Талановиту учнівську молодь та їх педагогів-наставників привітали голова Волиньради Григорій Недопад, т.в.о. начальника ОВА Роман Романюк, представники освітянської спільноти.

Цьогоріч волинські представляли Україну на інтелектуально-наукових змаганнях у США, Тунісі, Угорщині, Польщі, Румунії та інших куточках світу. У числі нагороджених – 66 переможців та призерів міжнародних конкурсів з науки, техніки й екології, а також чемпіонатів Європи та світу зі спортивної радіопеленгації й судномодельного спорту, всеукраїнських турнірів юних фізиків і хіміків, конкурсів з української мови та літератури, робототехніки, автомоделювання та дослідницьких проєктів МАН.

Голова Волиньради привітав успішну молодь та побажав не зупинятися на досягненнях: “Кожна ваша перемога на міжнародних та всеукраїнських конкурсах, олімпіадах і спортивних змаганнях свідчить про високий рівень знань та підготовки. Бажаю впевнено йти до нових звершень. Особлива вдячність вашим педагогам, кожен успішний крок ваших вихованців – результат безперервної праці. Нехай ця взаємодія дає нові результати. За вами, молодими, амбітними, освіченими, майбутнє України”.

З ініціативи Офісу Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України на Волині відбулось виїзне навчання за участі експертів, практиків та представників територіальних громад. Із вітальним словом до учасників заходу звернулись голова Волиньради Григорій Недопад та т.в.о. очільника ОВА Роман Романюк.

Керівниця Офісу Конгресу місцевих та регіональних влад Лілія Пашинна зауважила, що напрацювання комплексних планів просторового розвитку – це вимога часу, оскільки йдеться про майбутнє громад, їхню спроможність, інвестиційну привабливість, енергостійкість та якість життя людей. Відтак, експерти Офісу напрацювали трирівневу модель системної підтримки громад з питань просторового планування. В рамках теперішнього етапу експрес-навчань спільно зі спікерами та експертами сертифіковані фахівці з громад продовжать практичний тренінг, аби максимально охопити всі територіальні громади регіону.

«Третім, завершальним етапом стане співпраця громад з університетською спільнотою України. Загалом 15 закладів вищої освіти спільно зі студентами працюватимуть над дипломними роботами за принципом студенти – для громад. Це дасть можливість громадам отримати додаткові аналітичні та практичні напрацювання, а молоді – долучитися до реальних процесів розвитку держави. Ми вибудовуємо цілісний алгоритм дій: від навчання та практичної підтримки – до залучення експертного та університетського середовища. До 1 січня 2028 року кожна громада, окрім прифронтових територій, має напрацювати комплексний план просторового розвитку, і наше спільне завдання – зробити цей процес максимально ефективним та результативним», – підкреслила Лілія Пашинна.

Голова обласної ради Григорій Недопад висловив вдячність керівництву Офісу Конгресу місцевих та регіональних влад за комплексний підхід та системну підготовчу роботу з розробки комплексних планів просторового розвитку громад.

«У 2025 році затвердження комплексних планів просторового розвитку було відтерміновано. Але ми розуміємо, що ці документи мають стати основою для розвитку громад, і не лише великих, а й для найменших за площею, аби в перспективі вони стали частиною інвестиційних паспортів областей, районів. Адже йдеться про реалізацію завдань з відбудови та відновлення держави, про ефективне використання ресурсів, розвиток інфраструктури, а також ухвалення рішень з урахуванням потреб місцевих мешканців. Це дуже потрібна робота, і вкрай важливо, що до цього процесу ви залучаєте не лише потужне експертне середовище, а й академічну спільноту, аби робота була виконана якісно, заради майбутніх перспектив розвитку наших територій», – наголосив він.

Учасники обговорили основні етапи підготовки комплексних планів: планувальні документи, використання місцевих даних і цифрових інструментів. Також йшлося про картографічне забезпечення комплексних планів громад: закупівлі, якісні геодані та резерви наповнення місцевих бюджетів.

