У черговому засіданні Комісії для оціни і віднесення територій до функціональних типів взяв участь голова Волиньради, віцепрезидент Української асоціації районних та обласних рад з питань регіональної політики Григорій Недопад.

На порядку денному – визначення територій з особливими умовами для розвитку. Це, зокрема, території з низьким рівнем соціально-економічного розвитку: громади, які упродовж останніх трьох років мали індекс податкоспроможності менше, аніж 0,45 і які отримують базову дотацію з Держбюджету. «За даними Мінфіну таких територіальних громад в Україні 208. Найбільше сконцентровано у регіонах, де ведуться активні бойові дії, а це від Херсонської до Харківської областей, також це значна частина невеликих громад Чернівецької, Закарпатської, Івано-Франківської, а також північ Волинської та Рівненської областей. Є регіони, де таких громад немає взагалі, тобто там ситуація відносно стабільна», – зауважив експерт, член Комісії, голова ГО «Товариство дослідників України» Павло Остапенко.

Наступний функціональний тип територій, який затвердили члени комісії, ті, що мають природні обмеження для розвитку, зокрема гірські. «Ми визначили, що населені пункти, які належать до цього типу входять до складу 85 територіальних громад із чотирьох областей, а саме Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької», – зазначив експерт.

Наступний підтип територій, що мають природні обмеження для розвитку, – це заліснені, де рівень лісистості перевищує 50% загальної площі. Джерелом інформації для визначення таких громад експертами є офіційні дані Держлісагенства. «Загалом в Україні є 101 заліснена громада із 12 регіонів. У Волинській області такими визначено: Шацьку, Цуманську, Маневицьку, Прилісненську та Заболоттівську громади», – повідомив Павло Остапенко.

Під час дискусії йшлося про необхідність змінити критерій заліснення з 50% до 40%. Так, голова обласної ради Григорій Недопад зауважив, що на Волині заліснених громад є значно більше, ніж 5. Він рекомендував експертам переглянути показники по територіях Любешівської, Ратнівської та Камінь-Каширської громад.

Окрім того, була піднята тема безпекових обмежень у прикордонних громадах. «На прикладі Волині зауважу, що вздовж усього прикордоння, і це стосується не лише кордону з Білоруссю, а й з Польщею, є території, куди просто не можуть потрапити люди, оскільки це є прикордонна смуга», – зауважив Григорій Недопад.

За результатами дискусії члени Комісії рекомендували переглянути критерії щодо типів територій для усіх прикордонних громад держави.

З нагоди поважної дати педагогічний та учнівський колективи привітали заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт, депутати Ярослав Матвійчук та Андрій Бокоч, представники районної та місцевої влади, військовослужбовці та волонтери, ветерани і випускники коледжу, освітяни, роботодавці, партнери та друзі.

Директор Володимир-Волинського фахового коледжу Олександр Коновалюк, який очолює заклад понад 20 років, розповів про історію становлення закладу та людей, які її творили. «Упродовж століття наш заклад трансформувався з ремісничої школи до закладу фахової передвищої освіти, ми готуємо кваліфікованих молодших бакалаврів за спеціальностями: агроінженерії, автомобільного транспорту, геодезії та землеустрою, електроенергетики, електротехніки та електромеханіки, а також правничої діяльності», – зауважив керівник.

Він також додав, що пишається більш ніж 44 тисячами випускників, які розбудовують агропромисловий комплекс регіону і держави та демонструють високий рівень професіоналізму та якісної освіти, отриманої в стінах рідного коледжу.

Із вітальним словом на адресу педагогічного колективу та студентів коледжу звернувся заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт: «Володимир-Волинський фаховий коледж – один із найстаріших навчальних закладів нашого регіону і по праву може пишатися своєю історією, викладачами, випускниками та студентами. Нинішній столітній ювілей є свідченням зв’язку поколінь та гарної репутації. Десятиліттями тут готували фахівців для провідної на Волині галузі – сільського господарства. Завдячуючи вашим випускникам в регіоні динамічно розвивалось аграрне виробництво. А це і у мирний, і у військовий час – запорука продовольчої безпеки країни. Чимало вихованців закладу сьогодні взяли до рук зброю і відстоюють незалежність України, тож ви виховуєте не лише хліборобів, а й справжніх патріотів», – підкреслив Григорій Пустовіт.

