Урочисте відкриття XXIX престижного мистецького заходу відбулось у музеї Лесі Українки Волинського національного університету. Майстрів художнього слова привітав перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук.

Всеукраїнський конкурс започатковано Національною спілкою театральних діячів України у 1996 році до 125-річчя від дня народження Лесі Українки. Фінальний етап у різні роки відбувався у Києві та Ялті, а після анексії Криму, з 2014 року конкурсантів гостинно приймає Волинь. Головним організатором літературних змагань є обласний академічний обласний театр ляльок. Учасниками конкурсу традиційно є студенти мистецьких вишів, а також актори театрів. Цьогоріч до фіналу було відібрано 16 читців з різних куточків України.

Виступи конкурсантів оцінюватиме професійне журі у складі провідних діячів театрального мистецтва під головуванням Тараса Жирка – народного артиста України, актора Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка, театрального режисера, лауреата Премії ім. Івана Котляревського.

Перший заступник очільника облради Юрій Поліщук привітав учасників конкурсу та членів журі від імені голови Григорія Недопада та депутатського корпусу. «Для нас, як волинян і як керівників області, надзвичайно важливо, що цей престижний всеукраїнський конкурс отримав постійну прописку у нашому регіоні. Бажаю кожному з учасників максимально розкрити свої таланти та здібності, а також змістовно провести час на Волині. Адже це та земля, де зростала Леся Українка, де жила її славна родина Косачів. Особисто для мене такого роду літературні змагання мають велику цінність, бо йдеться про популяризацію творчого доробку великої Лесі. Це стимулює брати до рук книги, читати та дізнаватись щоразу нове про її життя, творчість та боротьбу», – зауважив він.

Юрій Поліщук також вручив організаторам заходу пам’ятний подарунок та друковані матеріали про історико-культурні пам’ятки Волині, які за підсумками конкурсу буде вручено переможцю.

Під час заходу відбулось урочисте жеребкування учасників конкурсу. Другий і третій тури мистецького змагання відбудуться 4 та 5 листопада на сцені Волинського академічного обласного театру ляльок. Для учасників організатори підготували й низку екскурсій, які допоможуть глибше пізнати творчість Лесі Українки, а також майстер-класи, спрямовані на їх професійний розвиток. Окремою подією для глядачів стане показ моновистави «Пчілка» театру «Гармидер».

Від Волині участь у дебатах на платформі Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України взяли голова Волиньради Григорій Недопад, начальник ОВА Іван Рудницький, очільники райрад, РВА та лідери громад.

Головна тема дискусійного майданчика, на якому були представлені усі рівні влади, асоціації, які відстоюють інтереси самоврядного управління, а також європейські партнери, – законодавче унормування здійснення державного нагляду за актами органів місцевого самоврядування. Це – одна з ключових вимог ЄС, а також зобов’язання України на шляху до євроінтеграції. Відповідно до правил Євросоюзу кожна з 46 країн-членів подає звіти про виконання Європейської Хартії місцевого самоврядування. У 2022 році мала звітувати і Україна. Проведений напередодні моніторинг ЄС засвідчив два невиконаних індикатори – зміни до Конституції в частині децентралізації, а також створення системи державного нагляду за рішеннями органів місцевого самоврядування. Щодо останнього, то за цей період було напрацьовано кілька законопроєктів, які передбачали державний нагляд як за делегованими, так і за власними повноваженнями ОМС, організацію влади на місцях, створення єдиного реєстру актів органів місцевого самоврядування, порядок призначення голів обласних державних адміністрацій. Однак досягти консенсусу усіх зацікавлених сторін по жодному з проєктів не вдалося. Тож, як компромісний варіант, перше читання уже пройшов законопроєкт щодо контролю за рішеннями місцевого самоврядування в частині лише делегованих державною повноважень.

Під час обговорення заступник Міністра розвитку громад та територій України Олексій Рябикін зауважив, що такий «полегшений» варіант закону дозволить Україні рухатися далі у реформуванні системи територіальної влади. Він також наголосив, що досягнення балансу між державною владою і ОМС – це не лише політичне питання, а й умова фінансової допомоги ЄС на розвиток громад в обсязі 30 мільярдів гривень.

