На Волині розпочав роботу дводенний тренінг для представників громад «Поширення кращих практик муніципального енергоменеджменту», організований Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України у рамках проєкту «Просування енергоефективності та імплементація Директиви ЄС про енергоефективність в Україні». Участь у роботі семінару взяв перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук.

Навчання відбувається за безпосередньої підтримки менеджерів німецько-швейцарського проєкту GIZ. В контексті майбутнього вступу України до ЄС компанія надає українському уряду консультаційну підтримку з питань місцевого самоврядування, верховенства права, спрощених процедур торгівлі, енергетики та захисту клімату. Водночас GIZ консультує українські громади з метою підвищення їх ефективності та організовує тренінги для адміністративного персоналу.

Перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук подякував організаторам за можливість для громад отримати цінні теоретичні і практичні знання з надзвичайно актуальної теми – енергоефективності: «У теперішній важкий час енергонезалежність – це основа стійкості громад. Але й у мирні часи – це пріоритетне питання. Переконаний, керівники громад розуміють, що йдеться не лише про ощадне використання енергоресурсів та вивільнення коштів на розвиток своїх територій, а й про підвищення якості послуг і життя мешканців та енергетичну безпеку. Бюджетні слухання, які нещодавно провела обласна рада, лише підтверджують першочерговість такого запиту. Тож бажаю плідної роботи, аби кращі практики запровадження системи муніципальної енергоефективності мали якнайширше відображення у громадах Волині». Принагідно він привітав представників громад з прийдешнім Днем місцевого самоврядування та Днем волонтера, зауваживши, що волонтерство складно уявити без активної участі у цьому процесі самоврядних органів.

Звертаючись до учасників тренінгу, заступник керівника Держенергоефективності Віктор Білько зауважив, що громадам слід розглядати енергоефективнгість не лише стосовно будівель, а й усієї інфраструктури. Принагідно він повідомив, що агенцією запроваджено фонд пільгового кредитування та лізинг для реалізації заходів з енергонезалежності, яким громади можуть скористатися за умови впровадження системи муніципального енергоменеджменту.

Чому варто це зробити, практичні аспекти запровадження, ключові навички, якими повинен володіти енергоменеджер, переваги, що отримає громада, – про усе це детально розповідатимуть менеджери проєкту GIZ. Зокрема, експерт Олександр Шумельда наголосив, що побудова системи муніципального енергоменеджменту дозволить ощадити до 25% асигнувань на енергоресурсах. Він наголосив, що для успіху в громадах важливо запровадити окремі посади енергоменеджерів, має значення і особиста координація процесу керівником ОТГ. Знадобиться повний енергоаудит кожної будівлі, яка утримується коштом місцевого бюджету. Це дасть можливість розрахувати і залучити інвестиції, взяти участь у грантових і кредитних програмах. Результат: енергетична безпека, економічна спроможність, підвищення якості життя громади та раціональне управління муніципальною власністю. Окрім теоретичних знань учасники семінару також зможуть отримати і практичні поради аж до технічних аспектів встановлення, приміром, сонячних станцій чи теплових насосів.

Урочистості з нагоди ювілею освітнього закладу відвідали голова обласної ради Григорій Недопад та депутати Волиньради.

Історія Луцького педагогічного коледжу розпочалась у 1939 році з відкриття педагогічної школи і 300 слухачів у ній. На жаль, завершити курс їм не вдалося, бо розпочалась Друга світова війна. Після звільнення Луцька від фашистських загарбників 150 студентів та 11 викладачів відбудували зруйновані війною приміщення, тож перший випуск відбувся у 1945 році.

«Це перший заклад на теренах Волині, який має таку довгу історію. Впродовж усіх цих років ми забезпечуємо кваліфікованими педагогічними кадрами не лише Волинь, а й всю Україну. За весь час діяльності коледжу з його стін вийшло більше 30 тисяч випускників», – зазначив ректор коледжу Петро Бойчук.

Початок повномасштабної війни вносить корективи в діяльність педагогічного коледжу. Тепер тут не лише навчають та навчаються, а й приймають і допомагають тисячам переселенців, а ще волонтерять для потреб армії. За два з половиною роки студенти та викладачі передали для потреб Сил оборони автомобілі і генератори, дрони і акумулятори, ноутбуки і зарядні станції, зимове спорядження і медикаменти, а кошти, зібрані на благодійних ярмарках, аукціонах, концертах, витрачають на закупівлю всього необхідного для військових.

«У кожному куточку нашої держави знають про Луцький педагогічний коледж. Це один із найкращих закладів нашої області. Ви не лише працюєте для перемоги, ви розвиваєте та навчаєте нашу молодь з єдиною метою – щоб була Україна, щоб була перемога і щоб не було війни», – підкреслив Григорій Недопад. Він також відзначив Почесними грамотами обласної ради очільника закладу Петра Бойчука та педагогів коледжу.

«За всі роки роботи Луцький педагогічний коледж славиться своїми студентами та потужним викладацьким складом. Впевнений, що цей 85-річний ювілей стане черговою сходинкою до нових здобутків та звершень», – звернувся до присутніх депутат Волиньради, помічник народної депутатки України Ірини Констанкевич Орест Маховський. Він також передав вітання від голови наглядової ради коледжу, парламентарки Ірини Констанкевич та вручив відзнаки керівнику та педагогам закладу.

Відбувся VІ щорічний творчий захід «Янголята в колі друзів» та благодійний ярмарок «Разом до Перемоги!». Доброчинне дійство відвідали заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт, директорка департаменту соціальної та ветеранської політики ОВА Оксана Гобод, священники різних конфесій та представники громадськості.

Незмінним організатором мистецької-благодійної акції виступила «Спілка батьків інвалідів з розладом аутичного спектру “Янголята”». Керівниця цієї громадської організації Юлія Поліщук розповіла, що цьогоріч учасниками стали 140 дорослих і дітей з інвалідністю. «Метою нашого заходу є демонстрація творчості людей з інвалідністю. Дійство також має інклюзивний формат, адже ми хочемо продемонструвати суспільству, що люди з інвалідністю – це особистості, які мають свої таланти, здібності, прагнення. З початком великої війни ми також започаткували традицію проведення благодійного ярмарку, на якому представлені вироби наших вихованців. Усі виручені кошти ми передамо на потреби 140-го окремого розвідувального батальйону, де несе службу тато нашого вихованця, родина переїхала на Волинь з Донбасу. Ми щиро дякуємо ЗСУ за можливість провести це дійство», – наголосила вона.

Заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт висловив вдячність організаторам, меценатам та юним учасникам благодійного заходу від імені очільника Григорія Недопада та депутатів Волиньради. «Сьогоднішнє дійство дуже світле та щемне до глибини душі. Воно об’єднує усіх нас промінням добра, любові, дружби, шляхетності та благородства. На запрошення «Янголят» ми вкотре зібралися усі разом, щоб допомогти і підтримати тих, хто сьогодні боронить нашу землю від «руского міра», від тої напасті, яка хоче зруйнувати життя Україні і українцям. Але ми знаємо, що у них нічого не вийде, адже у нас є мужні ЗСУ, нас об’єднує любов до рідної землі. Ми хочемо мати свою державу і будемо її мати. Україна була, є і буде процвітаючою. І ми й надалі будемо жити в єдності, любові до ближнього і до Бога, будемо підтримувати один одного, вірити, будувати і формувати наше майбутнє заради наших дітей», – підкреслив Григорій Пустовіт.

Цьогорічний захід відбувається за підтримки благодійної організації «Карітас-Спес Луцьк». Її керівник отець-канонік Павло Хом’як висловив вдячність організаторам за їх благородну місію. «Мене найбільше тішить, що за цей короткий час ви нас зарахували до кола своїх щирих друзів. Нам це дуже приємно, і ми можемо лише пообіцяти, що й надалі будемо поряд із вами. Завдяки нашій співпраці нещодавно було відкрито центр денного догляду та розвитку для дітей з розладом аутистичного спектру. Ми готові й надалі підтримувати вас та розділяти із вами радісні події, а сумних,я переконаний, ніколи не буде, адже у вас є друзі, на яких ви можете розраховувати. Ви робите наше суспільство кращим, змінюєте його, даруючи свято дітям, які є супер-героями», – резюмував він.

Такі рекомендації за запитом закладів обласного підпорядкування ухвалили члени постійної комісії обласної ради з питань використання майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області.

Зокрема, погоджено передачу на баланс Нововолинської спеціальної школи гусеничного підйомника сходами, для одного із загонів прикордонної служби – 3D-принтера а з балансу обласної екстренки на баланс Турійської та Олицької селищної рад – 2 спеціалізованих автомобілі. Також закріплено право оперативного управління будівлями за КП «Управління будинком Волинської обласної ради» та обласною психлікарнею. Схвалено і намір передачі у постійне користування двох земельних ділянок – для обласного підприємства з архівної справи та для КП «Волиньприродресурс».

Крім того депутати проголосували за необхідність ліквідувати комунальну установу «Агенція розвитку Єврорегіону «Буг». Ця структура була створена у 2010 році відповідно до умов Статуту транскордонного об’єднання «Єврорегіон «Буг» задля реалізації проєктів для розбудови прикордонних регіонів. Після ухвалення Закону України «Про засади державної регіональної політики» в області створили Агенцію регіонального розвитку, яка має набагато ширші функції та повноваження, тож потреба у функціонуванні «Агенції розвитку Єврорегіону «Буг» відпала.

Остаточне рішення за рекомендаціями майнової комісії має ухвалити сесія обласної ради на найближчому засіданні.

Керівництво Волиньради ініціювало робочу зустріч з екс-керівником реорганізованого обласного фтизіопульмонологічного медичного центру, а нині медичним директором обласної інфекційної лікарні Іваном Нискогузом, який сьогодні публічно продемонстрував свою незгоду з діями засновника.

Участь в обговоренні дискусійного питання взяли голова обласної ради Григорій Недопад, його перший заступник Юрій Поліщук, депутат обласної ради, радник начальника ОВА з питань ветеранської політики Андрій Козюра, депутат облради Ігор Лех та начальниця відділу з питань управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та землями комунальної власності виконавчого апарату обласної ради Олена Кузьменко.

Спільно були обговорені зауваження, побажання та пропозиції Івана Нискогуза щодо роботи головного представницького органу області в частині управління майном комунальної власності у процесі реформування та оптимізації. Сторони домовилися, що врегулювання будь-яких трудових конфліктів та спорів, які виникають в обласних комунальних закладах, здійснюватимуться шляхом перемовин та консультацій із широким залученням фахівців профільних структурних підрозділів ОВА, представників відділу з питань управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та землями комунальної власності та керівництва комунальних закладів.

Під час засідання постійної комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики депутати сформували висновки і пропозиції за підсумками бюджетних слухань. У роботі комісії взяли участь голова Волиньради Григорій Недопад, його заступники, а також очільник ОВА Іван Рудницький.

«Під час консультацій ми детально проаналізували надходження та видатки, передбачені для головних розпорядників коштів, наших комунальних закладів. Є потреби, які обов’язково необхідно врахувати. Розуміємо, що під час війни бюджет повинен бути максимально збалансований, а ресурс розподілений як на користь волинських громад, так і для забезпечення діяльності комунальних закладів та надання підтримки силам оборони України», – зазначив Григорій Недопад.

Тож, депутати рекомендують врахувати додаткову потребу на харчування учнів – це 2,2 млн грн; ліки дітей з рідкісними захворюваннями – 500 тис грн; капремонт укриття госпіталю ветеранів війни – 1 млн грн. Окрім того пропонується збільшити асигнування на підтримку захисників та членів їх сімей та виділити додаткові 6 млн грн на утримання місцевих доріг.

«У процесі виконання обласного бюджету у 2025 році ми продовжимо підтримку Сил безпеки й оборони України як через виділення цільових субвенцій державному бюджету, так і закуповуючи необхідні товарно-матеріальні цінності для військових частин. Також працюватимемо над залученням різних джерел фінансування для придбання генераторів і паливно-мастильних матеріалів, будівництва, реконструкції та облаштування укриттів закладів, установ, підприємств спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, співфінансування робіт з утримання місцевих доріг, інших питань розвитку області», – підсумував голова бюджетної комісії Орест Маховський.

Засоби зв’язку та ураження, медикаменти, а також адресні посилки воїнам із бригад, які боронять Україну на Запорізькому та Донецькому напрямках, доправили на передову депутат Волиньради Ігор Лех та народний депутат України Вячеслав Рубльов.

«Ми завезли воїнам Старлінки, мавіки, FPV-дрони та лікарські засоби. Частину цього придбали колективи комунальних підприємств обласної ради – Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти, Центру позашкільної освіти та Малої академії наук, ми також долучитися власними коштами», – розповів Ігор Лех.

Необхідне спорядження передали для бійців 100-ї ОМБР, 47-ї окремої артилерійської бригади, 67-ї окремої механізованої бригади, 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади, 12-ї окремої бригади армійської авіації та військових із батальйону «Любарт» бригади «Азов».

«Велика вдячність кожному, хто долучився до збору та купівлі такого необхідного обладнання для наших захисників. Усе це допомагає їм зберегти життя та давати гідну відсіч ворогу», – підкреслив Вячеслав Рубльов.

На входини запросили голову Волиньради Григорія Недопада, депутатку облради Оксану Філіпчук, парламентаря Вячеслава Рубльова.

Як розповіла очільниця Молодіжного центру Наталія Пешук, напітальний ремонт провели за залучені кошти: замінили вікна і двері, обладнали кабінети усім необхідним для роботи та навчання, а також створили студію звукозапису.

«Наш Молодіжний центр розпочав діяльність за проєктом «Молодь ТУТ. Створи простір молодіжних перспектив», робоча назва «Впровадження грантової програми підтримки діяльності молодіжного центру Рожищенської громади на 2024-2025 роки» від USAID, Irex та програми «Мріємо та діємо». За два роки залучили 24,4 тис дол. фінансової підтримку на програмну діяльність, 17,4 тис дол. – на закупівлю техніки, обладнання та меблів та майже 4 млн грн – на ремонті роботи приміщення від USAID та IREX», – каже Наталія Пешук.

За словами міського голови В’ячеслава Поліщука, організація активно працює на території Рожищенської громади. «Тому я закликаю молодь бути активними, брати участь у житті громади і долучатися до різноманітних подій. Члени Молодіжного центру проводять виїзди у населені пункти громади, організовують різноманітні навчання і дозвілля. Загалом, впродовж цього року вони провели близько 300 заходів, в яких взяли участь понад 3000 осіб», – розповів голова громади.

Голова обласної ради Григорій Недопад подякував міській ради, партнерам USAID та IREX, а також молоді громади за наполегливість та активність. «Це чудовий проєкт, який вам вдалося втілити разом, і я щиро вдячний партнерам, які долучаються до реалізації ідей нашої молоді. Переконаний, що цей молодіжний центр стане майданчиком для інших цікавих проєктів, підвищення активності нашої молоді, розвитку їхніх творчих талантів та ідей, які стануть рушійною силою для цілої громади. Пам’ятайте, що тим, хто активний, хто хоче творити щось нове, завжди допомагають. Тож мрійте і дійте», – звернувся до присутніх Григорій Недопад.

Під час відкриття молодіжного центру провели благодійну лотерею, лотами у якій були трофеї від воїнів ЗСУ. Всі виручені кошти із розіграшу будуть використані на ремонт авто та придбання приладів радіоелектронної боротьби для захисників 43-ї окремої артилерійської бригади.

Про ці та інші питання йшлося сьогодні під час оперативної наради під головуванням начальника ОВА Івана Рудницького. Участь у її роботі взяли голова Волиньради Григорій Недопад, начальники РВА, окремі керівники територіальних органів центральної влади, правоохоронних структур, військових підрозділів, голови районних рад та громад області.

Учасники наради розглянули питання забезпечення власним житлом та постановку на квартирну чергу внутрішньо переміщених осіб. Директорка департаменту соціальної та ветеранської політики ОВА Оксана Гобод зауважила, що від початку великої війни, це питання на рівні області розглядається вперше, хоча є надзвичайно актуальним. На Волині зареєстровано 44 тисячі ВПО різних категорій. «Законодавством передбачено, що органи місцевого самоврядування зобов’язані сформувати фонди житла, призначеного для тимчасового проживання ВПО, і надавати їм у тимчасове безоплатне користування житло за умови оплати комунальних послуг», – наголосила вона. Однак, не всі територіальні громади створили такі фонди житла та взяли на облік внутрішньо переміщених осіб. «На Волині фонд житла для ВПО перебуває у стадії формування. З 54 тергромад області лише у 7 сформовано фонд житла для тимчасового проживання ВПО», – зазначила вона. Відтак, начальникам РВА та керівникам територіальних громад доручено активізувати роботу з пошуку вільних приміщень та створення відповідних фондів житла, а також безперешкодної постановки ВПО на квартирну чергу.

Окремо було розглянуте питання щодо придбання дров внутрішньо переміщеним особам, які проживають в негазифікованих районах області. Керівникам громад рекомендовано розглянути можливість розробити місцевих програми з часткової грошової компенсації придбання твердого палива внутрішньо переміщеним особам у зимовий період.

Обговорено також стан виконання робіт з будівництва військових інженерно-технічних та фортифікаційних споруд вздовж українсько-білоруського кордону. Йшлося й про необхідність залучення РВА та громад в частині матеріально-технічного забезпечення військових підрозділів, які формуються для виконання завдань на взводних опорних пунктах області.

Також керівник Головного управління ДПС України у Волинській області Сергій Лисеюк поінформував присутніх про оптимізацію структури податкової служби відповідно до змін у адміністративно-територіальному устрої. «З 1 грудня ми переходимо на формат роботи лише 4-ох державних податкових інспекцій, у чотирьох новоутворених районах. З частиною громад питання уже відпрацьоване і у таких населених пунктах, як Рожище та Любешів наші інспектори працюватимуть у приміщеннях місцевих ЦНАПів. У нас є бачення у новому році запровадити проєкт виїзної податкової інспекції. Тобто усі 54 громади матимуть змогу надавати нам запити про необхідність відвідування своїх територій з метою вирішення проблемних питань щодо адміністрування платежів, які надходять до місцевих бюджетів та інших питань оподаткування», – зауважив він.

З огляду на це головам РВА та тергромад доручено розглянути можливість виділення субвенції із місцевих бюджетів для часткової компенсації витрат на пальне для виїзних бригад працівників податкової інспекції.

Ним став голова обласної ради, керівник Національного олімпійського комітету України у Волинській області Григорій Недопад.

Під час звітно-виборної конференції громадської організації легкоатлетична спільнота краю за результатами таємного голосування більшістю голосів довірила очолювати федерацію наступних 4 роки керівникові Волинського осередку НОКУ, очільнику обласної ради Григорію Недопаду.

«Дякую за довіру і підтримку! Ваша відданість спорту, професійність і командний дух є тим, що надихатиме мене на зусилля з розвитку легкоатлетичного руху на Волині. Обіцяю примножити ваші досягнення і разом прямувати до мети, аби Волинь стала одним із національних осередків королеви спорту – легкої атлетики», – висловив вдячність членам федерації новобраний її президент.

В останньому раунді бюджетних слухань взяли також участь голова Волиньради Григорій Недопад та начальник облвійськадміністрації Іван Рудницький.

Окремим блоком за участі очільників районних рад та військових адміністрацій було узгоджено формат взаємодії як між самими структурами державної і представницької влади на рівні району, так і їхню активнішу співпрацю з громадами на предмет ширшої залученості ОТГ до загальнообласних програм і проєктів у соціально-бюджетній сфері, обслуговуванні доріг місцевого значення та транспортному сполученні, підтримці об’єднаних сил оборони і спорудженні захисних фортифікацій тощо. Окрім того керівництво ОВА та Волиньради прийняли узгоджене рішення щодо фінансової підтримки у наступному році 4-ох районних рад в обсязі 500 тис грн для кожної. Оскільки державної субвенції на їх утримання, яку до того ж щороку скорочують, бракує навіть на оплату праці, це при тому, що штати виконавчих апаратів райрад становлять 5-7 працівників, а оплата праці здійснюється без стимулюючих виплат.

Свої потреби у межах доведених на наступний рік показників, а також додаткові бюджетні запити сьогодні представили і керівники обласних комунальних закладів позашкілля та профтехосвіти. До присутніх зі словами вдячності звернувся голова обласної ради Григорій Недопад: «Хочу подякувати кожному з вас, а також очолюваним вами колективам за навчання та виховання дітей і молоді, а надто в таких непростих умовах. Окреме спасибі за те, що підтримали ініціативу Волиньради, і ми спільно передали нашим захисникам сотні ударних та розвідувальних дронів». Колегу підтримав і начальник ОВА Іван Рудницький.

Своєю чергою голова бюджетної комісії Орест Маховський відзначив результативність і масштабність роботи установ позашкільної освіти: «Попри те, що це лише 4 заклади – центри науково-технічної творчості, еколого-натуралістичного напрямку, національно-патріотичного виховання та мала академія наук – кількість вихованців значна, і важливо, що зростає вона за рахунок залученості дітей із сільських територій». Спільним від керівників усіх цих установ було прохання про збільшення видатків на участь вихованців у загальнодержавних та міжнародних конкурсах, де волинські діти традиційно виборюють призові місця. Також очільниця обласного центру позашкільної освіти Оксана Філіпчук просить допомоги на ремонт покрівлі, керівниця еколого-натуралістичного центру Валентина Остапчук – на заміну котла, потреба у додатковому твердопаливному котлі та ремонті покрівлі є і в центрі національно-патріотичного виховання, туризму та краєзнавства учнівської молоді.

Перед озвученням додаткових бюджетних запитів керівниками закладів профтехосвіти начальник фінансового управління ОВА Ігор Никитюк повідомив, що області уже розподілено додаткову дотацію в обсязі 112 млн грн, 60 з яких буде спрямовано на освітні установи, тож стипендії, видатки на які на початковому етапі планування обласного бюджету без урахування цього державного трансферту були зафіксовані частково, покриються уповні. Серед додаткових потреб, які висловлювали майже усі директори центрів професійної освіти – це асигнування на аварійне відновлення покрівель. Попри те, що у кожному закладі існують спецфонди, які наповнюються за рахунок наданих платних послуг, кошториси ремонту дахів суттєво перевищують власні надходження. Окрім того, ці асигнування використовуються як основне джерело зміцнення навчально-практичної бази: створення нових виробничих майстерень, закупівлі обладнання, ремонтних робіт.

Окремі ЦПО, як от Нововолинський та Колківський, потребують додаткових асигнувань і на облаштування укриттів. Окрім того директорка Колківського центру профтехосвіти Людмила Панасюк наголосила, що з наступного року на базі її освітнього закладу розпочинається активна фаза реалізації спільного проєкту Міністерства освіти та науки та Європейського інвестиційного банку зі створення на Волині одного з 9-ти ресурсно-навчальних центрів. Загальна вартість проєкту на реконструкцію гуртожитку, облаштування виробничої лабораторії та закупівлю техніки й устаткування – понад 7 мільйонів євро. За умовами гранту частка співфінансування обласного бюджету, яку належить забезпечити упродовж 2025-2026 років, становить 20%, тобто 45 млн грн.

Підсумовуючи запити галузі підготовки робітничих кадрів, голова бюджетної комісії Орест Маховський зауважив, що через обмеженість ресурсу обласного бюджету, а також з причин суворого регламентування першочерговості видатків під час дії воєнного стану і наступного бюджетного року не вдасться вирішити проблему ремонту покрівель. Він рекомендує докласти максимум зусиль з пришвидшення передачі майнових комплексів центрів профтехосвіти з державної в обласну комунальну власність. «Я розумію, що процес, який триває з 2016 року, дуже складний і забюрократизований, до того ж Міністерство освіти постійно висуває нові вимоги, але єдиний на найближчу перспективу реальний варіант отримати асигнування на капітальне відновлення дахів – це після передачі майна провести його аудит і реалізувати усе, що не використовується в освітньому процесі», – рекомендує він.

За підсумками бюджетних слухань постійна комісія з питань бюджету, фінансів та цінової політики узагальнить та систематизує озвучені додаткові бюджетні запити обласних комунальних установ та сформує висновки і пропозиції для спільного з ОВА прийняття рішення щодо затвердження остаточного варіанту обласного бюджету на 2025 рік.

Перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук подякував Тетяні Єлісєєвій за багаторічну працю та особистий вагомий внесок у справу збереження сакрального мистецтва.

«Ви надзвичайний професіонал, авторитет якого не викликає сумніву в мистецьких колах. Ви залишаєте по собі великий дружній колектив, неймовірну колекцію ікон та багатий науковий доробок. Від імені обласної ради дякую вам за вашу натхненну працю та постійне прагнення до розвитку», – зазначив Юрій Поліщук. Він також відзначив Тетяну Єлісєєву почесною грамотою Волиньради.

Тетяна Єлісєєва очолювала Музей Волинської ікони понад 30 років. Під її керівництвом заклад став знаним науковим, дослідницьким, просвітницьким центром України, культурним осередком та візитівкою Волині. Тут сформована колекція сакрального мистецтва, яка налічує більше 1500 пам’яток. Щороку на базі закладу проводяться наукові конференції з дослідження волинської школи іконопису.

Тетяна Єлісєєва – автор численних публікацій з дослідження регіональних зразків ікон, декоративної різьби та скульптури. За вагомий особистий внесок у розвиток музейної справи 2012 року їй присвоєно звання «Заслужений працівник культури України».