Цій темі був присвячений міжрегіональний освітянський форум, що відбувся у Львові за підтримки Міносвіти та у співпраці з європейським експертним середовищем. До складу волинської делегації увійшли голова облради Григорій Недопад, очільник бюджетної комісії Орест Маховський, депутатка облради, директорка Колківського ЦПО Людмила Панасюк, керівники Володимирського професійного коледжу Юрій Мозоль та Ковельського ЦПТО Сергій Антонюк.

Експертка з питань розвитку людського капіталу Європейського банку реконструкції та розвитку Анастасія Лісова та радниця з питань професійної освіти міжнародної організації Фінляндії «Finn Church Aid» Оксана Румовська презентували проєкт «Належне врядування закладів професійної освіти через створення ефективних наглядових рад» (GO VET), що реалізовується МОН за підтримки ЄБРР. Ініціатива є частиною системної реформи професійної освіти і передбачає модернізацію управління закладами на засадах прозорості, підзвітності, автономії та партнерства з бізнесом задля їх адаптації до потреб сучасного ринку праці в умовах воєнного часу. Увага акцентувалася на розвитку державно-приватного партнерства та посиленні ролі роботодавців у формуванні професійної освіти.

Голова обласної ради Григорій Недопад взяв участь у панельній дискусії на тему: «Наглядові ради: від очікувань до спільних рішень», під час якої поділився досвідом створення та діяльності наглядових рад у закладах професійної освіти Волині. Він розповів, що був обраний заступником голови новоствореної Наглядової ради Колківського центру професійної освіти. «На початку вересня ми провели установче засідання нашого спостережного органу, яке стало першим в Україні серед закладів професійної освіти. Особливістю цієї наглядової ради стало залучення іноземного фахівця – директора Олустверської школи обслуговування та сільської економіки з Естонії – давнього партнера Колківського ЦПО, а також великої кількості представників місцевого бізнесу. І це реальна можливість перейти до системної взаємодії закладу з підприємствами, у якій роботодавці безпосередньо впливають на якість і практичну спрямованість підготовки кадрів. Для нашого регіону, як прикордонного, де є значний відтік робітничих кадрів, вкрай важливою є підготовка саме таких фахівців. Сьогодні вони дуже затребувані та високооплачувані. Я переконаний, що за профтехосвітою майбутнє, бо йдеться про розвиток як економічного, так і людського потенціалу. Тож дякуємо за послідовну методологічну підтримку ефективного функціонування наглядових рад», – зауважив він.

З поміж інших очікувань від створення дієвих наглядових рад Григорій Недопад виокремив: підготовку кадрів під реальні вакансії; модернізацію навчальної бази; залучення донорських коштів та позабюджетних ресурсів для розвитку; вимірювану ефективність щодо працевлаштування випускників, кількості підприємств-партнерів.

Він зазначив, що рішенням обласної ради від 31 березня 2026 року, було затверджено порядок формування наглядових рад в обласних комунальних закладах професійної освіти, учнівський контингент яких перевищує 300 осіб. На початок нового навчального вже утворено наглядові рад у семи закладах профосвіти регіону терміном на 4 роки.

Під час форуму представники фінської міжнародної організації «Finn Church Aid» вручили керівникам Ковельського ЦПТО, Камінь-Каширського ВПУ, Володимирського регіонального професійного коледжу та Колківського ЦПО сертифікати на суму 100 тисяч гривень для посилення спроможності Наглядових рад та розвитку закладів.

На запрошення Українського кластерного альянсу кластерні спільноти, агенції регіонального розвитку, представники влади, бізнесу, донорських та міжнародних організацій долучились до фінального етапу змагань кластерних проєктів. Волиньраду представляв заступник голови Григорій Пустовіт.

Clusters4Regions – ініціатива зі створення та імплементації кластерних програм у Волинській, Вінницькій, Сумській, Одеській, Хмельницькій та Тернопільській областях, що впроваджується Українським кластерним альянсом на запит Уряду та за підтримки Швейцарсько-українського проєкту «Згуртованість та регіональний розвиток України», UCORD. У межах проєкту в згаданих регіонах було розроблено регіональні програми кластерного розвитку, визначено перспективні кластерні ініціативи та підготовлено нові концепції.

Теперішня зустріч стала підсумком заключного етапу ініціативи і, водночас, майданчиком для представлення команд, які перетворюють регіональні й галузеві виклики на конкретні проєктні рішення у сферах водопостачання та критичної інфраструктури, агропродовольства, туризму та підтримки культурної спадщини. Переможці отримають новий цикл розвитку, розширення партнерств та можливості для масштабування.

