Напередодні цієї трагічної дати на Волині відбулися традиційні пам’ятні заходи.

До монументу «Жертвам Чорнобиля», що на меморіалі Вічної Слави у Луцьку, прийшли учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, рятувальники, правоохоронці, представники громадськості та влади. Подвигу і пам’яті ліквідаторів чорнобильської катастрофи вклонився заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт.

До присутніх звернувся голова ГО «Союз інвалідів Чорнобиля м. Луцьк» Степан Ковальчук. Він розповів, що із понад 3,5 тисяч волинських ліквідаторів живими на сьогодні залишилося трохи більше однієї тисячі. «Волинські ліквідатори сумлінно і чесно виконали усі поставлені завдання та свій обов’язок. Багато із них не дожили до наших днів. Мало не щодня відходить у вічність один із нас… Однак ми не стоїмо осторонь біди, яка тепер прийшла на нашу землю. На захист незалежності України зі зброєю в руках стали наші діти й онуки. Ми усі сьогодні як ніколи маємо бути згуртованими у відстоюванні нашої свободи, нації, віри та перемоги», – наголосив він. Степан Ковальчук також висловив вдячність керівництву області та міста за розуміння проблем волинських ліквідаторів та всебічне сприяння у їх вирішенні.

Під звуки символічного Чорнобильського дзвону присутні вшанували пам’ять про ліквідаторів та новітніх українських Героїв хвилиною мовчання і поклали вінки та квіти до монументу «Жертвам Чорнобиля».

На базі Волинської торгово-промислової палати відбувся Форум міжрегіонального партнерства «Волинь економічна», що об’єднав бізнесові кола, науковців, експертів та представників влади обох регіонів. Участь у заході, зокрема, взяли голова Волиньради Григорій Недопад, очільник Рівненської облради Андрій Карауш, заступник начальника Волинської ОВА Олександр Троханенко та заступник голови Рівненської ОВА Олександр Кохан.

Модератор форуму, депутат Рівненської облради Олександр Процюк наголосив: мета зустрічі – налагодження більш тісного діалогу та об’єднання зусиль двох сусідніх регіонів в економічній царині. «Наші регіони максимально наближені один до одного територіально, історично та ментально, подібні за природними ресурсами та людським потенціалом. Настав час зробити крок назустріч один одному в економічній системі координат задля співпраці та розвитку», – зауважив він.

Голова Волиньради Григорій Недопад виступив в рамках першої панельної дискусії, присвяченій економічній складовій міжрегіональної взаємодії. Він наголосив, що конструктивний діалог обох областей на рівні виконавчої та представницької влади був започаткований ще у попередні роки, а в час великої війни, став ще тіснішим. Щодо ж до об’єднання зусиль в галузі економіки, то, на думку Григорія Недопада, це варто робити й з огляду на близькість кордону з ЄС. «Нам першочергово необхідно подбати про те, щоб підприємства, які працюють на теренах Волині та Рівненщини, були конкурентоспроможними. Бо у порівнянні із країнами Євросоюзу ми сьогодні не можемо конкурувати в оплаті праці, а відтак і забезпечити свої виробництва достатньою кількістю працівників», – зауважив він.

Григорій Недопад також анонсував приїзд на Волинь президента Українського союзу промисловців і підприємців Анатолія Кінаха. В рамках цього візиту йтиметься про релокацію бізнесу із прифронтових територій. «У наших планах є також підписання меморандуму між Волинню та Рівненщиною, аби в перспективі всі підприємства, які мають намір перемістити свої виробничі потужності із Запоріжжя, Сумщини, Харківщини, Дніпропетровщини чи Донеччини, знайшли прихисток в наших регіонах. Це вкрай важливо для нас, оскільки йдеться не лише про нові підприємства, а й про людський потенціал, про фахівців, що в перспективі допоможуть нашим областям перетворитись на інноваційно-виробничі», – підкреслив він.

Особливу увагу учасники форуму приділили й покращенню транспортної логістики обох областей та поглибленню міжнародної співпраці. Голова Волиньради Григорій Недопад наголосив на важливості офіційних візитів за кордон перших осіб та впливових представників бізнесу з метою обміну досвідом та презентації потенціалу своїх регіонів. «В умовах обмеженості місцевих бюджетів я також закликаю голів територіальних громад Волині шукати можливості для розширення співпраці із закордонними партнерами та започатковування нових партнерств із самоврядним органами європейських держав, адже це про майбутні спільні проєкти та інвестиції в розвиток», – підкреслив він.

Також учасники заходу обмінялись думками щодо перспектив розвитку спільних для обох регіонів галузей економіки – сільського господарства, деревообробної, видобувної і легкої промисловості, а також енергетичного сектору.

Наступний двосторонній форум організатори планують провести на початку наступного року на території Рівненщини, де продовжиться обговорення нових ідей, підходів та конкретних проєктів.

