Під час пленарного засідання позачергової сесії заяву фракції ВО «Свобода» в облараді озвучив її уповноважений представник, депутат та чинний військовослужбовець ЗСУ Олександр Пирожик.

У заяві викладено позицію фракції із закликом до української влади більш активно відстоювати національні інтереси держави та системно реагувати на нову хвилю антиукраїнської істерії у Польщі.

На думку депутата необхідно реагувати на передвиборні ігри польських політиків: «По-перше, у нас із поляками склалися добросусідські стосунки в багатьох сферах. Ніхто з українців не каже, що поляки – вороги. Бо в нас спільний геополітичний ворог – це імперська Росія. Але… Відсутність нашої реакції на такі політичні спекуляції може зруйнувати всі попередні напрацювання, формуючи в поляків думку, що українці – це нація різунів та паліїв. А це вже – не лише питання нашого міжнародного іміджу, це вже питання нашої національної безпеки. По-друге, не варто було дозволяти полякам проводити ексгумаційні роботи в односторонньому порядку. Ми ж розуміємо, що переважно це відбуватиметься в нас, на Волині. Поляки маніпулюватимуть цим дозволом у своїх електоральних цілях і винними робитимуть у першу чергу нас, волинян. Слід було паритетно залишити за собою бодай формальне право проводити аналогічні роботи на території Польщі – в місцях масових українських поховань на Холмщині, Підляшші, Надсянні… По-третє. Схоже, це – лише початок антиукраїнської істерії. Попереду в поляків – президентські вибори. І не здивуюсь, якщо до їх закінчення почуємо від польського Сейму не тільки звинувачення в геноциді поляків, а й нові претензії до України, аж до вимог покаятись і виплатити репарації», – висловив пересторогу депутат.

Відтак, фракція ВО «Свобода» закликає реагувати на такі виклики як на рівні спецслужб, так і офіційної дипломатії, бо такі ініціативи – як мінімум «недружній жест» у сторону України. «Маємо пояснити полякам, що цим самим вони кидають виклик українським воїнам, яким мали би бути вдячні за те, що фронт зараз – на українській, а не на польській території», – зазначається у заяві.

Розпочала роботу позачергова 29-а сесія обласної ради VIII скликання. Зареєструвалося 59 депутатів. У порядку денному – 30 питань. На засіданні присутні народні депутати Ірина Констанкевич та Вячеслав Рубльов, начальник облвійськадміністрації Іван Рудницький, представники правоохоронних і судових органів, військових формувань, голови громад, районних рад та військових адміністрацій, керівники комунальних установ та структурних підрозділів ОВА.

Головне з питань порядку денного – затвердження обласного кошторису на наступний бюджетний період. Вперше за два роки над формуванням фінансового документу депутатський корпус і облвійськадміністрація працювали спільно. Саме на такій співпраці Волиньрада наполягала після передачі ОВА повноважень розпоряджатися бюджетом на час дії воєнного стану. Консенсусу вдалося досягти з призначенням нового очільника виконавчої гілки влади, – на цьому наголосив голова Волиньради Григорій Недопад.

Отже основні показники обласного бюджету на 2025 рік: дохідна частина (без урахування трансфертів з держбюджету) становить майже 1,7 млрд грн, з яких трохи більше 1,5 млрд грн – доходи загального фонду (наповнюється за рахунок ПДФО, податку на прибуток підприємств, плати за надання адміністративних послуг) та 150 млн грн – спеціального фонду (сформовані за рахунок власних надходжень бюджетних установ, екологічного податку та стягнень за шкоду, заподіяну довкіллю). У порівнянні з 2024 роком доходи бюджету збільшуються на 3% або на 49 млн грн.

