В обласній раді відбувся круглий стіл, присвячений питанню майбутнього можливого впровадження професійного стандарту «Сестра медична / брат медичний громади» та розвитку медсестринських послуг на рівні територіальних громад. У роботі взяли участь голова Волиньради Григорій Недопад, керівники профільних управлінь обласної військової адміністрації, голови територіальних громад, керівники центрів первинної медичної допомоги, представники Волинського медичного інституту, Товариства Червоного Хреста України та IFRC.

Центр розвитку медсестринства МОЗ України представив роботу з розробки професійного стандарту медсестри громади, який визначатиме сучасні компетентності, професійну автономію, сферу відповідальності й вимоги до підготовки фахівців. Проєкт професійного стандарту презентували керівниця експертної групи Христина Новак-Мазепа та в.о. ректорка Волинського медичного інституту Тетяна Пастрик.

Учасники заходу наголосили, що професійний стандарт стане базою для формування якісної моделі медсестринських послуг у громадах та відкриє можливість розробки нових освітніх програм. Волинський медичний інститут повідомив про готовність, на основі визначених стандартом компетентностей, створити післядипломну програму підготовки медсестер громади.

Товариство Червоного Хреста України, яке є партнером у розбудові нової моделі медсестринських послуг, висловило підтримку у впровадженні професійного стандарту та готовність сприяти оцінці потреб громад, розвитку соціально-медичних послуг та залученню міжнародної експертизи.

Голова обласної ради Григорій Недопад та керівники громад підтвердили зацікавленість у подальшому впровадженні нової професійної ролі, відзначивши її актуальність для регіону, що стикається з браком медичних кадрів і потребує посилення профілактичної та доглядової складової первинної ланки.

За результатами бюджетних консультацій та розгляду основних показників проєкту обласного бюджету на наступний рік постійна комісія з питань бюджету, фінансів та цінової політики схвалила висновки обласної ради щодо головного фінансового документу.

Крім членів профільної комісії участь у засіданні також взяли голова Волиньради Григорій Недопад, інші депутати, працівники виконавчого апарату обласної ради, керівники структурних підрозділів ОВА – головні розпорядники коштів обласного бюджету.

Відкриваючи засідання комісії, її очільник Орест Маховський зауважив, що досі лишається невідомим обсяг окремих державних субвенцій, за рахунок яких і планується владнати проблему з фінансуванням енергоносіїв в закладах обласної комунальної власності, а також студентських стипендій, асигнування на що в проєкті бюджету на етапі планування були закладені частково. «Вперше цьогоріч ми тестуємо нові правила реалізації інвестиційних проєктів за фінансової участі держави. Тому надзвичайно важливо передбачити співфінансування з обласного бюджету проєктів, які подані до системи DREAM та які відібрані Регіональною інвестиційною радою Волинської області до Єдиного проектного портфелю публічних інвестицій Волинської області на 2026 рік. Не всі проєкти поки вдалося зареєструвати через технічні труднощі чи розбіжності у критеріях, але є можливість їх доопрацювати і подати повторно у І кварталі 2026 року. Доцільно також розглянути можливість співфінансування великих проєктів з безбар’єрності – це гостра вимога часу», – наголосив Орест Маховський.

Як першочергові в документі зазначено: підтримку Сил безпеки й оборони; видатки на оплату праці, стипендії, безкоштовне харчування школярів, енергоносії та компослуги. Головним розпорядникам коштів обласного бюджету спільно з розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів рекомендовано: залучати позабюджетне фінансування (благодійні внески, гранти), при цьому максимально скоротивши непершочергові видатків закладів бюджетної сфери; активно діяти для отримання державних цільових субвенцій на реалізацію публічних інвестиційних проєктів.

