Сьогодні відбулася координаційна нарада за участі парламентарки Ірини Констанкевич, представників Держагенства з управління зоною відчуження, спецпідприємства «Екоцентр», яке і проводитиме обстеження, керівництва області та голів громад. Участь у засіданні взяв голова Волиньради Григорій Недопад.

Народна депутатка Ірина Констанкевич, яка лобіювала проведення дозиметричної паспортизації, а також є членкинею парламентської Тимчасової спеціальної комісії з чорнобильських питань, зазначила, що попри законодавчі вимоги щорічної системної оцінка радіаційного стану населених пунктів та територій, забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи, востаннє такі дослідження на Волині проводилися у 2011-2012 роках. «Перегляд меж радіоактивних зон, а відтак і обґрунтування пільг, не може застосовуватися без актуальних даних, тому дозиметрична паспортизація – це надзвичайно важлива процедура для областей зі статусом постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», – зауважила народна депутатка.

Голова обласної ради Григорій Недопад подякував парламентарці за послідовне відстоювання потреби у проведенні радіологічних досліджень: «Висновки дозволять оцінити не тільки безпеку умов життєдіяльності, а й рівень соціального захисту населення і перспективи розвитку громад загалом. Тож, я сподіваюся на конструктивну взаємодію».

До листопада дозиметричну паспортизацію мають пройти 166 населених пунктів Камінь-Каширського району, віднесених до зони гарантованого добровільного відселення. Фахівці спеціального підприємства «Екоцентр» проведуть комплексне вимірювання радіоактивного фону, щільності забруднення ґрунту ізотопами, а у селі Софіянівка – ще й вмісту цезію-137 в організмі місцевих жителів, оскільки такі показники не були визначені під час останньої дозиметричної паспортизації у 2011-2012 роках. На сьогодні вже проведено обстеження в 19 населених пунктах.

Учасники наради узгодили механізми взаємодії між виконавцями робіт та громадами в частині безперешкодного і безпечного мобільних груп до місць відбору проб. Також вирішено, що задля відкритості і прозорості проведення досліджень до складу мобільних груп будуть залучені і представники громад.

Такими були основні питання порядку денного засідання постійної комісії з питань соціального захисту населення, охорони здоров’я, материнства та дитинства. Участь у її роботі взяв заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.

Зокрема, члени профільної комісії погодили повторне призначення на посаду директора Голобського психоневрологічного інтернату Володимира Ковальчука, термін дії контракту з яким спливає днями, і рекомендували голові обласної ради у встановленому законом порядку укласти з ним додаткову угоду терміном на 5 років. «Наша комісія нещодавно відвідала інтернат, і кожен з членів особисто переконався, що керівник працює самовіддано, наполегливо і креативно. Це також підтвердили і працівники, і підопічні. У закладі багато зроблено не лише задля створення комфортних і безпечних умов, а й для дозвілля і особистісного розвитку його мешканців», – прокоментувала висновки комісії її очільниця Ірина Горавська.

Також одноголосно, за результатами конкурсного відбору, депутати підтримали кандидатуру Юрія Романішина на посаду директора центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Заступник голови обласної ради та очільник конкурсної комісії Григорій Пустовіт поінформував членів профільної комісії, що під час конкурсного відбору Романішин продемонстрував глибоке розуміння сильних і вразливих сторін служби, має чітке бачення перспективи розвитку установи та реагування на виклики. «За оцінками членів конкурсної комісії він отримав кількість балів, яка у 2-3 рази перевершує оцінки двох претендентів на цю посаду», – зазначив Григорій Пустовіт.

Окрім того профільна комісія взяла до відома клопотання Львівської обласної ради щодо звернення до компетентних інституцій із закликом сприяти пошуку рішень на користь українських лікарів, які працюють на території Республіки Польща і можуть втратити право на роботу через необхідність складання державного іспиту з польської мови.

Натомість одноголосно підтримано ініційоване депутатом Андрієм Мельником звернення Волинської обласної ради до Президента України Володимира Зеленського про необхідність підписання проголосованого у парламенті півтора роки тому Закону України щодо компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна на територіях ведення бойових дій або тимчасово окупованих. «Суть – забезпечити справедливу компенсацію для громадян, які втратили житло через війну, але не мають можливості підтвердити це через відсутність доступу до своїх домівок, а отже й скористатися програмою “єВідновлення”. Законодавчі ж зміни передбачають дозвіл ВПО подавати заяву на компенсацію без необхідності надання фото- чи відео- доказів пошкоджень та проведення фізичного огляду об’єкта», – аргументував депутат.

