Про це йшлося під час регіонального форуму, участь у якому взяли голова обласної ради Григорій Недопад, перша заступниця Луцького міського голови Ірина Чебелюк, народні депутати, члени профільного Комітету ВРУ Михайло Радуцький та Валерій Зуб, лідери громад, керівники медичних закладів та профільних відомств.

Ініціаторами проведення форуму є БО «Фундація здорових змін» за підтримки Волинської обласної ради, ОВА та Луцької міської ради. Його головна мета – створити регіональну платформу співпраці органів місцевого самоврядування, системи охорони здоров’я і партнерських організацій для розвитку ефективного онкоконтролю в громадах Волині.

Учасники заходу обговорили важливість впровадження Національної стратегії контролю онкозахворювань до 2030, необхідність та дієвість програм профілактики раку та його раннього виявлення, забезпечення онкопрепаратами, а також зміну підходів до профілактики та лікування онкологічних захворювань.

Модераторкою заходу виступила Марія Адамчук-Коротицька, яка зауважила, що очолювана нею благодійна організація «Фундація здорових змін», має багаторічний досвід у сфері профілактики та раннього виявлення онкологічних захворювань. «Нас дуже тішить, що в державі нарешті з’явився документ, який визначає спільний вектор руху в боротьбі з раковими захворюваннями – це Національна стратегія контролю злоякісних новоутворень на період до 2030 року. Звичайно, будь-яка стратегія залишається на папері, допоки її положення не перетворюються на конкретні кроки. І наш форум побудовано на трьох стовпах: вчасно попередити, вчасно виявити, вчасно допомогти. Вірю, що коли будуть включатися усі рівні влади від національного до місцевого, ми будемо мати якнайкращий результат. І наша організація над цим працює. Ми адвокатуємо виділення коштів з місцевих бюджетів на створення у громадах програм профілактики й боротьби з раком», – розповіла Марія Адамчук-Коротицька.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький в режимі онлайн озвучив учасникам заходу сумну статистику: в Україні виявляють понад 100 тисяч нових випадків злоякісних новоутворень. «У минулому році майже 888 тисяч людей скористалися послугами ранньої діагностики онкологічних захворювань, а понад 170 тисяч пацієнтів отримали спеціалізоване онкологічне лікування. У 2026 році держава збільшила фінансування на онкологічну допомогу в межах Програми медичних гарантій, на це передбачено понад 7,5 мільярда гривень, ще 845 мільйонів – на інструментальне дослідження для раннього виявлення, – зауважив він. – Це дало відчутні результати – в першому кварталі 2026-го в межах пакетів ранньої діагностики проведено більше ніж 250 тисяч досліджень і понад 113 тисяч мамографій, більш як 32 тисячі колоноскопій та понад 82 тисячі гастроскопій. За цей же період онкологічне та онкогематологічне лікування отримали майже 86 тисяч пацієнтів». Михайло Радуцький також наголосив, що Національна стратегія визначає загальний напрям – це профілактика, раннє виявлення, лікування, реабілітація та паліативна допомога, а конкретна організація процесів відбувається на рівні регіону, громади та медичного закладу.

Своєю чергою голова підкомітету з питань профілактики та боротьби з онкологічними захворюваннями профільного Комітету Верховної Ради України Валерій Зуб окремо проаналізував основні пріоритети та завдання нової Національної стратегії та зауважив, що попередній програмний документ був прийнятий ще в 2012 році.