Волинь має досить хороші шанси на здобуття першості. Зазначалося, що рекордсменом по обсягах грантового фінансування є менеджер проєктів Луцького національного технічного університету Микола Полінкевич. На розсуд журі він представив портфоліо кластерних інвестиційних проєктів ЛНТУ, які демонструють потенціал Волині у формуванні сучасної інноваційної економіки через співпрацю університету, бізнесу, громад та регіональної влади. Зокрема проєкт «Науковий парк ЛНТУ – технологічна ланка індустріалізації Волині», передбачає кластерну взаємодію між бізнесом і науковцями і фінансуватиметься Світовим банком на суму 6,5 млн грн.

«Зазвичай наш бізнес має низький доступ до досліджень та інновацій, патентів та технологій, відтак їх модернізація повільна, а напрацювання університетів лягають на полиці і не доходять до виробництва, тож ми прагнемо побудувати цю екосистему. Цей проєкт уже підтримало 10 із запланованих 20-ти потужних підприємств Волині, які дали співфінансування на загальну суму 7 млн грн. Два підприємства уже пілотуються», – зауважив Микола Полінкевич.

Він також презентував аграрну кластерну ініціативу Volyn Smart Agro Cluster, яка передбачає синергію між науковцями ЛНТУ, фермерами, кооперативами, громадськими організаціями та владою для розвитку картоплярства, біотехнологій, насінництва й землеробства. Проєкт також передбачає розробку гастрономічного маршруту і регіонального бренду «Картопля Волині».

Оголошено конкурс субгрантів для місцевих та регіональних громадських організацій, які прагнуть покращити доступ ветеранів та їхніх родин до якісних послуг і підтримки у своїх громадах.

Ініціатива належить Програмі реабілітації та реінтеграції ветеранів України, яку реалізує IREX за підтримки Державного департаменту США. Мета конкурсу: розширити охоплення, доступність і оперативність надання якісних очних послуг ветеранам та їхнім родинам у громадах, які знаходяться за межами обласних центрів і мають обмежений доступ до підтримки. Географія конкурсу: Волинська, Закарпатська, Запорізька, Полтавська, Черкаська та Чернівецька області з акцентом на віддалені та важкодоступні громади.

Які послуги можуть підтримуватися:

– Соціальна підтримка

– Психічне здоров’я та психосоціальна допомога

– Консультації з працевлаштування та кар’єрного розвитку

– Правова допомога

Розмір гранту: до $100,000 USD (планується надати до 4 субгрантів), співфінансування не вимагається. Окрім фінансування, обрані організації отримають від IREX цільову підтримку для зміцнення своєї операційної діяльності, розвитку партнерств та забезпечення сталості послуг. Тривалість проєктів: до 10 місяців (старт — орієнтовно з грудня 2026 року).

Заявку можуть подавати офіційно зареєстровані українські некомерційні організації (ГО, БО, БФ), які мають підтверджену співпрацю з місцевою владою чи державними установами. Кінцевий термін подання заявок: 11 листопада 2026 року, до 23:59 за Києвом.

Для цього завантажте повний пакет документів конкурсу на платформі UVRR: https://bit.ly/3W0cpcT. Надішліть заповнену заявку з усіма додатками на електронну пошту: tender-ua@irex.org. Вкажіть обов’язкову тему листа: «Номер FY27 – Надання комплексних послуг ветеранам у регіонах із недостатнім охопленням послугами та важкодоступних місцевостях». Важливо: всі документи мають бути прикріплені до листа файлами. Заявки зі посиланнями на файлообмінники (Google Drive, Dropbox тощо) розглядатися не будуть.

Про це стало відомо під час щотижневої оперативної наради при т.в.о. очільника ОВА Романові Романюку. Участь у засіданні взяв голова обласної ради Григорій Недопад.

