Участь у черговому засідання тимчасової контрольної комісії з виконання рішень Волиньради від 15 вересня 2022 року №18/2 та від 16 листопада 2023 року №23/53 також взяли перший заступник голови Юрій Поліщук, депутати обласної і Луцької районної рад, представники структурних підрозділів ОВА, правоохоронних органів та релігійних громад.

Перше звернення стосувалося імовірних порушень законодавства, котрі мали місце на парафіяльних зборах прихожан Свято-Миколаївської церкви щодо переходу з УПЦ МП в лоно Православної Церкви України ситуації у селі Смолигів Торчинської громади. За твердженням присутніх на комісії місцевих мешканців, процедура голосування супроводжувалася грубими порушеннями, зокрема, участь в голосуванні брали особи, які не мають відношення до цієї релігійної громади, священники чинили психологічний тиск та прямий підкуп прихожан, до адмінресурсу, спрямованого на підлеглих, вдалися і керівники місцевих школи та дитсадка. Оскільки існує практика судового скасування результатів голосування через процедурні порушення, члени ТКК ухвалили предметно вивчити, чи відповідають результати голосування Статуту релігійної громади, у разі фальсифікації рекомендовано оскаржувати їх в судовому порядку. Окрім того, голова комісії Володимир Бондар радить ініціативним групам з переходу до ПЦУ ретельно готуватися до процесу, переймати досвід у громад, які здійснили перехід, та діяти системно. «На жаль, законодавство в цій царині не на боці української церкви, тому перехід у лоно ПЦУ часто здійснюється не завдяки існуючим законодавчим нормам, а всупереч. Відтак, вважаю за доцільне ініціювати звернення обласної ради до парламенту з клопотанням про внесення змін». Члени комісії підтримали пропозицію, зійшовшись на твердженні, що триває війна, і московська церква – в категорії противника, а її засилля – питання національної безпеки.

Ще одне звернення надійшло від релігійної громади Святителя Миколая Чудотворця с. Нічогівка Луцького району щодо незаконного будівництва церкви московського патріархату. Староста села розповіла, що 95% мешканців приєдналися до Православної Церкви України. Решта залишилися у московській і провадили свою діяльність у приватному будинку. Коли ж той згорів, розпочали будівництво храму, не маючи ні землеустрійних, ні установчих, ні дозвільних документів. Тож заявники просять відреагувати на незаконне будівництво.

Вже вкотре на ТКК було винесено і проблему усунення перешкод у користуванні пам’яткою культурної спадщини національного значення – храмом Різдва Пресвятої Богородиці Православної Церкви України м. Камінь-Каширський. Два роки віряни ПЦУ в судовому порядку відстоюють своє законне право користуватися культовою спорудою, відбулося три десятки судових засідань, проте УПЦ МП зумисно штучно затягує процес. Більше того, тричі прихильники московської церкви не допустили до храму комісію з проведення аудиту. Тож члени ТКК ухвалили рішення звернутися до СБУ, Прокуратури та Нацполіції з вимогою дати правову оцінку перешкоджанню роботі державних органів.

Найуспішніших та найактивніших ліцеїстів привітав перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук, депутатка обласної ради Оксана Філіпчук, директорка обласної Малої академії наук Тетяна Михалюк, освітяни, науковці, батьківська спільнота та партнери закладу.

Директорка Княгининівського ліцею, очільниця освітянської комісії обласної ради Ольга Омелько розповіла, що за підсумками 2025/2026 навчального року понад 60 учнів стали переможцями обласних і всеукраїнських олімпіад, конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт, турнірів, творчих, краєзнавчих та мистецьких конкурсів. Найкращих ліцеїстів відзначили у номінаціях: «Лінгвістичні горизонти», «Натхненні українським словом», «Цифрові новатори», «Відкривачі таємниць Всесвіту», «Хранителі української спадщини» та «Драйвери шкільних ініціатив».

«Сьогодні ми відзначаємо наполегливість і старанність наших учнів та професійність педагогів-наставників. Протягом навчального року за підтримки своїх учителів ви поглиблено вивчали предмети, проводили наукові дослідження, писали творчі роботи, брали участь в олімпіадах, конкурсах і турнірах. Разом ми довели, що наш заклад — це простір, де народжуються таланти, формується майбутнє, відкриваються нові можливості та сяє справжнє «Сузір’я успіху», – наголосила вона.