Голова Волиньради Григорій Недопад взяв участь у панельній дискусії під час якої обговорили трансформацію громад через здоров’я, досвід та перспективи регіону у впровадженні Національної стратегії онкоконтролю. «Хочу найперше висловити вдячність ініціаторам проведення форуму, адже тема вкрай актуальна та потребує злагоджених дій і рішень. Напевно в Україні та на Волині немає жодної родини, яка б сьогодні не зіштовхнулася з проблемою онкозахворювань. Особлива подяка керівникам наших обласних комунальних закладів, які роблять усе можливе, аби надати якісну послугу для пацієнтів. Медзаклади змінюються та розвиваються. Наші онкологи роблять унікальні речі. Ми маємо новий лінійний прискорювач, який працює на повну потужність. Розуміємо, що нам необхідно впроваджувати брахітерапію, адже це вимога часу. До вирішення цієї проблематики долучається й приватний бізнес, і вже закінчується монтаж циклотрона в Луцьку, встановлено й ПЕТ-КТ. Тобто спільними зусиллями ми робимо усе можливе, аби покращувати якість надання медичних послуг у нашому регіоні. Також ми маємо акцентувати особливу увагу на ранньому виявленні, адже йдеться про збереження життя людей», – наголосив Григорій Недопад.

Під час форуму лідери громад та керівництво області долучились до підписання Декларації про спільні наміри та дії у сфері профілактики та контролю онкологічних захворювань. Одним з результатів форуму стане також напрацювання місцевих програм онкоконтролю в територіальних громадах Волині, посилення співпраці між органами місцевого самоврядування, закладами охорони здоров’я та партнерами у сфері онкоконтролю, запуск або розширення місцевих ініціатив щодо вакцинації проти вірусу папіломи людини та раннього виявлення раку.

У церемонії нагородження переможців та призерів чемпіонату області з легкої атлетики серед юнаків та дівчат 2013 року народження і молодших та ІІІ етапу кубку Федерації легкої атлетики Волині (ФЛАВО) «Олімпійська надія» взяв участь голова Волиньради, очільник Федерації легкої атлетики області Григорій Недопад.

Змагання традиційно зібрали юних легкоатлетів з різних громад та дитячо-юнацьких спортивних шкіл Волині, а також наймолодших спортсменів, які претендують на звання «Олімпійська надія» та Кубок ФЛАВО. У швидкості, та витривалості змагалися понад 200 учасників. Юнаки і дівчата демонстрували спритність і вправність у забігах на дистанції 600, 300 та 60 метрів, спортивній ходьбі, стрибках у висоту та довжину.

«Я надзвичайно втішений такою кількістю молоді, яка обрала спорт як частину особистісного зростання, а змагання – як тестування сил, результатів праці і шляху до мети. І це свідчення того, що ми – спортивна, цілеспрямована, стійка нація. Я переконаний, що серед вас є майбутні олімпійські чемпіони, бо пори юний вік чимало присутніх тут уже мають титул переможців національних та міжнародних змагань. Бажаю, щоб цей чемпіонат був ще однією сходинкою до вашої мрії і майбутніх високих п’єдесталів», – привітав юних легкоатлетів голова Волиньради, очільник Федерації легкої атлетики області та регіонального відділення НОКУ Григорій Недопад.

Він також нагородив переможців та призерів чемпіонату. У загальнокомандному заліку 1 місце посіли вихованці Нововолинської дитячо-юнацької спортивної школи, срібло виборола команда Володимирської ДЮСШ імені Олексія Зінкевича, а бронзу – легкоатлети

Ківерцівської ДЮСШ. Окрім того відзнаки за призові місця отримали юнаки і дівчата в особистих заліках по кожному з шести видів змагань.

Це головна тема чергового регіонального форуму, що упродовж двох днів триватиме на базі ЛНТУ. Участь у його роботі взяв участь голова Волиньради Григорій Недопад. Подія відбувається за підтримки уряду Швеції через Шведське агентство з міжнародної співпраці та розвитку Sida і Програми розвитку ООН в Україні.