Як повідомив т.в.о. начальника ГУ ДСНС в області Василь Оліферчук, на обліку перебуває 2400 сховищ цивільного захисту, які забезпечують укриття для половини населення області. А мали б захистити 65% волинян відповідно до затвердженої державної Стратегії розвитку фонду захисних споруд цивільного захисту. За словами Василя Оліферчука, невирішеними залишаються питання щодо безгосподарних захисних споруд, балансоутримувачі яких ліквідовані, або не визнають наявності таких обʼєктів; затоплених ґрунтовими водами або таких, що перебувають в аварійному стані. На його думку, керівники громад мають проінспектувати і взяти на облік підземні приміщення, які можуть використовуватися для укриття населення. Зокрема, в Луцькій громаді понад 30 % ОСББ, які експлуатують підвальні приміщення, не оформлюють документи на найпростіші укриття. «Є нові будинки, хороші підвальні приміщення, однак керівники ОСББ категорично не хочуть набувати для них статусу найпростіших укриттів, уникаючи відповідальності. Вже неодноразово проводилися з ними наради, але поки питання не вирішилось», – зауважив Василь Оліферчук. За результатами розгляду керівництво області ініціює перевірки правоохоронних органів щодо використання укриттів за призначенням та посилення контролю за станом їх утримання.

Окремо аналізувалася готовність закладів загальної середньої освіти області до опалювального сезону. Начальник управління освіти та науки ОВА Роман Поліщук запевнив, що усі заплановані роботи виконано. Він додав, що формується запас твердого палива, триває процес укладання договорів з ТОВ «ГК» Нафтогаз України» на постачання природного газу.

Обговорили й сталість мобільного зв’язку та інтернету в умовах можливих відключень електропостачання. Заступниця очільника ОВА Вікторія Левчук анонсувала проведення спільних відпрацювань алгоритму дій за участю представників мобільних операторів, громад та РВА.

Голова Волиньради Григорій Недопад спільно з т.в.о ОВА Романом Романюком провели робочу зустріч із новопризначеним Представником МЗС у Львові В’ячеславом Войнаровським, у зоні відповідальності якого Волинська, Рівненська, Львівська та Тернопільська області.

Під час зустрічі очільники області обговорили пріоритетні напрямки міжнародної співпраці. Зокрема, зʼясували алгоритми налагодження контактів з іноземними дипломатичними установами та пошук нових партнерів. В’ячеслав Войнаровський зазначив, що дипломатичні представництва в Європі докладатимуть максимум зусиль для якісної реалізації майбутніх проєктів: «Мені важливо було почути думку керівництва області та їх чіткі бачення міжнародного співробітництва. З огляду на ваше прикордонне розташування, Волинь має великі перспективи для розширення міжнародного партнерства», — зазначив В’ячеслав Войнаровський.

Григорій Недопад і Роман Романюк розповіли представнику МЗС про ряд впроваджених ініціатив з дипломатичними представництвами Польщі та Чехії, а також співпрацю зі Штатом Колорадо, яку ініціювали регіони-партнери.

За результатами зустрічі посадовці обговорили можливість проведення в регіоні зустрічі з представниками дипломатичного корпусу, почесними консулами та міжнародного бізнесу.

Напередодні професійного свята заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт привітав фахівців провідних харчопереробних підприємств області.

Харчова промисловість Волині налічує понад 500 підприємств, які продукують відомі на території всієї України та за її межами м’ясні, молочні, кондитерські, хлібобулочні вироби, соуси та багато іншого. Ця галузь має суттєвий вплив на ринок праці та формування промислового потенціалу аграрного краю.

Під час урочистостей до професійного дня Григорій Пустовіт наголосив, що попри тривалу війну, постійні атаки, ускладнену логістику українці не відчувають дефіциту продуктів: «За кожною справою стоїть величезна кількість людей. Ваша відповідальність є прикладом відданості професії. Щира вдячність за щоденну працю та професіоналізм. Бажаю кожному бізнесу процвітання, стабільності й ще більших можливостей»,- сказав Григорій Пустовіт. Також він відзначив працівників галузі Почесними грамотами обласної ради.

Йшлося, зокрема, про надання згоди на будівельні роботи, виготовлення землеустрійної документації, отримання позики для обласних комунальних закладів, передачу з балансу на баланс між ними майна, а також списання основних засобів. Були прийняті також рішення про перейменування психоневрологічних інтернатних установ, затвердження Примірного Договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності, Типової форми контрактів з керівниками обласних комунальних закладів охорони здоров’я та Порядку утворення наглядової ради закладів фахової передвищої освіти.

