Такою була головна тема науково-методичного семінару, що стартував на базі Волинського національного університету ім. Лесі Українки. Участь у тематичній зустрічі взяли голова та депутати Волиньради, академічна і студентська спільноти вишу, мовознавці та шанувальники українського слова.

Відкрили семінар публічною лекцією директора Інституту української мови НАН України, доктора філологічних наук, професора Павла Гриценка на тему: «Українська мова в реаліях сучасного державотворення». У своєму виступі, спираючись на історичні джерела, він розкрив основні віхи зародження, формування, становлення та розвитку української мови від найдавніших часів і до сьогодення. Використовуючи копії стародруків, словники, мапи, видатний мовознавець наочно продемонстрував, що українська мова завжди була невіддільною від культурного та політичного життя нації. «Мова – це найважливіше і найпотужніше. Буде мова, буде народ, буде народ – буде держава. Мова була і є тією силою, яка за століття без державності берегла нас та об’єднувала. Ми ніколи не були агресивними щодо інших мов, але завжди намагалися зберегти себе, свою мову. А за цим стоїть наш архетип ментальності, ми не орда і не перекотиполе і не хочемо поступитися своїм. Наші найдавніші предки тут говорили своєю мовою. Українську мову створив і оберігав наш народ», – підкреслив Павло Гриценко.

Під час публічної лекції професор також порушив питання сучасного функціонування української мови, її ролі у державотворенні та на міжнародній арені, а також поділився фаховими роздумами щодо перспектив мовної політики держави.

Павло Гриценко відзначив і вагомий внесок науковців ВНУ у розвиток всеукраїнського і всеслов’янського мовознавства, популяризацію творчості Лесі Українки та Олени Пчілки, а також потужну академічну діяльність в частині розвитку лесезнавства. Він також подарував ректору вишу Анатолію Цьосю перший в історії великий тлумачний словник української мови, а також унікальне видання «Нескорена Україна».

Із вітальним словом до учасників заходу звернувся голова обласної ради Григорій Недопад. Він висловив вдячність високому гостю за його послідовну державницьку позицію щодо збереження, розвитку та утвердження української мови. «Саме такі потужні постаті, як Павло Гриценко, сьогодні тримають мовний фронт, стоять на сторожі української мови, як єдиної державної, демонструють її велич та красу. Українське слово можна почути у різних куточках світу, вона живе і є найважливішим символом нашої боротьби за свободу. Тож бережімо українське слово, з гордістю розмовляймо українською — бо саме в ній живе душа нашого народу, його минуле, сьогодення і майбутнє», – резюмував Григорій Недопад.

До 155-ї річниці від Дня народження Лариси Косач Волинський краєзнавчий музей презентував нову експозицію «Образ Лесі Українки в музейних предметах і знаках». Участь у відкритті виставки взяв перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук.

За традицією щороку до Дня народження поетеси музейники неодмінного готують нову експозицію. «У фондах нашого музею понад 170 тисяч експонатів, і центральне місце серед них займає колекція, присвячена постаті Лесі Українки, її творчості, родині, місцям сили. Ця колекція формувалася із 40-х років минулого століття і налічує понад 3 тисячі експонатів. Це особисті і меморіальні речі, спогади, а також мистецьке осмислення особистості Лесі, героїв її творів письменниками, художниками, скульпторами на полотні, дереві, кераміці, металі. Частина з них і представлена на теперішній виставці», – розповіла директорка краєзнавчого музею Оксана Важатко.

Перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук зазначив, що упродовж останніх 4-х років українці не лише боронять свою державу, а й підтримують і поглиблюють національну культуру. «Я вдячний волинським музейникам, які щороку в оригінальний спосіб відкривають для широкого загалу з нового ракурсу творчість і особистість нашої геніальної землячки. Роздивляючись експонати, впіймав себе на думці, що вже маю і власну колекцію зразків – літературних, філателістичних, присвячених Лесі. Тож закликаю усіх не тільки зберігати те, що маємо, а й створювати посвяту видатним постатям нашого краю – малюйте, вишивайте, пишіть, досліджуйте. І, можливо, через 10, 20, 50 років ваші твори також експонуватимуться у музейних колекціях», – звернувся до присутніх Юрій Поліщук.

