Члени постійної комісії з питань соціального захисту населення, охорони здоров’я, материнства та дитинства розглянули проєкт регіональної Програми підтримки та розвитку сімейних форм виховання на 2026-2029 роки.

Начальниця служби у справах дітей ОВА Алла Онищук наголосила, що метою програми є забезпечення підтримки сімей, що взяли на виховання дітей, які залишились без батьківського піклування, і дітей-сиріт, проведення постійної роботи щодо сталої кількості прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу, розвиток патронату над дитиною, підтримка біологічних сімей з метою створення умов для безпечної реінтеграції дітей, які цілодобово перебувають в інтернатних закладах. «Волинь має один із найвищих в Україні показників забезпечення дітей сімейними формами виховання, а це 97,8%. Але сирітство не є стабільним явищем, у нас постійно з’являються нові діти, в тому числі й малюкового віку, а відтак – і потреба у їх влаштуванні», – зауважила вона.

В рамках програми пропонується запровадити виплату одноразової адресної допомоги при утворенні прийомної сім’ї, сім’ї патронатного вихователя, дитячого будинку сімейного типу і таку ж виплату – для родин, які беруть на виховання дітей з інвалідністю. «Адже це діти, які мають додаткові потребу у лікуванні, реабілітації, і зараз це лягає на плечі прийомних батьків, тому ми пропонуємо також фінансово підтримувати такі сім’ї. Зауважу також, що територіальні громади мають прийняти аналогічні програми задля забезпечення таких сімей», – наголосила Алла Онищук.

За її словами, частина заходів програми передбачають співфінансування із обласного та місцевих бюджетів. Зокрема йдеться про: сімейний відпочинок батьків-вихователів та прийомних батьків разом з дітьми; забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, соціальним житлом; придбання мікроавтобусів для потреб дитячих будинків сімейного типу; підтримку сімей, діти з яких цілодобово виховуються у інституціях з метою повернення їх у біологічні родини. Передбачено і створення до кінця року нового закладу – Центру підтримки сімей та дітей.

Члени профільної комісії також розглянули два кадрові питання. Заступниця начальника відділу з питань управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області виконавчого апарату ради Ірина Смірнова поінформувала про закінчення 30 листопада 2025 року терміну дії контракту із завідувачем обласного притулку для дітей Леонідом Хведчаком. Відтак, враховуючи клопотання керівника, депутати підтримали пропозицію відділу майна та рекомендувати голові обласної ради Григорію Недопаду в установленому порядку укласти додаткову угоду до контракту про продовження терміну його дії строком на 5 років.

Крім того, у зв’язку із закінченням 12 грудня терміну дії контракту з начальником комунальної установи «Центр по здійсненню соціальних виплат» Олександром Степанюком та враховуючи його клопотання, депутати рекомендували голові Волиньради Григорію Недопаду в установленому порядку укласти додаткову угоду про продовження терміну дії контракту із керівником строком на 1 рік.

Кожен із керівників також окреслив членам профільної комісії перспективи подальшого розвитку та функціонування очолюваних ними закладів.

Документ про співпрацю, який формалізує тривалі партнерські стосунки між сторонами, підписали голова обласної ради Григорій Недопад і очільниця організації Валентина Пришко.

Меморандуму спрямований на співробітництво у сфері всеохоплюючого забезпечення потреб незахищених верств волинян та іншу фахову допомогу населенню у найбільш критичні періоди їхнього життя і здоров’я. Серед виокремлених у документів напрямків: допомога постраждалим від воєнних дій і надзвичайних ситуацій; організація тренінгів з надання першої допомоги і психологічної підтримки та заходів із соціальної реабілітації; обмін інформацією щодо розшуку безвісти зниклих осіб та відновлення родинних зв’язків; поширення обізнаності про ризики вибухонебезпечних предметів і правил безпечної поведінки; популяризація здорового способу життя та профілактики захворювань серед населення області.

