Сьогодні Перший заступник Голови ВРУ Олександр Корнієнко, а також парламентарі Віталій Безгін, Ірина Констанкевич та Вячеслав Рубльов провели робочу зустріч з головами громад та керівництвом області. Від Волиньради участь у засіданні взяв заступник голови Григорій Пустовіт.

Спектр обговорюваних тем був широким: від геополітики і переговорів з досягнення справедливого миру – до міжнародного партнерства та конкретних інструментів для посилення стійкості громад. Найперше Олександр Корнієнко зазначив, що ініційована Волинню на рівні парламенту проблематика неспроможності місцевих бюджетів забезпечити безоплатне харчування школярів у чорнобильських територіях та гідну оплату праці соціальних працівників вирішено: на ці потреби будуть державні субвенції.

Він також розповів про початок процесу з оновлення виборчого законодавства в частині проведення виборів в умовах особливого періоду або після його завершення. Окремо наголосив на зусиллях врегулювати питання дієздатності органів місцевого самоврядування у громадах чисельністю до 10 тисяч населення. «Якщо в малих громадах депутати з тих чи інших причин складають мандати, замінити їх по партійному виборчому списку просто ніким. На Волині таких громад близько 30-ти», – зазначив Перший віцеспікер. За словами Олександра Корнієнка, неминучий і процес укрупнення громад: «На територіально-адміністративний устрій дуже вплинули наслідки війни – міграція населення, релокація бізнесу, руйнування територій чи тимчасова окупація. Тож визначення спроможності громад треба переглядати, а підходи повинні бути більш комплексними».

Парламентар Віталій Безгін додав, що спершу громадам мають бути запропоновані інструменти поліпшення ситуації, як от адміністрування місцевих податків, зміна підходів до розподілу ПДФО. «Зараз триває умовний розподіл громад за функціональними типами, який передбачатиме додаткові преференції для розвитку. До речі, на останньому засіданні комісії ми спільно з головою Волиньради Григорієм Недопадом пролобіювали питання віднесення до територій з обмеженими можливостями розвитку заліснені та прикордонні з Білоруссю громади області», – повідомив народний депутат. Він також наголосив на розвитку міжнародного партнерства та участі у спільних проєктах як реальному шансі громад розвивати інфраструктуру, енергозбереження і локальну економіку. «І для того, щоб посилити ваші можливості в цьому сегменті, є домовленість, що Волинь стане пілотним регіоном з підготовки проєктних менеджерів громад на базі Литовського університету», – запевнив Віталій Безгін.

Народна депутатка Ірина Констанкевич додала, що потужним активатором міжнародного співробітництва покликане стати відзначення на державному рівні 600-річчя з’їзду європейських монархів у Луцьку. Серед пріоритетних для області у 2026 році питань вона назвала чорнобильську тематику, зокрема, паспортизацію територій; перегляд розміру оплати праці працівників культури зокрема і модернізацію підходів до функціонування галузі загалом. До цього переліку парламентар Вячеслав Рубльов відніс і ветеранську політику, реабілітацію та підтримку сімей загиблих, полонених і зниклих безвісти захисників.

Заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт вважає за необхідне напрацювання механізму залучення міжнародних партнерів до будівництва житла не лише для ВПО, але й учасників бойових дій з тимчасово окупованих та зруйнованих прифронтових територій, що дозволило б вирішити не лише гостре житлове питання цих категорій, а й проблему нестачі людського ресурсу області та додаткову принаду для залучення релокованого бізнесу. Окрім того, на його думку, потрібен і закон про агломерацію. Ця нова форма співробітництва передбачає об’єднання міст, зокрема, обласних центрів для спільного вирішення питань інфраструктури, транспорту, екології та містобудування.

Т.в.о. начальника ОВА Роман Романюк серед актуальних потреб назвав розширення пропускної спроможності міжнародного пункту пропуску Ягодин-Дорогузьк та розбудову індустріальних парків.

