Такі головні питання стали предметом розгляду на черговому засідання постійної комісії з питань освіти, науки, інформаційного простору, культури та мови, національного і духовного розвитку. Участь у його роботі взяли перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук та заступник очільника ОВА Тарас Шкітер.

Найперше депутати розглянули кадрові питання. Як поінформувала заступниця начальника відділу майна виконавчого апарату облради Ірина Смірнова, 25 червня спливає термін дії контракту із директоркою Княгининівського ліцею Ольгою Омелько, а 26 червня закінчується контракт із керівницею Рожищенського навчально-реабілітаційного центру Наталією Хведчак. Тож, профільна комісія рекомендувала голові обласної ради Григорію Недопаду в установленому законом порядку продовжити термін дії відповідних контрактів із обома директорами строком на 4 роки.

Крім того, освітянська комісія підтримати клопотання Торчинської селищної ради та виконавчого комітету Володимирської міської ради за пропозиціями педагогічних колективів щодо кандидатур на відзначення Премією Верховної Ради України ім. Василя Сухомлинського. Так, від Волині рекомендовано дві кандидатури: Олену Члек – вчительку початкових класів Торчинського ліцею та Зоряну Гузь – директорку Володимирського закладу дошкільної освіти (Nº 8 «Вишиванка». Комісія рекомендувала сесії схвалити відповідний проєкт рішення. Депутати також підтримали пропозицію першого заступника голови облради Юрія Поліщука про необхідність більш широкого інформування педагогічної спільноти у громадах стосовно можливостей номінування на щорічні премії у галузі освіти.

Члени профільної комісії заслухали і взяли до відома й звіти керівників Володимирського педагогічного фахового коледжу ім. Агатангела Кримського Миколи Савельєва та Волинського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою ім. Героїв Небесної Сотні Павла Боснюка.

Депутатка облради, директорка Колківського ЦПО Людмила Панасюк також порушила питання щодо необхідності охоплення гарячим харчуванням учнів 1-2 курсу, які навчаються у закладах професійної освіти. Так, комісія рекомендувала управлінню освіти і науки ОВА звернутися з цього приводу до профільного міністерства аби ініціювати зміни до стратегії реформи шкільного харчування, а Людмилі Панасюк доручили напрацювати пропозиції щодо підготовки відповідного звернення Волиньради до Уряду.

Легендарного британського режисера, Почесного громадянина Волині, кінодраматурга, мистецтвознавця, професора Лесиного вишу, привітали голова обласної ради Григорій Недопад та т.в.о. начальника ОВА Роман Романюк.

Директорка обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олени Пчілки Наталія Граніч зауважила, що Тоні Палмер став справжнім добрим другом не лише для України та Волині, а й для головної книгозбірні краю. Вона розповіла, що минулоріч кінорежисер зробив бібліотеці цінний подарунок – понад 20 вибраних документальних та біографічних фільмів із власної фільмографії, зокрема стрічки із масштабного проєкту «Історія популярної музики», у яких режисер досліджує музичні явища Європи та Америки.

Голова обласнї ради Григорій Недопад у своєму вітальному слові нагадав, що під час відвідин Волині у листопаді 2024 року Тоні Палмер став Почесним її громадянином. «Ми сьогодні вкотре раді вітати нашого великого друга. Це амабасадор Волині та українців у світі, зокрема й нашого земляка Ігоря Стравінського, творчість якого демонструє, що Україна інтегрована в європейську та світову культуру. Тоні Палмер та його цінні для відвідувачів нашої обласної книгозбірні подарунки – це ще один місток, який об’єднає музичні традиції Волині та Великої Британії», – наголосив він.

Сьогодні Тоні Палмер також передав частину особистої колекції фільмів та унікальних друкованих видань. Мистецьку атмосферу зустрічі доповнили виступи оркестру «Кантабіле», у виконанні якого прозвучали твори британських композиторів, а також уривки унікальних кінострічок, які демонстрували під час заходу.

Участь у дискусійному майданчику також взяли парламентарі Віталій Безгін, Ірина Констанкевич, Вячеслав Рубльов, Ігор Гузь, керівники області й обласного центру – Григорій Недопад, Роман Романюк, Катерина Шкльода, виконавчий директор Всеукраїнського об’єднання старост, депутати обласної ради, очільники райрад, РВА та голови громад.

До роботи форуму онлайн також долучився Перший віцеспікер Верховної Ради України Олександр Корнієнко. Він, зокрема, повідомив, що зареєстровано законопроєкт, який закріпить 7 червня як професійне свято старост, окрім того буде запроваджено парламентську премію «Староста року». «Ви – найближча до людей влада. Ваша праця дуже нелегка, бо доводиться дбати буквально про все – від обороноздатності до вирішення життєвих ситуацій мешканців. Тому, без сумніву, старости заслуговують на державне визнання», – констатував Перший заступник Голови ВРУ.

«Найперше, я хочу подякувати вам за роботу, бо від ваших зусиль значною мірою залежить лад і ефективність управління в громадах. Наш форум – це не лише про дискусії, а й про підтримку, обмін досвідом та спільний пошук рішень у складний час. Це також нагода звірити курс і годинники між законодавцями, виконавчою владою та лідерами громад», – звернувся до присутніх від імені співорганізатора голова Волиньради Григорій Недопад.

Інститут старост: виклики, проблеми та законодавче регулювання – такою була тема першої панельної дискусії. Її модератор – народний депутат України, голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування і відданий лобіст інтересів громад у парламенті Віталій Безгін закликав старост до максимально відвертого діалогу, аби законодавці змогли ефективно відреагувати на вирішення порушених проблем. Серед таких старости найчастіше називали величезний обсяг своїх повноважень: допомога війську, координація волонтерської діяльності, мобілізація, надання адміністративних та понад півсотні соціальних послуг, благоустрій і комунальна сфера, а ще – вирішення безлічі питань, які супроводжують мешканців від народження до смерті. Вкотре піднімалося питання потреби в адмініструванні громадами місцевих податків, врегулювання проблеми використання самозаліснених ділянок, подолання диспропорції розвитку інфраструктури в межах однієї громади. А от думки щодо необхідності виборності старост, а також доцільності існування окремих бюджетів старостинських округів розділилися.

Друга дискусійна панель стосувалася доступності та якості надання медичних послуг в громадах. Спікери поділилися досвідом функціонування лікарень, які не увійшли до спроможної мережі, дотримання маршрутиризації пацієнтів, організації роботи медичних пунктів тимчасового базування, доступності мешканців віддалених населених пунктів до програми «Доступні ліки». Дискутували учасники форуму й щодо ефективного використання ресурсів, дефіциту медичних кадрів, надмірної завантаженості сімейних лікарів. Окрема розмова була присвячено ментальному здоров’ю, зокрема децентралізації психіатричної допомоги. Директор обласної психіатричної лікарні Сергій Дудка наголосив на потребі дестигматизації психічних захворювань: «Звернення до психіатра, психотерапевта чи психолога має бути так само простою і нормальною практикою, як звернення до стоматолога. І я дуже прошу вашої авторитетної старостинської підтримки у роз’ясненні цього фактору серед мешканців на місцях».

Також під час форуму грамотами ВРУ, подяками народних депутатів, відзнаками Всеукраїнського об’єднання старост, Волиньради та ОВА нагородили кращих старост та голів громад.

Участь у роботі спостережного органу, як його член, взяв заступник голови Волиньради, Григорій Пустовіт.

Під час засідання проаналізували роботу та фінансові показники лікарні за підсумками І-го кварталу. Директорка комунального підприємства, депутатка обласної ради Любов Серба поінформувала, що за три місяці 2026 року всього проліковано понад 1,5 тисяч пацієнтів, більшість з яких – в інфекційних відділеннях та незначна кількість у відділення легеневого туберкульозу (53 пацієнти). За її словами, цей показник є нижчим за аналогічний період минулого року. Загальний обсяг надходжень за звітний період склав близько 32 млн грн, що на 13 % менше порівняно із минулим роком. «Однією з причин є зниження кількості пацієнтів, обсягів фактично наданої медичної допомоги, а отже й оплати за неї від НСЗУ. По структурі видатків 80% – це оплата праці з нарахуваннями, у І-му кварталі на ці видатки спрямовано більше 17 млн грн, що на 800 тисяч менше, аніж торік», – констатувала Любов Серба.

Окрім того, на засіданні Наглядової ради проаналізували готовність до епідемічних загроз, оскільки заклад визначений базовим в області з надання медичної допомоги інфекційним хворим при ускладненні епідемічної ситуації та є одним із п’яти в регіоні, який має договір з НСЗУ за напрямом «Готовність закладу охорони здоров’я до надання медичної допомоги в надзвичайних ситуаціях». За словами директорки, здійснено комплексні організаційні заходи, розроблено та затверджено плани протиепідемічної готовності: реагування на надзвичайні ситуації, первинних протиепідемічних заходів, надання медичної допомоги пацієнтам підозрілих чи підтверджених випадків COVID-19, роботи в епідемічний сезон грипу та гострих респіраторних вірусних інфекцій. Сформовано алгоритм дій медичного персоналу та схему сповіщення при виявленні або підозрі на зараження карантинними інфекціями, контагіозними вірусними геморагічними гарячками та іншими небезпечними інфекційними хворобами нез’ясованої етіології. Створено й допоміжні підрозділи: лікарняний банк крові та відділ інфекційного контролю. Визначено резервні відокремлені приміщення для розгортання додаткових ліжок, створено запас медичних виробів, лікарських засобів, проводяться спеціальні навчання медичного персоналу на випадок масового надходження постраждалих внаслідок надзвичайних лих, уражень біологічним чинником тощо.

Крім того, під час засідання було затверджено план роботи Наглядової ради на 2026 рік. Члени спостережного органу також ознайомились із планом роботи закладу та прогнозними фінансовими показниками підприємства на 2026 рік.

Візит до Голобського та Олицького психоневрологічних інтернатів відбувся у рамках засідання постійної комісії з питань соціального захисту населення, охорони здоров’я, материнства і дитинства. Участь у роботі комісії взяв заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.

Депутати мали на меті особисто переконатися, як забезпечуються права та інтереси підопічних, чи створено належні умови їх проживання, соціально-побутового і медичного обслуговування, денної зайнятості та дозвілля. У Голобському психоневрологічному інтернаті нині мешкають 80 чоловіків зі складними порушеннями ментально-неврологічного спектру віком від 20 до 80 років, в тому числі і внутрішньо переміщені. Директор інтернату Володимир Ковальчук запевнив: персонал докладає максимум зусиль, аби умови перебування були максимально наближеними до домашніх. Упродовж трьох років його керівництва установа зазнала суттєвих змін: відремонтовано житловий корпус, проведено гідроізоляцію підмурівка будівлі, позбувшись підтоплення, облаштували укриття, територія і будівлі обладнані засобами доступності. Минулого року в інтернаті силами персоналу та за допомогою благодійників з’явилися відпочинкова зона в оточенні саду і квітників, ротонда зі сценою, звуко- і світлотехнікою та глядацькими місцями, а також кімната для відвідувань, де родичі підопічних можуть комфортно переночувати. «Ми багато уваги приділяємо зайнятості і дозвіллю. Наші підопічні захоплюються городництвом і квітникарством, є ті, хто обожнює майструвати, ремонтувати техніку. Маємо різні гуртки за інтересами – малювання, вишивки, вокально-музичний, спортивний. Наші хлопці беруть участь у різноманітних конкурсах і змаганнях, для цього ми спеціально придбали їм спортивну форму, їздимо також і на екскурсії», – розповів Володимир Ковальчук. Підсумовуючи візит, голова профільної комісії Ірина Горавська відзначила високу професійність керівника і подякувала за зусилля та ентузіазм: «Володимир Володимирович – прогресивний керівник. Здійснено величезний обсяг роботи, ми вражені умовами, які тут створено. Про мешканців дуже добре піклуються, вони зайняті, задоволені, усміхнені». «Те, що ми побачили, не лише про умови, комфорт, забезпечення. Це – про гідність людини, незалежно від її стану і віку», – додала депутатка Любов Серба.

В Олицькому психоневрологічному інтернаті члени комісії перевірили стан виконання рекомендацій за підсумками моніторингу групи Національного превентивного механізму при Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини. Одне з головних зауважень – невідповідність житлової норми на одного мешканця. Однак цю проблему на тепер вирішити неможливо, кожна з шести таких соціальних установ Волині переповнена, оскільки прийняла мешканців подібних закладів з прифронтових територій. За словами директора Сергія Кучера, зараз в інтернаті майже 130 підопічних. А от інша нагальна проблема – обладнання санітарних кімнат за правилами доступності вже вирішується. «Ми знайшли благодійників, які погодилися профінансувати реконструкцію на загальну суму близько 2 мільйонів гривень, роботи вже розпочали», – повідомив керівник.

Вже під час пленарного засідання постійної комісії про виконання рекомендацій за результатами візиту моніторингової групи управління охорони здоров’я ОВА доповіла директорка обласного госпіталю ветеранів війни Олена Кузьменко. За її словами, затримка зарплатні на кілька днів пов’язана з невідповідністю собівартості медичних послуг з вартістю їх оцінки НСЗУ: «Через такий дисбаланс нам не вдається вчасно накопичити потрібні кошти для оплати праці». Також вона зазначила, що зауваження стосовно поліпшення комфорту пацієнтів у реабілітаційному відділенні спричинені ремонтними роботами в хірургічному відділенні, і певні незручності через тисняву тимчасові. Також вона запевнила, що рекомендації щодо підвищення якості ведення електронної документації, оновлення оргтехніки і постійного аналізу фінансової спроможності уже опрацьовуються.

Члени комісії також заслухали звіти про результати роботи за 2025 рік (відповідно до умов контракту) керівників обласних комунальних закладів, а саме: Ковельського центру медичної реабілітації та паліативної допомоги – Наталії Віслогузової, центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф – Юрія Романішина, бази спеціального медичного постачання – Анатолія Черенкова, обласного притулку для дітей – Леоніда Хведчака, центру соціально-психологічної реабілітації дітей – Наталії Кондратович, Ковельського фахового медичного коледжу – Олени Григоли, Волинського медичного інституту – Тетяни Пастрик. Під час обговорення виникла палка дискусія навколо питання підготовки медичних кадрів. В області відчувається гостра нестача середнього медичного персоналу, однак після завершення навчання менше 40% випускників залишаються у професії, а в місцеві заклади охорони здоров’я працевлаштовується ще менше. Тож постало питання доцільності фінансування з обласного бюджету, а це більше 80 млн грн на рік, регіонального замовлення аж у трьох медичних коледжах при такій мізерній результативності. Озвучувалася і пропозиція повернення до практики обов’язкового терміну роботи за обраним фахом випускників, які навчалися за державним чи регіональним замовленням.

Під час засідання депутати також визначилися з переліком громадських об’єднань, які провадять діяльність у сфері охорони здоров’я, представники яких увійдуть до складу конкурсної комісії для проведення конкурсу на посаду директора комунального підприємства «Волинський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф». На підставі рейтингового відбору рекомендовано представників від Асоціації фтизіатрів України, Волинської обласної організації Червоного хреста України, Волинського товариства лікарів польського походження, Всеукраїнської асоціації працівників швидкої, невідкладної медичної допомоги та медицини катастроф, а також Всеукраїнської ради реанімації та екстреної медичної допомоги.

Новостворений спеціалізований заклад підтримуватиме військовослужбовців ЗСУ, Держприкордонслужби НГУ, співробітників Національної поліції, ДСНС, та інших правоохоронних органів, що були задіяні у секторі оборони. Новітній простір оглянули й кеівники області – голова Волиньради Григорій Недопад і т.в.о. начальника ОВА Роман Романюк.

Створення цього ветеранського хабу ініціювало Головне управління Національної поліції в області. Правоохоронці наголошують: через постійну комунікацію з ветеранами та діючими військовими було вирішено створити належні умови для якісної реінтеграції тих, хто повернувся з фронту. Центр реалізовуватиме повноцінну підтримку ветеранів, поєднуючи психологічну допомогу, соціальний супровід і відновлення емоційних та фізичних ресурсів. Тут обіцяють враховувати особливості служби кожного бійця силових структур і досвід, який отримали під час бойових дій. Допомога передбачена й діючим правоохоронцям, які через навантаження потребують фахової психологічної підтримки.

«Ми однозначно маємо бути поруч з тими, хто ціною власного життя боронить нашу країну. Тому правильний алгоритм підтримки ветеранів та родин полеглих – найкращий приклад взаємодії. Нехай цей простір наповнюється досвідом та ініціативами», – висловив побажання голова Волиньради Григорій Недопад.

Окрім комплексної підтримки в центрі діятиме і супровід ветеранів, який здійснюватимуть два досвідчених консультанти з питань ветеранської політики. Передбачається й співпраця з державними установами, соціальними службами та громадськими організаціями з метою збільшення підтримки.

Міжнародна конференція на таку тему розпочала роботу у стінах Волинської православної богословської академії. Її учасників – науковців, викладачів освітніх закладів, священнослужителів та іноземних партнерів привітав голова Волиньради Григрій Недопад.

Головна мета конференції – продемонструвати, як духовність допомагає людині змінюватися й шукати сенси жити у найскладніших обставинах. І окрема роль у цьому процесі відведена капеланам. Доповідачі зазначили, що духовні наставники виконують важливу місію не лише на полі бою. Їх діяльність покращує духовний стан у госпіталях, підтримуючи не лише військового, а й рідних.

«Особливого значення тематика преображення набуває під час війни. Адже наші душі потребують оновлення, особливо – наших захисників та захисниць. Важкі випробовування й численні виклики ставлять перед церквою важливе завдання – зміцнювати й укріплювати віру наших людей»,- звернувся до присутніх координатор конференції, проректор з наукової роботи Волинської богословської академії Владислав Фульмес. «Вкотре на конференціях ми роздумуємо над тим, як триватимуть процеси залучення військових в цивільне життя. Тому об’єднуймося навколо християнських цінностей і віримо у справедливий мир для України», – додав Митрополит Луцький та Волинський Михаїл до учасників форуму.

Григорій Недопад зауважив, що Церква, крім духовного, стає ще й реабілітаційним осередком для діючих військових, ветеранів, їхніх родин, сімей загиблих і зниклих безвісти. «Я щиро втішений, що наша релігійна спільнота підтримує ініціативи, спрямовані на їх відновлення. Окрема вдячність за допомогу у створенні медичного капеланства, яке вже продемонструвало ефективність для усіх без винятку пацієнтів та тих, хто поруч з ними. Нехай дослідження і висновки за підсумками цієї конференції будуть початком нових рішень на підтримку українців».