Зокрема депутат Ярослав Матвійчук адресував клопотання до начальника ОВА та керівниці управління освіти і науки ОВА щодо проблеми гуртожитку Володимирського педагогічного фахового коледжу імені Агатангела Кримського, де мешкають внутрішньо переміщені особи. Оскільки умови проживання бажають кращого, керівництво закладу за рахунок міжнародних донорів запланувало ремонт у кімнатах та капітальне оновлення усього місця тимчасового проживання вимушених переселенців. «Однак для цього спершу потрібен ремонт покрівлі, яка протікає. За власні кошти коледж уже виготовив проєктно-кошторисну документацію. Також це питання неодноразово порушувалось і було й прийнято відповідне рішення ради. Тож прошу на 2025 рік передбачити в обласному бюджеті кошти на проведення ремонту покрівлі гуртожитку», – зазначив Ярослава Матвійчука.

Також він спрямував запит до очільника ОВА і щодо дофінансування Волинського спортивного ліцею, оскільки при формуванні проєкту обласного бюджету на 2025 рік не було враховано у повній мірі кошти на участь ліцеїстів у спортивних змаганнях і навчально-тренувальних зборах.

Депутат Андрій Бокоч просить про передачу маршруту обласного значення сполученням Нововолинськ – Благодатне у відання виконавчого комітету Нововолинської міської ради. Мотивує тим, що орган місцевого самоврядування краще буде здійснювати контроль за вартістю проїзду, дотриманням графіків руху, санітарного стану транспортних засобів, впорядкування перевезення пасажирів пільгових категорій та оперативно реагуватиме на скарги місцевого населення. Ще один його запит стосувався конфлікту на релігійній основі: священник УПЦ (МП) вдарив в обличчя місцеву мешканку, брат якої загинув на війні. Обранець громади просить провести роботу з очільниками та кліриками УПЦ (МП), що досі діють на території області, з метою недопущення випадків насильства – фізичного, морального, психологічного по відношенню до представників релігійних громад Православної церкви України.

Анатолій Філюк направив свій депутатський запит до голови ОВА із проханням звернутися до Кабінету Міністрів України щодо виплат потерпілим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Депутат наполягає, що ст. 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» в значній мірі зменшує соціальні гарантії для населення, яке проживає на забрудненій території. «Є рішення судів про зобов’язання органів Пенсійного фонду України виплачувати розмір доплат відповідно до ст.39 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який передбачений відповідним рішенням суду, що набрало законної сили», – наголошує Анатолій Філюк.

Депутат Сергій Кошарук турбується про забезпечення госпіталів, лікарень, поліклінік, центрів первинної медико-санітарної допомоги, які перебувають в оперативному управлінні обласної та районних державних адміністрацій джерелами альтернативного живлення. «Це зокрема паливними електрогенераторами, накопичувачами електроенергії, сонячними електростанціями та іншим в розрізі потреби по кожному закладу. Прошу запланувати розгляд питання забезпеченості вказаних закладів резервним електроживленням на засіданні профільної та бюджетної комісій, а також з’ясувати стан виконання урядової постанови щодо охоплення системою енергетичного менеджменту закладів, установ і організацій виконавчих органів державної влади на території Волинської області», – підкреслив депутат.

Ігор Волошенюк звернувся до голови ОВА із запитом щодо надання земельних ділянок учасникам бойових дій. За його словами, ветерани звертаються до депутатів зі скаргами на неможливість скористатися правом на отримання землі. Тож просить з’ясувати причину проблеми та її поширеність.

Усі озвучені під час сесії запити були підтримані.

Ці та інші рішення ухвалили депутати під час 29-ї позачергової сесії.

На виконання Закону України «Про основи національного спротиву» більшістю голосів депутати ухвалили рішення про створення комунального закладу «Волинський обласний центр підготовки населення до національного спротиву», завданням якого є організація та координація загальновійськової підготовки цивільних до самооборони, опанування ними практичних вмінь з вправляння зі стрілецькою зброєю, мінування, керування БПЛА, облаштування блокпостів, ведення партизанського опору тощо. Виконувачем обов’язки призначено Ігоря Буренка – інструктора з керування дронами та фахового юриста. Йому спільно з управлінням з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами ОВА доручено розробити Статут комунального закладу, штатний розпис та здійснити всі організаційно-правові заходи з реєстрації установи. Під час обговорення депутати та військовослужбовці 100-ї ОМБр Андрій Козюра та Олександр Пирожик висловили пропозицію максимально використати знання і бойовий досвід ветеранів сталевої сотки, основу якої склали саме загони територіальної оборони.

Під час сесії зі словами вдячності до депутатського корпусу звернувся лучанин Віктор Хвиль за передачу Волиньрадою санітарного автомобіля з усім необхідним реанімаційним обладнанням для бойового підрозділу, в якому несуть службу двоє його синів.

Серед інших ухвалених сьогодні рішень – ліквідація обласного бюро медико-соціальної експертизи на вимогу реформи системи МСЕК. Ліквідаційній комісії доручено провести інвентаризацію майна комунального закладу з наступною передачею його, а також усіх медико-експертних справ. Повноваження МСЕК будуть передані 9-ом закладам охорони здоров’я: обласній клінічній лікарні, обласній інфекційній лікарні, медичному об’єднанню Луцької міської територіальної громади, Луцькій, Нововолинській та камінь-Каширській центральним районним лікарням, Волинській обласній психіатричній лікарі, Ковельському міськрайонному та Володимирському територіальним медичним об’єднанням. На базі цих медичних закладів команди лікарів-практиків і будуть проводити оцінювання. При чому під кожний окремий випадок формуватиметься індивідуальний склад експертної команди. Весь процес фіксуватиметься в електронній системі охорони здоров’я, а персональні дані лікарів і пацієнтів будуть закриті одні від одних до дня оцінювання.

Також за підсумками конкурсного відбору та на підставі рекомендацій профільних депутатських комісій сесія призначила керівників кількох комунальних закладів, зокрема: Тетяну Михалюк з контрактуванням строком на 5 років – директоркою Волинської Малої академії наук, Оксану Білоконь – очільницею комунальної установи «Відділ соціального розвитку закладів та установ освіти і науки» терміном на 3 роки, Руслана Юлдашева – керівником КП «Управління будинком Волинської обласної ради» з 5-річним контрактом.

Під час пленарного засідання позачергової сесії заяву фракції ВО «Свобода» в облараді озвучив її уповноважений представник, депутат та чинний військовослужбовець ЗСУ Олександр Пирожик.

У заяві викладено позицію фракції із закликом до української влади більш активно відстоювати національні інтереси держави та системно реагувати на нову хвилю антиукраїнської істерії у Польщі.

На думку депутата необхідно реагувати на передвиборні ігри польських політиків: «По-перше, у нас із поляками склалися добросусідські стосунки в багатьох сферах. Ніхто з українців не каже, що поляки – вороги. Бо в нас спільний геополітичний ворог – це імперська Росія. Але… Відсутність нашої реакції на такі політичні спекуляції може зруйнувати всі попередні напрацювання, формуючи в поляків думку, що українці – це нація різунів та паліїв. А це вже – не лише питання нашого міжнародного іміджу, це вже питання нашої національної безпеки. По-друге, не варто було дозволяти полякам проводити ексгумаційні роботи в односторонньому порядку. Ми ж розуміємо, що переважно це відбуватиметься в нас, на Волині. Поляки маніпулюватимуть цим дозволом у своїх електоральних цілях і винними робитимуть у першу чергу нас, волинян. Слід було паритетно залишити за собою бодай формальне право проводити аналогічні роботи на території Польщі – в місцях масових українських поховань на Холмщині, Підляшші, Надсянні… По-третє. Схоже, це – лише початок антиукраїнської істерії. Попереду в поляків – президентські вибори. І не здивуюсь, якщо до їх закінчення почуємо від польського Сейму не тільки звинувачення в геноциді поляків, а й нові претензії до України, аж до вимог покаятись і виплатити репарації», – висловив пересторогу депутат.

Відтак, фракція ВО «Свобода» закликає реагувати на такі виклики як на рівні спецслужб, так і офіційної дипломатії, бо такі ініціативи – як мінімум «недружній жест» у сторону України. «Маємо пояснити полякам, що цим самим вони кидають виклик українським воїнам, яким мали би бути вдячні за те, що фронт зараз – на українській, а не на польській території», – зазначається у заяві.

Розпочала роботу позачергова 29-а сесія обласної ради VIII скликання. Зареєструвалося 59 депутатів. У порядку денному – 30 питань. На засіданні присутні народні депутати Ірина Констанкевич та Вячеслав Рубльов, начальник облвійськадміністрації Іван Рудницький, представники правоохоронних і судових органів, військових формувань, голови громад, районних рад та військових адміністрацій, керівники комунальних установ та структурних підрозділів ОВА.

Головне з питань порядку денного – затвердження обласного кошторису на наступний бюджетний період. Вперше за два роки над формуванням фінансового документу депутатський корпус і облвійськадміністрація працювали спільно. Саме на такій співпраці Волиньрада наполягала після передачі ОВА повноважень розпоряджатися бюджетом на час дії воєнного стану. Консенсусу вдалося досягти з призначенням нового очільника виконавчої гілки влади, – на цьому наголосив голова Волиньради Григорій Недопад.

Отже основні показники обласного бюджету на 2025 рік: дохідна частина (без урахування трансфертів з держбюджету) становить майже 1,7 млрд грн, з яких трохи більше 1,5 млрд грн – доходи загального фонду (наповнюється за рахунок ПДФО, податку на прибуток підприємств, плати за надання адміністративних послуг) та 150 млн грн – спеціального фонду (сформовані за рахунок власних надходжень бюджетних установ, екологічного податку та стягнень за шкоду, заподіяну довкіллю). У порівнянні з 2024 роком доходи бюджету збільшуються на 3% або на 49 млн грн.