Заслухали члени комісії і звіт директора обласної стоматологічної поліклініки за 2025 рік. За словами Ігоря Дворка, установа завершила рік без заборгованості з обсягом доходів 6,7 млн грн. Також був укладений договір з НСЗУ на надання послуг військовослужбовцям. Таких в обласній стоматполіклініці упродовж року прийняли 25. Начальник управління охорони здоров’я ОВА Юрій Легкодух вважає таку кількість мізерною при значному попиті на стоматологічні послуги серед ветерані і чинних воїнів, тож рекомендує окрім лікування додати й послугу із зубопротезування.

Меморандум про розширення взаємодії у наданні психоемоційної допомоги ветеранам, постраждалим від війни та іншим вразливим категоріям населення підписали голова Волиньради Григорій Недопад та керівник благодійної організації, отець-канонік Павло Хом’як.

Місіонерське, гуманітарне та волонтерське служіння релігійна благодійна організація Римо-Католицької Церкви в Україні загалом та на Волині зокрема здійснює упродовж тривалого часу. На їхньому рахунку сотні тисяч тонн наданої допомоги соціально вразливим верствам, людям, які постраждали від війни, окремий напрямок – піклування про дітей і дорослих з інвалідністю, а відтепер також і підтримка ментального здоров’я військовослужбовців та цивільних.

Окрім того БО «Карітас-Спес Луцьк» взяв постійний патронат над сиротинцями та спеціальними освітніми закладами обласної комунальної власності, забезпечуючи потреби не лише у продуктах харчування, засобах гігієни, шкільному приладді, а й в альтернативних джерелах живлення, устаткуванні для пралень та їдалень. Тож Григорій Недопад подякував отцю Павлу Хом’яку та його команді за багаторічну підтримку та ефективну взаємодію: «Ми вдячні за вашу працю і намагаємося теж підтримати добрі справи. Цей договір засвідчує правильний вектор у взаємодії обласного самоврядування з незмінними організаторами благодійних місій на Волині та за її межами. Тож, сподіваюся, що усі, хто потребує підтримки, її отримають»,- Він також відзначив благодійників Почесною грамотою Волиньради.

Участь у воркшопі взяв голова Волиньради Григорій Недопад, представники центральних та місцевих органів влади, а також провідні експерти з цифрової трансформації й штучного інтелекту.

Ініційований Міністерством цифрової трансформації України форум «Цифрові лідери громад: стратегічні можливості та ризики використання штучного інтелекту» підтримали Програма EGAP та Фонд «Східна Європа» за партнерства Швейцарії.

«Сьогодні лідери громад обрали курс на цифровізацію, яка має подолати чимало труднощів у вирішенні щоденних завдань. Важливо й те, що поступові зміни мають бути синхронізовані з іншими представниками регіону. Тож бажаю учасникам змістовного пошуку шляхів адаптації роботи до сучасних вимог»,- наголосив, відкриваючи форум, заступник Міністра цифрової трансформації України Олександр Закусило.

Панельні дискусії були присвячені ролі штучного інтелекту в публічному управлінні, а також перспективам впровадження новітньої системи цифровізації в органах місцевої влади.

Голова Волиньради Григорій Недопад зазначив, що розвиток цифрового сервісу в жодному разі не має витіснити роботу фахівців, що роками вибудовували системну роботу, а лише спрощувати діяльність для громад.

У засіданні Наглядової ради з питань впровадження Швейцарсько-українського проєкту «Згуртованість та регіональний розвиток України» (UCORD) взяли участь керівники проєкту, представники Посольства Швейцарії в Україні, профільних міністерств та партнерських областей. Волинь представляв голова обласної ради Григорій Недопад.

Сприяти скоординованим діям з відновлення та розвитку регіонів України через співпрацю між громадянами, бізнесом та органами влади задля поліпшення якості життя людей, зміцнення стійкості суспільства, сприяння миру та соціальній згуртованості – такою є мета проєку. UCORD стартував три роки тому у шести пілотних областях, серед яких – і Волинь. Ключова діяльність полягає у зміцненні спроможностей агенцій регіонального розвитку (АРР) у координуванні відновлення та розвитку регіонів, визначенні пріоритетів і створенні партнерств для реалізації проєктів у сферах підтримки малого й середнього бізнесу, кластеризації, водопостачання, водовідведення, управління відходами, культури та креативних індустрій. АРР отримують грантову допомогу від проєкту на свій інституційний розвиток та реалізацію проєктів, спрямованих на розвиток їхніх регіонів.

