Про це та інше йшлося під час традиційної оперативної наради при т.в.о. начальника ОВА Романові Романюку. Участь у засідання взяв голова Волиньради Григорій Недопад.

Як поінформував керівник департаменту фінансів ОВА Ігор Никитюк, упродовж першого півріччя місцевими та обласним бюджетом акумульовано майже 13 мільярдів гривень (що на 25% більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року), з яких понад 60% – власні надходження, решта – державні трансферти. Понад план надійшло майже 400 млн грн. На підтримку сил безпеки та оборони громадами та обласним бюджетом спрямовано понад 1,2 мільярда гривень, що перевищує відповідні відрахування за увесь 2025 рік. Ігор Никитюк зауважив, що підсумки півріччя засвідчили збереження бюджетної стійкості області, але й наголосив на актуальності ефективного використання бюджетного ресурсу. Очільниця ГУ ДПС у Волинській області Оксана Левчук додала, що в регіоні зберігається достатній резерв для збільшення надходжень до бюджетів різних рівнів. Це, зокрема, легалізація найманих працівників, виведення зарплатні з тіні (нині в області налічується понад 2 тисячі підприємств, де оплата праці нижча за мінімальну), господарська діяльність без офіційної реєстрації, а також місцеві податки і збори, як от плата за землю, нерухомість, транспортні послуги.

Йшлося і про експериментальну урядову постанову, яка запроваджує цілісний механізм правил видалення зелених насаджень за межами населених пунктів. Начальник одного з відділів Держекоінспекції в області Андрій Філюк пояснив, що передбачено 10 підстав для знесення дерев і чагарників та комісійне обстеження за участі представників громади, Держлісагенства, Держекоінспекції з відповідним висновком. Проте зауважив, що нові норми не стосуються земельних ділянок, які перебувають у приватній власності, лісового фонду, а також самозаліснених земель сільськогосподарського призначення. Саме вивільнення від самосіву останніх для використання площ за призначенням і є найбільшою проблемою в громадах, яку, на жаль, експериментальна постанова не вирішує.

Окрім того, було проаналізовано й проміжні результати виконання в області програми ментального здоровʼя «Ти як?». Радниця т.в.о. начальника ОВА на громадських засадах з питань ментального здоров’я Ірина Абрамова зосередилася на питаннях міжсекторальної взаємодії, створенні в регіоні системи координації, оновленні соціальних паспортів громад, впровадженні маршрутів ментального здоров’я, якості і доступності послуг. Усе задля того, аби піклування про психічне здоров’я стало нормою.

Церемонія вручення дипломів обʼєднала велику академічну спільноту Волинського національного університету імені Лесі Українки, батьків, партнерів, духовенство і представників влади. Від імені Волиньради випускників привітав заступник голови Григорій Пустовіт.

Цьогоріч ступінь бакалавра здобули 1843 юнаків і дівчат, у числі яких 33 діючих військовослужбовців та ветеранів війни. Більшість уже невдовзі застосовуватимуть отримані знання у професійній сфері. «Ви випускаєтесь з університету, який поєднує наші волинські, українські освітні традиції новітніми технологіями навчання і науковими дослідженнями. ВНУ, без сумніву, є тим закладом, де активно розвивається міжнародна академічна мобільність, і який входить у топ-10 класичних університетів України. Щиро дякую, що обрали саме наш виш, що залишилися навчатися в Україні і будете надалі розвивати нашу державу», – звернувся до випускників ректор університету Анатолій Цьось.

Зі здобуттям фаху студентів привітав і заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт: «Сьогодні ви отримали омріяний результат навчання впродовж 4 років. Попереду – великі можливості. Бажаю, аби труднощі оминали ваше життя. Найголовніше – вірте у себе й свій талант, вкладений у вас батьками й викладачами. Ви – покоління перемоги. Щастя вам і талану, нехай всі ваші мрії збуваються. Я переконаний, що українці будуть відкриттям для усього світу. Усім – мирного та щасливого майбуття».

Участь у тематичній дискусії, присвяченій з’їзду очільників держав Європи у1429 році, взяв перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук.

Відкриту дискусійну платформу організовано Волинським національним університетом імені Лесі Українки в рамках підготовки до відзначення 600-річчя історичної події. Учасниками обговорення стали науковці, краєзнавці, фахівці музейної справи та охорони історичної спадщини, представники влади різних рівнів, культурно-мистецької, туристичної, духовної сфер, видавничого та промоційного секторів. Відриваючи зустріч, ректор Лесиного вишу Анатолій Цьось зауважив, що мета такої широкоформатної дискусії – системне обґрунтування історичної, філософської і суспільної значимості З’їзду європейських монархів у Луцьку.