Окрема дискусія велася навколо ініційованого Луцькрадою питання надання згоди на передачу 10 об’єктів із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області у комунальну власність Луцької міської територіальної громади. Виконувач обов’язки міського голови Андрій Разумовський зазначив, що переважна більшість цих об’єктів є важливою частиною архітектурного ансамблю міста, тож муніципалітет має намір вкладатися в їх реставрацію, ремонт і благоустрій без зміни цільового призначення. А на базі фтизіопульмонологічного центру, який використовує лише незначну частину будівлі, планується створити госпіталь для ветеранів. Запрошені до дискусії керівники ВНУ імені Лесі Українки та фахового коледжу Національного університету харчових технологій, частину будівель яких міськрада планує взяти на свій баланс, а також протитуберкульозного диспансеру заявили, що не заперечуватимуть за виконання певних умов. Зокрема ректор ВНУ Анатолій Цьось наполягав на безоплатності та безтерміновості права користування, керівниця коледжу НУХТ на незмінності балансоутримувача, а колектив фтизіопульмонологічного центру – на переселенні у приміщення, яке відповідатиме вимогам інфекційного контролю та санітарним нормам. За результатами обговорення депутати дали згоду на передачу зазначених об’єктів з обласної у міську комунальну власність з урахуванням інтересів колективів установ. Окремо зазначалося, що рішення щодо передачі протитуберкульозного диспансеру набере чинності лише після надання рівноцінного приміщення, а для координації дій буде створено спеціальну робочу групу.

Сесією також були затверджені Антикорупційна програма Волинської обласної ради на 2026-2028 роки та Правила надання довгострокових позик на підтримку індивідуального житлового будівництва на селі.

Окрім того, депутати визначили лауреатів обласної Премії імені Й. В. Гошовського за заслуги у сфері освіти, отримувачів стипендії Волинської обласної ради для молодих вчених та погодили кандидатуру на номінацію Премією Верховної Ради України імені Василя Сухомлинського.

Зокрема, обранці волинської громади схвалили звернення із вимогою невідкладно переглянути підходи до фінансового та соціального забезпечення захисників. А саме: невідкладно внести на розгляд ВРУ законодавчі ініціативи щодо встановлення чітких, справедливих та зрозумілих термінів проходження військової служби; суттєво збільшити грошове забезпечення військовослужбовців; забезпечити мотиваційні виплати при укладанні контракту; розробити та реалізувати комплексну державну програму соціальної підтримки військовослужбовців, ветеранів та членів їхніх сімей.

Підтримане більшістю депутатів обласної ради й звернення до Парламенту, авторства депутата Андрія Козюри щодо законодавчої ініціативи про збереження робочого місця за працівниками строком до трьох місяців після звільнення з військової служби. Волиньрада просить законодавчо закріпити цю норму без збереження заробітної плати, аби ветерани мали час для проходження реабілітації та адаптації.

Отримала схвалення більшості ще одна відозва до Верховної Ради України, ініційована депутатом Андрієм Козюрою. Йдеться про звільнення військовослужбовців та ветеранів від сплати митних та податкових платежів при ввезенні транспортних засобів. Так, облрада висловлює прохання напрацювати єдиний законопроєкт, який би забезпечив таку можливість, а також передбачити чіткі умови її реалізації та дієві механізми контролю, які унеможливлять використання відповідної пільги не за призначенням.

Депутати також проголосували за схвалення звернення до Кабінету Міністрів України про вдосконалення механізму розрахунку пільги на придбання твердого палива для ветеранів війни. «Волинська обласна рада вважає, що соціальна гарантія, передбачена законодавством для ветеранів війни, має бути реальною та забезпечувати можливість придбання необхідного обсягу палива, а не залишатися формальною компенсацією, яка не відповідає його фактичній вартості», – наголошується у документі.

Більшістю голосів депутати також схвалили звернення про внесення змін до законодавства, що регламентує визначення правового статусу майна комунальної форми власності у зв’язку з втратою чинності Господарського кодексу України. Аби усунути правову невизначеність і забезпечити ефективне управління комунальним майном під час реорганізації комунальних підприємств та установ, депутати наполягають на необхідності чітко визначити права органів місцевого самоврядування щодо такого майна, а саме: передавати його в користування на підставі узуфрукта; отримувати до місцевого бюджету доходи від використання чи розпорядження цим майном; розпоряджатися майном, яке раніше було закріплене за комунальною юридичною особою на праві господарського відання; реєструвати речові права на майно.

Їх під час пленарного засідання 36-ї сесії Волиньради озвучили очільники фракцій та депутати.

