Про це та інше йшлося сьогодні під час традиційної щопонеділкової наради під головуванням т.в.о. начальника ОВА Романа Романюка. Участь у засіданні взяв очільник Волиньради Григорій Недопад.

Значна кількість опадів, промерзання ґрунту до 20 см, а також характерне для регіону різке потепління майже напевно цьогоріч призведе до повені, прогнозують водогосподарники. За словами в.о. начальника Регіонального офісу водних ресурсів в області Ростислава Кравчука, під загрозою підтоплення найперше Любешівська, Рантівська, Забродівська, Самарівська, Заболоттівська громади, а також розташовані обабіч русла Стиру – Луцька, Боратинська, Колківська і Маневицька. Він також назвав фактори ризику, які можуть ускладнити ситуацію. Найбільший – це знеструмлення, зупинка роботи гідротехнічних споруд з відпомповування повеневих вод навіть на кілька годин матиме негативні наслідки. Другий – руйнування бобрами дамб та їхні загати. Ростислав Кравчук закликає громади подбати про запаси палива та мішків з піском. Домовились і про координацію дій органів місцевого самоврядування, райадмінстрацій з водогосподарниками та рятувальниками. Упродовж лютого-березня запланована серія комплексних комісійних перевірок на предмет готовності територій до проходження льодоходу і повені.

Вкотре було проаналізовано також і питання сплати ПДФО з оренди земельних ділянок (паїв) за рахунок офіційного збільшення орендної плати. За твердженням керівниці ГУ ДПС у Волинській області Оксани Левчук, робота над легалізацією земельних податків і зборів є суттєвим резервом для наповнення місцевих бюджетів. Так, минулого року додалося майже півтори тисячі гектарів офіційно облікованих земель, більш як на 62 мільйони гривень зросли надходження ПДФО від орендної плати за паї. Одночасно, наголошує посадовиця фіскальної служби, актуальною лишається значна різниця у розмірі орендної плати в межах однієї громади, яка подекуди коливається від 2 до 15 тисяч гривень за гектар. Окрім того, не подолано й проблему тіньової діяльності в агросекторі. Є чимало фактів обробітку угідь площею до 100 га без реєстрації підприємницької діяльності та укладення договорів оренди. Ухвалено рішення про спільний аналіз і звірку оброблюваних земель громад, податкових та правоохоронних органів.

У зв’язку з погіршенням погодних умов нагадуємо про можливість скористатись Пунктами незламності, оскільки є ймовірність ускладнення роботи енергетичних, комунальних підприємств, а також порушення руху автомобільного, залізничного та електротранспорту.

На сьогодні в області діють 355 пунктів обігріву, з них 255 – постійно працюючі, ще 100 – готові до відкриття у разі потреби. Тут можна зарядити телефони й інші гаджети, зігрітися, скористатись зв’язком, а за потреби – отримати базову допомогу. Локації відкриті також для людей із домашніми тваринами.

Пункти незламності створені спільними зусиллями ОВА, територіальних громад, підрозділів ДСНС і Національної поліції, а також за участю бізнесу та АТ «Укрзалізниця». Така взаємодія дозволяє оперативно реагувати на виклики та забезпечувати людей необхідною підтримкою.

Повний перелік Пунктів незламності:

https://voladm.gov.ua/…/spisok-punktiv-nezlamnosti…/

Першу урочисту Божественну літургію у святині після її передачі у користування ПЦУ очолив Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній. Розділити радість цієї події прибули сотні вірян, представники обласної та місцевої влади, парламентарі, а також священнослужителі з різних куточків держави. Від Волиньради участь у заході взяли перший заступник голови Юрій Поліщук, а також депутати Ярослав Матвійчук, Андрій Бокоч, Юрій Харченко та Ористлава Сидорчук.

Цей день у Володимирі розпочався зі вшанування українських Героїв біля символічної «Дошки надії» на честь воїнів, які перебувають у полоні або вважаються зниклим безвісти, присутні також долучилися до загальнонаціональної хвилини мовчання та поклали квіти до портретів полеглих захисників.

