На Волині презентували щорічну доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо викликів і перспектив правового захисту громадян в умовах воєнного стану. До обговорення долучилися заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт, депутати обласної ради, а також парламентар Вячеслав Рубльов.

Йшлося про дотримання в області прав ветеранів, військовослужбовців, вимушених переселенців та досвід взаємодії з громадським сектором. «Ми продовжуємо реалізовувати проєкти, спрямовані на наших ветеранів, внутрішньо переміщених осіб, яких Волинь прийняла майже 40 тисяч, здійснювати парламентський контроль за додержанням прав і свобод та моніторингову діяльність, а також відвідуємо різноманітні організації, місця несвободи, вивчаємо, в яких умовах перебувають діти в інституційних закладах», – наголосила Представниця Уповноваженого з прав людини у Волинській області Юлія Спас.

За її словами, в минулому році до офісу Омбудсмена з Волині надійшло понад 2800 звернень та понад 3000 повідомлень про порушення прав і свобод. Найбільше з них – від сімей військовослужбовців, рідних військовополонених і зниклих безвісти. Представники Уповноваженого в області здійснили і 75 моніторингових відвідувань. «Основні питання, над якими працювала наша команда – це додержання прав у секторі безпеки і оборони, при здійсненні мобілізаційних заходів, в тому числі під час несення військової служби, захист прав дітей, соціально-економічних, інформаційних, додержання рівних прав і свобод», – підкреслила Юлія Спас.

Григорій Пустовіт висловив вдячність представникам Омбудсмана та Уповноваженому з прав людини за постійну та результативну роботу. «Права людини і їх додержання є фундаментом демократичної держави. Ми хочемо жити в правовій державі, тому повинні постійно працювати над цим. Наші громадяни повинні відчувати, що вони захищені, що на їхні звернення реагують, їх чують. Вони повинні знати свої права, знати, куди звернутися в разі їх порушення», – зазначив заступник голови обласної ради.

В свою чергу парламентар Вячеслав Рубльов також висловив вдячність Дмитру Лубінцю та команді Омбудсмана за їхню роботу. «Основні питання, щодо яких ми зверталися до Уповноваженого з прав людини – повернення наших волинян з полону. І ці звернення не лишились без відповіді і результату – частина з цих людей уже вдома», – підкреслив Вячеслав Рубльов.

Присутні також обговорили дотримання прав ветеранів на освіту, успішні кейси реалізації реабілітації ветеранів, а також питання співпраці громадських організацій та їхньої допомоги дітям, ВПО, людям з інвалідністю.

Шановні представники волинської медійної спільноти! У час, коли наша держава виборює свободу, ваше слово стало зброєю. Ваша робота — це не лише фіксація подій, а й формування національної свідомості, гуртування суспільства і підтримка тих, хто на передовій. Ви поруч з людьми у найважчі моменти, стоїте на сторожі справедливості і правдивості.

Щиро дякую кожному, хто тримає інформаційну оборону України. Низький уклін тим, хто загинув, виконуючи свій професійний обов’язок. Нехай ваше слово буде вагомим і сильним.

ПРООН в Україні в межах впровадження проєкту «Посилене партнерство для сталого відновлення» за підтримки Уряду Швеції спільно з Агенцією регіонального розвитку Волині навчає проєктні команди. Участь у тренінгу взяв заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт.

Особливості дизайнування та впровадження проєктів місцевого економічного розвитку (МЕР) опановуватимуть понад три десятки проєктних менеджерів з громад, бізнес-асоціацій, громадських організацій та двох волинських університетів.

На важливості побудови ефективних партнерств у цей складний час та в період післявоєнної відбудови наголосив, звертаючись до присутніх, заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт. «Я нещодавно повернувся з Польщі, де брав участь у подібних навчаннях для органів місцевого самоврядування і на власні очі бачив як залучення європейських грантових коштів перетворили здавалось би безнадійно-депресивне шахтарське містечко у динамічно-розвинене. І нам також це під силу, на тлі інших регіонів волиняни демонструють доволі активну позицію у здобутті проєктів міжнародної технічної допомоги. Ваш фронт сьогодні – це пошук і залучення інвестицій, щоб зробити свої громади заможнішими, а життя мешканців комфортнішим. Хто прагне, той досягає результату», – переконаний посадовець.

Тож під час лекцій, воркшопів, інтерактивних сесій та дискусій досвідчені тренери навчатимуть учасників тренінгу як перетворити ідею в якісний проєкт з акцентом на розробку комплексних інклюзивних рішень, що відповідають стратегічним напрямкам розвитку та мають інноваційний підхід до вирішення економічних проблем громади.

Цієї ночі Волинь зазнала наймасованішої повітряної атаки за час великої війни.