Тимчасовий повірений у справах Представництва ЄС в Україні Гедимінас Навіцкас зазначив, що прийняття згаданого законопроєкту Євросоюз оцінює як значущий крок для продовження реформи децентралізації. «Нас цікавить збалансований нагляд як запорука злагодженості дій держави і місцевого самоврядування. Ми вітаємо можливості судового реагування стосовно відміни актів ОМС, але при цьому важливо забезпечити незалежність місцевого самоврядування», – констатував повірений ЄС.

Голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Віталій Безгін наголосив на ключових засадах законопроєкту: він стосується лише делегованих повноважень; рішення про скасування актів ОМС приймається не одноосібно, а в судовому порядку, за винятком загрози територіальній цілісності країни; закон набирає чинності через рік після завершення дії воєнного стану.

Під час дискусії зацікавлені сторони зійшлися на необхідності якнайшвидшого ухвалення зазначеного законопроєкту, який буде винесено на голосування до парламенту вже цього тижня.

Своєю щоденною турботою та щирим ставленням до людей ви зміцнюєте довіру до держави, допомагаєте тим, хто переживає непрості часи, підтримуєте тих, хто залишився сам на сам із труднощами.

Ви втілюєте в життя головні людські цінності — милосердя, співчуття та взаємодопомогу.

Дякую за відданість справі, людяність і велике серце, сповнене любові до людей.

Бажаю вам миру, духовної рівноваги, радості та невичерпного натхнення у служінні людям!

Григорій Недопад ознайомився з готовністю установ до опалювального періоду та привітав колективи обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей та Голобського психоневрологічного інтернату з прийдещнім професійним святом.

У центр соціально-психологічної реабілітації дітей, що у Ковелі, надають комплексні соціальні, психологічні, педагогічні, медичні, правові послуги та інші види допомоги дітям від 3 до 18 років, які опинились у складних життєвих обставинах. Нині тут опікуються двома десятками дітей. До дня соціального працівника вихованці закладу підготували концерт, під час якого у віршах та піснях подякували своїм вихователям за щоденну турботу, тепло та співпереживання.

«Ваша праця дуже важка, ви не просто виконуєте свої обов’язки, а й відкриваєте душу і серце для тих, хто потребує вашої допомоги», – звернувся до працівників центру Григорій Недопад. Він разом із депутатом Волиньради Віктором Козаком також відзначив Почесною грамотою обласної ради керівницю закладу Наталію Кондратович.

Також голова Волиньради відвідав Голобський психоневрологічний інтернат. Директор закладу Володимир Ковальчук розповів про роботи, які тут провели за останній час. Він розповів, що нарешті вдалося вирішити давню проблему – навколо житлового корпусу оновили відмостку, а ще облаштували укриття та створили простір для творчості підопічних інтернату. «Через погану гідроізоляцію в підвалі стояла вода. Після ремонту стало сухо, і ми облаштували укриття подвійного призначення – використовуємо його і як укриття, і частково як склад. Також покращили побутові умови для наших мешканців, створили для них затишок. Зараз обладнуємо кімнату соціального працівника, є цілодобовий пост медсестри», – розповів Володимир Ковальчук. За словами директора, ще потрібні кошти для ремонту харчоблоку та даху котельні. «Невдовзі відбудуться бюджетні слухання, під час яких ми разом із депутатами будемо заслуховувати керівників обласних комунальних закладів щодо фінансових планів на наступний рік. Готуйте запити для вирішення потреб, щоб їх було включено до обласного бюджет на 2026-й рік», – зазначив голова обласної ради.

Він також привітав працівників інтернату з прийдешнім професійним святом та вручив Почесну грамоту старшій медичній сестрі Голобського психоневрологічного інтернату Богдані Пархомчук.

Його реалізовуватиме Центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям. Участь у стартовій конференції взяли заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт, працівники соціальних служб, представники територіальних громад та партнери.

