Участь у її роботі від Волиньради взяв заступник голови Григорій Пустовіт.

У порядку денному засідання – підсумки виконання планів розвитку закладів спроможної мережі Волинського госпітального округу, Програми фінансової підтримки та розвитку обласних комунальних медзакладів, а також епідеміологічної ситуації в області.

Медична допомога населенню у Волинській області надається як в амбулаторно-поліклінічних закладах, так і в стаціонарах різного типу (загальних, кластерних, надкластерних закладах охорони здоров’я та лікарнях громад). Аналізуючи роботу закладів, начальник управління Юрій Легкодух констатував, що основні завдання із забезпечення доступності та якості медичної допомоги жителям області в рамках Програми медичних гарантій, дотримання регіональних маршрутів, належної координації та дієвої співпраці закладів охорони здоров’я були виконані. Він зазначив, що з часу створення спроможної мережі у 2023 році медустанови суттєво покращили свої матеріально-технічної бази, як за рахунок централізованих постачань, так і коштом місцевих та власних бюджетів. «Налагоджена співпраця з місцевими громадами з підтримки та розвитку медичних закладів усіх форм власності. В області розвинена мережа реабілітаційних відділень, центрів ментального здоров’я. Однак, є й проблемні питання, які вимагають системної спільної роботи», – зауважив Юрій Легкодух. Серед найактуальтніших він назвав нестачу медичних кадрів, запровадження інклюзивності та безбар’єрного доступу під час надання медичних послуг, а також підтримку власниками медичних підприємств та надання місцевих стимулів для забезпечення медичними кадрами, в першу чергу у сільській місцевості.

В умовах воєнного стану надзвичайно важлива підтримка обласної ради, як власника обласних закладів охорони здоров’я, адже оплата наданих медичних послуг згідно підписаних договорів з НСЗУ не покриває в повному обсязі витрат. Така підтримка здійснюється через цільову регіональну програму, яка забезпечує фінансування 11-ти обласних закладів охорони здоров’я. На 2025 рік заходами Програми в обласному бюджеті передбачено 151 млн. гривень. Кошти призначення спрямовуються на оплату комунальних послуг та енергоносіїв, оплату праці з нарахуваннями, придбання продуктів харчування і медикаментів, лікувально харчування для дітей до 3-х років хворих на фенілкетонурію проведення капітальних ремонтів. За підсумками 10 місяців закладами охорони здоров’я освоєно коштів у сумі 109 млн грн, що становить 87 %. Крім того, у листопаді з обласного бюджету було додатково виділено 5,6 млн гривень на капітальний ремонт укриття в територіальному медичному об’єднанні материнства та дитинства і реконструкцію одного з відділень обласної психіатричної лікарні.

Про стан інфекційної захворюваності та вакцинопрофілактики населення області у 2025 році доповіла генеральна директорка Волинського центру контролю та профілактики хвороб Наталія Янко. За її словами, епідситуація залишається нестійкою. За 11 місяців загальна інфекційна захворюваність в області зросла на 13,5%. Ріст відбувся за рахунок сальмонельозу (на 77%), туберкульозу (на 9%), хвороби Лайма (удвічі). На 13% зросла захворюваність ГРВІ, втричі – грипом. Натомість локалізовано епідемічний підйом вірусного гепатиту А, стабілізовано епідемічну ситуацію по гепатитах В, С, кашлюку, знизилася захворюваність на гострі кишкові інфекції. Щодо імунізації, то за словами головної державної санітарної лікарки, за 10 місяців рекомендованого показника вакцинації – 80% досягнуто лише за щепленнями проти кору, епідемічного паротиту та краснухи (КПК) дітей віком 1 рік. Найнижчі показники охоплення щепленнями проти дифтерії, кашлюку та правцю у віці 18 місяців та серед дорослого населення. Низькими залишаються наздоганяючі щеплення серед дитячого населення, що вакцинуються за індивідуальним графіком проти поліомієліту, кашлюку, дифтерії та правцю, кору, паротиту і краснухи.