«Я щиро вдячний Товариству Червоного Хреста, його Волинській організації, усім міжнародним партнерам і донаторам ТЧХ за постійну і відчутну підтримку наших людей – дітей і літніх, внутрішньо переміщених осіб, освітніх, медичних і соціальних закладів. Потужні генератори, медичне і реабілітаційне обладнання, ліки, одяг, продуктові набори і речі першої потреби, спецустаткування для екстрених служб – ось далеко не повний перелік наданого організацією лише за останні роки. Така підтримка буде потрібна не лише у час війни, а й у період відбудови, тому підписаний сьогодні меморандум – це про довгострокове партнерство», – зазначив голова обласної ради Григорій Недопад.

Окрім сотень тонн гуманітарної допомоги організація також активно впроваджує не менш важливі проєкти і програми, як от розвиток молодіжного руху та волонтерства; догляд вдома; робота мобільних медичних бригад і реабілітаційних команд; протидія поширенню ВІЛ і туберкульозу в умовах війни; служба розшуку; психосоціальна підтримка та інші. «Ми поруч – це місія і сенс нашої роботи. Координація з обласною владою потрібна, аби наша підтримка була максимально корисною, а першочергові запити були задоволені. Вже працюємо над новими масштабними проєктами. Один з найактуальніших – це надання в громадах первинної медичної допомоги населенню, яке має обмежений доступ до закладів охорони здоров’я з причин віддаленості, малонаселеності територій чи сезонно важко доступних», – розповіла керівниця обласної організації ТЧХУ Валентина Пришко.

У рамках вже чинного Меморандуму Григорій Недопад та Валентина Пришко сьогодні спільно здійснили дві гуманітарних акції. Зокрема, передали реабілітаційне обладнання, ортопедичні засоби, допоміжні пристрої при обмеженій рухливості для відновлення ветеранів, які обслуговуються у Луцькій центральній районній лікарні. Загальна вартість устаткування та інвентарю понад 400 тисяч гривень. Головний лікар закладу Сергій Коновал розповів, що сучасне і універсальне фірмове обладнання відчутно допоможе збільшити обсяги і якість послуг. «У нашому реабілітаційному відділенні щомісяця проходять відновлення близько 120 пацієнтів. Потужностей бракувало, була черга. Тепер же проблему вирішено, і ми можемо зосередитися на відкритті нового напрямку в реабілітації – бальнеології», – зазначив керівник ЦРЛ.

А у Крупівському навчально-реабілітаційному центрі завдяки обласній організації Товариства Червоного Хреста запрацювала сенсорна кімната. Вартість наданого обладнання – майже пів мільйона гривень. Це – інтерактивна підлога, сухий басейн, різноманітні реабілітаційні пристосування, світлодіодна музична панель, масажні та балансувальні пристрої, набори для мозкової стимуляції та багато іншого.

За словами директорки НРЦ Юлії Гринчук, новостворений комплекс суттєво допоможе персоналу у проведенні корекційної роботи. Такої тут потребують усі вихованці. На сьогодні у центрі навчаються і одночасно проходять реабілітаційно-адаптивні програми 95 учнів з порушеннями фізичного і психічного розвитку, ще 58 дітей зі складними вадами відвідують дошкільне відділення. «Відтепер сенсорна кімната – найулюбленіше місце для наших вихованців. Це – і реабілітація, і гра, і розвиток одночасно. Наші педагоги не у меншому захваті, ніж діти. Спасибі партнерам і благодійникам за те, що здійснили нашу давню мрію», – висловила вдячність Юлія Гринчук. До Дня Святого Миколая волонтери Товариства Червоного Хреста також підготували для особливих дітей і солодкі подарунки.

Участь у засіданні постійної депутатської комісії з питань сім’ї, молоді, спорту та туризму також взяли перший заступник голови Юрій Поліщук та працівники виконавчого апарату обласної ради.

Члени профільної комісії розглянули питання подовження терміну дії контракту з директором обласної дитячо-юнацької спортивної школи «Колос». Це кадрове рішення депутати приймають уже не вперше, оскільки чинний керівник закладу Ярослав Вітер із перших днів повномасштабної війни перебуває у лавах Збройних Сил України. У зв’язку із мобілізацією його було увільнено зі збереженням місця роботи та посади. Тож члени комісії заслухали пропозицію відділу з питань управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області щодо продовження терміну дії контракту із Ярославом Вітром до 28 травня 2026 року, оскільки попередній спливає 28 листопада. Депутати одноголосно рекомендували голові обласної ради Григорію Недопаду продовжити термін дії контракту на шість місяців.

