Участь у робочих зустрічах з бюджетування взяли голова Волиньради Григорій Недопад, очільники профільних депутатських комісій та депутати обласної ради, головні розпорядники коштів і керівники обласних комунальних закладів.

В порядку денному – галузі спорту, житлово-комунального господарства та капітального будівництва, АПК, економіки, інвестиційної діяльності, міжнародного співробітництва, екології та цивільного захисту.

На початку засідання Григорій Недопад зазначив, що основою для формування обласного бюджету наступного року став кошторис-2025, загальний фонд дещо зросте, також за рахунок додаткових надходжень будуть фінансуватися й інвестиційні проєкти та нагальні потреби. Очільник бюджетної комісії обласної ради Орест Маховський наголосив, що головний кошторис області формується в умовах воєнного часу, тому задоволення запитів військових частин чи правоохоронних органів лишається в пріоритеті.

Очільниця управління молоді та спорту Зіновія Лещенко зазначила, що на наступний рік в галузі фізичної культури і спорту фінансування здійснюватиметься в межах 71 млн грн. «Оскільки в Україні створено Агенцію масового спорту, тому потрібно додатково 2 млн грн на проведення заходів під егідою Агенції. Крім того, на здійснення фізкультурно-спортивної та реабілітаційної роботи серед осіб з інвалідністю для «Інваспорт» та ДЮСШ для осіб з інвалідністю передбачено 10 млн грн. Для дитячо-юнацького спорту – 42 млн грн», – констатувала чиновниця. Серед інших видатків також передбачили понад 1 млн грн на облаштування безбар’єрності». Що ж до проблемних питань, то необхідні кошти на встановлення блискавкозахисту, вентиляції та пожежної сигналізації в ОДЮСШ «Колос», а також в обласній ДЮСШ.

Для департаменту житлово-комунального господарства ОДА в майбутньому бюджеті передбачено видатки у сумі 60 млн грн, 50 млн грн з яких – на поточне утримання та ремонт доріг.

На реалізацію програм в галузі сільського господарства у бюджеті 2026-го року заплановано понад 5 млн грн: 1 млн – на комплексну програму розвитку агропромислового комплексу Волині та програму «Власний дім», решта – дотації на розвиток тваринництва, рільництва, садівництва і тепличного господарства. «Також ми плідно працюємо з донорськими програмами і продовжимо залучати кошти на розвиток агропромислового сектору з інших джерел», – зазначив очільник департаменту АПК Юрій Юрченко.

Обсяг видатків на реалізацію заходів екологічної програми за рахунок коштів спеціального – екофонду на 2026 рік встановлюється в обсязі понад 8 млн грн, з яких 5,6 млн грн планується спрямувати на природоохоронні заходи обраним комунальним закладам та громадам. Ще 2,4 млн грн призначаються для продовження каналізування Шацького поозер’я у рамках транскордонного проєкту Interreg «Стале управління водними ресурсами: шлях до відродження Західної України та Східної Польщі».

Участь у консультаціях взяли керівники області, голови профільних депутатських комісій та депутати обласної ради, головні розпорядники коштів та очільники обласних комунальних закладів.

Відкриваючи слухання, голова Волиньради Григорій Недопад зазначив, що традиція узгоджувальних зустрічей з бюджетування довела свою ефективність. «Дуже важливо, що цей процес нарешті триває у синхронній взаємодії з ОВА, якій на час дії воєнного стану ми передали повноваження розпоряджатися обласним бюджетом. Це – прозорість, спільний пошук рішень і визначення пріоритетів. Такий підхід дозволить максимально збалансувати обласний кошторис, закрити критичні питання, окреслити середньострокову перспективу», – переконаний очільник обласної ради.

Начальник ОВА Іван Рудницький окреслив основні підходи до формування обласного фінансового документу. Як і в попередні роки – безумовна першочерговість видатків – це підтримка сил безпеки та оборони та фінансування соціально-бюджетної сфери. Також за рахунок додаткових надходжень планується спрямувати суттєвий ресурс в обсязі 145 млн грн на публічні інвестиційні проєкти. Пріоритетними сферами для такого інвестування на запит суспільства визначено охорону здоров’я, освіту, а також співфінансування на ремонт місцевих доріг. Окрім того, передбачається ресурс на реабілітацію ветеранів, учасників бойових дій, членів родин загиблих і зниклих безвісті, а також на підтримку ВПО. Резервний фонд на випадок надзвичайних ситуацій запланований у розмірі 40 млн грн.

Начальник фінансового управління Ігор Никитюк додав, що у видатковій частині враховано зростання на 8% мінімальної зарплатні, вартості енергоносіїв, збільшено на 10% поточні витрати. 70% публічних інвестицій спрямовуватимуться на вже розпочаті проєкти і 30% – на нові. Він також зауважив, що з 46 поданих обласними комунальними закладами інвестиційних проєктів вже погоджено 22. Решту можна доопрацювати і повторно подати упродовж І-го кварталу наступного року.

Аналізуючи граничні показники доведеного кошторису медичної галузі, начальник управління охорони здоров’я Юрій Легкодух зазначив, що передбачені в обласному бюджеті 154 млн грн та 37 млн грн державної субвенції будуть спрямовані на фінансування 11-ти медичних установ та 4-ох освітніх медичних закладів, а також на харчування при фенілкетонурії, молочні суміші для немовлят, народжених від ВІЛ-інфікованих матерів, на лікування орфанних захворювань, а також капітальні видатки для обласної психіатричної лікарні у сумі 7,2 млн. грн. Він також зауважив, що з 22 погоджених інвестпроєктів 12 подані медичними закладами.

Серед критичних потреб (окрім вже заявлених в інвестиційних проєктах), які озвучили керівники комунальних закладів галузі охорони здоров’я, це: переносні рентгенівські установки, апарат для брахітерапії та ангіограф – для обласної клінічної лікарні; МРТ, реконструкція другої черги відділення хірургії та оперблоків, модернізація системи стерилізації – для об’єднання захисту материнства і дитинства; термореновація будівель і реконструкція двох відділень в психіатричній лікарні; реабілітаційне обладнання та інклюзія – для госпіталю ветеранів; капітальна реконструкція під терапевтичне і паліативне відділення, модернізація пральні – для інфекційної лікарні, а також нові реанімобілі – для обласної екстренки.

Проаналізували сьогодні також і бюджетне забезпечення галузі культури, яке на 2026 рік передбачене у сумі майже 200 млн грн. Окрім захищених статей їх спрямують на обласну цільову програму для увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій, охорону пам’яток та проведення заходів; а ще – для поповнення бібліотечних фондів та капвидатки на заміну аварійної електромережі у фаховому коледжі культури і мистецтв. Його директор озвучив також проблему покрівлі. Сере інших заявлених потреб: протипожежна сигналізація, аварійний балкон та гідроізоляція підмурівку в обласному театрі ляльок; автобус підвищеної місткості – для філармонії; перекриття даху, гідроізоляція фундаменту, облаштування укриття – в науковій бібліотеці. Окрім того всі бібліотечні установи потребують оновлення комп’ютерного обладнання та збільшення заробітної плати, яка найнижча у галузі та не перевищує мінімальну. Таку ж проблему в оплаті праці наукових працівників називають і в обласному краєзнавчому музеї.

За словами модератора слухань, очільника бюджетної комісії Ореста Маховського, додаткові заявлені потреби будуть відображені у підсумкових рекомендаціях та висновках консультацій.

Урочисте відкриття XXIX престижного мистецького заходу відбулось у музеї Лесі Українки Волинського національного університету. Майстрів художнього слова привітав перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук.

Всеукраїнський конкурс започатковано Національною спілкою театральних діячів України у 1996 році до 125-річчя від дня народження Лесі Українки. Фінальний етап у різні роки відбувався у Києві та Ялті, а після анексії Криму, з 2014 року конкурсантів гостинно приймає Волинь. Головним організатором літературних змагань є обласний академічний обласний театр ляльок. Учасниками конкурсу традиційно є студенти мистецьких вишів, а також актори театрів. Цьогоріч до фіналу було відібрано 16 читців з різних куточків України.

Виступи конкурсантів оцінюватиме професійне журі у складі провідних діячів театрального мистецтва під головуванням Тараса Жирка – народного артиста України, актора Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка, театрального режисера, лауреата Премії ім. Івана Котляревського.

Перший заступник очільника облради Юрій Поліщук привітав учасників конкурсу та членів журі від імені голови Григорія Недопада та депутатського корпусу. «Для нас, як волинян і як керівників області, надзвичайно важливо, що цей престижний всеукраїнський конкурс отримав постійну прописку у нашому регіоні. Бажаю кожному з учасників максимально розкрити свої таланти та здібності, а також змістовно провести час на Волині. Адже це та земля, де зростала Леся Українка, де жила її славна родина Косачів. Особисто для мене такого роду літературні змагання мають велику цінність, бо йдеться про популяризацію творчого доробку великої Лесі. Це стимулює брати до рук книги, читати та дізнаватись щоразу нове про її життя, творчість та боротьбу», – зауважив він.

Юрій Поліщук також вручив організаторам заходу пам’ятний подарунок та друковані матеріали про історико-культурні пам’ятки Волині, які за підсумками конкурсу буде вручено переможцю.

Під час заходу відбулось урочисте жеребкування учасників конкурсу. Другий і третій тури мистецького змагання відбудуться 4 та 5 листопада на сцені Волинського академічного обласного театру ляльок. Для учасників організатори підготували й низку екскурсій, які допоможуть глибше пізнати творчість Лесі Українки, а також майстер-класи, спрямовані на їх професійний розвиток. Окремою подією для глядачів стане показ моновистави «Пчілка» театру «Гармидер».

Від Волині участь у дебатах на платформі Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України взяли голова Волиньради Григорій Недопад, начальник ОВА Іван Рудницький, очільники райрад, РВА та лідери громад.

Головна тема дискусійного майданчика, на якому були представлені усі рівні влади, асоціації, які відстоюють інтереси самоврядного управління, а також європейські партнери, – законодавче унормування здійснення державного нагляду за актами органів місцевого самоврядування. Це – одна з ключових вимог ЄС, а також зобов’язання України на шляху до євроінтеграції. Відповідно до правил Євросоюзу кожна з 46 країн-членів подає звіти про виконання Європейської Хартії місцевого самоврядування. У 2022 році мала звітувати і Україна. Проведений напередодні моніторинг ЄС засвідчив два невиконаних індикатори – зміни до Конституції в частині децентралізації, а також створення системи державного нагляду за рішеннями органів місцевого самоврядування. Щодо останнього, то за цей період було напрацьовано кілька законопроєктів, які передбачали державний нагляд як за делегованими, так і за власними повноваженнями ОМС, організацію влади на місцях, створення єдиного реєстру актів органів місцевого самоврядування, порядок призначення голів обласних державних адміністрацій. Однак досягти консенсусу усіх зацікавлених сторін по жодному з проєктів не вдалося. Тож, як компромісний варіант, перше читання уже пройшов законопроєкт щодо контролю за рішеннями місцевого самоврядування в частині лише делегованих державною повноважень.

Під час обговорення заступник Міністра розвитку громад та територій України Олексій Рябикін зауважив, що такий «полегшений» варіант закону дозволить Україні рухатися далі у реформуванні системи територіальної влади. Він також наголосив, що досягнення балансу між державною владою і ОМС – це не лише політичне питання, а й умова фінансової допомоги ЄС на розвиток громад в обсязі 30 мільярдів гривень.

Тимчасовий повірений у справах Представництва ЄС в Україні Гедимінас Навіцкас зазначив, що прийняття згаданого законопроєкту Євросоюз оцінює як значущий крок для продовження реформи децентралізації. «Нас цікавить збалансований нагляд як запорука злагодженості дій держави і місцевого самоврядування. Ми вітаємо можливості судового реагування стосовно відміни актів ОМС, але при цьому важливо забезпечити незалежність місцевого самоврядування», – констатував повірений ЄС.

Голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Віталій Безгін наголосив на ключових засадах законопроєкту: він стосується лише делегованих повноважень; рішення про скасування актів ОМС приймається не одноосібно, а в судовому порядку, за винятком загрози територіальній цілісності країни; закон набирає чинності через рік після завершення дії воєнного стану.

Під час дискусії зацікавлені сторони зійшлися на необхідності якнайшвидшого ухвалення зазначеного законопроєкту, який буде винесено на голосування до парламенту вже цього тижня.

Своєю щоденною турботою та щирим ставленням до людей ви зміцнюєте довіру до держави, допомагаєте тим, хто переживає непрості часи, підтримуєте тих, хто залишився сам на сам із труднощами.

Ви втілюєте в життя головні людські цінності — милосердя, співчуття та взаємодопомогу.

Дякую за відданість справі, людяність і велике серце, сповнене любові до людей.

Бажаю вам миру, духовної рівноваги, радості та невичерпного натхнення у служінні людям!

Григорій Недопад ознайомився з готовністю установ до опалювального періоду та привітав колективи обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей та Голобського психоневрологічного інтернату з прийдещнім професійним святом.

У центр соціально-психологічної реабілітації дітей, що у Ковелі, надають комплексні соціальні, психологічні, педагогічні, медичні, правові послуги та інші види допомоги дітям від 3 до 18 років, які опинились у складних життєвих обставинах. Нині тут опікуються двома десятками дітей. До дня соціального працівника вихованці закладу підготували концерт, під час якого у віршах та піснях подякували своїм вихователям за щоденну турботу, тепло та співпереживання.

«Ваша праця дуже важка, ви не просто виконуєте свої обов’язки, а й відкриваєте душу і серце для тих, хто потребує вашої допомоги», – звернувся до працівників центру Григорій Недопад. Він разом із депутатом Волиньради Віктором Козаком також відзначив Почесною грамотою обласної ради керівницю закладу Наталію Кондратович.

Також голова Волиньради відвідав Голобський психоневрологічний інтернат. Директор закладу Володимир Ковальчук розповів про роботи, які тут провели за останній час. Він розповів, що нарешті вдалося вирішити давню проблему – навколо житлового корпусу оновили відмостку, а ще облаштували укриття та створили простір для творчості підопічних інтернату. «Через погану гідроізоляцію в підвалі стояла вода. Після ремонту стало сухо, і ми облаштували укриття подвійного призначення – використовуємо його і як укриття, і частково як склад. Також покращили побутові умови для наших мешканців, створили для них затишок. Зараз обладнуємо кімнату соціального працівника, є цілодобовий пост медсестри», – розповів Володимир Ковальчук. За словами директора, ще потрібні кошти для ремонту харчоблоку та даху котельні. «Невдовзі відбудуться бюджетні слухання, під час яких ми разом із депутатами будемо заслуховувати керівників обласних комунальних закладів щодо фінансових планів на наступний рік. Готуйте запити для вирішення потреб, щоб їх було включено до обласного бюджет на 2026-й рік», – зазначив голова обласної ради.

Він також привітав працівників інтернату з прийдешнім професійним святом та вручив Почесну грамоту старшій медичній сестрі Голобського психоневрологічного інтернату Богдані Пархомчук.

Його реалізовуватиме Центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям. Участь у стартовій конференції взяли заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт, працівники соціальних служб, представники територіальних громад та партнери.

Проєкт «Малі гранти для надання соціальних послуг сім’ям з дітьми та дітям та/або послуги раннього втручання» втілюватиме мультидисциплінарна команда фахівців: лікарі-педіатри, фізичні терапевти, логопеди, психологи, соціальні працівники та вихователі. Адміністраторка проєкту, медична директорка центру Тетяна Віговська зауважила, що проєкт підтримують Уряд Великої Британії, Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю, ЮНІСЕФ Україна. «Проєкт спрямований на підтримку і розвиток у громадах області однієї або кількох соціальних послуг для сімей з дітьми і дітей. В рамках проєкту такі послуги надаватимуться у Луцькій, Боратинській, Підгайцівській, Ківерцівській, Олицькій, Рожищенській та Торчинській ТГ. Ці територіальні громади були відібрані в рамках конкурсу малих грантів та знаходяться у зоні діяльності нашого центру», – зауважила Тетяна Віговська.

Вона також окреслила очікувані результати, що передбачають: надання послуги раннього втручання для 16 сімей з дітьми раннього віку, які мають ризики порушення розвитку; організацію денного догляду для 8 дітей з інвалідністю підгрупи А; створення безпечного, доступного та розвивального середовища для дітей і підтримки для їхніх родин; зміцнення кадрового потенціалу закладу та впровадження сучасних реабілітаційних технологій.

Директор КП «Центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям» Віктор Максимюк додав, що заклад має багаторічний досвід роботи у сфері реабілітації дітей та тісно співпрацює з ВНУ ім. Лесі Українки, ГО «Батьків дітей з синдромом Дауна та іншими порушеннями розвитку» та ГО «Справа Кольпінга в Україні», які й виступили партнерами проєкту. «Ми плануємо запровадити нову соціальну послугу: тимчасовий відпочинок батьків або опікунів дітей з інвалідністю. Також вивчаємо можливості контрактування із НСЗУ послуг ранньої реабілітації діток від 0 до 3-х років та медичних послуг дітям, які потребують тривалого лікування», – розповів керівник центру.

«Європа та світ всіляко сприяють нам, аби підтримати наших діток, які опинилися в складних життєвих ситуаціях, надаючи всебічну допомогу. Ми дуже вдячні за постійну увагу до проблем соціальної сфери, адже це вкрай важливо, коли наша країна переживає один із найскладніших періодів свого існування. Сьогодні, зайшовши у це приміщення, неабияк відчуваєш зміни в частині доступності послуг та матеріально-технічного забезпечення закладу. Висловлюю величезну людську вдячність нашим міжнародним партнерам, а також колективу центру, які створюють нові реалії для особливих дітей та їхніх родин», – підсумував заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.

Міжнародний круглий стіл на таку тему відбувся у Львові. В його роботі взяли участь делегати національних рухів з Чеченської Республіки Ічкерія, Грузії, Азербайджану, Калмикії, Литви, парламентарі, історики, експерти, військовослужбовці, місцеві урядники Львівської, Тернопільської, Рівненської та Івано-Франківської областей. Волиньраду представляв перший заступник голови Юрій Поліщук.

Солідарність в боротьбі проти російської агресії, співпраця національних рухів поневолених росією народів та досягнення справедливого миру через деколонізацію московської імперії – таку мету ставили організатори форуму. Під час круглого столу обговорили тему геноциду окупованих народів, сучасні ініціативи підтримки визвольних рухів у постросійському просторі, збереження національної та культурної ідентичності, консолідацію зусиль у протидії дезінформації, історичним фальсифікаціям і пропаганді російського окупаційного режиму, а також досвід боротьби за незалежність Чеченської Республіки Ічкерія.

Прем’єр-міністр Чеченської Республіки Ічкерія Ахмад Закаєв зазначив, що єдина нація, яка у 90-х, під час війни, прийшла на допомогу чеченському народу – це українці. «Ми ніколи цього не забудемо. Коли в 2014-у році розпочалася війна в Україні, першими, хто прийшов на допомогу, були чеченці, які і до сьогодні відстоюють нашу спільну свободу. Тільки перемога України – це гарантія деокупації моєї країни, гарантія свободи не лише чеченського народу, а й всього Кавказу», – висловив переконання Ахмад Закаєв.

Присутні одностайно зійшлися на твердженні, що досягнення сталого миру можливе лише через цілковиту деімперіалізацію та деколонізацію російської федерації, інакше – це лише питання часу, коли вона нападе знову. Перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук зазначив, що висловлені під час круглого столу ініціативи варто перенести у практичну площину. Зокрема, пропонує у шкільному курсі історії означити росію як постійну загрозу, а у всесвітній історії запровадити курс про знищені й окуповані московитською імперією народи. Він також запросив Ахмада Закаєва відвідати Волинь.

За результатами обговорення учасники ухвалили звернення до Верховної Ради України із закликом підтримати законопроєкт №11402 про основні засади державної політики України щодо взаємодії з національними рухами поневолених росією народів.

Під час форуму відбулася презентація книги відомого українського історика і публіциста Дмитра Чобота «Вбивство нації. Російський геноцид черкесів». Учасники круглого столу також також вшанував пам’ять воїнів, полеглих за незалежність України.

Сьогодні відбувся передпоказ мультимедійної подорожі локальною спадщиною, інтегрованої в етнографічну експозицію з фондів обласного краєзнавчого музею. Серед перших відвідувачів були заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт та депутатка, очільниця постійної комісії з питань освіти, науки, інформаційного простору, культури та мови, національного і духовного розвитку Ольга Омелько.

Цей інноваційний культурно-мистецький проєкт став можливим завдяки фінансовій підтримці Українського культурного фонду. Окрім музейників його реалізовували також команда проєктних менедженрів, режисерсько-акторська група театру «Гармидер» та телевізійно-анімаційний колектив. Завдяки інноваційній технології інтер’єрного мапінгу відвідувачі зможуть здійснити захопливу подорож етнографічною колекцією, експонати якої «оживуть» завдяки поєднанню з відео, світлом, звуком, створюючи ефекти присутності у різних часових вимірах.

Композиційне серце виставки – глиняна писанка ХІІ століття. В селі Древині, що на Іваничівщині, її знайшов, саджаючи дерева, Олександр Міщук, захисник, який щойно повернувся з війни. Артефакт має особливу історію: створена понад 8 століть тому, писанка зберегла символіку відродження, безперервності життя і духовної єдності поколінь. Випадкова знахідка поєднала у собі минуле і теперішнє, давній світ і сучасну боротьбу. Саме тому вона стала ключовим об’єктом експозиції – знаком стійкості, пам’яті і спадкоємності.

Ділячись враженнями від мультимедійної подорожі, заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт висловив упевненість, що проєкт матиме неабияку перспективу. «Сьогодні ми дізналися лише про одну вражаючу історію. А скільки ще таких унікальних оповідей приховують безліч експонатів музею. Науковий підхід у поєднанні з мистецьким баченням і новітніми засобами демонстрації дозволяють наповнити раритетні речі життям, зробити історію цікавою, спонукати до її глибшого пізнання. Цей проєкт ще й дуже на часі. Бо сьогодні поле бою – це не лише фронт, а й думки, душа і світосприйняття кожного українця. Дякую усім, хто долучився!», – звернувся до присутніх посадовець.

Директорка музею Оксана Важатко розповіла, що для відвідувачів 3D виставка буде доступною вже з 1 листопада, а її відеоверсія розміщена на сайті. Випустили також і лінійку сувенірної продукції. Проєкт розрахований на широку аудиторію – усіх, хто цікавиться історією рідного краю, але найперше залучатимуть школярів та молодь. «Для нашого музею цей проєкт був експериментом, бо виходив за рамки уявлення традиційної демонстрації. Але старі методи уже не працюють. Спадщина повинна говорити не лише артефактами, а й викликати емоції. І я сподіваюся, що в цьому інноваційному музейному просторі буде розказана ще не одна емоційна і пізнавальна історія», – зазначила Оксана Важатко.