Лобістка відзначення ювілейної дати зустрічі коронованих осіб держав Центральної і Східної Європи у Луцьку на загальнодержавному рівні, парламентарка і очільниця Наглядової ради ВНУ Ірина Констанкевич додала, що значимість цієї історичної події варто розглядати і в міжнародному контексті, а ще – неодмінно через призму сьогодення, як опертя для прийняття України у світі.

«Дуже важливо проєктувати цю історичну подію на різні аспекти сучасного буття: культурний, економічний, безпековий, політичний, наші взаємини з сусідами європейської спільноти, одночасно підтверджуючи, що упродовж століть наша країна була суб’єктом державотворення. Тож, бажаю плідних дискусій і конструктивних висновків», – звернувся до присутніх перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук.

Під час першої панельної дискусії «Дипломатична шахівниця Європи 1429 року» спікери зосередилися на геополітичній та суспільно-релігійній ситуації в Центрально-Східній Європі ХV століття, передумовах проведення З’їзду монархів, який започаткував міжнародну дипломатію та прообраз ЄС, його історичних постатях, а також Луцьку як місці дипломатичної зустрічі. Другу частину обговорення присвятили популяризації та брендингу цієї події, стратегії інтеграції середньовічної спадщини у сучасний міський простір, а також форматам ревіталізації історичної пам’яті.

Участь у роботі колегіального органу Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування «Українська асоціація районних та обласних рад» взяв голова Волиньради, віцепрезидент УАРОР з питань регіональної політики Григорій Недопад.

За участі фахівців Міністерства освіти і науки, освітніх експертів члени правління вчергове обговорили управлінські та правові виклики передачі цілісних майнових комплексів закладів професійно-технічної освіти з державної в комунальну власність. Голови обласних рад наголошували на складності процедури та її затягуванні часто з причин, які не належать до повноважень місцевих органів влади. Процес триває з 2016 року, однак передати з державної у комунальну власність на сьогодні вдалося не більше 10% закладів професійної освіти. Серед основних причин – застаріла документація або ж її відсутність на значну частину власності, а відтак і необхідність її виготовлення за доволі значні кошти обласних бюджетів, аварійність окремих будівель, які не підлягають відновленню, відсутність рішення МОН про вихід зі складу засновників тощо.

Під час обговорення Григорій Недопад зауважив, що над процесом зміни власності закладів професійної освіти Волиньрада системно працює з 2019 року. «І коли, практично, процес перебував на фінальній стадії, його довелося починати заново у зв’язку зі скасуванням Господарчого кодексу і зміною організаційно-правової форми центрів профосвіти. Ми виконали і цю частину роботи, але на фініші з’ясувалося, що на одні й ті ж об’єкти кадастрові номери МОН і освітніх закладів не співпадають. То ж я просив би більшої залученості і оперативності міністерства у розв’язанні подібних колізій. Наша команда готова до предметної роботи. Маємо чітке розуміння спроможної мережі, актуальності оптимізації закладів профтехосвіти з огляду на зміни демографічної ситуації та запитів ринку праці. Це також вивільнить кошти обласного бюджету на інші потреби, зокрема й підтримку Сил оборони», – аргументував Григорій Недопад.

Окрім того члени Правління обговорили результати зустрічі у «Страсбурзькому форматі» при Конгресі місцевих і регіональних влад Ради Європи у партнерстві з УАРОР щодо субрегіонального рівня місцевого самоврядування, зосередившись зокрема на заходах з відновлення спроможності районних рад. На порядку денному було і погодження Плану підтримки від шведсько-української програми Polaris «Підтримка багаторівневого врядування».

З черговою датою заснування частини військовослужбовців від імені Волиньради привітав голова Григорій Недопад, а також представники влади різних рівнів, силових структур, бізнесу, священнослужителі та ветерани служби.

Історія волинських прикордонників бере початок з липня 1918 року. Тоді 3-тя Волинська кордонна бригада Армії Української Народної Республіки здійснила перший день охорони західного кордону держави. Сучасний 6-й прикордонний загін ДПСУ був сформований після проголошення незалежності у жовтні 1992 року . Нині вартові державних рубежів несуть службу і на лінії фронту, де виконують бойові завдання спільно з іншими підрозділами Сил оборони.

Урочистості розпочали з вшанування у хвилині мовчання усіх полеглих військовослужбовців, та поклали квіти до пам’ятного знаку на честь полеглих прикордонників. «Наша спільна мета – відстоювати кордони України та оберігати людей. Шлях, що обрав кожен з вас, є складним й відповідальним. Сьогодні ми спільно з іншими підрозділами стримуємо збройну агресію Росії. Бажаю зберігати стійкість й з шаною носити звання охоронців кордону» – звернувся до військовослужбовців начальник Волинського прикордонного загону Богдан Ігнатюк .

З нагоди свята привітав присутніх та вручив відзнаки обласної ради її голова Григорій Недопад: «108 років тому кордони мали зовсім інший вигляд. Минув час, ДПСУ демонструє активну модернізацію та новітні підходи до патрулювання й охорони рубежів на прикордонні з європейськими та північними сусідами. Паралельно несете колосально складну службу у зонах бойових дій. Сьогодні я висловлюю вдячність кожному з вас за внесок у відстоюванні безпеки та цілісності нашої держави. Доки ви на кордонах – українці мають можливість жити та працювати».

Участь у засіданні колегіального органу професорсько-викладацького складу Академії рекреаційних технологій і права взяв голова Волиньради Григорій Недопад.

Вчена рада проаналізувала актуальні питання за підсумками минулого навчального року та підготовку до наступного. Йшлося, зокрема, про результати діяльності екзаменаційних комісій, готовність до вступної кампанії, зміни до правил прийому у 2026 році та присвоєння вчених ступенів викладачам академії.

Так, цьогоріч МОН розширило перелік вступних іспитів, які можна складати дистанційно. Цим правом можуть скористатися абітурієнти, які складали НМТ або ЄВІ на прифронтових територіях, а також працівники поліції та ДСНС, що перебувають у відрядженні. Для учасників бойових дій спрощена програма вступу лишається незмінною – за співбесідою без реєстрації на НМТ та вступних іспитів до магістратури.

Також під час вченої ради обговорили підготовку до ліцензування нової освітньо-професійної програми «Історична спадщина та розвиток громад». Студенти зможуть здобувати компетенції в різних галузях: від історії до менеджменту. Григорій Недопад наголосив на актуальності цієї кваліфікації: «Дуже важливо залучати молодь до того, щоб у майбутньому вони розвивали громади й популяризували Волинь. Сучасний ринок праці вимагає креативних ідей. Тому якісна інтеграція такого спектру дисциплін зможе створити затребуваного спеціаліста для місцевого та регіонального розвитку».

На Волині відбувся всеукраїнський круглий стіл з вирішення актуальних питань деревообробної галузі. До дискусії долучився перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук.

Обговорення проблеми доступу деревообробних підприємств до сировини та організації біржових торгів вкотре ініційовано Федерацією роботодавців України та Українською асоціацією меблевиків. Платформа «Діалог влади та бізнесу» об’єднала усі зацікавлені сторони – законодавців, урядовців, лісівників, виробничників, представників регіональної влади, наукової та екологічної спільнот. Перший заступник голови Волинської облради Юрій Поліщук привітав широке представництво в обговоренні заявленої проблематики: «Деревообробна промисловість – одна з основних бюджетоутворюючих галузей і фундаментальна складова економічного та експортного потенціалу регіону. Тому обласна влада зацікавлена у розвитку виробництв із високою доданою вартістю. Сподіваюся, що під час сьогоднішнього широкоформатного діалогу вдасться відшукати консенсус, одночасно зберігаючи баланс між потребами в деревинній сировині сил оборони, соціального, енергетичного і виробничого секторів».

Представники деревообробної промисловості зазначили, що попри війну галузь розвивається, зростають інвестиції, але для роботи на повну потужність бракує сировини. Послідовно відстоюючи переробку деревини в Україні замість експорту сировини, представники галузі домоглися мораторію на вивезення сировини за кордон і наполягають на збільшенні заготівлі деревини та вдосконаленні біржових торгів.

Запити деревообробних підприємств підтримують і законодавці. Представник парламентської робочої групи Олександр Ковальчук запевнив, що триває робота над стратегічним документом, який покликаний не тільки задовольнити вітчизняний ринок, але й вирішити глибші проблеми лісової галузі, використовуючи досвід європейських країн. Заступник міністра економіки, сільського господарства і довкілля Тарас Висоцький запевнив, що уряд уже запровадив дерегуляцію інструментів доступу до сировини переробників і збільшив обсяги заготівлі деревини на 1,5 млн кубометрів. Одночасно вдосконалено критерії відбору учасників торгів та умови формування стартової ціни, що сприятиме прозорості процесу для доброчесних покупців.

Під час круглого столу роботодавці також презентували дослідження з виконання ДП «Ліси України» зобов’язань із нарощення заготівлі деревини у 2026 році на основі аналізу даних результатів І півріччя та сортиментного плану закупівлі, а також обговорили викликів проведення біржових торгів за підсумками форвардних закупівель.

Сучасний осередок митного оформлення розпочав роботу у Колодяжненській громаді. Участь у відкритті взяли керівники області Григорій Недопад та Роман Романюк, представники місцевої влади, митної та прикордонної служб, міжнародні перевізники, імпортери та експортери.

