Про це йшлося під час щопонеділкової оперативної наради під головуванням т.в.о. начальника ОВА Романа Романюка. Участь у засіданні взяв перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук.

Учасники наради зосередили увагу на питанні експлуатаційного утримання доріг державного значення в зимовий та післязимовий період. «Попри складні погодні умови та низькі температури, ми намагаємось виконувати свою роботу своєчасно. У минулі вихідні щодоби виходило по 33 одиниці снігоприбиральної техніки. Проводили спершу очистку, а по тому оброку протиожеледними матеріалами. На сьогодні проїзна спроможність автомобільних доріг забезпечена, а їх експлуатаційне утримання здійснюється в штатному режимі», – запевнив директор служби відновлення та розвитку інфраструктури в області Олег Кравцов.

За його словами, від початку року службою було використано майже 5 тисяч тонн технічної солі та близько 15 тисяч – піщано-соляної суміші. «На сьогодні в Україні є дуже велика проблема із постачанням технічної солі. Минулорічні контракти уже вичерпані. Зараз у нас на складах залишається близько 500 тонн солі та 2 тисяч тонн піщано-соляної суміші. До завершення зимового періоду нам цього вистачить. До кінця тижня всі дороги державного значення будуть без снігового покриття, виключенням можуть бути лише дороги територіального значення», – зауважив він.

Олег Кравцов також акцентував увагу на проблемі утворення аварійної ямковості. Уже виявлено пошкодження покриття орієнтовною площею понад 2 тис кв м. «Після сходу води і снігу ми плануємо виконувати аварійну ліквідацію ямковості із застосуванням холодних асфальтобетонних сумішей. Цим компонентом ми забезпечені, а за потреби наші підрядні підприємства його виробляють самі. До повноцінного відновлення покриття із застосуванням гарячих асфальтобетонних сумішей ми плануємо перейти не раніше квітня», – констатував він. У разі виявлення критичних ситуацій щодо аварійності автошляхів державного значення голів громад закликають інформувати службу відновлення та розвитку інфраструктури в області, з метою їх термінового усунення до настання сприятливих погодних умов.

Директор департаменту житлово – комунального господарства та капітального будівництва ОВА Даниїл Масич поінформував присутніх про поточну ситуацію щодо експлуатаційного утримання доріг місцевого значення, протяжність яких в області сягає 4,4 тис км. «Станом на сьогодні підрядниками використано понад 11 тисяч тонн суміші. Для прибирання доріг було залучено 33 одиниці техніки. Проїзд автодорогами загального користування місцевого значення забезпечено», – підкреслив посадовець. Окрім того, він зауважив, що на 2026 рік уже заплановано проведення поточних ремонтів доріг загального користування місцевого значення, а саме автошляху: «Гута» – Заболоття – Здомишель (на Ратно); Іваничі – Заболотці – Литовеж; «Самари» – Язавні – Підлужне – Гірники- (M-19)- Жиричі – Тур – КПП «Тур». «У звʼязку з відсутністю коштів субвенції з державного бюджету поточний ремонт місцевих автошляхів здійснюватиметься за рахунок коштів обласного та бюджетів територіальних громад на умовах співфінансування 50/50», – нагадав він.

Окремо під час оперативної наради окреслили етапи комплексного плану заходів з підготовки до осінньо-зимового періоду 2026-2027 років. Заступник директора департаменту ЖКГ та капітального будівництва Василь Венський повідомив, що роботу зосереджено на 4-х ключових напрямах: захист об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору та систем життєзабезпечення; впровадження незалежного електроживлення підприємств життєзабезпечення, а також спорудження об’єктів розподіленої теплової генерації. Очільникам територіальних громад доручено долучитись до цієї роботи на місцях.

Це свято тих, хто щодня доводить: правда має силу, а чесне слово здатне змінювати хід подій.

Ви працюєте там, де небезпека – щоденна реальність. Ви фіксуєте події, які увійдуть в історію, і робите це професійно, з гідністю та незламною вірою в перемогу. Завдяки вам суспільство бачить подвиги, пам’ятає героїв і розуміє ціну свободи.

