Участь у підсумковому, за результатами діяльності у 2025 році, засіданні колегіального органу управлінців від медичної галузі області взяв голова Волиньради Григорій Недопад.

Начальник управління охорони здоров’я Юрій Легкодух детально проаналізував усі аспекти і показники функціонування медичної системи області за минулий рік. Серед ключових: фінансування, зміцнення матеріальної бази, кадри, індикатори захворюваності, розвиток пріоритетних напрямків. Так, фінансування галузі охорони здоров’я у 2025 році становило понад 6,4 млрд. з яких 5,2 – це фінансування за системою медичних гарантій, решта – кошти обласного і місцевих бюджетів, цільові державні субвенції.

За кошти, отримані за договорами НСЗУ, та з місцевих бюджетів, закуплено дороговартісне медичне обладнання на суму 186 млн грн. Окрім того отримано гуманітарної та благодійної допомоги на суму 204,5 млн грн – це лікарські засоби та медичні вироби; господарські товари; обладнання. За програмою «Доступні ліки» аптечним закладам відшкодовано понад 81 млн грн, що 16,5% більше у порівнянні з 2024 роком.

Щодо кадрового потенціалу, то Юрій Легкодух констатував, що тенденція нестачі лікарів та середнього і молодшого персоналу зберігається від початку великої війни. В межах безперервного професійного розвитку близько двох сотень працівники медичної галузі минулоріч підвищили свою кваліфікацію, а також здійснили виїзд у 20 країн світу з презентацією результатів власних напрацювань.

Енергонезалежність медзакладів області забезпечують 326 генераторів різної потужності. У 2025 році сонячні електростанції встановлено у 10-ти, 20 – забезпечені локальними котельнями, свердловинами з питною водою, 17 – мають доступ до супутникового зв’язку Starlink. Для облаштування укриттів освоєно 11,4 млн грн млн обласного і місцевих бюджетів.

В області активно розвивається реабілітаційний напрямок. Таку допомогу дорослим і дітям в амбулаторних умовах надають 17 закладів, 12 – дорослим та дітям у стаціонарних умовах, 6 – немовлятам, які народилися передчасно, та хворими малюкам до 3-х років. У 2025 року на базі обласної психіатричної лікарні коштом подружжя Пінчуків оновлено центр психічного здоров’я «Повернення». У межах програма ментального здоров’я «Ти як?» в області організовано 10 центрів ментального здоров’я. 34 амбулаторії сімейної медицини працюють за напрямом «Супровід і лікування дорослих та дітей з психічними розладами на первинному рівні медичної допомоги».

За словами головного управлінця галузі області, минулоріч досягнуто зниження захворюваності і смертності внаслідок онкопатології, СНІДу та ВІЛ-інфекції, однак усе ще високим залишається рівень поширення туберкульозу.

Серед пріоритетних напрямків розвитку охорони здоров’я у 2026 році Юрій Легкодух назвав: забезпечення доступності, якості та безоплатності медичної допомоги жителям області в рамках програми медичних гарантій; посилення ефективності первинної медичної допомоги, в тому числі з інтеграції супроводу і лікування хворих на психічні розлади, організації обов’язкових медичних оглядів для груп пацієнтів з підвищеним ризиком розвитку захворювань; реалізація Національної програми «Скринінг здоров’я 40 +»; профілактику та ранню діагностику з виявлення онкологічних захворювань; транспортування пацієнтів до закладів госпітального округу при гострому коронарному синдромі, гострому мозковому інсульті, гострій хірургічній патології дітей, пологах, політравмі, психічних розладах; реабілітацію та психологічну підтримки, в тому числі ветеранам війни та членам їх сімей, внутрішньо переміщеним особам; доступність та інклюзивність медустанов.

Окрім того, він наголосив і на реалізації урядових ініціатив серед яких: розгортання соціальних аптек в райлікарнях, забезпечення медпрепаратами при стаціонарному лікуванні; безоплатне планове стентування та ендопротезування; підвищення зарплатні медпрацівникам.

Цим актуальним питанням було присвячене позачергове засідання регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Участь у засіданні взяв голова Волиньради Григорій Недопад.

У режимі відеоселекторного звʼязку було також проведено штабну координацію за участі керівників спеціалізованих підрозділів, рятувально-аварійних, комунальних служб, цивільного захисту, правоохоронців, медиків, представників органів місцевого самоврядування, виконавчих та територіальних. Йшлося про координацію реагування на надзвичайні ситуації, злагодженість та оперативність дій, запобігання та ліквідацію наслідків, відпрацювання управлінських рішень, організацію управління силами і засобами під час проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, а також їх всебічного забезпечення.