Опісля у Свято-Успенському кафедральному соборі під головуванням предстоятеля ПЦУ розпочалось богослужіння, яке має глибоке духовне й історичне значення для всієї Помісної Православної Церкви України як утвердження правди й духовної справедливості. Блаженнійший Митрополит Епіфаній закликав вірян піднести соборну молитву за Україну, її народ, Збройні Сили, дарування справедливого миру та зміцнення єдності української Церкви. «Сьогодні ми з вами цим урочистим богослужінням відновлюємо історичну справедливість. Українською молитвою в цій стародавній святині – символічному духовному серці княжої Волині, ми розпочинаємо нову сторінку історії – сторінку звільнення від духовного поневолення та відродження у свободі. У 1992 році, у час святкування тисячоліття Волинської єпархії, у цих стінах митрополит Філарет, проповідуючи, нагадував про необхідність духовної та церковної свободи. Відтоді минуло вже три з половиною десятиліття, був пройдений дуже складний шлях, але нині ми дякуємо Богові за те, що мрія нашого старця Патріарха, як і мрії багатьох поколінь борців за волю і незалежність нашої церкви та нашого народу, здійснюються. Попереду ще багато боротьби та праці. Боротьби з російським агресором, з отруйним лжевченням руского міра, яке викривляє та нищить самі основи православної християнської віри. Багато праці з відновлення і матеріального, і духовного. Але ми віримо, що з Божою допомогою та завдяки єднанню наших зусиль ми зможемо подолати виклики та зробити багато на користь церкви і нашого народу. Як цей Успенський кафедральний собор відновлювався знову і знову після ворожих руйнувань, так відновиться і все те, що наші вороги намагаються зруйнувати. Сьогодні ми молимося за наших українських Героїв – захисників, бо завдяки їм ми можемо сьогодні звершувати нашу працю і служіння та маємо надію на перемогу і встановлення справедливого й тривалого миру. Ми дякуємо усім живим і полеглим і віримо, що за них у цьому храмі довіку буде лунати щира українська молитва. Дякуємо обласній владі Волині, міністерству культури, заповіднику, який опікується комплексом, як пам’яткою архітектури та історії», – наголосив, звертаючись до присутніх, Предстоятель ПЦУ. Блаженнійший Епіфаній також вручив низку найвищих церковних відзнак за заслуги перед помісною Православною Церквою України.

«Сьогодні направду вікопомна і надзвичайно важлива для Волині історична подія – ми у цьому стародавньому храмі з’єдналися у молитві рідною мовою за нашу майбутню перемогу, за наших воїнів, за нашу славну Україну. Ваша Блаженносте, дозвольте від імені обласної ради, яка сьогодні є одним із осередків підтримки Православної Церкви України і боротьби з «рускім міром», привітати вас від усього депутатського корпусу, побажати міцного здоров’я на довгі, щасливі роки служіння нашій церкві та ненці-Україні», – підкреслив, вітаючи Митрополиита Київського і всієї́ України, перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук.

У складі волинської делегації у виїзному засіданні парламентської ТСК бере участь заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт. В режимі онлайн до роботи тимчасового органу долучився також очільник бюджетної комісії Орест Маховський.

Ініціювати розгляд на державному рівні проблеми належного безплатного харчування учнів закладів загальної середньої, професійно-технічної освіти, студентів закладів фахової передвищої освіти, розташованих на територіях радіоактивного забруднення, Волинь спонукала обмежена платоспроможність громад, віднесених до так званої чорнобильської зони.

