надання місцевих стимулів для медичних кадрів, найперше у сільській місцевості.

«Щиро вдячний за роботу кожному медику в цей нелегкий час і, зокрема, керівнику управління охорони здоров’я. Ви використовуєте усі можливості, щоб реформовувати систему охорони здоров’я, підвищувати доступність і якість послуг. Статистичні показники це підтверджують. Тож, впевнений, ця висока планка і далі буде дотримана, а врятованих пацієнтів буде більше», – зазначив Григорій Пустовіт.

Участь у розширеному засіданні колегії управління освіти і науки ОВА взяли перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук, голова освітянської комісії обласної ради Ольга Омелько та керівники обласних комунальних освітніх закладів.

Юрій Поліщук привітав освітянську спільноту від імені голови облради Григорія Недопада та депутатського корпусу, він також відзначив важливість тематики засідання колегіального органу. «Освітня галузь повсякчас перебуває в авангарді розвитку суспільства будь-якої країни. Поки функціонує освіта – держава розвивається. Тому дуже важливо оцінити прорахунки і виклики. Хочу висловити вдячність волинським освітянам за роботу у минулому році, а на прийдешній навчальний рік бажаю мінімум кадрових та матеріальних втрат, щоб наявні ресурси використовувалися якомога раціональніше, щоб ваші учні, вихованці та студенти і надалі здобували якісні знання і освіту. Хочу запевнити, що обласна ради і надалі буде докладати максимум зусиль, щоб рівень волинської освіти був найкращим в Україні», – наголосив він.

Підсумувала роботу освітньої галузі у 2024 році та окреслила пріоритети на теперішній начальниця профільного управління Наталія Матвіюк. Вона зауважила: в області функціонує 478 дитсадків, які охоплюють майже 27,5 тисяч дітей, 517 загальноосвітніх шкіл, де навчається 137 тисяч учнів, 33 – позашкільної освіти з 25-ма тисячами вихованців, у 14 закладах профтехосвіти навчаються 6 тисяч учнів, у 20 -ти фахової передвищої освіти – 13 тисяч студентів, в 11-ти вишах – 24,6 тисяч здобувачів освіти. Окрім, того на Волині додатково функціонує 4 релокованих заклади з Донецької області.

У 2024 році для освітньої галузі області з державного бюджету надійшло понад 4,5 млрд грн, в тому числі і цільові субвенції на створення навчально-практичних центрів у закладах профтехосвіти, підтримку осіб з особливими освітніми потребами, «Нову українську школу», шкільні автобуси, модернізацію шкільних харчоблоків та інше. «У 2025 році з урахуванням залишків з попереднього року в області ресурс цільових дотацій та субвенцій у галузі освіти складає 3,3 млрд гривень. Кошти розподілені за різними напрямками, що дозволяє забезпечити комплексний підхід до вирішення ключових завдань», – зазначила Наталія Матвіюк.

Окремо вона зупинилася на доступності освіти, особливо для дітей, які проживають у віддалених населених пунктах. Так, у минулому році на умовах співфінансування було придбано 8 шкільних автобусів на загальну суму 26,7 млн гривень і на сьогодні їхній парк налічує 250 одиниць, в тому числі 6 для підвезення маломобільних груп населення. «Загалом підвезення потребують ще понад 17 тисяч дітей, є необхідність у придбанні ще 53 одиниць. На ці цілі з державного бюджету Волинь отримала 112 млн гривень, невдовзі на умовах співфінансування з місцевих бюджетів заплановано придбати 31 шкільний автобус», – розповіла вона.

Йшлося і про безпекову складову освітнього процесу. «96%, а це 1010 освітніх закладів області мають укриття, 34% – їх орендують. У 4-х закладах освіти реалізується експериментальний проєкт зі створення спеціально обладнаних місць – габіонів. Задля безпеки дітей вживаються також різноманітні заходи, від фізичної охорони до використання сучасних технічних засобів», – наголосила вона.

