Турнір з кікбоксингу WAKO серед дітей, юнаків та юніорів присвячений пам’яті тренера і воїна Віталія Тимофєєва та захисників, які загинули у боротьбі за незалежність України. Одночасно триває й Чемпіонат України з кікбоксингу WAKO серед дорослих. Участь у відкритті змагань взяв перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук.

Президент Федерації кікбоксингу WAKO у Волинській області Максим Дядюра розповів, що турнір традиційно проводиться проводиться з 2018-го року. Впродовж трьох днів свої уміння на рингу демонструватимуть близько 400 кікбоксерів з різних куточків України.

З вітальним словом до спортсменів та їх наставників звернувся перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук: «Цей турнір, у першу чергу, про шану і пам’ять до тих, хто віддав життя, аби ми мали можливість змагатися, перемагати і прославляти нашу Україну на світовій спортивній арені. Тож я бажаю усім продемонструвати силу й братерство у двобоях. Нехай переможуть сильніші».

Дружина Віталія Тимофєєва висловила слова вдячності за вшанування його пам’ять. Понад 20 років він присвятив тренерській роботі. Його вихованці – переможці та призери чемпіонатів України, Європи та світу. З часів АТО та початку повномасштабного вторгнення Віталій добровільно став до лав захисників. У званні майора служив на посаді заступнику командира 2-го механізованого батальйону з артилерії 100 ОМБР. Його життя обірвалося 21 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.

Спортивна спільнота просить підтримати петицію про присвоєння Віталію Тимофєєву звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка» (посмертно). https://petition.president.gov.ua/petition/261656

Вшанувати полеглих захисників прийшли рідні, односельці, військовослужбовці, керівники обласної та районної влади. Від імені Волиньради пам’яті воїнів вклонилися голова Григорій Недопад, депутати Анатолій Никонюк та Юрій Харченко.

Меморіал спорудили за погодження з мешканцями та за кошти громади. Традиційно до облаштування місця пам’яті благодійно долучився і місцевий аграрій, депутат обласної ради Анатолій Никонюк. У граніті увіковічнено портрети та імена шістдесятьох мешканців Городищенської громади, які з 2014 року повернулися з поля бою на щиті чи померли від травм війни. Сьогодні їх згадали поіменно, вшанували хвилиною мовчання, а собор священників звершив обряд освячення алеї та відправив панахиду за загиблими.

«Символічно, що Алею Героїв ми відкриваємо у провідний тиждень. Це знакове місце на узвишші у центрі громади – не лише про скорботу, але й про пам’ять сучасників і прийдешніх поколінь, бо без минулого немає майбутнього. Воно – про шану до тих, хто віддав найцінніше за волю і кращу долю України, а також про нашу вдячність за можливість жити, працювати і ростити дітей. Слава Героям! Співчуття родинам…», – звернувся до присутніх голова обласної ради Григорій Недопад.

«Кожен з полеглих воїнів – це велика втрата не лише для їхніх сімей, але й для всієї нашої громади. Чимало з них у 2014 році просто з Майдану пішли захищати країну від російської навали. У лютому 2022-го ми відряджали їх автобусами на фронт з побажаннями якнайшвидше повернутися живими і неушкодженими. Я переконана, що вони у раю, бо на землі пізнали пекло. Я вірю, що пройдуть роки, але пам’ять про них буде жива. Я знаю, що на цій Алеї завжди будуть квіти, і завжди буде людно», – висловила упевненість голова громади Світлана Соколюк.

До присутніх звернулася і мама одного із полеглих воїнів Ніна Марчук: «Імена, закарбовані тут, увійдуть в історію. Наші діти хотіли жити, творити, любити, але зробили свій вибір на захист держави та кожного з нас і поповнили небесне військо. Від імені матерів я прошу вас пам’ятати про них. Бо поки пам’ять про наших синів жива, їм подароване безсмертя».

Біля портрету кожного полеглого захисника лягли квіти і затеплилися поминальні свічки.

У робочій поїздці обласними комунальними освітніми закладами Дмитра Завгороднього супроводжував перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук.