На сьогодні близько 21 тис. дітей, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи, навчаються в закладах освіти Камінь-Каширського та Луцького районів і мають право на безплатне харчування відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.2025 «Деякі питання харчування дітей потерпілих від Чорнобильської катастрофи» затверджено Порядок повного відшкодування з державного бюджету витрат на харчування дітей, потерпілих від аварії на ЧАЕС і які навчаються у закладах професійної, фахової передвищої освіти, розташованих на територіях радіоактивного забруднення, а також дітей з інвалідністю, пов’язаною з наслідками Чорнобильської катастрофи, які навчаються у закладах професійної, фахової передвищої освіти, розташованих поза територіями радіоактивного забруднення. А от відшкодування витрат місцевих бюджетів на безоплатне харчування для усіх учнів закладів загальної середньої освіти, розташованих на територіях радіоактивного забруднення, урядом не передбачено, всупереч Закону України. Досі для цієї категорії за рахунок субвенції держава фінансувала харчування лише для початкової ланки школярів в обсязі 70%, решту 30% забезпечували місцеві бюджети. Однак з вересня цього року безоплатне харчування передбачено для учнів 1-11класів.

За таких обставин на цю мету у 2026 році 5-ом громадам тільки Камінь-Каширського району у своїх бюджетах потрібно додатково передбачити близько 80 млн гривень. Така ж ситуація і в окремих населених пунктах Колківської громади. У зв’язку з обмеженою фінансовою спроможністю, зростанням першочергових видатків на безпекові запити та потреби фронту, ветеранську політику, підвищення заробітних плат освітянам та соціальним працівникам, підтримку внутрішньо переміщених осіб ці територіальні громади не мають достатньої фінансової можливості для повноцінного забезпечення організації гарячого харчування. І ця проблема характерна для усіх українських територій, віднесених до забруднених.

Тож, представники волинської делегації клопочуть перед членами парламентської ТСК на цей рік, як перехідний період, скасувати умову співфінансування громад на харчування школярів у закладах загальної середньої освіти, розташованих у забрудненій зоні. З чим попередньо погодилися і члени ТСК, і керівники профільних міністерств.

В Луцькому національному технічному університеті відбулася конференція з нагоди офіційного призначення за результатами виборів на другий термін очільниці вишу Ірини Вахович.

Привітати ректорку з переконливою перемогою, яка здобула понад 92% голосів виборців, прийшли представники студентського та професорсько-викладацького колективів, члени Наглядової ради освітнього закладу, колеги, партери та представники влади різних рівнів. Волиньраду представляв заступник голови Григорій Пустовіт. У своїй вітальній промові він, зокрема, відзначив разючі структурні та інфраструктурні зміни, які відбулися в університеті за 5 років першої каденції ректорства Ірини Вахович. «Незважаючи на такі важкі часи, спершу пандемія, тепер – війна, університет змінився до невпізнаваності. Йдеться не лише про кардинальне осучаснення аудиторій, а й про якість освітнього процесу, запровадження креативних рішень задля всебічного особистісного розвитку, професійної мотивації, змістовного дозвілля та соціальної підтримки студентів. Усе це слугує тому, що молодь не полишає Україну і пов’язує з нею своє професійне майбутнє і життя. У вас є бачення перспективи, хист кризового менеджера, щире вболівання за університет, регіон, країну, тому не маю сумніву, що другий термін управління буде ще більш успішним», – висловив упевненість Григорій Пустовіт.

На розсуд студентського та викладацького колективів, членів Наглядової ради Ірина Вахович винесла звіт про результати управлінської діяльності за останні 5 років. Серед ключових здобутків – суттєве зростання студентського контингенту, який представлений усіма регіонами і перевищує 15 тисяч, включаючи 3 коледжі, що входять до структури університету. За цим показником ЛНТУ – третій серед вітчизняних технічних вишів. Друге – кадровий потенціал, який за 5 років додав 19 професорів, понад пів сотні доцентів, десяток докторів наук і майже два десятки кандидатів наук. У 6 разів зросла динаміка наукової діяльності. «Третє – це якість освіти. Ми – єдиний український виш, який отримав світову акредитацію, а наші дипломи котуються у міжнародних реєстрах», – запевнила Ірина Вахович. Що ж до міжнародної діяльності, то вона відзначила високу мобільність студентів та викладачів, а також реалізацію 19 міжнародних проєктів. Окремо ректорка акцентувала на місії служіння громаді. Йдеться про професійну адаптацію та нові компетенції для ветеранів, спортивні активності і їх соціальну реабілітацію, реалізацію проєкту ментального здоров’я «Ти як?», допомогу армії, базову військову підготовку у співпраці з Центром національного спротиву, дитячий університет, започаткований у партнерстві з Малою академією наук, та багато іншого. У планах також втілення проєктв з енергоефективності, інклюзії та безпеки освітнього середоища.

