Про деталі урядової пілотної ініціативи із забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб стало відомо під час оперативної наради при т.в.о. начальника ОВА Романа Романюка. Участь у засіданні взяв голова обласної ради Григорій Недопад.

Директорка департаменту соціального захисту населення ОВА Оксана Гобод наголосила на потребі у збільшенні місць для проживання ВПО. За її словами, сьогодні на території області мешкають понад 40 тисяч вимушених біженців, але триває їх постійний рух з прифронтових і тимчасово окупованих територій. Посадовиця повідомила, що для вирішення житлового питання ВПО уряд ухвалив реалізацію дворічного екпериментального проєкту «Будиночок в селі». Переселенці матимуть змогу обрати житло з наявних варіантів. Для цього громади мають придбати у комунальну власність придатну для проживання нерухомість, яку й надаватимуть для безоплатного проживання. За внутрішньо переміщеними лишається оплата комунальних послуг. Вартість одного такого будинку не має перевищувати 500 тис. грн. У пріоритеті на проживання – люди похилого віку, особи з інвалідністю та сім’ї з дітьми. Громадам доручено провести ревізію й аналіз приміщень, придатних для проживання в сільській місцевості.

Під час наради розглянули і питання удосконалення функціонування центрів підготовки громадян до національного спротиву. Директор КП «Волинський обласний центр підготовки населення до національного спротиву» Ігор Буренко наголосив на потребі у повноцінній підготовці населення від тактичної медицини до володіння стрілецькою зброєю. Оскільки масштабування навчань потребує додаткового фінансування, він звернувся до голів територіальних громад із проханням про підтримку. Це створить можливості для відкриття трьох філій у Ковельському, Володимирському та Луцькому районах. Окрім того він поінформував, що, відповідно до оновленого законодавства, предмет «Основи національного спротиву» вже з 1 вересня замінить модель БЗВП у закладах передвищої та вищої освіти.

Пам’ятний знак встановили поблизу села Ботин на місці загибелі Петра Гудзоватого на псевдо «Очеретенко» – лицаря Срібного Хреста Бойової заслуги Української Повстанської Армії. У церемонії освячення взяли участь перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук, заступник очільника Луцької райради, ветеран ЗСУ Сергій Сівак, заступник Підгайцівського сільського голови, депутат облради Валентин Приходько, родина, науковці, краєзнавці та громадськість.

Уродженець Львівщини Петро Гудзуватий у 1943 році розбудовував перші загони УПА на Рівненщині, очолював штаб групи «Тютюнник» на території Житомирської області, а з липня 1944 року – штаб Зʼєднання груп «44». З вересня 1945 року перебував на посаді військового референта Північно-Східного краю. Загинув Петро Гудзуватий у січні 1946 року. Конструкції памʼятного хреста на його честь, були виготовлені за кошти онуків Петра Гузуватого та Підгайцівської громади, а роботи зі встановлення взяли на себе члени ГО «Козацько-історичний курінь «Чорна Рада»».

Перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук висловив вдячність ініціаторам встановлення пам’ятного знаку задля вшанування визначного борця, який віддав своє життя за українську державу в часи Другої світової війни. «Сьогодні триває війна із тим самим нашим одвічним московським ворогом. Наші хлопці продовжують справу, яку понад 80 років тому виконували підпільники ОУН та бійці УПА, без остраху віддаючи свої життя за свободу і незалежність рідної землі. Сьогодні постає питання, як довго наша нація пам’ятатиме колишніх і нинішніх Героїв, адже це ланки одного ланцюга боротьби за нашу свободу. Я переконаний, що увічнення їх пам’яті має безперервно тривати і повинне бути підтримане на державному рівні. І ніхто не повинен нам вказувати, хто є нашими Героями, це наша земля і наші Герої!», – підкреслив він.

Голова Волиньради Григорій Недопад бере участь у дводенному Форумі економічної стійкості.

