Учасників XXVIII Всеукраїнського конкурсу професійних читців імені Лесі Українки привітав перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук.

Вже понад 10 років головним організатором літературних змагань виступає Волинський академічний обласний театр ляльок. А сам конкурс було започатковано Національною спілкою театральних діячів України у 1996 році до 125-річчя від дня народження Лесі Українки. У конкурсі традиційно беруть участь професійні актори театрів і концертних організацій, а також студенти мистецьких вишів. Фінальний етап у різні роки відбувався у Києві та Ялті, втім після анексії Криму, з 2014 року конкурсантів гостинно приймає Волинь.

Перший заступник очільника облради Юрій Поліщук переказав вітання учасникам конкурсу та членам журі від імені голови Григорія Недопада та депутатського корпусу. «Конкурс уже має власну тривалу історію та гарні традиції. Волиняни пишаються тим, що це творче змагання отримало постійну прописку у нашому славному Лучеську. Я переконаний, що ми переживемо ці складні часи, перемога обов’язково буде за нами, і вже під мирним українським небом конкурс буде продовжуватися. Маю сподівання, що його почергово надалі прийматимуть і Крим, і Волинь», – зауважив він.

Цьогоріч до фіналу увійшли 12 читців з Івано-Франківська, Львова та Києва. Виступи конкурсантів оцінювало журі у складі провідних українських діячів театрального мистецтва та під головуванням народного артиста України, актора Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка Тараса Жирка.

У перший конкурсний день учасники відвідали Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки, де декламували твори письменниці. Тоді ж на сцені Волинського академічного театру ляльок відбулась вистава «Старосвітські дідичі» Миколи Гоголя, а у фойє театру експонувалась виставка ретро світлин авторського проєкту Тетяни Ціхоцької «Цвіт родини Косачів-Драгоманових». У другий день змагання конкурсанти виконували твори української класичної та сучасної поезії і прози.

За підсумками двох виступів члени журі визначилися з переможцями. Так, третє місце у конкурсі посів студент 2-го курсу Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника Васильчук Роман. Другу сходинку присуджено студентці 4 курсу цього ж вишу Яні Івасюк, а почесне перше місце виборов студент 2-го курсу Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. Івана Карпенка-Карого Артур Горобенко. Володаркою цьогорічного гран-прі конкурсу визнано акторку Львівського академічного драматичного театру ім. Лесі Українки, студентку 4-го курсу Львівського національного університету імені Івана Франка – Ольгу Федину.

Учасники також отримали низку особливих призів від представників влади та партнерів конкурсу. Перший заступник голови облради Юрій Поліщук привітав переможців та лауреатів конкурсу та нагородив дипломом і спеціальною відзнакою від голови Волинської обласної ради Григорія Недопада – вишиваним портретом Лесі Українки студента 3-го курсу Київської академії естрадного та циркового мистецтв Івана Ткаченка.

Окремі питання завершення поточного бюджетного року та формування проєкту обласного кошторису на 2025 рік обговорили під час робочої наради за участі керівництва області, фінансистів та головних розпорядників коштів. Волиньраду представляли голова Григорій Недопад та очільник постійної депутатської комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики Орест Маховський.

Характеризуючи проблеми і виклики завершення бюджетного року, начальник департаменту фінансів ОВА Ігор Никитюк зауважив, що від перевиконання доходів за 9 місяців вдалося додатково спрямувати на потреби майже 80 млн грн. Одночасно, з втратою ПДФО з військових обсяг понадпланового ресурсу, яким може оперувати обласний бюджет, зменшився втричі. «Ми неодноразово наголошували на необхідності врахування цього фактору головними розпорядниками коштів під час планування власної діяльності, початку ремонтних робіт, участі у проєктах і грантах, які вимагають залучення співфінансування. Лише в галузі освіти для співфінансування окремих загальнодержавних проєктів, облаштування укриттів, встановлення протипожежного захисту подано звернень, які до кінця року вимагають 150 млн грн додаткового ресурсу», – зазначив головний фінансист області.

Така ж проблематика є основною і на наступний рік, бюджетні запити від головних розпорядників коштів у півтора рази перевищують власні доходи головного обласного кошторису. І це при тому, що податкова база лишається на рівні теперішнього року. Натомість матиме місце зростання тарифів на енергоносії та комунальні послуги, а також прогнозується збільшення в межах 3% фонду оплати праці установ, які фінансуються з обласного бюджету.

