Разом з усією країною волиняни помолилися за мільйони невинно втрачених життів внаслідок Голодомору 1932-1933 років і масових штучних голодів 1921-1923 та 1946-1947 років.

Скорботні заходи з нагоди Дня пам’яті жертв голодоморів розпочались покладанням квітів до пам’ятника Християнському милосердю волинян, що на території храму Воздвиження хреста Господнього. Подвиг земляків, які допомагали жителям постраждалих від голоду регіонів, вшанували заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт, заступник очільника ОВА Роман Романюк, Луцький міський голова Ігор Поліщук, військовослужбовці, правоохоронці, студентська та учнівська молодь і представники громадськості.

Пам’ятний захід продовжився на території Замкової площі. Представники влади поклали квіти до монументу жертвам політичних репресій. По тому священники ПЦУ відслужили жалобну панахиду за замордованими голодом, яку очолив митрополит Луцький і Волинський Михаїл.

О 16.00 годині присутні разом з усією Україною схилили голови у хвилині мовчання за загиблими в страшні роки голодоморів, а також долучились до загальнонаціонально-міжнародної акції «Запали свічку пам’яті». Учасники заходу поставили лампадки та поклали колосся пшениці у вигляді символічного Хреста пам’яті.

Цього дня свічки пам’яті на підвіконнях своїх осель запалили й тисячі волинян, як свідчення глибокої скорботи про загублені життя мільйонів жертв голодоморів.

Презентація відбулася у рамках конференції «Діловий бренд регіону як двигун розвитку в умовах воєнного часу». Від співорганізатора – обласної ради – її учасників привітав заступник голови Григорій Пустовіт.

Ініціаторами розробки регіонального логотипу для економічного сектору, а також організаторами семінару з використання можливостей нових маркетингових інструментів виступили Волиньрада, ОВА, Асоціація органів місцевого самоврядування «Волинська економічна ліга», Студія реклами «Партизан» за партнерства Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні. Цільова аудиторія презентаційного форуму – представники громад, бізнесу, вишів і громадських організацій.

«Ми живемо в країні, яка сьогодні уже сама стала брендом. Брендом незламності, сили духу, свободи і готовності на самопожертву заради цього. Ми – сильні, розумні, креативні, здатні змінювати світ. Завдяки мужності наших воїнів, нашому вмінню швидко долати труднощі, адаптуватися і бути сучасними світ вчиться уже в нас. Ми приречені на успіх. Бо тільки від нас залежить, як ми будемо будувати країну, безпеку, наше українське майбутнє», – звернувся до присутніх заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт.

Презентуючи бізнес-бренд Волині, керівник проєктів ПРООН в Україні Максим Борода зауважив, що це – перший спеціалізований бренд в Україні. «Вірю, що це буде історія успіху, придатна до масштабування і поширення прикладу іншими містами і регіонами країни. Основа такої впевненості – відповідність критеріям успішності. Це – спільний продукт державно-приватного партнерства, а фінансова ефективність інтервенції може стати вдалою інвестицією і значно масштабувати економіку. Створення бренду – лише інструмент. Далі – велика спільна робота з його пізнаваності і просування», – наголосив він.

Діловий бренд регіону розробили на основі туристичного логотипу «Волинь унікальна», в основі якого – поєднання регіональних геральдики і орнаментів зі стилізованими символами історії, природи, архітектури і культури краю.

Під час дискусійних панелей учасники конференції детально обговорили спроможність та можливості громад і місцевого бізнесу використовувати брендинг територій, цифровий маркетинг, PR, роботу з діаспорою та інвесторами, аналітику даних як драйвер економічного відновлення у воєнний час та період відбудови. Застосування таких новітніх маркетингових інструментів сприятимуть просуванню локальних продуктів і послуг, розвитку експорту, залученню коштів і туристів, формуванню довіри і соціальної згуртованості, – переконані організатори.

Участь у роботі колегіального органу від Волиньради взяли перший заступник голови Юрій Поліщук у якості співголови регіональної ради та її члени – очільник бюджетної комісії Орест Маховський і керівниця відділу з питань гуманітарної та соціально-культурної сфери виконавчого апарату Галина Карнаухова.

Засідання Регіональної ради професійної освіти відбулося на базі ПРАТ «Едельвіка». Практика проведення консультативних зустрічей представників влади, роботодавців, професійної, вищої та передвищої фахової освіти безпосередньо на підприємствах, для яких готуються фахівці та запроваджено дуальну форму освіти, підтвердила свою ефективність для усіх сторін процесу. Окрім замовлення для свого виробництва спеціалістів – кравчинь, вишивальниць та швей, керівник підприємства Юрій Переходько є також ініціатором і фундатором соціально-мотиваційних проєктів, як от щорічного загальнообласного конкурсу фахової майстерності та курсів з підвищення кваліфікації робітничих кадрів.

На порядок денний теперішнього засідання Регіональної ради професійної освіти були винесені питання громадського обговорення Примірного положення про регіональну раду професійної освіти та пропозиції щодо прогнозних показників регіонального замовлення на підготовку робітничих кадрів та фахівців на 2026 рік. Відкриваючи засідання співголова Ради Юрій Поліщук наголосив на важливості ролі консультативно-дорадчого органу, який об’єднує владу, освітян та роботодавців, для розвитку профосвіти. «Як засвідчили бюджетні слухання, проблем у цій галузі чимало. Тому маємо разом системно і наполегливо працювати над стійким розвитком регіональної системи професійної освіти через її осучаснення, максимальну адаптацію до потреб економіки відновлення, ринку праці і суспільства», – зазначив перший заступник голови обласної ради.

Присутні детально проаналізували пропонований КМУ в контексті прийняття нового закону «Про професійну освіту» варіант Примірного положення про регіональну раду професійної освіти. На думку присутніх, документ посилює координацію між профтехзакладами та роботодавцями, впливає на якість підготовки спеціалістів на сучасних навчально-практичних базах, позбавляючи при цьому роботодавців потреби у перенавчанні нових кадрів. До переліку також додано заклади вищої та передвищої фахової освіти та запроваджено аналіз демографічної статистики, аби ефективніше прогнозувати потреби у підготовці робітничих кадрів та фахівців. З чим не погодилися члени регіональної ради, так це з пропонованим зменшенням кількості членів (по 5 представників від влади, освітян та роботодавців). Голова бюджетної комісії Орест Маховський зауважив, що новоприйнятий закон «Про професійну освіту» таких обмежень не передбачає: «На наш погляд, дуже важливо зберегти широке представництво роботодавців, як це у нас є зараз, оскільки їхня роль і позиція визначальні». Додали й ініціативу включення до Рад і представників громадських організацій. Узагальнені пропозиції будуть надіслані до Кабінету Міністрів.

Що ж до прогнозних показників регіонального замовлення на підготовку робітничих кадрів та фахівців на 2026 рік, то заступник начальника управління освіти і науки ОВА Олександр Ткачук констатував, що упродовж років повномасштабної війни регіональне замовлення не виконуються в середньому у межах 10% і на понад 20% – у порівнянні з довоєнним періодом. Основні причини – це міграція молоді за кордон, а також конкуренція з вишами. «Так, цьогоріч до закладів професійної освіти вступило лише 20% випускників 9 класів і 13% – після 11 класу. Регіональне замовлення на 2026 рік, з огляду на об’єктивні чинники, ми плануємо на 2-3% менше, ніч цьогоріч, однак певності, що воно буде виконане немає», – припускає посадовець. Присутні висловили сподівання, що ситуація зміниться на краще після завершення реформи старшої школи.