Платформа об’єднала вітчизняних та європейських політичних лідерів, парламентарів, представників бізнесової спільноти, місцевої влади, а також експертів для обговорення практичних підходів до зміцнення економічної стабільності, підтримки громад, відновлення інфраструктури, підвищення енергетичної та логістичної стійкості і просування європейського співробітництва з акцентом на регіональному та транскордонному співробітництву як ключовому компоненту економічної адаптації.

Під час панельних дискусій йшлося про створення умов для розвитку та мобілізацію міжнародної підтримки задля економічної стійкості регіонів, а також про те, як іноземні партнерства відкривають нові можливості для розвитку та побратимства громад.

Говорячи про зусилля з посилення економічної стійкості регіону, голова обласної ради Григорій Недопад зазначив, що, зважаючи на тимчасову окупацію та активні бойові дії на територіях південних і східних областей, Волинь усвідомлює свою відповідальність у посиленні продовольчої безпеки: «Тому, окрім традиційних рільництва і тваринництва, активно розвиваємо садівництво, ягідництво, тепличне господарство, щороку збільшуються посіви соняшника. Працюють місцеві програми підтримки фермерства і сімейних господарств. Ми також зацікавлені у розвитку переробки і довготривалого зберігання сільгосппродукції».

Безумовною перевагою він назвав прикордонне розташування області, розвинену мережу міжнародних і загальнодержавних автошляхів, стратегічно важливі транспортні залізничні комплекси, включно з євроколіями. Григорій Недопад також додав, що на території області створено 8 індустріальних парків для локалізації виробництв різного спрямування з високою доданою вартістю, а також логістичних хабів з урахуванням експортної складової.

«Важливим фактором стійкості регіону та громад є транскордонне співробітництво і проєктна діяльність. Ми перезапустили агенцію регіонального розвитку, постійно навчаємо проєктних менеджерів громад і комунальних закладів. Цьогоріч Волинь – лідер в Україні за кількістю здобутих на конкурсних засадах грантів за Програмою Interreg NEXT Польща – Україна. Загалом в її межах в області реалізується близько 20 інфраструктурних проєктів, і це лише великі», – зазначив у своєму виступі голова Волиньради.

У контексті відкриття першого переговорного кластеру щодо членства України в ЄС окрему увагу під час форуму буде приділено стратегічному шляху України до європейської інтеграції та невідкладним крокам і трансформаціям, необхідним для просування країни до повноправного членства в Європейському Союзі.

Новий формат патрулювання презентували в ГУНП у Волинській області. Участь в урочистостях з нагоди старту проєкту взяв заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.

Від сьогодні екіпажі на мотоциклах забезпечуватимуть охорону громадської безпеки та патрулювання доріг у Луцьку та Ковелі. За твердженням правоохоронців, такий формат пришвидшить реагування на виклики та підвищить маневрування на ускладнених для руху міських вулицях. Окрім виїзду на місце ДТП мотопатруль також здійснюватиме супровід місії «На щиті».

За словами начальника Управління патрульної поліції у Волинській області Сергія Мерчука, екіпажі пройшли спеціальні навчання і працюватимуть у весняно-осінній період за сприятливої погоди.

Українська земля завжди була символом сили, родючості та достатку. Але її справжнє багатство – це люди, які щодня працюють на ній з любов’ю та відданістю. Люди, які сіють надію, вирощують майбутнє та створюють добробут своїми руками.

Нехай ваша праця приносить не лише щедрі врожаї, а й задоволення, добробут та впевненість у завтрашньому дні. Бажаю, щоб усі починання були успішними, щоб земля віддячувала сторицею, а кожен новий день дарував нові можливості для розвитку!

У зборах трудового колективу від імені засновника взяв участь перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук.

Директор закладу освіти Микола Савельєв розповів про актуальний стан й позитивну динаміку Стратегії розвитку. За його словами, завдяки злагодженості колективу, підтримці засновника й партнерів, коледж не лише зберіг показники, а й покращив результати у більшості напрямків. Впродовж року освітньо-професійні програми збільшили попит серед роботодавців й студентів. А це свідчить, що навчальні курси стають актуальними на ринку праці. Успішну акредитацію пройшли п’ять освітньо-професійних програм. Позитивним змінам відповідає і збільшення кількості педагогічних працівників вищої категорії й тих , хто має наукові ступені й звання.

Якісних змін зазнала й матеріально-технічна база коледжу. Найбільше досягнення – створення навчально-практичного центру з сучасним устаткуванням, що дозволить ефективно здійснювати підготовку для майбутніх учителів технологій та інформатики. Оновлено обладнання лабораторій та навчальних кабінетів. Реалізовано й облаштовано Осередок вивчення предмету «Захист України».

Микола Савельєв зазначив, що попри позитивні напрацювання лишається й низка проблем. Скорочуюється кількість вступників через міграцію. Змін потребує й інфраструктура, зокрема модернізація гуртожитку, створення безбар’єрного освітнього середовища та оновлення систем пожежної безпеки. Серед перспективних завдань керівник називає розширення Кваліфікаційного центру й акредитацію нової спеціальності «Майстер виробничого навчання».

Перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук привітав учасників зборів та наголосив, що їх активна діяльність сприяє змінам й розвитку української освіти: «Педагогічну освіту не варто прирівнювати до інших закладів фахової передвищої освіти, адже вона завжди потребує висококваліфікованих спеціалістів. Наше спільне завдання — створювати комфортні умови для навчання та забезпечувати найвищу якість освітніх послуг. Позитивно, що коледж бере участь у грантових проєктах, адже сучасні навчально-практичні центри та лабораторії допомагають готувати ще більш кваліфікованих фахівців. Дякую керівництву, педагогічному колективу за працю. Переконаний, що Володимирський педагогічний фаховий коледж і надалі залишатиметься одним із провідних освітніх закладів Волині. Бажаю розвитку, зміцнення кадрового потенціалу, миру та якнайшвидшого повернення освіти до орієнтирів держави, адже саме освіта і наука визначають майбутнє країни».

Напрямки міжрегіональної взаємодії голова Волиньради Григорій Недопад і очільник Полтавської обласної ради Олександр Біленький обговорили під час особистої зустрічі.

Візит Олександра Біленького на Волинь відбувся в рамках підписаного між найвищими представницькими органами обох регіонів Меморандуму про співпрацю. Полтавчани цікавляться місцевим досвідом управління комунальним майном, зокрема в частині оптимізації мережі за галузевим принципом. Йшлося і про спільні проєкти в реалізації ветеранської політики, впровадження освітньої та медичної реформ, проєктну діяльність.

За підсумками зустрічі сторони домовилися про запланований на осінь візит делегації голів громад Полтавщини для налагодження комунікації з лідерами громад Волині, вивчення успішних місцевих практик та підписання меморандумів про міжмуніципальне співробітництво.

Такі головні питання стали предметом розгляду на черговому засідання постійної комісії з питань освіти, науки, інформаційного простору, культури та мови, національного і духовного розвитку. Участь у його роботі взяли перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук та заступник очільника ОВА Тарас Шкітер.

Найперше депутати розглянули кадрові питання. Як поінформувала заступниця начальника відділу майна виконавчого апарату облради Ірина Смірнова, 25 червня спливає термін дії контракту із директоркою Княгининівського ліцею Ольгою Омелько, а 26 червня закінчується контракт із керівницею Рожищенського навчально-реабілітаційного центру Наталією Хведчак. Тож, профільна комісія рекомендувала голові обласної ради Григорію Недопаду в установленому законом порядку продовжити термін дії відповідних контрактів із обома директорами строком на 4 роки.

Крім того, освітянська комісія підтримати клопотання Торчинської селищної ради та виконавчого комітету Володимирської міської ради за пропозиціями педагогічних колективів щодо кандидатур на відзначення Премією Верховної Ради України ім. Василя Сухомлинського. Так, від Волині рекомендовано дві кандидатури: Олену Члек – вчительку початкових класів Торчинського ліцею та Зоряну Гузь – директорку Володимирського закладу дошкільної освіти (Nº 8 «Вишиванка». Комісія рекомендувала сесії схвалити відповідний проєкт рішення. Депутати також підтримали пропозицію першого заступника голови облради Юрія Поліщука про необхідність більш широкого інформування педагогічної спільноти у громадах стосовно можливостей номінування на щорічні премії у галузі освіти.

Члени профільної комісії заслухали і взяли до відома й звіти керівників Володимирського педагогічного фахового коледжу ім. Агатангела Кримського Миколи Савельєва та Волинського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою ім. Героїв Небесної Сотні Павла Боснюка.

Депутатка облради, директорка Колківського ЦПО Людмила Панасюк також порушила питання щодо необхідності охоплення гарячим харчуванням учнів 1-2 курсу, які навчаються у закладах професійної освіти. Так, комісія рекомендувала управлінню освіти і науки ОВА звернутися з цього приводу до профільного міністерства аби ініціювати зміни до стратегії реформи шкільного харчування, а Людмилі Панасюк доручили напрацювати пропозиції щодо підготовки відповідного звернення Волиньради до Уряду.

Такою була тема чергової зустрічі у «страсбурзькому форматі», модерована Радою Європи. Участь у дебатах взяв голова Волиньради, віцепрезидент Асоціації районних і обласних рад з питань регіональної політики Григорій Недопад.

Зустріч за зачиненими дверима задля досягнення консенсусу між національними заінтересованими сторонами щодо ролі районних рад з огляду на реформу розмежування повноважень між державою та місцевим самоврядуванням традиційно організована Центром експертизи багаторівневого врядування при Конгресі місцевих і регіональних влад Ради Європи в рамках проєкту «Посилення багаторівневого врядування та місцевої демократії для підтримки відновлення України» на виконання Плану дій Ради Європи для України на 2023-2026 рр. «Стійкість, відновлення та відбудова».

За попередньою оцінкою Європейської комісії поточних законодавчих ініціатив, Україні рекомендується переглянути формулювання повноважень ОМС субрегіонального рівня, які на даний момент мають допоміжні, координаційні та підтримуючі функції, що часто дублюють обласний рівень або потенційно можуть реалізовуватися в рамках міжмуніципального співробітництва. За європейським стандартом існує практика багаторівневого врядування з районним рівнем, однак його повноваження повинні бути достатньо обґрунтованими у всіх секторах без дублювання повноважень інших рівнів врядування. Це допоможе зберегти районну раду як самостійний рівень з чітко визначеними повноваженнями. Тож, ключовими темами дискусії зацікавлених сторін були перспектива та правовий статус районних рад до внесення змін до Конституції України, а також матеріально-ресурсне забезпечення повноважень районних рад у період воєнного стану та після завершення війни.

Українська асоціація районних і обласних рад послідовно та наполегливо відстоює потребу у поверненні райрадам умов, за яких вони будуть спроможні виконувати свої законні функції. Прийнятий в першому читанні Закону України “Про засади розмежування та розподілу повноважень між рівнями публічного врядування“ чітко визначає архітектуру ОМС – це трирівнева система самоврядування з виконавчими комітетами на обласному та районному рівнях, яка відповідає євроінтеграційним тенденціям. При цьому УАРОР погоджується, що напрями діяльності субрегіонального рівня мають бути переосмислені з урахуванням нових викликів та завдань, а впровадження оновленої трирівневої системи потребуватиме етапності. Хоча, на думку членів асоціації, частина повноважень, виконання яких обтяжливі для громад або відсутні в їхній компетенції, можуть бути повернуті на субрегіональний рівень вже у найближчій перспективі, але за умови фінансового забезпечення.

Відповідно до умов «страсбурзького формату», за результатами дебатів Рада Європи підготує підсумкові висновки, які мають бути погоджені усіма зацікавленими сторонами.