Нехай ваша робота буде захищеною, а кожен день приносить впевненість у важливості та цінності вашої місії. Дякуємо за сміливість, принциповість і відданість справі!

Схиляємо голови в пам’ять про тих, хто віддав своє життя, виконуючи професійний обов’язок.

Робочий візит відбувся в рамках реалізації проєкту «Досвід України для Литви» – спільної українсько-литовської ініціативи, що покликана поглибити взаємини та обмін досвідом між обома країнами в умовах сучасних викликів безпеки, відбудови та розвитку.

Волинську делегацію очолив голова обласної ради Григорій Недопад спільно з депутатом Романом Микитюком, до її складу також увійшли директорка Центру позашкільної освіти, депутатка облради Оксана Філіпчук, очільник обласної психіатричної лікарні Сергій Дудка, т.в.о. керівника КП «Волиньпроект» Дмитро Дубняк, медичний директор з хірургічної допомоги обласної клінічної лікарні Микола Галей та начальник управління охорони здоров’я ОВА Юрій Легкодух.

Мета нинішніх відвідин волинянами Литви – налагодження співробітництва в частині надання якісних освітніх та медичних послуг. Так, в рамках візиту на запрошення «Східно-європейської школи» делегати з Волині взяли участь у конференції з обміну досвідом у сфері неформальної освіти між Україною та Литвою. Директорка ГО «Східно-європейська школа» Ілона Прокопенко розповіла, що організація надає освітні послуги для учнів 5-11 класів. «Наша основна мета – активна інтеграція українських дітей у соціально-культурне життя Литви, виховання у них поваги до литовської та рідної мови, а також культури обох народів. Намагаємось створити усі умови для отримання навичок, які їм будуть необхідні для майбутньої професійної кар’єри. Ми працюємо за державними стандартами освіти України», – зауважила вона, знайомлячи волинську делегацію з матеріальною базою закладу. Сторони обговорили і питання налагодження подальшої співпраці з обласними комунальними закладами позашкільної освіти Волині.

Окрім того, волиняни відвідали один із найбільших медичних закладів – Каунаську лікарню Литовського університету медичних наук. Генеральна директорка клініки, професорка, докторка філософії Діана Жаліадуоніте ознайомила з потужностями та особливостями клінічної діяльності. Сторони окреслили потенційні напрямки партнерства, а також можливості встановлення та зміцнення професійних відносин, зокрема обговорили питання двосторонніх візитів лікарів з метою обміну досвідом, а також участь у спільних наукових проєктах.

«Ми високо цінуємо професіоналізм, стійкість та відданість українських медичних працівників, які працюють у надзвичайно складних умовах війни. Тому ми розглядаємо нинішню зустріч не лише як професійну можливість, а й як змістовне вираження людського зв’язку та зміцнення нашого міжнародного партнерства», – наголосила гендиректорка Каунаської лікарні LSMU Діана Жаліадуоніте.

Під час візиту волинська делегація також мала офіційну зустріч з урядниками міста Каунас. Гостей ознайомили з промисловим, інфраструктурним та туристичним потенціалом другого за величиною і значенням міста Литовської Республіки. В рамках зустрічі сторони окреслили напрямки більш тісної співпраці.

Голова Волиньради Григорій Недопад подякував литовській стороні, яка з перших днів війни в Україні стала стратегічним партнером і відданим союзником нашої держави, надаючи активну підтримку у військовій, енергетичній та гуманітарній сферах. Він також висловив сподівання, що така тісна міжнародна взаємодія лише поглиблюватиметься і буде взаємовигідною для обох країн. «В рамках нинішнього візиту керівники наших комунальних установ мали нагоду налагодити контакти щодо майбутнього партнерства, а також перейняти корисні практики. Ми ж продовжуємо ділитися з нашими литовськими друзями досвідом організації діяльності в умовах війни. Маю надію, що започаткований нами спільний українсько-литовський проєкт «Досвід України для Литви» триватиме й надалі, масштабується та розширить межі дієвої співпраці та взаємопідтримки», – підкреслив він.

