До річниці Іловайської трагедії відбувся пам’ятний захід «Час не лікує», який організувала ВГО «Об’єднання матерів і дружин захисників України». До пошанування загиблих воїнів долучилися заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт, депутати Волиньради, парламентарка Ірина Констанкевич, члени родин загиблих, священнослужителі та громадськість.

«Цей захід започаткований в 2017-му і проводиться напередодні Дня пам’яті захисників України. Цього року ми вирішили створити прапор, на якому увіковічнимо імена всіх полеглих воїнів. Наша мета: підтримати родини загиблих, нагадати всім оточуючим, що війна триває і родини полеглих Героїв треба пам’ятати і шанувати, як і самих захисників», – зазначила керівниця відокремленого підрозділу ВГО «Об’єднання матерів і дружин захисників України» Катерина Свищ.

«Я дружина загиблого героя, який був водієм-механіком відділення транспортування ракет. Мій чоловік не був військовим. З військом його пов’язувало те, що він 30 років тому служив в армії. В нього була мирна професія – він був вчителем. Його любили учні, поважали колеги. Але коли у 2022-му році йому прийшла повістка, він за півтори години зібрався на фронт. Поїхав, бо в нього за спиною лишалися ми – родина, діти, внуки. Коли ми втрачаємо рідних людей, нам дуже важко навчитися жити з цим болем і з раною, яка не заживає. Наші діти мають ким пишатися – їх тато Герой», – поділилася своїм болем дружина одного із загиблих захисників.

Присутні спільно зі священнослужителями помолилися за загиблих захисників під час панахиди та поклали квіти до пам’ятного фотостенду «Герої Небесної Сотні – Загинули за єдність України». Також священники освятили прапор «Крила, що нас тримають», який розгорнули на Театральному майдані.

«Ті, хто розповідав, що ми «братья», що в нас один «язик» та одна віра, виявились підлими і жорстокими вбивцями, які вирішили, що захоплять нашу країну за 3 дні. Їм це не вдалося, бо кожна з наших мам виховала, виростила та огорнула своєю любов’ю великого українця і українку, які героїчно стали на захист своєї держави та народу. Пам’ять – це те, що єднає душі живих і тих, хто на небі. Ми маємо берегти пам’ять про кожного нашого героя і його подвиг, адже саме це стане фундаментом для розбудови нашої сильної і сучасної України», – звернувся до присутніх Григорій Пустовіт. Він також вручив подяки голови обласної ради за активну громадську діяльність, вагомий особистий внесок у розбудову України, збереження її територіальної цілісності і суверенітету, патріотизм і служіння народу України мамам загиблих захисників Надії Корець і Світлані Посполітак, а також дружині загиблого воїна Євгенії Харків.

Парламентарка Ірина Констанкевич висловила співчуття всім родинам, які втратили на війні своїх рідних, та подякувала тим, хто створює пам’ятні проєкти про подвиг Героїв та їхніх родин.

Наостанок кожна родина загиблого захисника Волині прикріпила на прапор голуба з фетру з ім’ям і прізвище свого сина чи чоловіка, який віддав життя за Україну.

Участь у презентації взяли голова Волиньради Григорій Недопад, начальник ОВА Іван Рудницький, Луцький міський голова Ігор Поліщук, заступниця директора програми «EU4Business» (GIZ) Тетяна Аніщук, керівник Програми з розвитку регіонів ПРООН в Україні Мустафа Саіт-Аметов, представники муніципалітетів з різних куточків України, бізнесова еліта регіону, науковці та представники громадськості.

Новий та сучасний бізнес-простір постав у приміщенні колишнього кінотеатру «Батьківщина», збудованому ще у 1938 році. Ця будівля, що є також пам’яткою архітектури місцевого значення, тривалий час була у занедбаному та аварійному стані, втім її вдалося повністю оновити. Реконструкція та реставрація будівлі стала можливою завдяки ініціативі «Створення багатофункціонального простору для бізнесу в місті Луцьку» в межах проєкту Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй «Підтримка швидкого економічного відновлення українських муніципалітетів», що фінансується Німецьким товариством міжнародного співробітництва GIZ. В межах цього проєкту Луцькому муніципалітету вдалось залучити грантові кошти в розмірі понад 900 тис дол. США.

«Ми всі пам’ятаємо, в якому стані було це приміщення. Сьогодні ж колишній кінотеатр «Батьківщина» отримав новий сенс. Сьогодні – це одна з окрас центру Луцька. Для Волині загалом і для обласного центру зокрема не вистачало таких об’єктів, де можна гуртуватися, проводити різного роду форуми та заходи як загальнообласного, так і міського рівня. Цей проєкт успішно реалізований, і я дякую міському голові Ігорю Поліщуку, усій його команді та нашим німецьким партнерам, які долучилась до його втілення в життя. Зичу успіхів та не менш потужних проєктів», – висловив побажання голова обласної ради Григорій Недопад.

Приміщення спроєктоване відповідно до сучасних норм інклюзивності та адаптивності. Тут облаштовано багатофункціональну залу на 300 осіб, велику конференц-залу на 40 осіб та дві малі – на 20 місць, у приміщенні передбачено й кабінети, де створено 12 робочих місць для підприємців-початківців, міський коворкінг на 12 місць, є й мінікав’ярня.

Луцький міський голова Ігор Поліщук, відкриваючи бізнес-простір, зауважив, що навіть у час повномасштабної війни місто дбає про розвиток та поступ. «Найперше я хочу подякувати нашим фінансовим донорам, без яких реалізація цього проєкту була б неможливою. Дякую консультантам проєкту GIZ, представникам ПРООН, які супроводжували та допомагали нам втілити цей задум в життя, за їх небайдужість, ми щиро цінуємо це. Дякую й очільнику облвійськадміністрації Івану Рудницькому, за сприяння якого нам вдалось швидко подолати бюрократичні процедури, адже ця будівля є пам’яткою архітектури місцевого значення. Дякую проєктантам, будівельникам, зокрема особисто дизайнеру-архітектору Людмилі Міськів, яка зуміла зберегти історичну складову цього приміщення та, водночас, додати сучасних деталей, які формують його неповторну атмосферу та стиль», – наголосив він.

Бізнес-простір передбачає можливість організовувати конференції, навчання, тренінги, семінари, концерти, тематичні та творчі вечори тощо, розвивати місцевий та релокований бізнес, надавати консультації підприємцям-початківцям, підтримувати нові стартапи та бізнес-ідеї.

«Ви знаєте, що уряд Німеччини допомагає Україні в різних сферах – від військової до енергоефективності, сталого економічного розвитку та підтримки доброго врядування. Наш нинішній проєкт «EU4Business» був спрямований саме на підтримку розвитку бізнесу, економічної складової держави. Сьогодні я вражена результатом. Щира вдячність Луцькій громаді, міській та обласній владі за те, що ви знайшли ресурси, щоб співфінансувати цей проєкт, тим самим ви підтвердили свою зацікавленість. Тож нехай цей бізнес-простір працює на благо економіки вашого регіону та Луцька, аби бізнес і влада знаходили спільну мову, бо публічно-приватний діалог є дуже важливим.», – підкреслила заступниця директора програми «EU4Business» (GIZ) Тетяна Аніщук.

В рамках робочого візиту у Володимирський район, перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук проінспектував хід робіт напередодні нового навчального року в обласних комунальних закладах – Нововолинській спеціальній школі та Володимирському спортивному ліцеї.

Директорка Нововолинської спецшколи Тетяна Кантор запевнила, що роботи з підготовки до нового навчального року практично завершено. З 1 вересня тут сядуть за парти 165 учнів з особливими освітніми потребами 1-10 класів. Вихованці закладу мають різні нозології, втім найбільш поширеними в останні роки стали розлади аутистичного спектру у дітей, зауважила директорка. «До нас прийшли на навчання чимало діток з числа внутрішньо переміщених осіб, також є мешканці Володимирської та Іваничівської громад, відтак майже третина дітей доїжджають до школи, адже пансіону у нас немає. Більшість наших учнів – місцеві», – зауважила вона.

Юрій Поліщук поцікавився, наскільки тісною є співпраця спецшколи із місцевою владою, зокрема, в частині матеріально-технічної підтримки закладу. Тетяна Кантор розповіла, що минулоріч за рахунок фонду розвитку Нововолинської громади школа була забезпечена сучасними одномісними учнівськими партами. Ведуться перемовини щодо придбання підйомника для потреб школярів, які мають порушення опорно-рухового апарату.

Щодо кадрового потенціалу директорка запевнила, що плинності кадрів немає, на постійній основі працюють 40 педагогів, які мають додаткову спеціалізацію дефектологів, логопедів або ж психологів, адже тутешні учні часто потребують корекції мовлення та розвитку. Вона додала, що цьогоріч колектив закладу поповнять ще три дипломованих спеціалісти з числа ВПО.

Юрій Поліщук також з’ясував першочергові потреби спецшколи. За словами Тетяни Кантор, гостро постало питання утеплення фасаду, капітального ремонту санвузлів, а також облаштування пришкільної території. «У нас є дві проєктно-кошторисні документації, які були виготовлені у 2017 та 2018 роках на санвузли та фасад будівлі, певні роботи тоді уже було розпочато, однак через брак коштів дотепер не завершено. На утеплення фасаду ми навіть маємо матеріали, які придбали раніше. Сьогодні й ПКД уже потребує корегування», – констатувала вона.

Юрій Поліщук пообіцяв звернутися до управління освіти і науки ОВА, аби якнайшвидше вирішити зазначені потреби. Перший заступник голови обласної ради також рекомендував Тетяні Кантор поглибити співпрацю із керівниками інших обласних комунальних закладів для налагодження спільної міжнародної співпраці, пошуку партнерів та донорів.

Триває робота з підготовки до старту нового навчального року і у Володимирському спортивному ліцеї. Керівниця закладу Наталія Хомюк зауважує, що перед початком ремонтних робіт вирішила найперше упорядкувати прилеглу територію. Вона розповіла, що цьогоріч до закладу вступили майже 250 ліцеїстів 7-11 класів. Вони поєднуватимуть навчання із заняттями з таких видів спорту як футбол, волейбол, бокс, вільна боротьба, лижні гонки, біатлон, а також легка атлетика та гандбол, які віднедавна почали культивувати в ліцеї. Щодо першочергових проблемних питань, Наталія Хомюк виокремила недостатнє фінансування харчування майбутніх спортсменів. «Нам взагалі не профінансували харчування ліцеїстів на друге півріччя цього року, чим порушено бюджетне законодавство. До кінця року за найбільш економними підрахунками на це знадобиться ще понад 3 млн грн. Ми функціонуємо круглий рік, втім цього не врахували управлінці, як і вимоги до норм харчування для спортсменів. Сьогодні нам виділили лише 500 тисяч гривень на першочергові потреби, а також 350 тисяч на проведення спортивно-масової роботи. Це вже великий плюс, адже брак коштів у нас був тотальний», – констатувала вона.

«Коли ми приймали рішення про створення спортивного ліцею у 2023 році, депутатський корпус передбачав, що його утримання буде дороговартісним. Вам необхідно звернутися із листом на ім’я голови обласної ради з проханням переглянути норми харчування з тим, аби виділити кошти на цю потребу. Заклад працює, проходить становлення і має отримувати достатнє фінансування відповідно до бюджетного законодавства», – підкреслив Юрій Поліщук.

З поміж інших питань ліцею, які потребують вирішення, Наталія Хомюк назвала брак місць в гуртожитку, потребу у закупівлі нового обладнання для пральні та облаштування санвузлів.

У робочій нараді взяли участь депутат Волиньради Ігор Лех, директорка обласного комунального санаторію матері і дитини «Пролісок» Оксана Бугайчук, працівники виконавчого апарату обласної ради, очільник Луцької РВА Анатолій Костик, голова Цуманської громади Анатолій Дорошук та депутати громади. Основна тема зустрічі – узгодження спірного питання щодо майна комунального санаторію.

До реформи децентралізації санаторій розташовувався на території Грем’яченської сільської ради, нині ж – це Цуманська громада. В 2014 році оздоровниця розпочала будівництво водолікувального комплексу на умовах співфінансування транскордонного проєкту «Розвиток співробітництва в галузі санаторно-курортного туризму на польсько-українському прикордонні». В рамках програми був зведений водолікувальний корпус, термальний басейн, встановлено устаткування та обладнання. Пізніше виявилось, що земельні ділянки під цими будівлями були зареєстровані за Грем’яченською сільською радою, правонаступницею якої нині є Цуманська територіальна громада, в той час як всі інші – за Волинською обласною радою.