Експозицію також урізноманітнюють мініатюри, двомовні видання, колекції філателії та нумізматики, а також особиста річ Лесі Українки – порцелянова чашка. Окремий розділ присвячений персонажам драми-феєрії «Лісова пісня». Таємничий і містичний світ якої відображений у живописних творах художника-графіка Олександра Дишка та пластичних скульптурах з дерева різьбяра Сергія Наумова. Витонченим доповненням виставки стали багатошарові витинанки художниці-декоратроки Олесі Іщук – це портрети Лариси Косач і роботи з серій «Легенди лісових русалок» та «Лесине слово».

У четверті роковини великої війни і Національний день молитви волиняни вшанували полеглих за українську державність спільним молебнем.

До символічного місця – пам’ятного знаку «Борцям за волю України» прийшли військовослужбовці і правоохоронці, представники влади різних рівнів, громадськість і духовенство. Учасники мітингу-реквієму схилили голови у хвилині мовчання в пам’ять про тих, хто відав життя за незалежність і цілісність країни та, рівняючись на синьо-жовтий прапор, виконали Державний гімн.

Кожен із духовних лідерів волинських єпархій – ПЦУ, греко-католицької та римо-католицької церков, а також християн-баптистів, християн-адвентистів та християн віри євангельської – проказав особливу молитву:

«Отче Вседержителю, молимося Тобі за Богом збережену державу нашу Україну, боголюбивий народ і військо її. Даруй їм, Господи, глибокий невід’ємний мир, щоб ми у тиші і чистоті провадили життя наше».

«Ще молимося за наших захисників, за вдовиць, сиріт і немічних, тих, що милосердя Твого і допомоги потребують. З’єднай нас усіх в єдину велику Христову сім’ю. Щоб усі люди, як брати, славили величне ім’я Твоє нині, і повсякчас, і на віки віків. »

«Позбав, Господи, державу нашу від голоду, мору, вогню, меча, ворожого нападу і розбрату. Родини у любові збережи, дітей виховай, молодь навчи, старців підтримай, недужих зціли, тих, що у неволі, згадай, розкиданих далеко однин від одного збери».

«Просимо Тебе, Боже, наповни нас силою Твого духу, який змінює обличчя цієї землі, заспокой наші серця. Додай нам віри в Твоє провидіння, пробуди в нашій батьківщині бажання терпляче боротися за збереження миру і свободи. Зроби так, щоб ми щодня ставали здатними своїми руками і соціальною солідарністю будувати наше спільне майбутнє», – линули до небес щирі молитовні прохання.

На знак шани присутні запалили лампадки і поклали квіти до пам’ятного знаку «Борцям за волю України» та фотостенду «Герої нескореної України». На завершення учасники пам’ятного заходу спільно виконали молитву «Боже Великий, єдиний, нам Україну храни».

Ці теми були ключовими під час щотижневої оперативної наради при начальникові ОВА. Участь у засідання взяв голова Волиньради Григорій Недопад.

Про єдину платформу урядових зимових програм підтримки для людей, ОСББ, бізнесу та громад, запроваджену урядом минулого тижня, детально розповіла директорка департаменту економіки, інвестиційної діяльності та регіональної політики ОВА Вероніка Бальбуза: «Тут зібрана повна інформація про всі діючі програми, їхні умови та порядок подачі заявок. Це єдина точка доступу до інструментів, які допомагають посилити енергонезалежність домівок, підтримати людей і забезпечити безперебійну роботу бізнесу».

Допомога для людей включає: щомісячні виплати для працівників ремонтних бригад; СвітлоДім для енергонезалежності будинків; пункти тепла для людей з інвалідністю та самотніх пенсіонерів; зарядні пристрої Екофлоу для дітей з інвалідністю групи А; енергопідтримка для ОСББ і ЖБК, приватних осель і таунхаусів. Підтримка бізнесу передбачає: допомогу ФОПам на енергостійкість від 7,5 до 15 тис грн на придбання або ремонт генераторів, пальне чи оплату компослуг; кредит під 0% на енергообладнання до 10 млн грн терміном до трьох років, а також доступні позики 5-7-9% на цю ж мету.