Країна-агресор завдала по обласному центру комбінований удар, застосувавши 15 дронів типу “Шахед” та 6 ракет. Понівечена цивільна інфраструктура, житло лучан.

Усі служби працюють, людям надається необхідна допомога. Вдячність силам ППО, рятувальникам, медикам, комунальникам.

На Волині відбулася стартова конференція двох міжнародних проєктів у рамках програми транскордонного співробітництва Interreg NEXT Польща – Україна 2021-2027, які реалізовують пожежно-рятувальні служби області і польських міст Люблін та Августів. Учасників партнерського форуму привітав голова Волиньради Григорій Недопад.

«Спільне просування та реалізація заходів, пов’язаних зі стійкістю до змін клімату – стихійних лих та пожеж» ClimSafe та «Підвищення безпеки на транскордонній території Польщі та України у сфері рятування» HydroGuard – саме за такими напрямками і співпрацюватимуть над втіленням спільних проєктів волинські і польські рятувальники. Крім, власне, партнерів у стартовій конференції також взяли участь представники влади обох сторін, менеджери Програми-донора Interreg NEXT Польща – Україна 2021-2027, а ще працівники ДСНС з усіх регіонів України, які перейматимуть не лише професійний досвід волинських колег, а й їхнє уміння залучати міжнародну технічну допомогу.

Голова обласної ради Григорій Недопад зазначив, що Польща є найбільшим і найактивнішим партнером Волині в реалізації спільних грантових проєктів у різних сферах. «Безпеково-розвиткові програми, реалізація яких стартує сьогодні, допоможуть нам вистояти і здолати воєнні виклики. Адже йдеться про технічне посилення підрозділів, які ліквідовують наслідки атак, розміновують території, рятують людей, доставляють гуманітарну допомогу. Ця співпраця важлива для обох сторін і стане підґрунтям для майбутньої взаємодії, бо досвід українських рятувальників за теперішніх обставин є унікальним», – впевнений Григорій Недопад. Він також відзначив грамотою обласної ради давнього партнера Волині в реалізації українсько-польського проєкту з розбудови добровільних пожежних дружин в громадах, президента добровільної пожежної команди міста Августів-Ліповець Збислава Курчинського.

Мер міста-партнера Августова Мирослав Корольчук додав, що завдяки спільному проєкту волиняни отримають сучасне обладнання, а польська сторона – досвід діяти в надскладних обставинах воєнних дій. «Ми націлені на те, щоб і надалі разом розвиватися. Бажаю, аби отримані рятувальне устаткування і безпекові знання ми застосовували лише у мирний час», – зазначив урядник.

У процесі реалізації проєкту CLIMSAFE для ДСНС Волині передбачено реконструкцію навчально-практичного центру з підготовки пожежних волонтерів, а також тренувального центру рятувальників і закупівлю спеціальної машини радіаційної та хімічної розвідки. За проєктом HYDROGUARD заплановано придбання спеціально обладнаної водолазно-рятувальної станції, а ще пожежної автоцистерни, підводного і повітряного дронів, квадроциклів, комплектів станцій гідроакустичного зв’язку, підводних металошукачів, а також проведення серії навчань.

Під час установчої конференції відбулися і панельні дискусії за проєктними напрямками. Окрім того, українські і польські колеги відвідали підрозділи волинських рятувальників.

В урочистостях з цієї нагоди взяли участь голова обласної ради Григорій Недопад, заступники голови Юрій Поліщук та Григорій Пустовіт, а також народний депутат України Вячеслав Рубльов.

Цьогоріч захід пройшов під символічною назвою «Дякуємо ЗСУ за 11 років». «Насправді, нашому закладу набагато більше – аж 26 років. Коли в 2014 році в Україні розпочалась війна, наш заклад продовжив свою роботу як Академія рекреаційних технологій і права. За цей час ми подолали багато викликів. Пройшли шлях від амбітної ідеї до авторитетного освітнього закладу, який готує фахівців, затребуваних у різних сферах життя, і з гордістю можемо говорити про досягнення наших викладачів і студентів у науці, спорті, громадському та соціальному житті», – зазначила ректорка академії, депутатка Волиньради Людмила Стасюк. Вона також висловила подяку студентам і викладачам за активну волонтерську діяльність –постійні збори гуманітарної допомоги, донати, участь у патріотичних акціях.

Під час урочистостей презентували спільний волонтерський проєкт «Вишиванку одягай – ЗСУ допомагай», який ініціювали АРТіП, Луцький фаховий коледж, управління соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Луцької міської ради та партнери. Мета – збір коштів для потреб 100-ї окремої механізованої бригади.