Як і у 2024 році не передбачена субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання х доріг загального користування місцевого значення. Одночасно, на державному рівні сконцентровані значні фінансові ресурси для підтримки місцевих бюджетів, які на даний час не розподілені. Такі кошти заплановані як за бюджетними програмами, що реалізовуються і у 2024 році, так і за трансфертами, які надаватимуться місцевим бюджетам вперше. Зокрема на облаштування укриттів, модернізацію харчоблоків та протипожежний захист в загальноосвітніх закладах, закупівлю шкільних автобусів та продовження реалізації проєкту «Нова українська школа», а також для підтримки ветеранів, забезпечення житлом їх сімей і розвитку ветеранських, а ще інвестиційних проєктів у сфері охорони здоров’я.

Що ж до видатків, то вони сформовані на підставі поданих головними розпорядниками коштів обласного бюджету бюджетних запитів, а також з урахуванням висновків постійної комісії обласної ради з питань бюджету, фінансів та цінової політики за результатами проведених бюджетних слухань та пропозицій депутатів. Усього витрати обласного бюджету у 2025 році складуть понад 1,8 млрд грн. 80% з них спрямують на оплату праці та комунальних послуг. Майже 250 млн грн передбачено на реалізацію регіональних програм, зокрема Програми фінансової підтримки та розвитку обласних комунальних підприємств та закладів охорони здоров’я, утримання закладів фізичної культури і спорту та реалізацію заходів за Обласною цільовою соціальною програмою розвитку фізичної культури і спорту .

Найбільше видатків в обсязі 975 млн грн передбачено на фінансування освітньої галузі. Це майже на 10% більше до бюджетних призначень на 2024 рік. У загальному обсязі асигнувань враховано висновки постійної комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики обласної ради – додано 5,4 млн грн на: харчування учнів; співфінансування проєкту створення осередку професійної досконалості на базі Колківського центру професійної освіти; виготовлення технічної документації для Ковельського центру професійно-технічної освіти.

На охорону здоров’я передбачено майже 250 млн. грн, з яких 82,4 млн – на утримання трьох освітніх медичних установ, 165,6 млн грн – на фінансування обласних закладів охорони здоров’я. Враховано додаткові асигнування в сумі 2,7 млн. грн за пропозиціями депутатів, а саме на: придбання лікарських засобів для дітей з орфанними захворюваннями; капітальний ремонт укриття госпіталю ветеранів війни; співфінансування проєктів міжнародної технічної допомоги для обласної клінічної лікарні, ВОТМО захисту материнства і дитинства та обласного госпіталю ветеранів війни. Упродовж 2025-2026 років обласні заклади охорони здоров’я здійснюватимуть реалізацію 5 проєктів міжнародної технічної допомоги. На забезпечення їх співфінансування у 2025 році за рахунок коштів обласного бюджету знадобиться понад 11 млн гривень. Поки в бюджеті заплановано на цю мету лише 1,2 млн грн, решту передбачається виділяти за підсумками перевиконання дохідної частини упродовж бюджетного року.

На 2025 рік департаменту соціальної та ветеранської політики враховані видатки в загальному обсязі 240 млн грн. Основна частина спрямована на утримання установ соціального захисту населення: 5 психоневрологічних інтернатів та геріатричного пансіонату, обласного центру соціальних служб, центру соціально-психологічної допомоги, соціального гуртожитку та центру по здійсненню соціальних виплат. Додаткові призначення за пропозиціями обласної ради склали: 500 тис грн – на виконання Регіональної програми підтримки осіб, які брали участь у захисті Батьківщини та членів їхніх сімей; 600 тис – на придбання засобів догляду для підопічних психоневрологічних інтернатів; 500,0 тис – на забезпечення діяльності Горохівського психоневрологічного інтернату. Майже 18 млн грн призначені на утримання закладів, що надають соціальні послуги дітям, які опинилися в складних життєвих обставинах.

Для галузі культури заплановано близько 135 млн грн, ріст видатків до 2024 року становить 9%. На фізичну культуру і спорт – майже 64 млн, з яких фінансуватимуться 12 установ, проведення навчально-тренувальних зборів і змагань з олімпійських та неолімпійських видів спорту, а також виплату стипендій учасникам Олімпійських, Паралімпійських та Дефлімпійських ігор, видатним, молодим та перспективним спортсменам і їх тренерам, видатним діячам, ветеранам та одноразових грошових винагород спортсменам і тренерами області з видів спорту осіб з інвалідністю.

Також 5 млн грн передбачено на реалізацію програм в галузі сільського господарства та заходів Комплексної програми пільгового кредитування «Власний дім». На виконання природоохоронних заходів Регіональної екологічної програми у 2025 році пропонується спрямувати 7,5 млн грн коштів спеціального фонду за рахунок очікуваних надходжень екологічного податку. Їх буде розподілено на співфінансування проєкту “Стале управління водними ресурсами: шлях до відродження Західної України та Східної Польщі”, коригування Регіонального плану поводження з відходами та на субвенцію місцевим бюджетам для здійснення природоохоронних заходів. При цьому враховано висновки бюджетної комісії щодо спрямування 6 млн грн на утримання місцевих автодоріг.

Абсолютною більшістю голосів депутати схвалили обласний бюджет на 2025 рік.

Це найбільше об’єднання різних родів військ є надійною основою української армії. Це воїни, які знають ціну кожного сантиметра української землі. Дякуємо військовослужбовцям та ветеранам сухопутних військ ЗСУ!

Ви – на вістрі боротьби за країну і націю. Б’єтеся героїчно і стійко. Незламна воля та мужність Сухопутних військ Збройних сил України – гордість держави і кожного громадянина. Вічна памʼять і слава усім тим, хто віддав своє життя за свободу та мир. Цей подвиг навічно залишиться в історії, а пам’ять житиме в серцях українців.

Слава сухопутним військам! Слава Героям! Смерть ворогам!

Конкурсна комісія заслухала перспективні наміри з розвитку установ чотирьох претендентів на 3 вакантних посади директорів обласних комунальних установ.

Очільник конкурсної комісії, перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук нагадав, що спершу на підставі поданих кандидатами та документів та кваліфікаційних вимог члени комісії мають ухвалити рішення про допуск заявників до участі у конкурсі. Після презентації претендентами на посади планів перспективного розвитку установи з ними проводиться співбесіда, за результатами якої шляхом таємного голосування обирається переможець.

Тож, на посаду директора Волинської обласної малої академії наук претендувала одна кандидатка – чинна керівниця Тетяна Михалюк, термін дії контракту з якою сплив. У МАН вона працює з 1996 року, 4 останні очолює установу. Серед перспектив розвитку називає рішення МОН про створення на базі малих академій наук центрів інтелектуального розвитку, які стануть осередком проведення предметних олімпіад. «Ми уже маємо такий успішний досвід, то ж будемо розвивати його. Окрім того змагаємося за шанс стати одним з головних майданчиків проведення на Волині всеукраїнських заходів, 4 таких вже провели цьогоріч. Це – престиж, досвід і, що не менш важливо, додаткові кошти як інвестиції в освіту області», – запевнила Тетяна Михалюк. Серед інших перспективних напрямків вона назвала можливість залучення дітей з 4 четвертого класу, третій рік поспіль при обласній МАН діє дитячий університет. Пріоритетним вона вважає і впровадження інноваційних технологій та робототехніки, цей напрямок установа запровадила два роки тому, а цьогоріч Волинь приймала всеукраїнський турнір з робототехніки, а вихованці МАН у складі національної збірної здобули перше місце на змагання у США. На рекомендацію членів конкурсної комісії щодо ширшої залученості до наукової творчості школярів із сільської місцевості Тетяна Михалюк запевнила, що МАН активно співпрацює з громадами, організовуючи там гурткову роботу, для цієї категорії учнів також запроваджено спеціальний проєкт «Літо з наукою». За результатами таємного голосування комісія ухвалила рішення визнати Тетяну Михалюк переможницею конкурсу та рекомендує профільній депутатській комісії та сесії обласної ради укласти з нею контракт терміном на 5 років.

На посаду директора КП «Відділ соціального розвитку закладів та установ освіти і науки» також претендувала одна кандидатка – теперішня керівниця Оксана Білоконь. В системі освіти працює понад 20 років, 4 з них очолює комунальне підприємство, регулювання, моніторинг і аналіз інформації, координація впровадження нормативних документів та матеріально-технічне забезпечення освітніх закладів. Головним досягненням Оксана Білоконь вважає запровадження електронної системи оперативного збору інформації, що значно спрощує роботу органам управління освітою та освітнім закладам. Ще один здобуток, за її словами – це налагодження співпраці з благодійними фондами та міжнародними організаціями, які надають допомогу для зміцнення матеріально технічної бази освітніх закладів. КП «Відділ соціального розвитку закладів та установ освіти і науки» зареєстроване як отримувач такої допомоги і розподіляє її по закладах. Серед проблем, що належить вирішити, претендентка називає застарілу комп’ютерну техніку, яка через обмеженість фінансування оновлюється дуже повільно. Щодо перспектив розвитку, то член конкурсної комісії Ігор Лех висловився за потребу більшого обсягу конкретних намірів з чіткими датами виконання. Після обговорення члени комісії визнали Оксану Білоконь переможцем конкурсу і рекомендують укладення з нею контракту терміном на 3 роки.

Двоє заявників претендували на посаду керівника КП «Управління будинком Волинської обласної ради» – це теперішній директор Ігор Баранчук та Руслан Юлдашев, котрий останніх кілка років працював на керівних посадах у кількох комунальних установах обласного підпорядкування. Ігор Баранчук перелічив роботи з ремонту та утримання будівлі обласної ради, зауваживши, що вдалося би більше, якби не заборгованість обсягом майже 9 мільйонів гривень обласної адміністрації за комунальні послуги. Саме ці кошти, а ще надходження від оренди майна і формують кошторис комунального підприємства. Однак, керівник не зміг відповісти на питання членів комісії про штатну чисельність очолюваної ним установи. Як з’ясувалося, з 20 працівників майже половина – це адмінперсонал. За що керівник був підданий критиці. Депутатам невтямки, яку роботу виконують аж 3 бухгалтери і економіст, тоді як у основних співробітників – техпрацівників зарплатня ледь перевищує мінімальну.