Окрему увагу було приділено питанням енергетичної безпеки й використання комплексних планів як основи енергетичної стійкості та ефективного управління інфраструктурою. Також відбулися сесії запитань і відповідей та робочі консультації, під час яких учасники обговорили практичні аспекти, зокрема як забезпечити ефективну роботу генерації.

Під час робочого візиту Віктора Ляшка супроводжували парламентарі Ірина Констанкевич, Вячеслав Рубльов, Віталій Безгін, очільниця Національної служби здоров’я Наталія Гусак, голова Волиньради Григорій Недопад і начальник ОВА Роман Романюк.

Першою у програмі перебування була Волинська обласна психіатрична лікарня. Тут Міністр охорони здоров’я заклав символічний наріжний камінь нового будівництва лікувально-реабілітаційного корпусу. Проєкт фінансується за програмою Ukraine Facility, його загальна вартість майже 460 мільйонів гривень, 100 з яких передбачені вже цьогоріч. Завершити об’єкт планують до кінця 2028 року. «Я виконую свою обіцянку створювати сучасні і комфортні умови як для пацієнтів, так і для персоналу. Тож надалі ключова задача, щоб усе відбувалося за графіком», – зауважив Віктор Ляшко. Керівник лікарні Сергій Дудка також продемонстрував міністрові вже оновленні за рахунок обласного бюджету відділення й лабораторії, роботи з термореновації, що здійснюються за міжнародні кредитні кошти під місцеві гарантії, а також Центр ментального здоров’я «Повернення», створений завдяки подружжю Пінчуків. Віктор Ляшко особливо предметно цікавився алгоритмами надання послуг ветеранам, військовослужбовцям та їхнім родинам, а у пацієнтів – якістю послуг.

Голова обласної ради Григорій Недопад подякував міністру за підтримку надзвичайно актуального для області проєкту, зауваживши, що вперше за десятиліття у сфері психічного здоров’я відбуваються не лише розмови, а й конкретні дії. «Система охорони здоров’я Волині відчуває зацікавленість і допомогу міністерства. Ми й самі багато робимо для розвитку медичної інфраструктури, об’єднуючи ресурси обласного бюджету, громад, меценатів, грантові і кредитні кошти міжнародних партнерів. Це наша відповідальність перед людьми», – запевнив очільник Волиньради.

Під час зустрічі з керівниками медичних закладів спроможної мережі у формі відвертого діалогу йшлося про якість послуг, яка, за словами міністра, повинна бути однаково висока на всіх рівнях – від первинного до високоспеціалізованого. Віктор Ляшко також зазначив, що одним з пріоритетних напрямків є серцево-судинна патологія, яка спричиняє майже 70% летальних наслідків. Він повідомив, що з липня цього року до програми «Доступні ліки» будуть внесені усі препарати, які є у протоколах лікування інсультів та інфарктів. Серед урядових ініціатив він також назвав наміри підвищення заробітної плати сімейним лікарям і працівникам екстреної медичної допомоги. Що ж до рівня оплати праці у закладах спеціалізованої меддопомоги, то за словами Віктора Ляшка, з боку держави щороку фінансування збільшується, але не всі це відчувають. При цьому наголосив на фінансовій автономії лікарень та потребі ефективно розподіляти ресурси. Окремо обговорили кадрове забезпечення і місцеві програми стимулів для залучення молодих спеціалістів.

У територіальному медичному об’єднанні захисту материнства і дитинства Міністр охорони здоров’я оглянув масштабну реконструкцію обласної дитячої лікарні яка не знала оновлень упродовж 40 років. Ознайомився з роботою хірургічного, онкогематологічного, реабілітаційного відділень, а також реанімацією новонароджених, де виходжують глибоко недоношених малюків, зараз тут двоє таких передчасно народжених вагою 470 і 600 грамів.

На базі ТМО також відбулася нарада з начальниками департаментів охорони здоров’я Волинської, Львівської та Рівненської областей, керівниками перинатальних центрів і дитячих лікарень з питань організації надання медичної допомоги вагітним, породіллям, новонародженим та дітям. Очільниця НСЗУ Наталія Гусак зосередилася на актуальних питань функціонування перинатальної та педіатричної служб, реалізації Програми медичних гарантій, маршрутизації

пацієнтів, забезпеченні якості та доступності медичної допомоги матерям і дітям, а також обговоренні кращих практик та обміні досвідом між регіонами.