Йшлося і про державні грантові програми для розвитку молодіжних ініціатив і залучення молоді до економічного життя регіону. За словами керівниці управління молоді та спорту ОВА Зіновії Лещенко, сума грантів коливається від 40 до 500 тис грн, і більшість з них потребують співфінансування у розмірі 15%. Конкурси на подачу заявок вже оголошено за напрямками: розширення участі молоді у суспільному житті та зміцнення соціальної згуртованості; розвиток стійкості, безпечного середовища та психоемоційного благополуччя молоді; сприяння самореалізації та економічній спроможності молоді. «Програми однаково доступні як для юридичних, так і для фізичних осіб. Співфінансування не потрібне для підтримки самореалізації молодих людей з малих громад з кількістю населення до 5 тисяч осіб. На Волині таких – 10. Все про умови та терміни подачі заявок можна довідатися на платформі Українського молодіжного фонду», – деталізувала посадовиця.

Громади закликали поширити інформацію про грантові державні програми серед зацікавлених. Аби підвищити шанси пошукачів бюджетної підтримки, для проєктних менеджерів громад найближчими днями проведуть черговий навчально-консультаційний курс.

Урочисту імпрезу, присвячену 35-річчю дипломатичних відносин між Литвою та Україною, від Волиньради відвідав заступник голови Григорій Пустовіт.

Цей мистецький проєкт ініційовано Почесним консулом Литовської республіки у Луцьку Сергієм Мартиняком задля поглиблення культурного діалогу, міжрегіональної співпраці та зміцнення дружніх взаємин між обома країнами. Церемонія відкриття символічно проходила на території оборонного замку, в середовищі арт-проєкту відомого луцького художника Олександра Дишка, чиї роботи – про давні взаємини і спільну історію України і Литви. Подію вшанували присутністю аташе з питань культури Посольства Литовської республіки в Україні Томас Іваналускас, а також представники музейної спільноти Тракайського замку.

«Попри те, що дипломатичним взаєминам між незалежними Україною та Литвою лише 35 років, насправді наша спільна історія обчислюється більш як шістьма століттями. Коли ми приїздимо в Литву і кажемо: наш Любарт, наш Вітовт, місцеві дивуються. А ми дуже шануємо великих литовських князів, бо вони дбали про Волинь, як про рідну землю. Для нас дуже знакова подія – скликаний Вітовтом з’їзд європейських монархів, 600-літній ювілей якого готуємося відзначати на державному рівні через три роки. Литовці – нація, з якою у нас чи не найприязніші стосунки, найміцніше партнерство, найтісніша спорідненість. І ми неймовірно вдячні вашій країні за ту безумовну і віддану підтримку у нашій боротьбі з рашистським злом. Я переконаний, що у наших народів і спільне майбутнє в єдиній, вільній, благополучній європейській спільноті», – висловив упевненість, вітаючи гостей від імені обласної ради, заступник голови Григорій Пустовіт. Він також подарував литовському дипломату сувенірний макет Луцького замку, заснованого князем Любартом і добудованого Вітовтом Великим.

Аташе Посольства Литовської республіки в Україні Томас Іваналускас розповів, що у свій перший візит на Волинь жартома зауважив: тут стільки зразків литовської культури, що в пору відкривати у Луцьку центр культури Литви, якого ще немає в Україні. «І знаєте, сьогодні Почесний консул Литовської республіки у Луцьку Сергій Мартиняк повідомив, що вже є приміщення для такого центру. Ми, навіть, обговорили майбутні проєкти, які будемо втілювати. Один з них – фортеп’янний концерт з творів на слова Лесі Українки і музику видатного литовського композитора і художника Мікалоюса Константінаса Чюрльоніса у виконанні його правнука. Я також намагаюся презентувати українську культуру у себе на батьківщині і дуже хочу, щоб прекрасні полотна вашого художника Олександра Дишка експонувалися у Тракайському замку», – поділився першими планами дипломат.