Він також вручив Почесні грамоти обласної ради кращим працівникам коледжу: заступниці директора з навчально-виробничої роботи Наталії Матусевич, завідувачці навчально-методичним кабінетом Тетяні Осичко, завідувачу технічного відділення Олександру Рибаю, завідувачці відділення загальної підготовки Надії Шемчук та методисту Олегу Ковальчуку.

Учасники урочистостей мали також нагоду долучились до збору коштів на підтримку ЗСУ під час благодійного ярмарку, що був розгорнутий у фойє коледжу.

В рамках меморандуму про співпрацю голова Волиньради Григорій Недопад спільно з очільницею Волинської організації Товариства червоного Хреста України, представниками національного комітету ТЧХУ та Німецького Червоного Хреста у якості гуманітарної допомоги передали громадам підсилювачі мобільного зв’язку та портативні зарядні станції.

25 комплектів обладнання загальною вартістю понад 1 млн грн призначаються місцевим пожежним охоронам і добровільним пожежним командам для підтримання стабільного мобільного зв’язку і безперебійної подачі електроенергії, а отже й – ефективного управління та своєчасного реагування на надзвичайні ситуації. У понад сотні таких підрозділів у громадах несуть службу майже 350 добровольців. Лише за минулий рік вони здійснили без малого півтори тисячі виїздів на гасіння пожеж, частину з яких ліквідували без залучення професійних підрозділів ДСНС.

Голова Волинського осередку, віце-президентка ТЧХУ Валентина Пришко зазначила, що чергова гуманітарна місія є продовженням багаторічної співпраці між органами влади, Державною службою з надзвичайних ситуацій України, Товариством Червоного Хреста України та партнерами з Німецького Червоного Хреста. «Безпека мешканців територіальних громад, закладів соціальної сфери і освіти, об’єктів критичної інфраструктури – це пріоритетні напрямки нашої діяльності. Обладнання, яке сьогодні передаємо, – це про порятунок життів, збереження майна. Дозвольте нагадати: ми поруч, і наша підтримка громад триватиме», – запевнила вона.

«Сьогоднішня подія – це ще один крок до поліпшення стабільної комунікації, підвищення рівня безпеки у територіальних громадах, а головне – нашої стійкості, спроможності протистояти природним, техногенним і воєнним викликам. Вчергове висловлюю вдячність за актуальну підтримку у різних сферах та надійне партнерство організаціям Товариству Червоного Хреста Волині, України, Німеччини та їхнім донорам», – зазначив у своєму виступі голова Волиньради Григорій Недопад.

На знак вдячності за допомогу і підтримку 15 представників громад заявили про намір поповнити лави червонохресного руху. Серед добровольців люди різних професій – освітяни і медпрацівники, інженери і механізатори, священик і бухгалтер, управлінці та активісти на заслуженому відпочинку. Посвідчення волонтерів Товариства Червоного хреста України їм вручила Валентина Пришко.

Тему «Краєзнавчі дослідження Волині та Полісся» приурочили до 80-річчя від дня народження історика, краєзнавця, педагога Геннадія Бондаренка. Участь у відкритті форуму взяв перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук, народна депутатка України Ірина Констанкевич, академічна спільнота, краєзнавці, історики, музейники та студентство.

Голова оргкомітету конференції, очільник обласної організації Національної спілки краєзнавців України, професор Анатолій Шваб зауважив, що поле конференції охоплює розкриття постаті Геннадія Бондаренка як дослідника і педагога, його краєзнавчої спадщини, історіографії та джерелознавчих вишукувань, а також актуальних питань волинезнавства. Усі доповіді та матеріали будуть оформлені в окреме видання.

Перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук подякував організаторам форуму за пошанування пам’яті та продовження справи Геннадія Бондаренка, під керівництвом якого і сам займався дослідженням історії рідного краю, навчаючись на історичному факультеті ВНУ. «Він зумів прищепити мені глибоку любов до краєзнавства. Саме за його порадою я писав дипломну роботу про історію одного з населених пунктів. Відтоді минуло вже понад 25 років, а я і далі збираю інформацію про історію цього села і всі зібрані матеріали міг би уже помістити у монографію. У мене дуже багато гарних спогадів про Геннадія Васильовича. Він був великим книголюбом, інтелектуалом, залишив колосальну історичну та краєзнавчу спадщину, яка донині є полем для досліджень, відкриттів та роздумів. Вшановуючи сьогодні Геннадія Бондаренка, ми вшановуємо й цілу когорту волинських краєзнавців, які впродовж десятиліть працюють над вивченням історії рідного волинського краю», – зауважив він.

Народна депутатка України Ірина Константевич розповіла, що свого часу працювала разом із Геннадієм Васильовичем у Лесиному виші та незмінно дослухалась до його авторитетної думки і донині, будучи парламентаркою, продовжує працювати з його краєзнавчими працями. «День народження Геннадія Бондаренка внесено у державну постанову про відзначення цьогорічних ювілейних і пам’ятних дат. Держава розуміє цінність, значущість і вагу таких учених. Його дослідження є частиною і нашої державної інформаційної безпеки, особливо у час війни», – підкреслила вона.

Довідково:

Геннадій Бондаренко – кандидат історичних наук, Лауреат премії імені Дмитра Яворницького Всеукраїнської спілки краєзнавців, професор кафедри археології та спеціальних історичних дисциплін Волинського національного університету імені Лесі Українки. Один з організаторів Українського краєзнавства. Голова Волинського обласного товариства краєзнавців (від 1989), член правління Національної спілки краєзнавців України. Брав безпосередню участь у розробці герба і прапора Волинської області на основі історичних традицій краю. З 2005 року за його ініціативи в школах було запроваджено програму факультативного курсу «Волинезнавство».

Відбулася конкурсна комісія з визначення претендента на зайняття посади директора Олицького психоневрологічного інтернату.

За словами голови комісії Юрія Поліщука, на конкурс подано документи від одного кандидата – це чинний керівник соціального закладу Сергій Кучер, термін дії попереднього контракту з яким сплив. Відповідно до умов конкурсу, претендент повинен представити перспективний план розвитку установи та пройти співбесіду.

Сергій Кучер розповів, що зусилля персоналу інтернатної установи спрямовані на створення комфортних умов проживання, реабілітації і дозвілля підопічних, а це чоловіки зі стійкими психічними розладами. На сьогодні у закладі мешкає 130 осіб, десятеро з яких – візочники. «Забезпечуємо медичне обслуговування: щорічні профілактичні огляди, реабілітація за індивідуальним планом, при потребі – стаціонарне лікування, є цілодобовий медичний нагляд. Завдяки підсобному господарству підопічні мають повноцінне збалансоване харчування, в тому числі й дієтичне. Надається правнича допомога. Багато уваги приділяємо дозвіллю та саморозвитку – це творчі гуртки, є футбольна команда, духовна і працетерапія, влаштовуємо екскурсії», – запевнив кандидат. Що ж до перспектив розвитку, то Сергій Кучер зазначив, що пріоритетним завданням є реконструкція санітарних кімнат та їдальні відповідно до вимог інклюзивності. Задля цього вже виготовлена проєктно-кошторисна документація. Оскільки інтернатна установа перенаселена, то планується також розширення кімнат денного перебування, створення спеціально облаштованої зони для трудотерапії та літнього майданчика для дозвілля і активностей.

За результатами таємного голосування члени комісії визнали Сергія Кучера переможцем конкурсного відбору на посаду директора Олицького психоневрологічного інтернату та рекомендували укласти з ним контракт терміном на 5 років.

Голова обласної ради Григорій Недопад від мені засновника з управлінською командою територіального дитячого медичного об’єднання обговорив практичні кроки впровадження нового міжнародного проєкту від фундації «Дім Рональда МакДональда».

Ця благодійна організація має 50-ти річну історію гуманітарних проєктів у світі. Один з напрямків – це допомога з впровадження найкращих міжнародних практик з сімейно орієнтованої медицини задля здоров’я дітей. Стрижнева програма фундації в Україні — створення сімейних просторів в обласних дитячих лікарнях, де діти користуються перевагами якісної охорони здоров’я, а їхні рідні можуть бути поруч, підтримувати й брати активну участь у догляді та лікуванні.

«У нас три дитячих реанімації. І, звісно, рідні хочуть бути поруч зі своєю малечею у важкий період порятунку і виходжування. Маємо відділення онкогематології, де дітки лікуються іноді до 6 місяців. І навіть після досягнення ремісії, вони роками приїздять до нас з усієї області на контрольні обстеження, які часто складно провести упродовж одного дня. І було би чудово мати окремий простір, де батьки і діти могли б з комфортом якийсь період проживати. Тому ми наполегливо шукали комунікацію з фундацією «Дім Рональда МакДональда», аби така сімейна територія з’явилася і в нашій лікарні», – розповіла генеральна директорка об’єднання захисту материнства і дитинства Ірина Горавська.

Перша зустріч з благодійниками відбулася наприкінці січня. За словами очільниці медоб’єднання, вони належно оцінили якість надання і широкий спектр медичних послуг, а також зусилля адміністрації зі створення комфортних і безпечних умов для малих пацієнтів, тому відразу дали згоду на втілення тут свого проєкту «Сімейна кімната». Рішення уже погоджено в центральному офісі фундації, що у Чикаго, і, навіть, знайдено меценатів, які й фінансуватимуть ініціативу. Простір включатиме відокремлені місця для ночівлі батьків, в тому числі з дітьми, санітарні і душові кімнати, ігрові куточки, а також зони для приготування і приймання їжі.

Сьогодні Григорій Недопад огляну площі, а це 150 квадратних метрів, на яких планують облаштувати сімейний простір. «Це дуже актуальна ініціатива, яка забезпечить новий рівень підтримки наших маленьких пацієнтів і їхніх батьків у важкий період. При потребі обласна рада, як засновник, готова долучитися до реалізації проєкту», – зазначив голова Волиньради.

Наступний візит керівника фундації «Дім Рональда МакДональда», під час якого буде представлено деталізований проєкт і обговорено етапи втілення, запланований у середині березня.

Участь у підсумковому, за результатами діяльності у 2025 році, засіданні колегіального органу управлінців від медичної галузі області взяв голова Волиньради Григорій Недопад.

Начальник управління охорони здоров’я Юрій Легкодух детально проаналізував усі аспекти і показники функціонування медичної системи області за минулий рік. Серед ключових: фінансування, зміцнення матеріальної бази, кадри, індикатори захворюваності, розвиток пріоритетних напрямків. Так, фінансування галузі охорони здоров’я у 2025 році становило понад 6,4 млрд. з яких 5,2 – це фінансування за системою медичних гарантій, решта – кошти обласного і місцевих бюджетів, цільові державні субвенції.

За кошти, отримані за договорами НСЗУ, та з місцевих бюджетів, закуплено дороговартісне медичне обладнання на суму 186 млн грн. Окрім того отримано гуманітарної та благодійної допомоги на суму 204,5 млн грн – це лікарські засоби та медичні вироби; господарські товари; обладнання. За програмою «Доступні ліки» аптечним закладам відшкодовано понад 81 млн грн, що 16,5% більше у порівнянні з 2024 роком.

Щодо кадрового потенціалу, то Юрій Легкодух констатував, що тенденція нестачі лікарів та середнього і молодшого персоналу зберігається від початку великої війни. В межах безперервного професійного розвитку близько двох сотень працівники медичної галузі минулоріч підвищили свою кваліфікацію, а також здійснили виїзд у 20 країн світу з презентацією результатів власних напрацювань.

Енергонезалежність медзакладів області забезпечують 326 генераторів різної потужності. У 2025 році сонячні електростанції встановлено у 10-ти, 20 – забезпечені локальними котельнями, свердловинами з питною водою, 17 – мають доступ до супутникового зв’язку Starlink. Для облаштування укриттів освоєно 11,4 млн грн млн обласного і місцевих бюджетів.

В області активно розвивається реабілітаційний напрямок. Таку допомогу дорослим і дітям в амбулаторних умовах надають 17 закладів, 12 – дорослим та дітям у стаціонарних умовах, 6 – немовлятам, які народилися передчасно, та хворими малюкам до 3-х років. У 2025 року на базі обласної психіатричної лікарні коштом подружжя Пінчуків оновлено центр психічного здоров’я «Повернення». У межах програма ментального здоров’я «Ти як?» в області організовано 10 центрів ментального здоров’я. 34 амбулаторії сімейної медицини працюють за напрямом «Супровід і лікування дорослих та дітей з психічними розладами на первинному рівні медичної допомоги».

