Це та інші питання стали предметом розгляду під час традиційної оперативної наради при начальникові ОВА. Участь у засіданні взяв голова Волиньради Григорій Недопад.

Про медичне забезпечення та доступність послуг для військовослужбовців і ветеранів за програмою медичних гарантій в закладах охорони здоровʼя області доповів начальник профільного управління Юрій Легкодух. За його словами, стаціонарна, амбулаторна і первинна медична допомога надається у 57 комунальних лікарнях громад та спроможної мережі. «Військовослужбовці та ветерани отримують медичну і реабілітаційну допомогу за всіма, а це більше 60, напрямами програми медичних гарантій, обслуговуються вони першочергово та позачергово. Цьогоріч стаціонарно проліковано більше 18 тисяч осіб зазначених категорій, з початку війни – понад 70 тисяч», – зазначив посадовець. Юрій Легкодух переконаний, що в умовах продовження війни є потреба у розширенні мережі закладів для надання реабілітаційної допомоги, а також розбудови системи психологічної допомоги. Окрім того, в області впроваджується пілотний проєкт із безоплатного зубопротезування військовослужбовців. Цьогоріч таких послуг надано на суму 13 млн грн. І цей напрямок теж потребує масштабування щонайменше на кожну кластерну лікарню. Також область включена в проєкт МОЗ/USAID Rehab4U з підготовки сімейних лікарів до роботи з ветеранами. А в медустановах вже працюють 9-ро фахівців із супроводу ветеранів.

Йшлося під час наради і про використання державних цільових субвенцій на забезпечення якісного освітнього процесу за проєктом «Нова українська школа» та протипожежний захист. За твердженням керівниці управління освіти та науки ОВА Наталії Матвіюк, цього року Волинь отримала 80 млн грн субвенції з держбюджету на придбання устаткування та обладнання для шкіл у 36 громадах. «5,5 млн грн з цієї суми вже освоєно, ще на 23 млн укладено договорів, решта громад лише будуть оголошувати тендери, 2 конкурси не відбулися», – зазначила посадовиця. Також понад 18 млн грн виділено з держбюджету для облаштування протипожежної системи в освітніх закладах. Однак, з цієї суми розподілили менше 10 млн грн серед 19 шкіл. Причини такої ситуації Наталія Матвіюк пояснила тривалою процедурою спрямування співфінансування з бюджетів громад, а також значною його часткою – 50%. Начальник ОВА Іван Рудницький наполягає на активізації роботи на усіх рівнях задля того, аби цільові державні субвенції були використані вчасно я в повному обсязі.

Про заходи з впровадження в області Стратегії забезпечення права кожної дитини на зростання в сімейному оточенні розповіла начальниця служби у справах дітей Алла Онищук. За її твердженням, Волинь – у лідерах за кількістю охоплених сімейними формами виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування – це 98% від загальної кількості цієї категорії. Функціонують 45 будинків сімейного типу та 58 прийомних сімей. А от зі створенням патронатних сімей, де діти знайдуть тимчасовий прихисток і піклування, справи значно гірші. В області таких діє лише 8 і ще дві підготовлено, попри те, що держава фінансово підтримує громади, які розвивають родинні форми виховання. Іван Рудницький зауважив, що служба у справах дітей повинна активніше комунікувати з громадами на місцях, аби надавати як інформаційну так і організаційну підтримку цього процесу. Що ж до реформи інтернатних закладів, то за словами Алли Онищук, зараз триває детальний аналіз причин, через які діти опинилися в інституційних закладах, відповідно до результатів будуть залежати конкретні рішення.

Про реалізацію державної Стратегії забезпечення права кожної дитини на зростання у сімейному оточенні на 2024-2028 роки йшлося під час робочої наради, ініційованої начальником ОВА Іваном Рудницьким, із керівниками закладів, які здійснюють цілодобовий догляд дітей та профільних управлінь. Від Волиньради участь в обговоренні взяли заступник голови Григорій Пустовіт і очільник бюджетної комісії Орест Маховський.

Іван Рудницький зауважив, що реформа інституційного догляду – це визначений державою пріоритет, а відтак на рівні області та громад мають бути здійснені конкретні дії, аби кожна дитина росла в сім’ї, а не в інституції. «Державна політика у сфері захисту прав дітей спрямована на відхід від інтернатних закладів та розвиток сімейних форм виховання. Окрім того, такий підхід – це й наближення до стандартів Євросоюзу», – підкреслив він.

Зокрема зазначалося, що в області функціонує 12 таких закладів. Це і спеціальні школи з пансіонами, і навчально-реабілітаційні центри, і заклади спеціалізованої та загальної середньої освіти. «Оскільки діти, які перебувають в пансіонах наших освітніх закладів, вважаються відірваними від сімейного оточення, то згідно з європейськими нормами та конвенцією ООН, ми маємо забезпечити цим дітям право на сім’ю», – зауважила заступниця начальника управління освіти і науки Наталія Даньків.

Під час наради обговорили напрямки роботи, аби в перспективі зменшити кількість дітей, котрі цілодобово перебувають та виховуються в інтернатних закладах. «Відповідно до положень про пансіон, заклад повинен повідомляти службу у справах дітей про батьків, які не цікавляться дітьми і не забирають їх на вихідні. Дитина має право бути в пансіоні не більше чотирьох вихідних і одного святкового дня на місяць. Мусимо виконувати законодавчі норми, хоча я погоджуюсь з тим, що не кожну дитину можна безпечно повернути додому», – зауважила очільниця Служби у справах дітей Алла Онищук.

Заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт наголосив на необхідності збереження фахівців, які працюють в інституційних закладах. «Ми повинні думати ще про один аспект – це колективи, де працюють фахівці високого рівня. Тому в процесі реформи не варто забувати про спеціалістів зі значним досвідом роботи, яких ми потім за потреби не знайдемо. Варто висловити вдячність кожному такому фахівцю, який працює зі складним контингентом дітей, виконуючи значний об’єм роботи і отримуючи мізерні зарплати», – зауважив він.

Крім того, позицію обласної ради, як представників засновника обласних комунальних закладів, де діти перебувають на цілодобовому утриманні, озвучив голова бюджетної комісії Орест Маховський. «На нашу думку, треба підходити не з позиції функціонування закладу як такого, а детально проаналізувати ситуацію по кожній родині – матеріальний і побутовий стан, сімейні та психологічні обставини. Це одна складова. Наступний фактор аналізу – на рівні територіальної громади. Наприклад, Заболоттівська і Головненська спеціальні школи розташовані в малобюджетних громадах, де не багато шкіл, які би пропонували таким дітям адекватну освіту із супроводом асистента викладача і з відповідною корекцією спеціалістів. Тому варто з’ясувати готовність місцевих освітніх закладів до запровадження інклюзивних класів. І третя складова – це якість і рівень роботи соціальних служб у громадах. У кожній громаді має бути фахівець із соціальної роботи та роботи з дітьми, і якщо батьки не виконують своїх обов’язків і «скидають» дитину на інтернатний заклад, то варто вирішувати питання в юридичній площині. Ми однозначно підтримуємо політику сімейного виховання, але ці три фактори, на нашу думку, сьогодні ускладнюють процес деінституалізації. Тому спільно маємо ці питання опрацьовувати», – зауважив він.

За результатами обговорення очільник ОВА доручив відповідним відомствам вивчити ситуацію по кожному закладу стосовно контингенту дітей, які знаходяться на цілодобовому утриманні, аби з’ясувати, чи є можливість безпечного повернення дитини в сім’ю. Йшлося і про придбання шкільних автобусів для інтернатних установ, аби довозити вихованців на ночівлю додому.

Очолили роботу колегіальних органів з відбору заступники голови обласної ради Юрій Поліщук та Григорій Пустовіт, а також заступник керуючого справами апарату ради Юрій Ройко.

Нагадаємо, Кабінет Міністрів України відкоригував порядок створення наглядових рад в закладах охорони здоров’я, які надають спеціалізовану медичну допомогу та укладають договори з Національною службою здоров’я України (НСЗУ). Відповідно в обласній раді оголосили конкурс на зайняття посад незалежних членів до наглядових рад комунальних медзакладів – обласних інфекційної, клінічної та психіатричної лікарень, а також обласного територіального медичного об’єднання захисту материнства і дитинства. Наглядові ради у цих закладах повинні складатися з 5-ти представників власника (обласної ради) та 6-ти незалежних членів наглядової ради. Згідно з порядком кожен із кандидатів у члени наглядової ради повинен подати пакет документів, а також пройти співбесіду.

Так, до конкурсу у незалежні члени наглядової ради обласної інфекційної лікарні було допущено 7 осіб: Ірину Вахович, Інну Кондіус, Ігоря Куріліна, Аллу Римар, Олександра Сюйву, Анатолія Цьося та Олега Яковенка. https://youtu.be/VXBNqbhRfeA

Найбільша кількість кандидатів у незалежні члени наглядової ради була до наглядової ради обласної клінічної лікарні. Тут до конкурсу допущено 11 осіб: Володимира Гнатюка, Олега Дмитрука, Іванну Зотю, Надію Ковальчук, Ірину Вахович, Ігоря Куріліна, Івана Пікуна, Юрія Пікуту, Вячеслава Рубльова, Олександра Спященка та Олександра Сюйву. https://youtu.be/qwVWCimogcs

До конкурсу в незалежні члени наглядової ради обласної психіатричної лікарні комісія допустила 10 осіб: Володимира Кривовича, Володимира Гнатюка, Ірину Вахович, Надію Ковальчук, Олега Дмитрука, Володимира Недільського, Івана Пікуна, Аллу Римар, Анатолія Цьося та Олега Яковенка. https://youtu.be/hgs6vuj-kB8

До конкурсу у незалежні члени наглядової ради обласного територіального медичного об’єднання захисту материнства і дитинства було допущено 6 осіб: Ольгу Андрійчук, Олену Карпюк, Ірину Констанкевич, Володимира Пшибельського, Інну Сабін та Катерину Шкльоду. https://youtu.be/ASAeLDFEGOo

За результатами співбесід із кандидатами та підсумками рейтингового голосування члени конкурсної комісії подали Волинській обласній раді узгоджену пропозицію для відбору незалежних членів наглядових рад для чотирьох комунальних закладів.

Участь у відкритті найбільшої національної комунікаційної платформи для обговорення актуальних питань розбудови системи якості вищої освіти взяв голова Волиньради Григорій Недопад.

Масштабний захід, організований Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти, об’єднав понад 700 учасників. До обговорення долучились парламентарі, урядовці, керівництво закладів вищої освіти з різних регіонів, лідери українських та європейських установ забезпечення якості освіти, роботодавці та іноземні експерти.

Очільник Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Андрій Бутенко зауважив, що незмінною метою проведення всеукраїнського форуму є обговорення нагальних проблем вищої освіти, пошук шляхів вдосконалення системи забезпечення її якості, обмін досвідом та живе спілкування із залученням широкого кола українських освітян та інших зацікавлених сторін. «Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти створене в рамках євроінтеграційних процесів як обов’язкова складова системи вищої освіти усіх європейських країн. Тож, ми маємо продемонструвати та довести усім нашим партнерам, що вища освіта в Україні є невід’ємною складовою європейського освітнього простору», – зазначив він.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук у своєму відеозверненні наголосив, що відповідно до європейських стандартів та рекомендацій система якості освіти – це невпинне прагнення до вдосконалення. «Цей форум – це синергія представників усіх українських університетів від Донбасу до Чернівців, від Криму до Луцька. Без сумніву свіжий погляд європейських колег допоможе сформувати нові моделі, шляхи для підтримки природничої та технічної освіти, зменшення розриву між потребами роботодавців та змісту освітніх програм, підготовки фахівців, здатних відбудовувати потужну індустрію та агропромисловий комплекс України, посилити у серцях молоді щире почуття патріотизму та поваги до кожного українського героя, який щосекунди зупиняє ворожу навалу і ціною власного життя дає нам можливість вчити і готувати майбутнє», – підкреслив він.

До учасників освітнього форуму звернувся і голова Волиньради Григорій Недопад: «Навіть у цей складний час ми говоримо про якість освіти, бо розуміємо – нам необхідно впроваджувати зміни та новації, шукати нові підходи та вдосконалюватись, зокрема, й спираючись на досвід та підтримку наших європейських партнерів. На жаль, чимало молоді виїхало за кордон, ми маємо значні освітні втрати, і саме такі масштабні експертні обговорення, а у підсумку й прийняті на загальнодержавному рівні рішення, дадуть нашим молодим людям можливість отримати якісну освіту саме в Україні. Ми спільно маємо робити усе можливе, щоб наше студентство прагнуло повернутися на рідну землю, хотіло навчатись тут та в майбутньому розбудовувати сильну Україну», – наголосив Григорій Недопад.

У дводенній програмі Українського форуму якості освіти UQAF–2025 передбачене обговорення європейських трендів у забезпеченні якості вищої освіти, запровадженні інституційної акредитації в українській системі вищої освіти, відродженні технологічної освіти як синергії держави, роботодавця та вишів, стандартів нового покоління, питаннях ментального здоров’я, роль студентських організацій у системі забезпечення якості тощо. Заплановані також презентації успішних практик української вищої школи. У рамках форуму планується проведення сесії з презентацією освітніх програм, які у 2024/2025 навчальному році були акредитовані з відміткою «зразкова», а також тренінгів та воркшопів з актуальних питань забезпечення якості вищої освіти та розбудови культури академічної доброчесності.

Участь у відкритті оновленого підрозділу взяли голова Волиньради Григорій Недопад, очільник ОВА Іван Рудницький, начальник Західного регіонального управління Валерій Вавринюк, керівництво Володимирського району, митрополит Луцький та Волинський Михаїл, представники бізнесу, а також польські охоронці кордону.

«Устилуг» – єдиний на Волині пункт пропуску, де з часу запровадження воєнного стану здійснюється оформлення легкових автомобілів. І навантаження на цій ділянці чимале. В оновленій будівлі створено не тільки сучасні і комфортні умови для несення служби персоналом, а й конференц-зала для проведення міжвідомчих нарад та зустрічей з делегаціями. Також здійснено благоустрій прилеглої території.

Начальник Волинського прикордонного загону Богдан Ігнатюк зауважив, що модернізація прикордонної інфраструктури на українсько-польському кордоні проводиться в рамках комплексної роботи з впровадження європейських стандартів. За його словами реалізація проєкту вартістю понад 8 мільйонів гривень стала можливою завдяки підтримці обласної військової адміністрації та обласної ради, місцевих органів самоврядування та меценатів. «Дякую за субвенційні кошти, особлива вдячність аграрію Валерію Діброві, а також підприємцям. Спільними стараннями ми сьогодні маємо цей сучасний підрозділ, а головне належні умови для військовослужбовців, які охороняють державний кордон», – наголосив Богдан Ігнатюк.

«У нашому регіоні започаткована добра традиція ще попереднім керівником і продовжується нинішнім очільником Волинського прикордонного загону з відновлення прикордонних підрозділів. Не так багато ще залишилося задля цілковитої модернізації інфраструктури прикордоння, і нам треба завершити цей процес. Волинь, як прикордонна область, має бути взірцевою та відповідати європейським стандартам», – підкреслив голова обласної ради Григорій Недопад.

За старанність та ініціативу, проявлені під час виконання службових завдань, та з нагоди відкриття відділення інспекторів прикордонної служби «Устилуг» Почесною грамотою обласної ради він нагородив начальника відділення інспекторів Вікторію Галковську, сержанта з матеріального забезпечення Михайла Охремчука та інспектора прикордонної служби-інструктора кінологічної групи Михайла Євсюка.

Митрополит Луцький і Волинський Михаїл разом із капеланами звершив чин освячення каплички на честь Покрови Пресвятої Богородиці, яку встановили на території тутешнього військового містечка.

Під такою назвою відбулась онлайн-зустріч з нагоди Міжнародного дня демократії та в межах Тижня громадянського суспільства, який триватиме з 15 до 21 вересня. У конференції взяв участь перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук. До обговорення також долучилися громадські активісти, представники територіальних громад та управлінці обласного рівня.

Основними темами для обговорення стали роль влади у розвитку громадянського суспільства, необхідність громадської участі та ролі громадського сектору, а також пошук спільного ресурсу для розвитку громад через проактивну позицію мешканців.

«Впродовж останніх 20-ти років ми всі активно працювали над тим, щоб розвивати демократичні інституції, в тому числі й громадянське суспільство. Зворотного шляху немає і, попри обставини, в яких перебуває зараз наша країна, ми повинні далі працювати над посиленням громадської участі та розвитком громадського сектору. Громадянське суспільство, демократія та європейська спільнота – це тотожні і взаємозалежні поняття. Шлях до демократичних цінностей повинен бути неперервним, тим паче, що громадянське суспільство є запобіжником приходу до влади авторитарного або тоталітарного режиму. І війна, в якій ми зараз перебуваємо, йде, в тому числі, за демократичні цінності. Тому маємо й далі продовжувати цей шлях, розвивати громадянське суспільство в напрямку нашого європейського товариства», – зазначив Юрій Поліщук.

Також учасники обговорили виклики та можливості розвитку громадської участі та взаємодії з громадським сектором на місцевому рівні.

За підтримки обласної організації Товариства Червоного Хреста України у Центрі фізичної терапії та ерготерапії Волинського національного університету ім. Лесі Українки оновлено реабілітаційний простір. Ознайомитись із роботою центру та оглянути нове сучасне обладнання прибули голова обласної ради Григорій Недопад та очільниця обласного осередку Товариства Червоного Хреста Валентина Пришко.

Керівниця Центру фізичної терапії та ерготерапії, кандидат біологічних наук Наталія Ульяницька розповіла, що центр був створений у 2018 році за грантом Чеського посольства. Першочергово центр слугував навчально-практичною базою для якісної підготовки фахівців з реабілітації різних рівнів: бакалаврів, магістрів та аспірантів. «Але ми не зупинились на досягнутому і надалі, пройшовши стажування за кордоном та здобувши міжнародний досвід, почали надавати консультативні послуги населенню. Завдяки активній грантовій міжнародній діяльності ми оснастили центр сучасними тренажерами та обладнанням і маємо змогу надавати різного роду реабілітаційні послуги. До нас найперше звертаються студенти, працівники університету та члени їх сімей, втім основний акцент ми сьогодні робимо на військовослужбовцях та членах їх родин. Із військовими у нас налагоджена давня і тісна співпраця. По декілька разів на рік ми організовуємо для них заїзди у Західний реабілітаційний центр, що в Сянках, під цю програму ми залучаємо також наших викладачів та студентів старших курсів. Загалом для такої роботи у нас є різні програми та різні можливості», – розповіла вона.

За словами Наталії Ульяницької, з огляду на вимоги часу центр мав гостру потребу у тренажерах для активної реабілітації пацієнтів. Саме таке обладнання надійшло від Червоного Хреста, що посприяло значному оновленню тутешнього реабілітаційного простору. «Ми отримали саме таке обладнання, якого нам вкрай не вистачало. Це зокрема: реабілітаційна доріжка, що має зворотній зв’язок, адже дозволяє відстежувати серцебиття та регулювати підйом людини, також це горизонтальний велотренажер, що має декілька програм – від простого рівня до складного, орбітрек та комплексний силовий тренажер. Усе це необхідно для активної реабілітації пацієнтів, адже реабілітація – це не тільки про масаж, і це лише пасивна робота, а й про терапевтичні вправи та залучення пацієнта», – зауважила вона.

Очільниця обласної організації Товариства Червоного Хреста України Валентина Пришко розповіла, що це обладнання було придбано за сприяння донорської організації – німецького Червоного Хреста. «Ми вдячні нашим партнерам за цю допомогу, яка зараз дуже затребувана у нашій державі. У грошовому еквіваленті загальна сума закупленого обладнання становить понад 355 тисяч гривень. Усе це заради того, аби наші воїни, які потребують реабілітації, отримували цю допомогу безкоштовно. Нехай це обладнання служить на благо Україні», – наголосила вона.

Ректор ВНУ ім. Лесі Українки Анатолій Цьось своєю чергою зауважив, що розвиток напряму фізичної терапії та ерготерапії є дуже важливим. «Йдеться про якісну підготовку майбутніх фахівців, які будуть здійснювати реабілітацію наших воїнів, спеціалістів, які допомагатимуть захисникам повернутися до повноцінного життя. У наших планах, використовуючи потенціал викладачів і студентів, надавати більш широкий спектр фізіотерапевтичних послуг», – зауважив він.

Голова Волиньради Григорій Недопад висловив вдячність керівництву обласної організації Товариства Червоного Хреста за сприяння. «Червоний Хрест завжди тримає руку на пульсі, всіляко підтримує наші ініціативи та задовольняє першочергові потреби наших обласних комунальних закладів. Я переконаний, що це обладнання, точно буде інтенсивно використовуватися, адже попит на ці послуги неабиякий. Університет також має плани збільшити площі центру, а відтак потребуватиме додаткової допомоги. І наше першочергове завдання на наступні періоди – забезпечити необхідним обладнанням усі без винятку заклади, де проходять реабілітацію та відновлюються наші захисники і захисниці», – наголосив голова Волиньради.

Під час заходу Валентина Пришко також вручила подяки та подарунки найбільш активним волонтерам – студентам Лесиного вишу, які співпрацюють із Червонимо Хрестом та долучаються до усіх добрих справ і місій товариства та працюють у загонах швидкого реагування.

Це стосувалося керівників трьох обласних комунальних закладів, дія контракту з якими завершується. У роботі постійної комісії з питань соціального захисту населення, охорони здоров’я, материнства та дитинства взяв участь заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.

Зокрема депутати розглянули питання про продовження контракту з директоркою Ковельського центру медичної реабілітації та паліативної допомоги Наталією Віслогузовою. «Заклад розвивається відповідно до свого призначення. Ми надаємо паліативну допомогу і заодно працюємо над тим, щоб укласти договори із НСЗУ на нові пакети послуг. Уже підписали пакет на надання реабілітаційних послуг в амбулаторних умовах, далі плануємо надання реабілітаційних послуг в стаціонарних умовах. Одночасно працюємо над тим, щоб набрати відповідних фахівців та закупити обладнання, а також провести ремонт», – розповіла Наталія Віслогузова. За результатами розгляду питання члени комісії рекомендували голові Волинської обласної ради продовжити контракт з Наталією Віслогузовою строком на 5 років.

Також депутати заслухали інформацію про діяльність директорки Горохівського психоневрологічного інтернату Юлії Ковальчук. Депутата Юрія Валецького цікавило залучення коштів на розвиток закладу в умовах обмеженого обласного бюджету. Юлія Ковальчук зазначила, що ця робота в інтернаті проводиться давно. «Ми активно співпрацюємо з Горохівською територіальною громадою, на території якої розміщується заклад, і в бюджет якої надходить ПДФО. Також ми беремо активну участь в різноманітних проєктах та маємо налагоджену співпрацю з німецькими партнерами. Ми залучили 22 тис євро на облаштування підйомника, який уже працює», – зазначила керівниця. Вона також повідомила, що 14 мешканців Горохівського психоневрологічного інтернату вперше в історії братимуть участь у міжнародних змаганнях з футболу, які відбудуться в Польщі.

«Юлія Ковальчук одна з кращих очільниць наших закладів соціального спрямування. Колектив інтернату працює, створює комфортні умови та затишок для своїх підопічних і активно обмінюється досвідом як і з іншими установами, що розташовані на Волині, так і з тими, що є закордоном», – підкреслив Григорій Пустовіт. Депутати рекомендували продовжити термін дії контракту директорки на 5 років.

Крім того, в зв’язку із закінченням терміну дії контракту із директоркою обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей Галиною Йовик члени комісії рекомендували звільнити її з посади директора та покласти виконання обов’язків керівника на вихователя-методиста закладу Наталію Кондратович.

Комісія також розглянула питання вшанування загиблих під час війни медиків. «Найперше нам потрібно зібрати повну інформацію про тих представників медичної галузі нашого краю, які поклали свої життя задля України», – підкреслив депутат Юрій Валецький. Інформацію планують збирати не лише з часу активної фази війни, яка розпочалась у 2022-му році, а й з початку вторгнення росії на територію України – з 2014 року. «Ми маємо написати свою книгу пам’яті та гідно вшановувати їхній подвиг», – зазначила голова комісії Ірина Горовська. Депутати проєкт рішення підтримали.