У галузевому розріз для закладів освіти рекомендовано передбачати додаткові кошти на: невідкладні протипожежні заходи, створення безбар’єрного простору, укриття, поточні та аварійні капітальні ремонти приміщень, співфінансування участі Колківського центру професійної освіти у проєкті «Програма підтримки професійно-технічної освіти в Україні», що реалізується Європейським інвестиційним банком, з метою створення центру професійної досконалості. Окремо зазначено потребу коригування регіонального замовлення на підготовку фахівців та робітничих кадрів закладами професійної, фахової передвищої та вищої освіти, а також завершення процесу передачі цілісних майнових комплексів закладів професійної освіти з державної власності у комунальну. За пропозицією депутата Володимира Бондара, управлінню освіти і науки також рекомендовано дотримуватися єдиного підходу щодо збільшення видатків у розрізі груп однотипних освітніх закладів, оскільки упродовж останніх років спостерігалися необґрунтовані перекоси.

Члени бюджетної комісії також одноголосно підтримали пропозицію керівниці управління ветеранської політики Віти Прокопчук зрівняти вартість харчування під час проходження лікування для чинних військовослужбовців та ветеранів. Для першої групи пацієнтів харчування дофінансовує Міністерство оборони, тоді як на ветеранів, членів родин загиблих, зниклих безвісти та полонених така норма не розповсюджується. Тому депутати рекомендують нівелювати цю соціальну несправедливість за рахунок коштів обласного бюджету. У медичній сфері також відзначена необхідність передбачати спільно з комунальними підприємствами співфінансування міжнародних проєктів, що реалізуються за кошти Європейського інвестиційного банку, Європейського банку реконструкції та розвитку, інших міжнародних валютно-кредитних організацій, Програми Interreg NEXT Польща-Україна 2021-2027; продовжити роботу з МОЗ щодо централізованої закупівлі дороговартісного медичного обладнання та автомобілів екстреної медичної допомоги; запланувати видатки на капремонти, безбар’єрність, придбання діагностично-лікувального устаткування для окремих медзакладів.

Управлінню культури, з питань релігій та національностей ОВА при формуванні показників проєкту обласного бюджету на 2026 рік рекомендовано: врахувати видатки на встановлення надбавок бібліотечним працівникам обласних бібліотек за особливі умови праці на рівні 50% та у ході виконання обласного бюджету – на стимулювання працівників обласних закладів культури; передбачити додаткові кошти на оновлення комп’ютерної техніки, поповнення бібліотечних фондів, створення постійно діючих експозицій, присвячених українському визвольному руху та сучасній російсько-українській війні.

Департаменту соціального захисту населення рекомендується залучати кошти обласного екофонду для вирішення інтернатними закладами питань, пов’язаних зі зменшенням впливу на довкілля; одночасно передбачити додаткові кошти для підтримки внутрішньо переміщених осіб.

Підсумовуючи засідання депутатської комісії, голова обласної ради Григорій Недопад подякував усім учасникам бюджетного процесу за предметну та конструктивну роботу. «На 27 листопада ми планували сесійне засідання із затвердження головного фінансового документу на 2026 рік. Однак досі не представлений до другого читання проєкт державного бюджету. Тож, щойно це станеться, обласний бюджет також буде прийнято. А доти у нас з вами ще одне важливе завдання – своєчасне і повне освоєння коштів обласного і державного бюджетів на реалізацію вже розпочатих проєктів», – зауважив голова обласної ради.

Вже вдруге конкурс «RoboTrack Challenge» гостинно приймає Луцький національний технічний університет. Від імені Волиньради переможців привітав заступник голови Григорій Пустовіт.

У турнірі взяли участь 76 учасників з Волинської, Одеської, Сумської, Полтавської, Луганської, Черкаської, Київської, Кіровоградської, Рівненської, Тернопільської, Дніпропетровської областей та м. Київ. Під час триденних змагань юні винахідники демонстрували свої напрацювання з моделювання і керування роботами, обговорювали досягнення та ідеї зі світу технологій.

«Змагання з робототехніки – це змагання майбутнього. І наші діти уже стали його творцями. Війна, яка триває в Україні, довела, що українці – високоінтелектуальна нація. Наші інженери та винахідники створили дрони, які допомагають нам виборювати перемогу. Я щиро вдячний дітям, які цікавляться наукою, технікою і новітніми технологіями, які творять та винаходять. За вами – майбутнє сучасної, європейської України», – звернувся до учасників Григорій Пустовіт.