Почесний консул Литовської республіки у Луцьку Сергій Мартиняк запевнив: «Сьогодні ми започатковуємо нову традицію культурної співпраці між Литвою та Україною, яка лише підкреслить глибину і тяглість нашої спільної історії, сучасності і майбутнього. Дні культури – це лише перший крок. Далі буде багато цікавих і різноманітних проєктів».

У продовж двох днів у Луцьку буде представлено кілька творчих проєктів литовських митців і музейних фахівців. Зокрема, у Художньому музеї відбудуться презентації виставки фотографа та експозиційного дизайнера Національного художнього музею Литви Вадима Шамкова; альбому живопису видатного литовського митця Мікалоюса Константінаса Чюрльоніса, а також фільму, присвяченого його творчості. Окремою подією стане виставка під назвою «Життя як театр» всесвітньовідомого графіка литовського походження, роботи якого експонуються у провідних галереях світу, Стасіса Ейдрігевічюса. Експозицію розгорнуто в академічному обласному музично-драматичному театрі.

З ініціативи голови Волиньради Григорія Недопада відбулася інструктивно-методична нарада за участі експертів обласного управління Державної служби якості освіти (ДСЯО), фахівців апарату облради та управління освіти і науки ОВА, директорів і заступників директорів з навчальної роботи обласних комунальних закладів загальної середньої освіти.

З 2018 МОН розпочало наймасштабнішу реформу у сфері загальної середньої освіти України, яка триватиме до 2029 року включно. Нова українська школа покликана давати учням не тільки знання, а й уміння застосовувати їх у повсякденному житті, зробити освітній процес відкритим, цікавим і сучасним.

«Затверджено державні стандарти всіх рівнів повної загальної середньої освіти: початкової, базової середньої, профільної середньої освіти. Реформою вже охоплено початкову і базову школу, а з 2027 року по новому працюватиме і старша школа, окрім того триває деінституалізація освітніх установ інтернатного типу. Це непрості процеси, тому, аби уникнути помилок, вчасно реагувати на виклики, ми хочемо посилити комунікацію між засновниками освітніх закладів, їхніми керівниками, органами управління освітою та фахівцями Державної служби якості освіти, яка опікується питанням дотримання якості освіти та освітніх стандартів і допомагає закладам освіти підвищувати якість освітньої діяльності», – обґрунтував мету зібрання голова обласної ради Григорій Недопад.

Начальниця управління ДСЯО у Волинській області Ангеліна Мочарська зупинилася на основних інструментах, які служба застосовує для контролю реалізації державної політики у сфері освіти. Це – щорічні моніторингові дослідження: якості освітнього процесу в умовах війни, організації початку нового навчального року, функціонування державної мови в освітньому процесі, інституційний аудит, який включає аналіз освітнього середовища, педагогічну діяльність, управлінські процеси та оцінювання учнів. «За результатами таких моніторингів ми готуємо звіти, висновки та рекомендації, які варто опрацьовувати в колективах і вибудовувати на їхній основі стратегію розвитку ваших освітніх закладів. Ми – не каральний орган, ми прагнемо допомогти вам налагодити якісну освітню діяльність», – запевнила Ангеліна Мочарська.

Експерти ДСЯО у Волинській області також детально розповіли про формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти і проведення самооцінювання освітніх та управлінських процесів в закладі освіти; сертифікацію педагогів; ключові аспекти аналізу діяльності місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів з питань освіти; дотримання спеціальними закладами загальної середньої освіти порядку проживання та утримання учнів у пансіонах.

Завершилася зустріч обговоренням проблем, викликів, пошуку шляхів вирішення у форматі «запитання-відповіді-обмін думками».

Таким є цьогорічне гасло увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні, які змінили перебіг історії держави. 20 лютого минає 12 років від дня масового розстрілу – 48 активістів. Загалом Героями Небесної Сотні стали 107 учасників Революції Гідності.