Наголошувалося, що за таких умов керівники установ та головні розпорядники кошів, які ініціюють капітальні ремонти, участь у загальнодержавних чи грантових проєктах, що вимагають співфінансування, повинні зважати на обсяги встановлених їм бюджетних призначень. Не менш важливим є залучення для реалізації таких проєктів коштів бюджетів територіальних громад, які в результаті децентралізації отримали значну частину ресурсу, і саме їх мешканці переважно є користувачами послуг, які надаються обласними установами. До прикладу, бюджет Луцької громади більш як удвічі перевищує обсяг обласної скарбниці, а доходи за 9 місяців бюджету Ковеля склали майже половину річного обласного кошторису.

Голова Волиньради Григорій Недопад зазначив, що пропозицію фінансової участі громад в утриманні обласних комунальних закладів з урахуванням контингенту буде винесено на найближче засідання Координаційної ради з питань місцевого самоврядування. Також він призначив індивідуальні консультації з головними розпорядниками коштів та керівниками тих обласних комунальних закладів, фінансові питання яких залишається невирішеним як цьогоріч, так і прогнозуються як невизначені й наступного року. Окрім того детальний аналіз формування кошторисів на 2025-ий як кожної окремої установи обласної комунальної власності, так і галузей в цілому буде проведено під час традиційних бюджетних слухань після затвердження основних параметрів державного бюджету на наступний рік.

Змагання в онлайн-форматі приймає обласний еколого-натуралістичний центр. До участі долучилися 18 регіонів України. Юних лісоводів привітав перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук.

Він зокрема зазначив, що діяльність шкільних лісництв важлива для професійно-орієнтаційної роботи, адже багато дітей, які відвідують такі навчальні центри, у майбутньому своє захоплення пов’язують з професію. «Для волинян ліси – це не лише важлива частина повсякденного життя, а й історії. Саме в наших лісах зародилася Українська повстанська армія, саме наші ліси надихали багатьох українських письменників і поетів на творчість. І надзвичайно тішить, що професія лісівника є династійною і передається з покоління в покоління. Впевнений, що після нашої перемоги в лісівників буде багато роботи, а вихованці, в тому числі й волинських шкільних лісництв, будуть озеленювати Україну, робити її чистішою та багатшою», – зазначив посадовець.

Директорка еколого-натуралістичного центру Валентина Остапчук додала: в області діє 45 учнівських лісництв, і завдяки їхній діяльності до профільних закладів освіти у 2023-2024 роках вступило 50 вихованців. «Сьогоднішній зліт відбувається у важких для всієї України умовах. Попри війну наші діти вчаться любити природу, поважати та цінувати її. Тих 45 шкільних лісництв, які діють на Волині, – це гордість не тільки для нашого краю, але й всієї України. Дякую всім за титанічну та послідовну роботу, яка стане продовженням лісівничої справи для майбутніх поколінь», – підкреслила очільниця центру.

Волинь на всеукраїнському зльоті шкільних лісництв представляє Скулинське учнівське лісництво Колодяжненської сільської ради – лауреат Гран-прі обласного зльоту учнівських лісництв 2024 року.

До благодійного заходу на підтримку Збройних Сил України. долучилися заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт, народний депутат України Вячеслав Рубльов, депутати Волиньради, військові, волонтери, представники духовенства, місцевої влади, благодійники та громадськість.

«Боже великий, єдиний, нам Україну храни» – таку назву має уже традиційний для Горохівщини молитовний сніданок. Його ідейною натхненницею є директорка Горохівського психоневрологічного інтернату Юлія Ковальчук.

«Хай наша спільна молитва стане оберегом для усіх наших захисників і захисниць, для сиріт, полонених, для усіх, хто потребує підтримки і захисту. В наших серцях є одне бажання – щоб Господь нам допоміг, і швидше закінчилась війна, щоб усі наші воїни повернулися до своїх родин, а Україна була вільною, мирною і незалежною», – зазначила вона.

Благодійний захід розпочали зі спільної молитви за здоров’я воїнів та їхніх родин, перемогу і мир.

«Хочу подякувати кожному, хто доєднався до молитовного сніданку, за те, що ми зараз – єдина українська родина. І нам це потрібно берегти. Ми маємо усвідомити, що мати свою державу – це привілей. Тому маємо зробити все необхідне щоб зберегти Україну, передати нашим дітям і внукам цю одну велику родину, нашу Батьківщину. Тож єднаймося!», – закликав Григорій Пустовіт.

«Наші воїни тримають небо над нами, щоб діти, наше майбутнє покоління, мали перспективу в нашій країні. Тому хочеться помолитися і згадати саме їх. Зараз важка ноша на плечах кожного українця. Я вірю в Україну, в перемогу і в кожного з нас», – підсумував парламентар Вячеслав Рубльов.