Вже три роки поспіль уряд інвестує в модернізацію освітньої інфраструктури в межах програми “100 майстерень” – це створення сучасних лабораторій, закупівля інноваційного обладнання, забезпечення енергоефективності закладів освіти. Черговий етап модернізації професійних і фахових коледжів здійснюється за новими правилами відбору проєктів і співфінансування, що забезпечують спрямування ресурсів за напрямками, які дають найбільший результат.

Під час робочої поїздки заступник Міністра освіти оглянув новостворені навчально-практичні центри швейного виробництва та сервісних технологій у Нововолинському ЦПО, електроенергетики і відновлюваної енергетики та аграрних технологій у Володимирському регіональному професійному коледжі та його Оваднівській філії. Окрему увагу урядовець приділив матеріально-технічній базі профзакладів і впровадженню інноваційних підходів у підготовці фахівців.

За словами першого заступника голови Волиньради Юрія Поліщука, візит Дмитра Завгороднього є важливим кроком у посиленні взаємодії між МОН та регіоном, а також сприятиме подальшій модернізації професійних і фахових коледжів для якісної та доступної освіти на Волині.

В рамках підготовки до реалізації спільного проєкту «Модернізація та постачання медичного обладнання для покращення доступу до медичних послуг КП «Волинська обласна клінічна лікарня» відбулась робоча нарада за участі голови Волиньради Григорія Недопада, очільника бюджетної комісії облради Ореста Маховського, керівника лікарні Олександра Дудара, директора Чеського агентства розвитку (ČRA) Міхала Мінчева, очільника проєкту Збінєка Войковскі, менеджерки Національного банку розвитку (NRB) Ірини Білошкуренко, а також медичних експертів проєкту та представників дипломатичних кіл Чеської Республіки.

Волинська обласна клінічна лікарня є одним із шести медичних закладів України, включених до програми модернізації, що підтримується платформою Ukraine Facility. Йдеться про облаштування централізованого стерилізаційного відділення, оснащеного за останнім словом техніки.

Голова обласної ради Григорій Недопад висловив вдячність чеським партнерам за тісну співпрацю та підтримку України у час війни. «Ми, як представники засновника, також хочемо висловити вдячність, що саме наш комунальний заклад було відібрано для участі у цьому проєкті. Мета сьогоднішньої зустрічі – спільно узгодити дії задля його якісної реалізації», – наголосив він.

Директор Чеського агентства розвитку Міхал Мінчев назвав цей проєкт особливим, адже 48% фінансування – це грантові кошти, 52% – залучені. «Ми вже погодили перелік необхідного устаткування. Надаватимемо й технічну підтримку проєкту, навчатимемо, як його експлуатувати. Наша Агенція буде проводити тендери на постачання обладнання. Умовою для цього буде підписання міжурядового договору. Ми також надали усю інформацію щодо кредитних умов, які є вигідними для української сторони», – розповів він.

Голова бюджетної комісії Орест Маховський запевнив чеських партнерів, що обласна рада уже має досвід співпраці із європейськими фінансовими інституціями. «Спільно із обласною військовою адміністрацією ми визначили основні аспекти реалізації цього проєкту та готові до його втілення. Найперше маємо домогтися погодження Міністерства фінансів на отримання позики, далі – на сесії приймемо рішення щодо надання місцевої гарантії під кредит», – зауважив Орест Маховський.

Також в рамках робочого візиту чеська делегація оцінила технічну готовність приміщень, призначених для встановлення обладнання, крім того обговорили можливості залучення грантових коштів на здійснення ремонтних робіт, облаштування вентиляційної системи та встановлення необхідних комунікацій.

Дмитро Завгородній зустрівся з керівниками закладів професійної та передвищої фахової освіти. До діалогу також долучилися заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт, депутат Орест Маховський і парламентарка Ірина Констанкевич.

Під час живого спілкування було обговорено ключові етапи системного реформування професійно-фахової освіти, які набудуть чинності найближчим часом.