Що ж до перспективи, то пріоритетом Ірина Вахович називає розвиток наукової компоненти: придбання новітнього обладнання для лабораторій, дослідництво, інтелект, масштабування ідей та їх комерціалізацію, створення музею науки.

Звіт управлінської діяльності ректорки колектив схвалив одностайним голосуванням.

Участь в урочистостях від імені засновника взяли заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт, член Наглядової ради вишу, депутат Юрій Ройко, інші обранці найвищого представницького органу краю.

Привітати з посвятою у першокурсники бойових медиків та оглянути новостворений осередок викладання предмету «Захист України» і модернізований навчально-практичний центр медичних симуляцій також прийшли військовослужбовці, науковці, медики, духовенство, представники міністерств охорони здоров’я, освіти і науки, Центру розвитку медсестринства, партнери проєкту ЄС «100 майстерень» у межах програми Ukraine Facility, перейматимуть досвід і управлінці та керівники освітніх медичних закладів зі Львівщини та Рівненщини.

У центрі уваги – бойові медики, які приступили до навчання, перебуваючи на фронті, а в ці дні прибули на екзаменаційну сесію. «З 2014 року наші випускники рятують життя воїнів на полі бою, в шпиталях, у військових частинах, допомагають цивільним, проявляючи не лише професійну майстерність, а й надзвичайний героїзм і відвагу. Волинський медінститут бере участь у черговому пілотному проєкті – це підготовка за заочною формою навчання бакалаврів та фахових молодших бакалаврів зі спеціальності Медсестринство осіб, які мають професійну кваліфікацію «Бойовий медик» та досвід проходження військової служби у Збройних Силах України. Перший набір склав 13 осіб», – розповіла в.о. ректора вишу Тетяна Пастрик.

Першокурсників з бойовим досвідом від імені Волиньради привітав, а також подякував за захист заступник голови Григорій Пустовіт. «Наше вміння протистояти викликам сьогодення та швидко адаптуватися змінюють не лише Україну, а й світ. Прикладом таких швидких і якісних змін є, в тому числі, й наш медичний інститут. Тому дякую також колективу вишу, що так глибоко відчуваєте потреби держави, суспільства, життя і конструктивно реагуєте, запроваджуючи нові освітні програми, готуючи вкрай потрібних фахівців. Переконаний, що це – не остання новація», – висловив упевненість посадовець.

Очільниця Центру розвитку медсестринства Міністерства охорони здоров’я України Катерина Комар зазначила, що запровадження такої навчально-професійної програми для бойових медиків – це гідний і справедливий шлях до здобуття вищої освіти людьми з особливим досвідом і знаннями, а також визнання їхньої ролі у війську та цивільному житті. Її колега – начальник управління медичних кадрів, освіти і науки Міністерства охорони здоров’я Сергій Убогов висловив сподівання, що після демобілізації частина із сьогоднішніх особливих першокурсників, здобувши фах парамедика, поповнить лави екстреної медицини: «Ви – дорогіцінний резерв, адже ця специфічна спеціальність, престижність якої ми підвищуємо, саме для таких відважних, активних і досвідчених людей».