Лідери громад також піднімали питання врегулювання пільгових перевезень, використання самозаліснених територій за межами громад, занедбаних довгобудів у сільській місцевості, підвищення збору за надання адмінпослуг,

«Від імені керівництва області та волинян я хочу подякувати законодавцям за конструктивний діалог, можливість донести наші пропозиції і бути почутими, а ще за принципову позицію у вирішенні нагальних проблем з урахуванням особливостей регіону», – підсумував зустріч з парламентарями заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт.

Відбулися конкурсні комісії з визначення претендентів на зайняття посад керівників Волинських академічного музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка та академічного обласного театру ляльок.

Очільник конкурсної комісії, перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук повідомив, що на конкурс було подано документи лише від чинних керівників закладів – Сергія Скулинця та Вадима Хаїнського відповідно. З кожним конкурсною комісією було проведено співбесіди та заслухано програми розвитку закладів на найближчі один та п’ять років.

Претендент на посаду директора музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка Сергій Скулинець виокремив 7 основних стратегічних завдань з розвитку закладу: створення безпечної, сучасної та функціональної інфраструктури театру, що відповідає технічним, мистецьким і глядацьким потребам; формування інклюзивного та доступного театрального простору для всіх категорій відвідувачів; підвищення професійної спроможності працівників театру та впровадження сучасних мистецьких і технологічних практик; формування сталого кадрового резерву та залучення молодих фахівців до мистецької діяльності; театр для громади з рівним доступом мешканців області до театрального мистецтва незалежно від місця проживання, реалізація проєкту «Мобільна сцена для громад»; створення впізнаваного бренду театру та ефективної комунікації з аудиторією; проєктна діяльність та міжнародне співробітництво.

Заслухавши бачення Сергія Скулинця, члени конкурсної комісії наголосили на потребі актуалізації волинських театральних традицій з фестивальної діяльності, йшлося й про реформацію оркестру театру, зокрема можливість організації малого симфонічного оркестру, що розширить можливості у гастрольній діяльності та урізноманітнить вистави, а ще – придбанні професійного роялю.

Претендент на посаду керівника обласного театру ляльок Вадим Хаїнський також презентував стратегію розвитку закладу на найближчі п’ять років. Серед головного: покращення інфраструктури (встановлення нової звукової та освітлювальної сценічної системи, встановлення крісел-трансформерів у глядацькій залі, придбання якісної апаратури для студії звукозапису); створення безпечного середовища для вистав та заходів (встановлення пожежної сигналізації, системи оповіщення та блискавкозахисту, капітальний ремонт укриття); розвиток творчих проєктів та наповнення репертуару сучасними постановками (впровадження технологій та інновацій у створенні вистав з використанням інтерактивних елементів, проекцій та анімації, а також акцент на постановку вистав для доросли глядачів); розширення аудиторії та підвищення інтересу до театру ляльок (розробка стратегії маркетингу та просування, проведення культурно-освітніх програм для студентів, шкіл та дитячих садків, включаючи екскурсії, майстер-класи та лекції про театральне та лялькове мистецтво, а також розробка брендових речей та мерчу театру); залучення митців та культурних спільнот (проведення культурних форумів з обговорення актуальних питань театру ляльок та співпрацю в цій галузі); організація фестивалів та конкурсів (проведення фестивалю лялькарства, фестивалю лялькових вистав для дорослого глядача, а також обласного фестивалю театральних колективів); міжнародна співпраця (передбачає залучення до співпраці європейських театрів ляльок та участь в міжнародних заходах, залучення позабюджетних коштів); збереження та просування культурної спадщини (реставрація цінних ляльок, макетів, реквізиту та декорацій, організація виставок, експозицій та екскурсій про історію театру ляльок та підготовка друкованого видання про дослідження історії Волинського театру ляльок з нагоди ювілейного 50-го театрального сезону).