Аби вшанувати їхню пам’ять, у Луцьку відбулись жалобні заходи за участі керівництва області та міста, військових, правоохоронців і представників громадськості. Розпочався захід біля фотостенду «Герої Небесної Сотні» загальнонаціональною хвилиною мовчання. Вклонитись героїчному подвигу Героїв Небесної Сотні, воїнів, полеглих у війні та мирних громадян, які загинули унаслідок збройної агресії російської федерації проти України прийшли голова Волиньради Григорій Недопад, його заступники Юрій Поліщук, Григорій Пустовіт та депутати.

Священнослужителі Православної Церкви України на чолі із митрополитом Луцьким і Волинським Михаїлом відслужили панахиду за загиблими Героями. «2014-й – це особливий рік випробувань незалежності нашої держави. І цей пам’янтий день нас особливо надихає. Він додає нам сили вірити у те, що в Україні все буде добре, як наступило світло Христового Воскресіння, так і прийде наше щасливе і мирне майбутнє. Просто потрібно кувати перемогу кожному на своєму місці і не зневірюватися. Продовжуймо справу боротьби тих, хто в 2014 році у холод і мороз відстоював право на самовизначення, свободу, суверенність та європейський вибір України», – наголосив, звертаючись до присутніх, Владика Михаїл.

Під звуки мелодії «Пливе кача» учасники заходу поклали квіти до підніжжя фотостенду та спільно виконали Державний Гімн України.

Жалобні заходи продовжились на меморіальному комплексі «Вічна Слава», біля пам’ятника Волинським Героям Небесної Сотні, де знайшов свій вічний спочинок один із Анегелів Свободи – Василь Мойсей. Серед загиблих учасників Революції Гідності є й волиняни: Олександр Бадера, Сергій Байдовський, Едуард Гриневич, Юрій Сидорчук, Іван Тарасюк та Віктор Хом’як.

Такою була тема розширеного засідання колегії управління освіти і науки ОВА. Участь у заході взяли перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук та директори обласних комунальних освітніх закладів та установ різних типів.

Звертаючись до педагогічного активу області, перший заступник голови облради Юрій Поліщук подякував освітянам за самовіддану працю та забезпечення якісної освіти попри усі виклики сьогодення. «Цей рік, як і попередні, був надзвичайно складним, до воєнного стану додалася важка зима, яка показала, що не всі освітні заклади впоралися з такими складними погодними умовами. Тому я хотів би, щоб до наступного опалювального періоду ви підготувалися завчасно і передбачили усі критичні моменти. Керівників органів управління освітою та директорів освітніх закладів закликаю берегти кадровий потенціал. Хочу також закликати по можливості уникати дистанційної та змішаної форм навчання, адже дати якісну освітню послугу можна лише в очному режимі, коли учень перебуває у безпосередньому контакті з вчителем», – наголосив він.

Очільниця управління освіти і науки ОВА Наталія Матвіюк зазначила, що школа стала одночасно місцем навчання, підтримки й безпеки. «У 2026 році наш спільний пріоритет — перетворити кожну надану бюджетну гривню на відчутний результат для дитини: безпечні умови, якісне харчування, доступність освіти, сучасні ресурси, інклюзію та розвиток професійної освіти. Держава, навіть у найскладніший бюджетний період, знаходить можливість спрямовувати субвенції на освітні потреби, а це знак великої довіри до нас. Ми відповідаємо не лише за показники, а й за довіру батьків і дітей та стійкість освітньої системи», – підкреслила вона.

Наталія Матвіюк наголосила, що у 2025 році (з урахуванням залишків з попереднього року) ресурс цільових дотацій та субвенцій у галузі освіти складав понад 5,2 млрд гривень, з яких було використано 95%. Вперше минулоріч область отримала субвенцію на створення сучасного освітнього простору в сумі майже 23 млн грн. Нею скористались 5 закладів загальної середньої освіти, у 2026-му 41 ЗЗСО має намір взяти участь у конкурсному відборі проєктів.