Участь у її роботі взяв перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук, члени виконавчого комітету та делегати з числа колективних членів асоціації.

Президент Асоціації футболу Волині Віталій Кварцяний відзвітував про роботу за минулий рік. Він зауважив, що кількість футбольних функціонерів, які працюють у лавах асоціації з року в рік зростає. «Покращується й якість нашої роботи. Активно розвиваємо і масштабуємо дитячо-юнацький футбол. Хоча зауважу, що в середньому майже сотня дітей сьогодні покидають область, не маючи можливості себе реалізувати. Одна із причин такого явища – це відсутність на Волині професійної команди майстрів, яка колись об’єднувала кращих гравців. У нас було 120 футболістів на контрактах у різних командах прем’єр-ліги, першої ліги, U-19, U-17. Усі вони мали неабияку мотивацію грати та прославляти свій регіон», – наголосив він.

Віталій Кварцяний також додав, що збільшується і кількість учасників дитячих змагань першості області, зокрема турніру «Шкільний м’яч» та чемпіонату області серед різних вікових груп. «Зараз за першість змагається 104 команди, у попередні роки ця цифра була майже вдвічі менша», – констатував він.

Віталій Кварцяний виокремив найктивніших та найбільш дієвих спортивних футбольних функціонерів, а також лідерів територіальних громад, які сприяють розвитку та популяризації футболу на місцях. Він також висловив вдячність керівництву обласної ради за всебічну підтримку та розуміння потреб волинської Асоціації футболу.

Своєю чергою перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук, звертаючись до присутніх відзначив дієвість роботи футбольної Асоціації регіону, а також переказав слова вітань від голови Григорія Недопада та депутатського корпусу. «Хочу найперше подякувати усім вам за роботу, адже попри все футбол на Волині має поступ вперед. Особлива вдячність за розвиток дитячо-юнацького футболу. Хочу вас запевнити, що обласна влада розуміє важливість розвитку волинського футболу. У довоєнний час нам вдавалось фінансово підтримувати вашу асоціацію і, я думаю, що після війни, ми зможемо відновити цю допомогу. Зичу, щоб футбольна Волинь повернула свої професійні здобутки та славу», – підкреслив Юрій Поліщук.

Під час конференції було внесено зміни та доповнення до статуту спілки та затверджено оновлений склад постійних та асоційованих колективних членів АФВ, оскільки за рішенням виконкому Асоціації, було проведено масштабну реорганізацію структури, відповідно до нового адміністративно-територіального устрою Волині.

Делегати заслухали і звіти виконавчого комітету, комітету з проведення змагань, комітету дитячо-юнацького футболу, а також комітету арбітрів, що діють при Асоціації футболу Волині.

Очільники управлінь культури громад, менеджери закладів культури, представники громадського сектору та органів влади різних рівнів обговорюють стратегію розвитку культури та проєкт реформи інституцій галузі. Від Волиньради участь у дискусії взяв перший заступник голови Юрій Поліщук.

Дискусійний майданчик організовано за партнерської підтримки швейцарсько-українського проєкту «Згуртованість та регіональний розвиток України», UCORD, участі ГО «Коаліція дієвців культури», ОВА та Агенції регіонального розвитку Волині. За словами заступниці Міністра культури Богдани Лаюк, мета зустрічі – залучення представників органів місцевого самоврядування, експертного середовища, культурних інституцій і громадських організацій Волині до практично-орієнтованого діалогу та спільної роботи над баченням розвитку культурного сектору в контексті затвердженої державної Стратегії розвитку культури України на 2025–2030 роки.

Старша координаторка програм Посольства Швейцарії в Україні Ілона Постемська додала, що проєкт UCORD спрямований на регіональний, інфраструктурний та культурний розвиток. І саме культура може стати основою розвиткового поступу, оскільки її посередництвом громади можуть не лише формувати самоідентифікацію, але й презентувати власну унікальність та популяризувати себе.