Начальник ГУ ДСНС в області Мирослав Дем’янчук окреслив першочергові заходи оперативного реагування на надзвичайні ситуації, пов’язані із паводками та повінню. За його словами, на цілодобовому чергуванні перебувають 130 рятувальників, ще 110 – в резерві осіб. «Ми маємо 35 автомобілів в оперативному розрахунку та ще 30 у резерві. Також в разі необхідності можливе залучення 2-х пожежних насосних станцій. Для відкачування води на локальних осередках в наших підрозділах є 135 мотопомп», – зауважив він.

Мирослав Дем’янчук також додав, що для підвезення продуктів, речей першої необхідності населенню на підтоплених територіях у постійній готовності перебуває спеціальна техніка: снігоболотохід, катери і човни.

«У разі погіршення стану якості води через паводок маємо спеціальну автоцистерну та 2 станції для очистки води. Також можливе використання 3 транспортних засобів для евакуації населення з зон підтоплення. Підрозділи ДСНС вже щонайменше 15 разів залучатися для відкачування води з прибудинкових територій волинян», – запевнив він.

Присутні також обговорили прогноз щодо проходження повені. Представники Регіонального офісу водних ресурсів в області окреслили план дій у разі виникнення аварійних ситуацій на водогосподарських об’єктах. Йшлося й про стабільну роботу галузі житлово-комунального господарства на місцях та готовність спеціалізованої служби матеріального забезпечення до дій за призначенням. Окремо розглянули й питання надання якісної медичної допомоги населенню в умовах повені, а також підготовку регіональної системи громадського здоров’я до реагування на можливе ускладнення епідситуації внаслідок водопілля.

Окремо проаналізували і узгодили аналогічний алгоритм першочергових дій, повʼязаних з наслідками ймовірних масованих повітряних ударів та ураження обʼєктів критичної інфраструктури.

26 лютого – день, який став символом мужності та незламності. У 2014 році тисячі людей у Сімферополі вийшли на мирний мітинг, щоб заявити про підтримку територіальної цілісності України та не допустити незаконних рішень. Це був перший масовий спротив окупації Криму.

Сьогодні ми вшановуємо всіх, хто не скорився – у Автономній Республіці Крим та Севастополі. Пам’ятаємо про тих, хто зазнав переслідувань, арештів і тиску за проукраїнську позицію.

Крим – це Україна. І він обов’язково буде вільним.

Презентацію мистецького авторського проєкту, присвяченого 155-річчю від Дня народження Лариси Косач відвідали заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт, діячі культурної спільноти, лесезнавці, педагоги музичного мистецтва, студентська молодь, а також поціновувачі творчості видатної письменниці.

Ідейною натхненницею та авторкою проєкту, де слово й музика переплелись в одну живу історію, є Ірина Котлицька-Марчук – лауреатка всеукраїнських та міжнародних конкурсів і фестивалів, членкиня Національної музичної спілки, викладачка Луцької музичної школи № 1 імені Фредерика Шопена.

Найперше учасники імпрези хвилиною мовчання вшанували пам’ять новітніх українських Героїв та усіх людей мистецтва і культури, життя яких забрала війна.

У програмі були презентовані цікаві факти життєвого шляху й творчі точки перетину Лесі Українки з видатними постатями. У виконанні Ірини Котлицької-Марчук прозвучали низка відомих вокальних творів на слова великої поетеси. Також у серцях глядацької аудиторії знайшли відгомін прем’єри нових музичних композицій мисткині.

Звертаючись до присутніх із вітальним словом, заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт наголосив, що нинішнє свято пошанування української жінки не випадково відзначають у день народження славетної Лесі Українки. «Вона була українкою номер один, яка у всі часи надихала жінок. Вона зробила прорив в українському менталітеті та довела, що ми можемо творити мистецькі шедеври світової ваги. Нас усіх сьогодні гуртує її творчість та поезія. Ми все більше відчуваємо себе великою родиною, яку єднають такі постаті, як Леся Українка та її творча спадщина на основі якої сьогодні народжуються нові музичні композиції та мистецькі проєкти. Давайте цінувати те, що нас робить великою нацією – це і наші Збройні сили, і наше мистецтво, яке теж є нашою зброєю, що захищає українські душі та наше майбутнє», – мовив у своєму виступі Григорій Пустовіт.

Такий заклик об’єднав музейників, науковців, культурних діячів, письменників та представників влади різних рівнів за круглим столом, приуроченим до 155-ї річниці від Дня народження Лариси Косач. Участь у заході взяв перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук.

Дискусія з обговорення актуальних питань щодо увіковічнення пам’яті видатної поетеси та її творчого доробку відбулася на базі Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки. Перший заступник очільника облради Юрій Поліщук вклонився пам’яті Лесі Українки та поклав квіти до підніжжя її монументу, що на території закладу. «Найперше хочу висловити вдячність нашим музейникам, які навіть у ці важкі часи не лише бережуть культурну спадщину, а й осучаснюють методи та підходи до роботи, втілюють нові ідеї та проєкти. У тому числі й завдяки цим пошукам Леся Українка для нас відкривається не лише як літераторка, а й як громадсько-політична діячка, як особистість, яка зростала на Волині і черпала натхнення. Тут творився її світогляд, проводились родинні мистецькі вечори та вистави, фольклорні експедиції родини Косачів по Ковельщині, зокрема в урочищі Нечимне, Запрудді та у багатьох інших локаціях. З боку керівництва області можу пообіцяти всіляке сприяння у розвитку музейної справи, яка у нашому регіоні живе та має розвиток», – запевнив Юрій Поліщук.

Завідувачка Колодяжненського літературно-меморіального музею Ольга Антонюк поінформувала про можливості перезавантаження музейного простору та реекспозиції Садиби Косачів за допомогою впровадження нових методів і технологій сприйняття. Вона зауважила, що музейна сфера потребує переосмислення та оновлення, щоб бути цікавою і доступною для сучасного відвідувача. «Сьогодні наш музей – це майданчикик для спілкування, ми переглянули його місію та роль у соціумі. Було проведено не лише зовнішні та внутрішні зміни будівель, а й сформовано новий імідж музею як сучасного музейного простору. Розроблено нове брендування – «Садиба Косачів», проведено маркування території, оновлено сторінки музею у соцмережах, реалізували низку культурних проєктів та працюємо над втіленням нових», – розповіла керівниця.

Директорка Звягельського літературно-меморіального музею Лесі Українки Оксана Митюк запропоновувала обміркувати, як меморіальний будинок може стати майданчиком для сучасних мистецьких інтерпретацій. Також колеги із Житомирщини поділились досвідом роботи тамтешнього музею родини Косачів-Драгоманових під час російсько-української війни. Про свої напрацювання розповіли і керівники Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка, Вінницького літературно-меморіального музею Михайла Коцюбинського та Затурцівського меморіального музею В’ячеслава Липинського.

Науковці Волинського національного університету ім. Лесі Українки підготували низку доповідей, що стосувались аналізу творчості Лесі Українки, вшанування її пам’яті в контексті культури, а також спогадів про Ларису Косач.

Завершила дискусію літературно-музична вітальня «Коли я смуток свій на струни клала…», яку спільно підготували викладачі і вихованці Ковельської школи мистецтв та наукові співробітники Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки.

Участь у засіданні колегії департаменту соціального захисту населення ОВА за результатами діяльності у 2025 році взяв заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.

«Соціальний захист – це одна з найважливіших і найвідповідальніших сфер, яка концентрується навколо людини і її потреб. Одночасно – це важка робота, яка вимагає поєднання фаховості і високих моральних якостей. Можна забезпечити і оплатити усі соціальні пільги, але співчуття, гуманність, добре слово, шляхетність не менш важливі у підтримці людей. А надто тепер, коли серед них ветерани, родини загиблих, зниклих безвісті і полонених. І я вдячний працівникам соціальної сфери Волині за професійність, людяність і стійкість, з якою вдається гідно виконувати завдання і протистояти викликам часу», – зазначив у своєму виступі Григорій Пустовіт.

Аналізуючи результати діяльності, директорка департаменту соціального захисту населення ОВА Оксана Гобод повідомила, що упродовж минулого року органи соцзахисту забезпечували в умовах воєнного стану виконання системної й послідовної роботи з надання соціальних гарантій сім’ям та особам, які належать до вразливих груп населення чи перебувають у складних життєвих обставинах. Впроваджувались нові види підтримки та сервіси. «З державного бюджету на 2025 рік для області на підтримку майже 70 тис. волинських родин профінансовано понад 1 млрд 650 млн грн. У другому півріччі, відповідно до урядового рішення, 40 видів допомог було передано в адміністрування Пенсійного фонду», – констатувала посадовиця.

Однак у зоні компетенції департаменту залишився достатньо великий обсяг делегованих державною повноважень. Це, зокрема, надання допомоги внутрішньо переміщеним особам, громадянам України, які повертаються на підконтрольну Уряду України територію, функціонування транзитних центрів, забезпечення автотранспортом пільгових категорій населення, реабілітаційні послуги дітям з інвалідністю, соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, будинки-інтернати, запобігання та протидія домашньому насильству і торгівлі людьми, гендерна політика, регіональні програми підтримки родин військовослужбовців, загиблих, полонених і зниклих безвісті.

Та ключовим залишається надання соціальних послуг за принципом доступності для вразливих категорій населення і підхід до яких змінюється. Якщо раніше було розуміння, що соціальні послуги – це комплекс заходів з надання допомоги особам і окремим соціальним групам, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати, то тепер – це дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб /сімей / дітей, які в них перебувають. У 2025 році в області започатковані заходи з деінституалізації. Ціль, яку очікується досягти, – розвиток cистеми базових соціальних послуг в громадах для осіб з інвалідністю та осіб похилого віку, що буде сприяти їх незалежному життю у громаді. У 2025 році соціальні послуги вразливим категоріям населення області надавали 10 територіальних центрів соціального обслуговування, 38 центрів надання соціальних послуг та 23 недержавних надавачі. Розвиток і вдосконалення цього напрямку і визначено головним завданням на 2026 рік.

Оксана Гобод також розповіла, що громади області стали учасниками експериментального проєкту із запровадження комплексної соціальної послуги з формування життєстійкості. У центрах життєстійкості надають психосоціальну підтримку людям із порушенням психічного здоров’я та сприяють отриманню медичних, адміністративних, правничих та інших послуг, забезпечують технічними засобами реабілітації, матеріальною підтримкою людини та членів її родини, забезпечують опіку й піклування. «Центри відкриті для всіх, але найчастіше сюди звертаються родичі військовослужбовців, внутрішньо переміщені особи, а також усі, хто зіштовхнувся з життєвими викликами. Область має найвищий показник в країні з відкриття Центрів життєстійкості. На сьогодні з 54 територіальних громад області вони відкриті в 36-ти», – запевнила Оксана Гобод.

З нагоди 155-ї річниці від дня народження Лесі Українки біля її постаменту у Луцьку відбулися пам’ятні заходи, участь у яких взяли науковці, літературознавці, шанувальники творчості письменниці, представники влади. Волиньраду представляв заступник голови Григорій Пустовіт.

Пошана і вдячність за безцінний дар, який Лариса Косач залишила у спадок нащадкам, – у волинян в традиції незалежно від дат. Бо саме Волинь, її люди і природа, традиції і фольклор мали значний вплив на формування творчої особистості письменниці. Її поезія співзвучна і сьогодні, в ній – гострота почуттів, відчуття власної гідності, клич до оборони за свободу рідної землі.

Присутні схилили голови у пам’ять про геніальну землячку і поклали квіти до підніжжя її монументу. На завершення вихованка центру культури «Княгининок» Софія Шемедюк виконала вірш-посвяту Лесі Українці: «Лесю! Український контекст ще і далі формується. Світ із нас дивується: звідки щоразу береться зухвалість і сила. Дякуєм, Лесю, що собою нам шлях боротьби освітила».

Участь в урочистому відкритті національної першості взяли голова Волиньради, очільник обласного відділення НОК України Григорій Недопад, парламентар Вячеслав Рубльов, представники всеукраїнської Федерації важкої атлетики і Міністерства молоді та спорту України.

Упродовж кількох днів найсильніші важкоатлети держави змагатимуться за медалі та право представляти Україну на чемпіонаті Європи, що відбудеться у квітні в грузинському місті Батумі.

Участь у нинішньому Кубку України з важкої атлетики серед чоловіків та жінок беруть понад 170 спортсменів з 22-х регіонів держави. Змагання присвячені Збройним силам України. Волинь на турнірі представлена двома командами – чоловічою та жіночою. Головний суддя змагань – директор обласної ШВСМ Андрій Авраменко.

«На період великої війни Волинь стала столицею важкої атлетики, сьогодні у нашому регіоні стартували вже 11-і змагання найвищого всеукраїнського рівня. Я бажаю кожному і кожній, щоб ваш результат давав натхнення для підкорення нових кілограмів, а також можливість прославляти Україну на змаганнях європейського, світового рівня, а також на Олімпійських іграх. Завдячуючи роботі, проведеній Андрієм Авраменком і його командою, наша область отримала велику кількість залікових очок, які дала саме важка атлетика. Тож, за підсумками 2025 року Волинь в рейтингу обласних відділень НОКУ посідає третю позицію», – підкреслив у своєму вітальному слові голова обласної ради, очільник регіонального осередку НОКУ Григорій Недопад.