Під час засідання команда UCORD прозвітувала про досягнення та ефективність програм менторингу для Агенцій регіонального розвитку, а також розвиток міжмуніципального співробітництва. Керівниця проєкту Марина Бриль також зауважила, що результати, здобуті у пілотних областях, слугуватимуть основою для майбутніх рішень і масштабування успішних практик по всій країні. Проєкт уже розширили спершу ще на 5 регіонів, а тепер додалися й прифронтові – Чернігівська, Харківська, Запорізька, Херсонська, Сумська області.

У грудні стартуватиме друга фаза проєкту до 2030 року, тож учасники обговорили пріоритетні напрямки. Йшлося, зокрема, про нову державну стратегію регіонального розвитку, формування інвестиційних портфелів відповідно до визначених функціональних типів територій, ефективне використання європейських фондів, розвиток мережі індустріальних парків та збереження культурної спадщини.

Урочисту церемонію вручення сертифікатів провели голова Волиньради Григорій Недопад і т.в.о начальника ОВА Роман Романюк.

Обласну Премію за заслуги у сфері науки у розмірі 4-х мінімальних зарплат присуджено: Наталії Імбірович, докторці технічних наук, професорці ЛНТУ; Андрієві Сітовському, кандидату наук з фізичного виховання та спорту, доценту АРТіП; Наталії Сливці, професорці ВНУ імені Лесі Українки; Наталії Гальчун, докторці філософії з освітніх й педагогічних наук Волинського медичного інституту; Наталії Денисенко, докторці педагогічних наук Луцького педагогічного інституту.

Також стипендії Волинської обласної ради у розмірі 20 тисяч гривень отримали п’ятеро молодих вчених: Марія Клубань, кандидатка юридичних наук, доцентка АРТіП; Дарія Смолич, докторка економічних наук, доцентка ЛНТУ; Олександр Смітюх, кандидат хімічних наук, доцент ВНУ імені Лесі Українки; Наталія Шуляк, докторка філософії Волинського медичного інституту; Катерина П’явка, докторка філософії Луцького педагогічного інституту.

«За успіхом кожного з вас – колосальний досвід, наполеглива праця. У час війни наука має багато викликів, але ви демонструєте відданість обраній справі. Ця грошова винагорода – частина нашої вдячності. Нехай професійний шлях буде щедрим на досягнення та ще більші успіхи»,- звернувся до науковців голова Волиньради Григорій Недопад.

Окрім того за багаторічне наставництво молодих вчених та розвиток наукового потенціалу регіону керівники області також відзначили почесними грамотами

Тараса Погребського, кандидата географічних наук, доцента ВНУ імені Лесі Українки та Юрія Шимчука, асистента кафедри лісового господарства ЛНТУ.

Волинські підрозділи ДСНС отримали нові автомобілі для виконання завдань. Передали сертифікати та відзначили рятувальників голова Волиньради Григорій Недопад, т.в.о. начальника ОВА Роман Романюк й представники влади міста.

5 машин підвищеної прохідності, піротехнічний автомобіль та пожежна автоцистерна придбані коштом міжнародних партнерів та ДСНС України. Нова пожежна спецтехніка працюватиме на Ківерцівщині та Ковельщині. Окрім того 3 службових автомобіля, а також три службових автомобіля для офіцерів-рятувальників громад, що закуплені за субвенційні кошти 9 громад Володимирського району та 7 громад Луцького району.

Голова Волиньради Григорій Недопад також відзначив рятувальників почесними грамотами. «Від імені волинян я дякую кожному з вас. Ви рятуєте життя людей не лише на Волині, а й у прифронтових регіонах. Це важка, відповідальна і, водночас, почесна служба»,- зазначив він.

З нагоди Дня Української Державності до спільного молебну за свободу та незалежність країни долучилися голова Волиньради Григорій Недопад, його заступники Юрій Поліщук та Григорій Пустовіт, т.в.о. начальника ОВА Роман Романюк, секретар Луцької міської ради Катерина Шкльода, військовослужбовці, представники правоохоронних органів та громадськості.