У своїй вітальній промові перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук наголосив, що розвиток національної і локальної культури повинен бути у пріоритеті влади на усіх рівнях. Він також зауважив, що культурний потенціал Волині ще далеко не вичерпаний. «Культурні надбання – це візитівка наша краю. Маємо міцне національне коріння, давню історію, архітектуру, природно-ландшафтні принади. Але маємо також багато нерозпізнаного і нерозкритого. До прикладу, постать мовознавця та фольклорно-краєзнавчого дослідника професора Івана Денисюка, якого надзвичайно шанують на Львівщині, і який маловідомий на Ратнівщині, звідки він родом. Чи уродженець Велимча Опанас Михалевич – видатний український громадський діяч і етнограф, близький друг Антоновича і Драгоманова. Тож закликаю громади шукати і досліджувати свою унікальність. Ми можемо ще багато зробити у відкритті матеріальних і духовних цінностей», – переконаний посадовець.

Під час дискусії-практикуму учасники обговорять ключові положення Стратегії і те, як вони можуть бути інтегровані у стратегії розвитку громад з урахуванням локальних контекстів і потреб, а також за допомогою експертів попрактикуються у вміннях працювати в нових умовах та імплементувати політики на рівні громад та інституцій.

Голова Волиньради Григорій Недопад у взаємодії із керівницею благодійного фонду «Дитяча місія. Україна» Людмилою Лонюк доправили гуманітарний вантаж для мешканців Святошинського району столиці та жителів Бучанського району Київської області.

Кияни мають гостру потребу у постійному забезпеченні повноцінної роботи пунктів незламності, осередків обігріву, соціальних та освітніх закладів. Тож за запитом місцевої влади у Святошинську РВА централізовано було доправлено 20 печей обігріву, а також продукти харчування тривалого зберігання.

Окрім того у Бучанському районі після тривалої окупації відновлює роботу Немішаївський фаховий коледж. Закладу доправлено продуктові набори, понад три сотні пар взуття, одяг, а також спецодяг. На запит освітнього закладу привезли також ковдри та подушки. В коледжі навчається 1756 студентів, тож надана допомога вкрай потрібна.

«Надзвичайна вдячність нашим надійним партнерам – «Дитячій місії. Україна» за допомогу в організації підтримки жителів столиці і Київщини, які через безперервні ракетно-дронові атаки та складні погодні умови опинились у дуже важкій ситуації з тепло, енергопостачанням та життєзабезпеченням. Вони мають відчувати, що з ними усі регіони держави, і цю місію ми будемо продовжувати, допоки у цьому буде потреба», – наголосив голова обласної ради Григорій Недопад.

Про це, а також правила реєстрації терміналів супутникового зв’язку Starlink для фізичних та юридичних осіб йшлося сьогодні під час оперативної наради при т.в.о. начальника ОВА Романові Романюку. Участь у засіданні від Волиньради взяв перший заступник голови Юрій Поліщук.

Начальник управління охорони здоров’я ОВА Юрій Легкодух повідомив, що Національна програма Скринінг здоров’я 40+ спрямована на раннє виявлення та профілактику серцево-судинних захворювань, цукрового діабету ІІ типу та ментальних порушень. В області цю послугу надаватимуть 16 комунальних і 6 приватних медзакладів, загалом 62 місця надання послуг. Скористатися безоплатними обстеженнями пацієнти можуть двома способами.

МАРШРУТ ОНЛАЙН-ПОСЛУГИ:

• Через застосунок Дія надходить запрошення на скринінг для людей 40+ років (на 30-й день після дня народження). Людина подає заявку на участь.

• Якщо Дія. Картка ще не оформлена – є можливість відкрити її.

• Дія оновлює статус заявки та надсилає людині повідомлення про зарахування коштів орієнтовно через 7 днів.

• Людина переходить на сторінку МОЗ зі списком медзакладів, які надають послугу. Обирає зручний варіант і записується.

• Запис здійснюється онлайн або через реєстратуру. Передбачено нагадування про візит.

• Пацієнт проходить обстеження, результати фіксуються в Електронній системі охорони здоров’я. Якщо виявлено ризики чи патології — лікар формує е-направлення. Послуга оплачується карткою в день візиту.

