У 85-ту річницю до місця розстрілу в’язнів традиційно прийшли родини жертв тоталітарної системи, духовенство, представників громадськості та влади. До вшанування від Волиньради долучився заступник голови Григорій Пустовіт.

Від 1940-х років Волинь зазнала масованих депортацій й арештів. До Луцької тюрми відправляли тих, хто був тогочасною інтелігенцією: священники, освітяни, члени підпільних організацій й заарештовані за політичними звинуваченнями.

В ніч на 23 червня, напередодні наступу на місто гітлерівських окупантів, співробітники НКВС здійснили масовий розстріл заґратованих. Точну кількість жертв терору не з’ясовано і досі. Історики припускають: під мурами Луцької тюрми без суду і слідства було страчено щонайменше дві тисячі ув’язнених.

За невинно убієнними священнослужителі відправили заупокійну панахиду, а учасники жалобних заходів вшанували їхню пам’ять молитвою і хвилиною мовчання та поклали квіти до меморіальної дошки на честь жертв репресій.

Імпрезу, присвячену 150-річчю від дня народження національної гордості Литви – композитора, художника, мислителя Мікалоюса Константінаса Чюрльоніса, відвідали заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт, секретар Луцької міської ради Катерина Шкльода, митрополит Луцький і Волинський Михаїл, Почесний консул Литовської Республіки в Луцьку Сергій Мартиняк, представники дипломатичного відомства та культурної спільноти регіону.

Музично-поетичний вечір організовано за сприяння Посольства Литовської Республіки в Україні, Почесного консульства Литовської Республіки у місті Луцьку та Литовського інституту культури. Відкриваючи вечір, аташе з питань культури Посольства Литви Томас Іванаускас розповів, що проєкт було започатковано ще минулоріч, як вияв культурної та духовної єдності між Литвою та Україною. «Ми зробили 11 концертів у різних куточках України, але зрозуміли, що ми не завітали в усі міста, у які хотіли. Цьогоріч ми продовжили цей тур, у Луцьку сьогодні відбудеться завершальний 15-й концерт. Це дуже символічно, що ми закінчуємо наш проєкт саме в Луцьку, де зустрічаються наші культури, наша історія. Ви побачите сьогодні дуже гарний творчий дует наших геніїв – Мікалоюса Чурльоніса та Лесі Українки», – зауважив дипломат.

Проєкт органічно поєднує два мистецькі світи: фортепіанну музику литовських маестро та глибоку українську поезію, втілюючи діалог культур обох держав: музики і слова, живопису і поезії. У програмі вечора — музика Чюрльоніса у виконанні його правнука, відомого литовського піаніста Рокаса Зубоваса та піаністки Сонати Девейкіте-Зубовене, а також поезія Лесі Українки у виконанні литовсько-української акторки Крістіни Кісєльовайте.

Заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт у своєму вітальному слові зауважив, що нинішня імпреза дає унікальну можливість по-новому відкрити творчість Мікалоюса Чурльоніса, який створював власні світи у звуках і барвах. «Недарма цей музично-поетичний вечір має назву – «Створення світів», адже він творив світ, яким його бачив та відчував. Він дарував людству свою геніальність через картини, музику, творчість та обдарованість. І у кожній його роботі відчувається любов до Литви. Сьогодні його мистецький всесвіт поєднається із поетичним словом Лесі Українки, яка також ламала стереотипи, яка долала труднощі і творила, була символом незламності українського духу. Через свою творчість, любов до України, до Волині, вона дарувала світу свій талант. Ми відчуємо литовсько-український колорит двох дружніх і гордих народів, які не здавалися, не здаються і ніколи не дозволять, щоб хтось ними керував. Принагідно хочу подякувати Литві, яка підтримує України у цей непростий час, є нашим союзником та партнером. Нехай міцніє наша дружба», – наголосив Григорій Пустовіт.

Голова Волиньради Григорій Недопад зустрівся з представниками кримсько-татарської спільноти на чолі з верховним муфтієм, очільником правління Духовного управління мусульман Автономної Республіки Крим Айдером Рустемовим.

Мета аудієнції – створення в Луцьку культурного осередку кримських татар. До перемовин також долучилися очільник кримсько-татарської громади Волині Сервер Зейнідінов, голова благодійного фонду «Спільнота мусульман України» Алі Мамут та представник місцевого бізнесу, який підтримує проєкт національно-культурного центру корінного народу Криму, Андрій Ковальчук.

Айдер Рустемов розповів, що упродовж 12 років з часу анексії Криму сотні тисяч його співвітчизників через утиски, переслідування та репресії залишили півострів. Компактні громади кримських татар мешкають на Київщині, Вінниччині, Львівщині, Волині, інших містах. «Ми вважаємо себе українцями, захищаємо країну зі зброєю в руках, наша окрема ініціатива «Кримський фронт» – це допомога різним підрозділам ЗСУ, входимо до Всеукраїнської Ради Церков, але, як і кожен етнос, прагнемо зберегти свою ідентичність. Національно-культурні осередки, де буде школа, садок, місце для молитви і спілкування, якнайкраще цьому прислужаться», – переконаний верховний муфтій мусульман АР Крим.

Для майбутнього осередку в Луцьку коштом кримсько-татарської спільноти уже придбано земельну ділянку, нині тривають погоджувальні процедури, виготовляється проєкт будівлі, для її зведення заручилися фінансовою допомогою міжнародних благодійних фондів, тож від місцевої влади очікують швидше морально-організаційної підтримки.

Що така буде, пообіцяв голова обласної ради Григорій Недопад. «Я люблю Крим, востаннє був там у 2011 році. У нас добрі і теплі стосунки з місцевою громадою кримських татар. І ми зробимо все від нас залежне, аби вона почувалася на Волині ще комфортніше», – запевнив він.

Про деталі урядової пілотної ініціативи із забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб стало відомо під час оперативної наради при т.в.о. начальника ОВА Романа Романюка. Участь у засіданні взяв голова обласної ради Григорій Недопад.

Директорка департаменту соціального захисту населення ОВА Оксана Гобод наголосила на потребі у збільшенні місць для проживання ВПО. За її словами, сьогодні на території області мешкають понад 40 тисяч вимушених біженців, але триває їх постійний рух з прифронтових і тимчасово окупованих територій. Посадовиця повідомила, що для вирішення житлового питання ВПО уряд ухвалив реалізацію дворічного екпериментального проєкту «Будиночок в селі». Переселенці матимуть змогу обрати житло з наявних варіантів. Для цього громади мають придбати у комунальну власність придатну для проживання нерухомість, яку й надаватимуть для безоплатного проживання. За внутрішньо переміщеними лишається оплата комунальних послуг. Вартість одного такого будинку не має перевищувати 500 тис. грн. У пріоритеті на проживання – люди похилого віку, особи з інвалідністю та сім’ї з дітьми. Громадам доручено провести ревізію й аналіз приміщень, придатних для проживання в сільській місцевості.

Під час наради розглянули і питання удосконалення функціонування центрів підготовки громадян до національного спротиву. Директор КП «Волинський обласний центр підготовки населення до національного спротиву» Ігор Буренко наголосив на потребі у повноцінній підготовці населення від тактичної медицини до володіння стрілецькою зброєю. Оскільки масштабування навчань потребує додаткового фінансування, він звернувся до голів територіальних громад із проханням про підтримку. Це створить можливості для відкриття трьох філій у Ковельському, Володимирському та Луцькому районах. Окрім того він поінформував, що, відповідно до оновленого законодавства, предмет «Основи національного спротиву» вже з 1 вересня замінить модель БЗВП у закладах передвищої та вищої освіти.

Пам’ятний знак встановили поблизу села Ботин на місці загибелі Петра Гудзоватого на псевдо «Очеретенко» – лицаря Срібного Хреста Бойової заслуги Української Повстанської Армії. У церемонії освячення взяли участь перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук, заступник очільника Луцької райради, ветеран ЗСУ Сергій Сівак, заступник Підгайцівського сільського голови, депутат облради Валентин Приходько, родина, науковці, краєзнавці та громадськість.

Уродженець Львівщини Петро Гудзуватий у 1943 році розбудовував перші загони УПА на Рівненщині, очолював штаб групи «Тютюнник» на території Житомирської області, а з липня 1944 року – штаб Зʼєднання груп «44». З вересня 1945 року перебував на посаді військового референта Північно-Східного краю. Загинув Петро Гудзуватий у січні 1946 року. Конструкції памʼятного хреста на його честь, були виготовлені за кошти онуків Петра Гузуватого та Підгайцівської громади, а роботи зі встановлення взяли на себе члени ГО «Козацько-історичний курінь «Чорна Рада»».

Перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук висловив вдячність ініціаторам встановлення пам’ятного знаку задля вшанування визначного борця, який віддав своє життя за українську державу в часи Другої світової війни. «Сьогодні триває війна із тим самим нашим одвічним московським ворогом. Наші хлопці продовжують справу, яку понад 80 років тому виконували підпільники ОУН та бійці УПА, без остраху віддаючи свої життя за свободу і незалежність рідної землі. Сьогодні постає питання, як довго наша нація пам’ятатиме колишніх і нинішніх Героїв, адже це ланки одного ланцюга боротьби за нашу свободу. Я переконаний, що увічнення їх пам’яті має безперервно тривати і повинне бути підтримане на державному рівні. І ніхто не повинен нам вказувати, хто є нашими Героями, це наша земля і наші Герої!», – підкреслив він.

Голова Волиньради Григорій Недопад бере участь у дводенному Форумі економічної стійкості.

Платформа об’єднала вітчизняних та європейських політичних лідерів, парламентарів, представників бізнесової спільноти, місцевої влади, а також експертів для обговорення практичних підходів до зміцнення економічної стабільності, підтримки громад, відновлення інфраструктури, підвищення енергетичної та логістичної стійкості і просування європейського співробітництва з акцентом на регіональному та транскордонному співробітництву як ключовому компоненту економічної адаптації.

Під час панельних дискусій йшлося про створення умов для розвитку та мобілізацію міжнародної підтримки задля економічної стійкості регіонів, а також про те, як іноземні партнерства відкривають нові можливості для розвитку та побратимства громад.

Говорячи про зусилля з посилення економічної стійкості регіону, голова обласної ради Григорій Недопад зазначив, що, зважаючи на тимчасову окупацію та активні бойові дії на територіях південних і східних областей, Волинь усвідомлює свою відповідальність у посиленні продовольчої безпеки: «Тому, окрім традиційних рільництва і тваринництва, активно розвиваємо садівництво, ягідництво, тепличне господарство, щороку збільшуються посіви соняшника. Працюють місцеві програми підтримки фермерства і сімейних господарств. Ми також зацікавлені у розвитку переробки і довготривалого зберігання сільгосппродукції».

Безумовною перевагою він назвав прикордонне розташування області, розвинену мережу міжнародних і загальнодержавних автошляхів, стратегічно важливі транспортні залізничні комплекси, включно з євроколіями. Григорій Недопад також додав, що на території області створено 8 індустріальних парків для локалізації виробництв різного спрямування з високою доданою вартістю, а також логістичних хабів з урахуванням експортної складової.

«Важливим фактором стійкості регіону та громад є транскордонне співробітництво і проєктна діяльність. Ми перезапустили агенцію регіонального розвитку, постійно навчаємо проєктних менеджерів громад і комунальних закладів. Цьогоріч Волинь – лідер в Україні за кількістю здобутих на конкурсних засадах грантів за Програмою Interreg NEXT Польща – Україна. Загалом в її межах в області реалізується близько 20 інфраструктурних проєктів, і це лише великі», – зазначив у своєму виступі голова Волиньради.

У контексті відкриття першого переговорного кластеру щодо членства України в ЄС окрему увагу під час форуму буде приділено стратегічному шляху України до європейської інтеграції та невідкладним крокам і трансформаціям, необхідним для просування країни до повноправного членства в Європейському Союзі.

Новий формат патрулювання презентували в ГУНП у Волинській області. Участь в урочистостях з нагоди старту проєкту взяв заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.

Від сьогодні екіпажі на мотоциклах забезпечуватимуть охорону громадської безпеки та патрулювання доріг у Луцьку та Ковелі. За твердженням правоохоронців, такий формат пришвидшить реагування на виклики та підвищить маневрування на ускладнених для руху міських вулицях. Окрім виїзду на місце ДТП мотопатруль також здійснюватиме супровід місії «На щиті».

За словами начальника Управління патрульної поліції у Волинській області Сергія Мерчука, екіпажі пройшли спеціальні навчання і працюватимуть у весняно-осінній період за сприятливої погоди.

Українська земля завжди була символом сили, родючості та достатку. Але її справжнє багатство – це люди, які щодня працюють на ній з любов’ю та відданістю. Люди, які сіють надію, вирощують майбутнє та створюють добробут своїми руками.

Нехай ваша праця приносить не лише щедрі врожаї, а й задоволення, добробут та впевненість у завтрашньому дні. Бажаю, щоб усі починання були успішними, щоб земля віддячувала сторицею, а кожен новий день дарував нові можливості для розвитку!

У зборах трудового колективу від імені засновника взяв участь перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук.

Директор закладу освіти Микола Савельєв розповів про актуальний стан й позитивну динаміку Стратегії розвитку. За його словами, завдяки злагодженості колективу, підтримці засновника й партнерів, коледж не лише зберіг показники, а й покращив результати у більшості напрямків. Впродовж року освітньо-професійні програми збільшили попит серед роботодавців й студентів. А це свідчить, що навчальні курси стають актуальними на ринку праці. Успішну акредитацію пройшли п’ять освітньо-професійних програм. Позитивним змінам відповідає і збільшення кількості педагогічних працівників вищої категорії й тих , хто має наукові ступені й звання.

Якісних змін зазнала й матеріально-технічна база коледжу. Найбільше досягнення – створення навчально-практичного центру з сучасним устаткуванням, що дозволить ефективно здійснювати підготовку для майбутніх учителів технологій та інформатики. Оновлено обладнання лабораторій та навчальних кабінетів. Реалізовано й облаштовано Осередок вивчення предмету «Захист України».

Микола Савельєв зазначив, що попри позитивні напрацювання лишається й низка проблем. Скорочуюється кількість вступників через міграцію. Змін потребує й інфраструктура, зокрема модернізація гуртожитку, створення безбар’єрного освітнього середовища та оновлення систем пожежної безпеки. Серед перспективних завдань керівник називає розширення Кваліфікаційного центру й акредитацію нової спеціальності «Майстер виробничого навчання».

Перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук привітав учасників зборів та наголосив, що їх активна діяльність сприяє змінам й розвитку української освіти: «Педагогічну освіту не варто прирівнювати до інших закладів фахової передвищої освіти, адже вона завжди потребує висококваліфікованих спеціалістів. Наше спільне завдання — створювати комфортні умови для навчання та забезпечувати найвищу якість освітніх послуг. Позитивно, що коледж бере участь у грантових проєктах, адже сучасні навчально-практичні центри та лабораторії допомагають готувати ще більш кваліфікованих фахівців. Дякую керівництву, педагогічному колективу за працю. Переконаний, що Володимирський педагогічний фаховий коледж і надалі залишатиметься одним із провідних освітніх закладів Волині. Бажаю розвитку, зміцнення кадрового потенціалу, миру та якнайшвидшого повернення освіти до орієнтирів держави, адже саме освіта і наука визначають майбутнє країни».

Напрямки міжрегіональної взаємодії голова Волиньради Григорій Недопад і очільник Полтавської обласної ради Олександр Біленький обговорили під час особистої зустрічі.

Візит Олександра Біленького на Волинь відбувся в рамках підписаного між найвищими представницькими органами обох регіонів Меморандуму про співпрацю. Полтавчани цікавляться місцевим досвідом управління комунальним майном, зокрема в частині оптимізації мережі за галузевим принципом. Йшлося і про спільні проєкти в реалізації ветеранської політики, впровадження освітньої та медичної реформ, проєктну діяльність.

За підсумками зустрічі сторони домовилися про запланований на осінь візит делегації голів громад Полтавщини для налагодження комунікації з лідерами громад Волині, вивчення успішних місцевих практик та підписання меморандумів про міжмуніципальне співробітництво.