Сьогодні згадують ще одну важливу дату – День Хрещення Руси-України, яка підтверджує історичне коріння європейськості України. Саме тому шанобливий захід відбувся у символічному місці – найдавнішому збереженому християнському храмі Святого Іоанна Богослова, зведеному в Луцьку на початку XII ст. Тут священнослужителі різних конфесій відслужили молебень за Україну, її воїнів та народ.

Присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять усіх, хто упродовж століть відстоював державність України, а також поклали квіти до пам’ятників «Борцям за волю і незалежність України», Михайлу Грушевському, та фотостенду «Герої Нескореної України».

У подорож малих волинян провели голова Волиньради Григорій Недопад та настоятель кафедральної парафії Святих Апостолів Петра і Павла, отець-канонік Павло Хом’як.

Безоплатне оздоровлення та психологічну реабілітацію для дітей загиблих, полонених та зниклих безвісті військовослужбовців організовано благодійним фондом «Карітас-Спес Луцьк». Про логістику і транспортне забезпечення подбала обласна рада спільно з ліцеєм з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні.

Під час таборування на дітей очікують різноманітні активності, творчі заняття, вечори зі щирими розмовами, цікаві екскурсії та походи мальовничими місцинами. Окрім аніматорів з малечею та підлітками працюватимуть і психологи.

«Ваше завдання – гарно відпочити, набратися сил, яскравих вражень, нових знайомств», – висловив побажання Григорій Недопад.

Відбулося засідання конкурсної комісії з відбору кандидатів на посаду директора Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

Очільник конкурсної комісії, заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт поінформував, що на участь у конкурсі за підсумками попереднього розгляду поданих пакетів документів схвалено три кандидатури. Це: керівник відокремленого підрозділу приватного медичного центру Павло Костюк, теперішній виконувач обов’язки директора ЦЕМДМК Юрій Романішин та колишня працівниця екстренки, а нині очільниця санітарно-медичної служби Волинського управління ДСНС Оксана Цьось.

Відповідно до нормативних документів оцінювання претендентів проходило у два етапи. Спершу члени комісії проаналізували відповідність учасників конкурсу критеріям доброчесності: здатності спрямовувати дії на захист прав пацієнтів і суспільства, утримуватися від превалювання приватного інтересу під час професійної діяльності, дотримуватися норм професійної етики на службі та поза нею. Обґрунтованих сумнівів щодо доброчесності кандидатів члени комісії не висловили.

Тож другий етап відбору передбачав презентацію учасниками конкурсу стратегії розвитку установи, яку мають бажання очолити. За результатами конкурсних пропозицій члени комісії за 12-бальною шкалою оцінювали професійні компетентності (стратегічні, організаційні, аналітичні, виконавські, комунікативні та особистісні) та управлінські навички (прийняття ефективних рішень, впровадження змін, кризовий менеджмент, управління персоналом) кожного кандидата.

Не реформа «швидкої», а новий суспільний договір, який базуватиметься на доступності, клінічній якості послуг та повазі до працівників служби, – так окреслив суть своєї стратегії Павло Костюк. В основу перспективного плану розвитку Оксана Цьось заклала європейські стандарти екстреної допомоги: цифровізацію, телемедицину, формування стратегічних резервів, посилення взаємодії з іншими екстреними службами, професійний розвиток і психологічну підтримку персоналу. На підставі аналізу сильних і слабких сторін волинської екстренки Юрій Романішин зосередився на шляхах подолання викликів як в короткостроковій, так і в далекосяжній перспективі. В його пріоритетах – однакова доступність до невідкладної та екстреної допомоги в містах та сільській місцевості, безумовне дотримання часу прибуття навіть з урахуванням далековіддаленості населених пунктів і незадовільного стану доріг, якісне і кількісне кадрове забезпечення, щорічне професійне оцінювання працівників, рівномірність навантаження на бригади, супутниковий зв’язок як альтернатива проводовому на мобільному.

За підсумками оцінювання та співбесід Павло Костюк здобув 9,2 балів, Оксана Цьось – 13, Юрій Романішин – 22,3. Відкритим прямим голосуванням члени комісії одноголосно визнали переможцем конкурсу на зайняття посади директора Волинського центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Юрія Романішина та рекомендували голові обласної ради укласти з ним контракт терміном на 5 років.