Члени комісії також озвучили низку пропозицій. Йшлося про посилення ролі профспілкової організації у роботі закладу та оновлення підходів до підвищення кваліфікації акторів, популяризацію театру на всеукраїнському рівні та посилення мистецького аспекту у роботі. Члени комісії схвально оцінили бачення керівника щодо розширення аудиторії та орієнтир також на доросле населення й рекомендували розвивати сегмент театру юного глядача, який в регіоні мало охоплений.

За результатами відкритого голосування більшість членів конкурсних комісій визнали Сергія Скулинця та Вадима Хаїнського переможцями конкурсного відбору на посади директорів – художніх керівників та рекомендували голові обласної ради Григорію Недопаду підписати із ними контракти терміном на 5 років.

Серед перших поціновувачів книги знаної філологині та громадської діячки Ірини Фаріон, яку вона написала у співавторстві з мовознавицею Оксаною Микитюк, був і перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук.

На презентацію книги «Мова і мовознавці: утвердження норми», яка відбулася у стінах Лесиного вишу, приїхали донька Ірини Фаріон Софія Особа, а також колега і подруга, докторка філологічних наук, доцентка кафедри української мови Національного університету «Львівська політехніка» Оксана Микитюк. «Моя співавторка Ірина Фаріон усе життя була головнокомандувачем українського духу, слова та ідеї і просто неймовірним ритором», – поділилася вона спогадами про співпрацю над науковими доробками, що об’єднують українців.

Презентована праця – це 15 історій про особистостей, які у часи, коли питання українства було гострим і закритим, зробили внесок у розвиток українського писемництва. Загальний лейтмотив книги – у вихованні людей має бути націоцентричний вектор.

«Особисте знайомство з Іриною Дмитрівною розвінчує усі міфи та ярлики, необґрунтовано навішені за життя через її чітку громадянську позицію. Сьогодні було почуто багато нового про неї, але лишається незмінним те, що феномен Ірини Фаріон незаперечний упродовж усіх років – зробити Україну українською. Усі праці, що були представлені, є важливими на шляху до миру. Чим більше утверджується наша молодь, тим стійкіша наша ідентичність», – висловив упевненість Юрій Поліщук.

Вклонитись пам’яті випускників закладу, які загинули захищаючи незалежність і територіальну цілісність держави, а також оглянути новостворений осередок з викладання предмету «Захист України», прибув перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук, очільниця Ковельської РВА Ольга Черен, затупник голови Ковельської райради Анрій Броїло, голова Люблинецької громади Наталія Сіховська, родини та друзі полеглих воїнів, педагогічний та учнівський колективи ліцею.

Присутні вшанували загиблих хвилиною мовчання та спільно виконали Державний Гімн України. Під мелодію «Плине кача» рідні і близькі зняли полотна із восьми меморіальних дошок, на яких викарбувані портрети та імена полеглих на полі бою випускників ліцею: Олексія Вацика, Ігоря Ляшка, Дмитра Сафронова, Максима Ткачука, Дмитра Шаповала, Дениса Шайка, Микола Куришка та Андрія Прозапаса. До підніжжя пам’ятних дошок лягли квіти, а священнослужителі здійснили освячення та помолились за упокій душ загиблих воїнів.

Опісля присутніх запросили оглянути новостворений навчальний простір з викладання предмету «Захист України». Директор Люблинецького ліцею Дмитро Матвіюк розповів, що знання та навички із домедичної допомоги, основ керування БПЛА, стрільби, мінно-вибухової безпеки та тактики здобуватимуть понад 100 старшокласників. «Окрім наших ліцеїстів тут займаються й учні сусідньої школи. На оснащення навчальних просторів та забезпечення їх усім необхідним було спрямовано понад 2 млн гривень, з яких більше 1,4 млн – це кошти державної субвенції та майже 610 тисяч – з місцевого бюджету. Це дуже важлива освітня та національно-патріотична ініціатива для формування у ліцеїстів громадянської стійкості та готовності до захисту країни», – наголосив керівник закладу.