Члени Регіональної ради професійної освіти також ознайомилися з виробничим процесом ПРАТ «Едельвіка» – беззаперечного лідера вітчизняної швейно-текстильної галузі. В переліку – сотні найменувань продукції: тканини, готові вишивані вироби, домашній текстиль, спецодяг, а останні 3 роки – і військова амуніція. Річний обіг підприємства перевищує 200 млн грн, це – понад 2 млн погонних метрів тканин та 150 тисяч готових виробів. Особливий напрямок роботи – це контроль якості продукції на всіх етапах виготовлення, що забезпечують дві лабораторії. Є і власне дизайнерське бюро. «Едельвіка» надсилає свою продукцію по всьому світу, однак, основний споживач – вітчизняний. Окремий проєкт – це співпраця з українськими консульствами і посольствами, для яких підприємство виготовляє ексклюзивні вироби, поєднуючи автентичні українські орнаменти з символікою країн, де працюють амбасади. «Едельвіка» щороку бере активну участь у міжнародних виставках, де незмінно серед тисячі учасників входить у 10 кращих виробництв. Підприємство безперервно вдосконалюється в розвитку, використовуючи новітні технології та сучасне устаткування.

На знак вдячності за взірцеве партнерство та запровадження соціальних проєктів представники закладів професійної освіти відзначили керівника «Едельвіки» Юрія Переходька подякою.

Це стало можливим завдяки співпраці обласної організації товариства Червоного Хреста, Німецького Червоного Хреста та благодійників. Новостворений простір оглянули голова Волиньради Григорій Недопад, депутат Юрій Ройко, керівництво громади та меценати.

Робота простору буде спрямована на підтримку ветеранів, захисників, які мають потребу у фізичній реабілітації після поранень, травм або хвороб. Очільниця обласного осередку Червоного Хреста Валентина Пришко розповідає: за сприяння доброчинців з Німеччини для реабілітаційного простору придбали сучасні тренажери – бігову доріжку, орбітрек, вібраційну платформу, веслувальний та велотренажери, відновлювальний тренажер Бубновського, а також комплектуючі та модульне шумове покриття.

«Силами колективу спортшколи ми зробили ремонт приміщення, облаштували роздягальню, душову та створили доступність для тих, хто користується кріслами колісними. Впевнені, що простір матиме попит, адже в громаді багато військових, які потребують фізичного відновлення», – розповідає директорка спортшколи Євгенія Юзвяк. Додає: працівники закладу також пройшли відповідні навчання з реабілітації. З військовослужбовцями також працюватимуть місцеві волонтери та волонтери-реабілітологи Червоного Хреста.

До важливого для громади починання долучилися і представники місцевого бізнесу, мешканці громади, голова Волиньради Григорій Недопад та народний депутат України Вячеслав Рубльов. «Приємно те, що на території Рожищенської спортивної школи запрацював такий чудовий реабілітаційний простір. Цей напрямок зараз дуже важливий і потрібний, адже, на жаль, війна триває. Впевнений, що це середовище стане початком системної роботи медичних та освітніх закладів на території громади у напрямку фізичного і психологічного відновлення. Тому дякую організації Червоного Хреста за активність і підтримку таких надзвичайних проєктів», – зазначив Григорій Недопад.

Ці питання стали предметом обговорення під час оперативної наради у начальника ОВА.

Регіональну програму підтримки та розвитку сімейних форм виховання у Волинській області на 2026 – 2029 роки планується ухвалити під час найближчої сесії обласної ради при прийнятті обласного бюджету на 2026 рік. «В обласної ради є стратегічне бачення, як рухатись у цьому напрямку, як підтримувати багатодітні сім’ї, діток-сиріт та позбавлених батьківського піклування. А також як взяти частково на обласний бюджет певне соціальне навантаження, щоб ця підтримка була відчутною для родин, які цього потребують. Я також хочу закликати голів громад та районів, аби після прийняття відповідної обласної програми, аналогічні документи були схвалені на місцях», – наголосив голова ОВА Іван Рудницький.

Основною метою нової програми підтримки та розвитку сімейних форм виховання є: підтримка сімей, що взяли на виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; постійна робота із забезпечення сталої кількості функціонуючих прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу; розвиток патронату над дитиною. Програмою передбачено виплата одноразової адресної допомоги при утворенні прийомної родини, сім’ї патронатного вихователя, дитячого будинку сімейного типу; щорічну адресну допомогу прийомним сім’ям, дитячим будинкам сімейного типу, сім’ям опікунів/піклувальників, які взяли на виховання дитину з інвалідністю; сімейний відпочинок батьків-вихователів та прийомних батьків разом з дітьми; забезпечення у співфінансуванні з громадами дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, соціальним житлом та придбання мікроавтобусів для потреб дитячих будинків сімейного типу; підтримка сімей, діти з яких цілодобово виховуються в інтернатних установах, з метою повернення дітей у біологічні родини.

Під час оперативної наради також проаналізували використання у 2025 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво нового житла, реконструкцію існуючих житлових будинків та гуртожитків, а також переобладнання нежитлових приміщень у житлові для створення фондів житла тимчасового проживання ВПО.

Директорка департаменту соціального захисту населення ОВА Оксана Гобод повідомила, що на ці цілі урядом для Волинської області було передбачено субвенцію в розмірі майже 7 млн грн. З них майже 5 млн грн спрямовано для 4-х громад, нерозподілені залишки – 2 млн. За словами Оксани Гобод, основними причинами невикористання субвенції є: короткі терміни, у які заявники повинні сформувати та подати необхідні для проведення робіт документи (15 календарних днів); обмежена кількість вільних приміщень, які перебувають у комунальній власності; відсутність технічної можливості обов’язкового облаштування доступності будівель. «Субвенцією цьогоріч скористалася Ратнівська, Камінь-Каширська, Литовезська та Цуманська громади», – розповіла вона.

Для отримання цієї субвенції і у 2026 році територіальним громадам рекомендовано попередньо реєструватися, а також виготовити локальні кошториси, ПКД та експертизи.

Про це йшлося під час щотижневої оперативної наради під головуванням начальника ОВА Івана Рудницького, за участі голови обласної ради Григорій Недопада, Луцького міського голови Ігоря Поліщука, очільників громад, райрад та РВА, керівників правоохоронних та військових підрозділів.

Директорка департаменту економіки, інвестиційної діяльності та регіональної політики ОВА Вероніка Бальбуза повідомила, що з 13 листопада в області набули чинності оновлені регіональні критерії, за якими здійснюється визначення підприємств, установ, організацій критично важливими, затверджені розпорядженням начальника ОВА від 10.11.2025 року №631 і погоджені Міноборони та Мінекономіки України.

Так, передбачено, що ОВА визначають критично важливими підприємства, установи, організації, які розташовані на території області та провадять діяльність у сферах: сільського, лісового або рибного господарства (А); добувної промисловості і розроблення кар’єрів (В); переробної промисловості (С); постачання електричної енергії, газу, пари та кондиційованого повітря (D); водопостачання; каналізації, поводження з відходами (E); будівництва (F); оптової та роздрібної торгівлі; ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів (G); транспорту, складського господарства, поштової та кур’єрської діяльності (H).

«Враховуючи цю норму були внесені зміни і до відповідного регіонального критерію. Слід зауважити, що підприємству не обов’язково здійснювати зазначену діяльність за основним видом діяльності, який вказаний в реєстраційних документах, однак вона повинна здійснюватися на постійній основі, а не бути, умовно кажучи, одноразовою акцією. Хочу також наголосити, що зазначена норма стосується підприємств, установ, організацій приватного сектору та державних підприємств, і цей критерій є обов’язковим для них», – пояснила Вероніка Бальбуза. Вона також наголосила, що комунальні заклади можуть подавати документи на визначення критичності, незалежно від сфери їх діяльності. «Обов’язковим критерієм для комунальних підприємств є наявність листа-обґрунтування від засновника щодо важливості вироблених товарів або наданих послуг цим підприємством для забезпечення потреб територіальної громади», – зауважила вона.

За словами Вероніки Бальбузи, були внесені зміни до критерію, відповідно до якого громади надавали листи щодо сплачених податків до місцевих бюджетів. «Раніше цей критерій був обов’язковим для підприємств, однак відтепер, підприємства будуть звертатись за таким листом до голів громад за умови, якщо середня заробітна плата по підприємству становитиме більше 30 тисяч гривень. Сума сплаченого ПДФО до громади в такому випадку має становити не менше 3 456 грн», – наголосила вона та додала, що цей критерій не є обов’язковим.

Внесено зміни й до критерію для підприємств, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність. Так, для відповідності такому критерію підприємства повинні експортувати не менше 30 % від обсягу постачання товарів, робіт, послуг за відповідний звітний період. Окрім того, для підприємств, які на договірній основі здійснюють поставку товарів, робіт, послуг підрозділам Сил безпеки й оборони України, обсяг такої поставки має бути не менше 30 % від обсягу постачання товарів, робіт, послуг за останні 12 календарних місяців.

Додано й критерій, яким можуть скористатись підприємства, що здійснюють діяльність у сфері рибальства та рибництва (аквакультури), за умови добутих водних біоресурсів та/або реалізованої продукції за попередній звітний рік у розмірі не менше 5 тонн.

«Хочу наголосити, що підставою для прийняття рішення для визначення критичності підприємств, які мають важливе значення для задоволення потреб територіальних громад Волинської області, крім обов’язкових критеріїв, визначених постановою щодо відсутності заборгованості зі сплати податків до державного і місцевих бюджетів та середньої заробітної плати по підприємству не менше 20 тис. грн, – є відповідність двом або більше регіональним критеріям, раніше було трьом», – підкреслила Вероніка Бальбуза.

Наголошувалося, що підприємствам необхідно на постійній основі дотримуватись усіх критеріїв під час своєї діяльності, відповідно до яких вони отримали статус критично важливих. «Робоча група буде здійснювати постійний моніторинг діяльності таких підприємств та перевірку на відповідність критеріям. У разі їх недотримання – статус критичності з таких підприємств буде знято. А у разі недотримання норми щодо виплати зарплати на рівні 20 тисяч грн. для заброньованих осіб такі підприємства можуть бути визначені критично важливими не раніше, аніж через шість місяців після скасування зазначеного статусу», – резюмувала вона.

Студентські роки — унікальний і надзвичайно важливий період у житті кожної людини. Це час формування особистості, сміливих рішень, перших професійних кроків і важливих відкриттів. Це період, коли знання перетворюються на можливості, а мрії — на конкретні плани.

Бажаю всій студентській спільноті міцного здоров’я, сил, мудрості та наполегливості. Нехай у серцях панує віра у власний потенціал, а в діях — рішучість і цілеспрямованість.

Шановні хлібороби, садівники, тваринники, усі, чиє життя пов’язане із сільськогосподарським виробництвом. Ваша праця — це основа добробуту країни, джерело достатку та впевненості в завтрашньому дні.

Сьогодні Волинь упевнено зміцнює свій аграрний потенціал, розвиває сучасні виробничі технології, оновлює техніку, впроваджує нові підходи до землеробства та тваринництва. Та за будь-якими досягненнями стоїть головне — людська праця.

Дякую кожному, хто своєю щоденною роботою примножує потенціал Волині. Нехай кожен сезон приносить щедрі врожаї, а у ваші домівки приходять достаток, мир і благополуччя!

Ознайомчий візит з навчання та співпраці організовано Центром європейської перспективи та Міністерством з питань згуртованості та регіонального розвитку Республіки Словенія.

До складу української делегації на чолі з віцеспікером Верховної Ради Олександром Корнієнком увійшли парламентарі, урядовці та очільники органів місцевого самоврядування. Волинь представляють голова обласної ради, віцепрезидент УАРОР з питань регіональної політики Григорій Недопад та народний депутат Вячеслав Рубльов. Мета візиту – обмін досвідом, поглиблення співпраці у сфері регіонального розвитку, започаткування нових партнерств, а також ознайомлення з практиками Словенії у впровадженні політики згуртованості, управлінні фондами Європейського Союзу та реалізації регіональних проєктів.

У рамках програми відбулися зустрічі з високопоставленими представниками Міністерства фінансів, Міністерства економіки, туризму та спорту, Національних зборів Республіки Словенія та Міської громади Марібора. Також досвідом поділилися представники провідних словенських інституцій розвитку, зокрема CEF, CMSR, ITF, та регіональних агентств розвитку, інших партнерських організацій.

Крім того, досвідчені експерти Центру європейської перспективи та Міністерства з питань згуртованості та регіонального розвитку Словенії провели для української делегації низку практичних семінарів.