Він також вручив дипломи та цінні подарунки переможцям та призерам турніру. Цьогоріч «золото» вибороли дві команди з Луцька, «срібло» – вихованці Княгининівського, а бронзу – вихованці Нововолинського наукового ліцею.

Це стало можливим завдяки співпраці обласної організації товариства Червоного Хреста, Німецького Червоного Хреста та благодійників. Новостворений простір оглянули голова Волиньради Григорій Недопад, депутат Юрій Ройко, керівництво громади та меценати.

Робота простору буде спрямована на підтримку ветеранів, захисників, які мають потребу у фізичній реабілітації після поранень, травм або хвороб. Очільниця обласного осередку Червоного Хреста Валентина Пришко розповідає: за сприяння доброчинців з Німеччини для реабілітаційного простору придбали сучасні тренажери – бігову доріжку, орбітрек, вібраційну платформу, веслувальний та велотренажери, відновлювальний тренажер Бубновського, а також комплектуючі та модульне шумове покриття.

«Силами колективу спортшколи ми зробили ремонт приміщення, облаштували роздягальню, душову та створили доступність для тих, хто користується кріслами колісними. Впевнені, що простір матиме попит, адже в громаді багато військових, які потребують фізичного відновлення», – розповідає директорка спортшколи Євгенія Юзвяк. Додає: працівники закладу також пройшли відповідні навчання з реабілітації. З військовослужбовцями також працюватимуть місцеві волонтери та волонтери-реабілітологи Червоного Хреста.

До важливого для громади починання долучилися і представники місцевого бізнесу, мешканці громади, голова Волиньради Григорій Недопад та народний депутат України Вячеслав Рубльов. «Приємно те, що на території Рожищенської спортивної школи запрацював такий чудовий реабілітаційний простір. Цей напрямок зараз дуже важливий і потрібний, адже, на жаль, війна триває. Впевнений, що це середовище стане початком системної роботи медичних та освітніх закладів на території громади у напрямку фізичного і психологічного відновлення. Тому дякую організації Червоного Хреста за активність і підтримку таких надзвичайних проєктів», – зазначив Григорій Недопад.

Ці питання стали предметом обговорення під час оперативної наради у начальника ОВА.

Регіональну програму підтримки та розвитку сімейних форм виховання у Волинській області на 2026 – 2029 роки планується ухвалити під час найближчої сесії обласної ради при прийнятті обласного бюджету на 2026 рік. «В обласної ради є стратегічне бачення, як рухатись у цьому напрямку, як підтримувати багатодітні сім’ї, діток-сиріт та позбавлених батьківського піклування. А також як взяти частково на обласний бюджет певне соціальне навантаження, щоб ця підтримка була відчутною для родин, які цього потребують. Я також хочу закликати голів громад та районів, аби після прийняття відповідної обласної програми, аналогічні документи були схвалені на місцях», – наголосив голова ОВА Іван Рудницький.

Основною метою нової програми підтримки та розвитку сімейних форм виховання є: підтримка сімей, що взяли на виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; постійна робота із забезпечення сталої кількості функціонуючих прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу; розвиток патронату над дитиною. Програмою передбачено виплата одноразової адресної допомоги при утворенні прийомної родини, сім’ї патронатного вихователя, дитячого будинку сімейного типу; щорічну адресну допомогу прийомним сім’ям, дитячим будинкам сімейного типу, сім’ям опікунів/піклувальників, які взяли на виховання дитину з інвалідністю; сімейний відпочинок батьків-вихователів та прийомних батьків разом з дітьми; забезпечення у співфінансуванні з громадами дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, соціальним житлом та придбання мікроавтобусів для потреб дитячих будинків сімейного типу; підтримка сімей, діти з яких цілодобово виховуються в інтернатних установах, з метою повернення дітей у біологічні родини.