За словами головного управлінця галузі області, минулоріч досягнуто зниження захворюваності і смертності внаслідок онкопатології, СНІДу та ВІЛ-інфекції, однак усе ще високим залишається рівень поширення туберкульозу.

Серед пріоритетних напрямків розвитку охорони здоров’я у 2026 році Юрій Легкодух назвав: забезпечення доступності, якості та безоплатності медичної допомоги жителям області в рамках програми медичних гарантій; посилення ефективності первинної медичної допомоги, в тому числі з інтеграції супроводу і лікування хворих на психічні розлади, організації обов’язкових медичних оглядів для груп пацієнтів з підвищеним ризиком розвитку захворювань; реалізація Національної програми «Скринінг здоров’я 40 +»; профілактику та ранню діагностику з виявлення онкологічних захворювань; транспортування пацієнтів до закладів госпітального округу при гострому коронарному синдромі, гострому мозковому інсульті, гострій хірургічній патології дітей, пологах, політравмі, психічних розладах; реабілітацію та психологічну підтримки, в тому числі ветеранам війни та членам їх сімей, внутрішньо переміщеним особам; доступність та інклюзивність медустанов.

Окрім того, він наголосив і на реалізації урядових ініціатив серед яких: розгортання соціальних аптек в райлікарнях, забезпечення медпрепаратами при стаціонарному лікуванні; безоплатне планове стентування та ендопротезування; підвищення зарплатні медпрацівникам.

Цим актуальним питанням було присвячене позачергове засідання регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Участь у засіданні взяв голова Волиньради Григорій Недопад.

У режимі відеоселекторного звʼязку було також проведено штабну координацію за участі керівників спеціалізованих підрозділів, рятувально-аварійних, комунальних служб, цивільного захисту, правоохоронців, медиків, представників органів місцевого самоврядування, виконавчих та територіальних. Йшлося про координацію реагування на надзвичайні ситуації, злагодженість та оперативність дій, запобігання та ліквідацію наслідків, відпрацювання управлінських рішень, організацію управління силами і засобами під час проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, а також їх всебічного забезпечення.

Начальник ГУ ДСНС в області Мирослав Дем’янчук окреслив першочергові заходи оперативного реагування на надзвичайні ситуації, пов’язані із паводками та повінню. За його словами, на цілодобовому чергуванні перебувають 130 рятувальників, ще 110 – в резерві осіб. «Ми маємо 35 автомобілів в оперативному розрахунку та ще 30 у резерві. Також в разі необхідності можливе залучення 2-х пожежних насосних станцій. Для відкачування води на локальних осередках в наших підрозділах є 135 мотопомп», – зауважив він.

Мирослав Дем’янчук також додав, що для підвезення продуктів, речей першої необхідності населенню на підтоплених територіях у постійній готовності перебуває спеціальна техніка: снігоболотохід, катери і човни.

«У разі погіршення стану якості води через паводок маємо спеціальну автоцистерну та 2 станції для очистки води. Також можливе використання 3 транспортних засобів для евакуації населення з зон підтоплення. Підрозділи ДСНС вже щонайменше 15 разів залучатися для відкачування води з прибудинкових територій волинян», – запевнив він.

Присутні також обговорили прогноз щодо проходження повені. Представники Регіонального офісу водних ресурсів в області окреслили план дій у разі виникнення аварійних ситуацій на водогосподарських об’єктах. Йшлося й про стабільну роботу галузі житлово-комунального господарства на місцях та готовність спеціалізованої служби матеріального забезпечення до дій за призначенням. Окремо розглянули й питання надання якісної медичної допомоги населенню в умовах повені, а також підготовку регіональної системи громадського здоров’я до реагування на можливе ускладнення епідситуації внаслідок водопілля.

Окремо проаналізували і узгодили аналогічний алгоритм першочергових дій, повʼязаних з наслідками ймовірних масованих повітряних ударів та ураження обʼєктів критичної інфраструктури.