З нагоди відзначення наукових та науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти відбулися урочистості за участі очільників обласної ради Григорія Недопада та ОВА Івана Рудницького, керівників вишів та представників наукової спільноти краю.

Задля піднесення ролі та авторитету науковців у суспільстві, заохочення кращих науково-педагогічних працівників області ще у 2008 році Волиньрадою було започатковано Премію за заслуги у сфері науки, а у 2020-му – щорічної стипендії для молодих вчених.

«Нагадаю, що у листопаді минулого року під час здорової дискусії між депутатами обласної ради та профільним управлінням облвійськадміністрації ми дійшли згоди, що нам варто збільшити кількість номінантів обох престижних відзнак із двох до п’яти, адже дуже важливо мотивувати і заохочувати молодих науковців, бо ця сфера діяльності, на жаль, не в переліку високооплачуваних чи затребувано-популярних. Дякую виконавчій владі, яка підтримала нашу ідею і волинських науковців. Саме завдяки їхнім дослідженням та відкриттям, актуальним та інноваційним розробкам, а також невтомному творчому пошуку й надалі будуть примножуватися здобутки волинського краю», – переконаний Григорій Недопад.

Лауреатами обласної премії за заслуги у сфері науки за рішенням Волинської обласної ради цьогоріч стали п’ятеро науковців: кандидатка педагогічних наук, доцентка Луцького педагогічного коледжу Олеся Дишко, кандидатка психологічних наук, проректорка Волинського медичного інституту Алла Лазько, доктор фізико-математичних наук, професор ЛНТУ Сергій Луньов, докторка економічних наук, професорка ВНУ ім. Лесі Українки Олена Павлова, а також кандидатка педагогічних наук, доцентка Академії рекреаційних технологій і права Оксана Хомік. Кожен із них отримав грошову винагороду у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.

Стипендії для молодих учених у розмірі 20 тисяч гривень цьогоріч присуджено: Наталії Кострубі – докторці психологічних наук, доцентці ВНУ ім. Лесі Українки, Мирославі Купирі – кандидатці економічних наук, доцентці ЛНТУ, Ользі Фаст – кандидатці педагогічних наук, проректорці Луцького педколеджу. Почесними грамотами обласної ради за багаторічну плідну працю, активну громадську позицію та вагомий особистий внесок у розвиток і вдосконалення молодіжної науки України нагороджено кандидата географічних наук, доцента ВНУ ім. Лесі Українки Геннадія Голуба та кандидата технічних наук, доцента Луцького НТУ Миколу Поліщука.

Захід відбувся за участі голови обласної ради Григорія Недопада, очільника облвійськадміністрації Івана Рудницького, ректора ВНУ ім. Лесі Українки Анатолія Цьося, а також освітянської спільноти.

Багатотомник – перше у світі видання великого інтелектуального та творчого доробку видатної волинянки, її поезія, проза, драматургія, літературна критика, публіцистика, фольклористика, етнографія, художні переклади, а також мемуаристика та епістолярій. «Про це прикро говорити, але на четвертому десятку незалежності ми дуже недооцінювали Олену Пчілку. Її інтелектуально-творчий спадок – це і зброя, і захист нам українцям, бо вона нагадувала, хто ми є, що одвічним нашим ворогом є москва. Тому я без перебільшення можу казати, що це – найвидатніший проєкт в українській гуманітаристиці за всі роки незалежності України. Сподіваюсь, що ім’я Олени Пчілки не лише повернеться в інтелектуально-культурний простір, а й буде належно осмислене, бо є про що писати і літературознавцям, і мовознавцям, і історикам, і політологам», – наголосив член редколегії видання, кандидат філологічних наук, професор, проректор з навчальної роботи та рекрутації ВНУ ім. Лесі Українки Юрій Громик.