Волинський медінститут здійснює освітній процес у галузі вищої, фахової передвищої, професійно-технічної та післядипломної освіти, готуючи акушерок, медичних сестер, фельдшерів, фармацевтів, санітарних фельдшерів, лаборантів, зубних техніків, екстрених медичних техніків, молодших медичних сестер, а також магістрів та бакалаврів освітньо-професійних програм: Сестринська справа, Екстрена медицина/парамедик та Фармація. Колектив інституту також успішно імплементує Стратегію розвитку медсестринства в Україні. Особливого значення у виші надають симуляційному навчанню. Здобувачі освіти мають можливість тренуватися на сучасному обладнанні й відпрацьовувати практичні навички без ризику для пацієнта відповідно до затверджених протоколів. Сьогодні за кошти державного та обласного бюджетів тут відкрили ще два таких простори. Осередок «Захист України» облаштували на загальну суму 2,5 млн грн. Предмет викладатиме ветеран і відомий громадський діяч Сергій Годлевський. За його словами, діятиме три навчальних модулі – патріотичне виховання, бойова підготовка та, власне, відпрацювання фахових медичних навичок. Оновлено також і навчально-практичний центр, для якого закупили додаткове сучасне симуляційне устаткування на суму понад 1.7 млн грн. Тут студенти опановуватимуть практичні уміння з надання допомоги при невідкладних станах як дорослим, так і дітям.

29 січня в Україні вшановують пам’ять Героїв Крут. Цьогоріч минає 108-ма річниця доленосного бою, який став символом героїзму та самопожертви молоді в боротьбі за незалежність України.

Бій, що відбувся на залізничній станції Крути під Черніговом, завершився великими втратами для більшовиків, а українським студентам вдалося на кілька днів зупинити просування ворожих військ на Київ. Це дало змогу укласти Брестський мир між Українською Народною Республікою і державами Четверного союзу. Цим документом Україна визнавалась самостійною державою з західним кордоном, що існував між Австро-Угорщиною й росією до 1914 року.

Аби віддати шану та помолитися за упокій полеглих у цій битві біля меморіального знаку «Героям Крут – борцям за Незалежність України» відбувся пам’ятний захід. Вшанувати подвиг крутян прийшли представники громадськості, студентська молодь, духовенство, військовослужбовці, правоохоронці, а також керівництво області та Луцька. Від Волиньради участь у заході взяв перший заступник голови Юрій Поліщук.

Представники духовенства різних конфесій відслужили панахиду за загиблими, яку очолив Митрополит Луцький і Волинський Михаїл та освятили пам’ятний знак Героям Крут. «Бій під Крутами – це правдива сторінка історії співіснування двох сусідніх держав і народів. І сьогодні ми впевнено можемо сказати, що ті, хто називав нас братами, виявились вбивцями, метою яких було і залишається знищення українського народу і свободи нашої держави. Це ми маємо чітко усвідомити, минули сторіччя, а змін у їх свідомості так і не відбулося і, вочевидь, не відбудеться… Молодь, яка полягла у нерівному бою під Крутами, стала на захист своєї землі за покликом совісті та щирого патріотизму. Тож будьмо гідними їх подвигу, і нехай 108-ма річниця бою під Крутами стане переосмисленням нашого ставлення до держави та її захисту від внутрішнього та зовнішнього ворога. Усі ми спільно маємо кувати українську перемогу кожен на своєму місці і укріплювати свою віру в Україну та ЗСУ», – наголосив Владика Михаїл звертаючись до учасників заходу.

Присутні хвилиною мовчання вшанували загиблих Героїв Крут та їх сучасників – українських воїнів та покладали квіти до памʼятного знаку. Завершилася церемонія вшанування спільним виконанням Державного Гімну України.

На Меморіалі пам’яті жертв Голокосту, що у мікрорайоні Вересневе міста Луцька, відбувся скорботний захід. Вшанувати пам’ять невинно убієнних прийшли заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт, т.в.о. начальника ОВА Роман Романюк, Луцький міський голова Ігор Поліщук, голова Луцької райради Тетяна Павлова-Багрійчук, а також представники єврейської громади.

Скорботну дату запроваджено рішенням Генеральної Асамблеї ООН у 2005 році, на знак визволення в’язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау, що у польському Освенцімі. За загальними оцінками, жертвами масового знищення євреїв під час Другої світової війни стали 4,5 млн дорослих та 1,5 млн дітей.