«Обидві сьогоднішні події, які відбулись у Люблинецькому ліцеї, між собою тісно пов’язані. Щоб берегти та шанувати пам’ять про наших мужніх захисників і творити гарне майбутнє в нашій незалежній державі, ми повинні бути сильними, вмотивованими та готовими дати відсіч будь-якому ворогу. Задля цього ми повинні здобувати відповідні знання, навички та досвід. Я переконаний, що нинішні ліцеїсти виростуть мужніми, сміливими, сильними і готовими стати на захист нашої Батьківщини. В тому числі й на знак пам’яті про своїх старших товаришів. Вічна пам’ять і слава Героям», – звернувся до присутніх перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук.

Голова обласної ради Григорій Недопад на чолі волинської делегації бере участь у європейському форумі місцевих і регіональних еліт, який щороку проходить у польському місті Миколайки.

Традиційний майданчик для обміну ідеями місцевих та регіональних лідерів, представників державної влади, громадських організацій, бізнесу і міжнародного експертного середовища покликаний створити сприятливу атмосферу для співпраці між країнами Центральної Європи.

Місцеве самоврядування в часи невизначеності: локальні відповіді на глобальні виклики – такою була центральна тема Конгресу цьогоріч. Упродовж двох днів відбулися десятки панельних дискусій, присвячених безпековим питанням, економіці та інвестиціям, енергетиці й технологіям, демографії та медицині. Зокрема аналізувалися військові, економічні та дипломатичні наслідки війни в Україні, обговорювалися шляхи побудови стійкості суспільства до оборони, цивільно-військове співробітництво та цивільний захист на рівні громад, способи управління кризами в місцевих органах влади.

Під час панельної дискусії «Місцеві рішення у неспокійні часи» голова Волиньради Григорій Недопад поділився досвідом функціонування місцевого самоврядування в умовах війни. За його словами, безпека, енергетична і ресурсна стійкість громад, інституційна спроможність таких галузей як медицина, освіта, соціальний захист, побудова системи національного спротиву – це питання, які потребували оперативних і комплексних рішень. «Упродовж 4 років повномасштабної війни органи місцевого самоврядування кардинально змінили підхід до багатьох процесів. Саме громади адаптувалися найшвидше і стали рушієм змін у кризових умовах. В укриттях повноцінно працюють операційні і пологові зали, навчаються діти, масово впроваджується автономність в енергозабезпеченні об’єктів критичної інфраструктури. Аби життя тривало попри війну, нам суттєво допомогли і продовжують це робити партнери. Наші громади і регіон постійно працюють над розширенням географії співпраці. Щиро дякую усім, хто залишається з Україною», – зазначив Григорій Недопад.

Під час форуму також тривав пошук рішень: як уникнути демографічної катастрофи, вирівняти доступ до охорони здоров’я, залучити інвесторів та туристів, запроваджувати відновлювальні джерела енергії, залучити європейські фонди до місцевих бюджетів, досягти конкурентоспроможності регіонів.

Участь у виїзному засіданні Міжфракційного депутатського об’єднання «ВПО України» (далі – МФО) від Волиньради взяв заступник голови Григорій Пустовіт.

Як зазначив співголова МФО, парламентар і вимушений переселенець з 2014 року з Луганська Максим Ткаченко, координаційний майданчик на базі парламенту створено для захисту, відстоювання та реалізації прав внутрішньо переміщених та інших осіб, чиї права були порушені внаслідок збройної агресії росії, та впровадження необхідних законів і програм як міжнародних, так і загальнодержавних і місцевих. Регіональні зустрічі ВПО з представниками влади різних рівнів уже в традиції Міжфракційного депутатського об’єднання «ВПО України», і на Волині – це шоста. Їхня мета – у форматі живого діалогу допомогти внутрішньо переміщеним українцям вирішити їхні суспільні, соціальні та економічні потреби.

З цією метою до спілкування з переселенцями були залучені представники обласної, районної влади та громад і їх профільні структурні підрозділи, державних служб та сервісів, зокрема, центру зайнятості, пенсійного фонду, Мінюсту і міграційної служби, керівники ЦНАПів, обласної Торгово-промислової палати, найбільших роботодавців краю, а також представницю Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Прибуло і керівництво Міністерства соціальної політики України.

Під час прямої комунікації представники спільноти ВПО порушували питання надання соціальних послуг, реєстрації речових прав на нерухоме майно, підтвердження трудового стажу для призначення пенсії, сприяння зайнятості, а також пошуку ефективних рішень для інтеграції в громади. Та найчастіше озвучувалася потреба у вирішенні житлових питань, крім розташування у місцях компактного тимчасового мешкання. Йшлося, зокрема, про соціальне житло, оскільки для такої категорії ВПО як пенсіонери чи молодь навіть пільгова іпотека – не варіант. Коментуючи проблему, заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт зазначив, що з метою пошуку площ під реконструкцію соціального житла в області триває інвентаризація об’єктів комунальної та державної власності. Однак далеко не всі громади фінансово спроможні здійснити капітальну перебудову під такі потреби, тож знадобиться комплексний підхід із залученням ресурсів держави, міжнародних партнерів, донорів та меценатів.

У рамках виїзного засідання МФО також відбулася робоча зустріч з представниками релокованого бізнесу, під час якої обговорили ключові проблеми, та існуючі бар’єри для його ефективної діяльності та інституційні формати взаємодії. Пропозиції представників бізнесу будуть враховані при формуванні механізмів вирішення виявлених проблем.

Ще понад 40 молодіжних лідерів успішно пройшли базовий тренінг державної програми «Молодіжний працівник». Іменні свідоцтва кваліфікованим фахівцям вручив перший заступник голови Волиньради Юрія Поліщука.

Керівниця обласного молодіжного центру і тренерка Яна Романюк зауважила, що програма підвищення кваліфікації фахівців молодіжної сфери в умовах децентралізації спрямована на ефективну розробку та реалізацію обґрунтованої молодіжної політики на локальному та регіональному рівнях. За її словами, за період з 2017 до 2025 року було проведено 24 базових тренінги, у яких взяли участь пів тисячі учасників. Сьогоднішні випускники курсу – це представники молодіжних центрів та рад, громадських організацій, освітніх і бібліотечних закладів, студенти, правоохоронці, благодійники та волонтери з Луцького, Володимирського та Камінь-Каширського районів. А саме: з Луцької, Ковельської, Володимирької, Олицької, Колківської, Рожищенської, Підгайцівської, Боритинської, Городищенської, Любомльської, Любешівської, Шацької та Ратнівської громад.

«Сьогодні ви отримуєте мотивацію на новому рівні втілювати ваші ідеї та задуми в життя. Нехай отримані знання та навички стануть у нагоді у вашій професійній і громадській діяльності. Географія та кількість учасників тренінгу з року в рік розширюється, і це надзвичайно важливо, адже невдовзі відповідальність за долю нашої держави будете нести саме ви. Звісно, українська молодь не стоїть осторонь життя в державі, тримає фронт, активно займається волонтерською діяльністю. І я переконаний, що й відбудову нашої країни також буде забезпечувати наша вмотивована і талановита молодь. Роботи буде дуже багато для усіх поколінь, але саме молодь буде в авангарді цієї діяльності», – підкреслив перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук.

Яна Романюк принагідно запросила молодіжних лідерів після проходження базового курсу, долучатись до участі у спеціалізованих тренінгах програми як на регіональному, так і на всеукраїнському рівнях.

Волинський національний університет імені Лесі Українки відкрив двері для майбутніх вступників, їхніх батьків та всіх, хто прагне дізнатися більше про якісну сучасну освіту. Презентацію вишу також відвідали голова Григорій Недопад і депутати Волиньради, парламентарка Ірина Констанкевич та віцеспікерка Верховної Ради України Олена Кондратюк.