Форум об’єднав представників підприємств, наукових установ, органів державної влади та місцевого самоврядування, територіальних громад, кластерів, громадських організацій, стартапів і партнерських програм. Вітаючи учасників, ректорка ЛНТУ Ірина Вахович зауважила, що форум має на меті згуртувати зусилля та досвід науковців і освітян, представників бізнесу та влади задля інноваційного розвитку Волині. «Ми сьогодні будемо говорити про перспективи та виклики створення наукових парків. Такий досвід уже є у колег з інших університетів, котрих ми також запросили до дискусії. Ми будемо обмінюватися досвідом щодо кластерного розвитку та його ролі для нашого регіону. Хочу також наголосити, що наш заклад вищої освіти бере на себе відповідальність, аби стати полюсом інноваційного та інженерного росту краю», – зауважила вона. Ірина Вахович також розповіла, що ЛНТУ є одним із 12 ЗВО в Україні, який виграв науковий проєкт зі створення кампусу досконалості “Engineering Nexus”, який має стати інтегрованою екосистемою, де навчання, інновації та партнерство формують спільну цінність для університету, бізнесу, громади.

«В Луцьку починає формуватися екосистема інновацій, про це свідчать успіхи Луцького національного технічного університету та наших промислових підприємств. ПРООН щиро підтримує такі ініціативи як на мікро, так і на макрорівнях. Ми будемо долучатися до створення музею науки та інновацій і сталого розвитку, адже розуміємо, що принципи сталого розвитку дозволять розвиватись і швидко впроваджувати ті елементи, які будуть ключовими через наступних 10-20 років», – зазначив регіональний координатор ПРООН в області та фахівець розвитку громад Анатолій Банера.

Голова обласної ради Григорій Недопад висловив вдячність ректорці ЛНТУ Ірині Вахович та усьому науково-педагогічному колективу за ініціативність щодо впровадження інноваційних рішень та проєктів.

«Нинішній регіональний форум об’єднав освітян, науковців, бізнес і владу, як партнерів, які зацікавлені у подальшому розвитку нашого регіону та держави в цілому. Без впровадження інновацій не можливий поступ вперед, тому наше завдання поглиблювати таку взаємодію. Ми маємо потужний науковий потенціал у наших закладах вищої освіти, зокрема й в ЛНТУ, ми маємо сильний економічний та людський ресурс, який маємо використати сповна задля. Дякую усім учасникам форуму, які ділитимуться власними ідеями та рішеннями. Також велика вдячність нашим міжнародним партнерам, які підтримують наші проєкти фінансово та зацікавлені у подальшому розвитку України», – наголосив він.

Впродовж першого дня заходу, учасники обмінялись думками стосовно комерціалізації інтелектуальної власності, зокрема обговорили як університетські знання та технології стають джерелом розвитку та доходу. Окремою темою для дискусії стали: кластерний розвиток – від конкуренції до спільних проєктів, а також ІТ-сектор: синергія освіти, науки, бізнесу. Також під час форму йшлося про Український Індустріальний Кластер, що об’єднує виробничі компанії, технології, інвестиції та нові можливості для розвитку. Крім того, учасники заходу мали нагоду відвідати потужні підприємства нашого регіону, а саме: СП ТОВ «Модерн-Експо», а також ТОВ «Волинь-Зерно-Продукт».

Напередодні професійного свята у Волинській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олени Пчілки відбулися урочистості. Від імені засновника – Волиньради бібліотекарів привітав і відзначив заступник голови Григорій Пустовіт.

Попри свято працівники книгозбірень говорили про виклики та нові завдання, які постали перед національною бібліотечною системою від початку повномасштабного вторгнення. Російські обстріли завдали руйнувань близько тисячі бібліотек. Тож тепер вони надають ще більше послуг, в тому числі функціонують як культурні центри та місця підтримки. Волинь налічує понад 500 книгозбірень. В умовах війни їхні працівники долучаються до створення хабів для молоді, ветеранів, надають допомогу вимушеним переселенцям.

Знаковою частиною урочистостей стало присудження новозапровадженої обласної Премії імені Галини Божик. Першою її лауреаткою стала Мелітина Поліщук, методистка першої категорії Публічної бібліотеки Локачинської селищної ради.

З вітальним словом до присутніх звернувся заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт: « Сьогодні бібліотеки – це значно більше, ніж місце для читання. Ви обʼєднуєте різні покоління людей, створюючи різноманітні тематичні зустрічі та спільно втілюєте волонтерські місії. Ціна прочитаної книги, де йдуть бойові дії, дуже велика. Але ті, кому небайдужа література, продовжують відкривати для себе цей дивовижний і пізнавальний світ. Я бажаю, аби ваша праця була натхненною та корисною для кожного». Він також відзначив працівників бібліотек Почесними грамотами та Подяками Волиньради.

29 вересня минають 85-ті роковини від початку масових розстрілів у Бабиному Яру. Запалити скорботний вогонь біля підніжжя пам’ятного знаку “Жертвам нацистського геноциду” долучився заступник голови Волиньрали Григорій Пустовіт, представники обласної та міської влади та єврейської громади.

Впродовж двох днів, 28-29 вересня 1941 року, в урочищі Бабин Яр нацисти розстріляли понад 30 тисяч єврейського населення. До звільнення української столиці від фашистів у 1943 році тут загинули десятки тисяч українців, євреїв, ромів та представників інших національностей. За цей період Україна втратила понад 600 діячів ОУН та їх рідних, а також представників інтелігенції.

Волиняни вшанували хвилиною мовчання невинних жертв розстрілу на засвітили лампадки. Памʼять про Голокост – це щоденне нагадування світу про трагічне минуле, котре суголосне з сьогоденням.

29 вересня Україна та світ вшановують пам’ять видатного вченого, політика, громадського діяча, одного з ініціаторів та ідеологів відродження української державності на початку XX століття – Михайла Грушевського. У пам’ятних заходах з нагоди 160-ї річниці з дня його народження взяв заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт.

Михайло Грушевський народився у вересні 1866 у Холмі й зростав у родині професора Київської духовної семінарії. Він згадував своїх батьків справжніми патріотами України, які зуміли виховати «тепле прив’язання до всього українського – мови, пісні, традиції» та пробудити в своїх дітях національне почуття. Це і визначило життєвий шлях історика.

Михайло Грушевський вперше науково довів етнічні відмінності українського народу від східного сусіда. У своїй монументальній праці «Історія України-Руси» автор обґрунтував фундаментальні засади, що слугували розбудові Української держави. Він автор 2000 тисяч праць в галузі української й світової історії, історіографії, літератури, соціології, етнографії, археології, спеціальних історичних дисциплін, що збагатили європейську і національну науку.

У День народження видатного українця до його постаменту у Луцьку представники влади та громадськості поклали квіти та вшанували пам’ять про Михайла Грушевського хвилиною мовчання.

Ця тема стала основою діалогу на платформі Конгресових слухань місцевих та регіональних влад при Президентові України за участі Першої леді України Олени Зеленської. До дискусії в режимі онлайн доєдналися голова Волиньради Григорій Недопад, т.в.о начальника ОВА Роман Романюк, очільники громад і профільні спеціалісти.

Про результати першого місяця системи безоплатного харчування для учнів 1-11 класів урядовці обговорили з представниками регіонів та громад. Загалом гарячим харчуванням забезпечені понад 2.7 млн школярів очної форми навчання.

Олена Зеленська запевнила, що ключова роль у впровадженні реформи зараз відіграють громади. Вона відзначила ініціативність і креативність окремих громад, аби зміни спрацювали якнайкраще. До прикладу, урізноманітнення меню популярними локальними стравами. Або сервіс «Хвилька», що функціонує на Миколаївщині, де система щоденно інформує батьків, що споживає їх дитина.

Представники регіонів і громад поділилися своїм досвідом організації шкільного харчування, проаналізували загальну динаміку реформи, особливості формування харчової поведінки дітей та побажання батьків, а ще озвучили проблемами. Зауваження і пропозиції будуть враховані, а успішний досвід рекомендовано до масштабування.

Такою була тематика міжрегіонального форуму «Реабілітаційна допомога в межах Програми медичних гарантій – 2026», який відбувся у Львові. До складу волинської делегації увійшли заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт, начальник управлння охорони здоров’я Юрій Легкодух, керівники кластерних і надкластерних медичних закладів.

Дискусійний майданчик організовано Національною службою здоров’я України за підтримки проєкту «Реабілітація в Україні» (Rehab4U). Він об’єднав фахівців Львівської, Закарпатської, Рівненської та Волинської областей. Йшлося про стаціонарну та амбулаторну реабілітаційну допомогу, оптимізацію маршрутів пацієнтів і визначення вартості послуг. реалізацію реабілітаційної допомоги дорослим і дітям, зокрема стаціонарне відновлення. За результатами автоматичного моніторингу проаналізували дотримання медичними закладами умов договорів за пакетом реабілітації дорослих і дітей, а також типові порушення під час надання допомоги пацієнтам після інсультів, інфарктів, травм різної важкості та ампутацій.

Голова НСЗУ Наталія Гусак наголосила на важливості розбудови мережі реабілітаційних закладів у західних областях, відзначивши їх значний потенціал. «Команда НСЗУ приїхала почути проблемні питання, які турбують фахівців та керівників закладів, провести конструктивний діалог та спільно шукати рішення», – зауважила вона.

За результатами діалогу сформовали пріоритети розвитку реабілітаційної допомоги як найменшим пацієнтам, так і військовослужбовцям, у тому числі й ветеранам.

Що стосується Волині, то станціонарну реабілітаційну допомогу за пакетами НСЗУ надають 17 медзакладів, 12 – амбулаторно, ще 6 – дітям. Впродовж 2026 року стаціонарну реабілітацію отримало понад 6 тисяч пацієнтів, серед яких майже 2300 військовослужбовців та ветеранів. Медичну допомогу без госпіталізації надали понад 10 тисячам пацієнтів, з яких понад 1600 – діючі захитсники та ветерани. Комунальні медичні установи мають понад 400 фахівців з реабілітації: лікарі, фізичні та ерготерапевти, а також психологи. Також для пацієнтів передбачений мультидисциплінарний підхід, де команда медиків забезпечує тривале відновлення. Попри усі виклики сьогодення медична система має дефіцит фахівців з терапії та мовлення. Волинські медики продовжують поглиблено вивчати усі актуальні питання, аби реабілітаційні послуги ставали доступнішими і якіснішими.

Відповідні проєкти рішень схвалила постійна комісія з питань промисловості,транспорту, зв’язку, паливно-енергетичного комплексу, архітектури, будівництва та житлово-комунального господарства.

Зокрема, члени профільної комісії підтримали звернення депутатів Житомирської обласної ради до Прем’єр-міністра України щодо необхідності перегляду, відтермінування дії постанови Кабінету Міністрів України «Деякі особливості визначення вартості будівництва, а також поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування в умовах воєнного стану». Зазначалося, що застосування норм постанови на регіональному рівні виявило суттєві ризики для стабільності інвестиційно-будівельного процесу та реалізації критично важливих інфраструктурних проєктів. Так, у Державній електронній системі у сфері будівництва запроваджено функціонал «Бази цін». Але через технічну неготовність модулів блокується реєстрація та затвердження ПКД, створюються штучні цінові диспропорції, зриваються державні і місцеві закупівлі через неможливість верифікації очікуваної вартості в системі.

Окрім того, профільна депутатська комісія ініціює звернення Волиньради до Прикордонної служби та Національної податкової адміністрації Республіки Польща щодо прискорення митних і прикордонних процедур і збільшення пропускної спроможності пунктів пропуску на українсько-польському кордоні. У відозві йдеться, що регулярні обстріли прикордонної інфраструктури, зокрема в районі міжнародного автомобільного пункту пропуску «Ягодин-Дорогуськ», створюють критичні ризики для безпеки громадян, водіїв, а також стабільності логістичних ланцюгів і міжнародних вантажних перевезень. Тож польську сторону закликають вжити заходів з максимального прискорення проходження митних та прикордонних формальностей для вантажного та пасажирського транспорту, а також розглянути можливість збільшення пропускної спроможності пунктів пропуску на спільній ділянці українсько-польського кордону.

Ще два проєкти звернень стосуються посилення відповідальності за порушення правил дорожнього руху. Кабміну пропонується розробити та внести на розгляд Верховної Ради України комплексні зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо підвищення ефективності покарань за злісні порушення, в тому числі й вимог безпеки пішоходів; розширити мережу комплексів автоматичної фіксації правопорушень на автомобільних дорогах загального користування державного значення та у місцях підвищеної концентрації ДТП, а також передбачити фінансування заходів з інженерно-технічного облаштування пішохідних переходів, передусім освітлення, на автомобільних дорогах загального користування державного та місцевого значення. Окрім того депутат Андрій Мельник ініціює також заклик законодавчо врегулювати використання електросамокатів та інших засобів індивідуальної мобільності.

Члени комісії також заслухали інформацію про готовність підприємств, установ, організацій до опалювального сезону та утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення в осінньо-зимовий період. Керівник департаменту житлово-комунального господарства та капітального будівництва ОВА Даниїл Масич запевнив, що підготовка критичної інфраструктури, житлового фонду та соціально-бюджетної сфери до роботи в опалювальний період відбувається відповідно до плану. За його словами, рівень готовності на сьогодні складає 96%.

Про це та інше йшлося під час оперативної наради при т.в.о. начальника ОВА Романові Романюку. Участь у засіданні взяв голова Волиньради Григорій Недопад.

За словами директора департаменту житлово-комунального господарства та капітального будівництва ОВА Даниїла Масича, цьогоріч на утримання і ремонт місцевих доріг в обласному та бюджетах громад (50 на 50) загалом було передбачено 265 млн грн. Станом на сьогодні вже здійснено поточний ремонт автошляхів загального користування на 90% від запланованого фінансування. Решту буде завершено упродовж двох тижнів. Посадовець також доповів про підготовку дорожнього господарства до роботи в зимовий період. Йдеться зокрема про підготовку техніки, такої буде залучено 138 одиниць, створення резерву палива, заготовку піщано-соляної суміші, розгортання пунктів обігріву для персоналу. Даниїл Масич закликав громади передбачити фінансування на обслуговування доріг за несприятливих погодних умов, оскільки державної субвенції на ці цілі не передбачено.

Під час наради йшлося і про потребу збільшення в області місць тимчасового проживання та створення додаткових для розселення внутрішньо переміщених осіб. Як зазначила директорка департаменту соціального захисту населення Оксана Гобод, кількість евакуйованих з прифронтових та тимчасово окупованих територій зростає. З початку цього року область прийняла 11 тисяч таких громадян, і третина з них залишилася мешкати на Волині. Між тим, зарезервовані місця для компактного проживання ВПО практично вичерпані. Тож громадам доручено здійснити ревізію приватного сектору та відшукати вільні житлові площі для розміщення 3-5 родин.

Аналізувався під час засідання і стан реалізації публічних інвестиційних проєктів у сфері освіти. Керівник профільного управління Роман Поліщук констатував, що цьогоріч область отримала 7,5 млрд освітніх субвенцій, 6,5 з яких – на оплату праці педагогічних працівників, решта – цільові трансферти на НУШ, укриття, харчоблоки, придбання шкільних автобусів, протипожежний захист. Між тим, станом на сьогодні з об’єктивних та суб’єктивних причин значна частина цих коштів залишається не використаною. Роман Поліщук запевнив, що до кінця бюджетного року переважна більшість державних асигнувань на інвестиційні проєкти будуть освоєні. Хоча є пересторога, що 6 громад можуть так і не встигнути їх реалізувати

У селі Мельники Шацької громади відбулася традиційна меморіальна акція на честь полеглих у нерівному бою з червоноармійськими окупантами у вересні 1939 року військовиків Корпусу охорони пограниччя і жовнірів Війська Польського.

У спільному пам’ятному заході взяли участь заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт, ініціатор забігу «Дорога до миру», ветеран російсько-української війни Володимир Данилюк, представники місцевої і районної влади, Генерального Консульства Польщі у Луцьку, прикордонних служб обох держав, громадськість, молодь і духовенство.

На сільському цвинтарі, де місцеві мешканці і поховали загиблих у нерівному бою польських військовослужбовців, римо-католицькі і православні священники звершили спільну заупокійну молитву а присутні запалили лампадки і поклали квіти до пам’ятників загиблим польським воїнам, а також полеглим у війні з росією українським захисникам.

«У протистоянні російській навалі польські воїни обрали смерть в бою, а не життя на колінах. Час показав, що це було жертовне, але правильне рішення. Сьогодні величезна кількість моїх побратимів воюють за Україну, свою ідентичність, але тим самим вони відстоюють і Польщу. Це треба розуміти, поважати, і допомагати Україні. Що більше російських окупантів буде знищено на нашій землі, то більше шансів, що їхній кривавий і брудний чобіт не ступить на ваші землі», – зазначив у своєму виступі учасник бойових дій Володимир Данилюк.

На гідному ставленні до спільних сторінок історії України та Польщі і взаємній протидії новітній збройній агресії наголосив і заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт: «Щороку тут ми вшановуємо пам’ять про польських воїнів, які зробили вибір між полоном і героїчною смертю. Вони обрали Польщу, її свободу. Вони пожертвували собою заради майбутнього. Це висока ціна, і вони її сплатили. На цьому цвинтарі ми бачимо і українські прапори на могилах наших героїв. Сьогодні вони воюють з тим самим кривавим агресором, який не бачить ні вільної України, ні вільної Польщі. Щоб спинити «руський мір», і тоді, і зараз віддають свої життя ті, хто сповідує волю, незалежність і європейські цінності. Україна і Польща мають майбутнє тільки разом. Коли ми разом, ніяка росія нам не страшна. І цю єдність треба берегти і зміцнювати».

Меморіальні заходи за традицією продовжив «Біг миру», під час якого усі охочі подолали дистанцію у символічних 1939 метрів. На завершення учасники акції висадили дерева пам’яті у парку Дружби села Мельники, також були відзначені найактивніші учасники забігу

У презентації новітнього простору зі здобуття практичних навичок взяв участь заступник голови Волинь ради Григорій Пустовіт.

Навчально-практичний центр електротехнічних технологій «Електротех PRO» з’явився завдяки державній програмі «100 майстерень» за фінансування європейських партнерів у межах програми Ukraine Facility і спрямований на модернізацію профтехосвіти та осучаснення підготовки кваліфікованих спеціалістів робітничих професій. На облаштування освітнього простору було спрямовано понад 6 млн грн, з яких 4 млн – державна субвенція,1 млн – співфінансування з обласного бюджету, по 400 тис грн спрямували Старовижівська громада та сам ліцей. Долучився і місцевий бізнес, який закупив будівельні матеріали.

За словами директора Старовижівського професійного ліцею Анатолія Хлапука, в закладі навчаються більше 370 здобувачі освіти, значна частина з яких здобуває фах електромонтерів з ремонту та обслуговування електроустаткування. Тож реалізація проєкту була дуже актуальною. Опановуючи практичні навички на сучасному обладнанні, майбутні фахівці зможуть відповідати вимогам роботодавців без потреби додаткового навчання на високотехнологічних підприємствах.

«Вкотре ми перебуваємо у закладах освіти, котрі йдуть в ногу з часом та шукають нові можливості для подальшого розвитку нашої молоді. У час, коли фахівці енергетичного сектору мають велику кількість викликів, варто йти в ногу з часом. Від імені голови та депутатів Волиньради я дякую кожному, хто докладає зусиль для покращення виробничого навчання, та бажаю не зупинятися на досягнутому», – звернувся до присутніх заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт.