Як посадовець Української асоціації районних і обласних рад Григорій Недопад бере участь у другому раунді Діалогу високого рівня «Добре демократичне врядування в Україні: досягнення, виклики та шлях вперед у повоєнний період».
Як і попереднього разу дискусії вестимуться за зачиненими дверима, а досягнуті домовленості мають бути схвалені усіма. Представники Верховної Ради України, серед яких і обранець від Волині Вячеслав Рубльов, Уряду, Офісу Президента України, окремих військових адміністрацій, всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування, а також високопосадовці Ради Європи обговорять перспективи реформ доброго демократичного врядування в Україні та на підставі дискусії спробують досягнути широкої згоди між ключовими національними зацікавленими сторонами щодо дій з удосконалення законодавчої бази у сфері багаторівневого врядування та виборів у світлі європейських стандартів, належної практики та статусу України як країни-кандидата на вступ до ЄС. Зустріч організована Центром експертизи доброго врядування Ради Європи в рамках Програми «Посилення доброго демократичного врядування і cтійкості в Україні» на виконання Плану дій Ради Європи для України на 2023-2026 роки «Стійкість, відновлення та відбудова».
Другий раунд узгоджувального діалогу стосуватиметься законодавчого визначення критеріїв оцінки можливості чи неможливості проведення виборів (референдумів) в Україні у післявоєнний період, моніторингу необхідних для цього передумов та процедур прийняття такого рішення і його оскарження. Крім того, сторони предметно проаналізують і законопроєкт про внесення змін до Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та деяких інших законодавчих актів України щодо реформування територіальної організації виконавчої влади. Йтиметься про умови відновлення місцевого самоврядування, критерії створення військових та перехідних адміністрацій населених пунктів, питання переходу від військової до цивільної адміністрації, розподіл повноважень між органами державної влади та органами місцевого самоврядування і між різними рівнями врядування, забезпечення сталості та незворотності реформ з децентралізації.
Перебуваючи у відрядженні в столиці, голова Волиньради спільно з народним депутатом Вячеславом Рубльовим провів робочу зустріч із Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини Дмитром Лубінцем.
Йшлося про налагодження співпраці як з Офісом Омбудсмана, так і з Представником Уповноваженого у Волинській області. Учасники зустрічі обговорили низку актуальних питань щодо захисту прав військовослужбовців, зокрема отримання ними статусу учасника бойових дій, взаємодії з родинами військовополонених, допомоги внутрішньо переміщеним особам, протидії домашньому насильству і захисту прав постраждалих від таких правопорушень та інше.
Початок пленарного засідання 24-ої позачергової сесії об 11.00 годині в сесійній залі.
Питання порядку денного:
1. Про затвердження Угоди про передачу коштів позики між Міністерством фінансів України, Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України, Волинською обласною радою та КП ІАЦ «Волиньенергософт».
2. Про внесення змін до рішення Волинської обласної ради від 16 листопада 2023 року № 23/4 «Про підтримку Збройних Сил України військових формувань Національної гвардії, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, та деякі питання формування і виконання обласного бюджету у 2023 – 2024 роках».
Учасників Спартакіади Повітряного командування «Захід» з волейболу привітав голова Волиньради, президент федерації волейболу області, очільник регіонального осередку НОК України Григорій Недопад.
Упродовж двох днів на базі обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою ім. Героїв Небесної Сотні у спортивних баталіях першість виборювали 8 команд з числа військовослужбовців Повітряних командувань Повітряних Сил України Західного регіону. Усі учасники були відібрані з-поміж найкращих військових спортсменів-авіаторів. Волинь на змаганнях представляли льотчики 204-ї Севастопольської бригади тактичної авіації імені Олександра Покришкіна.
За результатами змагань перше та друге місце посіли команди зі Львівщини. Волинські льотчики здобули бронзу.
Бюджетні плани департаменту інфраструктури і департаменту економічного розвитку, зовнішніх зносин та з питань туризму і курортів, а також трьох управлінь – АПК, екології і природних ресурсів, з питань цивільного захисту, а також керівників підпорядкованих цим структурам комунальних підприємств обговорили сьогодні за участю голови Волиньради Григорія Недопада, його заступників Юрія Поліщука та Григорія Пустовіта, голови бюджетної комісії Ореста Маховського, депутатів обласної ради, розпорядників бюджетних коштів та їх користувачів.
Директор департаменту інфраструктури Степан Білан доповів, що в 2023 році департамент виступав розпорядником коштів обласного бюджету з будівництва 7 об’єктів, на які було виділено більш, як 21 млн. грн, а освоєно 18,3 млн. грн. Це школа в селі Стобихівка Камінь-Каширського району, на яку було передбачено 9 млн. грн., використано 7 млн. грн.; НВК ЗОШ села Вербка Ковельського району – передбачили 5,3 млн. грн., освоїли 5 млн. грн.; ЗОШ села Піща – передбачено 2 млн. грн., освоїли 1,9 млн. грн. В той же час, деякі об’єкти потребують значних капіталовкладень, яких, на жаль, немає. «Аби завершити школу в селі Стобихівка потрібно 90 млн. грн, а для школи в селі Піща – 8,2 млн. грн», – зазначив Степан Білан.
Голова бюджетної комісії підкреслив, що під час останнього сесійного засідання депутати погодили, що дофінансування має надходити лише на об’єкти, які перебувають на стадії завершення. «Можливості дофінансування ми не бачимо, але якщо вона з’явиться, то кошти повинні спрямовуватися лише на ті об’єкти, готовність яких не менше 75%», – наголосив Орест Маховський.
Що стосується служби автомобільних доріг, то усі кошти з дорожнього фонду в наступному році будуть перенаправлені на потреби оборони. Фінансуватися служба доріг буде за рахунок залишку коштів теперішнього бюджетного року – це близько 150 млн. грн. Їх витратять на експлуатаційне утримання доріг. Голова Волиньради Григорій Недопад звернув увагу керівника департаменту інфраструктури на належне виконання підрядними організаціями своїх зобов’язань щодо утримання автошляхів.
Директор управління агропромислового розвитку Юрій Юрченко розповів, що в 2023 році з обласного бюджету було виділено 4,9 млн. грн., з яких 3,9 млн. грн. використали на дотації за утримання молодняка ВРХ для особистих селянських господарств та фермерських господарств. Цими коштами скористалися майже півтори тисячі власників.
Керівник комунального підприємства «Власний дім» Віктор Смолярчук просить відновити фінансування цієї структури, яка підтримує індивідуальне житлове будівництво на селі, із загального фонду, адже надходить багато звернень, в тому числі і від учасників бойових дій, з проханням про пільгове кредитування. «Крім того, ми надаємо позики і на розвиток малого та середнього підприємництва на селі та придбання сільськогосподарської техніки. Тож просимо відновити фінансування і передбачити 3,7 млн. грн та витрати на обслуговування пільгових довгострокових кредитів хоча б в обсязі 300 тис. грн», – зазначає Віктор Столярчук.
Представники департаменту економічного розвитку, зовнішніх зносин та з питань туризму і курортів зазначають, що в 2024 році будуть працювати над двома регіональними програмами – розвитку туризму та розвитку міжнародного співробітництва. На обидві програми передбачається лише 690 тис. грн.
Агенція регіонального розвитку просить збільшити суму на функціонування структури – з 1,4 млн. грн. до 2,5 млн. грн, оскільки виросла чисельність штату. Її керівниця Валерія Гончаренко зазначає, що Агенція плідно працює і цьогоріч уже взяла участь у програмі «INTERREG NEXT Польща – Україна». «Нині у портфелі Агенції є 14 проєктів на суму 116 млн. євро, – підкреслила Валерія Гончаренко. – Зараз ми працюємо над створенням кластеру медичних інновацій і продовжимо цю роботу в наступному році».
КП ІАЦ «Волиньенергософт» у наступному році продовжать реалізацію проєкту «Термореновація будівель медичних закладів Волині». Нагадаємо, Волинь на конкурсних засадах отримала доступ до пільгової європозики для комплексної реконструкції 10 медичних будівель, які перебувають у найгіршому стані. Очільник «Волиньенергософт» Олександр Курилюк просить передбачити в обласному бюджеті кошти для місцевих гарантій оплати відсотків за позикою на 2-гу половину 2024 року.
Управління екології та природних ресурсів на наступний рік має граничний обсяг фінансування в межах 5,3 млн. грн. За ці кошти планують виконувати природоохоронні заходи, в тому числі 1 млн. грн. передбачили й для завершення реконструкції каналізаційної мережі Берестечківського психоневрологічного інтернату. «Ми дуже вдячні за підтримку нашого комунального закладу, адже цей об’єкт в критичному стані і його потрібно доробити. Також прошу управління екології й надалі в разі надходження коштів до обласного екологічного фонду враховувати проблеми наших комунальних закладів соціального спрямування», – підкреслив Орест Маховський.
Під час чергового раунду бюджетних слухань відбулось узгодження можливостей обласного бюджету 2024 року із основними потребами галузі охорони здоров’я.
До обговорення долучились голова Волиньради Григорій Недопад, його перший заступник Юрій Поліщук, голова бюджетної комісії облради Орест Маховський, депутати обласної ради, розпорядники бюджетних коштів, а також їх користувачі – керівники обласних комунальних медзакладів.
«Не зважаючи на складні умови воєнного стану та цьогорічні обмежені можливості обласної казни, ми все ж опрацьовуємо варіанти реалізації масштабного проєкту з кредитування термореновації наших лікарень. Їх керівникам варто звернути особливу увагу на ощадному використанні енергоносіїв. Вже до кінця цього року ми маємо спланувати робочі графіки так, щоб прослідкувати економію коштів. Перший квартал наступного року стане показовим, його підсумки значно впливатимуть на безборгове завершення 2024 року», – зауважив Григорій Недопад.
Очільник профільного управління ОВА Юрій Легкодух зазначив, що доведений граничний кошторис на 2024 рік для галузі охорони здоров’я на 7,4 млн гривень менше, порівнюючи із поточним роком: «Загальний обсяг видатків суттєво зменшено і він становить 66% від прогнозованих показників на 2024 рік. При обрахунку комунальних послуг по закладах охорони здоров’я ми простежили зменшення видатків на 50 млн гривень. На заробітну плату передбачено на 6% більше, ніж тепер. Капітальні видатки не плануються».
Серед першочергових завдань, які потребуватимуть вирішення у прийдешньому році, Юрій Легкодух називає завершення процесу приєднання обласного бюро судмедекспертизи до ВОКЛ, що дозволить зекономити майже 22 млн гривень, які можна буде спрямувати на енергоносії. Відкритим залишається й питання щодо облаштування укриттів у трьох медзакладах. У наступному році необхідно буде вирішити й питання реорганізації обласного будинку дитини у реабілітаційний центр.
Загальна перспектива фінансування захищених статей по освітніх медичних закладах досить оптимістична. Єдине застереження голови обласної ради щодо встановлення твердопаливної котельні в одному із корпусів Волинського медінтитуту, задля економії коштів та перспективи облаштування там студентського містечка. Ківерцівський фаховий медколедж має потребу у закупівлі дизельного палива для генератора. Щодо більш ефективної роботи Ковельського медколеджу, то голова обласної ради Григорій Недопад пропонує оптимізувати площі навчальних корпусів.
Окрім додаткових 39 млн гривень на енергоносії, Волинська обласна клінічна лікарня також потребуватиме асигнувань на забезпечення дизпаливом генераторів, ще понад 7 млн гривень знадобиться на медикаменти, дообстеження і харчування військовослужбовців. Додаткових коштів потребуватиме заклад на протипожежну сигналізацію. Відкритим залишається й питання встановлення лінійного прискорювача для променевої терапії онкохворих, який придбано державним коштом, однак для його монтажу необхідно підготувати приміщення і встановити додаткове обладнання. Завершення реалізації проєкту по встановленню газової котельні, з метою подальшої економії бюджетних коштів – це плани на прийдешній рік в обласному територіальному медичному об’єднанні захисту материнства та дитинства, ціна питання – 8 млн грн. Загалом по енергоносіях у закладу брак коштів у понад 18 млн гривень. Обласна психлікарня має необхідність у встановленні протипожежної сигналізації та проведення капітальних ремонтів системи опалення.
Голова бюджетної комісії Орест Маховський закликав директорів клінік предметно попрацювати із профільним управлінням ОВА щодо формування додаткових бюджетних запитів із найнагальніших потреб та подякував за господарський підхід тим менеджерам, які впроваджують енергозберігаючі технології, залучають грантові кошти, беруть участь у міжнародних проєктах та конструктивно співпрацюють з Національною службою здоров’я. «Можливості обласного бюджету наступного року перекривають оплату енергоносіїв лише на третину. Тому, окремі керівники закладів уже сьогодні працюють, щоб мати можливість покрити ці видатки за рахунок коштів НСЗУ. За підсумками перших трьох місяців прийдешнього року ми побачимо динаміку виконання бюджету, дізнаємося, яким буде перевиконання, відтак будемо доопрацьовувати додаткові потреби галузі охорони здоров’я», – резюмував голова бюджетної комісії облради Орест Маховський.
Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів ініціював фахову дискусію на тему: «Забезпечення конституційних прав і свобод громадян України підрозділами соціального захисту населення в регіонах». Участь у комітетських слуханнях в режимі онлайн взяв заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.
На необхідності вдосконалення механізму соціалізації та інтеграції внутрішньо переміщених осіб у нові умови буття та якості надання соціальних послуг переселенцям на місцях наголосив перший заступник голови профільного парламентського комітету Михайло Цимбалюк. А у Мінсоцполітики повідомили, що в Україні офіційно зареєстровано 4,9 млн ВПО, із них 2,5 мільйони отримують допомогу на проживання. Обсяг різного роду фінансових виплат для ВПО у держбюджеті на 2023 рік сягнув 57 млрд гривень, і цей показник став другим за розміром після пенсійних виплат. Це спонукало урядовців переглянути норми регулювання по виплаті допомоги ВПО.
«Зрештою ми прийшли до висновку, що проблему родин, які втратили своє майно і були змушені переміститися в іншу громаду, лише грошима ми не вирішимо. Тому, спільно із Міністерстворм реінтеграції та Державною службою праці ми поставили за мету зробити усе можливе, залучивши органи місцевого самоврядування та виконавчої влади, для максимальної інтеграції ВПО у громади», – підкреслила перша заступниця міністра Дарія Марчак. Вона зауважила, що задля цього на місцях має бути створено низку передумов. Перше – це питання забезпечення індивідуальним житлом. «Тут є ряд інструментів – це і компенсація за зруйноване житло, і пільгове кредитування, і різного роду моделі соціального житла», – зазначила урядовиця.
Другий напрямок – працевлаштування. Третім компонентом інтеграції родини на новому місці виокремлюють надання соціальних послуг. Серед таких: консультування, інформування, психологічна підтримка, а також послуги з догляду за членами родини, які цього потребують. «На розвиток доглядових послуг для ВПО ми заклали в держбюджеті на 2024 рік додаткове фінансування у розмірі 360 млн грн, які ми будемо використовувати для підтримки місцевих громад і співфінансування послуг з догляду, щоб дорослі працездатні люди могли працевлаштуватися», – підкреслила вона.
Заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт зауважив, що від початку повномасштабного вторгнення у тергромадах області знайшли прихисток близько 80 тисяч внутрішньо переміщених осіб, понад 48 тисяч з яких досі проживають на Волині. «Ми повинні подбати про належний соціальний статус внутрішньо переміщених осіб, однак для кожної такої родини потрібно знайти індивідуальний підхід. Окремі тергромади уже сьогодні працюють над питанням забезпечення ВПО індивідуальним житлом. Однак маємо враховувати, що більшість місцевих бюджетів мають обмежений фінансовий ресурс. Тому виконання делегованих державою повноважень не може повністю лягти на плечі органів місцевого самоврядування», – підкреслив він.
За підсумками комітетських слухань органи місцевого самоврядування мають підготувати конкретні пропозиції щодо законодавчого забезпечення і вдосконалення роботи із соціального захисту ВПО.
У дискусії щодо бюджетних призначень на 2024 рік взяли участь голова обласної ради Григорій Недопад, його перший заступник Юрій Поліщук, депутати обласної ради, представники органів виконавчої влади та користувачі бюджетних коштів – керівники обласних комунальних закладів освіти.
Очільник Волиньради наголосив, що бюджет наступного року надзвичайно обмежений, в тому числі й через вилучення до державного бюджету військового ПДФО, а також скасування чи обмеження для області окремих державних трансфертів. «Військові дії тривають, тож всі сили та засоби йдуть на забезпечення наших сил оборони. Тому треба з розумінням ставитися до тих цифр, які доведені нашим освітнім закладам, а також працювати над залученням коштів з інших джерел», – підкреслив Григорій Недопад.
В закладах, де заробітна плата педагогів фінансується за рахунок освітньої субвенції, відчуватимуть нестачу асигнувань на цю захищену статтю видатків. До прикладу, потреба інституту післядипломної освіти у заробітній платі забезпечена на 80%. Директори Камінь-Каширського вищого професійного училища, Берестечківського профтехучилища, Колківського центру професійної освіти відзначають, що в наступному році у викладачів їхніх закладів будуть «голі» оклади, не вистачатиме коштів на щорічну винагороду та оздоровлення.
В той же час, у низки закладів є проблеми із забезпеченням протипожежного захисту. Так, інститут післядипломної освіти має потребу у закупівлі труб для під’єднання пожежних гідрантів, Луківське та Берестечківське профтехучилища потребують будівництва укриттів, у КП «Відділ соціального розвитку закладів та установ освіти і науки» – на просочування даху та облаштування евакуаційного виходу, а в Колківському центрі профтехосвіти потрібно встановити пожежну сигналізацію. Крім того, майже усім закладам професійної освіти не вистачатиме на виплату стипендій.
У Малій академії наук недостатньо коштів на забезпечення участі вихованців у всеукраїнських конкурсах, потребують збільшення видатків і на заходи з національно-патріотичного виховання. «Така ж ситуація і в Центру позашкільної освіти. На програму національно-патріотичного виховання нам передбачили 3 тис. грн. В той же час, заклади позашкільної освіти виконують левову частину таких заходів», – зазначає директорка Волинського центру позашкільної освіти, депутатка обласної ради Оксана Філіпчук. Крім того, цьому закладу позашкілля не вистачатиме видатків і для участі вихованців у всеукраїнських змаганнях.
Голова бюджетної комісії обласної ради Орест Маховський закликав директорів тих закладів, які потребують будівництва укриття, взяти участь у відповідній державній програмі, а також налагодити співпрацю із головами територіальних громад, на території яких вони знаходяться. Приклад такої співпраці – Нововолинський центр профтехосвіти та Любомльський професійний ліцей – обидва залучили на ремонті роботи по півмільйона гривень із бюджетів своїх громад. «Рекомендую активніше попрацювати з очільниками громад. Так, в громад теж забрали військове ПДФО, але окремі громади не будуть у мінусі, адже не сплачуватимуть реверсної субвенції, а ваші заклади є бюджетоутворюючими», – наголосив Орест Маховський. Він також запропонував закладам освіти попрацювати із профільним управлінням ОВА, аби сформувати додаткові бюджетні запити на найкритичніші потреби.
Її голова Волиньради Григорій Недопад передав під час особистої зустрічі Володимиру Лисковцю – командиру першого самохідного артилерійського дивізіону однієї з військових частин, що виконує бойові завдання на передовій.
На Запорізький напрям прямують квадрокоптер, водонепроникні плащі-намети та засоби гігієни. Крім того, у співпраці з волонтерським центром «Серця Патріотів» вантаж доповнено інженерними лопатами, саперними сокирами, генераторами, газовим та електричним обладнанням та зимовими автопокришками.
Григорій Недопад зазначив, що це не перша допомога особову складу дивізіону зокрема та військовій частині загалом. «Запитів багато, опрацьовуємо їх і обов’язково забезпечимо, аби наші воїни були належно оснащені», – запевнив голова Волиньради.
На знак вдячності за всебічну підтримку Володимир Лисковець від імені бійців та керівництва дивізіону передав голові обласної ради грамоту.
Волиньрада своєю чергою дякує за постійне партнерство і співпрацю благодійним фондам «Таланти України» і «Нова українська надія», а також волонтерському центру «Серця патріотів».
Розпочав роботу офіційний сайт Агенції регіонального розвитку Волині.
На ресурсі- актуальна інформація про міжнародні проєкти, стратегії розвитку територіальних громад, грантову підтримку, а також новації у регіональній політиці.
Все, що ви хотіли знати, відтепер за посиланням:
https://www.volyn.agency
Усіх зацікавлених запрошуємо до співпраці!!! Єдині в прагненні розвитку Волині!
З нагоди ювілею від дня заснування в обласному комунальному закладі відбулась урочиста академія. Привітати колектив та студентів прибули голова обласної ради Григорій Недопад, народний депутат України Ігор Гузь, депутат обласної ради, голова Наглядової ради центру профосвіти Андрій Бокоч, депутат облради Юрій Сиротюк, керівники місцевих територіальних громад та районної влади, директори ЦПО та коледжів, а також роботодавці.
З 1953 року історія установи була нерозривно пов’язана з відкриттям Львівсько-Волинського вугільного басейну та розбудовою Нововолинська. Від колишньої місцевої гірничо-промислової школи до нинішнього сучасного центру професійно-технічної освіти заклад пройшов непростий шлях реформування, становлення та розвитку. Сьогоденням закладу є підготовка якісних робітничих кадрів для легкої і харчової промисловості, сфери обслуговування, будівельної галузі, автомобільного транспорту та електротехнічного виробництва.Загалом – пів тисячі здобувачів освіти.
Багаторічна директорка центру Валентина Приступа пріоритетом своєї роботи визначила оновлення матеріально-технічної бази, осучаснення навчальних програм з перевагою формування практичних навичок. Відтак, починаючи із 2019 року тут створено 2 сучасних навчально-практичних центри: сервісного обслуговування з професій громадського харчування, сфери обслуговування, швейного виробництва та сфери побуту та з професій автомобільного транспорту та електротехнічного виробництва. «Ми також відкрили нові лабораторії з професій кухар та пекар. Наш навчальний заклад може пишатися своїми освітніми традиціями. Серед досягнень- перемога у Всеукраїнському конкурсі якості товарів, робіт та послуг «100 кращих товарів України», першість на міжнародних виставках «Інноватика в сучасній освіті» та «Сучасні заклади освіти». Ми горді членством в Асоціації кулінарів України. На основі наших здобутків ми творимо нову історію закладу, а також виконуємо не менш важливу сьогодні місію -займаємось волонтерством та опікуємось внутрішньо переміщеними особами», – наголосила Валентина Приступа.
Голова Волиньради Григорій Недопад привітав колектив та учнів зі знаковою датою. «За увесь час існування у закладі отримали путівку в життя понад 70-т тисяч професіоналів та кваліфікованих фахівців різних сфер життя. І ця робота продовжується, бо у закладу є майбутнє. На минулій сесії Волиньрада прийняла Нововолинський ЦПО з державної до обласної комунальної власності. Я переконаний, що відтепер ми будемо спільно із досвідченим та активним керівником закладу працювати над його розбудовою та вдосконаленням. Без сумніву, престижність професійно-технічної освіти з року в рік зростатиме», – підкреслив він.
Григорій Недопад також нагородив колектив центру в особі директорки Валентини Приступи цінним подарунком та Подякою голови обласної ради за багаторічну сумлінну працю, високу професійну майстерність, відданість справі, вагомий особистий внесок у розвиток професійно-технічної освіти та у справу навчання і виховання учнівської молоді, а також з нагоди відзначення 70-річчя з часу заснування закладу. Він також вручив ряд відзнак працівникам центру.
Про потреби освітньої галузі та доведені кошториси на 2024 рік говорили під час бюджетних слухань за участі депутатів обласної ради та керівників 36 освітніх установ обласної комунальної власності.
Попри те, що на утримання цих установ у наступному році передбачено майже на 47 мільйонів гривень більше, ніж цьогоріч, освітня галузь відчуватиме додаткову потребу в асигнуваннях на захищені статті в обсязі щонайменше 93 мільйони.
Приміром, якщо педагогам, які утримуються за рахунок місцевого бюджету, передбачені усі основні виплати, галузеві доплати і надбавки, а також матеріальна допомога на оздоровлення в обсязі 100% до посадового окладу, то за рахунок коштів освітньої субвенції педагогічним працівникам забракне майже 41 млн грн. на щорічну винагороду та допомогу на оздоровлення. «Обсяг освітньої субвенції нижчий, ніж в минулому році. І якщо раніше цю різницю ми могли компенсувати з обласного бюджету, то тепер цього робити не можемо. Якщо в минулому році був ресурс – військове ПДФО – то в 2024 році цього немає», – зазначив голова бюджетної комісії Волиньради Орест Маховський.
Крім того, закладам освіти забракне й на харчування, в повному обсязі асигнування на цю статтю передбачені для пільгових категорій здобувачів освіти, для решти ж – коштів вистачить лише до кінця навчального, а не бюджетного року. Загальна потреба на організацію харчування становить 40 млн гривень (при одноденній вартості багаторазового харчування 120 гривень та 48 гривень одноразового). Нестача коштів на виплату стипендій для учнів закладів професійної освіти – це майже 12 млн грн.
Щодо незахищених статей, то на господарську діяльність освітніх закладів наступного року в обласному бюджеті закладено лише 23% від потреби (нестача – понад 53 млн грн).
«Капітальні видатки не передбачені взагалі. Однак, є низка першочергових робіт, пов’язаних з проведенням протипожежних заходів та заходів з безпеки, зокрема облаштування укриттів, ремонтом аварійних дахів, тепломереж, заміною котлів», – зазначає начальниця управління освіти і науки ОВА Наталія Матвіюк.