«Аби виправити цю колізію, обласна рада звернулася до Цуманського селищного голови з проханням про передачу приміщень водолікувального і термального комплексів, а також матеріальних активів у спільну власність територіальних громад, сіл, селищ, міст області для подальшого використання комунальним підприємством «Пролісок». Комісією з питань комунальної власності, житлово-комунального господарства, енергозабезпечення та транспорту Цуманської селищної ради було погоджено передачу матеріальних активів, а 22 жовтня 2021 року сесія Цуманської селищної ради більшістю голосів схвалила передачу цих приміщень», – розповів депутат Волиньради Ігор Лех.

Проте через порушення регламенту Цуманською селищною радою проєкт рішення про передачу майна був скасований судом – до Феміди звернулись самі ж депутати громади. «Таким чином виходить, що цілісний майновий комплекс комунального підприємства Волинської обласної ради – санаторій «Пролісок» – розірваний. Більше того, під час реалізації гранту саме обласна рада виділяла співфінансування на будівництво водолікувального комплексу на території санаторію, оскільки він належить обласній раді», – зазначив Ігор Лех.

Директорка санаторію «Пролісок» Оксана Бугайчук зазначає, що загальний бюджет грантового договору складав 2 млн євро. «З них 90%, а це 1,8 млн євро, профінансував Європейський союз, решту 10% – 204,7 тис євро в еквіваленті було виділено з обласного бюджету. На той час Грем’яченська сільська рада виступала партнером і на неї були покладені лише обов’язки організації і здійснення закупівель за рахунок коштів, перерахованих обласною радою», – підкреслила вона. Та додає: з листопада 2021 року по червень 2025 року з бюджету санаторію та обласної ради виділялися кошти на проведення модернізації корпусу термального басейну та лікувального корпусу, загальна сума яких становить 9,7 млн грн.

«Санаторій постійно розвивається, а суми податків, сплачених в бюджет перевищують 10 млн грн щороку. Депутати Цуманської селищної ради мають зрозуміти, що єдине конструктивне рішення – збереження цілісного майнового комплексу та передача майна на баланс обласної ради. В іншому ж випадку і селищна рада, і санаторій, і обласна рада будуть учасниками судового процесу щодо встановлення права власності. Ми сподіваємося, що сесія Цуманської громади прийме конструктивне рішення», – підсумував Ігор Лех.

У зборах трудового колективу закладу за підсумками роботи у 2024/2025 навчальному році від імені засновника взяв участь перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук.

Директорка ліцею Інна Хільковець зауважила, що головною метою діяльності закладу спеціалізованої освіти наукового профілю є створення умов для навчання обдарованої молоді, залучення її до систематичної науково-дослідницької, пошукової та експериментальної роботи. Упродовж минулого навчального року тут здобували освіту 338 учнів 8-11 класів.

«Для учнів 10 – 11 класів у нас організоване навчання за профілями: суспільно-гуманітарного, фізико-математичним, хіміко- математичний та математичний. Поглиблено у 8-9 класах вивчається українська та іноземні мови, хімія, математика і фізика. Досягнення наших учнів значні. Порівняльний аналіз результатів НМТ і рейтингів у 2024 році показав, що наш ліцей увійшов до пʼятірки найкращих волинських закладів середньої освіти та ста найкращих шкіл України, а за підсумками НМТ-2025 восьмеро учнів отримали найвищий результат – 200 балів. Ми можемо пишатися нашими випускниками», – наголосила вона.

Освітній процес у ліцеї забезпечують 46 педагогічних працівників, залучаються й науковці закладів вищої освіти. «Важливою ділянкою нашої роботи є налагодження партнерських зв’язків та співпраця з вишами – уже кілька років поспіль співпрацюємо із ВНУ ім. Лесі Українки, Львівською політехнікою, ЛНУ ім. І. Франка, ЛНУ ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. Гжицького, Львівським національним медичним університетом ім. Д. Галицького, Національним лісотехнічним університетом України, Національним технічним університетом України “ХПІ”. Минулоріч було підписано угоду про співпрацю із ЛНТУ та Тернопільським НТУ ім. Івана Пулюя», – зазначила директорка.

Інна Хільковець підкреслила, що педагогічний колектив веде роботу з обдарованими учнями, залучаючи їх до участі не тільки в олімпіадах, а й у різних конкурсах, в тому числі всеукраїнських та міжнародних. «Науковцями навчального центру МАН для наших ліцеїстів проведено наукову хіміко-біологічну школу, яку організовано командою ExLab – простору для допитливих та небайдужих до науки учнів. Хочу зауважити, що уже другий рік поспіль ми проводимо на базі нашого ліцею науково-дослідницьку практику. В структурі нашого закладу також працюють: наукове товариство ліцеїстів «Імпульс», школа молодого педагога та осередок психологічної підтримки та освіти вчителів», – зазначила вона.

Щодо матеріально-технічної бази, то Інна Хільковець зауважила, що у ліцеї обладнано 13 сучасних класних кімнат та тематичні кабінети з постійним доступом до мережі Інтернет, а також новітня STEM- лабораторія. До послуг вихованців діє гуртожиток на 180 місць та їдальня на 260 місць, хореографічний, тренажерний, тенісний зали, кабінет розвитку творчості ліцеїстів. Силами працівників закладу облаштовано два найпростіших укриття, які розраховані на 400 осіб.

Директорка також зауважила, що відповідно до рішення обласної ради від 31 січня 2025 року, освітній заклад було визначено учасником експериментального проєкту з посилення безпеки освітнього середовища в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану. «В рамках цього проєкту заплановано роботи на суму 769,2 тис. грн, що включають встановлення системи блискавкозахисту на будівлях та системи керування евакуацією. Вже визначено переможця торгів, і невдовзі ці роботи розпочнуться. Також цьогоріч з обласного бюджету нам було виділено 445 тис. грн на придбання будівельних матеріалів для поточного ремонту спортивної зали та кабінету «Захист України», закуплено міжкімнатні двері для гуртожитку. На придбання обладнання та предметів довгострокового користування з обласного бюджету нам було спрямовано додатково 787 тис. грн. Окрім цього виділено ще 600 тис. грн для фарбування фасаду гуртожитку. Наразі проводяться відповідні закупівельні процедури. Хочу висловити вдячність керівництву ОВА та обласної ради, адже йдеться про створення комфортних та безпечних умов для ліцеїстів», – зауважила Інна Хільковець.

Юрій Поліщук переказав слова вдячності директорці та усьому колективу Нововолинського наукового ліцею від голови Волиньради Григорія Недопада та депутатського корпусу. «В першу чергу дякую вам за якісну роботу, адже вихованці Нововолинського наукового ліцею – на верхівці рейтингів як загальнообласних, так і всеукраїнських. Ми зі свого боку намагаємося підтримувати ваш заклад фінансовим ресурсом. На жаль, освітня субвенція з року в рік зменшується, та й оплата праці педагогічних працівників бажає кращого. Але я переконаний, що волинська освіта доволі життєстійка. Ваш ліцей є провідним освітнім закладом, тож для керівництва найважливіше завдання на сьогодні – зберегти потужний кадровий потенціал, адже це основа і фундамент. Школа завжди тримається на вчителеві, від знань та умінь якого залежать успішні результати вихованців. Так тримати, ви на правильному шляху, а ми будемо й надалі докладати максимум зусиль, аби усі спеціалізовані освітні комунальні заклади, які готують наукову еліту, працювали та розвивались на належному рівні», – резюмував він.

З членами команди VOLYN TRENVET TEAM обговорили розвиток ветеранського спорту, реабілітацію захисників після повернення до цивільного життя та розвиток спортивної інфраструктури, адаптованої під потреби людей з інвалідністю. До розмови доєдналися депутат облради Ігор Лех і парламентар Вячеслав Рубльов.

«Ветеранський спорт має бути в пріоритеті, бо люди, які повертаються з фронту, повинні знати, що в цивільному житті вони не залишаться сам на сам зі своїми проблемами і зможуть займатися, розвиватися та вкладати свою енергію в різноманітні спортивні активності. Ви є прикладом для нас, для цивільних людей, для молоді, ви надихаєте інших», – підкреслив голова обласної ради Григорій Недопад.

Експолонена Алла Сенченко розповіла, що окремі ветерани мають скрутне матеріальне становище, оскільки після демобілізації вирішили навчатися та здобути нову кваліфікацію. «Крім того, вони паралельно ще хочуть займатися спортом та брати участь у ветеранських змаганнях. Звісно, не всі роботодавці готові працевлаштувати такого працівника», – каже жінка. Парламентар Вячеслав Рубльов зазначає: варто було б розробити програму стипендій для таких ветеранів. «В області є програма підтримки ветеранів, виділяються кошти на їхній відпочинок. Проте можна було б створити програму для тих, хто вчиться та бере участь у змаганнях, адже ці люди надихають інших і є прикладом для наслідування. Ми маємо підтримувати їх», – наголосив Григорій Недопад.

Радник голови обласної ради, теж ветеран, Андрій Поліщук підняв питання облаштування відкритих тренувальних майданчиків в районних центрах та найбільших селах територіальних громад. «В Луцьку біля центрального парку встановили майданчик «Стронг воркаут», де можуть тренуватися ветерани, і це дуже гарна спортивна локація. Таку практику треба поширювати і в інших населених пунктах», – підкреслив він.

Парламентар Вячеслав Рубльов зазначив, що ветеранів варто було б залучати до громадського життя, роботи комунальних закладів та створювати умови для їхньої реабілітації і повернення до мирного життя. «Ви ті, хто задає темп для інших. Але багато наших хлопців, які приходять з фронту, не знають як і де себе задіяти. Тому мені хотілося б аби Волинь стала пілотним регіоном, де в співпраці з усіма гілками влади та ветеранами втілюються проєкти для військових, і щоб у нас вчилася вся Україна», – підсумував Вячеслав Рубльов.

Участь у ХХІХ конференції Волинської організації профспілки взяв заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.

На порядку денному засідання – аналіз роботи обласного комітету профспілки, звіт ревізійної комісії та низка інших питань, які стосуються діяльності об’єднання.

Очільниця організації Ольга Сабурова зазначила, що на сьогодні Всеукраїнська профспілка працівників державних установ налічує майже 90 тисяч членів. Проте внаслідок децентралізації відбулося різке скорочення чисельності членів профспілки. Ліквідувалось 12 районних та міських організацій, кілька десятків первинних профорганізацій. Станом на тепер обласна профспілка об’єднує дві міськрайонні організації – Володимирську та Ковельську, 29 первинок, що діють у державних установах області, у тому числі така первинка функціонує в обласній раді.

«Профспілкові організації – дуже потужний інструмент впливу на державу та владу. В демократичних країнах Єврозоюзу, США профспілкові об’єднання мають неабияку силу. Волинська обласна рада уважно ставиться до роботи та потреб профспілок, адже вони – важлива складова функціонування демократичної держави, якою є Україна. Попри складну ситуацію в країні, попри те, що ми зосереджені на тому, аби країна функціонувала, щоб Збройні Сили мали необхідну підтримку та забезпечення, такі органи як профспілки працюють. І я впевнений, що після закінчення війни профспілкові організації отримають нове життя і майбутнє», – зазначив Григорій Пустовіт.

З фіналістами одного з найпрестижніших бойових змагань зустрілися голова обласної ради Григорій Недопад та народний депутат України Вячеслав Рубльов.

Срібло і бронзу на Чемпіонаті світу з тхеквондо GTF, який відбувся в Об’єднаних Арабських Еміратах, вибороли Олег Бикирук та Вадим Іщук. Обоє хлопців були в числі 20 спортсменів національної збірної команди. 14-річний Олег Бикирук здобув дві перемоги – срібну та бронзову медалі серед кадетів у двох видах дисциплін. 18-річний Вадим Іщук гідно представив на світовому рівні Україну та Рожищенську громаду – юнак посів третє місце на чемпіонаті світу серед дорослих.

«На змаганнях було дуже багато росіян, і Олег здолав одного з них», – розповів Вадим Іщук. Хлопець додає, що змагання були дуже важкі, і свої медалі спортсмени виборювали з усіх сил. Вони також подякували Григорію Недопаду і Вячеславу Рубльову – завдяки їхній підтримці борці отримали можливість взяти участь в світовому чемпіонаті.

«Ви – гордість Волині та України. Ви гідно боретесь і своїми перемогами вчергове підтверджуєте – українці нездоланні», – зазначив голова Волиньради. Він відзначив спортсменів грамотами обласної ради та спільно з Вячеславом Рубльовим вручив цінні подарунки.

Презентацію документальної стрічки відвідали заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт, перший заступник голови ОДА Олег Стельмащук, митрополит Луцький і Волинський Михаїл, бійці, які тримали оборону, ветерани, керівники правоохоронних та силових структур, волонтери.

У фільмі відтворено унікальні документальні кадри бою в одній з будівель Торецька з ворожою групою 132-ї мотострілецької бригади під час 35-денного виходу на бойове завдання у люті морози. Відсіч окупантам давали воїни штурмового полку «Сафарі» бригади «Лють» Національної поліції України, яка була створена у 2023 році. Тут несуть службу як добровольці, так і працівники правоохоронних органів.

«Доходило до -20С. Це місце, де ти ніяк не зігрієшся. Забезпечення у нас було кожен день – нам скидали із дронів воду, їжу. У нас було все. Не багато, але було. Їжу доводилося економити. В добу ми по 3-4 години спали. Холодно, розхід енергії в організму великий, постійно хочеться їсти, постійно хочеться спати. Ти в такому стані весь час, безупинно йде бій, щохвилини прильоти на голову, ці міни падають», – розповідає в фільмі заступник командира штурмового полку «Сафарі» з позивним Гриз. В один із днів окупанти почали методично бомбардувати будівлю, в якій тримали оборону наші воїни, під’їзд за під’їздом. В результаті на українських військових обрушилися 5 поверхів будинку, і вони опинились під завалами.

«Я не знаю, як це відчуття пояснити. Це – суперпотужна вібрація. Потоком повітря разом з пилом, з будівельним сміттям тебе просто викидає під стіну. Ми залишилися повністю заблоковані», – розповідає у фільмі Гриз. На щастя, після безперервних 35-денних боїв воїнів евакуювали з позицій, а на їх місце зайшли інші оборонці.

Григорій Пустовіт зазначає: авторам фільму вдалося передати дух бою від першої особи. «Велика вдячність всім захисникам України, які мужньо захищають Україну. Особлива вдячність авторам фільму, адже це – пам’ять про війну. Він передає емоції та атмосферу, показує з якою небезпекою зіштовхуються наші воїни щохвилини на фронті. Ми побачили наскільки високопрофесійно діють наші поліцейські, який високий у них рівень взаємодії, впевненості в своїх діях та в своїх побратимах, наскільки злагоджено працює піхота, артилерія, сили безпілотних систем, розвідка, логістика, який рівень евакуації поранених та те, які безстрашні водії – під постійним прицілом вони вивозили поранених. Цей фільм показав, що нам потрібно зберігати пам’ять про всі події нинішньої великої війни. Це бій всього лиш за один будинок у Торецьку, а скільки таких боїв були в Бахмуті, Авдіївці, інших населених путктах. Нам потрібно про це говорити, писати та розповсюджувати, щоб молодь знала і бачила, яка ціна нашої незалежності», – наголосив Григорій Пустовіт.

Участь у розширеному засіданні колегії управління освіти і науки ОВА взяли голова Волиньради Григорій Недопад, його перший заступник Юрій Поліщук, депутат обласної ради Андрій Бокоч, очільниця освітянської комісії облради, депутатка Ольга Омелько, директори комунальних освітніх закладів різних типів, педагогічний актив області.

Найперше нагородами Міністерства освіти та науки України відзначили кращих освітян та подякували за роботу у цей непростий час. Голова обласної ради Григорій Недопад, зокрема, зауважив, що освіта – це не лише організація якісного навчального процесу, а й запорука стійкості та розвитку країни, а також передумова формування сильного, патріотичного та свідомого покоління. «Початок нового навчального року для педагогів – це нові завдання та виклики, які доведеться долати. Бажаю, аби він пройшов успішно та якісно. Дякую за роботу у минулому навчальному році, результати ваших учнів свідчать, що рівень освіти в області досить високий. Зичу, аби прийдешній навчальний рік став останнім в умовах воєнного стану, успіхів вам, реалізації нових ініціатив, а найголовніше – повних класів і старанних учнів», – висловив побажання Григорій Недопад.

Начальниця управління освіти і науки ОВА Наталія Матвіюк підсумувала розвиток освіти області у 2024/2025 навчальному році та озвучила завдання на 2025/2026. «Головні пріоритети – це оновлення змісту освіти, підтримка педагогів та розвиток освітнього простору. Серед основних викликів сьогодні – розвиток професійної освіти, фахове зростання педагогів, формування оптимальної мережі освітніх закладів, фінансування малокомплектних шкіл та їх реорганізація, реформа старшої профільної школи, публічні інвестиції, освітня інфраструктура, облаштування укриттів, модернізація харчоблоків, STEM-лабораторій, кабінетів «Захист України», а також ментальне здоров’я, інклюзія, цифровізація та безбар’єрність», – зазначила вона.

Наталія Матвіюк розповіла, що упродовж минулого навчального року мережа освітніх закладів Волині налічувала 478 закладів дошкільної освіти, 517 – загальної середньої, 33 – позашкілля, 26 інклюзивно-ресурсних центрів, 14 закладів профтехосвіти, 20 закладів фахової передвищої освіти та 10 – вищої. За її словами, 1 січня 2025 року в Україні діє новий закон про дошкільну освіту, який передбачає створення сімейні, мобільні та міні-садки, центри розвитку дитини і педагогічного партнерства. Усе це відкриває перед громадами, які допер не мали на своїх територіях дошкільних закладів, широкі можливості щодо їх створення.

Посадовиця також зауважила, що в області триває процес формування оптимальної мережі закладів загальної середньої освіти. Попередній варіант сесія обласної ради минулоріч відправила на доопрацювання. «Впродовж 2024-2025 навчального року територіальні громади спільно із управлінням освіти та науки ОВА, профільним міністерством та експертами провели значну роботу з формування оптимальної мережі академічних ліцеїв, яка нині складає 81 академічний та 28 професійних ліцеїв. Тепер завдання кожної громади переходити до практичних рішень, не чекаючи 2027 року», – підкреслила вона.

Окремо Наталія Матвіюк зупинилась на питаннях осучаснення освітнього простору. Вона розповіла, що у березні цього року в область надійшла освітня субвенція з державного бюджету у сумі більше 22,6 млн грн саме на закупівлю засобів навчання та обладнання для кабінетів з біології, математики, фізики, хімії та STEM-лаболаторій для 5-ти ЗЗСО.

Також у 2025 році із державного бюджету Волинь отримала понад 112 млн грн для придбання шкільних автобусів. «На умовах співфінансування за кошти державного та місцевих бюджетів у тергромади уже доставлено 10 нових шкільних автобусів, укладено договори на утримання ще 21 автобуса, які обладнано для перевезення маломобільних груп населення. Окрім того, за рахунок додаткової дотації з держбюджету на суму 19 млн грн було придбано ще 5 спеціальних шкільних автобусів. Загалом цьогоріч ми плануємо придбати 36 нових шкільних автобусів. На 2026 рік заявлена потреба ще у 59-ти. На сьогодні парк шкільних автобусів налічує 265 одиниць, у тому числі й 14 спеціальних», – наголосила вона.

Окремо була приділена увага організації здорового шкільного харчування та оновленні харчоблоків освітніх закладів. «Минулого навчального року харчуванням було охоплено 90% учнів. У жовтні 2024 року Волинь отримала понад 77 млн грн для забезпечення харчування учнів початкових класів, а на 2025 рік для області на ці цілі надійшло 114 млн грн. У держави є наміри забезпечити безкоштовним харчуванням всіх учнів від 1 до 11 класу, і ми повинні освоїти цю субвенцію, маємо підготувати харчоблоки, кухарів та приміщення їдалень», – зауважила головна освітянка області.

Йшлося і про створення навчальних осередків для викладання предмету «Захист України». Сьогодні в області функціонує 47 таких просторів, 35 із них створено на базі ЗЗСО та 12 – у закладах професійно-технічної та фахової передвищої освіти. Окремо акцентувалася увага на організації безпечного освітнього процесу (облаштування укриттів, охорона, пожежна безпека), а також інклюзивності та безбар’єрності.