Проєкт «Малі гранти для надання соціальних послуг сім’ям з дітьми та дітям та/або послуги раннього втручання» втілюватиме мультидисциплінарна команда фахівців: лікарі-педіатри, фізичні терапевти, логопеди, психологи, соціальні працівники та вихователі. Адміністраторка проєкту, медична директорка центру Тетяна Віговська зауважила, що проєкт підтримують Уряд Великої Британії, Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю, ЮНІСЕФ Україна. «Проєкт спрямований на підтримку і розвиток у громадах області однієї або кількох соціальних послуг для сімей з дітьми і дітей. В рамках проєкту такі послуги надаватимуться у Луцькій, Боратинській, Підгайцівській, Ківерцівській, Олицькій, Рожищенській та Торчинській ТГ. Ці територіальні громади були відібрані в рамках конкурсу малих грантів та знаходяться у зоні діяльності нашого центру», – зауважила Тетяна Віговська.

Вона також окреслила очікувані результати, що передбачають: надання послуги раннього втручання для 16 сімей з дітьми раннього віку, які мають ризики порушення розвитку; організацію денного догляду для 8 дітей з інвалідністю підгрупи А; створення безпечного, доступного та розвивального середовища для дітей і підтримки для їхніх родин; зміцнення кадрового потенціалу закладу та впровадження сучасних реабілітаційних технологій.

Директор КП «Центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям» Віктор Максимюк додав, що заклад має багаторічний досвід роботи у сфері реабілітації дітей та тісно співпрацює з ВНУ ім. Лесі Українки, ГО «Батьків дітей з синдромом Дауна та іншими порушеннями розвитку» та ГО «Справа Кольпінга в Україні», які й виступили партнерами проєкту. «Ми плануємо запровадити нову соціальну послугу: тимчасовий відпочинок батьків або опікунів дітей з інвалідністю. Також вивчаємо можливості контрактування із НСЗУ послуг ранньої реабілітації діток від 0 до 3-х років та медичних послуг дітям, які потребують тривалого лікування», – розповів керівник центру.

«Європа та світ всіляко сприяють нам, аби підтримати наших діток, які опинилися в складних життєвих ситуаціях, надаючи всебічну допомогу. Ми дуже вдячні за постійну увагу до проблем соціальної сфери, адже це вкрай важливо, коли наша країна переживає один із найскладніших періодів свого існування. Сьогодні, зайшовши у це приміщення, неабияк відчуваєш зміни в частині доступності послуг та матеріально-технічного забезпечення закладу. Висловлюю величезну людську вдячність нашим міжнародним партнерам, а також колективу центру, які створюють нові реалії для особливих дітей та їхніх родин», – підсумував заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.

Міжнародний круглий стіл на таку тему відбувся у Львові. В його роботі взяли участь делегати національних рухів з Чеченської Республіки Ічкерія, Грузії, Азербайджану, Калмикії, Литви, парламентарі, історики, експерти, військовослужбовці, місцеві урядники Львівської, Тернопільської, Рівненської та Івано-Франківської областей. Волиньраду представляв перший заступник голови Юрій Поліщук.

Солідарність в боротьбі проти російської агресії, співпраця національних рухів поневолених росією народів та досягнення справедливого миру через деколонізацію московської імперії – таку мету ставили організатори форуму. Під час круглого столу обговорили тему геноциду окупованих народів, сучасні ініціативи підтримки визвольних рухів у постросійському просторі, збереження національної та культурної ідентичності, консолідацію зусиль у протидії дезінформації, історичним фальсифікаціям і пропаганді російського окупаційного режиму, а також досвід боротьби за незалежність Чеченської Республіки Ічкерія.

Прем’єр-міністр Чеченської Республіки Ічкерія Ахмад Закаєв зазначив, що єдина нація, яка у 90-х, під час війни, прийшла на допомогу чеченському народу – це українці. «Ми ніколи цього не забудемо. Коли в 2014-у році розпочалася війна в Україні, першими, хто прийшов на допомогу, були чеченці, які і до сьогодні відстоюють нашу спільну свободу. Тільки перемога України – це гарантія деокупації моєї країни, гарантія свободи не лише чеченського народу, а й всього Кавказу», – висловив переконання Ахмад Закаєв.

Присутні одностайно зійшлися на твердженні, що досягнення сталого миру можливе лише через цілковиту деімперіалізацію та деколонізацію російської федерації, інакше – це лише питання часу, коли вона нападе знову. Перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук зазначив, що висловлені під час круглого столу ініціативи варто перенести у практичну площину. Зокрема, пропонує у шкільному курсі історії означити росію як постійну загрозу, а у всесвітній історії запровадити курс про знищені й окуповані московитською імперією народи. Він також запросив Ахмада Закаєва відвідати Волинь.