Голова Волиньради, віцепрезидент з питань регіональної політики Української асоціації обласних і районних рад Григорій Недопад бере участь у дводенному стратегічному семінарі, організованому за партнерства Шведської асоціації місцевих влад та регіонів SALAR.

Навчання спрямоване на підготовку УАРОР до відповідей на кризи та зовнішні виклики. Основна мета – озброїти лідерів УАРОР знаннями та навичками для забезпечення сталого розвитку на основі демократичної першості.

«Швецька модель місцевого самоврядування, яка бере початок ледь не з часів вікінгів, добре відома у світі. В України – теж давня історія самоуправління, але ці традиції радянський союз усіляко пригнічував. Тому SALAR практично допомагає нашим громадам відновити ці традиції і сформувати справжню європейську модель самоврядування. Окрім того – це найпотужніша асоціація органів місцевого самоврядування в Європі, одним із головних напрямків діяльності якої є підготовка кадрів у системі самооруди. Тож отримати їхній досвід надзвичайно цінно не лише громадам, а й асоціаціям, які відстоюють інтереси місцевого урядування», – переконаний Григорій Недопад.

Партнери стверджують: умови їхніх муніципалітетів великою мірою залежать від того, що відбувається за межами Швеції. Саме тому SALAR організовує проєкти в інших країнах, і Україна серед цієї діяльності займає центральне місце, запевняють шведські колеги. «Зараз ми вирішили підтримати асоціації, які в останні роки набули інституційної потуги. Для такої великої країни дуже важливо – мати діалог регіонів з центральною владою, координувати діяльність із громадами і говорити одним голосом. Асоціація має будуватися демократичною і спиратися на членів знизу вверх. І ми навчаємо цьому не лише заради цінностей, а й тому, що це створює ефективність. Коли асоціація вивчає всі умови й виклики, веде діалог і має спроможність досягти консенсусу, то це велика перевага для центрального уряду. Тому що в такого уряду є кращі можливості вдумливо формувати політику й законодавство, які б відображали реалії на місцях», – зазначив експерт проєкту SALAR International «Підтримка децентралізації в Україні» Магнус Ліллестрьом.

Під час семінару учасники проаналізують сучасний стан асоціацій місцевого самоврядування в Україні і засади зміцнення демократичного лідерства. Буде напрацьована дорожня карта з формування стійкості та демократичності таких об’єднань, обговорено цифрові інструменти для репрезентативного прийняття рішень та реагування на потреби членів асоціації. Окрему дискусію присвятять управлінню кризами: розробка сценаріїв реагування на виклики з урахуванням захисту демократичного управління та цілей стійкості.

Цьогоріч змагатимуться важковаговики з Волині, Рівненщини та Хмельниччини. Учасників привітали голова Волиньради, очільник регіонального відділення НОК Григорій Недопад та народний депутат України, віцепрезидент Федерації важкої атлетики Луцька Вячеслав Рубльов.

Турнір проводиться на призи відомого волинського тренера Миколи Авраменка, їх приймає ДЮСШ «Колос». Микола Авраменко – відомий наставник не лише на Волині, але й за її межами. За час своєї професійної діяльності він виховав 7 майстрів спорту міжнародного класу та понад 50 майстрів спорту України з важкої атлетики. Під його керівництвом спортсмени завоювали 25 медалей юніорських чемпіонатів світу та Європи, встановили 5 світових рекордів серед юніорів, 14 рекордів України серед дорослих та 15 – серед юніорів.

«Це чудова традиція – відзначати день народження тренера змаганнями. Такий турнір дозволяє проявити вміння, таланти та навички, здобуті спортсменами під час виснажливих тренувань, а ще – позмагатися із сильнішим супротивником та отримати новий досвід. То ж бажаю усім вдалих змагань та вагомих досягнень”,– звернувся до учасників Григорій Недопад.

До вітального слова приєднався і Вячеслав Рубльов. Він зазначив, що Микола Авраменко виховав цілу плеяду відомих спортсменів та продовжує передавати свої знання молодому поколінню тренерів. Крім того парламентар відзначив грамотами наставників і організаторів турніру

Участь у благодійно-духовному зібранні взяли священнослужителі різних конфесій, військовослужбовці, волонтери, громадські діячі, представники бізнесу і влади різних рівнів. Волиньраду представляли голова Григорій Недопад та депутат Віктор Козак.