Інший кандидат Руслан Юлдашев розповів, що у його трудовій біографії – 10 років керівництва житлово-комунальним підприємством, то ж сфера, у якій претендує працювати, для нього не нова. Очоливши управління будинком найперше збирається провести аудити кредиторської дебіторської заборгованості та розпочати претензійну роботу з повернення несплаченого, а також енергоаудит будівлі зі встановленням новітніх засобів обліку. У планах також аналіз договорів оренди на предмет перевірки, чи у належному стані орендарі утримують комунальне майно та чи не вдаються до нецільового його використання. Має намір дослідити і ефективність виконання посадових обов’язків кожного з працівників. І лише тоді, стверджує кандидат, можна братися за роботи з попередження виникнення аварійних ситуацій, облаштування безбар’єрності та належного утримання і обслуговування будівлі. Саме Руслана Юлдашева конкурсна комісія і визнала переможцем з рекомендаціями контрактування строком на 5 років. Після схвалення кандидатур профільними депутатськими комісіями остаточне рішення – за сесією облради.

Окрім цього задля максимальної об’єктивності рішень конкурсної комісії депутат Юрій Харченко пропонує додатково готувати пакет нормативно-законодавчої бази, яка регламентує роботу тієї чи іншої галузі, а депутат Ігор Лех наполягає, щоб претенденти, які вже перебували на цій керівній посаді, крім перспективного плану розвитку подавали на розгляд конкурсної комісії і звіт про роботу за попередній період.

Постійна комісія з питань депутатської діяльності, місцевого самоврядування, захисту прав людини, законності, боротьби зі злочинністю та корупцією депутати розглянула проєкти звернень Волиньради до центральних органів влади.

Перше клопотання надійшло від Олицької селищної ради про віднесення селища Олика до категорії міст. Очільник територіальної громади Олександр Прендецький зазначив, що історично Олика була містом, важливим культурним та соціальним центром. У першій половині XVII століття цей населений пункт вважався одним із найбільших міст Волині. Проте у радянські часи древнє місто перетворилося у селище. «Ми прагнемо розвивати туристичний потенціал нашого населеного пункту та зберегти нашу культурну спадщину, тому хочемо повернути історичний статус міста», – наголосив голова громади. Депутати підтримали клопотання та погодили його розгляд на найближчому сесійному засіданні.

Ще одне звернення зініціювала депутатка Волиньради Людмила Кирда, воно стосується соціального захисту постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Йдеться про те, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» порушуються права на соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, оскільки доплата за проживання на забруднених територіях визначається на основі прожиткового мінімуму і становить 1600 грн. «З метою недопущення обмеження конституційних прав та свобод громадян, нових судових позовів та зростання соціальної напруги серед жителів Маневицької селищної територіальної громади та жителів інших територій, віднесених до зон радіоактивного забруднення, просимо внести зміни в Закон України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», – йдеться в зверненні. Члени комісії текст звернення підтримали.

Деталі процедури, а також спосіб формування інших органів, які виконуватимуть повноваження медико-соціальних експертних комісій, сьогодні обговорили під час робочої наради голова обласної ради Григорій Недопад, начальник ОВА Іван Рудницький та керівники профільних структурних підрозділів представницького та виконавчого органів влади.

Найперше керівники області цікавилися питанням працевлаштування працівників МСЕК після завершення процедури ліквідації. До складу Волинського обласного бюро медико-соціальної експертизи входить 10 медико-соціальних експертних комісій, в яких працює 70 осіб. Начальник ОВА Іван Рудницький зауважив, що місцеві МСЕКи не здискредитовані корупційними діяннями, але не можуть бути поза системною реформою, відтак важливо, аби доброчесний персонал, який не може, відповідно до рішення уряду, далі працювати у системі медико-експертних комісій, був працевлаштований. Голова Волиньради Григорій Недопад додав, що серед працівників МСЕК багато професійних і досвідчених фахівців, які будуть корисними у медичній галузі краю, яка, до слова, потерпає від кадрової нестачі.

Начальник управління охоронити здоров’я Юрій Легкодух повідомив, що усі місцеві комісії МСЕК пройшли кілька перехресних перевірок Міністерства охорони здоров’я, і порушень, які б свідчили про неправомірні чи непрофесійні дії, виявлено не було. Не цікавилися діяльністю комісій і правоохоронці. Він запевнив, що кожному із працівників МСЕК було запропоновано варіанти працевлаштування, і переважна більшість погодилася, решта ще розмірковують.

Що ж до нового формату органів, які повинні прийти на зміну МСЕК, то вже визначено 9 закладів охорони здоров’я, де створюються 57 експертних команд, в яких працюватимуть майже дві сотні лікарів-практиків, також затверджено 20 адміністраторів таких команд.

За результатами робочої зустрічі узгоджено, що ОВА невідкладно підготує проєкт рішення щодо шляхів реформування МСЕК. Голова ж Волиньради Григорій Недопад запевнив, що питання буде винесено на найближче засідання сесії.

На засіданні постійної комісії обласної ради, що опікується питаннями міжнародного співробітництва, зовнішньоекономічних зв’язків та інвестицій депутати заслухали інформацію профільного департаменту ОВА щодо участі Волинської області у програмах міжнародної технічної допомоги.

Про основні напрями міжнародного регіонального співробітництва Волині поінформувала директорка департаменту економічного розвитку, зовнішніх зносин та з питань туризму і курортів облвійськадміністрації Вероніка Бальбуза. Вона відзначила високу активність територіальних громад області, які залучають фінансування від провідних міжнародних організацій для реалізації проєктів. Так, за її словами, уклали понад 130 міжнародних угод із Польщею, Німеччиною, Литвою, Італією, США, Францією, Великобританією у сферах освіти, культури, туризму, охорони здоров’я, соціального захисту та економічного розвитку. Волинь також активно співпрацює із такими ключовими партнерами, як Interreg NEXT «Польща – Україна», USAID, програмами: NAKOPA (Німеччина), КУСАНОНЕ (Японія), ПРООН, НЕФКО тощо.

Зокрема Проєкт USAID «ГОВЕРЛА» надає підтримку 10 громадам. «Завдяки програмі ТГ отримали екскаватори, генератори, медичне обладнання, навчальні матеріали та інше обладнання на загальну суму понад 120 млн грн. Крім матеріальної допомоги проєкт допомагає у розробці стратегій розвитку, що забезпечують довгострокове планування територій громад», – зауважила Вероніка Бальбуза.

Програми NAKOPA реалізується на Волині у співпраці з Німеччиною і включає п’ять проєктів, що покликані сприяти покращенню управління відходами та розвивати енергоефективні рішення.

«У 2024 році за програмою КУСАНОНЕ, що фінансується урядом Японії, для Любешівської багатопрофільної лікарні було підписано грантову угоду на закупівлю рентген-діагностичної системи. Цей проєкт ілюструє успішну співпрацю в галузі охорони здоров’я, яка допоможе покращити якість медичних послуг для жителів громади», – зауважила Вероніка Бальбуза.

Щодо проєктів ПРООН, то вони за її словами, зосереджені на підтримці місцевих громад у подоланні наслідків війни та економічному відновленні. Наприклад, було здійснено закупівлю планшетів, систем оповіщення, мобільних кейсів для ЦНАПів, обладнання для кімнати кінезіотерапії тощо.

«В рамках проєкту ГЕФ-ПРООН «Сприяння сталому тваринництву та збереженню екосистем на півночі України» у 2024 році для національних парків «Цуманська пуща», «Прип’ять-Стохід» та Шацького було закуплено оргтехніку, генератори, обладнання для фотопасток, фотоапарати, гумовий човен, стаціонарні метеостанції, радіостанції . Ведуться підготовчі роботи до розробки інтегрованих планів землекористування для громад. Загалом проєкт спрямований на 50 громад Волині», – підкреслила вона.

За програмою НЕФКО (Північна екологічна фінансова корпорація, Данія, Ісландія, Норвегія, Фінляндія і Швеція) продовжується підтримка громад, що допомагають ВПО. «У Ківерцях, Ковелі та Луцьку були реалізовані проєкти з реконструкції житлових приміщень для переселенців. У Нововолинську зараз триває будівництво двох багатоквартирних будинків та спортивного майданчика. Загальна кошторисна вартість цього проєкту становить 7,1 млн євро», – підкреслила Вероніка Бальбуза.

Щодо подальших перспектив і планів, то за її словами, наразі розглядаються можливості нових партнерств із регіонами США, Італії, Великої Британії, Німеччини, Франції. Члени профільної комісії рекомендували профільному департаменту ОВА сприяти більшій охопленості територіальних громад щодо участі у міжнародних проєктах і програмах та залученню їх до міжнародних регіональних партнерств.

Окремо депутати заслухали інформацію щодо реалізації проєктів програми транскордонного співробітництва Interreg NEXT «Польща-Україна 2021-2027», адже це на сьогодні один із найважливіших партнерів з розвитку нашого регіону. Вероніка Бальбуза розповіла, що практична реалізація проєктів за цією програмою розпочалась у 2024 році, зокрема у сферах охорони здоров’я та довкілля на загальну суму близько 866,6 млн грн (з них грантових коштів – 752 млн грн, власне співфінансування партнерів з Волині – 114,6 млн грн). За ключовою тематичною ціллю «Здоровʼя» в області буде реалізовано 9 проєктів, спрямованих на реабілітацію, хірургію, лікування серцево-судинних захворювань, діагностику, створення нейроцентру тощо. У сфері «Довкілля» заявлено 8 проєктів, серед них – 4 інфраструктурні з покращення безпеки, партнером у яких виступає ГУ ДСНС у Волинській області. Ще 2 проєкти передбачають відновлення паркової інфраструктури, зокрема у містах Луцьку та Ковелі. Ще 2 проєкти буде реалізовано в царині управління водними ресурсами.

«Окрім цього, в області буде реалізовано заходи великого інфраструктурного проєкту «Стале управління водними ресурсами: шлях до відродження Західної України та Східної Польщі», що передбачає будівництво мереж водопостачання та водовідведення у Шацькій територіальній громаді», – зауважила Вероніка Бальбуза.

Озвучену інформацію депутати взяли до відома та рекомендували профільному департаменту підготувати детальний звіт за підсумками 2024 року, який буде винесено на розгляд сесії обласної ради.

Такою ж є рекомендація членів профільної комісії і для директора Агенції регіонального розвитку Волинської області Ореста Сорокопуда, який попередньо поінформував депутатів про основні напрями здійсненої роботи та перспективи подальшої діяльності.

Постійна комісія з питань бюджету, фінансів та цінової політики надала остаточні рекомендації та висновки до фінального проєкту обласного бюджету на наступний рік. Участь у роботі комісії також взяли голова Волиньради Григорій Недопад, депутати та керівники профільних управлінь ОВА.

Голова бюджетної комісії Орест Маховський зауважив, що ретельна підготовча робота з формування головного фінансового документу дала хороший результат: «Якщо 2024-й ми починали з бюджетною нестачею у 300 мільйонів гривень на найнеобхідніше, яку завдяки перевиконанню дохідної частини зараз вдалося перекрити, то у 2025-й заходимо, хоч і незначним, але плюсом власних доходів в обсязі майже 50 млн грн у порівнянні з підсумками теперішнього бюджетного року. Окрім того є сподівання і на державні трансферти, 70% яких ще не розподілено місцевим бюджетам. Та найголовніше, що обласний кошторис вдалося максимально збалансувати». Він також додав, що головним пріоритетом залишається підтримка сил безпеки і оборони, і хоч усіх потреб наступного року профінансувати не вдасться, проте найкритичніші будуть забезпечені бюджетом.

Начальник управління фінансів ОВА Ігор Никитюк підтвердив: головні розпорядники коштів подали додаткових бюджетних запитів на суму майже 2 мільярди гривень, тоді як загальний обсяг обласного бюджету на 2025 рік складає 1,8 млрд грн. 80% цього ресурсу буде спрямовано на оплату праці при збереженні мінімальних соціальних стандартів та енергоносії. Він також повідомив, що сьогодні в область надійшла освітня субвенція – головне джерело забезпечення зарплатні педагогам, яка зараз розподіляється. «Що ж стосується капітальних видатків, то на початковому етапі вони заплановані теж в мінімальних обсягах – це 1 млн грн на облаштування укриття в госпіталі інвалідів та ветеранів, а також 4 млн грн – на співфінансування за міжнародними проєктами. Але є обґрунтовані очікування, що наступного року вдасться збільшити дохідну частину, в тому числі і за рахунок бронювання працівників критичних підприємств, чия заробітна плата зросте до 20 тисяч. Тож, сподіваюся, що співфінансування за проєктами міжнародної технічної допомоги буде забезпечено в повному обсязі», – запевнив головний фінансист області.

Орест Маховський зауважив, що на 2025 рік припадає значна частина фінансових зобов’язань обласного бюджету по співфінансуванню в межах 10-18% від загальної вартості вже розпочатих міжнародних програм і грантів. «На 1 вкладену бюджетну гривню ми залучимо 8-9. Те ж саме стосується і державних цільових субвенцій, де частка співфінансування становить 30%. Окрім суттєвого зміцнення матеріально-технічної бази наших освітніх, медичних і соціальних закладів, це ще й забезпечить створення нових робочих місць, а отже й додаткові надходження у вигляді податків і зборів до бюджету. Тому маємо тримати це питання у полі зору», – наполягає голова бюджетної комісії.

Підсумовуючи обговорення, голова обласної ради Григорій Недопад констатував, що за результатами прискіпливого аналізу потреб і можливостей під час бюджетних слухань, а також детальних узгоджувальних консультацій з керівництвом ОВА в проєкті обласного бюджету-2025 враховано усі пропозиції депутатів на вирішення нагальних потреб загальним обсягом у 21 млн грн. Йдеться про збільшення видатків на підтримку дітей, в тому числі й з рідкісними захворюваннями, підопічних у психоневрологічних і геріатричних інтернатах, а також волинян, які потребують дороговартісного лікування чи потерпіли від пожеж. «З 2023 року у нас не було можливості брати участь у формуванні обласного бюджету. Ми цілком усвідомлюємо особливості законодавства воєнного стану, але Конституція непорушна і під час війни, тому переконані, що обласна рада, навіть передавши повноваження розпоряджатися бюджетом військовій адміністрації, усе ж повинна бути залучено до бюджетного процесу. З призначенням нового очільника ОВА консенсусу нарешті досягнуто, з чим я усіх вітаю. Спільно узгоджений проєкт бюджетну на наступний рік днями буде винесений до сесійної зали», – зазначив Григорій Недопад.

У висновках бюджетної комісії її члени одностайністю голосів рекомендували депутатам обласної ради підтримати проєкт рішення Волиньради «Про обласний бюджет на 2025 рік».