Участь у черговому засідання тимчасової контрольної комісії з виконання рішень Волиньради від 15 вересня 2022 року №18/2 та від 16 листопада 2023 року №23/53 також взяли перший заступник голови Юрій Поліщук, депутати обласної і Луцької районної рад, представники структурних підрозділів ОВА, правоохоронних органів та релігійних громад.

Перше звернення стосувалося імовірних порушень законодавства, котрі мали місце на парафіяльних зборах прихожан Свято-Миколаївської церкви щодо переходу з УПЦ МП в лоно Православної Церкви України ситуації у селі Смолигів Торчинської громади. За твердженням присутніх на комісії місцевих мешканців, процедура голосування супроводжувалася грубими порушеннями, зокрема, участь в голосуванні брали особи, які не мають відношення до цієї релігійної громади, священники чинили психологічний тиск та прямий підкуп прихожан, до адмінресурсу, спрямованого на підлеглих, вдалися і керівники місцевих школи та дитсадка. Оскільки існує практика судового скасування результатів голосування через процедурні порушення, члени ТКК ухвалили предметно вивчити, чи відповідають результати голосування Статуту релігійної громади, у разі фальсифікації рекомендовано оскаржувати їх в судовому порядку. Окрім того, голова комісії Володимир Бондар радить ініціативним групам з переходу до ПЦУ ретельно готуватися до процесу, переймати досвід у громад, які здійснили перехід, та діяти системно. «На жаль, законодавство в цій царині не на боці української церкви, тому перехід у лоно ПЦУ часто здійснюється не завдяки існуючим законодавчим нормам, а всупереч. Відтак, вважаю за доцільне ініціювати звернення обласної ради до парламенту з клопотанням про внесення змін». Члени комісії підтримали пропозицію, зійшовшись на твердженні, що триває війна, і московська церква – в категорії противника, а її засилля – питання національної безпеки.

Ще одне звернення надійшло від релігійної громади Святителя Миколая Чудотворця с. Нічогівка Луцького району щодо незаконного будівництва церкви московського патріархату. Староста села розповіла, що 95% мешканців приєдналися до Православної Церкви України. Решта залишилися у московській і провадили свою діяльність у приватному будинку. Коли ж той згорів, розпочали будівництво храму, не маючи ні землеустрійних, ні установчих, ні дозвільних документів. Тож заявники просять відреагувати на незаконне будівництво.

Вже вкотре на ТКК було винесено і проблему усунення перешкод у користуванні пам’яткою культурної спадщини національного значення – храмом Різдва Пресвятої Богородиці Православної Церкви України м. Камінь-Каширський. Два роки віряни ПЦУ в судовому порядку відстоюють своє законне право користуватися культовою спорудою, відбулося три десятки судових засідань, проте УПЦ МП зумисно штучно затягує процес. Більше того, тричі прихильники московської церкви не допустили до храму комісію з проведення аудиту. Тож члени ТКК ухвалили рішення звернутися до СБУ, Прокуратури та Нацполіції з вимогою дати правову оцінку перешкоджанню роботі державних органів.

Єдиний гуманітарний коридор, через який українці повертаються з примусової депортації та тимчасово окупованих територій через білорусь, оглянули представники 20-ти країн та 7-ми міжнародних організацій. Їх супроводжували очільник Волиньради Григорій Недопад, т.в.о. голови ОВА Роман Романюк, представники місцевої влади та прикордонники.

Члени робочої групи пройшли увесь шлях, який долають українці після перетину кордону до пункту оформлення документів і надання первинної допомоги, аби зрозуміти, де саме потрібна додаткова підтримка та посилення роботи. А також поспілкувалися безпосередньо з тими, хто повернувся з окупації чи депортації. Загалом щодня через цей гуманітарний коридор проходить близько 30–40 українців. На пункті пропуску «Доманове» постійно працюють представники Офісу Омбудсмана, інших суміжних служб та волонтери. Людям допомагають із оформленням документів, логістикою, координацією та первинною підтримкою.

Окремо делегація відвідала Центр захисту прав дитини, що функціонує у Луцьку з 2025 року за підтримки уряду Норвегії та ЮНІСЕФ. Цього ж дня відбулось представлення нового представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Волинській області — Максима Шкльоди.

