Порядок денний теперішнього засідання постійної комісії з питань екології, раціонального використання природних ресурсів був сформований на підставі клопотань суб’єктів господарювання різних форм власності стосовно користування земельними ділянками природно-заповідного фонду та для ведення мисливського господарства.

Зокрема, прохання про зміну меж об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення надійшло від Держприкордонслужби. Йдеться про 7 ділянок, які повністю або частково входять до місцевих заказників, розташованих в межах українсько-білоруського кордону. Очільник комісії Юрій Ройко зауважив, що згадані земельні ділянки уже перебувають у постійному користуванні 6-го Волинського прикордонного загону відповідно до розпорядження начальника ОВА. «Земельний кодекс передбачає, що об’єкти ПЗФ вздовж лінії державного кордону виводяться із заповідного фонду та передаються військовим частинам ДПС для будівництва та утримання інженерно-технічних, фортифікаційних споруд, загороджень, комунікацій тощо. На час дії воєнного стану процедуру спрощено, вона не вимагає експертного висновку та погодження профільного міністерства. Повноваженнями приймати рішення про зміни меж територій та об’єктів ПЗФ місцевого значення наділена Волинська обласна рада», – детально розтлумачив суть питання Юрій Ройко. Тож члени комісії одноголосно рекомендували змінити сесійним рішенням межі п’ятьох місцевих заказників і вилучити ділянки загальною площею 33,5 га для посилення охорони українсько-білоруського кордону.

Про добровільну відмову від права користування майже 20-ма тисячами гектарів мисливських угідь Державного спеціалізованого підприємства «Ліси України» заявила його філія «Ковельське лісове господарство». Обґрунтовуючи свій намір, заявники посилаються на те, що через заборону полювання, три роки поспіль мисливське господарство не приносить прибутків, натомість зростають витрати на його охорону та утримання. Минулоріч Ковельському лісовому господарству це коштувало понад 1,2 млн грн. Оскільки іншого закон не передбачає, профільна комісія рекомендує депутатському корпусу задовольнити клопотання.

Натомість Ковельське спеціалізоване лісогосподарське акціонерне товариство «Тур» просить надати у постійне користування понад 27 тисяч га лісових, польових та водно-болотних угідь для ведення мисливського господарства. Представник заявника пояснив, що йдеться про поновлення договору на користування цими площами, термін дії якого закінчився два роки тому, майже стільки ж часу пішло на підготовку пакету документів, в тому числі й з урахуванням законодавчих змін. «Ми господарюємо на цих територіях з 1975 року, і незважаючи на обмеження воєнного стану, ми не збиткові і не маємо проблем з утриманням та охороною, також ми не звільнили жодної людини», – запевнив керівник господарства. Депутат Сергій Кошарук закликав колег підтримати клопотання: «Упродовж багатьох років «Тур» і справді господарює добросовісно і продуктивно». Голова екологічної комісії Юрій Ройко додав, що це – колишній міжгосподарський лісгосп, який і у статусі акціонерного товариства можна вважати взірцевим. Члени комісії одноголосно підтримали клопотання СЛАТ «Тур», як і прохання громадської організації «Мисливсько-рибальський колектив «Наболоцький»» про надання у користування додаткових 2,3 тис га мисливських угідь.

Депутати Людмила Кирда і Сергій Кошарук закликали членів профільної комісії глибше розібратися у питаннях державної політики в процесі реформи лісової галузі, аби попередити ймовірні зловживання. Тож, члени комісії ухвалили рішення організувати з цієї проблематики круглий стіл, а також підтримали пропозицію провести виїзне засідання екологічної комісії на території кількох мисливських угідь, вже наданих у користування

Учасників наймасштабнішого учнівського турніру привітали голова обласної ради, очільник регіонального відділення НОК України, Президент федерації волейболу Волині Григорій Недопад, заступник Міністра молоді і спорту Сергій Тимофєєв, заступник голови ОВА Тарас Шкітер, а також титуловані волинські спортсмени – амбасадори проєкту «Пліч-о-пліч».

У IV етапі всеукраїнських змагань взяли участь 10 дівчачих волейбольних команд 5-9-х та 9-11-х класів Володимирського ліцею №3, Видертського ліцею із Камінь-Каширщини, Ратнівського ліцею №2, Берестянського  ліцею з Цуманської громади, Луцького ліцею №26, Нововолинського ліцею №3 та Згоранського ліцею із Головненської громади.