«Зміни мають базуватися на чіткій довгостроковій стратегії розвитку. Наше завдання – не просто сформувати перелік закладів на найближчих 5–10 років, а на основі аналізу демографічних показників та місцевого ринку праці створити ефективну модель освіти, яка відповідатиме реальним потребам суспільства та економіки. І до цієї роботи повинні бути залучені представники освіти, бізнесу, економіки та органів влади», – зазначив урядовець.

Народна депутатка Ірина Констанкевич додала, що саме професійна освіта буде драйвером економіки у період повоєнної відбудови. «Враховуючи прикордонне розташування області, ми зацікавлені створити умови, аби молодь залишалися працювати в Україні» ,- зауважила парламентарка.

Заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт наголосив на неминучості трансформацій професійної освіти: «Оптимізація мережі закладів і спеціальностей включає перегляд напрямів підготовки відповідно до сучасних потреб. Зокрема й ті, що зумовлені територіальними і демографічними змінами, які відбулися від початку повномасштабного вторгнення. Тож нам варто заздалегідь готуватися до змін і аргументовано відстоювати важливість та перспективність професій, які будуть затребувані в майбутньому».

Такою була головна тема регіонального круглого столу до обговорення якої долучились голова Волиньради Григорій Недопад, т.в.о. начальника ОВА Роман Романюк, народні депутатки України Ірина Констанкевич та Тетяна Скрипка, представники органів місцевого самоврядування, керівники служб у справах дітей та надавачі соціальних послуг, фахівці закладів освіти та інституційного догляду, громадські та благодійні організації.

Обговорити механізми реалізації Закону України «Про наставництво» на регіональному рівні, визначити виклики і можливості, напрацювати спільні рішення для розвитку наставництва як соціальної послуги – такою була мета дискусійної платформи.

Народна депутатка Тетяна Скрипка, яка очолює підкомітет дітей і сім’ї Комітету гуманітарної та інформаційної політики ВРУ, окреслила ключові нововведення закону. «Це базовий закон, який регулює усю діяльність у сфері наставництва. Найперше, що закладає цей документ, – це розширення категорії дітей та осіб щодо яких може здійснюватися наставництво, адже дотепер діяли вікові та статусні обмеження. Досі наствництво працювало виключно для дітей, які мали статус або дитини сироти, або дитини, позбавленої батьківського піклування. Тепер наставники можуть працювати з усіма особами до 23-х років, які потрапили у складні життєві обставини або опинилися в закладах інституційного догляду чи в спеціальних освітніх установах, де виховуються діти, які мають батьків, котрі не виконують своїх обов’язків. Це можуть бути і молоді мами, які народжують у 17-18 років та потребують допомоги», – розповіла вона.

Парламентарка також пояснила, що відповідно до новацій закону наставництво може бути як індивідуальне, так і корпоративне. «Бізнес сьогодні потребує трудового ресурсу і відтепер матиме змогу взяти шефство над групою дітей, підготувати їх, навчити і в результаті працевлаштувати в себе. У підсумку діти отримають профорієнтацію та роботу, а бізнес – додаткові робочі руки», – пояснила вона.

Окремо Тетяна Скрипка зосередила увагу на суб’єктах у сфері наставництва, до яких належать центральні органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, місцеві адміністрації та служби у справах дітей. «Цей закон запроваджує соціальну послугу з організації наставництва. Тобто відтепер є можливість усім, хто потрапить в державний реєстр надавачів соціальних послуг з організації наставництва, а це можуть бути і громадські організації, і центри соціальних служб, отримувати за це кошти», – поінформувала вона.

Голова обласної ради Григорій Недопад наголосив на важливому значенні прийняття нового закону та загалом інституту наставництва в умовах війни. «Новий закон як ніколи на часі, адже в наслідок агресії рф дуже багато молодих людей залишаються без батьків, які гинуть не лише на фронті, а й внаслідок ворожих атак у відносно мирних містах. Відтак і на рівні держави, і на рівні області нашим обов’язком є подбати про дітей, які залишились без батьківської опіки або опинились у складних життєвих обставинах. Крім того, це однин із пріоритетних документів, які необхідно імплементувати на шляху до членства в ЄС. Приємно, що така предметна дискусія відбувається у нашому регіоні, який є одним із лідерів з впровадження нових соціальних проєктів та програм та без сумніву одним із перших долучиться до реалізації норм нового закону», – зауважив Григорій Недопад.

