Засідання 18-ї сесії обласної ради відбудеться 15 вересня 2022 року, початок о 10.00 годині у залі засідань обласної ради.
Завантажити проєкт порядку денного позачергової вісімнадцятої сесії обласної ради восьмого скликання
Засідання 18-ї сесії обласної ради відбудеться 15 вересня 2022 року, початок о 10.00 годині у залі засідань обласної ради.
Завантажити проєкт порядку денного позачергової вісімнадцятої сесії обласної ради восьмого скликання
Про це та інші важливі рішення йшлося під час оперативної наради при т.в.о. начальника ОВА Романові Романюкові. Участь у засіданні взяв голова Волиньради Григорій Недопад.
Заступник директора департаменту ЖКГ та капітального будівництва ОВА Василь Венський повідомив, що в області розроблено План стійкості на 2026 рік, який схвалено на засіданні РНБО України. В рамках реалізації цього стратегічного документу визначено комплекс ключових заходів, спрямованих на підвищення стійкості критичної інфраструктури та систем життєзабезпечення, а також основні напрями підготовки до опалювального періоду 2026–2027 років. Він окреслив основні пріоритетні напрямки, що передбачають захист об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору. «Станом на сьогодні І рівень інженерного захисту забезпечено на 56 з 90 об’єктів. Другий пріоритет – захист систем життєзабезпечення – теплового та водопровідно-каналізаційного господарства. Мінімальна потреба у фінансуванні становить 73 млн гривень, з яких 54 млн гривень уже передбачено», – поінформував Василь Венський .
Третій напрямок передбачає розвиток розподіленої генерації електроенергії. «В області вже функціонує 19 установок розподіленої генерації із гарантованою потужністю 113 МВт, що перевищує орієнтовні потреби об’єктів критичної інфраструктури на 30 % від споживання. Загальна вартість реалізації заходів цього напряму становить 65,9 млн гривень, при цьому обладнання вже наявне і фінансування забезпечене. Четвертий пріоритет – енергоавтономність водопостачання та водовідведення. Для цілковитого її досягнення планується придбати 23 одиниці генеруючого обладнання. Потреба в асигнуваннях – 4,6 млн гривень, які передбачається покрити за рахунок місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги та донорських програм», – констатував він.
Про зміни до державної програми доступної іпотеки «єОселя» для мобілізованих військовослужбовців розповіла начальниця управління з питань ветеранської політики ОВА Віта Прокопчук. «Відтепер в межах програми і ті, хто служить за контрактом, і мобілізовані можуть взяти іпотечний кредит за найнижчою процентною ставкою – 3%. В області від початку року надано 25 таких позик загальною вартістю понад 50 млн грн», – поінформувала вона. Віта Прокопчук також закликала спроможні громади розглянути можливість компенсації відсотків за іпотекою для мобілізованих військовослужбовців з місцевих бюджетів.
Директорка департаменту соціального захисту населення ОВА Оксана Гобод своєю чергою розповіла про новації в наданні державної субвенції на формування фондів житла для тимчасового проживання евакуйованих та внутрішньо переміщених осіб та забезпечення їх житлом у сільській місцевості. Для Волині на цю мету цьогоріч передбачено 12,6 млн грн. «Зверну увагу, що співфінансування з державного і місцевих бюджетів складає пропорцію 90% на 10%. У минулому році було 60% на 40%. Прошу громади надати інформацію про наміри», – наголосила вона.
Під час оперативної наради також обговорили основні зміни до проєкту закону «Про спорт». «Цим законопроєктом передбачено припинення діяльності ДЮСШ, школи вищої спортивної майстерності мають бути реорганізовані у центри олімпійської підготовки, також нівелюється діяльність закладів масового спорту для населення «Спорт для всіх». Ми провели аналіз та вивчили усі положення закону і звертаємось до галузевого міністерства із проханням не ліквідовувати дієву мережу дитячо-юнацьких спортивних шкіл, оскільки вони охоплюють велику кількість дітей, у тому числі осіб з інвалідністю, із малозабезпечених родин, дітей ветеранів та ВПО. Занепокоєння викликає й доля приміщень вище згаданих закладів. Ми також просимо не ліквідовувати організації «Спорт для всіх» – єдиний заклад, який організовує масові змагання та залучає до занять спортом населення різного віку», – підкреслила т. в. о. начальника управління молоді та спорту ОВА Зіновія Лещенко.
В індивідуальній гонці з пара біатлону серед чоловіків з порушеннями зору Дмитро Суярко разом із гайдом Олександром Ніконовичем виборов третє місце серед 13-ох учасників фінального забігу.
Майстер спорту міжнародного класу з біатлону і лижних перегонів Дмитро Суярко як вимушений переселенець з Чернігівщини у 2023 році своїм другим домом обрав Ковель. Він – Чемпіон світу (2019 р.) та бронзовий призер (2023 р.) у лижній естафеті 4х2,5 км, срібний та бронзовий (2019 р.) призер з лижних перегонів на дистанції 10 км та у спринті, срібний (2019 р.) і бронзовий (2017 р.) призер Чемпіонату світу з біатлону на дистанціях 7,5 та 10 км. На зимових Паралімпійських іграх 2022 року спортсмен здобув золоту нагороду в лижній естафеті 4х2,5 км, бронзову – з лижних перегонів на дистанції 10 км та дві бронзових нагороди з біатлону на дистанціях 7,5 і 10 км.
Для Дмитра Суярка – це третя Паралімпіада, і, найпевніше, не остання його нагорода на ній. Наставник спортсмена – тренер-викладач обласної ДЮСШ для осіб з інвалідністю Роман Андрійчук. Вітаємо!
Окрім Дмитра до складу національної збірної, яка представляє Україну на XIV зимових Паралімпійських іграх, увійшли ще п’ятеро волинян: Заслужена майстриня спорту України з лижних перегонів, Майстриня спорту України міжнародного класу з біатлону Богдана Конашук; Майстриня спорту України з пара біатлону, кандидатка у майстри спорту України з пара лижних перегонів Ілона Варковець (Казік); кандидатка у майстри спорту України з пара біатлону Романа Лобашева; Майстер спорту України з пара гірськолижного спорту Максим Гелюта та Анатолій Жумік – ветеран війни, який після поранення обрав шлях великого спорту (пара лижні перегони та пара біатлон), дебютував у 2024 році, учасник чемпіонату світу та етапів Кубка світу.
Вболіваємо! Зичимо перемог!
Переможців національного фіналу пʼятого сезону найбільшого міжнародного молодіжного екологічного конкурсу «GENIUS Olympiad 2026» привітали голова обласної ради Григорій Недопад і т.в.о. начальника ОВА Роман Романюк.
«GENIUS Olympiad» – наймасштабніший конкурс проєктів екологічного спрямування у світі для школярів 8–11 класів. Його мета – поглибити у молоді розуміння екологічних проблем. Цьогоріч ці інтелектуальні змагання стали однією з флагманських освітніх ініціатив країни під егідою Малої академії наук. Масштаб події вразив кількістю поданих робіт, у фіналі взяли участь понад 350 школярів з різних регіонів України.
Юні волинські дослідники здобули переконливий і гідний результат – майже чотири десятки нагород, виборовши 4 золоті, 9 срібних, 10 бронзових медалей та 13 почесних відзнак.
«Це результат системної роботи, глибоких досліджень, креативних рішень і відповідального ставлення до проблем довкілля. Ви – гордість Волині,майбутня наукова еліта, яка щораз доводить:Україна буде в надійних руках. Перед вами стоятимуть непрості завдання і виклики з відновлення екосистеми, яка зазнала руйнувань внаслідок війни,збереження природних ресурсів. Велика вдячність колективу Малої академії наук за наставництво, яке дає чудовий результат, а також педагогам загальноосвітніх закладів за активний внесок в екологічне виховання молоді»,- зазначив голова Волиньради Григорій Недопад.
Найближчим часом стане відомо, хто з українських фіналістів отримає право представляти державу на світовому рівні, міжнародний конкурс відбудеться у США.
Більше світлин за посиланням https://photos.app.goo.gl/cY8PcWfJpf1xrMsSA або https://fex.net/uk/s/ofmfnol
Участь у його роботі, як заступник очільника Наглядової ради ВНУ ім. Лесі Українки, взяв голова Волиньради Григорій Недопад.
Найперше ректор університету Анатолій Цьось поділився із членами Наглядової ради планами щодо реалізації інвестиційних проєктів з розвитку інфраструктури в частині поліпшення умов проживання студентів та забезпечення навчально-наукового процесу. Він зауважив, що попри стрімкий розвиток закладу вищої освіти та збільшення кількості студентів з 8 до 12 тисяч за останні 5 років, університет втратив два гуртожитки, один із яких було перепрофільовано під житло для викладацького складу, в іншому – облаштовано навчальний корпус. «У нас на вулиці Володимирській є земельна ділянка площею 8 га. За погодженням із трудовим колективом, ми розглядаємо можливість в межах інвестиційного проєкту на частині площі зведення двох гуртожитків та навчального корпусу, а решту земельної ділянки інвестор міг би використовувати відповідно до своїх потреб. Міністерство освіти і науки цілковито підтримує нашу ініціативу. Ми також плануємо здійснення громадського нагляду за дотриманням законності під час проведення усіх необхідних процедур, оскільки зацікавлені, аби усе було прозоро. За потреби готові створити певний дорадчий орган за участі членів Наглядової ради, педагогічного колективу та представників влади», – зазначив Анатолій Цьось.
Таку ініціативу схвалив голова обласної ради, заступник голови Наглядової ради Григорій Недопад. Він зауважив, що розраховувати на фінансову підтримку від держави на рівні МОН у найближчі роки не варто, адже перевага надаватиметься відновленню знищених внаслідок бойових дій закладів вищої освіти. «Аби підняти престижність університету, ми маємо мати розвинену інфраструктуру, у тому числі й забезпеченість гуртожитками студентів з наших громад, інших регіонів чи іноземних. Тому запропонований варіант, на мою думку, є досить прийнятним, більше того коли усе це буде здійснюватись під громадським наглядом задля унеможливлення будь-яких спекуляцій», – зауважив він.
За підсумками розгляду члени Наглядової ради одноголосно підтримали пропозицію ректора Анатолія Цьося, а також рекомендували попередньо провести консультації із фахівцями Луцької міської ради та ОВА. До складу дорадчого органу, що здійснюватиме нагляд за реалізацією інвестпроєкту вирішили делегувати трьох членів Наглядової ради: Григорія Недопада, Андрія Разумовського та Віктора Корсака.
Окремо розглянули питання практичної реалізації на базі ВНУ інвестиційного проєкту «Вища освіта України», що втілюється за сприяння МОН, фінансової підтримки Європейського інвестиційного банку, Північної екологічної фінансової корпорації (NEFCO), а також грантових коштів. Проректор з науково-педагогічної роботи, економічного розвитку та проєктної діяльності Олег Дикий розповів, що ця масштабна ініціатива передбачає капітальний ремонт та термомодернізацію 3-х навчальних корпусів і 2-х гуртожитків університету задля зменшення енергоспоживання та покращення умов навчання. «План фінансування уже затверджений, і у 2026 році ми очікуємо на початок реконструкції будівель, що передбачає заміну вікон та дверей, теплову ізоляцію, модернізацію систем опалення, водопостачання та вентиляції. Загальна кошторисна вартість робіт по 5 об’єктах сягає 370 млн грн, фінансування Європейського банку – 5,5 млн євро», – зазначив він.
Олег Дикий також повідомив, що до реалізації проєкту не було включено головний корпус Лесиного вишу та корпус D, що на вул. Шопена, 24, у якому розташовується факультет історії, політології та національної безпеки, оскільки обидві будівлі перебувають в обласній комунальній власності. Відтак, за пропозицією Григорія Недопада члени Наглядової ради вирішили звернутися до обласної ради про передачу цих об’єктів у власність Міністерства освіти і науки, аби вони могли бути включені в інвестиційний проєкт з енергоефективної реновації.
Окрім того, члени Наглядової ради погодили звернення університету щодо створення на базі ВНУ військової кафедри, яка буде першочергово здійснювати підготовку медиків та фармацевтів, а також готувати офіцерів запасу з числа студентів, які навчаються за спеціальностями національна безпека, правоохоронна діяльність та правознавство. Обговорили й ініціативу створення нових та удосконалення існуючих ветеранських просторів на базі закладу.
Члени Наглядової ради також ознайомились із результатами освітньо-дизайнерського проєкту «1429-2029», що реалізовується науковцями Лесиного вишу у синергії зі студентським активом в рамках підготовки до відзначення 600-річчя з’їзду монархів у Луцьку. Найбільш активні студенти кафедри дизайну, які долучились до цієї роботи, отримали подяки народного депутата України Ірини Констанкевич.
На Волині відбулася дискусійна платформа з впровадження адміністративної процедури в діяльність місцевої влади за участі представників громад, виконавчих органів та експертів. До обговорення долучився і голова обласної ради Григорій Недопад.
Волинь – одна з двох пілотних областей, де новоприйнятий закон практично втілювати на місцевому рівні допомагають партнери з проєкту ЄС «Продовження підтримки комплексної реформи державного управління в Україні» (EU4PAR). Керівник проєкту Угіс Сікс зазначив, що прийнятий 2 роки тому ЗУ «Про адміністративну процедуру» – це зобов’язання України на шляху вступу до ЄС. «Ці норми – не лише про юридичну логіку впровадження. Вони – про збалансування приватного і публічного інтересів. Це – уніфікований, простий, прозорий і зрозумілий алгоритм поведінки влади при наданні сервісних послуг громадянам, який покликаний підвищити довіру до держави. І саме на місцях, звертаючись за оформленням дозволів, реєстрації чи соціальної допомоги, людина, підприємець чи родина відчувають ставлення держави», – аргументував важливість прийнятого закону Угіс Сікс.
Голова обласної ради Григорій Недопад подякував партнерам та експертам за допомогу у практичному втіленні нововведень з адмінпроцедур. «Волинь однією з перших почала надавати сервісні послуги через ЦНАПи і запровадила цифрові інструменти в урядуванні. І на сьогодні ми – в лідерах за їх переліком. Наші громади конкурують між собою за кількістю впроваджених сервісів. Тому я не сумніваюся, що нові норми будуть впроваджені якісно», – висловив упевненість очільник Волиньради.
Досі надання адміністративних послуг регулювали багато законів. ЗУ «Про адміністративну процедуру» уніфіковує нормативну базу і суттєво спрощує процедури як для надавачів, так і для користувачів послуг, наголошують експерти. Один зі співавторів нового закону, кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник Інституту держави і права імені В.М.Корецького НАН України Віктор Тимощук зауважив, що особлива користь застосування новоприйнятого закону проявляється у випадках прийняття негативних рішень. «Зазвичай це стосується сумісності приватних і публічних інтересів у таких сферах як будівельна, земельна, податкова. Відтепер відмова не може бути без взаємодії із заявником, а надавач послуг наділений правом офіційності на обґрунтування, аби прийняти справедливе рішення», – констатував експерт. Серед новацій, які полегшують процедури для користувачів послуг, він назвав також можливість спрощеного представництва інтересів без нотаріального посвідчення, право на участь посередництвом відеоконференції, виправлення помилок без судових рішень.
Учасники дискусії також обговорили гармонізацію з нововведеннями регламентних документів органів місцевого самоврядування і допоміжні інструменти від проєкту EU4PAR (рекомендації, зразки адміністративних актів та процедурних документів). Варто зауважити, що із зазначеної тематики обласний центр підвищення кваліфікації держслужбовців та посадовців органів місцевого самоврядування запровадив окремий навчальний курс.
Зі стартом загальнообласної першості спортсменок, тренерів та суддів привітав перший заступник голови Волиньради, президент обласної федерації художньої гімнастики Юрій Поліщук.
Упродовж кількох днів близько 300-т кращих юних гімнасток боротимуться за путівку на всеукраїнську першість. Це – вихованки ДЮСШ та спортивних клубів Луцька, Володимира, Ковеля та Ківерець. Учасниці турніру змагатимуться за 6-ма видами програми: без предмету, скакалка, обруч, м’яч, булави та стрічка. Техніку виконання вправ, складність танцювальних рухів, обертів, рівноваг та стрибків, а також емоційність та артистизм гімнасток оцінюватимуть 12 сертифікованих суддів національної категорії.
«Це відбіркові змагання перед Чемпіонатом України, який відбудеться в середині травня. В обласних змаганнях беруть участь діти, які виступають за програмою майстрів, кандидатів у майстри спорту України, І, ІІ та ІІІ дорослих розрядів, а також гімнастки 2020 року народження і молодші», – розповіла головна суддя змагань, арбітр міжнародної категорії, очільниця федерації гімнастики Волині Тетяна Фігель.
Із вітальним словом до спортсменок, їх наставників та організаторів турніру звернувся перший заступник голови Волиньради, президент обласної федерації художньої гімнастики Юрій Поліщук: «Художня гімнастика – одна із найбільш видовищних та витончених спортивних дисциплін. Тож цими днями на Волині – справжнє свято краси та грації. Переконаний, що обласні змагання пройдуть на високому професійному рівні, адже ми маємо прекрасних тренерів, висококваліфікованих суддів і чудових спортсменок, число яких з року в рік зростає. Зичу кожній з учасниць продемонструвати свої найкращі якості та здібності, технічно правильно та гармонійно виконати всі елементи вправи, а також скласти нормативи. Переконаний, що на чемпіонаті України нашу волинську команду представлятимуть найдостойніші і найкращі гімнастки, які у перспективі претендуватимуть на найвищі п’єдестали Європи і світу», – наголосив Юрій Поліщук.
Голова Федерації гімнастики Волині Тетяна Фігель також вручила подяку директору обласної ДЮСШ Дмитру Піддубному за сприяння в організації проведення змагань та розвитку художньої гімнастики у регіоні.
За підсумками діяльності 2025 року у зборах трудових колективів обласних клінічної та інфекційної лікарень від імені засновника взяв участь заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт.
Директор головної клініки області Олександр Дудар проінформував, що за звітний період надано медичну допомогу 46 тис. стаціонарним хворим та 176 тис – амбулаторним, проведено понад 24 тис. оперативних втручань. Основною складовою надходжень були кошти за програмою державних медичних гарантій – це 860 млн.грн. Ще майже 60 млн – кошти обласного бюджету, 112 млн, грн – інші надходження. Видатки склали 980 млн. грн. За рахунок державних і власних коштів минулоріч придбано діагностичного, хірургічного та реабілітаційного обладнання майже на 70 млн. грн. Ще понад 15 млн грн – устаткування від партнерської та благодійної допомоги.
Що ж до кадрового потенціалу, то, за словами Олександра Дудара, акцент робиться на підвищення кваліфікації та компетенстностей медперсоналу: триває атестація, 118 фахівців відвідали міжнародні конференції та заходи. Також успішно налагоджено обмін досвідом з клініками Англії, Німеччини та США.
Окремо керівник наголосив на зміцненні матеріальної бази та створенні комфортних і безпечних умов для пацієнтів. У 2025 році проведено реконструкцію приміщень для встановлення лінійного прискорювача, МРТ і КТ. Встановлено сонячні панелі та завершено термореновацію корпусів (с. Тарасове). Виготовлено ПКД на капітальний ремонт приміщень 6-го поверху головного корпусу с.Тарасове, реконструкцію терапевтичного корпусу під нейрохірургічний центр, відкриття кардіореанімації.
До перспектив розвитку лікарні керівник відніс продовження робіт з реконструкції та перепрофілювання відділень, розвиток реабілітаційного напрямку, створення централізованого стерилізаційного відділення та пральні, переоснащення онкоурологічної та урологічної служб з реконструкцією операційного блоку, придбання нового обладнання, залучення інвесторів та грантів.
Директорка обласної інфекційної лікарні Любов Серба у своєму звіті зазначила, що за минулий рік у медустанові було проліковано майже 6 тисяч хворих, ще 45 тисяч – звернулися за амбулаторно-поліклінічною допомогою. За її словами річний кошторис становив майже 112 млн грн – це надходження від НСЗУ, дотації з обласного бюджету, субвенції з місцевих бюджетів, централізовані державні постачання, надходження від оренди приміщень, благодійні внески і гранти. На понад 15 млн. грн отримано реабілітаційне обладнання, ультразвукові системи, електрохірургічні прилади та багато іншого від благодійників. Була проведена реконструкція частини приміщення фтизіопульмонологічного медичного центру на 3,2 млн грн, виготовлено ПКД на суму 230 тис для капітального ремонту лікувального корпусу.
«Попри виклики воєнного стану в закладі надається якісна, доступна, безоплатна медична допомога з організацією заходів безпеки: функціонує протирадіаційне укриття, створена система зберігання і постачання кисню до кожного ліжка в інфекційному стаціонарі, будівлі підключені до резервних гілок електропостачання, є альтернативні джерела живлення та автономні джерела водопостачання»,- запевнила Любов Серба.
Серед першочергових завдань вона назвала: залучення до ініціативи «Громада вільна від туберкульозу» до 50% громад області, досягнення індикаторних показників по скринінгу та лікування сухот груп ризику, посилення міжсекторальної взаємодії та активізацію інформаційної політики серед освітян, медпрацівників, священнослужителів та лідерів громад із залученням соціального сектору та інших зацікавлених сторін задля попередження та боротьби з особливо небезпечними соціально значущими інфекційними хворобами.
За підсумками звітів заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт оцінив зусилля адміністрації та колективів з розвитку обласних комунальних закладів, підвищення якості медичних послуг та професійності персоналу. «Ми живемо в надзвичайно складних реаліях, чи не щодня доводиться шукати рішення на нові виклики. Але за вами – здоров’я, життя, шанс на повноцінне майбутнє десятків тисяч дорослих і дітей, волинян та вимушених переселенців та захисників. Тож місія незмінна – лишатися флагманами у сфері медицини, показувати високий рівень і рухатися лише вперед. Дякую кожному за служіння і бажання розвивати медицину Волині»,- звернувся до медиків посадовець.
Сьогодні Перший заступник Голови ВРУ Олександр Корнієнко, а також парламентарі Віталій Безгін, Ірина Констанкевич та Вячеслав Рубльов провели робочу зустріч з головами громад та керівництвом області. Від Волиньради участь у засіданні взяв заступник голови Григорій Пустовіт.
Спектр обговорюваних тем був широким: від геополітики і переговорів з досягнення справедливого миру – до міжнародного партнерства та конкретних інструментів для посилення стійкості громад. Найперше Олександр Корнієнко зазначив, що ініційована Волинню на рівні парламенту проблематика неспроможності місцевих бюджетів забезпечити безоплатне харчування школярів у чорнобильських територіях та гідну оплату праці соціальних працівників вирішено: на ці потреби будуть державні субвенції.
Він також розповів про початок процесу з оновлення виборчого законодавства в частині проведення виборів в умовах особливого періоду або після його завершення. Окремо наголосив на зусиллях врегулювати питання дієздатності органів місцевого самоврядування у громадах чисельністю до 10 тисяч населення. «Якщо в малих громадах депутати з тих чи інших причин складають мандати, замінити їх по партійному виборчому списку просто ніким. На Волині таких громад близько 30-ти», – зазначив Перший віцеспікер. За словами Олександра Корнієнка, неминучий і процес укрупнення громад: «На територіально-адміністративний устрій дуже вплинули наслідки війни – міграція населення, релокація бізнесу, руйнування територій чи тимчасова окупація. Тож визначення спроможності громад треба переглядати, а підходи повинні бути більш комплексними».
Парламентар Віталій Безгін додав, що спершу громадам мають бути запропоновані інструменти поліпшення ситуації, як от адміністрування місцевих податків, зміна підходів до розподілу ПДФО. «Зараз триває умовний розподіл громад за функціональними типами, який передбачатиме додаткові преференції для розвитку. До речі, на останньому засіданні комісії ми спільно з головою Волиньради Григорієм Недопадом пролобіювали питання віднесення до територій з обмеженими можливостями розвитку заліснені та прикордонні з Білоруссю громади області», – повідомив народний депутат. Він також наголосив на розвитку міжнародного партнерства та участі у спільних проєктах як реальному шансі громад розвивати інфраструктуру, енергозбереження і локальну економіку. «І для того, щоб посилити ваші можливості в цьому сегменті, є домовленість, що Волинь стане пілотним регіоном з підготовки проєктних менеджерів громад на базі Литовського університету», – запевнив Віталій Безгін.
Народна депутатка Ірина Констанкевич додала, що потужним активатором міжнародного співробітництва покликане стати відзначення на державному рівні 600-річчя з’їзду європейських монархів у Луцьку. Серед пріоритетних для області у 2026 році питань вона назвала чорнобильську тематику, зокрема, паспортизацію територій; перегляд розміру оплати праці працівників культури зокрема і модернізацію підходів до функціонування галузі загалом. До цього переліку парламентар Вячеслав Рубльов відніс і ветеранську політику, реабілітацію та підтримку сімей загиблих, полонених і зниклих безвісти захисників.
Заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт вважає за необхідне напрацювання механізму залучення міжнародних партнерів до будівництва житла не лише для ВПО, але й учасників бойових дій з тимчасово окупованих та зруйнованих прифронтових територій, що дозволило б вирішити не лише гостре житлове питання цих категорій, а й проблему нестачі людського ресурсу області та додаткову принаду для залучення релокованого бізнесу. Окрім того, на його думку, потрібен і закон про агломерацію. Ця нова форма співробітництва передбачає об’єднання міст, зокрема, обласних центрів для спільного вирішення питань інфраструктури, транспорту, екології та містобудування.
Т.в.о. начальника ОВА Роман Романюк серед актуальних потреб назвав розширення пропускної спроможності міжнародного пункту пропуску Ягодин-Дорогузьк та розбудову індустріальних парків.
Лідери громад також піднімали питання врегулювання пільгових перевезень, використання самозаліснених територій за межами громад, занедбаних довгобудів у сільській місцевості, підвищення збору за надання адмінпослуг,
«Від імені керівництва області та волинян я хочу подякувати законодавцям за конструктивний діалог, можливість донести наші пропозиції і бути почутими, а ще за принципову позицію у вирішенні нагальних проблем з урахуванням особливостей регіону», – підсумував зустріч з парламентарями заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт.