Звіт, а також плани розвитку обласного комунального закладу презентував керівник центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Володимир Шмаль. Аналізували здобутки і перспективу діяльності підприємства перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук, начальник управління охорони здоров’я ОВА Юрій Легкодух та керівники структурних підрозділів центру.

За словами Володимира Шмаля, упродовж минулого року волинян обслуговувало 72 бригади екстреної медичної допомоги. Мережа налічує 15 відділень та 32 пункти базування бригад ЕМД. «Минулоріч надійшло майже 196 тисяч викликів, що на 16,5 тисяч більше, ніж у 2023 році. Було здійснено більше 141 тисячі виїздів бригад ЕМД або 72% від загальної кількості звернень. Надано медичну допомогу понад 134 тисячам осіб, більше 55 тисяч пацієнтів доправлено на госпіталізацію», – констатував керівник.

Володимир Шмаль зауважив, що волинська екстренка серед лідерів в країні за кількістю успішно проведених бригадами ЕМД серцево-легеневих реанімацій. Це – результат безперервного фахового вдосконалення та навчання персоналу. Він також запевнив, що задля порятнку людських життів, усі бригади стовідсотково забезпечені як устаткуванням, так і лікарськими засобами. Постійно оновлюється і автопарк центру, так минулоріч він поповнився 11-ма новими каретами швидкої і на сьогодні налічує 102 санітарних автомобілі, у 96% з яких термін експлуатації до 5 років.

Окрім того, Володимир Шмаль наголосив, що минулоріч у співпраці із територіальними громадами було відремонтовано більшість і вмебльовано усі відділення та пункти ЕМД, що дало можливість значно покращити умови для персоналу. «Нам вдалось повністю оновити приміщення Луцького, Маневицького та Камінь-Каширського відділень та пункту ЕМД у селі Сошичне. Проведено ремонтні роботи пунктів в Олиці, Цумані і Голобах, Ківерцівського та Нововолинського відділень ЕМД. Капітально відремонтоване Ковельське відділення екстреної медичної допомоги, там також створено навчально-тренувальний центр. Цьогоріч ми продовжуватимемо цю роботу», – запевнив керівник підприємства.

Від імені засновника перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук подякував колективу волинської екстренки за сумлінну працю з порятунку людських життів. «Заслухавши звіт, ми можемо простежити тенденцію до збільшення кількості викликів, а це свідчить про те, що навантаження на вашу службу зростатиме. Разом із тим, є розвиток служби – оновлення матеріальної бази, рухомого складу, забезпечення медикаментами та обладнанням, а також значний фаховий ріст кадрового потенціалу. Завдяки тісній співпраці із Волинським медінститутом триває підготовка парамедиків, водії швидкої здобувають додаткову кваліфікацію екстрених медичних техніків. Сьогодні виконавча влада області зосередилася на поліпшенні стану автомобільних доріг, відтак, на мою думку, доречно буде врахувати й інформацію бригад швидкої, аби визначити найбільш критичні ділянки на шляху до лікувальних закладів», – зауважив він.

Юрій Поліщук також висловив вдячність керівництву та працівникам волинської екстренки за їх вагому підтримку українського воїнства. Від початку великої війни для потреб Збройних Сил України було передано 18 санітарних автомобілів, закуплено десятки дронів, старлінків, РЕБів, і ця місія не припиняється.

Зі знаменною датою з часу створення вишу викладацький і студентський колективи від імені Волиньради привітав перший заступник голови Юрій Поліщук.

Сьогодні у приватному виші здобувають освіту майже тисяча студентів за 7-ма спеціальностями, серед яких і такі актуальні як фізична реабілітація, соціальна робота і комп’ютерна інженерія. Особливістю інституту є те, що це один з перших в області освітніх закладів, де було створено безбар’єрне середовище, спеціальний навчально-реабілітаційний супровід, а отже й рівні умови доступу до вищої освіти осіб з особливими освітніми потребами. «Інститут по праву пишається цілою плеядою своїх випускників, які стали чемпіонами та призерами Паралімпійських та Дефлімпійських ігор. Ми готуємо кваліфікованих і конкурентоспроможних фахівців, про що свідчить рівень працевлаштування наших випускників», – запевнив директор інституту Сергій Савич.

Він також звернув увагу на активну наукову роботу вишу, значну кількість проведених традиційних і тематичних науково-практичних конференцій, а також міжнародне співробітництво як невід’ємну частину діяльності Луцького інституту розвитку людини Університету «Україна». «Інститут системно підходить до питання інтеграції до європейського та світового освітянського товариства, яке реалізується в поступовому розвитку співробітництва з відомими зарубіжними університетами, організаціями, фондами й установами. Це, зокрема, залучення педагогічних, та наукових працівників іноземних вищих навчальних закладів, академічна мобільність науково-педагогічних працівників та студентів, проведення спільних наукових досліджень, участь у міжнародних освітніх та наукових програмах», – деталізував керівник вишу.

З ювілеєм заснування студентський та викладацький колективи від імені обласної ради привітав перший заступник голови Юрій Поліщук. «Волиньрада ставиться з однаково великою увагою як до комунальних, так і до державних та приватних закладів вищої освіти, оскільки конкурентне середовище сприяє різноманіттю і якості освітнього процесу, зростанню рівня підготовки фахівців. Ваші випускники, зокрема реабілітологи, успішно працюють в обласних комунальних установах. Також депутатський корпус ухвалив рішення про збільшення кількості обласних премій для талановитих науковців, і форма власності освітньої установи більше не буде визначальною для претендентів. 25 років для установи – це вагомий вік. Вам є що згадати і чим пишатися, одночасно, є і перспектива для вдосконалення та розвитку. Хай цей шлях буде успішним», – висловив побажання Юрій Поліщук. Він також відзначив грамотами і подяками кращих працівників інституту.

Такі сертифіковані спеціалізовані курси відтепер спільно запроваджено Волинським медінститутом і Волинською православною богословською академією. Серед перших слухачів – священнослужителі з Волині, Рівненщини, Львівщини, Івано-Франківщини, Тернопільщини та Хмельниччини. Від імені обласної ради їх привітав заступник голови Григорій Пустовіт.

Проєкт «Клінічне душпастирство» – спільна ініціатива Волиньради, Волинської православної богословської академії та обласного комунального закладу вищої освіти – медінституту. Реалізувати її вперше в Україні вдалося, щойно Міністерство охорони здоров’я внесло до класифікатора професій спеціалізацію «фахівець з вищою немедичною освітою – капелан в охороні здоров’я». Досі священники працювали у медзакладах на волонтерських засадах, а після проходження навчання та отримання сертифікату зможуть претендувати на оплачувану посаду.

Керівник курсів від богословської академії пан отець Назар Бабій, який 20 років служить медичним капеланом в головній волинській клініці, з власного досвіду стверджує: запит на духовну підтримку в лікувальних установах величезний і не тільки серед пацієнтів, а й їхніх родичів та медперсоналу, а надто у теперішні важкі воєнні часи. Якщо ж капелани здобудуть іще й спеціальні знання з основ медицини, то результативність служіння подвоїться, переконаний священник.

Ректор богословської академії, протоієрей Володимир Вакін зазначив: попри те, що курс достатньо насичений і складний, охочих його пройти багато. «Щойно розпочала навчання перша група капеланів, і вже сформовано наступну у кількості 20-ти осіб», – запевнив він. За словами очільниці Волинського медінституту Тетяни Пастрик, до навчальної програми включено як теоретичну, так і практичну компоненти опанування базовими знаннями з першої домедичної і медичної допомоги, основ фізіології людини, здорового способу життя, інфекційного контролю та біоетики, психології і психіатрії, догляду за пацієнтами, в тому числі паліативними хворими, дітьми і літніми особами, людьми з інвалідністю і залежностями, та багато іншого.

Заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт висловив вдячність адміністрації медінституту і богословської академії за реалізацію цього надзвичайно важливого проєкту. Він також звернувся до слухачів курсу: «Я знаю, як багато ви робите для наших захисників, їхніх сімей, для тих, хто втратив найдорожчих, змушений був залишити рідні домівки, для волонтерів, для усіх, хто шукає розради і підтримки. Вам довіряють, на вас сподіваються. Кожен з вас відчуває цю велику відповідальність, саме тому ви прагнете зробити ще більше. Стати на шлях навчання, опанувати, по суті, ще одну спеціальність – це теж духовний подвиг. Я бажаю вам успіху у цій важливій місії, вона – заради мирного, самодостатнього і впевненого майбутнього нашої країни та її людей».

Їх детально проаналізували під час колегії департаменту соціальної та ветеранської політики ОВА. Участь у засіданні взяв і перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук.

Звертаючись до присутніх, він зауважив, що питання соціального захисту – це суть переважної більшості депутатських запитів та прийнятих Волиньрадою звернень до центральних органів влади. «Соціальна сфера сьогодні – це напевно найважливіша галузь, а у час великої війни її вага зросла в рази. І в області, і в країні викликів ставатиме все більше. Найперше це пов’язано із ветеранською політикою, адже наші захисники повертаються з війни, є й багато родин загиблих, зниклих безвісти, полонених, тому питання їх належної підтримки та соціального супроводу – надважливе. Одночасно, ми розуміємо, що забезпечити якісні соціальні послуги цим категоріям громадян фінансово спроможні не усі громади. Тому, на моє переконання, ця проблема має вирішуватися і органами влади обласного рівня, і держава повинна звернути увагу, аби рівень надання соціальних послуг був однаковим на усій території області. Окрім ветеранів належить піклуватися і про внутрішньо переміщених осіб, малозабезпечені родини, інші пільгові категорії громадян. Роботи надзвичайно багато. Я переконаний: все вдасться, якщо об’єднати зусилля громад, ОВА та обласної ради і держави», – наголосив Юрій Поліщук.

Підсумовуючи роботу органів соціальної та ветеранської політики Волині за 2024 рік, директорка профільного департаменту ОВА Оксана Гобод зауважила, що на підтримку соціально вразливих верств волинян з державного бюджету було виділено понад 3 млрд гривень. Окремо вона акцентувала увагу на підтримці осіб, які брали участь у захисті Батьківщини, та членів їхніх сімей. Так, минулоріч 75 захисників було забезпечено житлом. Триває їх професійна адаптація, запроваджено інститут фахівця із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб. «Наразі 47 громад ввели штатні одиниці фахівців із супроводу, 5 планують це зробити найближчим часом, 22 громади уже працевлаштували 26 фахівців. Також, для формування єдиної бази надання послуг ветеранам війни було створено е-карту послуг. Минулоріч на базі Луцького НТУ відкрито центр ветеранського розвитку «LNTU VETERAN HUB», Луцькою міською радою створено «ХАБ Ветеран», а у місті Володимирі функціонує ГО «Ветеран ХАБ». Цьогоріч ми продовжуватимемо цю роботу з ТГ, щоб такі інституції були створені у кожній великій громаді», – зауважила вона.

Оксана Гобод також анонсувала, що невдовзі запрацює і новостворене управління ветеранської політики, яке контролюватиме виконання державних програм та ініціатив у цій сфері.

Про те, як залагодити питання, йшлося під час традиційної оперативної наради при начальникові ОВА. Участь у засіданні взяві голова Волиньради Григорій Недопад. «Є запит від людей – через відсутність рейсових автобусів вони не можуть доїхати на роботу, відвідати рідних, добратися до лікарні чи при іншій потребі. Ми маємо це вирішити», – зазначив голова ОДА Іван Рудницький.

Як зазначила заступниця начальника відділу транспорту та пасажирських перевезень департаменту інфраструктури ОВА Тетяна Матвійчук, від голів громад області надійшло близько сотні пропозицій щодо налагодження маршрутного сполучення між населеними пунктами. «Однією з головних причин відсутності пасажирського сполучення є жахливий стан дорожнього покриття. Ми поспілкувалися зі службою автомобільних доріг і з’ясували, що після ремонту доріг запрацюють 7 автобусних маршрутів. Крім того, на запит громад було відновлено 11 маршрутів загального користування, ще 33 пропозиції ОТГ щодо нових маршрутів готуємо виставити на конкурс», – пояснила Тетяна Матвійчук. Вона також додала, що перевізники відмовляються обслуговувати окремі напрямки через їхню нерентабельність, тому, аби задовольнити і пасажирів, і перевізників, маршрути дещо переформатовують.

Директорка ДП «Служба місцевих автомобільних доріг у Волинській області» Оксана Грицюк повідомила, що на умовах пропорційного співфінансування із територіальними громадами цьогоріч в області відремонтують 28 місцевих доріг. «Ми продовжуємо їх обстежувати, складати акти та проводити розрахунки. Вже готова документація на 15 об’єктів на загальну суму 42 млн грн. Роботи плануємо розпочати наприкінці березня – початку квітня. Першочергово будуть ремонтуватися ті автошляхи, якими курсуватимуть пасажирські автобуси», – зазначила Оксана Грицюк.

Під час наради вчергове обговорили питання створення центрів життєстійкості в громадах області. Це заклади, де усі, хто потребує підтримки, можуть отримати першу психологічну допомогу, скерування до потрібних служб та організацій, а також можливість відвідувати групові заняття з психосоціальної адаптації. На сьогодні в області діють лише 4 таких центри – у Луцьку, Володимирі, Зимному та Нововолинську, інші громади визначилися із приміщеннями та планують проводити ремонтні роботи. Не знайшли можливості створення таких центрів лише дві громади. «Наголошую: голови громад мають взяли на особистий контроль підтримку сімей військових, загиблих і зникли безвісти. Це люди, які отримали найбільше емоційне потрясіння під час цієї війни. Тому ми маємо їх підтримувати, створювати для них усі необхідні умови та постійно контактувати», – зазначив Іван Рудницький.

З клопотанням про вирішення проблем і попередження викликів, пов’язаних з цими питаннями, депутати звернулися до Парламенту, Уряду та Президента України.

Так, у зверненні, ініційованому депутатом Віктором Галаном-Влащуком, вказується на серйозну загрозу, яку несе законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення окремих категорій працівників (службовців)». На думку депутатів, пропоноване «встановлення єдиних умов перерахунку пенсій, незалежно від закону, за яким обчислюється пенсія» грубо порушує основні соціальні гарантії військовослужбовців та підриває конституційні принципи правової і соціальної держави.

«Ключовими ризиками цього законопроєкту є: створення нерівних умов для військовослужбовців, адже їхній внесок у забезпечення безпеки держави значно відрізняється від внеску інших категорій населення; повноваження уряду на власний розсуд визначати доцільність проведення перерахунку пенсій, що значно знижує прозорість процесу і створює додаткові ризики для військових пенсіонерів; унеможливлення оскарження порушень соціальних прав військових у судовому порядку; зниження довіри до державних інституцій серед військовослужбовців, які сьогодні є ключовими гарантами безпеки держави; зростання соціальної напруги через нерівність у пенсійному забезпеченні різних категорій громадян», – йдеться у зверненні. Відтак, Волиньрада просить не допустити прийняття зазначеного законопроекту, який призведе до звуження змісту існуючих прав і свобод захисників.

Одноголосно підтримали депутати і звернення авторства депутата Віктора Козака щодо врегулювання проблемних питань українських перевізників при здійсненні міжнародних перевезень територією Польщі. Обґрунтовуючи таку необхідність, він пояснив, що з початком повномасштабного вторгнення між Україною та Європейським Союзом була підписана угода про «транспортний безвіз», яка дозволила вітчизняним перевізникам здійснювати перевезення у країни ЄС без відповідних дозволів. Стверджує: незважаючи на те, що Польща, як член ЄС, дала згоду на підписання такої угоди, польські перевізники всіляко протидіють реалізації її положень, спершу залучаючи фермерів і політичні партії до блокади кордону, а тепер і запровадженням обов’язкової реєстрації в електронній системі моніторингу автомобільних перевезень територією Польщі для всіх вантажів, включно з гуманітарними. Фактично ця система є аналогом електронної версії дозволів, під дію якої підпадають українські перевізники, а польські – ні.

«Відразу після введення цієї системи в дію вітчизняні перевізники зіткнулися з низкою проблем, які набули масового характеру та засвідчили, що нововведення спрямовані передусім на суттєве ускладнення роботи українських перевізників. Вони зобов’язані вносити до системи лише польською чи англійською великий масив даних. Маючи доступ до системи GPS, контролюючі органи РП прискіпливо відстежують маршрут кожної нашої машини, але є чимало місць, де немає покриття мобільного зв’язку, тому сигнал GPS не фіксується, і польською стороною це трактується як порушення правил перевезень, за що призначається штраф, у гривнях – це 130 тисяч. При цьому, якщо турецькі перевізники за весь час дії норми отримали одне таке стягнення, то українські далекобійники – до сотні на добу», – стверджує Віктор Козак.

Тож, у своєму зверненні до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України депутати Волинської обласної ради просять: «невідкладно провести переговори з відповідними інстанціями Республіки Польща щодо врегулювання ситуації, залучивши до них Міністерство розвитку громад і територій України та Міністерство закордонних справ України; провести відповідні перемовини з Європейською Комісією та Генеральним директоратом Європейської комісії з питань транспорту щодо недопущення дискримінаційних кроків у відношенні вітчизняних автоперевізників; розглянути можливість застосування дзеркальних заходів, зокрема у частині внесення зміни до законодавчих актів України щодо значного збільшення розміру штрафних санкцій за порушення правил перевезень іноземними компаніями та запровадження аналогічної до європейської системи моніторингу транспортних засобів іноземних держав, які здійснюють вантажні перевезення територією України».

Третє звернення, ініціатором якого є депутат Анатолій Вітів, стосується недопущення ухвалення законопроєкту про запровадження в Україні інституту множинного громадянства. «Запровадження множинного громадянства в України неминуче матиме незворотні негативні наслідки, зокрема: допускатиме істотний іноземний вплив на виборчий процес та формування влади в Україні, що в умовах гібридної війни з московським агресором є особливо небезпечним для державного суверенітету; створюватиме правові колізії в питаннях мобілізації громадян із множинним громадянством, сплати ними податків, митних платежів та інших обов’язкових зборів, підриваючи тим самим і без того ослаблену війною вітчизняну економіку; критично спростить купівлю української землі іноземцями, позбавивши багатьох українців цього права; значна частина українців за кордоном, у випадку ухвалення закону, зможуть набути друге громадянство і вже ніколи не повертатися в Україну. У проекті закону не передбачено складання іспитів з української мови та історії України для пошукачів громадянства, а фактично пропонується множити число громадян, які не мають уявлення про Україну, її історію, правовий лад і зовсім не володіють українською мовою; також у проєкті немає жодного прямого обмеження для набуття другого громадянства посадовими особами, які представляють Україну в органах державної влади та місцевого самоврядування, що не сприяє консолідації представників влади задля спільної мети – захисту Батьківщини від агресора та відновлення територіальної цілісності України», – йдеться у документі.

Апелюючи до колег, перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук наголосив, що це далеко не всі виклики законопроєкту про множинне громадянство. «Злочинність, тероризм, наркоторгівля – це ті загрози, з якими зараз через міграційну кризу намагається впоратися ЄС і США, і вони цілком можуть стати реальністю і у нас, якщо такий закон буде ухвалено. Тому вимагаємо від представників української влади усунення загроз національній безпеці України, пріоритетного дотримання українських національних інтересів та відмови від будь-яких ініціатив, пов’язаних із запровадженням множинного громадянства», – зазначив Юрій Поліщук. Звернення депутати підтримали.

Зокрема, депутат Андрій Козюра висловив вдячність усьому депутатському корпусу обласної ради, а також керівництву облвійськадміністрації за підтримку ініціативи фракції «Батьківщина» щодо належного забезпечення харчування військових, які перебувають на лікуванні чи реабілітації у медичних закладах області. Досі не виконувалася урядова постанова про фінансування цих видатків Міністерством оборони, відтак вартість харчування для захисників в комунальних медзакладах області, в залежності від їхніх фінансових спроможностей, коливалася від 27 до 185 гривень, хоча мала би становити не менше 200. Спільними зусиллями проблему вдалося залагодити, цьогоріч Міноборони передбачило для Волині понад 88 млн грн на забезпечення упродовж року харчування військовослужбовців за стандартами НАТО з розрахунку 230 грн на день в усіх 23 закладах охорони здоров’я області.

Обранець Ярослав Матвійчук адресував свій запит до очільника ОВА Івана Рудницького та обласного управління освіти та науки щодо співфінансування з обласного бюджету державних інвестиційних проєктів, які реалізовують освітні заклади обласного підпорядкування. А саме: Володимирський педагогічний фаховий коледж ім. Агатангела Кримського бере участь у конкурсі на отримання субвенції з державного бюджету на модернізацію майстерень і лабораторій, енергоефективність, безпеку та інклюзивність освітнього простору; Володимир-Волинський ЦПО створює лабораторію з монтажу та обслуговування систем відновлювальної енергетики; Володимир-Волинський фаховий коледж – навчально-практичний центр з технічного сервісу автотранспортної техніки. Також у запиті депутат клопочеться про спрямування з обласного бюджету 100 тисяч гривень на гідроізоляцію укриття у Володимирській спеціальній школі, де зараз навчається більше ста дітей із особливими потребами. Депутат Ярослав Матвійчук також звертається до ОВА з пропозицією розробки регіонального енергетичного плану у зв’язку із вимогою Закону України «Про енергетичну ефективність», це дасть можливість проаналізувати поточне споживання та генерацію різних видів енергії й спланувати перспективний енергетичний розвиток.

Депутат Віктор Дудечко звернувся до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Волинській області з проханням посприяти у ремонті державного автошляху на ділянці від Локач до села Бермешів, яка практично зруйнована. Також обранець акцентував увагу на незадовільному стані дороги Седлище – Камінь-Каширський – Ковель – Колодяжне – Локачі на ділянці від Локач до Привітного.

Депутат Андрій Бокоч адресував свій запит голові ОВА про потребу відновлення у Нововолинську послуг з підготовки та перепідготовки водіїв та отримання водійських посвідчень. В результаті оптимізації в області залишилося лише 2 сервісних центри – у Луцьку і Ковелі, які надають такі послуги. Оскільки для потреб Волині цього критично мало, обранець громади просить підняти питання перед відповідними структурами.

Андрій Мельник свій депутатський запит скерував до очільника виконавчої влади області та начальника ГУ ДСНС в області щодо стурбованості жителів прикордонного села Ветли Камінь-Каширського району закриттям у їх населеному пункті через брак фінансування пожежної дільниці, а до найближчого пожежною поста – аж 45 кілометрів. Тож задля безпеки жителів громади просить сприяння у відновленні роботи пожежної дільниці.

А депутатка Ористлава Сидорчук звернулась до начальника ОВА Івана Рудницького із проханням надати інформацію щодо стану реалізації нині діючої Комплексної програми розвитку та функціонування української мови у Волинській області на 2023-2026 роки. Вона також просить доручити профільним управлінням ОВА оновити та пролонгувати цей документ з огляду на прийняття Державної цільової національно-культурної програми забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року.

Також обранці громади озвучили ряд заяв фракцій. Депутат Віктор Дудечко від імені фракції «Європейська Солідарність» заявив про необхідність об’єднання усіх сил і засобів на боротьбу з російським агресором та подолання внутрішніх загроз, а також суспільну і політичну згуртованість.

Перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук озвучив заяву фракції ВО «Свобода», на продовження теми, порушеної на попередніх сесіях щодо необхідності протидії ініціативам польських політиків прирівняти ідеологію ОУН-УПА до фашизму, нацизму та комунізму. Так, у нинішній заяві політичної сили йдеться про те, що українська влада має належним чином реагувати на антиукраїнську політику Польщі.

На розгляд депутатів було винесено 36 питань. Кворум склав 54 обранці. Участь у роботі позачергового пленарного засідання також взяли парламентар Вячеслав Рубльов, начальник ОВА Іван Рудницький, лідери громад, очільники районних рад та РВА, керівники правоохоронних структур, органів суду та прокуратури, військових формувань, територіальних представництв центральних органів влади, профільних управліньоблвійськадміністрації.

Враховуючи рекомендації постійної комісії з питань екології, раціонального використання природних ресурсів, депутати прийняли рішення про виділення у користування територій для ведення мисливського господарства 10-ом претендентам – це районні представництва Українського товариства мисливців та рибалок, громадські організації, фермерські господарства та приватні підприємства. У переважної більшості користувачів термін дії договорів закінчився у 2022 році. Відтак, значні площі лісових, водно-болотних, польових угідь відійшли до резерву і залишилися бездоглядними, оскільки, відповідно до законодавства, утримання таких територій Держлісагенцією не фінансується. Серед зобов’язань, які беруть на себе користувачі відповідно до договірних умов, – встановлення меж в натурі та розмежування розпізнавальними знаками на кожну тисячу га угідь; нанесення на планово-картографічні матеріали всіх об’єктів природно-заповідного фонду і врахування їх під час ведення мисливського господарства; охорона та догляд за наданими територіями; дотримання протиепізоотичного та ветеринарного законодавства; облік червонокнижних тварин, а також неухильне виконання правил ведення мисливського господарства у період дії воєнного стану.

Окрім того, на підставі результатів конкурсного відбору та висновків профільних депутатських комісій, сесією призначено з контактуванням терміном на 5 років на вакантні посади керівників обласних комунальних закладів: директора Центру позашкільної освіти – Оксану Філіпчук, начальника Волинського регіонального центру з фізичної культури та спорту осіб з інвалідністю «Інваспорт» – Віктора Галана-Влащука. Також сесійним рішенням затверджено створення Наглядової ради комунального закладу «Нововолинський центр професійної освіти», її статут і персональний склад.

Серед ухвалених сесійних рішень, які стосуються майнових питань, – списання замортизованих основних засобів; передача матеріальних цінностей, зокрема, з балансу КП «Волинське обласне територіальне медичне об’єднання захисту материнства і дитинства апарат УЗД-діагностики – для санаторію «Лісова пісня», партію солодощів – для Заболоттівської спецшколи та медикаменти – для обласної психіатричної лікарні, а також автомобіля 2008-го року випуску з балансу обласної психіатричної лікарні м. Луцьк – для Велицької громади.

Також ухвалено план роботи обласної ради на І-е півріччя 2025 року та умови і терміни подачі депутатських звітів за 2024 рік – письмовий їх варіант належить додати упродовж березня-червня, але не пізніше 10 днів до проведення відкритої зустрічі з виборцями, до 5 липня поінформувати обласну раду про результати обговорення звітів, зауважень і пропозицій, висловлених виборцями.

Відео 30-та позачергова сесія

Перед медичною радою звітував керівник Волинської обласної клінічної лікарні Олександр Дудар. Результати оцінювали: від імені засновника – голова Волиньради Григорій Недопад, від Наглядової ради медичного закладу – її очільник, парламентар Вячеслав Рубльов, від ОВА – заступник начальника Олександр Троханенко та керівник профільного управління Юрій Легкодух.

У надкластерному закладі, що надає високоспеціалізовану медичну допомогу, функціонують 79 структурних підрозділів, з яких 39 – стаціонарні відділення. Тут розгорнуто майже 1000 ліжок, з яких 60 % мають хірургічний профіль. Щороку стаціонарну допомогу отримують більше 45 тис. пацієнтів, виконується понад 24 тис. оперативних втручань. Майже 200 тисяч хворих відвідують поліклініку. Кадровий потенціал – це більше двох тисяч працівників, 80% з них мають вищу кваліфікаційну категорію. Серед лікарської когорти – 7 Заслужених лікарів України, 10 кандидатів медичних наук, 4 доктора медичних наук, ще 24 лікаря працюють над докторськими та кандидатськими дисертаціями.

«Головними умовами надання якісної медичної допомоги в лікарні є створення потужної матеріально-технічної бази, запровадження сучасних медичних технологій, фахова підготовка кадрів на базі провідних вітчизняних та закордонних, визначення пріоритетних напрямів розвитку служб на основі оцінка стану здоров’я населення області, об’єднання та перепрофілізація підрозділів з метою комплексного підходу до діагностично-лікувального процесу, розроблення та впровадження в практику найновіших методик діагностики, лікування та реабілітації хворих, а також система постійного навчання спеціалістів», – окреслив пріоритетні напрямки діяльності менеджменту Олександр Дудар.

Він зазначив, що, незважаючи на воєнний стан, в останні роки вдалося досягти оснащення клініки новітнім високотехнологічним устаткуванням апаратурою: магнітно-резонансним томографом, п’ятьма комп’ютерними томографами, ангіографічними установками, лінійним прискорювачем, рентгенівськими та ультразвуковими апаратами, повністю автоматизованою клініко-діагностичною лабораторією. « Нещодавно в лікарні встановлений новий сучасний ангіограф, який призначений для надання медичної допомоги хворим із гострою патологією, насамперед судин серця та головного мозку. На етапі завершення ведення в експлуатацію 3-теслового МРТ, КТ із сучасною плануючою системою та лінійного прискорювача», – зазначив керівник лікарні.

Пріоритетами перспективного розвитку він назвав високоспеціалізовану хірургічну допомогу, розвиток трансплантології, реабілітації, в першу чергу військовослужбовців, медичної допомоги хворим з серцево-судинними та судинно-мозковими захворюваннями, онкопатологіями. Одним із вагомих здобутків минулого року Олександр Дудар називає відкриття відділення реабілітації в рамках проекту «RECOVERY» на 50 ліжок. «Тут є все необхідне обладнання для активної та пасивної реабілітаційної допомоги, механотерапії, устаткування для переміщення пацієнтів їх вертикалізації та адаптації до самостійного життя. На базі відділення функціонують кабінети терапевта мови та мовлення, зали для фізичної терапії, кабінети терапії, інклюзивна кухня, басейн. Крім того, за залучені спонсорські кошти планується облаштувати під потреби реабілітації і навколишню територію з урахуванням інклюзивності. Зокрема, будуть створені зони відпочинку, спортивні та ігрові оздоровчі майданчики, бігові доріжки, тощо», – поділився планами директор лікарні.

Під час обговорення звіту голова обласної ради Григорій Недопад високо оцінив зусилля колективу з розвитку установи. «Я вражений наведеними цифрами і змінами, які відбулися в медзакладі за останній рік. Вітаю також активну міжнародну та грантову діяльність, які у перспективі розширять і зміцнять потужності клініки. Плани амбітні, тож є над чим працювати і персоналу, і обласній раді як засновнику, і Наглядовій раді як консультативно-дорадчому органу. Пишаюся тим, що наша обласна лікарня належить до лідерів надкластерних медзакладів країни, це підтверджують не лише мої колеги з інших регіонів, але й наші іноземні партнери», – зазначив у своєму виступі очільник Волиньради.

Обидві події відвідали заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт, начальник ОВА Іван Рудницький, народний депутат України Вячеслав Рубльов, начальниця РВА Ольга Черен, голова районної ради В’ячеслав Шворак та Ковельський міський голова Ігор Чайка.

Алея пам’яті присвячена загиблим випускникам та працівникам ліцею, а їхні родини – завжди бажані гості у закладі. Сьогодні вони – у перших почесних рядах. Керівник військового ліцею Павло Боснюк висловив вдячність та співчуття рідним і близьким загиблих захисників. За традицією навчальні взводи ліцею удостоєно честі бути названими іменами полеглих військовослужбовців-випускників. «Від жовтня 2023 року, коли ми відкривали таку ж Алею пам’яті у Луцьку, нажаль Небесний легіон наших випускників поповнився. Але ту ціну, яку вони заплатили за незалежність нашої держави, ми будемо пам’ятати вічно. Ці діти назавжди залишаться у нашому строю!», – наголосив він.

Уже понад тридцять випускників та працівників ліцею загинули на цій війні. Кожного із них присутні вшанували поіменно, за кожним із них пролунав поминальний дзвін. Учасники заходу вшанували Героїв хвилиною мовчання, поклали квіти до пам’ятного фотостенду та спільно виконали Державний Гімн України.

Також сьогодні у ковельській філії ліцею відкрилася оновлена їдальня. «Збалансоване харчування дітей – це про здоров’я і про здатність переносити фізичні навантаження, які вони отримують під час навчання. Процес реконструкції був дуже непростий, і сьогодні я хочу висловити щиру вдячність усім причетним до втілення цього проєкту в життя. Наш підрядник, а це ТзОВ «ВОЛИНЬЕКОБУД», чудово впорався із поставленими завданнями у найкоротші терміни», – зауважив директор ліцею.

Павло Боснюк також розповів, що 50% коштів, які були виділені на реконструкцію їдальні із бюджетів різних рівнів, а це близько 70 млн грн, спрямовано на технологічне оснащення. Загалом тут було здійснено комплекс ремонтних робіт, що включали оновлення систем водопостачання, каналізації, опалення, вентиляції та електроосвітлення, утеплення фасаду і цоколю будівлі, оздоблювальні роботи, улаштування ґанку та пандусу, облаштування протипожежної сигналізації, монтаж ліфтів, заміну вікон і дверей, сантехнічні роботи, а також закупівлю меблів і обладнання. Усі роботи здійснено з урахуванням енергоощадних технологій та інклюзії. Окрім того, в приміщенні встановлене відповідне обладнання задля здійснення відеоспостереження за усіма процесами та сигнал тривоги.

Заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт переказав вихованцям та керівництву закладу вітання з нагоди обох знакових подій від голови та усього депутатського корпусу і висловив впевненість, що обласний військовий ліцей є зразковим не лише щодо організації навчального процесу, а й виховання молодого покоління патріотів. «Кожен із вас обрав складний шлях захисника Вітчизни. Він вимагає сили волі та мужності, загартованості та звитяги, але цей шлях обирають тільки найкращі. Ви – ліцеїсти одного із найкращих закладів і у вас є чудові умови та можливості реалізувати себе та пишатися своїми успіхами. Ви – гордість нашої держави і покликані бути лідерами. Тож будьте ними, не бійтесь випробувань і труднощів, крокуйте вперед з високо піднятою головою», – підкреслив Григорій Пустовіт.

Таке рішення ухвалила сьогодні постійна комісія з питань промисловості, транспорту, зв’язку, паливно-енергетичного комплексу, архітектури, будівництва та житлово-комунального господарства. Участь в її роботі також взяли перший заступник голови облради Юрій Поліщук та керівники профільних управлінь ОВА.

Потреба актуалізувати результати енергоощадних заходів виникла під час аналізу інформації за запитами депутата обласної ради Сергія Кошарука про забезпечення закладів охорони здоров’я області системами резервного живлення та виконання урядової постанови із запровадження систем енергетичного менеджменту в органах влади, комунальних підприємствах та бюджетних організаціях. «Хотілось би розуміти реальний стан справ, аби у разі потреби допомогти закладам охорони здоров’я з вирішенням цих проблем, чи то бюджетними коштами, чи інформацією про активні конкурси на здобуття грантів, чи то з навчанням фахівців з енергоменеджменту», – зазначив автор запитів.

Ситуація із забезпеченням медустанов резервними та альтернативними джерелами струму у депутатів занепокоєння не викликала. За інформацією начальника управління охорони здоров’я ОВА Юрія Легкодуха, на сьогодні в медичних установах налічується понад 300 генераторів, а операційні та реанімації забезпечені ними на 100%. «З 2022 року ми ретельно відслідковуємо наявність як джерел безперебійного живлення, так і паливно-мастильних матеріалів для них. Окрім того, МОЗ запроваджено спеціальну програму, куди медзаклади вносять свої потреби в генераторах, і вони закриваються за рахунок централізованих державних поставок», – запевнив посадовець. Також, за його словами, в 11 закладах охорони здоров’я встановлено сонячні станції, ще 3 уклали угоди на їх монтаж. А в рамках інфраструктурного проєкту МОЗ невдовзі такі отримають і 7 центрів первинної медичної допомоги.

Що ж до впровадження в обласних медичних установах системи енергетичного менеджменту, то, на думку депутатів, ситуація не така оптимістична. Попри те, що в лікарнях з’явилися фахівці з енергоменеджменту, і установи періодично вносять дані до автоматизованої інформаційної системи енергоефективності, цей процес здебільшого формальний. Є випадки, коли навіть після проведення енергозберігаючих заходів, економія ресурсів майже не досягається. Між тим керівник обласної комунальної установи ІАЦ «Волиньенергософт» Олександр Курилюк наполягає: енергоменеджмент – це комплексна послуга, яка передбачає автоматизовану систему моніторингу, порівняльний аналіз показників і рекомендації зі зменшення споживання. І таку послугу, включно з програмним забезпеченням і фаховим супроводом надає його установа. «Для медзакладу це коштуватиме кілька тисяч гривень на рік, а економія на ресурсах може складати десятки тисяч. Більше того, результати енергоаудиту є підставою для зменшення тарифів, що додатково суттєво ощадитиме витрати. Тому роботу в цьому напрямку ватро організовувати як слід», – переконаний Олександр Курилюк. Тож, за підсумками обговорення члени профільної комісії вирішили зобов’язати керівників закладів охорони здоров’я обласного підпорядкування спільно з ІАЦ «Волиньенергософт» до 1 липня проаналізувати ефективність провадження системи енергоефективності і про результати прозвітувати на комісії.

Заслухали члени депутатської комісії і стан виконання своїх рекомендацій щодо утримання місцевих автомобільних доріг загального користування в осінньо-зимовий період та організацію пасажирських автобусних перевезень автобусним транспортом. Як повідомила очільниця ДП «Служба місцевих доріг» у волинській області Оксана Грицюк, цьогоріч, як і у 2024-му, область не отримала державної субвенції на обслуговування автошляхів. «Минулого року вдалося залагодити цю проблему за рахунок 50 млн грн залишків державної субвенції за 2023 рік, ще 19 млн виділив обласний бюджет, 23,4 млн надійшло з місцевих бюджетів громад. Цього року ситуація значно складніша: поки підтверджено фінансування на 2 місяці з обласного бюджету в обсязі 6 млн грн. Ведемо переговори з громадами про співфінансування на ці потреби 50 на 50 в залежності від протяжності доріг на їхній території, в пріоритеті автошляхи, де курсує пасажирський транспорт. І йдеться лише про експлуатаційне утримання без поточного ремонту», – окреслила стан справ посадовиця. Вона також запевнила, що до центральних органів влади спрямовано чергове клопотання про виділення так званої дорожньої субвенції. Що ж до вирішення проблеми пасажирського сполучення за окремими напрямками, то начальник відділу транспорту та пасажирських перевезень департаменту інфраструктури ОВА Назар Романюк переконаний: аби втримати перевізників і задовольнити попит пасажирів, потрібно докорінно модернізувати більшість внутрішньообласних маршрутів. І цей процес, запевняє, уже розпочали, перші конкурси для нових перевізників оголосять на початку лютого.

Депутатська комісія також підтримала ухвалення звернення Волиньради до Парламенту та Уряду щодо врегулювання проблемних питань українських перевізників при здійсненні міжнародних перевезень територією Польщі. Автор звернення, депутат обласної ради і відповідальний секретар Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України Віктор Козак зауважив, після того, як уряд Польщі визнав пункти пропуску об’єктами критичної інфраструктури, аби запобігти блокуванню кордону, польські перевізники і надалі вдаються до дискримінаційних утисків українських колег. «У Польщі 320 тисяч перевізників, у нас – 60 тисяч. Але поляки вважають, що українці створюють їм конкуренцію, і всілякими способами, правдами і неправдами намагаються витіснити нас з території Польщі, декотрі представники відверто кажуть: їдьте через інші країни», – розповів Віктор Козак. Він повідомив, що під тиском далекобійників Сенат Республіки Польща схвалив зміни до законодавства, які запровадили обов’язкову реєстрацію в електронній системі моніторингу автомобільних перевезень для всіх транспортних засобів загальною масою понад 2,5 тонни та всіх видів вантажів, в тому числі і гуманітарних, які перевозяться територією Польщі іноземними суб’єктами господарювання, незареєстрованими у державах-членах ЄС або державах-членах Європейської угоди про вільну торгівлю. «Після введення цієї системи в дію, вітчизняні перевізники зіткнулися з низкою проблем, які набули масового характеру та засвідчили, що нововведення спрямовані передусім на суттєве ускладнення роботи українських перевізників. Вони зобов’язані вносити, при чому лише польською або англійською, дані про реквізити фірми-перевізника, відправника, одержувача, характер вантажу, його вагу, пункти в’їзду/виїзду, GPS-координати місця розвантаження/завантаження тощо. Контролюючі органи РП відстежують маршрут кожного транспортного засобу на території Польщі, адже мають доступ до системи GPS. У прикордонній зоні та в деяких населених пунктах Польщі існують проблеми з мобільним зв’язком, і сигнал GPS не завжди фіксується. Польська ж сторона трактує це як порушення правил перевезень, і перевізників масово штрафують, сума стягнення перевищує 100 тисяч гривень. Пояснення про недосконале функціонування системи зазвичай не беруться до уваги», – обурюється Віктор Козак. Він також повідомив, що подібне звернення Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України готує і на адресу Європарламенту, аби дати належну оцінку таким дискримінаційним діям.

Рекомендації постійної комісії з питань екології, раціонального використання природних ресурсів стосуються виділення територій для ведення мисливського господарства10-ом користувачам – районним організаціям Українського товариства мисливців та рибалок (УТМР),громадським організаціям, товариствам з обмеженою відповідальністю, фермерським господарствам та приватним підприємствам.

Зокрема, пропонується надати в користування 166 тис га, з яких 35 тис га – лісові площі. На угіддя претендують Іваничівська, Любомльська та Камінь-Каширська УТМР, ТзОВ «Мисливське господарство Відродження», МПП «Вероніка», ПП «Спец-Буг», ТзОВ «Хантер-К», ФГ «Соломія Плюс» та ГО «Лісомисливське об’єднання «Буг». Остаточне рішення буде схвалено сесією обласної ради.

«Ми закликаємо вас дотримуватися законодавства в частині ведення мисливського господарства у воєнний час. Крім того, наголошуємо на необхідності ведення обліку червонокнижних тварин», – звернувся до користувачів голова комісії Юрій Ройко. Депутат Сергій Кошарук також запропонував наприкінці року заслухати звіти тих користувачів, які отримали мисливські угіддя до початку воєнного стану, щодо результатів їхньої діяльності.