З активістами Волинської спілки ветеранів російсько-української війни зустрілися голова обласної ради Григорій Недопад, депутати Ігор Лех та Андрій Козюра.

Представники ветеранського активу констатують: у прийнятому на 2026 рік державному бюджеті видатки на оборону загалом збільшено, але – не базові виплати військовим, які несуть основний тягар війни. Тож, просять обласну раду виступити посередником і донести їхню позицію про потребу перегляду державного бюджету на користь більшого грошового забезпечення військовослужбовців до уряду та парламенту.

Очільник Волиньради Григорій Недопад зауважив, що депутатський корпус не має законодавчих повноважень напряму впливати на формування державного бюджету, однак, такий механізм як офіційне звернення до центральних органів влади із зазначеної проблематики – доступний. «Одночасно, хочу вас запевнити, що для обласної ради, військової адміністрації і наших громад підтримка сил безпеки та оборони була і залишається в пріоритеті. Лише цьогоріч з обласного та місцевих бюджетів на цю мету спрямовано понад 800 мільйонів гривень. Окрім того, багато депутатів різних рівнів, колективи комунальних закладів системно допомагають захисникам з власної ініціативи. Збільшуємо видатки і на ветеранську політику, зокрема на наступний рік передбачили в обласному кошторисі понад 42 млн грн на фінансування Регіональної програми підтримки осіб, які брали участь у захисті Батьківщини, та членів їхніх сімей. Такі ж цільові асигнування закладені в бюджетах і переважної більшості громад», – запевнив голова Волиньради.

Депутат Ігор Лех додав, що сьогодні сесія ухвалила рішення про створення тимчасової контрольної депутатської комісії з питань реалізації ветеранської політики і підтримки військовослужбовців. «Основним завданням комісії буде сприяння вирішенню питань соціального захисту ветеранів війни, членів їхніх сімей, сімей загиблих, безвісти зниклих, військовополонених та чинних військовослужбовців. Комісія має намір співпрацювати з громадськими організаціями, благодійними фондами та іншими суб’єктами діяльності у сфері ветеранської політики та оборони, формувати пропозиції органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування. Тож, як на мене, це конструктивний майданчик для спільного напрацювання дорожньої карти яким чином у найефективніший спосіб реалізувати вашу ініціативу. Ми готові приступити до роботи негайно», – звернувся до присутніх Ігор Лех – один з ініціаторів створення згаданої контрольної комісії.

Тож сторони домовилися, що узгоджувальна зустріч з підготовки звернення обласної ради до центральних органів влади відбудеться вже завтра, 18 грудня, під час першого засідання тимчасової комісії.

Із професійним днем державних виконавців привітали голова Волиньради Григорій Недопад, очільник ОВА Іван Рудницький та Луцький міський голова Ігор Поліщук.

День працівників державної виконавчої служби був встановлений щорічно 17 грудня Указом Президента України у 2009 році. Працівники виконавчої служби реалізують державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів, інших органів влади чи посадових осіб відповідно до законів.

«Ваша робота надзвичайно важлива, адже те, що ви стягуєте згідно з судовими рішеннями, служить на користь держави та її народу. Ви допомагаєте нашим спеціалізованим закладам для діток, самотніх і немічних, підтримуєте військових. Професія, яку ви обрали, дуже важка – доводиться отримувати багато негативу, проте вона ключова в життєдіяльності країни», – зазначив Григорій Недопад.

Він також відзначив Почесною грамотою обласної ради працівників виконавчої служби – Володимира Гончара, Оксану Ляду та Ярослава Пилип’юка.

Зокрема, проголосували за надання у постійне користування Крупівському навчально-реабілітаційному центру земельної ділянки площею 10,4 га. Також ухвалили рішення про дозвіл КП «Санаторій матері і дитини «Пролісок» на отримання кредиту, а для КП «Волинський обласний госпіталь ветеранів війни» – дозволу на проведення будівельних робіт. Їх будуть виконувати в рамках реалізації міжнародного грантового проєкту за програмою Interreg NEXT Польща-Україна 2021-2027.