Від імені засновника ліцеїстів привітав перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук: «Успіх навчального закладу є там, де є командна робота, де працює педагог, де є підтримка батьків та партнерів. Княгининівський ліцей з кожним роком прогресує, і я переконаний, що у нього гарне майбутнє. Це підтверджується і тим, що сьогодні серед гостей є чимало представників наших закладів вищої освіти, Малої академії наук, Центру позашкільної освіти, адже ця співпраця дає багато хороших результатів та перспектив розвитку. Зичу учням нових злетів і звершень, тим, хто випускається, бажаю успішно скласти НМТ і стати студентами омріяних вузів, дякую також педагогічним працівникам, адміністрації, за титанічну працю впродовж навчального року», – підкреслив він.

Окрім дипломів і подяк ліцеїсти отримали подарункові сертифікати. Також було відзначено 35 педагогів, які сприяють розвитку молоді та відкривають учням нові горизонти знань.

Форум, присвячений якісній підготовці молодих кадрів для активного бізнесу, організовано Національним агентством кваліфікації спільно з ЛНТУ. До дискусії освітян та роботодавців долучився голова Волиньради Григорій Недопад.

Під час пленарного засідання та тематичних панелей представники вишів, промисловості, бізнесу та влади обговорювали вимоги роботодавців і потреби молодих спеціалістів, кар’єрні можливості після навчання, дуальну форму навчання та якісну практику за фахом.

Григорій Недопад наголосив на важливості якісної комунікації між освітою та бізнесом, адже цьому передує постійний прогрес: «Сьогодні надзвичайно важливо, аби освіта відповідала сучасним вимогам ринку праці. Мета полягатиме і в тому, щоб молодь лишалася в Україні, але цьому мають сприяти конкурентоспроможність та гідна заробітна плата. Сучасний студент повинен розуміти, що матиме можливість реалізації. Ми зацікавлені у якісній підготовці спеціалістів для Волині, які будуть відповідати сучасним викликам та потребам. Тому співпраця між освітою, бізнесом та владою має бути результативною».

Також під час форуму відбулася презентація Єдиного реєстру кваліфікацій. Це нова сучасна веб-платформа, де розміщено інформацію про професійні кваліфікації, коди професій ISCO, кваліфікаційні центри й професійні стандарти.

Єдиний гуманітарний коридор, через який українці повертаються з примусової депортації та тимчасово окупованих територій через білорусь, оглянули представники 20-ти країн та 7-ми міжнародних організацій. Їх супроводжували очільник Волиньради Григорій Недопад, т.в.о. голови ОВА Роман Романюк, представники місцевої влади та прикордонники.

Члени робочої групи пройшли увесь шлях, який долають українці після перетину кордону до пункту оформлення документів і надання первинної допомоги, аби зрозуміти, де саме потрібна додаткова підтримка та посилення роботи. А також поспілкувалися безпосередньо з тими, хто повернувся з окупації чи депортації. Загалом щодня через цей гуманітарний коридор проходить близько 30–40 українців. На пункті пропуску «Доманове» постійно працюють представники Офісу Омбудсмана, інших суміжних служб та волонтери. Людям допомагають із оформленням документів, логістикою, координацією та первинною підтримкою.

Окремо делегація відвідала Центр захисту прав дитини, що функціонує у Луцьку з 2025 року за підтримки уряду Норвегії та ЮНІСЕФ. Цього ж дня відбулось представлення нового представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Волинській області — Максима Шкльоди.

Ця постійно діюча міжнародна дипломатична платформа, яка діє при Офісі Омбудсмена України і об’єднує представників десятків держав, координує зусилля у сфері захисту прав людини, фіксації воєнних злочинів рф та повернення українських військовополонених і депортованих дітей. Участь у роботі колегіального органу взяли керівники області і Луцька. Волиньраду представляв голова Григорій Недопад.

До обговорень в межах роботи комісії постійно долучаються представники понад 40 країн світу, а також міжнародні експерти та правозахисники. Очолює орган Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець, співголовами працюють Посолка Канади в Україні Наталка Цмоць та Посол Норвегії в Україні Ларс Рагнар Хансен. Ключові теми 13-го засідання робочої групи з людського виміру незмінні: розробка механізмів відповідальності за порушення прав людини, повернення депортованих та незаконно переміщених дітей, протиправно утримуваних цивільних і військовополонених, їх реінтеграція та гуманітарна підтримка.

У своєму вітальному слові очільник обласної ради Григорій Недопад висловив вдячність іноземним партнерам за всебічну підтримку України, в тому числі й репатріації українців додому: «Волинь – ключовий транзитний і гуманітарний осередок цього процесу. І для нас честь бути частиною діалогу за участю міжнародного співтовариства у вирішення цього надзвичайно важливого питання». Упродовж двох років в області діє єдиний пункт пропуску на кордоні з Білоруссю, через який цивільні повертаються з примусової депортації чи окупованих територій. Лише з початку цього року тут зустріли більше 4 тисяч українців, близько двох сотень з яких – діти. Аби їх повернення було комфортним, за підтримки партнерів – ООН та ЮНІСЕФ – на пункті пропуску створили всі умови, щоб здорожені люди змогли перепочити, поїсти, прийняти душ, отримати речі першої необхідності і допомогу у логістиці. Крім владних інституцій репатріантів також підтримують громадські організації та благодійні фонди.