Він розповів, що уже відбулась низка презентацій цього зібрання в Україні, і цей процес триватиме. Юрій Громик висловив сподівання, що видання буде затребуване на Волині та викликатиме великий інтерес. Присутні на заході керівники освітніх закладів закликали науковців провести такі презентації й для учнівської та студентської молоді регіону.

Голова Волиньради Григорій Недопад подякував усім, хто долучився до підготовки та видавництва збірника. «Ця титанічна робота заслуговує не лише на загальноукраїнське визнання. Це виклик від науковців Волинського національного університету для дослідників українського літературного спадку, аби й надалі масштабувати та популяризувати надбання великої Олени Пчілки, її видатної доньки Лесі Українки та загалом родини Драгоманових. Це справді визначна подія і для України, і для Волині, і для Лесиного вишу, який досліджує творчий спадок визначних діячів, внесок яких у розвиток літературних надбань України важко переоцінити. Я переконаний, що далі буде, є багато напрацювань, є команда науковців, яка має досвід такої роботи та відповідну компетенцію, тому вперед до нових звершень та відкриттів», – резюмував Григорій Недопад.

Голова Волиньради Григорій Недопад та начальник ОВА Іван Рудницький провели робочі консультації з очільниками закладів охорони здоров’я обласного підпорядкування.

Йшлося про узгодження намірів керівників медзакладів оновлювати свої лікувальні бази з можливостями обласного бюджету. Іван Рудницький зазначив, що, як і раніше, пріоритет бюджетних видатків – це підтримка об’єднаних сил безпеки і оборони. Однак, 50% обсягу коштів від перевиконання обласного бюджету спрямовуватимуться на підтримку інституційної спроможності і розвиток таких важливих галузей як освіта і охорона здоров’я.

«Ми говоримо не тільки про закриття нагальних питань, але й про розвиток обласних медичних установ, більшість з яких – надкластерні. Зрозуміло, що це – не розкоші в умовах воєнного стану і при обмеженому бюджеті, а критичні вимоги, здебільшого спричинені наслідками війни. Змінилася кількість пацієнтів, характер захворювань і травм, з’являються нові методи діагностики і лікування, гостро стоять питання безпеки, енергонезалежності і ще багато чого. Під усе це і потрібно осучаснювати лікарні. Тому спільна позиція ОВА і обласної ради – допомогти вам у цьому з обласного бюджету, але має бути зрозумілий обсяг асигнувань на ці потреби, який ми фіналізуємо на бюджетних слуханнях», – зазначив Григорій Недопад.

«Ми повинні знати, що готові вкладати самі медустанови, які кошти залучити з громад і скільки запланувати в обласному бюджеті на наступний рік. Наголошую, саме запланувати, щоб у кожного з вас була впевненість, що гроші не треба буде шукати в авральному режимі. До кінця цього ж року ми готові забезпечити бюджетну підтримку на вирішення гострих питань. Пропозиції ви сформуєте самі, виходячи з ваших потреб. Єдина умова: це має бути сегмент, який упродовж року буде повністю завершений – відділення, поверх, утеплення всього фасаду, а не частинами і так далі», – наголосив Іван Рудницький.

Під час дискусії за участю також і фінансистів більшість керівників вже озвучили свої потреби і наміри. За словами Олександра Дудара, головній клініці області критично не вистачає хірургічних площ, тож планується облаштування нових операційних та реанімацій. «За рахунок проєкту з термореновації вже ведуться роботи з утеплення фасадів та заміни вікон. Внутрішні роботи плюс устаткування коштуватиме близько 35 млн грн, частину з яких готова профінансувати лікарня, – зазначив керівник. Реконструкція хірургічного відділення також у планах і територіального медоб’єднання захисту материнства і дитинства, стверджує керівниця Ірина Горавська. Очільник психіатричної лікарні Сергій Дудка зазначив, що основні зусилля зараз спрямовує на створення гідних і комфортних умов перебування пацієнтів: «Лікарня не знала ремонту пів століття. В таких умовах люди не повинні лікуватися. Тому на часі – завершення реконструкції чергового відділення і капітальний ремонт наступного у 2026 році». Він також вкотре порушив питання відсутності укриття в центрі терапії залежностей. За словами головного медичного управлінця Юрія Легкодуха, є сподівання вирішити цю проблему за рахунок державної цільової субвенції. У фтизіопульмонологічному диспансері назріла гостра потреба у заміні морально та фізично зношених підйомників, у перспективі – облаштування площ під нове паліативне відділення, зазначила директорка Любов Серба. А от керівник волинської екстренки Юрій Романішин заявив про необхідність придбання бронежилетів та захисних шоломів для щонайменше 5 бригад парамедиків. Ця потреба стала очевидною після останньої масованої повітряної атаки агресора на обласний центр.