Сесія надала також згоду на прийняття у спільну обласну комунальну власність комплексу будівель у місті Володимир – двоповерхового приміщення дитячого садка та складського приміщення. Відповідне клопотання надійшло від Володимирського педагогічного фахового коледжу імені Агатангела Кримського, який дотепер використовував ці площі на умовах безоплатного користування для задоволення потреб освітнього процесу.

Також депутати затвердили положення про проведення конкурсів відбору інвесторів для будівництва, реконструкції, реставрації об’єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, а також склад комісії з проведення інвестиційного конкурсу. Нормативні акти покликані стимулювати залучення інвестицій для впровадження проєктів з будівництва та проведення реконструкцій чи реставраційних робіт за рахунок коштів інвестора, забезпечення відкритості, публічності та прозорості процедури підготовки і проведення інвестиційних конкурсів, а також здійснення контролю за виконанням інвесторами зобов’язань на підставі інвестиційних договорів.

Від імені однопартійців під час 34-ої позачергової сесії її озвучив депутат, учасник бойових дій Олександр Пирожик.

Він, зокрема, зазначив, що у Єдиному реєстрі ветеранів – близько півтора мільйона українців і майже 50 тисяч – на Волині. Але ветеранська політика – це й питання пам’яті та належного вшанування загиблих, пошуку і юридичного оформлення зниклих безвісти, долі тих, хто пройшов через полон. Це – і підтримка членів їх сімей, а таких уже – понад 4 з половиною мільйони.

Він також наголосив, що ветеранську політику не можна зводити до пільг і привілеїв. Свідомий ветеран – це не відвідувач установ соцзахисту чи ветеранських хабів, а активний агент розвитку своєї громади, області, держави. Ветерани – не втрачені для суспільства люди, а його набуток. І саме так цивільні повинні сприймати ветерана: не як побитого війною, а як збагаченого бойовим досвідом.

«Четверте. Ветеранська політика – не лише ті, хто повернувся. Свідомий ветеран – той, хто розуміє, що інші побратими – досі на фронті, їх потреби – першочергові, а волонтерство для них – щоденне. Свідомий ветеран не вимагатиме собі благ, коли їх так само потребують ті, хто продовжує захищати Батьківщину. П’яте. Не діліть нас на «нормальних» і «не зовсім», лояльних до влади й опозиційних. Ветеран – це оголений нерв Нації, що має гранично критичне мислення. Він думає, як врятувати Державу, але також і як вдосконалити її владні інституції. Шосте. Ветеранська політика – це стратегія, комплекс питань національної свідомості, ідентичності, освіти та національно-патріотичного виховання. Ветерани мають бути найпершими учасниками навчально-виховних процесів у всіх закладах освіти. І не тільки – на уроках захисту України. Восьме: Ветерани – це практики, які мають безцінний досвід, здобутий без вчених звань. Винахідники, які щодня вдосконалюють зброю, амуніцію, техніку і при цьому апробують свої новації вже і зараз. Але, щоб іти в науку, їм треба вертатися з війни, закінчувати аспірантуру. Втрачаючи час, ініціативу, перспективу, бо їх розробки використають інші, у т.ч. інші країни. Треба дати можливість ветеранам ставати здобувачами наукових ступенів. Хай творять нову наукову, науково-технічну, інноваційну еліти. Відповідні зміни до законів вже напрацьовуємо», – йдеться у заяві.

«Головне ж для нас, аби саме ветерани ставали рушіями суспільного прогресу та лідерами своїх громад. Ті, хто потом і кров’ю захищав країну в найважчі часи, повинні мати першочергове право творити наше майбутнє», – підсумував Олександр Пирожик.