Як і у 2024 році не передбачена субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання х доріг загального користування місцевого значення. Одночасно, на державному рівні сконцентровані значні фінансові ресурси для підтримки місцевих бюджетів, які на даний час не розподілені. Такі кошти заплановані як за бюджетними програмами, що реалізовуються і у 2024 році, так і за трансфертами, які надаватимуться місцевим бюджетам вперше. Зокрема на облаштування укриттів, модернізацію харчоблоків та протипожежний захист в загальноосвітніх закладах, закупівлю шкільних автобусів та продовження реалізації проєкту «Нова українська школа», а також для підтримки ветеранів, забезпечення житлом їх сімей і розвитку ветеранських, а ще інвестиційних проєктів у сфері охорони здоров’я.

Що ж до видатків, то вони сформовані на підставі поданих головними розпорядниками коштів обласного бюджету бюджетних запитів, а також з урахуванням висновків постійної комісії обласної ради з питань бюджету, фінансів та цінової політики за результатами проведених бюджетних слухань та пропозицій депутатів. Усього витрати обласного бюджету у 2025 році складуть понад 1,8 млрд грн. 80% з них спрямують на оплату праці та комунальних послуг. Майже 250 млн грн передбачено на реалізацію регіональних програм, зокрема Програми фінансової підтримки та розвитку обласних комунальних підприємств та закладів охорони здоров’я, утримання закладів фізичної культури і спорту та реалізацію заходів за Обласною цільовою соціальною програмою розвитку фізичної культури і спорту .

Найбільше видатків в обсязі 975 млн грн передбачено на фінансування освітньої галузі. Це майже на 10% більше до бюджетних призначень на 2024 рік. У загальному обсязі асигнувань враховано висновки постійної комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики обласної ради – додано 5,4 млн грн на: харчування учнів; співфінансування проєкту створення осередку професійної досконалості на базі Колківського центру професійної освіти; виготовлення технічної документації для Ковельського центру професійно-технічної освіти.

На охорону здоров’я передбачено майже 250 млн. грн, з яких 82,4 млн – на утримання трьох освітніх медичних установ, 165,6 млн грн – на фінансування обласних закладів охорони здоров’я. Враховано додаткові асигнування в сумі 2,7 млн. грн за пропозиціями депутатів, а саме на: придбання лікарських засобів для дітей з орфанними захворюваннями; капітальний ремонт укриття госпіталю ветеранів війни; співфінансування проєктів міжнародної технічної допомоги для обласної клінічної лікарні, ВОТМО захисту материнства і дитинства та обласного госпіталю ветеранів війни. Упродовж 2025-2026 років обласні заклади охорони здоров’я здійснюватимуть реалізацію 5 проєктів міжнародної технічної допомоги. На забезпечення їх співфінансування у 2025 році за рахунок коштів обласного бюджету знадобиться понад 11 млн гривень. Поки в бюджеті заплановано на цю мету лише 1,2 млн грн, решту передбачається виділяти за підсумками перевиконання дохідної частини упродовж бюджетного року.

На 2025 рік департаменту соціальної та ветеранської політики враховані видатки в загальному обсязі 240 млн грн. Основна частина спрямована на утримання установ соціального захисту населення: 5 психоневрологічних інтернатів та геріатричного пансіонату, обласного центру соціальних служб, центру соціально-психологічної допомоги, соціального гуртожитку та центру по здійсненню соціальних виплат. Додаткові призначення за пропозиціями обласної ради склали: 500 тис грн – на виконання Регіональної програми підтримки осіб, які брали участь у захисті Батьківщини та членів їхніх сімей; 600 тис – на придбання засобів догляду для підопічних психоневрологічних інтернатів; 500,0 тис – на забезпечення діяльності Горохівського психоневрологічного інтернату. Майже 18 млн грн призначені на утримання закладів, що надають соціальні послуги дітям, які опинилися в складних життєвих обставинах.