Профільна комісія також підтримали проєкт сесійного рішення «Про план роботи обласної ради на І півріччя 2026 року». Окрім запланованих на цей період заходів депутати також виявили ініціативу провести виїзне засідання постійного комісії на базі обласного комунального закладу – Володимирського спортивного ліцею.

Про це йшлося сьогодні під час оперативної наради при начальникові ОВА Іванові Рудницькому із залученням усіх відповідних організацій, підрозділів, служб та очільників громад. Від Волиньради участь у роботі взяв голова Григорій Недопад.

Присутні обговорили поточну ситуацію в енергосистемі області, а також детально проаналізували можливості та ресурси для забезпечення сталого функціонування систем життєзабезпечення, освітніх та медичних закладів, інших комунальних установ, місць компактного проживання ВПО. Генеральний директор ПрАТ «Волиньобленерго» Сергій Севідов констатував, що після останньої масованої ракетної атаки в області одночасно застосовувалося 4 черги планових вимкнень загальним обсягом до 7 годин. «Погіршення погодних умов не сприяє стабілізації, ситуація в системі складна, але контрольована. Найближчим часом за розпорядженням центральної диспетчерської Укренерго застосовуватимуться стабілізаційні відключення до 2-х черг одночасно», – зазначив керівник «Волиньобленерго». Оскільки споживання перевищує можливості електропостачання, він закликав до ощадного використання живлення. У цьому контексті розглядається можливість бізнесу переорієнтувати енергоємке виробництво на нічний час, громад – перевести на певний період часу окремі комунальні заклади на альтернативні джерела живлення, а освітян – подовжити зимові канікули за рахунок весняних чи надолужити шестиденним навчанням. При цьому начальниця управління освіти і науки ОВА Наталія Матвіюк запевнила, що усі освітні установи, де є така потреба, мають генератори.

Медзаклади, у структурі яких є реанімаційні, хірургічні, пологові відділення і палати інтенсивної терапії, на 100% забезпечені автономними джерелами генерації і стабілізаторами напруги, створено резерв палива до 5 діб. Лікарні спроможної мережі мають свердловини з питною або технічною водою. Також наявні 27 систем супутникового зв’язку, які готові до використання в умовах надзвичайних ситуацій. Про це розповів керівник обласного управління охорони здоров’я Юрій Легкодух.

Що ж до пунктів незламності, то за словами начальника управління з питань цивільного захисту ОВА Павла Свадовського, нині в області таких діє 90, ще понад 260 за необхідності можуть бути розгорнуті упродовж двох годин. Кожен пункт забезпечений генераторами, автономними джерелами тепла, доступом до Інтернету і зв’язку, запасами питної води та аптечками. У випадку ускладнення ситуації додатково можуть бути розгорнуті ще близько 60 пунктів незламності соціально відповідальним бізнесом.

Разом з усією країною волиняни помолилися за мільйони невинно втрачених життів внаслідок Голодомору 1932-1933 років і масових штучних голодів 1921-1923 та 1946-1947 років.

Скорботні заходи з нагоди Дня пам’яті жертв голодоморів розпочались покладанням квітів до пам’ятника Християнському милосердю волинян, що на території храму Воздвиження хреста Господнього. Подвиг земляків, які допомагали жителям постраждалих від голоду регіонів, вшанували заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт, заступник очільника ОВА Роман Романюк, Луцький міський голова Ігор Поліщук, військовослужбовці, правоохоронці, студентська та учнівська молодь і представники громадськості.

Пам’ятний захід продовжився на території Замкової площі. Представники влади поклали квіти до монументу жертвам політичних репресій. По тому священники ПЦУ відслужили жалобну панахиду за замордованими голодом, яку очолив митрополит Луцький і Волинський Михаїл.

О 16.00 годині присутні разом з усією Україною схилили голови у хвилині мовчання за загиблими в страшні роки голодоморів, а також долучились до загальнонаціонально-міжнародної акції «Запали свічку пам’яті». Учасники заходу поставили лампадки та поклали колосся пшениці у вигляді символічного Хреста пам’яті.

Цього дня свічки пам’яті на підвіконнях своїх осель запалили й тисячі волинян, як свідчення глибокої скорботи про загублені життя мільйонів жертв голодоморів.

Презентація відбулася у рамках конференції «Діловий бренд регіону як двигун розвитку в умовах воєнного часу». Від співорганізатора – обласної ради – її учасників привітав заступник голови Григорій Пустовіт.

Ініціаторами розробки регіонального логотипу для економічного сектору, а також організаторами семінару з використання можливостей нових маркетингових інструментів виступили Волиньрада, ОВА, Асоціація органів місцевого самоврядування «Волинська економічна ліга», Студія реклами «Партизан» за партнерства Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні. Цільова аудиторія презентаційного форуму – представники громад, бізнесу, вишів і громадських організацій.

«Ми живемо в країні, яка сьогодні уже сама стала брендом. Брендом незламності, сили духу, свободи і готовності на самопожертву заради цього. Ми – сильні, розумні, креативні, здатні змінювати світ. Завдяки мужності наших воїнів, нашому вмінню швидко долати труднощі, адаптуватися і бути сучасними світ вчиться уже в нас. Ми приречені на успіх. Бо тільки від нас залежить, як ми будемо будувати країну, безпеку, наше українське майбутнє», – звернувся до присутніх заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт.

Презентуючи бізнес-бренд Волині, керівник проєктів ПРООН в Україні Максим Борода зауважив, що це – перший спеціалізований бренд в Україні. «Вірю, що це буде історія успіху, придатна до масштабування і поширення прикладу іншими містами і регіонами країни. Основа такої впевненості – відповідність критеріям успішності. Це – спільний продукт державно-приватного партнерства, а фінансова ефективність інтервенції може стати вдалою інвестицією і значно масштабувати економіку. Створення бренду – лише інструмент. Далі – велика спільна робота з його пізнаваності і просування», – наголосив він.

Діловий бренд регіону розробили на основі туристичного логотипу «Волинь унікальна», в основі якого – поєднання регіональних геральдики і орнаментів зі стилізованими символами історії, природи, архітектури і культури краю.

Під час дискусійних панелей учасники конференції детально обговорили спроможність та можливості громад і місцевого бізнесу використовувати брендинг територій, цифровий маркетинг, PR, роботу з діаспорою та інвесторами, аналітику даних як драйвер економічного відновлення у воєнний час та період відбудови. Застосування таких новітніх маркетингових інструментів сприятимуть просуванню локальних продуктів і послуг, розвитку експорту, залученню коштів і туристів, формуванню довіри і соціальної згуртованості, – переконані організатори.

Участь у роботі колегіального органу від Волиньради взяли перший заступник голови Юрій Поліщук у якості співголови регіональної ради та її члени – очільник бюджетної комісії Орест Маховський і керівниця відділу з питань гуманітарної та соціально-культурної сфери виконавчого апарату Галина Карнаухова.

Засідання Регіональної ради професійної освіти відбулося на базі ПРАТ «Едельвіка». Практика проведення консультативних зустрічей представників влади, роботодавців, професійної, вищої та передвищої фахової освіти безпосередньо на підприємствах, для яких готуються фахівці та запроваджено дуальну форму освіти, підтвердила свою ефективність для усіх сторін процесу. Окрім замовлення для свого виробництва спеціалістів – кравчинь, вишивальниць та швей, керівник підприємства Юрій Переходько є також ініціатором і фундатором соціально-мотиваційних проєктів, як от щорічного загальнообласного конкурсу фахової майстерності та курсів з підвищення кваліфікації робітничих кадрів.

На порядок денний теперішнього засідання Регіональної ради професійної освіти були винесені питання громадського обговорення Примірного положення про регіональну раду професійної освіти та пропозиції щодо прогнозних показників регіонального замовлення на підготовку робітничих кадрів та фахівців на 2026 рік. Відкриваючи засідання співголова Ради Юрій Поліщук наголосив на важливості ролі консультативно-дорадчого органу, який об’єднує владу, освітян та роботодавців, для розвитку профосвіти. «Як засвідчили бюджетні слухання, проблем у цій галузі чимало. Тому маємо разом системно і наполегливо працювати над стійким розвитком регіональної системи професійної освіти через її осучаснення, максимальну адаптацію до потреб економіки відновлення, ринку праці і суспільства», – зазначив перший заступник голови обласної ради.

Присутні детально проаналізували пропонований КМУ в контексті прийняття нового закону «Про професійну освіту» варіант Примірного положення про регіональну раду професійної освіти. На думку присутніх, документ посилює координацію між профтехзакладами та роботодавцями, впливає на якість підготовки спеціалістів на сучасних навчально-практичних базах, позбавляючи при цьому роботодавців потреби у перенавчанні нових кадрів. До переліку також додано заклади вищої та передвищої фахової освіти та запроваджено аналіз демографічної статистики, аби ефективніше прогнозувати потреби у підготовці робітничих кадрів та фахівців. З чим не погодилися члени регіональної ради, так це з пропонованим зменшенням кількості членів (по 5 представників від влади, освітян та роботодавців). Голова бюджетної комісії Орест Маховський зауважив, що новоприйнятий закон «Про професійну освіту» таких обмежень не передбачає: «На наш погляд, дуже важливо зберегти широке представництво роботодавців, як це у нас є зараз, оскільки їхня роль і позиція визначальні». Додали й ініціативу включення до Рад і представників громадських організацій. Узагальнені пропозиції будуть надіслані до Кабінету Міністрів.

Що ж до прогнозних показників регіонального замовлення на підготовку робітничих кадрів та фахівців на 2026 рік, то заступник начальника управління освіти і науки ОВА Олександр Ткачук констатував, що упродовж років повномасштабної війни регіональне замовлення не виконуються в середньому у межах 10% і на понад 20% – у порівнянні з довоєнним періодом. Основні причини – це міграція молоді за кордон, а також конкуренція з вишами. «Так, цьогоріч до закладів професійної освіти вступило лише 20% випускників 9 класів і 13% – після 11 класу. Регіональне замовлення на 2026 рік, з огляду на об’єктивні чинники, ми плануємо на 2-3% менше, ніч цьогоріч, однак певності, що воно буде виконане немає», – припускає посадовець. Присутні висловили сподівання, що ситуація зміниться на краще після завершення реформи старшої школи.

Члени Регіональної ради професійної освіти також ознайомилися з виробничим процесом ПРАТ «Едельвіка» – беззаперечного лідера вітчизняної швейно-текстильної галузі. В переліку – сотні найменувань продукції: тканини, готові вишивані вироби, домашній текстиль, спецодяг, а останні 3 роки – і військова амуніція. Річний обіг підприємства перевищує 200 млн грн, це – понад 2 млн погонних метрів тканин та 150 тисяч готових виробів. Особливий напрямок роботи – це контроль якості продукції на всіх етапах виготовлення, що забезпечують дві лабораторії. Є і власне дизайнерське бюро. «Едельвіка» надсилає свою продукцію по всьому світу, однак, основний споживач – вітчизняний. Окремий проєкт – це співпраця з українськими консульствами і посольствами, для яких підприємство виготовляє ексклюзивні вироби, поєднуючи автентичні українські орнаменти з символікою країн, де працюють амбасади. «Едельвіка» щороку бере активну участь у міжнародних виставках, де незмінно серед тисячі учасників входить у 10 кращих виробництв. Підприємство безперервно вдосконалюється в розвитку, використовуючи новітні технології та сучасне устаткування.

На знак вдячності за взірцеве партнерство та запровадження соціальних проєктів представники закладів професійної освіти відзначили керівника «Едельвіки» Юрія Переходька подякою.

Це стало можливим завдяки співпраці обласної організації товариства Червоного Хреста, Німецького Червоного Хреста та благодійників. Новостворений простір оглянули голова Волиньради Григорій Недопад, депутат Юрій Ройко, керівництво громади та меценати.

Робота простору буде спрямована на підтримку ветеранів, захисників, які мають потребу у фізичній реабілітації після поранень, травм або хвороб. Очільниця обласного осередку Червоного Хреста Валентина Пришко розповідає: за сприяння доброчинців з Німеччини для реабілітаційного простору придбали сучасні тренажери – бігову доріжку, орбітрек, вібраційну платформу, веслувальний та велотренажери, відновлювальний тренажер Бубновського, а також комплектуючі та модульне шумове покриття.

«Силами колективу спортшколи ми зробили ремонт приміщення, облаштували роздягальню, душову та створили доступність для тих, хто користується кріслами колісними. Впевнені, що простір матиме попит, адже в громаді багато військових, які потребують фізичного відновлення», – розповідає директорка спортшколи Євгенія Юзвяк. Додає: працівники закладу також пройшли відповідні навчання з реабілітації. З військовослужбовцями також працюватимуть місцеві волонтери та волонтери-реабілітологи Червоного Хреста.

До важливого для громади починання долучилися і представники місцевого бізнесу, мешканці громади, голова Волиньради Григорій Недопад та народний депутат України Вячеслав Рубльов. «Приємно те, що на території Рожищенської спортивної школи запрацював такий чудовий реабілітаційний простір. Цей напрямок зараз дуже важливий і потрібний, адже, на жаль, війна триває. Впевнений, що це середовище стане початком системної роботи медичних та освітніх закладів на території громади у напрямку фізичного і психологічного відновлення. Тому дякую організації Червоного Хреста за активність і підтримку таких надзвичайних проєктів», – зазначив Григорій Недопад.

Ці питання стали предметом обговорення під час оперативної наради у начальника ОВА.

Регіональну програму підтримки та розвитку сімейних форм виховання у Волинській області на 2026 – 2029 роки планується ухвалити під час найближчої сесії обласної ради при прийнятті обласного бюджету на 2026 рік. «В обласної ради є стратегічне бачення, як рухатись у цьому напрямку, як підтримувати багатодітні сім’ї, діток-сиріт та позбавлених батьківського піклування. А також як взяти частково на обласний бюджет певне соціальне навантаження, щоб ця підтримка була відчутною для родин, які цього потребують. Я також хочу закликати голів громад та районів, аби після прийняття відповідної обласної програми, аналогічні документи були схвалені на місцях», – наголосив голова ОВА Іван Рудницький.

Основною метою нової програми підтримки та розвитку сімейних форм виховання є: підтримка сімей, що взяли на виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; постійна робота із забезпечення сталої кількості функціонуючих прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу; розвиток патронату над дитиною. Програмою передбачено виплата одноразової адресної допомоги при утворенні прийомної родини, сім’ї патронатного вихователя, дитячого будинку сімейного типу; щорічну адресну допомогу прийомним сім’ям, дитячим будинкам сімейного типу, сім’ям опікунів/піклувальників, які взяли на виховання дитину з інвалідністю; сімейний відпочинок батьків-вихователів та прийомних батьків разом з дітьми; забезпечення у співфінансуванні з громадами дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, соціальним житлом та придбання мікроавтобусів для потреб дитячих будинків сімейного типу; підтримка сімей, діти з яких цілодобово виховуються в інтернатних установах, з метою повернення дітей у біологічні родини.

Під час оперативної наради також проаналізували використання у 2025 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво нового житла, реконструкцію існуючих житлових будинків та гуртожитків, а також переобладнання нежитлових приміщень у житлові для створення фондів житла тимчасового проживання ВПО.

Директорка департаменту соціального захисту населення ОВА Оксана Гобод повідомила, що на ці цілі урядом для Волинської області було передбачено субвенцію в розмірі майже 7 млн грн. З них майже 5 млн грн спрямовано для 4-х громад, нерозподілені залишки – 2 млн. За словами Оксани Гобод, основними причинами невикористання субвенції є: короткі терміни, у які заявники повинні сформувати та подати необхідні для проведення робіт документи (15 календарних днів); обмежена кількість вільних приміщень, які перебувають у комунальній власності; відсутність технічної можливості обов’язкового облаштування доступності будівель. «Субвенцією цьогоріч скористалася Ратнівська, Камінь-Каширська, Литовезська та Цуманська громади», – розповіла вона.

Для отримання цієї субвенції і у 2026 році територіальним громадам рекомендовано попередньо реєструватися, а також виготовити локальні кошториси, ПКД та експертизи.