Ця постійно діюча міжнародна дипломатична платформа, яка діє при Офісі Омбудсмена України і об’єднує представників десятків держав, координує зусилля у сфері захисту прав людини, фіксації воєнних злочинів рф та повернення українських військовополонених і депортованих дітей. Участь у роботі колегіального органу взяли керівники області і Луцька. Волиньраду представляв голова Григорій Недопад.

До обговорень в межах роботи комісії постійно долучаються представники понад 40 країн світу, а також міжнародні експерти та правозахисники. Очолює орган Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець, співголовами працюють Посолка Канади в Україні Наталка Цмоць та Посол Норвегії в Україні Ларс Рагнар Хансен. Ключові теми 13-го засідання робочої групи з людського виміру незмінні: розробка механізмів відповідальності за порушення прав людини, повернення депортованих та незаконно переміщених дітей, протиправно утримуваних цивільних і військовополонених, їх реінтеграція та гуманітарна підтримка.

У своєму вітальному слові очільник обласної ради Григорій Недопад висловив вдячність іноземним партнерам за всебічну підтримку України, в тому числі й репатріації українців додому: «Волинь – ключовий транзитний і гуманітарний осередок цього процесу. І для нас честь бути частиною діалогу за участю міжнародного співтовариства у вирішення цього надзвичайно важливого питання». Упродовж двох років в області діє єдиний пункт пропуску на кордоні з Білоруссю, через який цивільні повертаються з примусової депортації чи окупованих територій. Лише з початку цього року тут зустріли більше 4 тисяч українців, близько двох сотень з яких – діти. Аби їх повернення було комфортним, за підтримки партнерів – ООН та ЮНІСЕФ – на пункті пропуску створили всі умови, щоб здорожені люди змогли перепочити, поїсти, прийняти душ, отримати речі першої необхідності і допомогу у логістиці. Крім владних інституцій репатріантів також підтримують громадські організації та благодійні фонди.

Практика засвідчила, що є нагальна потреба у забезпеченні тривалого прихистку, оскільки домівки більшості депортованих до рф українців перебувають в окупації або ж зруйновані внаслідок бойових дій. Тому під час засідання робочої групи обговорювалося питання створення у Ковелі транзитного центру. Вже визначено капітальну будівлю, де можна розселити до двох сотень людей. Поруч – медичний заклад, центр соціальних послуг, залізничне сполучення практично в усіх напрямках. Обласний та ковельський міський бюджети готові вкладатися у реконструкцію, однак регіональна влада дуже розраховує й на допомогу партнерів.

Окрім того, відбулися дискусії щодо наступних кроків за підсумками зустрічі високого рівня Міжнародної коаліції за повернення українських дітей; звільнення військовополонених та цивільних осіб як пріоритет міжнародного порядку денного; результатів гуманітарних програм Управління Верховного комісара ООН у справах біженців. Члени робочої групи також заслухали свідчення цивільного репатріанта про його особистий шлях від незаконного утримання країною-агресором до повернення додому.

18 травня 1944 – день болю, який не має терміну давності.

Цього дня для кримськотатарського народу почалася одна з найстрашніших сторінок його історії. За наказом радянської влади тисячі людей були насильно вивезені з Криму – без права вибору, без часу попрощатися, без гарантії вижити.

Але навіть далеко від рідної землі кримськотатарський народ не втратив себе. Зберіг пам’ять, мову, культуру, традиції та віру в повернення.

Вшановуючи пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу, ми наголошуємо: злочини проти людяності не мають бути забутими, а право народів на свободу та власну землю – незаперечним.

Сьогодні, коли Україна проходить через важкі випробування війною, ця історія звучить не як далеке минуле, а як застереження і нагадування. Про ціну свободи. Про важливість дому. Про те, наскільки небезпечним є мовчання перед несправедливістю.

Пам’ятаємо. Шануємо. Не дозволимо забути.

Цього дня 82 роки тому радянський тоталітарний режим розпочав насильницьку депортацію кримських татар та інших народів із рідного півострову. Понад 190 тисяч людей примусово вивезли у товарних вагонах до Центральної Азії та віддалених регіонів СРСР, позбавивши права на власну історію та майбутнє.