Для галузі культури заплановано близько 135 млн грн, ріст видатків до 2024 року становить 9%. На фізичну культуру і спорт – майже 64 млн, з яких фінансуватимуться 12 установ, проведення навчально-тренувальних зборів і змагань з олімпійських та неолімпійських видів спорту, а також виплату стипендій учасникам Олімпійських, Паралімпійських та Дефлімпійських ігор, видатним, молодим та перспективним спортсменам і їх тренерам, видатним діячам, ветеранам та одноразових грошових винагород спортсменам і тренерами області з видів спорту осіб з інвалідністю.

Також 5 млн грн передбачено на реалізацію програм в галузі сільського господарства та заходів Комплексної програми пільгового кредитування «Власний дім». На виконання природоохоронних заходів Регіональної екологічної програми у 2025 році пропонується спрямувати 7,5 млн грн коштів спеціального фонду за рахунок очікуваних надходжень екологічного податку. Їх буде розподілено на співфінансування проєкту “Стале управління водними ресурсами: шлях до відродження Західної України та Східної Польщі”, коригування Регіонального плану поводження з відходами та на субвенцію місцевим бюджетам для здійснення природоохоронних заходів. При цьому враховано висновки бюджетної комісії щодо спрямування 6 млн грн на утримання місцевих автодоріг.

Абсолютною більшістю голосів депутати схвалили обласний бюджет на 2025 рік.

Це найбільше об’єднання різних родів військ є надійною основою української армії. Це воїни, які знають ціну кожного сантиметра української землі. Дякуємо військовослужбовцям та ветеранам сухопутних військ ЗСУ!

Ви – на вістрі боротьби за країну і націю. Б’єтеся героїчно і стійко. Незламна воля та мужність Сухопутних військ Збройних сил України – гордість держави і кожного громадянина. Вічна памʼять і слава усім тим, хто віддав своє життя за свободу та мир. Цей подвиг навічно залишиться в історії, а пам’ять житиме в серцях українців.

Слава сухопутним військам! Слава Героям! Смерть ворогам!

Конкурсна комісія заслухала перспективні наміри з розвитку установ чотирьох претендентів на 3 вакантних посади директорів обласних комунальних установ.

Очільник конкурсної комісії, перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук нагадав, що спершу на підставі поданих кандидатами та документів та кваліфікаційних вимог члени комісії мають ухвалити рішення про допуск заявників до участі у конкурсі. Після презентації претендентами на посади планів перспективного розвитку установи з ними проводиться співбесіда, за результатами якої шляхом таємного голосування обирається переможець.

Тож, на посаду директора Волинської обласної малої академії наук претендувала одна кандидатка – чинна керівниця Тетяна Михалюк, термін дії контракту з якою сплив. У МАН вона працює з 1996 року, 4 останні очолює установу. Серед перспектив розвитку називає рішення МОН про створення на базі малих академій наук центрів інтелектуального розвитку, які стануть осередком проведення предметних олімпіад. «Ми уже маємо такий успішний досвід, то ж будемо розвивати його. Окрім того змагаємося за шанс стати одним з головних майданчиків проведення на Волині всеукраїнських заходів, 4 таких вже провели цьогоріч. Це – престиж, досвід і, що не менш важливо, додаткові кошти як інвестиції в освіту області», – запевнила Тетяна Михалюк. Серед інших перспективних напрямків вона назвала можливість залучення дітей з 4 четвертого класу, третій рік поспіль при обласній МАН діє дитячий університет. Пріоритетним вона вважає і впровадження інноваційних технологій та робототехніки, цей напрямок установа запровадила два роки тому, а цьогоріч Волинь приймала всеукраїнський турнір з робототехніки, а вихованці МАН у складі національної збірної здобули перше місце на змагання у США. На рекомендацію членів конкурсної комісії щодо ширшої залученості до наукової творчості школярів із сільської місцевості Тетяна Михалюк запевнила, що МАН активно співпрацює з громадами, організовуючи там гурткову роботу, для цієї категорії учнів також запроваджено спеціальний проєкт «Літо з наукою». За результатами таємного голосування комісія ухвалила рішення визнати Тетяну Михалюк переможницею конкурсу та рекомендує профільній депутатській комісії та сесії обласної ради укласти з нею контракт терміном на 5 років.