Проєкт реалізовано ТОВ «Автохоф» спільно з Волинською митницею в межах державної програми «Доступні кредити 5–7–9%», що підтримує бізнес у впровадженні важливих інвестиційних проєктів. «Ковель – це одна з найпотужніших транспортних розв’язок, що ведуть до країн ЄС. Тож щоразу, повертаючись з ЄС, я розумів, що цей досвід й стандарти варто втілити у нас, щоб такі умови мали наші водії і працівники митниці. Донедавна на цьому місці було сміттєзвалище, а зараз – тут сучасний і функціональний простір. Я вдячний громаді, партнерам та владі за підтримку», – звернувся до присутніх ініціатор, інвестор і втілювач проєкту, голова Регіональної ради міжнародних автомобільних перевізників Волинської та Рівненської областей, депутат Волиньради Віктор Козак.

Новий митний термінал став першим етапом розбудови логістичного комплексу «Автохоф». У перспективі на площі 6 га з’явиться повноцінна логістична інфраструктура для міжнародних перевізників – від технічного обслуговування до оформлення вантажу. Для області – це понад сотня нових робочих місць.

Голова Волиньради Григорій Недопад відзначив згначимість внутрішніх інвестицій: «Попри війну ми інвестуємо в розвиток регіону. Прикордонне розташування – наша ключова перевага. Відкриття цього об’єкту – це не лише про комфорт та функціональність, це і про адаптацію до стандартів ЄС. Бажаю бізнесу не зупинятися у масштабуванні власних ідей. Майбутнє України залежить від підходу, який обираємо зараз. Нехай сучасний простір створює якомога більше можливостей для економіки Волині та України».

Ці питання стали предметом обговорення чергових Конгресових слухань на онлайн-платформі «Діалог з громадами». Від Волиньради участь в дискусії взяв голова Григорій Недопад.

Заступник Міністра розвитку громад та територій України Сергій Деркач повідомив, що уряд має намір запровадити системний підхід до вирішення хронічної проблеми пільгових перевезень, зокрема й в частині відшкодування перевізникам за надану послугу. Планується, що впродовж наступних двох років усі області мають сформувати єдині реєстри пільговиків, що дасть можливість з’ясувати реальну кількість людей, які мають право на безоплатний проїзд. Замість посвідчень, 60% яких, за словами урядовця, є підробними, облік перевезень здійснюватиметься електронними картками пільговика. Передбачається, що повноцінно реформа пільгових перевезень запрацює з липня 2028 року.

Про вдосконалення надання медичних послуг з інструментальної діагностики говорив Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко. Він, зокрема, зазначив, що у закладах охорони здоров’я державної та комунальної власності налічується 749 сканерів КТ, 250 з яких закуплено упродовж останніх 5 років. Однак така кількість апаратури не вирішила проблеми з постійними чергами для проходження комп’ютерної діагностики. Натомість Віктор Ляшко констатував, що моніторинг на місцях виявив неефективне використання дороговартісного устаткування, а відтак і штучно створеного тривалого очікування пацієнтів, яке часто пропонують скоротити за додаткову плату, тоді як послуга уповні оплачується за системою державних медичних гарантій. Тож міністр пообіцяв дієві механізми контролю та впливу, аби ситуація обернулася на користь пацієнтів.

Наслідки негоди у навчально-реабілітаційному центрі оглянув голова Волиньради Григорій Недопад.

За словами заступника директора з питань економіки і фінансів спеціальної освітньої установи Андрія Розтоки, напередодні вдень шквальний вітер зірвав частину покрівлі зі спального корпусу та котельні, а шматки шиферу потрощили вікна в спортивній залі, їдальні та кількох житлових кімнатах. Йдеться про 7 пошкоджених склопакетів та понад 50 квадратних метрів розкритого даху. «Щойно негода вщухла, ми поспішили затягти діри на даху плівкою, аби уникнути затікання. Також фахівці вже обрахували орієнтовну вартість матеріалів та аварійно відновлювальних робіт – це близько 125 тисяч гривень. Клопотання про виділення цієї суми спрямували головному розпоряднику коштів – управлінню освіти і науки ОВА», – розповів Андрій Розтока.

Проте голова обласної ради Григорій Недопад запропонував інший варіант вирішення проблеми. «Діяти треба дуже швидко. Якщо пориви вітру знесли шифер, то наступний ймовірний шквал пошматує і плівку, більш вразливою стає і пошкоджена покрівля, а до кінця тижня прогнозується вітряна і дощова погода. Тому є ризик, що наслідки можуть бути значно більшими, як і вартість їх ліквідації. Обласна рада, як засновник, негайно звернеться з клопотанням до департаменту фінансів ОВА про виділення коштів з резервного фонду обласного бюджету, який і призначений для подолання збитків, завданих, в тому числі, і стихійними явищами. Це найшвидший варіант і процедурно», – запевнив Григорій Недопад.