«Волейбол зближує та об’єднує команди з різних громад нашої області. Я переконаний – в здоровому тілі здоровий дух, тому вкотре хочу нагадати усім вам гасло, яке об’єднує вихованців спортивних шкіл: спорт – здоров’я – рух – життя. Тож продовжуйте свій спортивний шлях, і все буде Україна», – звернувся до спортсменок Григорій Недопад.

Команди змагатимуться за право представляти Волинь на Всеукраїнському етапі змагань, що відбудеться в червні.

У жалобних заходах взяли участь голова Волиньради Григорій Недопад та очільник ОВА Іван Рудницький, військовослужбовці, представники силових органів та громадськості. Присутні вшанували хвилиною мовчання жертв Другої світової війни та загиблих у сучасній російсько-українській війні, а також поклали квіти до фотостенду полеглих Героїв на Театральному майдані та до пам’ятного знаку “Поранений солдат”.

Осередок сучасних аграрних технологій відкрили на базі відокремленого спеціалізованого відділення Регіонального професійного коледжу м. Володимир. Новостворений центр відвідав перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук.

На створення навчально-практичного центру сучасних аграрних технологій спрямували 20 млн грн, з яких 13 млн грн – з державного бюджету та 4,3 млн грн – з обласного, на умовах співфінансування долучилася і Володимирська міська рада. Крім того, за кошти спецфонду закладу освіти провели внутрішні та зовнішні ремонтні роботи, перекрили покрівлю в прилеглих до навчально-практичного центру приміщеннях.

«Ми щодня працюємо тим, щоб стати кращими. Сьогодні це вже другий навчально-практичний центр і, я впевнений, їх буде більше, бо плануємо розвивати тваринництво та промислове господарство. Нинішній центр обладнаний сучасними навчальними лабораторіями, демонстраційними ділянками, технічним парком із новітньою аграрною технікою та цифровими системами моніторингу врожайності. У навчальний процес інтегровані новітні агротехнології, включаючи GPS-навігацію, дрони для агромоніторингу та точне землеробство», – розповів директор коледжу Юрій Мозоль.

На базі новоствореного НПЦ зможе навчатися майже пів тисячі осіб за професіями плодоовочівник, робітник фермерського господарства, тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва різних категорій, слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування, водій автотранспортних засобів. До складу навчальтно-практичного центру входить і кабінет та майстерня сучасних інноваційних технологій сільськогосподарського виробництва, які укомплектовані сучасними засобами навчання, устаткуванням, інструментом, мультимедійною технікою, дидактичними матеріалами та комплексно-методичним забезпеченням.

«Захоплююся тим, як розвиваються наші заклади професійно-технічної освіти. І за це особлива вдячність їх керівникам, адже вони докладають для цього максимум зусиль. Оваднівське відділення за ці три роки змінилося до непізнаваності і є прикладом розвитку та вдосконалення. Виховати і вивчити спеціаліста без необхідної техніки неможливо. Й приємно, що інколи в навчально-практичних центрах вона краща й сучасніша, ніж в наших роботодавців. Хотілося б, аби після завершення навчання учні лишалися і працювали тут, під мирним українським небом, на українській землі, в українських підприємствах», – зазначив Юрій Поліщук. Він також відзначив почесними грамотами обласної ради двох майстрів виробничого навчання – Олександра Цаля та Миколу Кривкіна.

В центрі також планують проводити перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників сільськогосподарських підприємств області, залучати до цього ветеранів бойових дій та членів їхніх родин, проводити професійну підготовку незайнятого населення, в тому числі з внутрішньо переміщених осіб, організовувати короткострокові курси для отримання часткових кваліфікацій з ліцензованих професій, стажування педагогічних працівників, проводити тренінги, майстер-класи, семінари-практикуми, консультації.

Заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт взяв участь у стартовій конференції з нагоди початку українсько-польського проєкту «Спільний розвиток доступної та стійкої медичної допомоги для людей похилого віку та людей з інвалідністю у лікарнях Білостока і Волині», який реалізується у рамках Програми Interreg NEXT Польща-Україна 2021-2027.