На місці пам’яті очільник Волинської єврейської громади прогресивного іудаїзму Сергій Швардовський звершив молитву на івриті. А присутні схилили голови у хвилині мовчання та поставили лампадки до підніжжя меморіального знаку, де знайшли вічний спочинок понад 25 тисяч убитих у 1942 році євреїв. Представники єврейської спільноти за національною традицією поклали на монумент символічні камінці.

«Я вдячний усім, хто прийшов сьогодні на це місце тиші і скорботи, аби вшанувати пам’ять невинних жертв, яким не дали спокійно жити лише тому, що вони народилися у єврейській сім’ї. Голокост – це тема, яку не можна піддати забуттю, це трагічна сторінка історії, з якої варто робити правильні висновки, які надалі повинні повернути у цей світ людяність», – підкреслив, звертаючись до присутніх, керівник єврейської громади прогресивного іудаїзму Сергій Швардовський.

Про це йшлося сьогодні під час оперативної наради під головуванням т.в.о. начальника ОВА Романа Романюка. Участь у засіданні взяв перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук.

Про підсумки виконання місцевих бюджетів у 2025 році та організацію їх виконання у 2026 році доповів директор департаменту фінансів Ігор Никитюк. За його словами, за минулий рік до обласного та місцевих бюджетів отримано без малого 20 мільярдів гривень, з яких 6,4 млрд – це трансферти з державного бюджету. У порівнянні з 2024-им доходи зведеного бюджету області зросли на 17%. За підсумками 2025 року Волинь увійшла до трійки регіонів з найвищими темпами зростання доходів загального фонду місцевих бюджетів. «Минулоріч за власними доходами виконано усі місцеві бюджети. Додатковий фінансовий ресурс від перевиконання бюджетних показників склав понад 2,4 млрд грн. На підвищення обороноздатності країни було спрямовано 1,2 млрд грн», – констатував головний фінансист області.

Також зазначалося, що з 1 січня цього року підвищується зарплатня педагогічних працівників та працівників соціальної сфери. Оскільки таке урядове рішення було прийнято після формування місцевих бюджетів на 2026 рік, потребуватиметься залучення додаткових фінансових ресурсів. «На сьогодні з обласного бюджету на цю мету вже виділено 120 мільйонів гривень. Загальна потреба у коштах по громадах – майже 500 млн грн. Вільні залишки місцевих бюджетів за минулий рік складають 1,3 млрд грн, тож цей додатковий ресурс має стати основним джерелом покриття витрат, неврахованих при затвердженні бюджетів», – переконаний Ігор Никитюк.

Заслухали учасники наради і окремі питання запровадження заходів безпеки в закладах загальної середньої освіти. Йшлося, зокрема, про встановлення, відповідно до урядової постанови, технічних засобів охорони для виклику поліції – так званої тривожної кнопки. За інформацією начальника Управління поліції охорони у Волинській області Романа Думінського, такого стаціонарного засобу виклику досі не мають 82 із 586 освітніх установ. Тож, т.в.о. начальника ОВА Роман Романюк зобов’язав громади, які як альтернативу використовують мобільний застосунок, встановити стаціонарні засоби охорони до 1 березня.

Черговий гуманітарний вантаж за запитом військовослужбовців на Костянтинівський напрямок доправив голова фракції «За майбутнє», депутат Ігор Лех.

До формування траншу найнеобхіднішого долучилися працівники обласних комунальних закладів: Луцького педагогічного інституту, які придбали FPV-дрони «десятки» у комплектації з акумуляторами; колектив обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф подбав про бензинові генератори потужністю 5,5 кВт та зарядні станції із сонячними панелями, а персонал санаторію матері і дитини «Пролісок» закупив супутникові термінали Starlink.

Окрім того, депутат обласної ради Ігор Лех власним коштом придбав вкрай необхідний для виконання бойових завдань компактний дрон, оснащений тепловізором, ширококутною камерою та телекамерою – DJI Mavic 3 Thermal (3T).

Гуманітарна місія Волиньради продовжується і триватиме до настання переможного миру.