Ці питання стали предметом обговорення на засіданні Наглядової ради обласного комунального підприємства. Участь у роботі спостережного органу взяли голова Волиньради Григорій Недопад та у якості членів Наглядової ради його заступники Юрій Поліщук та Григорій Пустовіт.

Генеральна директорка медоб’єднання Ірина Горавська презентувала план розвитку закладу на 2026-2028 роки. Вона зауважила, що пріоритети ТМО – надання якісної медичної допомоги та покращення умов перебування пацієнтів. «Одним із напрямків, який нам потрібно потужно розвивати є неонатальна хірургія. Наразі стає дедалі більше діток із вродженими вадами, які потребують хірургічної допомоги відразу після народження. Щорічно у нас уже оперується 60 таких діток. Тому ми активно вдосконалюємося: осучаснюємо операційні, навчаємо хірургів, закуповуємо необхідне обладнання», – розповіла вона.

Ще один пріоритетний напрямок, який планують розвивати, – репродуктивні технології, а також трансплантація стовбурових клітин та кісткового мозку. У медоб’єднанні також планують створення Центру орфанних захворювань. Окремо Ірина Горавська проаналізувала інфраструктурні проєкти. «За останні 5 років ми вже дуже багато зробили, заврешено 20 проєктів з капітальних та поточних ремонтів, але попереду ще багато роботи, аби усі наші приміщення відповідали і сучасним вимогам, і інклюзії, і діючим нормам ДБН. Зараз паралельно у нас реалізується 18 проєктів», – підкреслила вона.

Заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт закликав керівництво закладу долучати до підготовки та розробки проєктів фахівців Агенції регіонального розвитку, які мають практичний досвід співпраці із міжнародними інституціями. Окрім того, члени Наглядової ради підтримали пропозицію Григорія Пустовіта щодо розгляду на наступному засіданні спостережного орану питання кадрового забезпечення закладу середнім медичним персоналом, залучивши до обговорення керівників освітніх закладів, де готують таких фахівців.

Участь у роботі спостережного органу, як його член, взяв заступник голови Волиньради, Григорій Пустовіт.

Під час засідання проаналізували роботу та фінансові показники лікарні за підсумками І-го кварталу. Директорка комунального підприємства, депутатка обласної ради Любов Серба поінформувала, що за три місяці 2026 року всього проліковано понад 1,5 тисяч пацієнтів, більшість з яких – в інфекційних відділеннях та незначна кількість у відділення легеневого туберкульозу (53 пацієнти). За її словами, цей показник є нижчим за аналогічний період минулого року. Загальний обсяг надходжень за звітний період склав близько 32 млн грн, що на 13 % менше порівняно із минулим роком. «Однією з причин є зниження кількості пацієнтів, обсягів фактично наданої медичної допомоги, а отже й оплати за неї від НСЗУ. По структурі видатків 80% – це оплата праці з нарахуваннями, у І-му кварталі на ці видатки спрямовано більше 17 млн грн, що на 800 тисяч менше, аніж торік», – констатувала Любов Серба.

Окрім того, на засіданні Наглядової ради проаналізували готовність до епідемічних загроз, оскільки заклад визначений базовим в області з надання медичної допомоги інфекційним хворим при ускладненні епідемічної ситуації та є одним із п’яти в регіоні, який має договір з НСЗУ за напрямом «Готовність закладу охорони здоров’я до надання медичної допомоги в надзвичайних ситуаціях». За словами директорки, здійснено комплексні організаційні заходи, розроблено та затверджено плани протиепідемічної готовності: реагування на надзвичайні ситуації, первинних протиепідемічних заходів, надання медичної допомоги пацієнтам підозрілих чи підтверджених випадків COVID-19, роботи в епідемічний сезон грипу та гострих респіраторних вірусних інфекцій. Сформовано алгоритм дій медичного персоналу та схему сповіщення при виявленні або підозрі на зараження карантинними інфекціями, контагіозними вірусними геморагічними гарячками та іншими небезпечними інфекційними хворобами нез’ясованої етіології. Створено й допоміжні підрозділи: лікарняний банк крові та відділ інфекційного контролю. Визначено резервні відокремлені приміщення для розгортання додаткових ліжок, створено запас медичних виробів, лікарських засобів, проводяться спеціальні навчання медичного персоналу на випадок масового надходження постраждалих внаслідок надзвичайних лих, уражень біологічним чинником тощо.