Тисячі депортованих загинули дорогою або в перші роки заслання — від голоду, хвороб, виснаження та нелюдських умов. Україна офіційно визнала депортацію кримськотатарського народу актом геноциду, як і інші держави світу.

З нагоди Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу поблизу пам’ятного знаку «Жертвам тоталітарного режиму», що на Замковій площі, відбувся меморіальний захід. Вклонитись пам’яті постраждалих від насильницького переселення прийшли представники ГО «Кримські татари Волині», громадськість міста, а також керівництво області та Луцька. Участь у скорботному заході від Волиньради взяв заступник голови Григорій Пустовіт.

Присутні хвилиною мовчання вшанували загиблих внаслідок злочинних дій радянської влади проти кримських татар. По тому прозвучав Гімн кримськотатарського народу. До підніжжя монументу лягли квіти, а присутні спільно виконали Державний Гімн України.

Також сьогодні в Україні та світі відзначається День боротьби за права кримськотатарського народу. Після незаконної анексії Криму в 2014 році російська влада продовжує дискредитацію та жорстокі утиски кримських татар. Уже 12 років український півострів окупований ворогом, який не припиняє дії, спрямовані на придушення ідентичності, культури, політичного самовираження та самоорганізації корінного народу Криму. Понад 25 тисяч кримських татар знову були вимушені покинути територію рідного півострова.

Про це стало відомо під час оперативної наради при т.в.о. начальника облвійськадміністрації Романові Романюку. Участь у засіданні взяв голова Волиньради Григорій Недопад.

Про експериментальний проєкт, ініційований Міністерством у справах ветеранів, поінформувала начальниця управління з питань ветеранської політики ОВА Віта Прокопчук. Йдеться про безоплатні послуги з корекції рубцевих змін шкіри, спричинених травмами чи опіками внаслідок бойових дій. Програма передбачає комплексний медичний супровід від первинної консультації до завершення основного лікування та реабілітації. На Волині реалізацію цього проєкту забезпечує ФОП Наталія Миронюк – керівниця Центру дерматології та косметології. Для отримання послуги достатньо представити документи про участь у бойових діях чи посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни, паспорт громадянина України та реєстраційний номер облікової карти платника податків. Також повідомляється про проєкт «Неопалимі» – це національна програма безоплатної зовнішньої реабілітації й лікування для цивільних, що мають такі ж ушкодження внаслідок війни.

Вчергове проаналізували й хід підготовки області до опалювального періоду. За словами директора департаменту житлово-комунального господарства та капітального будівництва ОВА Даниїла Масича, ключове завдання – домогтися безперебійної роботи систем життєзабезпечення. Особлива увага надається підтримці вразливих категорій населення та забезпечення їх необхідними ресурсами для проходження зимового періоду. Головам районних та військових адміністрацій та органам місцевого самоврядування доручено постійний контроль підготовчих робіт та координацію дій з підприємствами енергетичного сектору. Усі підготовчі та ремонтні роботи мають бути завершені до 1 жовтня.

Окрім цього, начальниця управління молоді та спорту облдержадміністрації Зіновія Лещенко доповіла про обласні ліги серед школярів та студентів. Зазначено, що усі 54 громади долучилися до змагань «Пліч-о-пліч». Волинь увійшла в зону змагань 7 областей на всеукраїнському рівні. Станом на зараз триває підготовка до ключового етапу змагань.

Традиційно у третю неділю травня на Замковій площі біля пам’ятного знаку жертвам тоталітарних режимів відбулися жалобні заходи.

Участь у них взяли представники громадськості, духовенства, правоохоронців і влади. Від імені обласної ради пам’яті загиблих внаслідок радянських репресій вклонився заступник голови Григорій Пустовіт. Присутні помолилися за упокій душ загиблих та померлих під час панахиди, яку звершили священнослужителі, і поклали квіти до пам’ятного знаку.