До складу волинської делегації також увійшли медпрацівники, в.о. директора обласного госпіталю ветеранів війни Оксана Шкаровецька, керівниця Луцького геріатричного пансіонату Алла Гнатюк. Під час конференції сторони обговорили особливості надання медичної допомоги людям похилого віку та особам з інвалідністю та системні рішення щодо цього в Польщі та в Україні.

Волиняни також мали нагоду ознайомитися зі структурою та роботою польських партнерів – Воєводської об’єднаної лікарні ім. Єнджея Снядецького в Білостоці, зокрема паліативного відділення, амбулаторії паліативної допомоги, а також із облаштуванням хоспісу на дому. 

Загальний бюджет проєкту «Спільний розвиток доступної та стійкої медичної допомоги для людей похилого віку та людей з інвалідністю у лікарнях Білостока та Волині» становить майже 3,5 млн євро, з яких 888 тис єворо – бюджет заходів Волинського обласного госпіталю ветеранів війни. В рамках реалізації проєкту тут буде здійснено капітальний ремонт та вмеблювання та оснащення відділень хірургії, ортопедії і травматології, оновлено автоматичну пожежну сигналізацію. Окрім того, планується створення серії навчальних відеоматеріалів для членів сімей пацієнтів з інструкціями по догляду за людьми похилого віку та інвалідами вдома, фізичними вправами для реабілітації хворих; консультуванням членів сімей пацієнтів відділення ортопедії і травматології та хірургії; спільна з партнерами розробка методик лікування літніх пацієнтів або пацієнтів з обмеженими можливостями. Методики будуть поширені серед інших медичних установ на прикордонній території у вигляді електронної книги.

Ця високорівнева міжнародна подія днями відбулася у Празі. На запрошення Чеського інституту медичних технологій участь у заході взяли голова Волиньради Григорій Недопад, гендиректор обласної клінічної лікарні Олександр Дудар та начальник управління охорони здоров’я ОВА Юрій Легкодух.

Загалом форум об’єднав представників різних українських адміністративних органів, міжнародних організацій, донорів та партнерів. Участь взяла й перша леді України Олена Зеленська. Головними темами для обговорення стали нагальні потреби у сфері охорони здоров’я та механізми залучення донорських коштів у медичну галузь. Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко підписав нові меморандуми про міжнародне медичне партнерство між провідними лікувальними установами обох країн. Також Чехія стала 23-ю країною, яка доєдналася до ініціативи, започаткованої на полях Третього саміту перших леді та джентльменів у 2023 році.

Голова Волинської обласної ради Григорій Недопад у своєму вітальному слові подякував уряду та народові Чехії за потужну і всебічну підтримку, зокрема, представникам фінансових установ, медичних організацій та благодійних фондів, які долучились до унікальної платформи для обговорення потреб українських громад. «Переконаний, що цей перемовний майданчик сприятиме не тільки рішенням щодо нагальних потреб медичної галузі України, а й інноваційної перебудови системи охорони здоров’я нашої держави, зміцнюючи співпрацю між українськими установами та світовими партнерами», – наголосив він.

Як приклад він навів реалізацію на базі Волинської клінічної лікарні грантового проєкту від Чеського уряду вартістю майже 5 млн євро з облаштування сучасного централізованого стерилізаційного відділення,  що дозволить здобути статус «Чиста лікарня безпечна для пацієнта» одразу для кількох обласних комунальних медустанов.

Під час засідання постійної комісії з питань освіти, науки, інформаційного простору, культури та мови, національного і духовного розвитку депутати Волиньради також заслухали звіти керівників освітніх закладів за підсумками діяльності 2024 року.

Члени профільної комісії погодили кандидатури п’ятьох претендентів на нагородження обласною Премією за заслуги у сфері науки. Це, зокрема, кандидатка педагогічних наук, доцентка кафедри теорії та методики фізичної культури КЗ «Луцький педагогічний коледж» Олеся Дишко, кандидатка психологічних наук, проректорка з науково-педагогічної роботи КЗ «Волинський медичний інститут» Алла Лазько, доктор фізико-математичних наук, професор кафедри фізики та вищої математики Луцького національного технічного університету Сергій Луньов, докторка економічних наук, професорка, завідувачка кафедри економіки та торгівлі Волинського національного університету імені Лесі Українки Олена Павлова, а також кандидатка педагогічних наук, доцентка, завідувачка кафедри освітніх, педагогічних технологій Академії рекреаційних технологій і права Оксана Хомік.

Під час комісії депутати також заслухали звіти керівників комунальних закладів про освітню та наукову діяльність у 2024 році. Директорка Центру позашкільної освіти, депутатка Волиньради Оксана Філіпчук зазначила, що в минулому році заклад відвідують 2340 вихованців, а гуртковою роботою охоплені діти з 29 територіальних громад. «Вихованці центру позашкільної освіти беруть участь у всеукраїнських та міжнародних змаганнях. Зокрема, серед дітей є чинний чемпіон світу зі спортивної радіопеленгації, судномодельного спорту, переможці всеукраїнських змагань, призери Чемпіонатів України з автомодельного та судномодельного спорту, історико-технічного стендового моделювання, інформаційних технологій, шахів, шашок, декоративно-прикладного та образотворчого мистецтва», – розповіла Оксана Філіпчук. Вона додала, що 400 вихованців закладу взяли участь у 53 всеукраїнських масових заходах та вибороли 486 нагород. «За підсумками роботи у 2024 році Міжнародна асоціація позашкільної освіти нагородила наш Центр почесною відзнакою «Лідер позашкільної освіти – 2024»», – підкреслила директорка закладу. В той же час, Оксана Філіпчук просить обласну раду розглянути питання збільшення фінансування для участі вихованців закладів позашкілля у всеукраїнських та міжнародних змаганнях.

Директорка Малої академії наук Тетяна Михалюк зазначила, що в 2024 році Волинь стала центром олімпіадного руху. «Загалом в минулому році ми провели 100 заходів всеукраїнського та обласного рівня», – підкреслила очільниця МАН. Крім того, просить збільшити штат установи на 6 ставок, оскільки цього року за організаційне та методичне забезпечення проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад відтепер відповідатиме Мала академія наук. «Ми уже звернулися з відповідним клопотанням до облдержадміністрації, щоб розглянули збільшення фінансування МАН», – зазначила голова освітньої комісії Ольга Омелько.

Також свої звіти на розгляд депутатської комісії подали керівник Волинського академічного обласного музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка Сергій Скулинець, директорка Волинського наукового ліцею Ірина Лозовська, очільниця Княгининівського ліцею, депутатка Волиньради Ольга Омелько, директорка Затурцівської спецшколи «Центр освіти» Лариса Лопухович, керівниця Крупівського навчально-реабілітаційного центру Юлія Гринчук та директорка Нововолинської спеціальної школи Тетяна Кантор. Депутати рекомендували усі звіти взяти до уваги.

Члени освітньої комісії проголосували за затвердження стратегії розвитку Люблинецького ліцею в контексті реформи старшої школи, яку представив директор Дмитро Матвіюк. Він зазначив, що в ліцеї визначились із профілізацією майбутнього академічного ліцею – це краєзнавчо-історичний, художньо-естетичний напрямки, українська та іноземна філологія та STEM-технології. «Ми також напрацювали інфраструктурні рішення, які будемо втілювати. Йдеться про ремонт спортмайданчика та міні футбольного поля, створення місць відпочинку для вихованців закладу, оновлення кабінетів», – розповів Дмитро Матвіюк. Також в пріоритеті – облаштування приміщень відповідно до вимог безбар’єрності. Члени комісії стратегію схвалили.

Також депутати проголосували за звернення обласної ради до Кабінету Міністрів України та Верховної ради щодо необхідності внесення змін до законопроєкту «Про професійну освіту», який передбачає можливість навчання мовами національних меншин у закладах професійної освіти, якщо з відповідним проханням звернуться не менше як 8 студентів. «Вважаємо, що запропонована в законопроєкті норма щодо можливості навчання мовами національних меншин, якщо цього забажає група студентів і ухвалить рішення засновник закладу, створює загрозу розмивання статусу української мови в освітньому процесі. Таке рішення йде врізнобіч із чинним законодавством України, зокрема із Законом «Про забезпечення функціонування української мови як державної», який чітко закріплює обов’язкове застосування української мови в освітньому процесі», – йдеться в тексті звернення. Таж депутати закликають переглянути та внести необхідні зміни в закон «Про професійну освіту».

Участь у роботі комунікаційної платформи з вирішення нагальних питань розвитку громад і регіонів взяли очільники області Григорій Недопад та Іван Рудницький, лідери громад, керівники РВА, профільних управлінь та служб, правоохоронних органів, а також урядовці та парламентарі. Налагодити особисті контакти з волинськими управлінцями прибула новообрана очільниця Офісу Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України Лілія Пашинна.

Порядок денний засідання Волинського офісу Конгресу налічував понад 10 питань, а також тематичні дискусії з питань, у вирішенні яких територіальні громади розраховують на допомогу Уряду та Парламенту. Зокрема, народний депутат Олексій Мовчан докладно роз’яснив суть новоприйнятого закону про корпоратизацію комунальних підприємств, який викликав серед громад, засновників КП, чимало пересторог та побоювань. Парламентар запевнив: йдеться не про приватизацію, а лише про зміну організаційно-правової форми – за європейськими нормами державні і комунальні підприємства повинні трансформуватися в ТОВ або акціонерні товариства. Парламентар зазначив, що уже суттєво спрощено процедуру переформатування. Для держпідприємств передбачений обов’язковий 3-річний перехідний період, а от для комунальних – цей процес добровільний, хоча і бажаний, оскільки він буде основою для залучення європейських інвестицій в розвиток.

Багато уваги було приділено реалізації ветеранської політики. Заступник Міністра у справах ветеранів Фархад Фархадов детально розповів про державні програми підтримки ветеранів, учасників бойових дій, їхніх родин та сімей загиблих. Це професійна адаптація, освітні програми, забезпечення житлом, залучення ветеранів до занять спортом, створення центрів ветеранського розвитку. На усе це держава передбачила відповідний ресурс, і завдання громад та регіонів вести широку роз’яснювальну роботу, аби ветерани, учасники бойових та їхні сім’ї могли скористатися усіма послугами.

Колегу доповнив заступник Міністра охорони здоров’я Едам Адаманов, зауваживши, що цьогоріч розширено перелік послуг для лікування та комплексної реабілітації ветеранів. Йдеться про первинну ланку, психіатричну, психосоціальну та паліативну допомогу, збільшення терміну реабілітації, репродуктивні технології, слухо – та зубопротезування. У планах – реалізація на базі Волинської обласної психіатричної лікарні двох проєктів – реабілітаційного центру Рекавері та додаткового лікувального відділення на 100 ліжок за державний кошт.

Про цільові субвенції на розвиток освітнього середовища розповів заступник Міністра освіти і науки Андрій Сташків – це державні трансферти на доплату педагогічним працівникам, харчування молодших школярів, корекційні заняття, модернізацію шкільних харчоблоків, облаштування укриттів. Принагідно голови громад клопоталися про вирішення проблеми з розподілом освітньої субвенції. Проблема торкнулася населених пунктів, які втратили статус смт і стали селищами, відтак обрахунок субвенції для них здійснювався як для сільської території. В наслідок чого виникла нестача, а отже й заборгованість із зарплатні освітянам. Урядовець повідомив, що на разі опрацьовується нова формула розрахунку освітньої субвенції, яку запровадять з наступного року, а нестача, яка виникла, буде компенсована.

У тематичних Комісіях Конгресу лідери громад також обговорили й інші актуальні питання як от зарахування ПДФО за місцем проживання людини, впровадження місцевих автоматизованих систем централізованого оповіщення, дієві фінансові механізми підтримки Урядом розвитку альтернативної енергетики на місцевому рівні.

Також було узгоджено позиції з підготовки області до участі у III Міжнародному саміті міст і регіонів. Це – майданчик, де формуються міжрегіональні альянси, нові вектори розвитку, і, найголовніше – це голос регіонів України у міжнародному діалозі. Тож Волинь прагне розширити існуючі контакти і започаткувати нові. На саміті область планує представити свої успішні кейси з мобілізації міжнародної підтримки, обговорити нові формати міжрегіональної взаємодії та ініціювати розширення партнерства на рівень муніципалітетів. Усе це дозволить будувати горизонтальні зв’язки, що особливо важливо в умовах євроінтеграції та післявоєнного відновлення.

Подію присвятили до 80-річчя українського співака, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, Героя України та почесного громадянина Луцька Василя Зінкевича. Участь у церемонії відкриття взяв заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт.