«Кожен день роботи освітнього закладу в Україні – це нові виклики. Проте, у вас працює та навчається справжня команда вмотивованих, амбітних та натхненних людей, яка долає усі перешкоди. Впевнений, що ви продовжите успішну освітню та наукову діяльність й надалі потужно допомагатимете нашим воїнам», – звернувся до присутніх голова Волиньради. Принагідно Григорій Недопад вручив почесні грамоти обласної ради колективам студентської ради академії, Луцького фахового коледжу рекреаційних технологій і права, а також відзначив студента академії, голову Рівненської громади Юрія Фініковського.

До вітань долучився також парламентар Вячеслав Рубльов. Він подякував студентам та викладачам за невтомну працю задля перемоги та відзначив двох викладачів вишу – Романа Сухацького та Оксану Хомік – подяками народного депутата. Під час урочистостей незмінно добрим словом згадали засновника Академії Романа Карпюка та вшанували його пам’ять хвилиною мовчання.

Четвертий рік поспіль Україна вшановує пам’ять про діточок, які загинули внаслідок розв’язаної росією війни. На території кафедрального собору Святої Трійці у Луцьку відбулася всеукраїнська акція «Голоси дітей», започаткована Оленою Зеленською у Міжнародний день дітей – безневинних жертв агресії.

Скласти молитву за загиблих у війні маленьких українців прийшли духовенство, військові і правоохоронці, представники громадськості і влади. Волиньраду представляв голова Григорій Недопад.

За інформацією державного порталу «Діти війни» з початку повномасштабного вторгнення рф в Україну загинула 631 дитина, 1 975 – отримали поранення, 2 244 – зникли безвісти, 19 546 – були насильницьки депортовані чи переміщені. Понівечене дитинство, важкі травми, обірвані дитячі життя та мрії – це страшні свідчення про воєнні злочини, вчинені загарбниками.

Пам’ятна акція розпочалася хвилиною мовчання, а священники на чолі з митрополитом Луцьким і Волинським Михаїлом відслужити панахиду за малечею. На гілках молодого саду присутні розвісили дзвіночки як символ дзвінких дитячих голосів, яких уже ніколи не почути.

«Ми з року в рік приходимо на це місце з великою любов’ю та пам’яттю про дітей, які були знищені рукою російського окупанта. Найстрашніше, що у ворога немає жалю навіть до дітей. Ми згадуємо і скорбимо, але ця скорбота повинна укріпитися великою любов’ю до своєї землі, до України. І розуміючи, що війна продовжується, а нещадний ворог усім нам відомий, жити ілюзіями ми не маємо права», – наголосив звертаючись до присутніх владика Михаїл.

Такою була головна тема онлайн-круглого столу, який ініціювала Всеукраїнська асоціація органів місцевого самоврядування «Українська асоціація районних та обласних рад» за підтримки Швейцарсько-українського Проєкту DECIDE в межах напряму «Підтримка реформи професійної освіти в Україні». До фахового обговорення долучились перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук та начальниця відділу з питань гуманітарної та соціально-культурної сфери апарату облради Галина Карнаухова.

Нинішній професійній дискусії передував аналіз та узагальнення пропозицій, які попередньо були надіслані секретаріату УАРОР представниками обласних рад. В рамках дискусійної панелі круглого столу також відбувся обмін думками самоврядців з різних регіонів та експертів стосовно основних проблем та ризиків, що виникають в процесі передачі майна з державної у комунальну власність. В результаті дискусії було виокремлено низку узагальнених проблем. Це, зокрема, труднощі з оформленням правовстановлюючих документів на майно, низький темп передачі майна з державної у комунальну власність (адміністративні та процедурні затримки з боку МОН), а також проблеми з реєстраційними діями та юридичним оформленням передачі. Було вказано й на відсутність чітких строків виконання рішень, а також необхідність законодавчих та нормативних змін.

У підсумку учасниками обговорення було напрацьовано низку пропозицій та рекомендацій щодо вирішення головних проблемних питань. Так, в частині вдосконалення майново-правової та технічної підготовки документів, рекомендовано ініціювати централізовану інвентаризацію майна/земельних ділянок профтехосвітніх закладів із залученням органів місцевого самоврядування, БТІ, держгеокадастру; запровадити спрощену процедуру підтвердження права користування майном (у т.ч. через акти постійного користування або рішення органів влади) на період воєнного стану, з можливістю дооформлення документів. Аби зменшити адміністративні зволікання та підвищити ефективність міжвідомчої взаємодії, пропонується створити при МОН міжвідомчу координаційну групу, відповідальну за оперативний розгляд документів з передачі цілісних майнових комплексів у комунальну власність; встановити граничні строки розгляду документів МОН та обласними радами з можливістю автоматичного погодження у разі відсутності зауважень.

Окрім того, з метою методичної та організаційної підтримки регіонів рекомендовано: МОН, за участі Мін’юсту, Мінрегіону та Мінекономіки, розробити покрокову дорожню карту для обласних рад та ОВА, яка охоплює всі етапи передачі майнових комплексів, а також організувати навчальні семінари для профільних працівників обласних рад, департаментів освіти, керівників закладів професійно-технічної освіти щодо практики передачі майна.

Голова Волиньради Григорій Недопад та начальник ОВА Іван Рудницький провели робочу зустріч з керівниками освітніх закладів, що фінансуються з обласного бюджету.

Предмет обговорення – узгоджене планування та прогнозованість фінансування актуальних потреб загальноосвітніх, професійно-технічних, позашкільних установ на друге півріччя цього року та на 2026-й бюджетний рік. Як зазначив очільник ОВА Іван Рудницький, завдяки процедурі бронювання щомісяця спостерігається перевиконання обласного бюджету. Як і раніше у пріоритеті – підтримка сил безпеки та оборони і соціальний захист родин військовослужбовців та полеглих. Однак освіта і охорона здоров’я – галузі, які теж потребують особливої уваги.

Також наголошувалося на комплексному та, одночасно, диференційованому підході до фінансування нагальних проєктів освітніх установ за рахунок коштів обласного, державного (у вигляді цільових субвенцій на умовах співфінансування) бюджетів, а також залученості громад. «Якщо, умовно, перевиконання обласного бюджету складає 75 млн грн, то місцевих – 320 мільйонів, оскільки 64% ПДФО залишається у громадах, і лише 15% – отримує обласна скарбниця. Окрім того, освітні заклади є бюджетоутворюючими в багатьох ОТГ, тому справедливо, коли громади частину цих асигнувань вкладатимуть у розвиток цих установ», – вважає начальник облвійськадміністрації.

Очільник Волиньради Григорій Недопад пообіцяв забезпечити комунікацію керівників освітніх установ з головами громад. Він також наголосив на прагматичному підході до планування капітальних інвестицій, враховуючи реалії воєнного часу. «Клопотань подано багато на сотні мільйонів. Однак, варто зосередитися на найбільш критичних потребах і проєктах, які можливо цілковито завершити. Таким чином, це буде і господарський підхід до вирішення проблеми, і максимально раціональне використання коштів», – переконаний голова обласної ради.

Серед найбільш нагальних проблем керівники освітніх установ називають аварійні мережі, покрівлі, котельне господарство, потребу в модернізації харчоблоків, укриттів, навчально-практичних майстерень та спортивних майданчиків.

У підсумку діалогу сторони домовилися, що кожна освітня установа підготує пропозиції щодо фінансування двох проєктів: один – на друге півріччя цього року, та ще один – на наступний бюджетний рік.

Участь у науково-практичному форумі «Минуле і сучасне Волині і Полісся. Бібліотеки в контексті національного відродження та утвердження державності» взяли перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук, представники книгозбірень області, науковці, дослідники, краєзнавці та студенти.

Т.в.о. директора обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки Наталія Гранич зауважила, що бібліотеки Волині стали волонтерськими хабами з перших днів повномасштабного вторгнення. «Тут реалізовували волонтерські проєкти, відбувалися курси з медичної та бойової підготовки, надавалася психологічна допомога тим, хто цього потребує. Досі бібліотеки продовжують цю діяльність», – розповіла Наталія Гранич.

Крім волонтерської бібліотеки активно провадять і основну діяльність, виконують наукові дослідження, сприяють формальній і неформальній освіті, самоосвіті та саморозвитку, а також допомагають іншим установам. Так, в межах всеукраїнського проєкту «Вільні читають українською!» бібліотека імені Олени Пчілки передала 2 тис примірників книг для Миколаївської обласної бібліотеки.

«Нинішня конференція – це як проміжний підсумок діяльності наших книгозбірень. Важливо, аби про щоденну роботу бібліотек суспільство знало та розуміло її значення. В добу інтернету змінюється кількість відвідувачі і самі відвідувачі, але наші книгосховища навчилися долати ці виклики. Хочу наголосити, що обласна рада докладає та докладатиме усіх зусиль, щоб наші бібліотеки розвивалися та були збережені. Маю надію, що вже невдовзі ми матимемо ресурс для того, аби на належному фінансовому рівні підтримувати наші книгозбірні», – зазначив Юрій Поліщук.

Під час пленарного засідання науковці також обговорили питання формування, наповнення та збереження документальних фондів бібліотек, взаємодію книгозбірень із громадськістю, освітніми закладами та неурядовими організаціями. Свої дослідження на конференції представили понад 40 учасників.