За приблизними підрахунками з 1918 до здобуття Україною незалежності жертвами тоталітарного режиму стали близько 10 мільйонів українців. Через терор і репресії пройшли усі верстви українського населення: від наукової та творчої інтелігенції до селян. Десятки тисяч людей було розстріляно, сотні тисяч пройшли в’язниці, заслання, табори, примусове психіатричне лікування, мільйони заморили штучно влаштованим голодом. Радянська влада намагалася приховати сліди своїх злочинів. Місця поховань ставали режимними об’єктами КГБ, місцевість рівняли бульдозерами, а доступ до архівів був під забороною.

У 1991 році, в останні місяці існування УРСР, було ухвалено Закон «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні». У ньому вперше на законодавчому рівні засудили і відмежувалися від політичних репресій як методу керування суспільством. З 2019 року почала працювати Національна комісія з реабілітації – спеціальний постійно діючий орган при інституті національної пам’яті.

День веселощів та активностей вже за традицією організовано командою Карітас-Спес Луцьк. Від імені Волиньради привітав дітей і подякував благодійникам та волонтерам заступник голови Григорій Пустовіт.

На дитячий фестиваль могли потрапити усі охочі. Тисяча сто учасників – від найменших до молоді – прибули на свято з різних куточків Волині та Рівненщини. Серед них – діти з інвалідністю, з багатодітних та малозабезпечених родин, внутрішні переселенці. «Діти – це не тільки наше майбутнє, а й сьогодення. І завдання дорослих у цей важкий час потурбуватися, щоб вони не були позбавлені радощів безтурботного дитинства», – переконаний головний організатор, керівник Карітас-Спес Луцьк, отець-канонік Павло Хом’як.

Атмосферу свята разом із дітьми та гостями розділив і заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт. «Кожна дитина має безумовне право на щасливе, повноцінне, наповнене усіма втіхами і можливостями мирне буття. Але в українських містах і селах вже п’ятий рік поспіль завивають сирени і лунають вибухи. Сотні тисяч родин розділені війною. Тим цінніші такі дні радості для нашої дітвори. Щира вдячність організаторам за чудове дійство, яке дозволяє малечі забути про страшну реальність і насолодитися неймовірними емоціями свята», – зазначив посадовець у своїй промові.

На 17-ти тематичних локаціях діти могли спробувати себе у творчості, спорті, командних іграх, активностях на уважність, майстер-класах і просто безтурботно провести час з новими друзями. Працювала і національно-патріотична зона, частували справжнім козацьким кулішем. Аби жодна дитина не лишилася без уваги, упродовж всього свята працювало більше сотні волонтерів – студентів ВНУ імені Лесі Українки та ЛНТУ. Поліцейські не лише наглядали за порядком, але й підготували цікаві інтерактиви. А про безпеку подбав Червоний Хрест. Кожна дитина також отримала подарунок від благодійників.

Участь у відкритті заходу взяли перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук, представники місцевої влади, лісівники, науковці та освітяни.

Підтримати ініціативи молоді з лісогосподарської, природоохоронної, просвітницької та дослідницької діяльності, виявити й заохотити кращі учнівські лісництва – такого роду заходи традиційно ініціює обласний еколого-натуралістичний центр. Т.в.о. директора закладу Валентина Остапчук зауважила, що учнівські лісництва — це ефективна форма залучення учнівської молоді до охорони та відновлення природних ресурсів, формування відповідального ставлення до довкілля, поглиблення знання у галузі природничих наук та формування практичних навичок роботи у лісовому господарстві. «Окрім освітньої та виховної функції шкільні лісництва виконують важливу профорієнтаційну роль, допомагаючи молоді визначитися з вибором професії у сфері природокористування. Сьогодні учнівські лісництва Волині є потужним ресурсом у формуванні свідомих природолюбів і дбайливих господарів лісу, які розуміють цінність та необхідність збереження зелених багатств держави», – зауважила вона, а також висловила вдячність методистам ЕНЦ та керівникам учнівських лісництв, які координують роботу та підтримують своїх вихованців.