16-у скульптуру луцького кликуна «Легенда Волині» встановили у мистецькому дворику обласної філармонії. Крім того, до дня народження Василя Зінкевича гості змогли переглянути художній фільм «Червона Рута» присвячений творчості відомого співака. З ранніх років він займався художньою самодіяльністю, згодом як художній керівник очолив народний самодіяльний ансамбль танцю «Смеречина», був солістом вокально-інструментального ансамблю «Смерічка», пізніше – художнім керівником ансамблю «Світязь» Волинської обласної філармонії. Своєю творчістю він вніс неабиякий вклад в розвиток та популяризацію української пісні.

«З давніх давен кликуни, які мали дзвінкий голос, сповіщали лучан про усі важливі події. Мініскульптура кликуна «Легенда Волині», якого назвали Василь Соловейко, уособлює у собі всіх дзвінкоголосих співаків, які жили та зараз живуть у нашому краї. І один із них – це Василь Зінкевич», – зауважив Григорій Пустовіт.

Новий та сучасний навчальний простір облаштували в одному з підрозділів ДСНС у Луцьку. Його урочисте відкриття відбулось за участі голови обласної ради Григорія Недопада, заступника очільника ОВА Олега Стельмащука, консула Генерального консульства Республіки Польща в Луцьку Мажени Барановської, посадовців Луцької міської ради, а також керівництва Головного управління ДСНС в області.

Відкриття інтерактивного класу АБВ: «Абетка безпеки вогнеборця», стало можливим в рамках реалізації проєкту «Підтримка соціальної профілактики в Україні через покращення освіти щодо безпеки дітей та молоді з використанням навчальних кімнат», за співфінансування Програми польського співробітництва з розвитку Міністерства закордонних справ РП «Польська допомога». Партнерами проєкту виступили ДСНС України, Академія пожежної безпеки у Варшаві, а також Державна пожежна служба Республіки Польща.

Приміщення класу поділено на кілька навчальних зон, де розміщується симулятор виникнення небезпек в будинку, локація домедичної допомоги та зона імітації кухні. В класі також розміщено макет пожежного автомобіля, в якому діти за допомогою спеціального відео можуть побачити, як відбувається збір та прямування рятувальників до місця виклику. Клас наповнено різноманітними інтерактивними манекенами, макетами та симуляторами: праски, духової шафи, дверей до квартири, в якій палає вогонь тощо. Це 6 подібний клас безпеки в Україні та другий на Волині. З нагоди відкриття класу безпеки для юних дослідників рятувальної справи відбувся відкритий урок «Безпека в домі».

Начальник ГУ ДСНС України в області Мирослав Дем’янчук висловив переконання, що цей унікальний навчальний простір значно підвищить обізнаність школярів з основними правилами безпечної поведінки та на практиці допоможе їм запам’ятати алгоритм дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій різного характеру. Він також висловив вдячність польській стороні за всебічну підтримку та фінансову допомогу в частині реалізації проєкту.

Запрошеним також запропонували оглянути експозицію музею-виставки пожежно-рятувальної служби Волині. Експозиція працює майже 40 років, за увесь період її оглянули понад 300 тисяч відвідувачів з Волині, України та світу. Інтерактивний клас безпеки стане ще одним доповненням музею-виставки.

Окрім того, учасники заходу ознайомилися із роботою універсального комплексу масової деконтамінації. Тут волинські рятувальники спільно з волинською екстренкою та санепідеміологами продемонстрували усі етапи санітарної обробки населення в разі ймовірного хімічного або ж радіаційного забруднення.

Кульмінацією заходу стало нагородження волинських рятувальників відзнаками Державної служби України з надзвичайних ситуацій, обласної ради, ОВА та Луцької міської ради, а також присвоєння нових спеціальних звань. Зокрема, відзнакою Президента України «За оборону України» нагороджено начальника краново-підйомного відділення аварійно-рятувальної частини з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій Василя Греся, а головний інспектор Ковельського районного управління, майор служби цивільного захисту Роман Семенюк отримав нагрудний знак «За відвагу в надзвичайній ситуації». Голова Волиньради Григорій Недопад висловив вдячність волинським рятувальникам за мужність, відвагу та сумлінне виконання завдань в умовах воєнного стану та вручив Почесні грамоти обласної ради хіміку-рятувальнику групи радіаційного, хімічного та біологічного захисту Івану Грабовецькому та пожежному-рятувальнику 2-ї державної пожежно-рятувальної частини Андрію Пузняку.