«Цей закон про те, що ми як політики, як суспільство можемо зробити зараз для окремої дитини, яка потребує поруч із собою присутності дорослого. Тому цей закон про кожного українця як громадянина, загалом про наше суспільство, і, водночас, про наш духовний обов’язок. Можна назвати чимало прикладів в українській історії практики наставництва. Пригадаймо митрополита Андрея Шептицького і письменника Василя Сухомлинського. Це і наші сучасники – Тетяна Мялковська, яка через арт-терапію підтримує та мотивує молодь. Тому закон про наставництво – це те, що ми маємо робити, те що ми робимо і, що нарешті відкрите поле чинного законодавства, яке уможливлює реальні практики зробити законними та забезпечити цей процес фінансовим та організаційним ресурсом», – підкреслила парламентарка Ірина Констанкевич.

За підсумками обговорення учасники круглого столу напрацювали спільне бачення впровадження наставництва в області, крім того буде розроблено та надано пропозиції для громад .

Великдень є символом перемоги життя, віри та правди. Це свято, яке надихає на єдність, зміцнює дух і додає впевненості у власних силах, утверджуючи в серцях віру в торжество добра.

У цей непростий для нашої країни час ми як ніколи відчуваємо ціну миру і спокою. Щира вдячність нашим захисникам і захисницям, які мужньо стоять на сторожі незалежності України та дають нам можливість жити й працювати на рідній землі.

Бажаю кожному міцного здоров’я, витримки, душевної рівноваги та непохитної віри у Перемогу. Нехай у ваших домівках панують злагода, достаток і тепло, а у серцях – впевненість і надія.

Миру, добра, єдності та Божого благословення кожній родині!

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Живу дискусію передбачав формат нинішнього засідання Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України. До участі у форумі також долучилась делегація від Волині у складі голови обласної ради Григорія Недопада та начальника ОВА Романа Романюка, секретаря Луцької міської ради Катерини Шкльоди, а також очільників Боратинської, Затурцівської Ратнівської, Любешівської, Іваничівської, Велимченської, Вишнівської, Камінь-Каширської та Любомльської громад.

Під час першої дискусійної панелі, яка передбачала «Діалог громад з Парламентом», йшлося про законопроєкти, що найбільш актуальні для громад і регіонів: інструменти підтримки територій, бюджетну спроможність, освітню реформу та європейську інтеграцію. Обговорили також практичні рішення для розвитку під час війни та в умовах обмеженості державного фінансування. Зазначалося, що лідерам громад варто активніше працювати над зміцненням власної дохідної бази, зокрема сприяючи розвитку підприємництва, залучаючи іноземні інвестиції, а також здійснюючи більш ефективне управління комунальними ресурсами.

Основна тема другої панельної дискусії була присвячена «Діалогу громад з Урядом». Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко акцентувала увага на реалізації Планів стійкості регіонів та окремих громад, а також на підготовці до проходження осінньо-зимового періоду. Наголошувалося на розвитку розподіленої генерації та енергетичній безпеці регіонів.

Порядок денний засідання Конгресу місцевих та регіональних влад було сформовано з урахуванням запитів органів місцевого самоврядування і включив низку секторальних питань, що дало можливість лідерам громад ставити прямі запитання та отримувати на них конкретні відповіді парламентарів та урядовців.

За інформацією Мінветеранів, у громадах України працюють вже понад 2 400 фахівців із супроводу і їхня кількість невпинно зростає.

Щодня вони взаємодіють із ветеранами, ветеранками, їхніми родинами, сім’ями полеглих: допомагають зорієнтуватися у державних програмах підтримки, доступних можливостях, надають базову допомогу у вирішенні повсякденних питань.

Важливо й те, що більшість фахівців із супроводу — це самі ветерани, ветеранки або члени їхніх родин. Саме вони найкраще розуміють реальні потреби та знають, яку допомогу слід надавати.

Тож з якими питаннями можна звернутися до фахівця із супроводу?