МАРШРУТ ОФЛАЙН-ПОСЛУГИ:

• На 30-й день після дня народження людина замовляє пластикову картку в банку-партнера програми.

• Звертається до ЦНАП, щоб подати заявку на участь у програмі.

• Працівник ЦНАПу через Портал Дія подає заявку, вказавши реквізити спецрахунку.

• Упродовж 7 днів на картку надходять кошти, їх можна використати лише на оплату скринінгу.

• Далі маршрут такий самий – обрання медзакладу, запис, обстеження, консультація, результати.

Також під час наради заступниця начальника ОВА Вікторія Левчук деталізувала алгоритм реєстрації під час дії воєнного стану терміналів супутникового зв’язку Starlink. Для бізнесу та юридичних осіб подання повідомлень про їх використання здійснюється винятково через портал Дія. Для цієї категорії передбачені ліміти реєстрації – до 10 терміналів, і без обмежень, якщо підприємство має статус критичного. Фізичні особи, а також ФОПи цю процедуру можуть здійснити у Центрах надання адмінпослуг, попередньо пред’явивши паспорт та ідентифікаційний код. Для військових передбачений окремий захищений канал.

Відповідне рішення сьогодні прийняв Уряд. За запитом громадськості принциповою поборницею повернення ЦНАПам повноцінної ролі у призначенні державних допомог сім’ям з дітьми була парламентарка Ірина Констанкевич.

За її словами, в Україні працює майже 4 тисячі ЦНАПів та віддалених робочих місць. Це найбільш доступна сервісна мережа держави. Водночас сервісних центрів Пенсійного фонду, на які було покладено невластиві ПФУ функції, – близько 400. Саме на них було зосереджено прийом заяв на всі «дитячі» допомоги. Така модель перевантажувала систему і створювала черги, непорозуміння та проблеми, особливо у громадах, де ЦНАП є єдиною зручною точкою контакту з державою. І саме формат «єдиного вікна» у них відтепер дозволяє за одне відвідування знову вирішити все: реєстрацію народження, реєстрацію місця проживання дитини, посвідчення багатодітної родини та оформлення допомог. ЦНАПам повернули повноваження приймати документи для призначення допомог сім’ям з дітьми.

Крім цього, Уряд також спростив ключові процедури:

• заяви можна подавати через ЦНАПи та уповноважених осіб громад;

• збільшено строки звернення по окремих виплатах;

• кошти зараховуються на Дія.Картку або інші банківські рахунки, згодом – і через Дію;

• розширено перелік категорій, на які родини можуть спрямовувати допомогу по догляду до року та «єЯсла».

Виплати по догляду за дитиною до року можна використати на:

• супермаркети, продуктові та дитячі магазини;

• дитячий і сімейний одяг;

• дитяче взуття;

• електронне обладнання;

• аптеки;

• магазини спорттоварів;

• книжкові магазини;

• магазини іграшок;

• музеї та виставки;

• парки атракціонів, цирки, дитячі розважальні центри в ТРЦ;

• спортивні клуби;

• медичні послуги та лікарів;

• послуги догляду за дітьми (садочки);

• догляд і засоби персонального обслуговування;

• оптику, оптичні товари та окуляри;

• послуги оптометристів і офтальмологів;

• акваріуми, дельфінарії, зоопарки та морські парки;

• масажні кабінети;

• магазини зі зниженими цінами;

• послуги служби швидкої медичної допомоги.

• Виплату «єЯсла» можна використовувати для оплати:

• послуг догляду за дітьми (няні, ясельні заклади, розвивальні та освітні програми);

• шкіл та освітніх послуг;

• догляду і засобів персонального обслуговування.

У виїзному засіданні тимчасової депутатської контрольної комісії також взяли участь голова Волиньради Григорій Недопад, його перший заступник Юрій Поліщук, очільники постійних депутатських комісій, профільних відділів апарату ради, структурних підрозділів ОВА, керівники обласних комунальних установ, очільники Ковельських громади та райдержадміністрації, а також представники ветеранських громадських організацій.