Крім того, під час засідання було затверджено план роботи Наглядової ради на 2026 рік. Члени спостережного органу також ознайомились із планом роботи закладу та прогнозними фінансовими показниками підприємства на 2026 рік.

Візит до Голобського та Олицького психоневрологічних інтернатів відбувся у рамках засідання постійної комісії з питань соціального захисту населення, охорони здоров’я, материнства і дитинства. Участь у роботі комісії взяв заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.

Депутати мали на меті особисто переконатися, як забезпечуються права та інтереси підопічних, чи створено належні умови їх проживання, соціально-побутового і медичного обслуговування, денної зайнятості та дозвілля. У Голобському психоневрологічному інтернаті нині мешкають 80 чоловіків зі складними порушеннями ментально-неврологічного спектру віком від 20 до 80 років, в тому числі і внутрішньо переміщені. Директор інтернату Володимир Ковальчук запевнив: персонал докладає максимум зусиль, аби умови перебування були максимально наближеними до домашніх. Упродовж трьох років його керівництва установа зазнала суттєвих змін: відремонтовано житловий корпус, проведено гідроізоляцію підмурівка будівлі, позбувшись підтоплення, облаштували укриття, територія і будівлі обладнані засобами доступності. Минулого року в інтернаті силами персоналу та за допомогою благодійників з’явилися відпочинкова зона в оточенні саду і квітників, ротонда зі сценою, звуко- і світлотехнікою та глядацькими місцями, а також кімната для відвідувань, де родичі підопічних можуть комфортно переночувати. «Ми багато уваги приділяємо зайнятості і дозвіллю. Наші підопічні захоплюються городництвом і квітникарством, є ті, хто обожнює майструвати, ремонтувати техніку. Маємо різні гуртки за інтересами – малювання, вишивки, вокально-музичний, спортивний. Наші хлопці беруть участь у різноманітних конкурсах і змаганнях, для цього ми спеціально придбали їм спортивну форму, їздимо також і на екскурсії», – розповів Володимир Ковальчук. Підсумовуючи візит, голова профільної комісії Ірина Горавська відзначила високу професійність керівника і подякувала за зусилля та ентузіазм: «Володимир Володимирович – прогресивний керівник. Здійснено величезний обсяг роботи, ми вражені умовами, які тут створено. Про мешканців дуже добре піклуються, вони зайняті, задоволені, усміхнені». «Те, що ми побачили, не лише про умови, комфорт, забезпечення. Це – про гідність людини, незалежно від її стану і віку», – додала депутатка Любов Серба.

В Олицькому психоневрологічному інтернаті члени комісії перевірили стан виконання рекомендацій за підсумками моніторингу групи Національного превентивного механізму при Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини. Одне з головних зауважень – невідповідність житлової норми на одного мешканця. Однак цю проблему на тепер вирішити неможливо, кожна з шести таких соціальних установ Волині переповнена, оскільки прийняла мешканців подібних закладів з прифронтових територій. За словами директора Сергія Кучера, зараз в інтернаті майже 130 підопічних. А от інша нагальна проблема – обладнання санітарних кімнат за правилами доступності вже вирішується. «Ми знайшли благодійників, які погодилися профінансувати реконструкцію на загальну суму близько 2 мільйонів гривень, роботи вже розпочали», – повідомив керівник.