Цього дня у Лесиному виші було надзвичайно людно. Довідатися про освітні програми та спеціальності, можливості розвитку й студентське життя прийшли сотні молодих людей. Про переваги університету, умови вступу, міжнародні програми, академічну мобільність розповідали ректор Анатолій Цьось і декани 15-ти факультетів.

Підтримати свою альма-матер та поділитися спогадами про студентські роки прийшов і голова обласної ради Григорій Недопад. «Для мене велика радість сьогодні знову бути в цих стінах. Я вражений кількістю молодих людей – розумних, амбітних, вмотивованих – які прийшли, щоб зробити свій майбутній вибір. І я щиро бажаю, щоб саме такі діти цього року поповнили університетську родину. Ті, хто розвиватиме не лише університет, а й країну. Мої студентські роки, без перебільшення, одні з найкращих у житті. Це спогади, які залишаються назавжди. І, до речі, навіть у Верховна Рада України сьогодні працюють народні депутати, які разом зі мною закінчували географічний факультет цього університету. Це ще одне підтвердження того, що тут формується якісна, сильна спільнота. Тож честь і слава університету!», – звернувся він до аудиторії.

З мотиваційними промовами виступили і парламентарка Ірина Констанкевич та заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк. Віцеспікерка також прочитала публічну лекцію перед студентами та викладачами університету на тему: «Освіта і цінності: суперсила 21 століття». А ще ознайомилася з роботою Науково-дослідного інституту Лесі Українки, оглянула Музей Лесі Українки та поклала квіти до фотостенду загиблих Героїв на Театральному майдані.

У черговому засіданні Комісії для оціни і віднесення територій до функціональних типів взяв участь голова Волиньради, віцепрезидент Української асоціації районних та обласних рад з питань регіональної політики Григорій Недопад.

На порядку денному – визначення територій з особливими умовами для розвитку. Це, зокрема, території з низьким рівнем соціально-економічного розвитку: громади, які упродовж останніх трьох років мали індекс податкоспроможності менше, аніж 0,45 і які отримують базову дотацію з Держбюджету. «За даними Мінфіну таких територіальних громад в Україні 208. Найбільше сконцентровано у регіонах, де ведуться активні бойові дії, а це від Херсонської до Харківської областей, також це значна частина невеликих громад Чернівецької, Закарпатської, Івано-Франківської, а також північ Волинської та Рівненської областей. Є регіони, де таких громад немає взагалі, тобто там ситуація відносно стабільна», – зауважив експерт, член Комісії, голова ГО «Товариство дослідників України» Павло Остапенко.

Наступний функціональний тип територій, який затвердили члени комісії, ті, що мають природні обмеження для розвитку, зокрема гірські. «Ми визначили, що населені пункти, які належать до цього типу входять до складу 85 територіальних громад із чотирьох областей, а саме Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької», – зазначив експерт.

Наступний підтип територій, що мають природні обмеження для розвитку, – це заліснені, де рівень лісистості перевищує 50% загальної площі. Джерелом інформації для визначення таких громад експертами є офіційні дані Держлісагенства. «Загалом в Україні є 101 заліснена громада із 12 регіонів. У Волинській області такими визначено: Шацьку, Цуманську, Маневицьку, Прилісненську та Заболоттівську громади», – повідомив Павло Остапенко.

Під час дискусії йшлося про необхідність змінити критерій заліснення з 50% до 40%. Так, голова обласної ради Григорій Недопад зауважив, що на Волині заліснених громад є значно більше, ніж 5. Він рекомендував експертам переглянути показники по територіях Любешівської, Ратнівської та Камінь-Каширської громад.

Окрім того, була піднята тема безпекових обмежень у прикордонних громадах. «На прикладі Волині зауважу, що вздовж усього прикордоння, і це стосується не лише кордону з Білоруссю, а й з Польщею, є території, куди просто не можуть потрапити люди, оскільки це є прикордонна смуга», – зауважив Григорій Недопад.

За результатами дискусії члени Комісії рекомендували переглянути критерії щодо типів територій для усіх прикордонних громад держави.