Під час оперативної наради також проаналізували використання у 2025 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво нового житла, реконструкцію існуючих житлових будинків та гуртожитків, а також переобладнання нежитлових приміщень у житлові для створення фондів житла тимчасового проживання ВПО.

Директорка департаменту соціального захисту населення ОВА Оксана Гобод повідомила, що на ці цілі урядом для Волинської області було передбачено субвенцію в розмірі майже 7 млн грн. З них майже 5 млн грн спрямовано для 4-х громад, нерозподілені залишки – 2 млн. За словами Оксани Гобод, основними причинами невикористання субвенції є: короткі терміни, у які заявники повинні сформувати та подати необхідні для проведення робіт документи (15 календарних днів); обмежена кількість вільних приміщень, які перебувають у комунальній власності; відсутність технічної можливості обов’язкового облаштування доступності будівель. «Субвенцією цьогоріч скористалася Ратнівська, Камінь-Каширська, Литовезська та Цуманська громади», – розповіла вона.

Для отримання цієї субвенції і у 2026 році територіальним громадам рекомендовано попередньо реєструватися, а також виготовити локальні кошториси, ПКД та експертизи.

Про це йшлося під час щотижневої оперативної наради під головуванням начальника ОВА Івана Рудницького, за участі голови обласної ради Григорій Недопада, Луцького міського голови Ігоря Поліщука, очільників громад, райрад та РВА, керівників правоохоронних та військових підрозділів.

Директорка департаменту економіки, інвестиційної діяльності та регіональної політики ОВА Вероніка Бальбуза повідомила, що з 13 листопада в області набули чинності оновлені регіональні критерії, за якими здійснюється визначення підприємств, установ, організацій критично важливими, затверджені розпорядженням начальника ОВА від 10.11.2025 року №631 і погоджені Міноборони та Мінекономіки України.

Так, передбачено, що ОВА визначають критично важливими підприємства, установи, організації, які розташовані на території області та провадять діяльність у сферах: сільського, лісового або рибного господарства (А); добувної промисловості і розроблення кар’єрів (В); переробної промисловості (С); постачання електричної енергії, газу, пари та кондиційованого повітря (D); водопостачання; каналізації, поводження з відходами (E); будівництва (F); оптової та роздрібної торгівлі; ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів (G); транспорту, складського господарства, поштової та кур’єрської діяльності (H).

«Враховуючи цю норму були внесені зміни і до відповідного регіонального критерію. Слід зауважити, що підприємству не обов’язково здійснювати зазначену діяльність за основним видом діяльності, який вказаний в реєстраційних документах, однак вона повинна здійснюватися на постійній основі, а не бути, умовно кажучи, одноразовою акцією. Хочу також наголосити, що зазначена норма стосується підприємств, установ, організацій приватного сектору та державних підприємств, і цей критерій є обов’язковим для них», – пояснила Вероніка Бальбуза. Вона також наголосила, що комунальні заклади можуть подавати документи на визначення критичності, незалежно від сфери їх діяльності. «Обов’язковим критерієм для комунальних підприємств є наявність листа-обґрунтування від засновника щодо важливості вироблених товарів або наданих послуг цим підприємством для забезпечення потреб територіальної громади», – зауважила вона.

За словами Вероніки Бальбузи, були внесені зміни до критерію, відповідно до якого громади надавали листи щодо сплачених податків до місцевих бюджетів. «Раніше цей критерій був обов’язковим для підприємств, однак відтепер, підприємства будуть звертатись за таким листом до голів громад за умови, якщо середня заробітна плата по підприємству становитиме більше 30 тисяч гривень. Сума сплаченого ПДФО до громади в такому випадку має становити не менше 3 456 грн», – наголосила вона та додала, що цей критерій не є обов’язковим.

Внесено зміни й до критерію для підприємств, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність. Так, для відповідності такому критерію підприємства повинні експортувати не менше 30 % від обсягу постачання товарів, робіт, послуг за відповідний звітний період. Окрім того, для підприємств, які на договірній основі здійснюють поставку товарів, робіт, послуг підрозділам Сил безпеки й оборони України, обсяг такої поставки має бути не менше 30 % від обсягу постачання товарів, робіт, послуг за останні 12 календарних місяців.

Додано й критерій, яким можуть скористатись підприємства, що здійснюють діяльність у сфері рибальства та рибництва (аквакультури), за умови добутих водних біоресурсів та/або реалізованої продукції за попередній звітний рік у розмірі не менше 5 тонн.

«Хочу наголосити, що підставою для прийняття рішення для визначення критичності підприємств, які мають важливе значення для задоволення потреб територіальних громад Волинської області, крім обов’язкових критеріїв, визначених постановою щодо відсутності заборгованості зі сплати податків до державного і місцевих бюджетів та середньої заробітної плати по підприємству не менше 20 тис. грн, – є відповідність двом або більше регіональним критеріям, раніше було трьом», – підкреслила Вероніка Бальбуза.

Наголошувалося, що підприємствам необхідно на постійній основі дотримуватись усіх критеріїв під час своєї діяльності, відповідно до яких вони отримали статус критично важливих. «Робоча група буде здійснювати постійний моніторинг діяльності таких підприємств та перевірку на відповідність критеріям. У разі їх недотримання – статус критичності з таких підприємств буде знято. А у разі недотримання норми щодо виплати зарплати на рівні 20 тисяч грн. для заброньованих осіб такі підприємства можуть бути визначені критично важливими не раніше, аніж через шість місяців після скасування зазначеного статусу», – резюмувала вона.

Студентські роки — унікальний і надзвичайно важливий період у житті кожної людини. Це час формування особистості, сміливих рішень, перших професійних кроків і важливих відкриттів. Це період, коли знання перетворюються на можливості, а мрії — на конкретні плани.

Бажаю всій студентській спільноті міцного здоров’я, сил, мудрості та наполегливості. Нехай у серцях панує віра у власний потенціал, а в діях — рішучість і цілеспрямованість.

Шановні хлібороби, садівники, тваринники, усі, чиє життя пов’язане із сільськогосподарським виробництвом. Ваша праця — це основа добробуту країни, джерело достатку та впевненості в завтрашньому дні.

Сьогодні Волинь упевнено зміцнює свій аграрний потенціал, розвиває сучасні виробничі технології, оновлює техніку, впроваджує нові підходи до землеробства та тваринництва. Та за будь-якими досягненнями стоїть головне — людська праця.

Дякую кожному, хто своєю щоденною роботою примножує потенціал Волині. Нехай кожен сезон приносить щедрі врожаї, а у ваші домівки приходять достаток, мир і благополуччя!

Ознайомчий візит з навчання та співпраці організовано Центром європейської перспективи та Міністерством з питань згуртованості та регіонального розвитку Республіки Словенія.

До складу української делегації на чолі з віцеспікером Верховної Ради Олександром Корнієнком увійшли парламентарі, урядовці та очільники органів місцевого самоврядування. Волинь представляють голова обласної ради, віцепрезидент УАРОР з питань регіональної політики Григорій Недопад та народний депутат Вячеслав Рубльов. Мета візиту – обмін досвідом, поглиблення співпраці у сфері регіонального розвитку, започаткування нових партнерств, а також ознайомлення з практиками Словенії у впровадженні політики згуртованості, управлінні фондами Європейського Союзу та реалізації регіональних проєктів.

У рамках програми відбулися зустрічі з високопоставленими представниками Міністерства фінансів, Міністерства економіки, туризму та спорту, Національних зборів Республіки Словенія та Міської громади Марібора. Також досвідом поділилися представники провідних словенських інституцій розвитку, зокрема CEF, CMSR, ITF, та регіональних агентств розвитку, інших партнерських організацій.

Крім того, досвідчені експерти Центру європейської перспективи та Міністерства з питань згуртованості та регіонального розвитку Словенії провели для української делегації низку практичних семінарів.