«Загалом у нинішньому році для нашої області спрямовано майже 4,5 млрд субвенцій у галузі освіти. Залишаються ще нерозподіленими субвенції на: модернізацію майстерень і лабораторій закладів професійної та фахової передвищої освіти; обладнання і модернізацію їдалень; придбання шкільних автобусів та протипожежний захист», – констатувала вона. Як пріоритет було виділено організацію безпечного освітнього процесу (облаштування укриттів, охорона, пожежна безпека), а також інклюзивності та безбар’єрності навчальних закладів.

Окрему увагу вона звернула на новий підхід до підвищення кваліфікації педагогічних працівників, який запроваджено за принципом «гроші ходять за вчителем». За словами Наталії Матвіюк, кожен педагог відтепер має можливість самостійно обирати напрями та заклади, на базі яких проходитиме підвищення кваліфікації, з урахуванням власних професійних потреб. «Варто також наголосити, що в області загострилася проблема дефіциту педагогічних кадрів, насамперед у сільській місцевості та з природничо-математичних дисциплін. У зв’язку з цим актуальною є підготовка вчителів саме за цими спеціальностями», – наголосила вона.

Участь у зборах трудового колективу з нагоди звіту очільниці комунального освітнього закладу Валентини Приступи взяли перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук та голова Наглядової ради центру професійної освіти, депутат обласної ради Андрій Бокоч.

Директорка розповіла, що на початку навчального року контингент учнів становив 435 осіб за регіональним замовленням, втім упродовж року було відраховано 28 здобувачів освіти, в академічній відпустці перебувають 20 осіб. «Такі випадки здебільшого зумовлені об’єктивними причинами: складними життєвими обставинами, зміною місця проживання чи виїздом за кордон. Відрахування здобувачів освіти для нас є суттєвою проблемою, оскільки призводить до зменшення бюджетного фінансування. Тож на сьогодні у нас навчається 414 осіб, з них 408 – за регіональним замовленням», – зазначила Валентина Приступа.

Вона також зауважила, що упродовж 2025 року на базі навчально-практичних центрів закладу здійснювалося навчання різних категорій слухачів, зокрема 35 військовослужбовців пройшли короткострокове навчання з професії «Електрогазозварник»; 12 працівниць швейних підприємств у межах проєкту «Трансформаційне відновлення задля безпеки людей в Україні» за фінансової підтримки Уряду Японії; навчання за програмою «Шкільне харчування» у межах проєкту «Розвиток трудового потенціалу для України», а також короткострокове навчання за напрямом «Впровадження різноманітного, збалансованого та якісного харчування в закладах освіти» на базі кулінарного хабу – 29 осіб. «Окрім того, на базі кулінарного хабу проводилося навчання тренерів з питань шкільного харчування з числа педагогічних працівників закладів освіти області», – додала керівниця.

За словами Валентини Приступи, працівники центру на постійній основі підвищують свою кваліфікацію та беруть участь в обласних конкурсах професійної майстерності, а також у низці міжнародних проєктів. «Минулоріч команди педагогів і менеджерів брали участь у проєкті фінського національного агентства з питань освіти «Bridge2Skills», у межах якого відбувалося онлайн- та офлайн-навчання в Польщі та Фінляндії. За результатами участі у грудні 2025 року було реалізовано пілотний проєкт «Організація і проведення хакатону «Професії майбутнього» з метою підвищення іміджу закладу освіти та привабливості професійної освіти серед молоді. Крім того, ми продовжуємо брати участь у проєктах: «Підтримка енергомодернізації підприємств у воєнний час» німецької федеральної компанії GIZ; «Розвиток трудового потенціалу для України» Міжнародної фундації розвитку. Триває й співпраця з компанією «Продіаз Балтик», а також із закладами професійної освіти Хмельниччини та Львівщини», – розповіла директорка.