«Твори майбутнє в Україні сьогодні», – такий головний меседж для молитовного сніданку обрали організатори – Ковельська районна рада. Зазначалося, що майбуття країни залежить від внеску кожного. Присутні склали спільну молитву і за полеглих героїв, і за воїнів, які виборюють українську долю. Молилися за волонтерів та медиків, які щоденно рятують і підтримують і фронт, і тил. А ще – за молодь, яка навчається і розвивається саме в Україні, і за єдність нації.

Голова Волиньради Григорій Недопад зауважив, що у найважчі часи важливо зберігати віру у майбутнє, і кожен на своєму місці має докласти усіх зусиль для наближення перемоги. «Бо ми – створіння Божі. Він створив нас у Ісусі Христі для добрих справ. І справи ті Бог приготував заздалегідь, щоб ми могли свої життя присвятити їм», – зачитав він на загал писання святого апостола Петра.

Під час молитовного сніданку тривав збір коштів на підтримку бійців прикордонної комендатури швидкого реагування 6 Волинського прикордонного загону, які зараз перебувають в зоні бойових дій.

Із професійним святом трудівників цієї галузі привітав перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук.

Харчова промисловість Волині налічує понад пів тисячі підприємств, які спеціалізуються як на випуску готових продуктів, так і напівфабрикатів. Провідними є цукрова, плодоовочеконсервна та олійно-жирова промисловість, виготовлення молочної, м’ясної, а також кондитерської продукції та інші.

«З давніх давен повелося так, що українці – це справжні господарі, в яких не лише порядок в хаті й біля хати, але й завжди є хліб і до хліба. Саме тому харчова промисловість посідає одне із найважливіших місць у вітчизняній економіці. А продукцію, яка виготовляється на Волині, знають не тільки в нашому краї, але й далеко за його межами. Тож дякуємо за вашу щоденну працю– поки ви будете працювати, будуть ситими і наші воїни, й усі українці», – зазначив Юрій Поліщук.

Він також відзначив почесними грамотами і подяками обласної ради керівників і працівників відомих в Україні волинських підприємств.

Одноденна зустріч українських членів та ключових партнерів Європейської Асоціації місцевої демократії ALDA відбулася в Києві.

На форумі були присутні Генеральна секретарка організації Антонелла Вальморбіда, представники Посольства Італії, Франції, Німеччини та Хорватії в Україні, Делегації ЄС в Україні, Комітету регіонів ЄС, Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи, AICS та програми U-LEAD з Європою. Волиньраду як асоційованого члена ALDA представляв заступник голови Григорій Пустовіт.

Генеральна секретарка організації Антонелла Вальморбіда зазначила, що від березня 2024 року, коли відбулась перша асамблея асоціації, українська мережа ALDA розширилася до 28 членів. Вона наголосила, що теперішня зустріч присвячена визначенню ключових тем для майбутньої міжнародної Конференції з відновлення України, яка відбудеться в столиці Італії у першій половині 2025 року. «Ми маємо на меті використати колективні знання та досвід членів і партнерів ALDA в Україні, а також зацікавлених міжнародних інституцій для вирішення конкретних проблем, з якими стикаються сьогодні українські громади. Ми повинні визначити ключові напрямки та оптимізувати зусилля щодо подальших ефективних кроків з реконструкції та модернізації України», – підкреслила вона.

Так, в рамках асамблеї обговорено ключові виклики, які потрібно подолати до початку Ukraine Recovery Conference – URC 2025 (Конференції з відновлення України -2025), що покликана підтримати міжнародну координацію у відбудові України та залучити нові інвестиції.

Асоційовані члени ALDA в рамках нинішньої зустрічі окремо зупинились на питаннях посилення децентралізованої співпраці для сталого відновлення України та ролі ЄС і держав-членів у розширенні можливостей місцевого самоврядування. Також додатково було обговорено тему: «Уроки вступу Хорватії в ЄС: розбудова місцевого потенціалу для європейської інтеграції України». Крім того, на зустрічі йшлося й про пріоритети та виклики в частині донорської підтримки місцевих органів влади та громадських організацій.

Довідково:

ALDA є ключовим учасником у галузі місцевої демократії та співпраці між місцевими органами влади та громадянським суспільством у Європі, сусідніх країнах та по всьому світу, діючи в основному за допомогою методів співучасті в управління та децентралізованого співробітництва. Як основний елемент ALDA підтримує громадян та групи громадян у їхніх ініціативах, спрямованих на покращення місцевого контексту, наведення мостів з місцевою владою, щоб зробити цю зміну реальною. Організація об’єднує понад 350 членів, включаючи місцеві органи влади, асоціації місцевих органів влади та організації громадянського суспільства з більш ніж 45 країн Європи.