Біля фотостенду «Герої нескореної України» відбувся скорботний захід за участі керівництва області та міста, ветеранів, військовослужбовців, родин загиблих Героїв, правоохоронців, священнослужителів та представників громадськості. Пам’яті загиблих захисників вклонився голова Волиньради Григорій Недопад та депутати.

Цьогоріч минають 12-ті роковини Іловайської трагедії, у пам’ять про яку і встановлена сьогоднішня дата. Під час так званого «зеленого» коридору, агресор накрив вогнем українських захисників у соняшникових полях. Тоді полягли 366 воїнів, 429 – зазнали поранень, 300 – потрапили в полон та 158 – зникли безвісти. Цей день також є нагадуванням про підступність та віроломність російського агресора.

Учасники пам’ятного заходу долучилися до загальнонаціональної хвилини мовчання на знак вшанування пам’яті загиблих українських Героїв та мирних громадян внаслідок збройної агресії проти України. Священнослужителі на чолі з митрополитом Луцьким і Волинським Михаїлом відслужили панахиду за полеглими. Присутні поклали квіти до підніжжя фотостенду та спільно виконали Державний Гімн України.

Сьогодні ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю Героїв і Героїнь, які віддали своє життя за Україну.

За свободу. За незалежність. За право нашої держави бути вільною та суверенною. За рідну землю, за своїх побратимів і посестер, за майбутнє, яке вони мріяли подарувати наступним поколінням.

Ми пам’ятаємо кожного і кожну, хто став на захист Батьківщини та до останнього подиху залишався вірним Україні.

Їхній подвиг – це частина нашої історії, нашої боротьби та нашої національної пам’яті. Їхні імена назавжди будуть вписані в історію України золотими літерами.

Особлива шана родинам загиблих Героїв. Немає слів, здатних зменшити біль цієї втрати. Та є пам’ять, вдячність і наша обіцянка – ніколи не забути.

Вічна пам’ять. Вічна слава. Герої не вмирають!

Такою була основна тема обговорення на платформі Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України. Від Волині участь у засіданні взяли голова обласної ради Григорій Недопад, т.в.о. начальника ОВА Роман Романюк та лідери громад.

Рамкові перспективи розвитку лісової галузі України окреслив Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький. Зазначалося, що в державі триває комплексне реформування лісової галузі, яке поєднує ефективне використання природних ресурсів із їх збереженням та відновленням. Зокрема, вдосконалюється законодавча база, правила ведення лісового господарства, здійснюється адаптація галузі до європейських вимог, створюються сприятливі умови для розвитку деревообробної промисловості. Водночас, громади порушують питання більш ефективного управління ресурсами на своїх територіях, розширення можливостей для розвитку та справедливого врахування їхніх інтересів у формуванні місцевих бюджетів. «Ми маємо на меті дати більше ресурсів для громад. Готові підтримати збільшення земельного податку для лісокористувачів з 0,1% до 0,25%. Для для громад з великою часткою лісів – це реальний додатковий ресурс. Також пропонуємо переглянути розподіл рентної плати і частину коштів, які сьогодні спрямовуються до спецфонду Держлісагентства, передати громадам. Разом ці рішення можуть збільшити надходження громад від лісової галузі майже у 2 рази», – зауважив урядовець.