Вона наголосила, що серед пріоритетних напрямків було і залишається зміцнення матеріально-технічної бази. Так, за звітний період в рамках проєкту «100 майстерень України» було встановлено нове обладнання у майстернях навчально-практичного центру з професій автомобільного транспорту та електротехнічного виробництва. Кошторис оновлення майстерень склав понад 7,6 млн грн. «Також протягом 2025 року ми облаштували вишивальну майстерню. Загальна вартість закупленого новітнього обладнання сягає 3,4 млн грн. У закладі відкрито осередок з викладання предмету «Захист України». Завдяки співпраці зі спонсорами було забезпечено більш комфортні умови проживання у гуртожитку, зокрема проведено ремонтні роботи у фойє, кімнатах, їдальні й кухні, закуплено нові ліжка, матраци, обідні столи та кухонні меблі. Проведено капітальний ремонт даху їдальні на суму понад 1,3 млн грн. Втім на сьогодні відкритим і чи не найбільш болючим залишається питання капітального ремонту укриття, яке зазнає підтоплень ґрунтовими водами», – наголосила вона.

Валентина Приступа також акцентувала увагу на волонтерській місії закладу. Так у 2025 році було зібрано майже 100 тис грн. на різні потреби ЗСУ, а в січні 2026 року придбано 3D принтер (50 000 грн.) та передано 5 000 грн. на придбання зарядної станції.

Керівниця також назвала пріоритети розвитку закладу: ліцензування перепідготовки з професій: «Кухар», «Кондитер», «Перукар», «Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів»; створення кваліфікаційних центрів з професій «Кухар», «Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів»; облаштування артпростору на навчальній базі з професії «Кравець, вишивальник», а також розширення проєктної діяльності та партнерства у сфері освітніх послуг.

Перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук, підсумовуючи звіт директорки Новововолинського ЦПО, зауважив, що комунальний заклад з року в рік демонструє прогрес. «Це свідчить про надзвичайно сильний, професійний колектив, на чолі із фаховим лідером. Ми, як представники засновника, пишаємося вашими здобутками та поступом вперед. Ви створюєте усі необхідні умови для здобуття якісної освіти, тримаєте першість у створенні навчально-практичних центрів, осучаснюєте майстерні та лабораторії для здобуття практичних навичок і вмінь. Ви дбаєте про комфортні умови для навчання і проживання учнів, адже здобули й загальнообласну першість в частині комфортних умов у гуртожитку. Окремо хочу висловити вдячність за руйнування стереотипів про профтехосвіту, ви її видозмінюєте та виводите на якісно новий рівень, уміло використовуючи досвід своїх партнерів із європейських країн та тісно співпрацюючи із роботодавцями та спонсорами. Роботу директорки закладу я особисто оцінюю на відмінно у різних аспектах. Зичу вам подальших успіхів», – резюмував він.

З нагоди Дня військового журналіста Григорій Недопад вручив почесні грамоти обласної ради Володимиру Данилюку та Василю Марищуку. До привітань приєдналася і парламентарка Ірина Констанкевич.

Нині підполковник у відставці, редактор часопису «Волинська газета», секретар Національної спілки журналістів України Володимир Данилюк до лав оборонців добровільно мобілізувався у перший день широкомасштабного вторгнення. Ніс службу на посадах заступника командира 53-го окремого батальйону 100-ї ОМБр, згодом в підрозділі морально-психологічного забезпечення командування сил ТрО, по тому – в управлінні комунікації оперативного командування «Захід» Сухопутних війсь ЗСУ. Стверджує: журналістика не лише стала частиною його військової спеціалізації, але й суттєво допомогла у виконанні службових завдань.

За відеокамерою Василь Марищук працював з 1995 року – на 12-му каналі та «Суспільне. Волинь». Однаково майстерно йому вдавалися оперативне, художнє і студійне відеознімання. У липні 2024 року Василь змінив телебачення на службу у Першій бригаді ТрО імені Івана Богуна. Зараз він у короткій відпустці. Розповідає: розуміння на відеотехніці та електроніці допомогли йому швидко опанувати пілотування БПЛА, а також ремонт дронів.

«Навіть якщо з якихось причин медійники відходять від своєї професії, вона ніколи їх не залишає. Тож дякую вам за службу, захист і надзвичайно суспільно значущу працю», – зазначив Григорій Недопад.

Парламентарка Ірина Констанкевич додала, що медійний досвід у поєднанні з бойовим буде дуже корисним на полі протидії інформаційній війні. Присутні обговорили можливості такої взаємодії.