Із вітальним словом до учасників зльоту та їх наставників звернувся перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук. «Мені надзвичайно приємно сьогодні вітати усіх із відкриттям цього заходу, що відбувається на мальовничій Шаччині, від голови Григорія Недопада та депутатів обласної ради. Хочу подякувати директору Шацького фахового лісового коледжу, за те, що він приймає обласний зліт шкільних лісництв, традиція проведення якого знову відновлена після перерви. Сьогодні це сталося, і наші юні лісівники знову мають нагоду зустрітися, поспілкуватися, позмагатися, обмінятися досвідом та продемонструвати свої найкращі вміння, адже саме їм берегти та примножувати природні багатства нашої Волині та України. Вдячність керівництву обласного еколого-натуралістичного центру, який з усіх закладів позашкільної освіти проводить чи не найбільше профорієнтаційної роботи, починаючи від школи і до лісової галузі», – підкреслив він.

В рамках першого дня заходу учнівські лісництва презентували свою діяльність, наступного ж відбудеться захист науково-дослідницьких робіт юних лісівників. Також запланований круглий стіл з керівниками учнівських лісництв на тему: «Інновації в роботі учнівських лісництв».

Довідково:

Загалом в області функціонує понад 30 шкільних лісництв. Однією із важливих форм їх роботи є еколого-просвітницька діяльність, агітація та пропаганда дбайливого ставлення до природи. Через творчість, сценічні виступи, екологічні акції та просвітницькі проєкти юні природолюби доносять важливі екологічні ідеї до суспільства, навчають берегти та любити навколишній світ.

Важливим кроком у розвитку системи учнівських лісництв стало підписання протягом останнього періоду багатосторонніх угод про співпрацю між ДП «Ліси України», обласним еколого-натуралістичним центром, Товариством лісівників України та закладами освіти, на базі яких функціонують учнівські лісництва.

Інноваційним напрямом діяльності стало впровадження цифрових технологій та STEM-підходів: організація онлайн-екскурсій із використанням VR-елементів, створення відеоконтенту екологічного спрямування, проведення досліджень із застосуванням сенсорних технологій, а також розвиток еко-арт терапевтичних практик як інструменту екологічного виховання.

Системна увага приділяється науково-дослідницькій роботі учнів, які здійснюють довготривалі спостереження за динамікою лісових екосистем, аналізують екологічні показники та презентують результати власних досліджень на конференціях різних рівнів. Важливу роль у цьому процесі відіграє діяльність обласної природничої школи секції «Мала лісова академія», що забезпечує розвиток інтелектуального потенціалу обдарованої молоді.

Волинський краєзнавчий музей презентував виставковий проєкт, присвячений 50-річному ювілею академічного обласного театру ляльок. Відкривав світ історії та сучасності сценічного мистецтва і заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт.

Презентувати мистецький доробок, ляльки, сценічні костюми та особисті речі акторів, особистості творців театру через призму часу – таку мету ставили автори виставки. Окремою темою стала постать відомого художника-символіста Миколи Кумановського, який створив чимало сценографій до постановок.

«Життя має сенс тоді, коли є дива та можливість повернутися в дитинство хоча б на мить. Сьогодні тут зібралися творці сенсів для найменших і найстарших глядачів. Ваша праця тішить волинян вже багато років, це заслуговує великої уваги і поваги. Памʼятати історію театру та тих, хто розпочинав цей шлях з нуля – вияв вашої відданості праці. Тому щиро дякую за можливість поринути в атмосферу давнього театрального мистецтва, яке видозмінюється, але лишається зразковим. Відкривайте себе ще більше, показуйте людям свої можливості та думки. Нехай усе вдається на вашому творчому шляху», -висловив побажання заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт.

Нині театр ляльок на чолі з директором та художнім керівником Вадимом Хаїнським продовжує зберігати традиції і, водночас, шукати нові підходи до сучасного глядача. «Я сподіваюся, що кожен з вас сьогодні зміг поринути в минувшину та відчути атмосферу, яка панувала в роки створення і становлення театру. За цим результатом копітка робота спільно з Волинськими краєзнавчим музеєм та «Суспільне Медіатека». Виставка тривати місяць. Тому я закликаю кожного відвідати цей простір і дізнатися більше про те, як розвивався та змінювався рівень і стиль театру. Ми ж запевняємо, що докладаємо максимум зусиль, аби цей проєкт мав своє гідне продовження»-, звернувся до відвідувачів Вадим Хаїнський.