Члени колегії обговорили і ряд актуальних для розвитку освіти напрямів в умовах воєнного стану, а саме: реалізація ефективної ветеранської політики, яка сприятиме реінтеграції захисників у суспільне життя та освітній простір; створення безбар’єрного освітнього середовища; запобігання булінгу, а також підтримка психологічного здоров’я дітей і педагогів. Окрему увагу приділили військово-патріотичному вихованню, набуванню навичок для дій у надзвичайних ситуаціях та розбудові безпечного й здорового освітнього середовища як важливої складової громадського здоров’я.

Голова обласної ради Григорій Недопад та начальника ОВА Іван Рудницький привітали трьох воїнів-ветеранів, які стали переможцями і призерами Всесвітніх «Ігор Нескорених -2025».

Цьогоріч ця престижна світова першість з адаптивних видів спорту пройшла на початку лютого у Канаді. Українська національна збірна була представлена найчисельніше у своїй історії – це 35 ветеранів та військовослужбовців, які зазнали поранень внаслідок виконання службового обов’язку.

«Ігри Нескорених 2025» вперше проходили за «гібридним» форматом: учасники змагалися не лише у літніх, але й зимових видах спорту, загалом в 11-ти. Українські воїни здобули 32 медалі: 12 золотих, 11 срібних та 9 бронзових. У загальному медальному заліку національна збірна посіла третє місце, поступившись лише США та Австралії.

Золото у скарбничку України приніс нововолинець Сергій Гордієвич, який показав найкращий результат у гірськолижному спорті. У лютому 2022 року він став до лав 92 окремої механізованої бригади, на Харківщині отримав поранення. Зараз Сергій працює у Нововолинському елекромеханічному фаховому коледжі й дуже багато часу приділяє фізичній реабілітації через спорт. Він розповів, що його перемога – це результат не лише тренувань, а й підтримки українців. Керівники області відзначили спортсмена грошовим сертифікатом на суму 85 тисяч гривень та почесною грамотою обласної ради.

Мешканець села Мощена, що на Ковельщині, Костянтин Копелюк на всесвітніх іграх спробував себе у баскетболі, волейболі, регбі, сноуборді. У складі Національної збірної з волейболу сидячи став бронзовим призером, з баскетболу на візках посів 6 місце, а у катанні на сноуборді – 4 місце. Він – молодший сержант ЗСУ, військовослужбовець. Двічі був поранений на Донеччині внаслідок артилерійських обстрілів. Спілкуючись із керівництвом області, він озвучив свою мрію – створити команду з волейболу сидячи в Ковельській громаді і разом із земляками на спортивній арені прославляти Волинь. Від керівництва області він отримав грошовий сертифікат на суму 135 тисяч гривень та почесну грамоту обласної ради.

Лучанка Алла Сенченко з 2018 року проходила військову службу, згодом звільнилася у запас, однак повернулася у ЗСУ в перші дні повномасштабного вторгнення, служила у стрілецькому батальйоні. Лучанка виконувала бойові завдання у Слов’янську та Лимані. У травні 2022 року отримала поранення, після чого потрапила в полон, де провела понад 8 місяців. В Україну її повернули 4 лютого 2023 року. У Всесвітніх Іграх Нескорених вона виступала у веслуванні, керлінгу, скелетоні, сноуборді та зайняла 6 місце в складі національної збірної команди України у змаганнях з керлінгу. Аллі Сенченко очільники області вручили сертифікат на суму 60 тисяч гривень та почесну грамоту Волиньради.

Нескорені спортсмени своєю чергою висловили вдячність керівництву області за увагу та повагу до ветеранів, а також реалізацію проєктів з підтримки учасників бойових дій та інтеграції їх у мирне життя. «Окрім спортивної на Іграх Нескорених ми мали також дипломатичну місію. Ми розповіли світовій спільноті на особистому прикладі про долю конкретної людини, військовослужбовця, який постраждав під час війни. Нас почули, побачили і це справило на усіх дуже глибоке враження, адже світу важливо пам’ятати, що в нас триває війна», – сказала Алла Сенченко. Спортсмени також підготували для керівників області цінні подарунки, які вони привезли зі змагань.

«Ми хочемо висловити кожному із вас найперше вдячність за захист незалежності та територіальної цілісності нашої держави, внесок кожного з вас неоціненний. І хоча ви зазнали поранень, та все ж продовжили свою боротьбу за Україну, тепер уже на міжнародній арені як спортсмени і як амбасадори. Дякуємо вам за силу волі, наполегливість та мужність, які ви проявили на Іграх Нескорених і тим самим прославили нашу Волинь і свою Батьківщину на увесь світ», – підкреслив голова обласної ради Григорій Недопад у своєму вітальному слові.

Під час засідання постійної комісії з питань майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області про підсумки роботи за 2024 рік звітували директори обласних комунальних закладів.

Так, керівниця санаторію матері і дитини «Пролісок» Оксана Бугайчук зазначила, що минулоріч оздоровниця прийняла понад 7 тис осіб, за надані послуги виручили майже 62 млн грн. Дохід, після сплати усіх податків, використали на оновлення матеріально-технічної бази: провели капітальний ремонт мінерального басейну, приміщень пральні і гуртожитку, закупили нові апарати та обладнання, придбали вантажний автомобіль, встановили додаткове відеоспостереження і комп’ютерну техніку.

Очільник обласної школи вищої спортивної майстерності Андрій Авраменко відзвітував, що в 2024 році в закладі працювало 7 відділень – бокс, боротьба вільна, важка атлетика, велосипедний спорт, веслування на байдарках і каное, дзюдо та легка атлетика. До участі у ХХХІІІ Олімпійських іграх підготували 7 спортсменів, а до національної збірної України увійшли 48 спортсменів. Проводили і ремонтні роботи в спорткомплексі «Колос», де й знаходиться ШВСМ, закупили новий спортивний інвентар.

Директор інституту післядипломної педагогічної освіти Петро Олешко розповів про наукову, методичну, інформаційно-аналітичну та організаційно-методичну роботу, міжнародну діяльність, організацію та проведення олімпіад і творчих конкурсів. Також в інституті активно зміцнюють матеріально-технічну базу та проводять поліпшення умов для слухачів. В минулому році тут відремонтували аудиторії, гуртожиток, встановили додаткове відеоспостереження та резервні джерела живлення в одному з корпусів та в укритті.

Депутати також схвалили звіт директорки Луцького геріатричного пансіонату Алли Гнатюк. Тут під опікою 165 мешканців, з них на повному державному утриманні 151 особа, 4 – на платній основі та 10 – диференційоване утримання, 50 – внутрішньо переміщені особи.  «У рамках міжнародного проєкту «Світле майбутнє – створення терапевтичного середовища для розвитку та підтримки шкільних навичок, професійної та соціальної реабілітації дорослих з інвалідністю», який реалізується у співпраці з Товариством друзів дітей Сілезького регіонального відділення міста Катовіце, Луцький геріатричний пансіонат в 2024 році було визначено пілотною установою для впровадження нових видів терапії», – йдеться у звіті директорки. Крім того, пансіонат активно співпрацює з різноманітними благодійними організаціями та залучає допомогу.

Також депутати підтримали звіти директорів підприємства з архівної справи та центру по здійсненню соціальних виплат.

На знак солідарності з кримськотатарським народом на флагштоці, що поблизу будівлі Волинської обласної ради, поруч із державним прапором замайорів і кримськотатарський стяг.

Саме цього дня 2014 року в Сімферополі, біля будівлі Верховної Ради АР Крим, на заклик Меджлісу кримськотатарського народу відбувся багатотисячний мітинг на підтримку територіальної цілісності та суверенітету України, який зібрав від 5 до 10 тисяч корінних кримчан та українських активістів. Вони висловили рішучий протест щодо проведення позачергового засідання Парламенту Криму, на якому, за задумом окупантів, мало бути ухвалене рішення про так званий «вихід» зі складу України. Мітингарям все ж вдалося зірвати сценарій рф з уявної легітимізації рішення про окупацію Кримського півострова. Ця подія стала символом опору окупації півострова, спільним гучним словом проти військової анексії росії.

Втім, вже наступного дня о 5-й ранку до парламенту та уряду АРК увійшли регулярні військові формування рф і захопили адмінбудівлі, а 16 березня 2014 року відбувся псевдореферендум про статус Криму.

Пам’ятна дата 26 лютого встановлена у 2020 році Указом Президента України на знак вшанування мужності й героїзму громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території – в Криму та Севастополі.