Так, більшістю голосів сесія підтримала усі ініційовані звернення.

Зокрема, до Кабінету Міністрів України і Міністерства культури та стратегічних комунікацій про забезпечення гідної оплати праці і достатнього життєвого рівня для працівників у сфері культури. Його прийняття ініціювала профільна комісія обласної ради, підтримавши клопотання обласної профспілки працівників культури. Пропонується переглянути окремі норми Бюджетної декларації на 2025-2027 роки, скасувавши мораторій на підвищення основних державних соціальних стандартів і гарантій та Єдиної тарифної сітки з урахуванням сучасних економічних умов і рівня мінімальної заробітної плати; підвищити посадові оклади працівникам у сфері культури та інших бюджетних сферах з поступовим наближенням до середньої заробітної плати по країні; затвердити порядок виплати доплат за вислугу років працівникам філармоній та концертних організацій.

Схвалене депутатським корпусом й звернення Волиньради до Сейму Литовської Республіки щодо налагодження партнерства у підготовці та відзначенні 600-річчя з’їзду монархів держав Європи у Луцьку. «Звертаємося з проханням долучитися до підготовки і відзначення згаданої ювілейної дати, сприяти широкому інформуванню про подію. Сподіваємося, що у тісному партнерстві 2029 рік стане вагомим історичним шансом для великої події, яка об’єднає Україну та Європу навколо спільних цінностей, партнерства і гідності», – йдеться у відозві.

Підтримане Волиньрадою й звернення до Верховної Ради України щодо законопроєкту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни та членів сімей загиблих (безвісно відсутніх, померлих) Захисників і Захисниць України при веденні особистого селянського чи фермерського господарства та здійсненні підприємницької діяльності». Автор – депутат облради, ветеран війни Андрій Козюра наголосив, що цим проєктом закону передбачається надання права учасникам бойових дій, членам сімей загиблих, особам з інвалідністю внаслідок війни, які виявили намір провадити сільськогосподарську діяльність на першочергове отримання в постійне користування 2 га земель для ведення фермерського чи особистого селянського господарства. «Це шанс для десятків тисяч ветеранів та членів їхніх родин повернутися до активного життя, відчути підтримку суспільства, реалізувати себе в мирній справі, а також зміцнити місцеві громади через створення нових робочих місць, розвиток сільських територій та малого бізнесу. Закон також відповідає європейським стандартам соціального захисту ветеранів та кращим практикам держав, які пережили масштабні військові конфлікти. Його положення відображають реальні потреби людей», – така аргументація викладена у зверненні.

Схвалене більшістю голосів також звернення обласної ради до парламенту про невідкладне ухвалення законопроєкту «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення права військовослужбовців, ветеранів та військовополонених, яких звільнено з полону, на належну медичну допомогу, реабілітацію, протезування». Прийняття документу ініціювала фракція «ВО Батьківщина».

Депутати також підтримали звернення, адресоване Верховній Раді України, щодо недопущення прийняття законопроєкту «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення виконавчого провадження через цифровізацію». Ініціатором також виступив депутат Андрій Козюра. Він наголосив, що цей документ, який уже прийнято парламентом у першому читанні, передбачає посилення механізмів автоматичного блокування боржнику можливості розпоряджатися своїми коштами та майном, навіть за умови відсутності накладеного арешту, впродовж усього часу знаходження відомостей про особу в Єдиному реєстрі боржників. «Також дозволяється стягнення єдиного житла та земельної ділянки, на якій воно розташоване, при наявності боргу понад 20 розмірів мінімальних заробітних плат (у 2025 році 160 000 грн). Крім того, цей законопроєкт не враховує соціальних обставин, в яких сьогодні живуть українці, в тому числі 8 мільйонів боржників», – зазначається у відозві. Відтак депутати обласної ради звертаються до парламенту не ухвалювати цей законопроєкт з метою недопущення соціальної напруги.

Такою ж є мотивація прийняття обласною радою ще одного звернення до Верховної Ради України із вимогою недопущення прийняття будь-яких законопроєктів, які будуть спрямовані на обмеження чи фактичне знищення малого підприємництва в Україні. Також закликають парламентарів невідкладно розглянути та прийняти законопроєкт №14295 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо мораторію на зміну правил оподаткування для фізичних осіб – підприємців», що юридично захистить від знищення систему спрощеного оподаткування, яка є опорою для розвитку малого та середнього бізнесу.

Мета – створення нової ефективної моделі старшої школи, яка забезпечить доступ до якісної і сучасної загальної середньої освіти, створить умови для здобуття учнівською молоддю профільної освіти, а також сприятиме підвищенню економічної ефективності функціонування освітніх закладів.

Робота над дорожньою картою майбутньої мережі тривала упродовж 2025 у відповідності до вимог чинного законодавства. За участю Міністерства освіти і науки України, експертів швейцарсько-українського проекту DECIDE, керівників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, місцевих органів управління освітою та керівників закладів освіти проводилися громадські обговорення реформи профільної середньої освіти в регіоні. Як результат, із 93-х академічних ліцеїв, які були заплановані засновниками у 2024 році, 14 – визначено як недоцільні.

Цьогоріч рішеннями сільських, селищних та міських рад внесено зміни до затверджених планів формування мережі закладів загальної середньої освіти на 2024-2027 роки. Згідно з якими перспективна мережа закладів освіти, що забезпечуватимуть здобуття повної загальної середньої освіти, складе 75 академічних ліцеїв та 4 спеціалізовані заклади освіти. Загалом 79 закладів: 7 академічних ліцеїв та 2 спеціалізовані заклади освіти – у Володимирському; 14 академічних ліцеїв – у Камінь-Каширському; 17 академічних ліцеїв – у Ковельському; 37 академічних ліцеїв та 2 спеціалізовані заклади – у Луцькому районах.

Із 54 територіальних громад академічні ліцеї не планується створити у 15 громадах: Велицькій, Доросинівській, Дубівській, Колодяжненській, Копачівській, Литовезькій, Луківській, Люблинецькій, Оваднівській, Поворській, Поромівській, Рівненській, Сереховичівській, Смідинській, Устилузькій.

Усі територіальні громади й надалі працюватимуть над вдосконаленням мережі закладів загальної середньої освіти, оскільки не виключається можливість коригування плану відповідно до потреб учнів та потенціалу громад.

Під час позачергового засідання сесії обласної ради депутати оголосили низку запитів за зверненнями своїх виборців.

Валентина Магурчак звернулася із запитом про зміну нормативних актів, які мають спростити вирішення житлових питань учасників бойових дій. Йдеться про оновлення правила ведення квартирного обліку громадян, який був прийнятий ще у 1985 році і яким досі користуються у громадах. «Постановою встановлено мінімальну норму житлової площі на одного члена сім’ї в населених пунктах, крім міст обласного значення, всього лише 6 кв м», – зазначає Валентина Магурчак і просить збільшити норми житлової площі на 1 члена сім’ї до 20 кв м.

Депутат Андрій Козюра звернувся із запитом до Луцького міського голови щодо перейменування вулиці Цегельної, що в обласному центрі, на честь Героя України Романа Самусіка. Лучанин служив на посаді командира групи спеціального призначення і загинув у серпні 2024 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Білогір’я Запорізької області, рятуючи побратима. «Його вчинок – приклад найвищої офіцерської честі, самопожертви та вірності військовій присязі. Тому прошу внести питання перейменування вулиці на його честь на комісію з впорядкування найменувань Луцької міської територіальної громади», – звернувся депутат.

Ще один запит Андрій Козюра адресував голові Волиньради. У ньому – ініціатива створення робочої групи з реконструкції басейну на базі Ковельського центру медичної реабілітації та паліативної допомоги. «Сучасні реабілітаційні програми для ветеранів передбачають активне використання водних процедур, які значно пришвидшують відновлення рухових функцій, зменшують больові синдроми, запобігають розвитку хронічних ускладнень та позитивно впливають на психологічний стан. Наявний басейн у закладі морально і технічно застарів, що обмежує можливості надавати якісні бальнеологічні послуги. Водночас, реконструкція дозволить розширити такий перелік послуг», – звернувся Андрій Козюра.

Віктор Галан-Влащук ініціює питання щодо збереження приміщення синагоги з оборонною вежею в місті Луцьку. За словами депутата, пам’ятка перебуває у вкрай незадовільному стані – стіни потребують укріплення, дах протікає. Наголошує: за таких обставин культурна пам’ятка може зруйнуватися. «У 2021-му році приміщення передали в користування релігійній організації. Пам’ятка знаходиться в історико-культурному заповіднику «Старий Луцьк» і потребує збереження. Прошу вжити заходів», – підсумовує депутат.

Ще один запит Віктор Галан-Влащук спрямував до Луцького міського голови про облаштування прибудинкових територій на вулиці Привокзальній, де знаходяться в тому числі і комунальні установи, які працюють з людьми з інвалідністю. «Це відсутність доїзду, виїзду, безліч ям, вода, яка не сходить, відсутність місць для паркування, благоустрою для дітей та жителів навколишніх будинків», – наголошує депутат.

Ярослав Матвійчук звернувся до голови ОВА, начальників Служби відновлення та розвитку інфраструктури області та патрульної поліції краю. Він підняв питання про встановлення камер швидкісного режиму на автошляхах області. «Останнім часом спостерігається значне порушення швидкісного режиму у містах, в т.ч. і у Володимирі. Через місто проходить ряд доріг державного та міжнародного значення, а також відбувається трафік автотранспорту до митного пункту пропуску «Устилуг». Значний транспортний потік і часті випадки перевищення швидкості постійно спричиняють ДТП», – стверджує депутат і просить підрозділи патрульної поліції посилити відпрацювання щодо дотримання встановленого швидкісного режиму в межах населених пунктів Волинської області. Також особливу увагу звертає на факти неналежного паркування транспортних засобів, зокрема на місцях, призначених для осіб з інвалідністю.

Депутат Волиньради Андрій Бокоч звернувся із запитом до начальника ОВА про надання інформації щодо культових утворень – храмів (каплиць), які розташовані і функціонують в установах державної та комунальної форм власності (вуглевидобувні підприємства, медичні установи, заклади освіти, центри реабілітації, соціальні установи, військові частини тощо ). Оскільки, на думку депутата, серед таких культових споруд можуть бути і московського патріархату.

Пам’ятні нагороди вручили голова Волиньради Григорій Недопад та начальник обласної військової адміністрації Іван Рудницький.

Зокрема, Грамотою Верховної Ради України за заслуги перед українським народом був відзначений голову громадської організації «Жест допомоги» Ярослав Котилко та подякою Голови Верховної Ради України Шацького селищного голову, а нині військовослужбовця Сергія Карпука.

Крім того, Почесні грамоти Української асоціації районних та обласних рад за високий професіоналізм та самовідданість, активну участь у житті регіону та з нагоди Дня місцевого самоврядування отримали депутат Волиньради Володимир Дибель та очільниця Луцької районної ради Тетяна Павлова-Багрійчук.

Пам’ятними відзнаками борців за незалежність України у XX столітті також було нагороджено ветеранів Народного руху України- Валентина Малиновського, Геннадія Кожевнікова, Олександра Гудиму, Андрія Криштальського, Віталія Кушніра, Зою Навроцьку та Віктора Федосюка.

Почесною грамотою обласної ради удостоєні також очільниця гуманітарно-соціального відділу виконавчого апарату облради Галина Карнаухова та депутатка Горохівської міської ради, директорка Горохівського психоневрологічного інтернату Юлія Ковальчук.