Сторони домовилися, що пропозиції з деталізацією та орієнтовними розрахунками будуть подані найближчим часом і, за потреби, ще раз узгоджені усіма зацікавленими сторонами.

Осередком спортивного життя держави на кілька днів став спортивний комплекс «Колос» – тут проходить Кубок України з важкої атлетики серед чоловіків і жінок. Урочисте відкриття першості відбулось за часті голови Волиньради, очільника регіонального осередку НОК України Григорія Недопада, заступника начальника ОВА Тараса Шкітера, президента Федерації важкої атлетики Волині Олександра Лазорка, генерального секретаря Федерації важкої атлетики України Бориса Лобка, спортивних функціонерів, тренерів та меценатів.

Боротьбу за найвищі відзнаки упродовж тижня вестимуть близько 200-от учасників з 23 регіонів, загалом – 25 команд. Як повідомив директор обласної школи вищої спортивної майстерності, головний суддя змагань Андрій Авраменко, від області за Кубок України боротимуться дві команди: Волинь-1 та Волинь- 2. «Ми дали можливість нашим молодим спортсменам продемонструвати свої сили на рідному помості, сподіваюсь, що вони покажуть достойний результат. Варто також зауважити, що вже у липні відбудеться наш основний старт – це чемпіонат Європи з важкої атлетики серед спортсменів до 17 років. Тому основна збірна команда Волині не представлена на нинішньому турнірі, бо активно готується до виступу на престижному міжнародному турнірі», – розповів він.

Андрій Авраменко також поділився вагомим досягненням своєї вихованки, відомої волинської легкоатлетки – метальниці молота, багаторазової учасниці Олімпійських ігор – Ірини Климець, яка взяла участь у нинішньому Кубку України та виконала норматив Майстра спорту з важкої атлетики. Результат спортсменки: у ривку — 75 кг, у поштовху — 95 кг та за сумою двоборства — 170 кг.

Голова обласної ради Григорій Недопад долучився до нагородження переможниць змагань серед жінок, а також привітав спортсменів, тренерів та організаторів турніру з офіційним стартом першості. «Вже вкотре Волинь із гордістю приймає престижні важкоатлетичні змагання. Напевне, Луцьк уже став домівкою для важкої атлетики. Умови, які особисто Андрій Авраменко і уся його команда створюють для розвитку важкої атлетики, є гідними наслідування. Зичу важкоатлетам гарних результатів, легких кілограмів і особистих рекордів. Нехай переможуть найсильніші», – наголосив він.

«Дякую Міністерству молоді і спорту та Федерації важкої атлетики України за високу оцінку місця проведення Кубку України, який вкотре приймає Волинь. Це означає, що організація заходів загальнодержавного рівня тут відбувається завжди надійно, якісно та спокійно. Дякую обласній владі за всебічну допомогу і підтримку у проведенні турніру», – підкреслив у своєму виступі президент Федерації важкої атлетики Волині Олександр Лазорко.

У роботі колегіального органу з міжвідомчої взаємодії взяв участь заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт.