Також розпочато роботу над формуванням «Білої книги», що має стати фундаментом довгострокової стратегії розвитку лісового господарства, де будуть збалансовані економічні, екологічні, соціальні та енергетичні інтереси держави і громад. Заступник голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Олександр Ковальчук розповів про переваги цієї розробки, як основи для напрацювання системних рішень та визначення напрямів реформування лісової галузі. Зокрема, цей документ слугуватиме підвищенню ефективності державного регулювання та переходу до економіки високої доданої вартості, де кожен кубометр ресурсу працюватиме на зростання національного добробуту, а стале лісокористування сприятиме досягненню вуглецевої нейтральності відповідно до цілей Європейського зеленого курсу та Плану дій ЄС щодо циркулярної економіки. Практичним інструментарієм для імплементації Верховною Радою та Урядом в частині реформи лісокористування, має стати: цифровізація дозволів, наскрізний облік деревини і супутниковий моніторинг; впровадження прозорих біржових механізмів із пріоритетним забезпеченням сировиною виробників продукції глибокої переробки; стимулювання приватного лісорозведення і розвиток моделей публічно-приватного партнерства; збереження і розвиток комунальної власності на землі лісогосподарського призначення; підвищення ролі місцевого самоврядування в управлінні лісовими ресурсами. Зазначалося, що зміна моделі розвитку сприятиме, зокрема: зростанню частки галузі у ВВП та суттєвому збільшенню валютної виручки від експорту готових виробів; створенню нових робочих місць та зростанню податкової бази в регіонах, а також підвищенню показників лісистості України з 16% до щонайменше 18-20% відповідно до європейських стандартів.

Окремо на засіданні конгресу йшлося про пріоритети діяльності Державного агентства лісових ресурсів України: баланс інтересів стейкхолдерів галузі, розвиток усіх форм лісівництва та збільшення заготівлі без шкоди для довкілля. Обговорили й оптимізацію процесів управління та особливості проведення корпоратизації ДП «Ліси України». Як повідомив в.о. генерального директора підприємства Ігор Зубович, серед ключових завдань перезавантаження «Лісів України»: підвищення прозорості та якості управління підприємством; посилення контролю за незаконними рубками, сприяння роботі правоохоронних органів та зменшення корупційних ризиків; посилення природоохоронного напряму роботи галузі, захисту Карпатських лісів та біорізноманіття; модернізація виробничих процесів, впровадження автоматизованих систем управління та оновлення технічної бази; забезпечення прогнозованих умов для роботи деревообробного бізнесу; розвиток співпраці з громадами, створення нових робочих місць, забезпечення дровами населення та підтримка місцевих соціальних програм.

До памʼятного заходу, присвячений вшануванню полеглих воїнів та підтримці їхніх родин, долучилися заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт, парламентарка Ірина Констанкевич, депутат облради Андрій Козюра, сімʼї загиблих, священнослужителі та громадськість.

Учасники меморіальної акції пройшли ходою від Київського майдану до Театральної площі, розгорнувши 40-метровий стяг «Крила, що нас тримають». Цю ідею втілили минулоріч, розмістивши на прапорі символічних голубів з іменами загиблих.

Традиційно священнослужителі провели молебень за полеглими, а присутні поклали квіти до памʼятного фотостенду «Герої нескореної України».

Голова Волинського осередку «Об’єднання матерів і дружин захисників України», матір загиблого розвідника Катерина Свищ розповіла, що біль втрати не зменшується, але пам’ять важлива: «Сьогодні я стою тут, як матір, котра втратила сина. Тож у очах жінок я бачу не просто учасників заходу, а людей, що кожного ранку прокидаються з памʼяттю про найдорожчих, чиї життя забрала війна».

«Ми дякуємо кожному воїну, який ціною власного життя виборював нашу незалежність та майбутнє для України. Вічне життя – це памʼять про них на землі. Я дякую кожній жінці та матері, котра докладає чималих зусиль для того, щоб світлі згадки продовжували існування найдорожчих», – звернувся до рідних загиблих заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.

Про посилення ролі ветеранів йшлося під час сьогоднішньої зустрічі у Любарт Хабі. Поспілкуватися з представниками ветеранських організацій та військовослужбовцями долучився й голова Волиньради Григорій Недопад.

Воїн 20-ї бригади оперативного призначення «Любарт» Сергій Оласюк зазначив, що ветерани мають право не лише на соціальний захист, а й безпосередню участь у прийнятті важливих рішень, які стосуються багатьох напрямків, у тому числі й розвитку громад. Пріоритетом обговорення стало створення координаційного центру ветеранського руху при Волинській ОВА. Військовослужбовці розповіли, що очікують ефективних рішень та чітких дедлайнів з формування стратегії з визначенням відповідальних осіб на рівні міської та обласної влади.

Також ветерани потребуватимуть підтримки з боку громад та влади. Присутні військовослужбовці розповіли, що важливо зробити усе можливе, аби кожен, хто повернувся до цивільного життя, зміг лишатися в Україні. Тож спільна взаємодія та навчання зможе покращити розуміння того, як надалі ефективно представляти інтереси такої ветеранської політики.

Григорій Недопад поділився прикладом, як представники ветеранського руху допомогли пройти навчання працівникам апарату та отримати відповідні сертифікати: «Зараз у понад 80% обласних установ працюють люди, котрі мають ветеранський досвід – це неймовірно цінний ресурс, що вартий уваги та розвитку. Сьогоднішня зустріч показує, що комунікація між владою та спільнотами потребує ще більшої взаємодії для ефективної співпраці. Дійсно, ветерани повинні не лише отримувати ті чи інші послуги, а й бути незамінними учасниками цих процесів. Впевнений, що кожен представник влади готовий до створення рад та різноманітних робочих зустрічей, аби вивчати потреби та можливості для їх втілення», — зазначив очільник Волиньради.

Участь у розширеному засіданні колегії управління освіти і науки ОВА взяли голова Волиньради Григорій Недопад, т.в.о. начальника ОВА Роман Романюк, очільниця освітянської комісії облради Ольга Омелько, депутати обласної ради Андрій Бокоч, Оксана Філіпчук та Анатолій Філюк, директори освітніх закладів, керівники органів управління освітою територіальних громад, представники освітянської спільноти.

Голова обласної ради Григорій Недопад долучився до вручення найвищих відзнак Міністерства освіти та науки України кращим освітянам, а також висловив вдячність педагогічній спільноті за професіоналізм, стійкість і наполегливу працю, завдяки якій освітня система області продовжує працювати й розвиватися попри виклики часу. «Наша освітянська родина у минулому навчальному році зуміла організувати злагоджену роботу та забезпечити безпечний та якісній освітній процес. Ми вже сьогодні маємо готуватись до запровадження у 2027 році спроможної мережі академічних ліцеїв. Першочергові потреби наших обласних комунальних закладів ми будемо вивчати під час бюджетних слухань в рамках підготовки до формування обласного кошторису на 2027 рік. Хочу також звернути увагу лідерів громад, що ваші комунальні освітні заклади можуть долучатись до міжнародної співпраці і забезпечувати себе шкільними автобусами чи іншими транспортними засобами, у яких є потреба, саме завдяки залученню грантового фінансування», – зауважив Григорій Недопад.

Начальник управління освіти і науки ОВА Роман Поліщук у своїй доповіді детально проаналізував підсумки розвитку освіти області у 2025/2026 навчальному році та окреслив завдання на прийдешній, серед яких: розвиток дошкільної освіти; продовження реформи НУШ та підготовка до наступного етапу профільної середньої освіти; реалізація реформи шкільного харчування; безпека та стійкість освітнього процесу; підтримка психічного здоров’я його учасників; трансформація професійної та фахової передвищої освіти; ефективне використання державних субвенцій; цифровізація освіти; своєчасне забезпечення учнів підручниками та навчальними матеріалами, а також публічне інвестування.

Роман Поліщук повідомив, що у новому навчальному році в області функціонуватимуть 473 заклади дошкільної освіти, на які цьогоріч очікує практична реалізація нового законодавства. «Закон України «Про дошкільну освіту» відкриває для громад нові можливості, дозволяючи функціонування різних типів закладів і форм організації дошкільної освіти в межах однієї юридичної особи. Однією з ключових інновацій стане й вивчення англійської мови для вихованців старшого дошкільного віку з 1 вересня 2026 року. Це серйозний виклик для громад, адже заклади необхідно буде забезпечити відповідними педагогами», – зауважив посадовець.