Практика засвідчила, що є нагальна потреба у забезпеченні тривалого прихистку, оскільки домівки більшості депортованих до рф українців перебувають в окупації або ж зруйновані внаслідок бойових дій. Тому під час засідання робочої групи обговорювалося питання створення у Ковелі транзитного центру. Вже визначено капітальну будівлю, де можна розселити до двох сотень людей. Поруч – медичний заклад, центр соціальних послуг, залізничне сполучення практично в усіх напрямках. Обласний та ковельський міський бюджети готові вкладатися у реконструкцію, однак регіональна влада дуже розраховує й на допомогу партнерів.

Окрім того, відбулися дискусії щодо наступних кроків за підсумками зустрічі високого рівня Міжнародної коаліції за повернення українських дітей; звільнення військовополонених та цивільних осіб як пріоритет міжнародного порядку денного; результатів гуманітарних програм Управління Верховного комісара ООН у справах біженців. Члени робочої групи також заслухали свідчення цивільного репатріанта про його особистий шлях від незаконного утримання країною-агресором до повернення додому.

18 травня 1944 – день болю, який не має терміну давності.

Цього дня для кримськотатарського народу почалася одна з найстрашніших сторінок його історії. За наказом радянської влади тисячі людей були насильно вивезені з Криму – без права вибору, без часу попрощатися, без гарантії вижити.

Але навіть далеко від рідної землі кримськотатарський народ не втратив себе. Зберіг пам’ять, мову, культуру, традиції та віру в повернення.

Вшановуючи пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу, ми наголошуємо: злочини проти людяності не мають бути забутими, а право народів на свободу та власну землю – незаперечним.

Сьогодні, коли Україна проходить через важкі випробування війною, ця історія звучить не як далеке минуле, а як застереження і нагадування. Про ціну свободи. Про важливість дому. Про те, наскільки небезпечним є мовчання перед несправедливістю.

Пам’ятаємо. Шануємо. Не дозволимо забути.

Цього дня 82 роки тому радянський тоталітарний режим розпочав насильницьку депортацію кримських татар та інших народів із рідного півострову. Понад 190 тисяч людей примусово вивезли у товарних вагонах до Центральної Азії та віддалених регіонів СРСР, позбавивши права на власну історію та майбутнє.

Тисячі депортованих загинули дорогою або в перші роки заслання — від голоду, хвороб, виснаження та нелюдських умов. Україна офіційно визнала депортацію кримськотатарського народу актом геноциду, як і інші держави світу.

З нагоди Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу поблизу пам’ятного знаку «Жертвам тоталітарного режиму», що на Замковій площі, відбувся меморіальний захід. Вклонитись пам’яті постраждалих від насильницького переселення прийшли представники ГО «Кримські татари Волині», громадськість міста, а також керівництво області та Луцька. Участь у скорботному заході від Волиньради взяв заступник голови Григорій Пустовіт.

Присутні хвилиною мовчання вшанували загиблих внаслідок злочинних дій радянської влади проти кримських татар. По тому прозвучав Гімн кримськотатарського народу. До підніжжя монументу лягли квіти, а присутні спільно виконали Державний Гімн України.

Також сьогодні в Україні та світі відзначається День боротьби за права кримськотатарського народу. Після незаконної анексії Криму в 2014 році російська влада продовжує дискредитацію та жорстокі утиски кримських татар. Уже 12 років український півострів окупований ворогом, який не припиняє дії, спрямовані на придушення ідентичності, культури, політичного самовираження та самоорганізації корінного народу Криму. Понад 25 тисяч кримських татар знову були вимушені покинути територію рідного півострова.

Про це стало відомо під час оперативної наради при т.в.о. начальника облвійськадміністрації Романові Романюку. Участь у засіданні взяв голова Волиньради Григорій Недопад.

Про експериментальний проєкт, ініційований Міністерством у справах ветеранів, поінформувала начальниця управління з питань ветеранської політики ОВА Віта Прокопчук. Йдеться про безоплатні послуги з корекції рубцевих змін шкіри, спричинених травмами чи опіками внаслідок бойових дій. Програма передбачає комплексний медичний супровід від первинної консультації до завершення основного лікування та реабілітації. На Волині реалізацію цього проєкту забезпечує ФОП Наталія Миронюк – керівниця Центру дерматології та косметології. Для отримання послуги достатньо представити документи про участь у бойових діях чи посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни, паспорт громадянина України та реєстраційний номер облікової карти платника податків. Також повідомляється про проєкт «Неопалимі» – це національна програма безоплатної зовнішньої реабілітації й лікування для цивільних, що мають такі ж ушкодження внаслідок війни.

Вчергове проаналізували й хід підготовки області до опалювального періоду. За словами директора департаменту житлово-комунального господарства та капітального будівництва ОВА Даниїла Масича, ключове завдання – домогтися безперебійної роботи систем життєзабезпечення. Особлива увага надається підтримці вразливих категорій населення та забезпечення їх необхідними ресурсами для проходження зимового періоду. Головам районних та військових адміністрацій та органам місцевого самоврядування доручено постійний контроль підготовчих робіт та координацію дій з підприємствами енергетичного сектору. Усі підготовчі та ремонтні роботи мають бути завершені до 1 жовтня.

Окрім цього, начальниця управління молоді та спорту облдержадміністрації Зіновія Лещенко доповіла про обласні ліги серед школярів та студентів. Зазначено, що усі 54 громади долучилися до змагань «Пліч-о-пліч». Волинь увійшла в зону змагань 7 областей на всеукраїнському рівні. Станом на зараз триває підготовка до ключового етапу змагань.

Традиційно у третю неділю травня на Замковій площі біля пам’ятного знаку жертвам тоталітарних режимів відбулися жалобні заходи.

Участь у них взяли представники громадськості, духовенства, правоохоронців і влади. Від імені обласної ради пам’яті загиблих внаслідок радянських репресій вклонився заступник голови Григорій Пустовіт. Присутні помолилися за упокій душ загиблих та померлих під час панахиди, яку звершили священнослужителі, і поклали квіти до пам’ятного знаку.

За приблизними підрахунками з 1918 до здобуття Україною незалежності жертвами тоталітарного режиму стали близько 10 мільйонів українців. Через терор і репресії пройшли усі верстви українського населення: від наукової та творчої інтелігенції до селян. Десятки тисяч людей було розстріляно, сотні тисяч пройшли в’язниці, заслання, табори, примусове психіатричне лікування, мільйони заморили штучно влаштованим голодом. Радянська влада намагалася приховати сліди своїх злочинів. Місця поховань ставали режимними об’єктами КГБ, місцевість рівняли бульдозерами, а доступ до архівів був під забороною.

У 1991 році, в останні місяці існування УРСР, було ухвалено Закон «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні». У ньому вперше на законодавчому рівні засудили і відмежувалися від політичних репресій як методу керування суспільством. З 2019 року почала працювати Національна комісія з реабілітації – спеціальний постійно діючий орган при інституті національної пам’яті.

День веселощів та активностей вже за традицією організовано командою Карітас-Спес Луцьк. Від імені Волиньради привітав дітей і подякував благодійникам та волонтерам заступник голови Григорій Пустовіт.

На дитячий фестиваль могли потрапити усі охочі. Тисяча сто учасників – від найменших до молоді – прибули на свято з різних куточків Волині та Рівненщини. Серед них – діти з інвалідністю, з багатодітних та малозабезпечених родин, внутрішні переселенці. «Діти – це не тільки наше майбутнє, а й сьогодення. І завдання дорослих у цей важкий час потурбуватися, щоб вони не були позбавлені радощів безтурботного дитинства», – переконаний головний організатор, керівник Карітас-Спес Луцьк, отець-канонік Павло Хом’як.

Атмосферу свята разом із дітьми та гостями розділив і заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт. «Кожна дитина має безумовне право на щасливе, повноцінне, наповнене усіма втіхами і можливостями мирне буття. Але в українських містах і селах вже п’ятий рік поспіль завивають сирени і лунають вибухи. Сотні тисяч родин розділені війною. Тим цінніші такі дні радості для нашої дітвори. Щира вдячність організаторам за чудове дійство, яке дозволяє малечі забути про страшну реальність і насолодитися неймовірними емоціями свята», – зазначив посадовець у своїй промові.

На 17-ти тематичних локаціях діти могли спробувати себе у творчості, спорті, командних іграх, активностях на уважність, майстер-класах і просто безтурботно провести час з новими друзями. Працювала і національно-патріотична зона, частували справжнім козацьким кулішем. Аби жодна дитина не лишилася без уваги, упродовж всього свята працювало більше сотні волонтерів – студентів ВНУ імені Лесі Українки та ЛНТУ. Поліцейські не лише наглядали за порядком, але й підготували цікаві інтерактиви. А про безпеку подбав Червоний Хрест. Кожна дитина також отримала подарунок від благодійників.