З цієї нагоди у Колодяжненському літературно-меморіальному музеї Лесі Українки відбувся обласний культурно-мистецький захід за участі представників об’єднань національних спільнот і меншин регіону, громадськості та влади. Від імені Волиньради учасників привітав голова Григорій Недопад.

Це офіційне державне свято встановлене наприкінці 2024 року з метою вшанування унікального внеску національних меншин та спільнот і корінних народів у загальноукраїнську культурну скарбницю. Дата збігається також із Всесвітнім днем культурного різноманіття в ім’я діалогу та розвитку, започаткованого ООН.

«Саме під час війни, коли ворог прагне розділити українців за мовними, етнічними чи релігійними ознаками, ми об’єдналися ще міцніше. Переконаний, що такі дати як день міжнаціональної злагоди і культурного розмаїття мають відзначатися на постійній основі і у широкому форматі. Україна завжди була землею, де переплітались та гармонійно співіснували різні традиції, народи, мови й історії. І це різноманіття не розділяє нас, воно збагачує і робить нас сильнішими. Наша країна — це спільний дім для десятків етнічних спільнот і корінних народів. Вони не лише бережуть свої традиції, а й збагачують нашу культуру та захищають українську державу», – наголосив у своєму вітальному слові голова облради Григорій Недопад.

Цього дня на території музею було також закладено «Сад національної єдності». Учасники заходу висадили троянди та півонії — як символи краси, гідності, миру та взаємної поваги між людьми різних національностей і культур. Святковий настрій учасникам дійства дарував народний аматорський вокального гурту «Колорит» Ковельського народного дому «Просвіта», а місцеві господині почастували присутніх автентичним Колодяжненським червоним борщем.

Відбулася узгоджувальна зустріч з партнерами Німецького бюро міжнародної співпраці GIZ. Участь у перемовинах взяли участь заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт, очільник бюджетної комісії Орест Маховський, директор обласної клінічної лікарні Олександр Дудар, керівник КП «Волиньенергософт» Олександр Курилюк та народний депутат Вячеслав Рубльов.

Аби досягти ще більшої енергоефективнсті, у рамках вже втілюваного проєкту термореновації обласних закладів охорони здоров’я Європейський інвестиційний банк запровадив додатковий грант у співпраці з Німецьким бюро міжнародної співпраці GIZ. Йдеться про фінансування альтернативних джерел енергії, зокрема, сонячної і теплової генерації.

Сьогодні група проєктних менеджерів, експертів та профільних фахівців GIZ дослідили будівлі лікарні, ключові інженерні локації, дах та котельню, аби з’ясувати технічні параметри та визначитися з варіантами енергоефективних рішень.

Після висновків інженерів банк-донор прийме остаточне рішення щодо обсягів фінансування гранту.

Цій темі присвячено І Міжнародний науково-практичний форум з психології, який пройшов на Волині. До обговорення важливих питань підтримки комбатантів та їх родин долучився заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт, народні депутати Вячеслав Рубльов та Ірина Констанкевич, психологи, науковці, священнослужителі, військовослужбовці та ветерани.

Форум організований за участі ВНУ Лесі Українки, Інституту розвитку церковних досліджень, партнерів із Польщі та профільних установ, які працюють у сфері ментального здоров’я. Йшлося про розуміння психологічних наслідків війни серед ветеранів і рідних, а також суспільства загалом. Учасники конференції мали змогу обговорити сучасні методи супроводу діючих військовослужбовців та ветеранів, а також їхніх родин. Найважливішим питанням лишається адаптація до цивільного життя та пошук себе після війни. До діалогу були залучені діючі психологи, що проходять службу у ЗСУ. Військовослужбовці на практичному досвіді комунікації з бійцями розповіли про власні напрацювання. Окрему увагу приділили співпраці та ролі громад у створенні дієвих механізмів підтримки тих ветеранів.

«Сьогодні питання психологічної підтримки наших захисників та захисниць незмінно актуальне. Бо ментальне здоров’я не менш важливе як фізичне. Навіть після повернення з фронту у душі кожного захисника війна все ще триває. Тому дуже важливо допомогти їм знайти себе, надихнути бажанням жити й не відгороджуватися від світу. Об’єднавшись, варто докладати чималих зусиль, щоб адаптація була якісна. Діалог з родинами також важливий, бо сім’ї проходять непрості випробування. А такі форуми об’єднують для пошуків правильних рішень, на користь тих, хто боронив та продовжує захищати нашу державу», – звернувся до учасників міжнародної конференції заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт.

Голова обласної ради Григорій Недопад провів робочу зустріч з керівником управління інституційного аудиту Державної служби якості освіти Юрієм Вергуном. До розмови також долучилися очільниця Управління ДСЯО в області Ангеліна Мочарська та заступниця начальника управління освіти і науки ОВА Наталія Даньків.

Плановим аналізом на предмет забезпечення прав і законних інтересів дітей охоплено 6 обласних комунальних закладів – це спецшколи та навчально-реабілітаційні центри з пансіонним утриманням. «У порівнянні з сусідніми областями, у ваших спеціальних закладах загальної середньої освіти набагато більше порядку. Ми не побачили нічого критичного, проте є недоліки, над якими слід працювати. Стосуються вони переважно аналізу і контролю власне освітньої складової зі сторони обласного управління освіти, бо компетенція засновника – це управління майном закладу. Маю констатувати, що проблема розподілу повноважень між засновником і органом галузевого управління характерна для усіх регіонів», – поділився проміжними результатами перевірки головний аудитор ДСЯО.

На його думку, заслуговують на поширення деякі ініціативи, так у Володимирській спецшколі для дітей з порушеннями слуху обладнали кабінет української жестової мови, а для персоналу провели навчання з домедичної допомоги із залученням фахівців екстренки. Хороша практика – допрофесійна підготовка – теплиці, швейні та столярні майстерні тощо. Це допоможе випускникам спецшкіл здобути фах і отримати фінансову самостійність.

Серед виявлених недоречностей Юрій Вергун назвав наявність, всупереч положенню, дошкільних відділень при окремих спецзакладах, об’єднання під дахом однієї установи дітей з важкими вадами розвитку і без ускладнених порушень, а також сумнівна обґрунтованість зарахування дітей до спецшкіл. «Навіть при нескладних порушеннях розвитку більшість батьків замість інклюзивних класів прагнуть прилаштувати дітей на повний пансіон і державне забезпечення до спецшкіл. Але це суттєво обмежує перспективи таких дітей у майбутньому, наприклад, здобути вищу освіту. З іншого боку, таке безпідставне зарахування вважається нецільовим використанням бюджетних коштів, і при перевірці Держаудитслужбою чи Рахунковою палатою будуть неприємні наслідки», – констатував посадовець. Ангеліна Мочарська додала, що спецзаклади прагнуть зберегти свій контингент, хоча в силу демографічної ситуації, прогресу медицини, раннього виявлення вад розвитку оптимізація спеціальних освітніх установ неминуча.

Григорій Недопад запевнив, що обласна рада як засновник не має наміру щось приховати чи замовчати. «Запевняю: ми цілковито ваш партнер, і спільно діємо найперше в інтересах дітей. Що стосується розподілу повноважень, то у перші ж дні повномасштабної війни обласна рада, не зволікаючи, передала їх ОВА, і порозуміння між нами є. Тому готові діяти, щойно отримаємо висновки і рекомендації за результатами інституційного аудиту», – підсумував зустріч голова облради.

Керівництво, депутатський корпус, працівники апарату Волиньради приєдналися до культурно-мистецької акції з нагоди Всесвітнього дня вишиванки.

Вишиванка – не просто елемент національного одягу. Це – закодована у візерунках і кольорах ідентичність, етнічний бренд, ознака нескореності та свободи, символ єдності українців в усьому світі.

Одягаючи національне вишиване вбрання, ми не тільки бережемо і відтворюємо традиції, а й демонструємо незламність українського духу, прагнення вільного народу жити у вільному світі, а також прийдешність та об’єднавчу роль національних цінностей, які гуртують націю крізь простір і час.

Участь у черговому засідання тимчасової контрольної комісії з виконання рішень Волиньради від 15 вересня 2022 року №18/2 та від 16 листопада 2023 року №23/53 також взяли перший заступник голови Юрій Поліщук, депутати обласної і Луцької районної рад, представники структурних підрозділів ОВА, правоохоронних органів та релігійних громад.

Перше звернення стосувалося імовірних порушень законодавства, котрі мали місце на парафіяльних зборах прихожан Свято-Миколаївської церкви щодо переходу з УПЦ МП в лоно Православної Церкви України ситуації у селі Смолигів Торчинської громади. За твердженням присутніх на комісії місцевих мешканців, процедура голосування супроводжувалася грубими порушеннями, зокрема, участь в голосуванні брали особи, які не мають відношення до цієї релігійної громади, священники чинили психологічний тиск та прямий підкуп прихожан, до адмінресурсу, спрямованого на підлеглих, вдалися і керівники місцевих школи та дитсадка. Оскільки існує практика судового скасування результатів голосування через процедурні порушення, члени ТКК ухвалили предметно вивчити, чи відповідають результати голосування Статуту релігійної громади, у разі фальсифікації рекомендовано оскаржувати їх в судовому порядку. Окрім того, голова комісії Володимир Бондар радить ініціативним групам з переходу до ПЦУ ретельно готуватися до процесу, переймати досвід у громад, які здійснили перехід, та діяти системно. «На жаль, законодавство в цій царині не на боці української церкви, тому перехід у лоно ПЦУ часто здійснюється не завдяки існуючим законодавчим нормам, а всупереч. Відтак, вважаю за доцільне ініціювати звернення обласної ради до парламенту з клопотанням про внесення змін». Члени комісії підтримали пропозицію, зійшовшись на твердженні, що триває війна, і московська церква – в категорії противника, а її засилля – питання національної безпеки.

Ще одне звернення надійшло від релігійної громади Святителя Миколая Чудотворця с. Нічогівка Луцького району щодо незаконного будівництва церкви московського патріархату. Староста села розповіла, що 95% мешканців приєдналися до Православної Церкви України. Решта залишилися у московській і провадили свою діяльність у приватному будинку. Коли ж той згорів, розпочали будівництво храму, не маючи ні землеустрійних, ні установчих, ні дозвільних документів. Тож заявники просять відреагувати на незаконне будівництво.

Вже вкотре на ТКК було винесено і проблему усунення перешкод у користуванні пам’яткою культурної спадщини національного значення – храмом Різдва Пресвятої Богородиці Православної Церкви України м. Камінь-Каширський. Два роки віряни ПЦУ в судовому порядку відстоюють своє законне право користуватися культовою спорудою, відбулося три десятки судових засідань, проте УПЦ МП зумисно штучно затягує процес. Більше того, тричі прихильники московської церкви не допустили до храму комісію з проведення аудиту. Тож члени ТКК ухвалили рішення звернутися до СБУ, Прокуратури та Нацполіції з вимогою дати правову оцінку перешкоджанню роботі державних органів.

Єдиний гуманітарний коридор, через який українці повертаються з примусової депортації та тимчасово окупованих територій через білорусь, оглянули представники 20-ти країн та 7-ми міжнародних організацій. Їх супроводжували очільник Волиньради Григорій Недопад, т.в.о. голови ОВА Роман Романюк, представники місцевої влади та прикордонники.

Члени робочої групи пройшли увесь шлях, який долають українці після перетину кордону до пункту оформлення документів і надання первинної допомоги, аби зрозуміти, де саме потрібна додаткова підтримка та посилення роботи. А також поспілкувалися безпосередньо з тими, хто повернувся з окупації чи депортації. Загалом щодня через цей гуманітарний коридор проходить близько 30–40 українців. На пункті пропуску «Доманове» постійно працюють представники Офісу Омбудсмана, інших суміжних служб та волонтери. Людям допомагають із оформленням документів, логістикою, координацією та первинною підтримкою.

Окремо делегація відвідала Центр захисту прав дитини, що функціонує у Луцьку з 2025 року за підтримки уряду Норвегії та ЮНІСЕФ. Цього ж дня відбулось представлення нового представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Волинській області — Максима Шкльоди.

Ця постійно діюча міжнародна дипломатична платформа, яка діє при Офісі Омбудсмена України і об’єднує представників десятків держав, координує зусилля у сфері захисту прав людини, фіксації воєнних злочинів рф та повернення українських військовополонених і депортованих дітей. Участь у роботі колегіального органу взяли керівники області і Луцька. Волиньраду представляв голова Григорій Недопад.

До обговорень в межах роботи комісії постійно долучаються представники понад 40 країн світу, а також міжнародні експерти та правозахисники. Очолює орган Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець, співголовами працюють Посолка Канади в Україні Наталка Цмоць та Посол Норвегії в Україні Ларс Рагнар Хансен. Ключові теми 13-го засідання робочої групи з людського виміру незмінні: розробка механізмів відповідальності за порушення прав людини, повернення депортованих та незаконно переміщених дітей, протиправно утримуваних цивільних і військовополонених, їх реінтеграція та гуманітарна підтримка.

У своєму вітальному слові очільник обласної ради Григорій Недопад висловив вдячність іноземним партнерам за всебічну підтримку України, в тому числі й репатріації українців додому: «Волинь – ключовий транзитний і гуманітарний осередок цього процесу. І для нас честь бути частиною діалогу за участю міжнародного співтовариства у вирішення цього надзвичайно важливого питання». Упродовж двох років в області діє єдиний пункт пропуску на кордоні з Білоруссю, через який цивільні повертаються з примусової депортації чи окупованих територій. Лише з початку цього року тут зустріли більше 4 тисяч українців, близько двох сотень з яких – діти. Аби їх повернення було комфортним, за підтримки партнерів – ООН та ЮНІСЕФ – на пункті пропуску створили всі умови, щоб здорожені люди змогли перепочити, поїсти, прийняти душ, отримати речі першої необхідності і допомогу у логістиці. Крім владних інституцій репатріантів також підтримують громадські організації та благодійні фонди.

Практика засвідчила, що є нагальна потреба у забезпеченні тривалого прихистку, оскільки домівки більшості депортованих до рф українців перебувають в окупації або ж зруйновані внаслідок бойових дій. Тому під час засідання робочої групи обговорювалося питання створення у Ковелі транзитного центру. Вже визначено капітальну будівлю, де можна розселити до двох сотень людей. Поруч – медичний заклад, центр соціальних послуг, залізничне сполучення практично в усіх напрямках. Обласний та ковельський міський бюджети готові вкладатися у реконструкцію, однак регіональна влада дуже розраховує й на допомогу партнерів.

Окрім того, відбулися дискусії щодо наступних кроків за підсумками зустрічі високого рівня Міжнародної коаліції за повернення українських дітей; звільнення військовополонених та цивільних осіб як пріоритет міжнародного порядку денного; результатів гуманітарних програм Управління Верховного комісара ООН у справах біженців. Члени робочої групи також заслухали свідчення цивільного репатріанта про його особистий шлях від незаконного утримання країною-агресором до повернення додому.

18 травня 1944 – день болю, який не має терміну давності.

Цього дня для кримськотатарського народу почалася одна з найстрашніших сторінок його історії. За наказом радянської влади тисячі людей були насильно вивезені з Криму – без права вибору, без часу попрощатися, без гарантії вижити.

Але навіть далеко від рідної землі кримськотатарський народ не втратив себе. Зберіг пам’ять, мову, культуру, традиції та віру в повернення.

Вшановуючи пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу, ми наголошуємо: злочини проти людяності не мають бути забутими, а право народів на свободу та власну землю – незаперечним.

Сьогодні, коли Україна проходить через важкі випробування війною, ця історія звучить не як далеке минуле, а як застереження і нагадування. Про ціну свободи. Про важливість дому. Про те, наскільки небезпечним є мовчання перед несправедливістю.

Пам’ятаємо. Шануємо. Не дозволимо забути.

Цього дня 82 роки тому радянський тоталітарний режим розпочав насильницьку депортацію кримських татар та інших народів із рідного півострову. Понад 190 тисяч людей примусово вивезли у товарних вагонах до Центральної Азії та віддалених регіонів СРСР, позбавивши права на власну історію та майбутнє.

Тисячі депортованих загинули дорогою або в перші роки заслання — від голоду, хвороб, виснаження та нелюдських умов. Україна офіційно визнала депортацію кримськотатарського народу актом геноциду, як і інші держави світу.

З нагоди Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу поблизу пам’ятного знаку «Жертвам тоталітарного режиму», що на Замковій площі, відбувся меморіальний захід. Вклонитись пам’яті постраждалих від насильницького переселення прийшли представники ГО «Кримські татари Волині», громадськість міста, а також керівництво області та Луцька. Участь у скорботному заході від Волиньради взяв заступник голови Григорій Пустовіт.

Присутні хвилиною мовчання вшанували загиблих внаслідок злочинних дій радянської влади проти кримських татар. По тому прозвучав Гімн кримськотатарського народу. До підніжжя монументу лягли квіти, а присутні спільно виконали Державний Гімн України.

Також сьогодні в Україні та світі відзначається День боротьби за права кримськотатарського народу. Після незаконної анексії Криму в 2014 році російська влада продовжує дискредитацію та жорстокі утиски кримських татар. Уже 12 років український півострів окупований ворогом, який не припиняє дії, спрямовані на придушення ідентичності, культури, політичного самовираження та самоорганізації корінного народу Криму. Понад 25 тисяч кримських татар знову були вимушені покинути територію рідного півострова.