Він також повідомив, що в області триває робота з оптимізації мережі закладів загальної середньої освіти та впровадження реформи старшої профільної освіти. Тож, відповідно до затвердженого обласною радою Плану формування мережі закладів освіти, перспективна мережа склала 75 академічних ліцеїв та 4 спеціалізовані заклади освіти.

За словами Романа Поліщука, на контролі залишається належна організація підвезення учнів та педагогів, які проживають за межею пішохідної доступності. «Парк шкільних автобусів нині налічує 302 одиниці. У 2026 році для Волині було виділено понад 67 млн грн державної субвенції на придбання шкільних автобусів. Укладено договори на придбання 18 шкільних автобусів, на сьогодні придбано 8», – повідомив він.

Зі слів Романа Поліщука, на вересень–листопад для області передбачено майже 362 млн грн державної субвенції на безоплатне гаряче харчування усіх учнів. «Важливою складовою реформи залишається й модернізація харчоблоків. У 2025 році область отримала 37 млн грн державної субвенції на три об’єкти. У 2026 році додатково спрямовано 27,4 млн грн на модернізацію ще двох харчоблоків», – зазначив він.

Одним із ключових пріоритетів є енергетична незалежність закладів освіти та безпекова складова. «95% наших закладів загальної середньої освіти, можуть забезпечити безперервну роботу в разі відключення електроенергії у зимовий період. Цьогоріч Волинь отримала 22,7 млн. грн субвенції з державного бюджету на забезпечення енергетичної стійкості закладів освіти, які розподілено для 18 закладів. Щодо безпеки освітнього процесу, то загалом в області організовано укриття різних типів у 99% закладів освіти», – поінформував Роман Поліщук.

Окремо, члени колегії проаналізували реалізацію реформи професійної освіти, що є частиною стратегічного напряму держави: «Відновлення та розвиток людського капіталу». Так, зазначалося, що вступна кампанія 2026 року демонструє суттєве зростання попиту на професійну освіту: до закладів професійної освіти області подано 147% заяв від планового обсягу регіонального замовлення. «Це майже вдвічі більше, ніж у перший рік повномасштабної війни, та на 60% більше, аніж торік. Найбільший попит маємо на професії, яких сьогодні потребує економіка: слюсарів, електромонтерів, зварників, токарів, кухарів, водіїв, трактористів-машиністів, фахівців з ремонту та діагностики автомобільної техніки. Позитивну динаміку бачимо і у фаховій передвищій та вищій освіті. Цьогоріч виконання регіонального замовлення становить 95,6% проти 85,7% минулого року», – зауважив Роман Поліщук.

У Рожищенській гімназії №1 відкрили памʼятний знак на честь випускників, котрі віддали життя за незалежність та територіальну цілісність країни. Десятки людей, у числі яких сімʼї та просто небайдужі люди, вшанували памʼять загиблих. До меморіальної церемонії долучився заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт.

У пам’ять про воїнів, що тут навчалися, розмістили гранітний постамент. Як зазначили освітяни, кожному, хто буде проходити повз, він буде нагадувати ціну сьогодення. Ще донедавна кожен з 18 загиблих випускників гімназії будували плани, ростили дітей, а згодом стали на захист України.

Директор школи Мирослав Максимюк розповів, що кошти на виготовлення пам’ятника були зібрані під час благодійних ініціатив: «У такий складний час ми маємо можливість жити завдяки нашим воїнам. Відкриваючи цей гранітний камінь, ми увіковічнюємо пам’ять тих, хто тепер у небесному війську. Вдячність міській раді, кожному педагогу, дітям та батькам, які долучилися до реалізації задуму».

Заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт висловив співчуття родинам і наголосив на важливості пам’яті полеглих воїнів: «Я пишаюся молодим поколінням, небайдужим до сьогодення. Бажання зробити такий куточок пам’яті ще раз нагадує про те, що подвиг захисників ніколи не зникне з нашої історії. Щирі співчуття рідним полеглих й велика вдячність за кожного нашого захисника, що поклав своє життя для нашого незалежного майбутнього».

Присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять захисників та захисниць України, а священнослужителі провели чин освячення меморіального знаку.

З нагоди Дня Незалежності України відзнаки кращим працівникам вручили голова Волиньради Григорій Недопад і т.в.о. начальника ОВА Роман Романюк.

Керівник управління ДМС в області Іван Войцешук розповів, що в області функціонує 13 територіальних підрозділів служби, у яких майже 180 фахівців надають населенню адміністративні послуги та реалізують державну політику у сфері міграції.

«У час війни ви отримали додаткове навантаження у зв’язку із міграцією наших громадян, ви допомагаєте біженцям та внутрішньо-переміщеними особами в оформленні втрачених документів, реєстрації, консультуєте громадян з юридичних питань та приймаєте рішення, які впливають на майбутнє цілих родин. Ваша робота часто невидима широкому загалу, але від неї залежить доля людей. Особливі слова вдячності також хочу адресувати керівнику ДМС на Волині Івану Євгеновичу, за його позицію та активність, адже відомство пережило чимало реорганізацій, однак він завжди стоїть на боці свого колективу та вболіває за кожного співробітника служби», – наголосив голова обласної ради Григорій Недопад.

За сумлінну працю, високий професіоналізм, зразкове виконання службових обов’язків, вагомий особистий внесок у забезпечення реалізації державної політики у сфері міграції та з нагоди Дня Незалежності України він вручив низку Почесних грамот та Подяк обласної ради кращим працівникам відомства.

Демонстрацію стрічки приурочили до 35-ї річниці Незалежності України. Серед глядачів були ветерани та члени родин загиблих захисників, студентська та учнівська молодь та представники обласної влади – заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт та т.в.о очільника ОВА Роман Романюк.

Фільм «Друге дихання» – це історія п’ятьох українських військовослужбовців — чотирьох чоловіків із протезами нижніх кінцівок та військовослужбовиці, яка отримала важке поранення. Разом вони прийняли новий для себе виклик – сходження на Кіліманджаро, найвищу вершину Африки. Це оповідь про надію, стійкість і непохитний дух п’ятьох поранених українських воїнів, які переписали визначення неможливого. Їхній шлях – більше, ніж фізичне випробування, це глибоко особистий і зворушливий доказ сили людського духу.

Герої фільму — Ольга «Висота» Єгорова, Владислав «Шатя» Шатіло, Михайло «Грізлі» Матвіїв, Роман «Добряк» Колесник та Олександр «Рагнар» Міхов. Підіймаючись вгору, ветерани та діючі військові російсько-української війни діляться особистими історіями, відкриваючи фізичні та психологічні рани війни, але також демонструючи свою непохитну рішучість зцілитися та відновити життя. З кожним кроком вони несуть тягар боротьби нації та надії цілого покоління.

Засновник, продюсер і співрежисер проєкту — Геннадій Газін, ведучий та співпродюсер — Олександр Педан, українсько- французька режисерка — Марія Кондакова, а головний оператор — відомий український кінооператор і військовослужбовець Сергій Михальчук, лауреат «Срібного ведмедя» Берлінського міжнародного кінофестивалю.

Цей фільм є також потужним закликом до співчуття та дій. Стрічка висвітлює нагальну потребу підтримати тисячі українських ветеранів з ампутаціями та підкреслює критичну важливість надання високоякісних протезів, які дозволяють цим героям відновити своє життя та надихати націю.

«Друге дихання» — це значно більше, ніж історія одного сходження. Вона про стійкість, відновлення та людей, які не дозволяють пораненням визначати їхнє життя. Саме ця історія стала початком розвитку однойменної спільноти, яка сьогодні створює можливості для ветеранів та ветеранок через спорт і взаємодопомогу