Вже під час пленарного засідання постійної комісії про виконання рекомендацій за результатами візиту моніторингової групи управління охорони здоров’я ОВА доповіла директорка обласного госпіталю ветеранів війни Олена Кузьменко. За її словами, затримка зарплатні на кілька днів пов’язана з невідповідністю собівартості медичних послуг з вартістю їх оцінки НСЗУ: «Через такий дисбаланс нам не вдається вчасно накопичити потрібні кошти для оплати праці». Також вона зазначила, що зауваження стосовно поліпшення комфорту пацієнтів у реабілітаційному відділенні спричинені ремонтними роботами в хірургічному відділенні, і певні незручності через тисняву тимчасові. Також вона запевнила, що рекомендації щодо підвищення якості ведення електронної документації, оновлення оргтехніки і постійного аналізу фінансової спроможності уже опрацьовуються.

Члени комісії також заслухали звіти про результати роботи за 2025 рік (відповідно до умов контракту) керівників обласних комунальних закладів, а саме: Ковельського центру медичної реабілітації та паліативної допомоги – Наталії Віслогузової, центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф – Юрія Романішина, бази спеціального медичного постачання – Анатолія Черенкова, обласного притулку для дітей – Леоніда Хведчака, центру соціально-психологічної реабілітації дітей – Наталії Кондратович, Ковельського фахового медичного коледжу – Олени Григоли, Волинського медичного інституту – Тетяни Пастрик. Під час обговорення виникла палка дискусія навколо питання підготовки медичних кадрів. В області відчувається гостра нестача середнього медичного персоналу, однак після завершення навчання менше 40% випускників залишаються у професії, а в місцеві заклади охорони здоров’я працевлаштовується ще менше. Тож постало питання доцільності фінансування з обласного бюджету, а це більше 80 млн грн на рік, регіонального замовлення аж у трьох медичних коледжах при такій мізерній результативності. Озвучувалася і пропозиція повернення до практики обов’язкового терміну роботи за обраним фахом випускників, які навчалися за державним чи регіональним замовленням.

Під час засідання депутати також визначилися з переліком громадських об’єднань, які провадять діяльність у сфері охорони здоров’я, представники яких увійдуть до складу конкурсної комісії для проведення конкурсу на посаду директора комунального підприємства «Волинський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф». На підставі рейтингового відбору рекомендовано представників від Асоціації фтизіатрів України, Волинської обласної організації Червоного хреста України, Волинського товариства лікарів польського походження, Всеукраїнської асоціації працівників швидкої, невідкладної медичної допомоги та медицини катастроф, а також Всеукраїнської ради реанімації та екстреної медичної допомоги.

Новостворений спеціалізований заклад підтримуватиме військовослужбовців ЗСУ, Держприкордонслужби НГУ, співробітників Національної поліції, ДСНС, та інших правоохоронних органів, що були задіяні у секторі оборони. Новітній простір оглянули й кеівники області – голова Волиньради Григорій Недопад і т.в.о. начальника ОВА Роман Романюк.

Створення цього ветеранського хабу ініціювало Головне управління Національної поліції в області. Правоохоронці наголошують: через постійну комунікацію з ветеранами та діючими військовими було вирішено створити належні умови для якісної реінтеграції тих, хто повернувся з фронту. Центр реалізовуватиме повноцінну підтримку ветеранів, поєднуючи психологічну допомогу, соціальний супровід і відновлення емоційних та фізичних ресурсів. Тут обіцяють враховувати особливості служби кожного бійця силових структур і досвід, який отримали під час бойових дій. Допомога передбачена й діючим правоохоронцям, які через навантаження потребують фахової психологічної підтримки.

«Ми однозначно маємо бути поруч з тими, хто ціною власного життя боронить нашу країну. Тому правильний алгоритм підтримки ветеранів та родин полеглих – найкращий приклад взаємодії. Нехай цей простір наповнюється досвідом та ініціативами», – висловив побажання голова Волиньради Григорій Недопад.

Окрім комплексної підтримки в центрі діятиме і супровід ветеранів, який здійснюватимуть два досвідчених консультанти з питань ветеранської політики. Передбачається й співпраця з державними установами, соціальними службами та громадськими організаціями з метою збільшення підтримки.