Предмет багатостороннього обговорення – пошук рішення з реалізації ініціативи ветеранської спільноти Ковельщини зі створення реабілітаційного центру з умовами стаціонару та використанням водних процедур у процесі відновлення. «Ми бачили, як такий центр працює в Луцьку. У Володимирі – будується. А у найбільшому районі області – Ковельському, який об’єднує 23 громади, немає. Тому ми й з звернулися до тимчасової контрольної комісії обласної ради з прагненням знайти можливості», – аргументував керівник громадської організації ветеранів з інвалідністю «Лютий-22» Володимир Шпіка.

Як зазначив один із співголів депутатської ТКК Андрій Козюра, під час попереднього обговорення розглядався варіант створення такого реабілітаційного центру на базі колишнього гідрооздоровчого комплексу залізничної лікарні. Тепер це майно обласної комунальної власності перебуває на балансі Волинського центру медичної реабілітації та паліативної допомоги. Його директорка Наталія Віслогузова розповіла, що минулоріч тут отримали кваліфіковану допомогу з відновлення майже 800 пацієнтів – ветеранів, дорослих і дітей. «Але це реабілітація в амбулаторних умовах. У нас є обладнання, достатньо спеціалістів, ми підготували площі для розгортання стаціонарного відділення. Однак, НСЗУ відмовила в укладанні договору на фінансування цих послуг, оскільки, відповідно до вимог МОЗ, стаціонарна реабілітація може бути розгорнута лише при кластерних і надкластерних лікарнях, а наш заклад до таких не належить», – зазначила вона. Заступниця начальника управління охорони здоров’я ОВА Тетяна Трач додала, що не має шансу бути оплаченою за державною системою медичних гарантій і послуга з водолікування: «До медичної реабілітації віднесено лише ерготерапію, тому відновлення за допомогою водних процедур доведеться фінансувати за рахунок місцевих бюджетів».

Голова обласної ради Григорій Недопад розповів, що ідея створення на базі водолікувального комплексу реабілітаційного центру для ветеранів опрацьовується не перший рік. «Ми подавали цей проєкт на конкурс програми транскордонного співробітництва Interreg NEXT Україна-Польща, однак він не пройшов через дорогвартісність. За попередніми розрахунками вартість комплексу робіт з капітальної реконструкції, включно з інклюзією, сягає 700 млн грн. Додатково знадобляться немалі асигнування на заміну 2 км аварійних каналізаційних мереж та колектора. Це сума приблизно дорівнює річним власним надходженням до обласного бюджету. Тому без участі держави нам не обійтися. Ми також прагнемо розвинути реабілітацію і на базі наших двох комунальних санаторіїв, в тому числі й з елементами бальнеології. Аби отримати державне фінансування на завершення недобудованого басейну в «Лісовій пісні», ми мали аудієнцію в міністерствах соціального захисту, ветеранської політики, регіонального розвитку. Але поки без відповіді», – констатував Григорій Недопад.

«Цьогороіч в державному бюджеті передбачено субвенцію на реалізацію інфраструктурних проєктів в системі охорони здоров’я. Але щоб претендувати на неї, потрібно виконати дві умови: зареєструвати заявку в єдиній системі інвестиційних проєктів і виготовити ПКД. Це може бути шанс отримати державне співфінансування», – висловив сподівання очільник бюджетної комісії обласної ради Орест Маховський.

Співголова тимчасової контрольної комісії з питань ветеранської політики Ігор Лех запропонував детальніше розглянути ідею нового будівництва: «Це буде в рази дешевше, аніж намагатися перебудувати старі приміщення відповідно до сучасних вимог і будівельних, і медичних, і з огляду на доступність. І швидше. Тож нам варто обрати більш реалістичний варіант». З’ясувалося, що поруч з Ковельським МТМО є вільна земельна ділянка, і розташування на ній стаціонарного реабілітаційного центру дозволить одночасно дотриматися умови його приналежності до кластерного закладу охорони здоров’я. Йшлося й про те, що до співфінансування будівництва можна буде залучити також і кошти громад Ковельського району. Тож сторони домовилися найближчим часом предметно обговорити цей варіант з керівництвом та профільними фахівцями ОВА.