Зокрема, голова фракції «Батьківщина» Андрій Козюра заявив про неправомірні дії зі сторони працівників Сервісного центру МВС. За його словами, під час процедури переоформлення автомобіля швидкої допомоги, який благодійний фонд передавав для потреб війська, адміністратор сервісного центру мав упереджене ставлення до чинного військовослужбовця, який спеціально прибув із зони бойових дій для реєстрації санітарного авто. І лише залучення вищого керівництва держустанови дозволило вирішити питання. Тож фракція вимагає провести службову перевірку й надати оцінку діям працівника.

Заява фракції Аграрної партії стосувалася вирішення питання збереження дошкільного відділення «Сонечко» Крупівського навчально-реабілітаційного центру у Ківерцях. Голова фракції Ігор Волошенюк зазначив, що місцева влада може розглянути можливість взяти установу на свій баланс.

Голова фракції ВО «Свобода» Олександр Пирожик окреслив нові ризики національній безпеці. Серед таких він назвав антиукраїнську істерію правих польських політиків, а також підрив української ідентичності, апелюючи до нещодавно ухваленого закону, який дозволяє навчання у початкових школах не українською мовою. Він наголосив, що в час екзистенційної війни за виживання Нації і Держави, кожне наше рішення має бути продиктоване насамперед потребами воєнного часу.

Депутатські запити Андрія Козюри стосувалися потреби у встановленні автоматичного габаритно-вагового комплексу на автомобільній дорозі сполученням Луцьк-Тростянець та на ділянці між Луцьком та селищем Колки, оскільки великий потік вантажівок нищить дорожнє покриття. Він також домагається комплексної перевірки у руденькому психоневрологічному інтернаті на предмет дотримання прав підопічних, умов їхнього проживання, лікування та догляду.

Юлія Вусенко озвучила депутатський запит щодо роз’яснення причин і тривалості затримки Держаказначейством платежів місцевих бюджетів, що обмежує територіальні громади у вирішенні критичних питань. Депутатка також прагне з’ясувати причину обміління річок та озер області, а також дізнатися про заходи з вирішення ситуації.

Депутат Віктор Галан-Влащук просить провести моніторинг обсягів споживання енергоносіїв у комунальних закладах та визначити першочергові потреби в енергоощадних заходах. Окрім того він клопочеться про облаштування санвузлів з урахуванням інклюзивності в ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні, оскільки заклад приймає змагання різних рівнів, в тому числі й серед осіб з інвалідністю.

Додаткове виділення 4,7 млн грн для Затурцівської спеціальної школи на покриття нестачі фінансування енергоносіїв, харчування та оплати праці ініціював у депутатському запиті Юрій Харченко.

Андрій Бокоч, відстоюючи інтереси парафіян храму Різдва Пресвятої Богородиці ПЦУ міста Камінь-Каширськ, у запиті просить клопотатися до Вищої ради правосуддя щодо можливого упередженого ставлення Камінь-Каширського районного суду, який з 2023 року не можу ухвалити рішення про передачу храму релігійній громаді. В іншому запиті він ініціює невідкладну перевірку у Володимирському спортивному ліцеї на предмет можливих зловживань із бронюванням.

Депутат Олександр Бик клопотався про внесення до переліку невідкладних робіт ремонт аварійної ділянки дороги між селами Грибовиця і Соснина, через що суттєво ускладнене сполучення між населеними пунктами.

Депутатка Людмила Кирда просить врахувати позицію жителів села Череваха Маневицької громади, які виступають проти передачі у користування мисливських угідь, оскільки на їхній території знаходяться сільськоогосподарські землі.

У депутатському запиті Юрій Валецький просить сприяння у вирішенні складної життєвої ситуації жінки з 2-ю групою інвалідності, яка опинилася без житла.

Олександр Пирожик у своєму запиті пропонує до рекомендованого МОН переліку шкільних екскурсій «Маршрут героїчного минулого та сьогодення» додати місця, пов’язані з історією УПА – меморіальний комплекс «Вовчак-Волинська січ», Загорівський монастир та «Музей-криїівку». Він також скерував повторний депутатський запит щодо законності угоди продажу земельної ділянки площею 1 га КП «Любешівський ринок», оскільки відповіді на попередній запит не мстили інформації по суті.

Депутатський запит Романа Чорненького стосувався врегулювання ситуації з неповнолітніми кермувальниками двоколісного транспорту, а також особами без водійських посвідчень. Через значну кількість порушень правил дорожнього руху та ДТП він пропонує поліцейським проводити профілактичну роботу серед молоді та батьків.