На посаду директора КП «Відділ соціального розвитку закладів та установ освіти і науки» також претендувала одна кандидатка – теперішня керівниця Оксана Білоконь. В системі освіти працює понад 20 років, 4 з них очолює комунальне підприємство, регулювання, моніторинг і аналіз інформації, координація впровадження нормативних документів та матеріально-технічне забезпечення освітніх закладів. Головним досягненням Оксана Білоконь вважає запровадження електронної системи оперативного збору інформації, що значно спрощує роботу органам управління освітою та освітнім закладам. Ще один здобуток, за її словами – це налагодження співпраці з благодійними фондами та міжнародними організаціями, які надають допомогу для зміцнення матеріально технічної бази освітніх закладів. КП «Відділ соціального розвитку закладів та установ освіти і науки» зареєстроване як отримувач такої допомоги і розподіляє її по закладах. Серед проблем, що належить вирішити, претендентка називає застарілу комп’ютерну техніку, яка через обмеженість фінансування оновлюється дуже повільно. Щодо перспектив розвитку, то член конкурсної комісії Ігор Лех висловився за потребу більшого обсягу конкретних намірів з чіткими датами виконання. Після обговорення члени комісії визнали Оксану Білоконь переможцем конкурсу і рекомендують укладення з нею контракту терміном на 3 роки.

Двоє заявників претендували на посаду керівника КП «Управління будинком Волинської обласної ради» – це теперішній директор Ігор Баранчук та Руслан Юлдашев, котрий останніх кілка років працював на керівних посадах у кількох комунальних установах обласного підпорядкування. Ігор Баранчук перелічив роботи з ремонту та утримання будівлі обласної ради, зауваживши, що вдалося би більше, якби не заборгованість обсягом майже 9 мільйонів гривень обласної адміністрації за комунальні послуги. Саме ці кошти, а ще надходження від оренди майна і формують кошторис комунального підприємства. Однак, керівник не зміг відповісти на питання членів комісії про штатну чисельність очолюваної ним установи. Як з’ясувалося, з 20 працівників майже половина – це адмінперсонал. За що керівник був підданий критиці. Депутатам невтямки, яку роботу виконують аж 3 бухгалтери і економіст, тоді як у основних співробітників – техпрацівників зарплатня ледь перевищує мінімальну.

Інший кандидат Руслан Юлдашев розповів, що у його трудовій біографії – 10 років керівництва житлово-комунальним підприємством, то ж сфера, у якій претендує працювати, для нього не нова. Очоливши управління будинком найперше збирається провести аудити кредиторської дебіторської заборгованості та розпочати претензійну роботу з повернення несплаченого, а також енергоаудит будівлі зі встановленням новітніх засобів обліку. У планах також аналіз договорів оренди на предмет перевірки, чи у належному стані орендарі утримують комунальне майно та чи не вдаються до нецільового його використання. Має намір дослідити і ефективність виконання посадових обов’язків кожного з працівників. І лише тоді, стверджує кандидат, можна братися за роботи з попередження виникнення аварійних ситуацій, облаштування безбар’єрності та належного утримання і обслуговування будівлі. Саме Руслана Юлдашева конкурсна комісія і визнала переможцем з рекомендаціями контрактування строком на 5 років. Після схвалення кандидатур профільними депутатськими комісіями остаточне рішення – за сесією облради.

Окрім цього задля максимальної об’єктивності рішень конкурсної комісії депутат Юрій Харченко пропонує додатково готувати пакет нормативно-законодавчої бази, яка регламентує роботу тієї чи іншої галузі, а депутат Ігор Лех наполягає, щоб претенденти, які вже перебували на цій керівній посаді, крім перспективного плану розвитку подавали на розгляд конкурсної комісії і звіт про роботу за попередній період.