За результатами обговорення учасники ухвалили звернення до Верховної Ради України із закликом підтримати законопроєкт №11402 про основні засади державної політики України щодо взаємодії з національними рухами поневолених росією народів.

Під час форуму відбулася презентація книги відомого українського історика і публіциста Дмитра Чобота «Вбивство нації. Російський геноцид черкесів». Учасники круглого столу також також вшанував пам’ять воїнів, полеглих за незалежність України.

Сьогодні відбувся передпоказ мультимедійної подорожі локальною спадщиною, інтегрованої в етнографічну експозицію з фондів обласного краєзнавчого музею. Серед перших відвідувачів були заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт та депутатка, очільниця постійної комісії з питань освіти, науки, інформаційного простору, культури та мови, національного і духовного розвитку Ольга Омелько.

Цей інноваційний культурно-мистецький проєкт став можливим завдяки фінансовій підтримці Українського культурного фонду. Окрім музейників його реалізовували також команда проєктних менедженрів, режисерсько-акторська група театру «Гармидер» та телевізійно-анімаційний колектив. Завдяки інноваційній технології інтер’єрного мапінгу відвідувачі зможуть здійснити захопливу подорож етнографічною колекцією, експонати якої «оживуть» завдяки поєднанню з відео, світлом, звуком, створюючи ефекти присутності у різних часових вимірах.

Композиційне серце виставки – глиняна писанка ХІІ століття. В селі Древині, що на Іваничівщині, її знайшов, саджаючи дерева, Олександр Міщук, захисник, який щойно повернувся з війни. Артефакт має особливу історію: створена понад 8 століть тому, писанка зберегла символіку відродження, безперервності життя і духовної єдності поколінь. Випадкова знахідка поєднала у собі минуле і теперішнє, давній світ і сучасну боротьбу. Саме тому вона стала ключовим об’єктом експозиції – знаком стійкості, пам’яті і спадкоємності.

Ділячись враженнями від мультимедійної подорожі, заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт висловив упевненість, що проєкт матиме неабияку перспективу. «Сьогодні ми дізналися лише про одну вражаючу історію. А скільки ще таких унікальних оповідей приховують безліч експонатів музею. Науковий підхід у поєднанні з мистецьким баченням і новітніми засобами демонстрації дозволяють наповнити раритетні речі життям, зробити історію цікавою, спонукати до її глибшого пізнання. Цей проєкт ще й дуже на часі. Бо сьогодні поле бою – це не лише фронт, а й думки, душа і світосприйняття кожного українця. Дякую усім, хто долучився!», – звернувся до присутніх посадовець.

Директорка музею Оксана Важатко розповіла, що для відвідувачів 3D виставка буде доступною вже з 1 листопада, а її відеоверсія розміщена на сайті. Випустили також і лінійку сувенірної продукції. Проєкт розрахований на широку аудиторію – усіх, хто цікавиться історією рідного краю, але найперше залучатимуть школярів та молодь. «Для нашого музею цей проєкт був експериментом, бо виходив за рамки уявлення традиційної демонстрації. Але старі методи уже не працюють. Спадщина повинна говорити не лише артефактами, а й викликати емоції. І я сподіваюся, що в цьому інноваційному музейному просторі буде розказана ще не одна емоційна і пізнавальна історія», – зазначила Оксана Важатко.

У засіданні тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України взяли участь перший заступник голови ВРУ Олександр Корнієнко, народна депутатка України Ірина Констанкевич, представники Пенсійного фонду, міністерств соціальної політики та охорони здоров’я, Державного агентства з управління зоною відчуження, депутат обласної ради, очільник бюджетної комісії Орест Маховський голови громад, керівники громадських організацій чорнобильців та ініціативні групи.

Йшлося про посилення соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також використання територій, що зазнали радіоактивного забруднення. Зокрема, під час засідання члени ТСК перевірили рішення комісій із визначення статусу постраждалих від Чорнобильської катастрофи та наголосили на необхідності чіткого визначення складу цих комісій з обов’язковою участю представників державних структур і громадських об’єднань чорнобильців. Обговорили пенсійне забезпечення чорнобильців та новий законопроєкт про доплати пенсіонерам, які проживають у зонах безумовного та гарантованого відселення.

«Основними положеннями законопроєкту встановлюється виплата трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб (станом на 1 січня відповідного року) як щомісячна доплата непрацюючим пенсіонерам. Проте є певні умови: постійне проживання у зоні безумовного (обов’язкового) або гарантованого добровільного відселення; проживали чи працювали там у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1996 року; мають статус особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи. Найближчим часом ТСК має внести цей законопроєкт на голосування до парламенту», – зазначила Ірина Констанкевич.

Крім того, обговорили вже ухвалену постанову Верховної Ради щодо вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і проведення заходів до 40-х роковин Чорнобильської катастрофи.

В роботі чергового консультаційно-узгоджувального майданчика, організованого з ініціативи парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, взяв участь голова Волиньради, віцепрезидент з питань регіональної політики УАРОР Григорій Недопад.

Зокрема, на обговорення представників парламенту, обласних і районних рад та військових адміністрацій, а також всеукраїнських асоціацій, які представляють інтереси органів місцевого самоврядування, було винесено питання проєкту Держбюджету-2026 в контексті викликів та можливостей для місцевого самоврядування. Зазначалося, що бюджет має забезпечити стабільність та спроможність ОМС навіть в умовах війни. Цій меті слугуватиме передбачене збільшення міжбюджетних трансфертів – на зміцнення місцевого самоврядування виділено 241 млрд грн, що значно більше, ніж у 2025 році. В пріоритеті – підтримка територій, що зазнали найбільших ушкоджень від бойових дій, а також деокупованих. Наступне – це збереження в місцевих бюджетах надходжень від єдиного податку та частини акцизу з пального; збільшення обсягів Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР) та запровадження монетизації пільгового проїзду. Натомість представники асоціацій та органів місцевого самоврядування вважають за доцільне під час підготовки Держбюджету-2026 до другого читання також врахувати пропозиції щодо збільшення частки ПДФО, що залишатиметься у громадах, до 64%; повернення зарахування до місцевих бюджетів військового та силового ПДФО, які сплачуються такими підрозділами за фактичним місцезнаходженням; удосконалення обміну інформацією органів місцевого самоврядування з податковими органами, а також з органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно – це допоможе акумулювати обсяг місцевих податків; та своєчасного розподілу коштів освітньої субвенції та додаткової дотації на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я між обласними бюджетами та бюджетами територіальних громад для врахування їх при складанні та затвердженні місцевих бюджетів у строки, визначені Бюджетним кодексом.

Інша важлива тема – міжнародне співробітництво та робота з ЄС, в тому числі й у контексті налагодження партнерства задля розвитку місцевого самоврядування. Йшлося про те, що саме під час великої війни українські громади відчули, що таке справжня солідарність місцевого самоврядування. Найчастіше саме ті муніципалітети і регіони, з ким були раніше налагоджені партнерські відносини, першими проявили свою підтримку. Ті ж, хто допомагає сьогодні, уже зараз укладають з українськими громадами довгострокові партнерські відносини.

Під час цієї тематичної дискусії у якості спікера голова Волиньради Григорій Недопад зазначив, що станом на 2022 рік такі партнерства мали менше половини громад України. «Як в процесі повоєнної відбудови, так і в контексті євроінтеграції перед нами постане ще чимало викликів і нових завдань. Тому одним з пріоритетів має бути активний пошук партнерств і налагодження муніципального, міжрегіонального, транскордонного співробітництва. Спільна робота з закордонними партнерами зробить наші громади сильнішими і успішнішими. Йдеться не лише про гуманітарну допомогу, а й про залучення міжнародного досвіду і обмін кращими практиками в різних сферах муніципального управління, місцевий економічний розвиток і налагодження співпраці бізнес-структур, спільні проєкти, пов’язані зі сферами охорони здоров’я, освіти, культури, орієнтовані на дітей і молодь та інститути громадянського суспільства. Усе це, безумовно, матиме вплив на конкурентоспроможність громад і регіонів в умовах розширення сучасних євроінтеграційних та світових процесів», – висловив упевненість Григорій Недопад.