На розгляд засідання Коордради, яка покликана синхронізувати і об’єднати зусилля різних служб, державних відомств, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, громадських організацій у подоланні й попередженні небезпек, пов’язаних з громадським здоров’ям, було винесено питання посилення профілактики та боротьби з особливо небезпечними інфекційними хворобами, а також стан дорожньо-транспортного травматизму в області.

Генеральна директорка держустанови «Волинський центр контролю та профілактики хвороб» Наталія Янко поінформувала, що в області реєструється зростання кількості підтверджених випадків захворювань, які складно лікуються і часто призводять до летальних наслідків. Це, зокрема, правець, лептоспіроз, сказ та недуга Лайма. Джерелом цих інфекцій є переважно дикі тварини, гризуни і кліщі. Серед причин погіршення ситуації епідеміологиня називає відсутність дератизаційних та акарацидних обробок в громадах, збільшення популяції лисиці – основного рознощика сказу та складнощі з проведення антирабічної імунізації в дикій природі через обмеження воєннго стану, а також низьку обізнаність населення, що призводить до пізніх звернень за допомогою та значних ускладнень здоров’я.

«Профілактика інфекційних захворювань – це завдання не лише медицини, а й сфера відповідальності посадових осіб місцевого самоврядування. Здебільшого розуміти це і діяти в громадах починають після того, як виникає надзвичайна ситуація з виявленням особливо небезпечних інфекцій. Аби попередити це, ОТГ повинні проводити обробки від кліщів та гризунів, а також мати у своїх комунальних закладах охорони здоров’я мінімальний запас антирабічної, протигепатичної, протиправцевої вакцини, а також антиботуліністичної сироватки. Окрім того, до роз’яснювальної роботи серед населення, крім медперсоналу, варто залучати також освітян, соціальних працівників, офіцерів громад і, навіть, священнослужителів», – рекомендує Наталія Янко.

Про ситуацію з безпекою на автошляхах розповів заступник начальника ГУ НП у Волинській області Віталій Ковальчук. За його словами, у порівнянні з відповідним періодом минулого року зросла кількість ДТП, а також травмованих у них людей – всього сталося понад 640 аварій, кожна третя – з постраждалими. За статистикою приблизно в однакових відсотках до цього призводять перевищення швидкості, недотримання дистанції та порушення правил дорожнього руху.

За підсумками роботи Коордради та внесеними її членами пропозиціями і рекомендаціями буде напрацьовано протокольне рішення, яке є обов’язковим до виконання усіма суб’єктами, дотичними до сфери громадського здоров’я.

Із новопризначеним начальником Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції Максимом Повстяним провів робочу зустріч голова Волиньради Григорій Недопад.

Максим Повстяний розповів, що вже ознайомився із особливостями роботи виправних закладів, розташованих на території області – Луцького слідчого ізолятора та Маневицької виправної колонії. Тож найперше окреслив проблематику, у вирішенні якої просить сприяння керівництва області. «Основне питання – це недофінансування цих закладів, тому сподівання на допомогу громад. До прикладу, у 2024 році Луцький слідчий ізолятор до місцевого бюджету сплатив майже 5 млн грн, і близько 2 млн вже у нинішньому, при цьому з міської казни їм щороку виділяли максимум 200 тисяч гривень. Якщо брати Маневицьку колонію, то минулоріч до місцевого бюджету вони сплатили 7,6 млн грн, і вже майже 4 мільйони у цьому році, натомість від громади не отримали жодної допомоги. А там – гостра потреба у заміні даху, ремонті будівель», – наголосив він.

Голова Волиньради пообіцяв ініціювати спільну зустріч із керівником Маневицької колонії, очільником громади та народною депутаткою України від цього округу Іриною Констанкевич з метою пошуку рішення. Григорій Недопад також принагідно поцікавився перспективою відновлення роботи нині не діючої Цуманської виправної колонії, зазначивши, що на початку війни, там мали намір розмістити військовополонених, однак цього не сталося. «Там досить хороша база, яка, якщо її не використовувати, почне занепадати. Можливо, варто розглянути релокацію туди іншої подібної установи», – зауважив Григорій Недопад.

Максим Повстяний запевнив, що питання розконсервації Цуманської колонії стоїть на порядку денному у Міністерстві юстиції, адже нові заклади не будуються, а потреба у них в майбутньому зростатиме. «Розглядаються різні варіанти подальшого функціонування цієї колонії. Ми розуміємо, що установи такого типу в перспективі будуть необхідні для їх прямого призначення. Як відомо з історії, після завершення воєнних дій рівень злочинності зростає. Це питання перебуває на контролі Мін’юсту та Державної кримінально-виконавчої служби, але це перспектива наступних років», – зауважив начальник Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань.

23 червня минають 84-і роковини масової страти бранців Луцької тюрми. Вшанувати пам’ять жертв до меморіальної стели прийшли рідні розстріляних, духовенство, представники громадськості та влади. Волиньраду представляв заступник голови Григорій Пустовіт.

Архівні документи свідчать, що на 10 червня 1941 року у Луцькій в’язниці утримувалося 2 117 ув’язнених. Серед них – патріотично налаштована молодь, активісти ОУН, священники, наукова і творча інтелігенція. В ніч на 23 червня і аж до світанку НКВДисти без суду і слідства страчували ув’язнених і поспіхом прибирали тіла. Жертвами червоного терору тоді стали понад 2000 тисячі мешканців сорока міст і сіл Волині.

Тепер їхні імена викарбувано на граніті, а поруч, під мурами колишніх казематів, встановлено хрест – символ жертовного розп’яття та воскресіння. Пам’ять про жертв тоталітарних режимів завжди буде жива. За упокій душ невинно убієнних відслужив панахиду митрополит Луцький і Волинський Михаїл, а присутні вшанували загиблих хвилиною мовчання та поклали квіти до меморіальної стели.

На нараді, зокрема, йшлося про готовність територіальних підрозділів центральних та місцевих органів виконавчої влади попередити поширення кишкових інфекції в літній період та облаштування місць відпочинку на водних об’єктах. Участь у засіданні колегіального органу взяв голова Волиньради Григорій Недопад.

Як повідомила головний державний санітарний лікар області Наталія Янко, епідемічна ситуація на Волині в цілому є контрольованою, надзвичайних ситуацій у поточному році не було зареєстровано. «Всього за 5 місяців цього року вірусним гепатитом А захворіло 10 осіб проти 67 за аналогічний період 2024 -го. Із потеплінням зростає ризик виникнення захворювання на ботулізм, цьогоріч з підозрою на ботулізм за медичною допомогою звернулося двоє осіб. Захворювання пов’язані з вживанням м’ясних консервів домашнього приготування. Лікування таких хворих необхідно здійснювати протиботуліністичною сироваткою, якої в області вкрай недостатньо. В наявності всього 2 дози в обласній інфекційній лікарні. На Волині також спостерігається збільшення звернень через покуси тваринами, так за 5 місяців звернулося понад 850 осіб проти 800 за аналогічний період минулого року», – розповіла Наталія Янко.

За даними епіднагляду встановлено, що головними епідемічними ризиками у літній період лишаються: загроза поширення та виникнення спалахів гострих кишкових інфекцій та вірусного гепатиту А; ріст вакцинокерованих інфекцій; інфекційні захворювання, які переносяться комахами і гризунами; ризики виникнення випадків сказу при контакті з дикими або бродячими тваринами.

З метою досягнення санепідблагополуччя населення в літній період начальникам районних військових адміністрацій, головам громад, структурним підрозділам ОВА рекомендовано: проводити заходи з дератизації, дезінфекційні, дезінсекційні, акарацидні обробки територій населених пунктів, особливо у парках, зонах відпочинку та на водних обєктах; придбати необхідну кількість протиботуліністичної сироватки та антирабічної вакцини; здійснити лабораторне підтвердження безпечності факторів довкілля (питної води, відкритих водойм, ґрунту, харчових продуктів на об’єктах підвищеного епідемічного ризику, у місцях масового перебування та відпочинку населення тощо. Особливу увагу учасники наради акцентували на Шацькій громаді, де у літній період перебуватиме велика кількість відпочивальників.

Окремо обговорили заходи зі стабілізації епідемічної ситуації з керованих інфекцій у Волинській області. Головний державний санітарний лікар області Наталія Янко повідомила, що на Волині реєструється захворювання на кашлюк, а це 22 випадки проти 132 за аналогічний період 2024 року. Спостерігається тенденція й до росту кількості випадків на кір. «Показники захворюваності в Україні за 5 місяців вже перевищили показники за весь 2024 рік. В області у червні зареєстровано один лабораторно підтверджений випадок кору в Володимирському районі», – зауважила вона.

Відтак, комісія рекомендувала управлінням освіти та охорони здоров’я, керівникам освітніх закладів проводити широку роз’яснювальну роботу щодо необхідності дотримання графіку щеплень.

Про стан підготовки місць відпочинку на водних об’єктах до прийняття відпочиваючих доповів начальник управління із запобігання надзвичайним ситуаціям Головного управління ДСНС України в області Руслан Яручик. Він зауважив, що за оперативною інформацією з початку року на воді уже загинуло 12 волинян. «В області визначено понад 20 місць масового відпочинку біля водойм, відповідно до правил облаштовано 7 із них. Як показує практика, люди гинуть у місцях, які не визначені для купання. Проведено відповідні навчання для рятувальників», – розповів він.

Комісія рекомендувала головному управлінню ДСНС в області посилити роз’яснювальну роботу серед населення, а також налагодити співпрацю із підрозділами Національної поліції України та територіальними громадами щодо належної підготовки місць відпочинку на водних об’єктах та виявлення порушень.

Стан підготовки житлово-комунального господарства до осінньо-зимового періоду та забезпечення енергонезалежності освітніх закладів і облаштування укриттів у них були предметом розгляду на щотижневій оперативній нараді за участю очільників області Івана Рудницького та Григорія Недопада, керівників РВА, громад, підприємств енергетичного сектору, служб та структурних підрозділів виконавчої влади.

За словами директора департаменту ЖКГ та капітального будівництва ОВА Василя Венського, на сьогодні виконано третину від запланованих підготовчих робіт. Ключові напрямки – ремонт і модернізація мереж, котельного господарства, житлового фонду, а також енергостійкість критичної інфраструктури. Особлива увага приділяється розвитку розподіленої генерації, цьогоріч на 4 зросла кількість когенераційних установок, ще 2 планується запустити до опалювального сезону. Посадовець запевнив, що основні об’єкти критичної інфраструктури забезпечені генераторами. Розроблені плани реагування на надзвичайні ситуації, сформовано аварійні бригади. Про планомірну, без значущих проблем, підготовку до роботи в опалювальний період, в надзвичайних умовах, а також із захисту критично важливого обладнання доповіли і представники енергетичних та газопостачальної компаній.

96% зі 1 177 освітніх закладів області мають власні укриття або ж орендують їх, 49 – потребують облаштування, відновлення чи ремонту захисних споруд, – розповіла очільниця управління освіти і науки ОВА Наталія Матвіюк. На цільову субвенцію для облаштування захищених просторів подавали заявки 8 громад, однак такі кошти з державного бюджету надійшли лише для однієї. Посадовиця також зазначила, що стовідсотково до потреби генераторами забезпечені заклади професійної, вищої та фахової передвищої освіти, на 80% – загальноосвітні установи та на 49% – дитсадки. До початку нового навчального року за державний кошт буде придбано генератори ще для 20 закладів загальної середньої освіти. Начальник ОВА Іван Рудницький рекомендує дошкільним установам укладати договори оренди альтернативних джерел живлення, така практика підтвердила свою ефективність.