• Статуси

Фахівці пояснюють, які статуси передбачені законодавством, допомагають зібрати необхідні документи та пройти всі етапи оформлення.

• Грошові виплати та соціальна допомога

Консультують щодо доступних виплат і компенсацій, допомагають подати заявки та відстежити їх розгляд.

• Лікування, реабілітація та протезування

Допомагають зорієнтуватися в медичних і реабілітаційних послугах, пояснюють, куди звертатися і як отримати необхідну допомогу.

• Психологічна підтримка

Скеровують до фахівців і програм психологічної допомоги для ветеранів, ветеранок та їхніх родин.

• Працевлаштування та кар’єра

Допомагають визначити професійні можливості, знайти роботу, пройти навчання або змінити напрям діяльності.

• Гранти та власна справа

Інформують про можливості для започаткування чи розвитку бізнесу, допомагають підготуватися до участі у грантових програмах.

• Житло та житлові питання

Пояснюють механізми отримання житла або компенсацій, допомагають стати на облік і пройти необхідні процедури.

• Освіта та навчання

Консультують щодо вступу, перекваліфікації та доступних освітніх програм.

• Підтримка родин загиблих

Надають супровід родинам загиблих воїнів, допомагаючи з оформленням пільг, виплат і отриманням необхідних послуг.

Знайти фахівця із супроводу ветеранів і ветеранок можна онлайн через сервіс цифрову платформу Ветеран Pro у Дії, а також через підрозділи з питань ветеранської політики, які функціонують в областях, районах і громадах.

Онлайн — через “Ветеран Pro” у “Дії”:

1. Відкрийте застосунок “Дія”

2. Перейдіть у розділ “Сервіси” → “Ветеран Pro”

3. Оберіть опцію “Пошук фахівця”

4. Введіть ПІБ (якщо шукаєте конкретного фахівця) або область і громаду, де хочете отримати послугу

5. Натисніть “Застосувати”

6. Ознайомтеся з переліком доступних фахівців — із номером телефону, електронною поштою та інформацією про установи, де вони працюють.

Наживо — через підрозділи ветеранської політики

Фахівця із супроводу можна знайти й через підрозділ з питань ветеранської політики у вашому регіоні. Там допоможуть зорієнтуватися в програмах підтримки та підкажуть фахівця, який супроводжуватиме вас на наступних етапах.

До фахівців із супроводу можна звертатися не лише з конкретними проблемами. Це також може бути:

• базова психологічна підтримка;

• інформування про можливості навчання, працевлаштування й розвитку;

• пошук ветеранських спільнот та просторів підтримки, де можна поспілкуватися з однодумцями зі схожим досвідом або просто відпочити.

Більше покрокових інструкцій, сервісів і послуг для ветеранів, ветеранок та їхніх родин — на https://veteranpro.gov.ua/

У цій сфері Волинська обласна рада розвиває партнерство з Німецьким бюро міжнародної співпраці GIZ. У стартових перемовинах взяли участь заступника голови Волиньради Григорій Пустовіт, очільник бюджетної комісії Орест Маховський, директор обласної клінічної лікарні Олександр Дудар та керівник КП «Волиньенергософт» Олександр Курилюк.

Під час онлайн-зустрічі з представниками GIZ обговорили шляхи реалізації Програми RES, яка націлена на зміцнення стійкості енергетичного сектору та прискорення переходу до відновлюваних джерел енергії. Йшлося зокрема про впровадження енергоефективних рішень в одному з корпусів головної клініки області.

«Ми щиро вдячні команді GIZ, Європейському інвестиційному банку і уряду Німеччини за підтримку та можливість перейняти досвід. Ми зробимо усе, аби наше партнерство було ефективно реалізоване»,- подякував партнерам за ініціативу заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт.

Сторони домовилися про ознайомчий візит технічних експертів GIZ, аби ухвалити найоптимальніші рішення та скоординувати дії з реалізації проєкту. Після чого планується підписання меморандуму, який відкриє нові можливості для розвитку енергоефективності та впровадження сучасних рішень у сфері відновлюваної енергетики.