Одразу три спортивні події приурочили до Міжнародного Олімпійського дня, коли мільйони людей об’єднуються навколо спорту, миру, дружби та чесної гри.

Стартував Всеукраїнський олімпійський день у Ківерцівській громаді. Тут відбулось масштабне спортивне дійство за участі представників регіональних відділень Національного олімпійського комітету, Президента організації Вадима Гутцайта, голови обласної ради, очільника Волинського відділення НОК Григорія Недопада, спортивних функціонерів та місцевої влади. На стадіоні у селі Тростянець відбулась низка спортивних активностей. Учасники заходу зустріли кубок Перемоги «Під знаком п’яти кілець і миру» як частину великої Олімпійської естафети громад. Звідси він розпочне свою подорож містами і селами України, несучи послання єдності, пам’яті й сили нескореного народу. Було розгорнуто стометровий стяг незламності та утворено живі символічні кільця олімпійського руху. Під звуки Гімну діти утворили живий ланцюг єдності — символ свободи, гідності й незламного духу. Білі голуби миру в небо запустили діти полеглих Героїв України спільно із гостями заходу. В небо здійнявся і олімпійський прапор, який підняли бронзовий призер Олімпійських ігор 2000 року з дзюдо Руслан Машуренко та дворазова чемпіонка Європи, учасниця Олімпійських ігор з боксу Тетяна Коб. Насамкінець учасники дійства взяли участь у висадці символічного Олімпійського дерева Ківерцівської громади.

До присутніх звернувся президент Національного олімпійського комітету України Вадим Гутцайт. «Всеукраїнський олімпійський день — це доказ того, що спорт об’єднує країну, гуртує громади й допомагає виховувати покоління сильних і свідомих українців. Це -день натхнення, нових звершень і віри у мирне майбутнє України!», – наголосив він.

Зі словами вітань до присутніх звернувся також голова Волиньради, очільник обласного осередку НОК України Григорій Недопад. «Сьогодні Тростянець і Ківерцівська громада стали олімпійською столицею України. Тут зібралися представники всіх областей та регіональних відділень Національного Олімпійського комітету України, і саме тут ми спільно відкриваємо Олімпійський день. Це подія, яка об’єднує українців та цілий світ навколо спорту, патріотизму і сили духу», – підкреслив він.

Під патронатом Національного олімпійського комітету у рамках проведення «Всеукраїнського олімпійського дня» відбулись й 18-ті Всеукраїнські змагання зі спортивної ходьби «Луцька десятка», присвячені пам’яті Заслуженого тренера України, доктора педагогічних наук, професора Романа Карпюка. Окрім олімпійської спільноти участь в урочистому відкритті турніру взяли ректорка Академії рекреаційних технологій і права, депутатка облради Людмила Стасюк, ветерани спорту, представники спортивних клубів, федерацій, організацій з різних регіонів України, провідні волинські спортсмени та тренери зі спортивної ходьби, викладачі та студентство АРТіП і Луцького фахового коледжу рекреаційних технологій і права, а також родина Романа Карпюка.

«Ці змагання включено в календар Національного олімпійського комітету. Сьогодні в Луцьку трохи менше спортсменів, ніж зазвичай, адже наприкінці червня стартує чемпіонат в Іспанії. Чимало постійних учасників «Луцької десятки» вже на старті, щоб гідно представити Україну. Проте до нас завітали нові представники з інших областей», – розповів Григорій Недопад.

Також цього дня на базі обласної дитячо-юнацької спортивної школи відбулись Всеукраїнські змагання з дзюдо серед молоді до 23 років імені бронзового призера Олімпійських ігор Руслана Машуренка. Участь у турнірі взяли понад 200 українських спортсменів.