Учасників чемпіонату Державної прикордонної служби України зі стартом змагань привітали перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук, перший заступник начальника 6-го прикордонного Волинського загону Дмитро Сутін та начальник управління фізичної підготовки і спорту адміністрації ДПСУ Тарас Клим.

Перевірка і вдосконалення навичок швидко орієнтуватися на незнайомій місцевості, що є вкрай важливим для виконання завдань із захисту державних рубежів, – така мета головних відомчих змагань Держприкордонслужби. За звання найкращих на нинішньому чемпіонаті змагаються 17 команд – це понад 60 військовослужбовців, які представляють прикордонні загони, регіональні управління, частини центрального підпорядкування та відомчі виші з різних куточків держави. Змагання включають як індивідуальні забіги на різних дистанціях, так і командну першість. За умовами турніру лише за допомогою карти та компаса учасники повинні якнайшвидше відшукати контрольні пункти на заданому напрямку.

Перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук у своєму вітальному слові наголосив, що до організації проведення турніру спільно із Волинським прикордонним загоном долучився й обласний комунальний заклад – центр національно-патріотичного виховання, туризму і краєзнавства. «Нам приємно, що обласна рада долучається до проведення такого важливого всеукраїнського заходу. Тож від імені голови Григорія Недопада та усього депутатського складу щиро вітаю учасників змагань і бажаю гарного перебування на Волині. Із власного досвіду можу з упевненістю сказати, що спортивне орієнтування – надзвичайно цікавий вид спорту, який поєднує в собі як фізичну витривалість, так і інтелект. На мою думку, саме така синергія робить цей вид спорту дуже захопливим та розвиваючим. Бажаю перемоги найсильнішим. У найближчому майбутньому зичу кожному із вас лише вдосконалювати особису майстерність, яка знадобиться у захисті державних рубежів, але уже мирної України», – підкреслив Юрій Поліщук.

Сили спеціальних операцій – це витримка, професіоналізм, дисципліна, рішучість і незламний характер. Це люди, які вміють діяти швидко, точно й ефективно навіть у найскладніших умовах. Люди, для яких обов’язок, честь і відданість Україні – понад усе.

Дякуємо за кожен день служби, за ризик, який ви берете на себе, за ваш вибір – захищати Україну, її людей, її свободу та майбутнє.

Окрема шана полеглим героям, які віддали найдорожче за незалежність України. Їхня відвага, жертовність і подвиг назавжди залишаться в пам’яті народу. Вічна пам’ять і слава Героям.

Слава Силам спеціальних операцій! Слава Збройним Силам України! Слава Україні!

На найбільшому зібранні представників місцевої та регіональної влади та їхніх іноземних партнерів Волинь представляли голова обласної ради Григорій Недопад, т.в.о. начальника ОВА Роман Романюк, а також лідери Володимирської громади Ігор Пальонка та Боратинської – Сергій Яручик.

Традиційна мета Саміту – поглиблення контактів з партнерськими громадами і регіонами, заохочуючи бізнес, представників міжнародних організацій і неурядовий сектор долучатися та розвивати міжнародне територіальне співробітництво, укладати нові угоди, обмінюватися кращими практиками, реалізовувати інноваційні проєкти та створювати історії успіху в різних сферах розвитку місцевого самоврядування. Форум об’єднав представників урядів, регіонів, міст та міжнародних фінансових і партнерських інституцій задля посилення співпраці у відбудові, розвитку громад і підвищенні стійкості України, і не лише як здатності вистояти під час війни, а як нової моделі управління державою, швидкого ухвалення рішень і відновлення країни в умовах постійних викликів.

Пленарне засіданні і дискусійні панелі цьогорічного Саміту були присвячені безпековим питанням, стійкості енергетичного сектору і систем життєзабезпечення – від аварійного реагування до системної трансформації, а також підтримці ветеранів на місцях. Окрему увага приділено посиленню міжнародного діалогу на регіональному та муніципальному рівнях. Зазначалося, що IV Міжнародний саміт міст і регіонів організовано як передподію Конференції з відновлення України (URC), яка відбудеться наприкінці червня у Гданську.

Також у рамках Саміту представники понад 20 країн Європи – зокрема Польщі, Латвії, Естонії, Чехії, Франції, Німеччини, Італії, Португалії, Австрії, Фінляндії, Швеції, Норвегії, Нідерландів – відвідали місця, які постраждали внаслідок масованої російської атаки в ніч з 23 на 24 травня. Для міжнародних партнерів – це можливість на власні очі побачити виклики, з якими стикаються українські громади, а також практичні рішення у сфері відбудови, безпеки та підвищення стійкості регіонів.

З цієї нагоди у Колодяжненському літературно-меморіальному музеї Лесі Українки відбувся обласний культурно-мистецький захід за участі представників об’єднань національних спільнот і меншин регіону, громадськості та влади. Від імені Волиньради учасників привітав голова Григорій Недопад.

Це офіційне державне свято встановлене наприкінці 2024 року з метою вшанування унікального внеску національних меншин та спільнот і корінних народів у загальноукраїнську культурну скарбницю. Дата збігається також із Всесвітнім днем культурного різноманіття в ім’я діалогу та розвитку, започаткованого ООН.

«Саме під час війни, коли ворог прагне розділити українців за мовними, етнічними чи релігійними ознаками, ми об’єдналися ще міцніше. Переконаний, що такі дати як день міжнаціональної злагоди і культурного розмаїття мають відзначатися на постійній основі і у широкому форматі. Україна завжди була землею, де переплітались та гармонійно співіснували різні традиції, народи, мови й історії. І це різноманіття не розділяє нас, воно збагачує і робить нас сильнішими. Наша країна — це спільний дім для десятків етнічних спільнот і корінних народів. Вони не лише бережуть свої традиції, а й збагачують нашу культуру та захищають українську державу», – наголосив у своєму вітальному слові голова облради Григорій Недопад.

Цього дня на території музею було також закладено «Сад національної єдності». Учасники заходу висадили троянди та півонії — як символи краси, гідності, миру та взаємної поваги між людьми різних національностей і культур. Святковий настрій учасникам дійства дарував народний аматорський вокального гурту «Колорит» Ковельського народного дому «Просвіта», а місцеві господині почастували присутніх автентичним Колодяжненським червоним борщем.

Відбулася узгоджувальна зустріч з партнерами Німецького бюро міжнародної співпраці GIZ. Участь у перемовинах взяли участь заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт, очільник бюджетної комісії Орест Маховський, директор обласної клінічної лікарні Олександр Дудар, керівник КП «Волиньенергософт» Олександр Курилюк та народний депутат Вячеслав Рубльов.

Аби досягти ще більшої енергоефективнсті, у рамках вже втілюваного проєкту термореновації обласних закладів охорони здоров’я Європейський інвестиційний банк запровадив додатковий грант у співпраці з Німецьким бюро міжнародної співпраці GIZ. Йдеться про фінансування альтернативних джерел енергії, зокрема, сонячної і теплової генерації.

Сьогодні група проєктних менеджерів, експертів та профільних фахівців GIZ дослідили будівлі лікарні, ключові інженерні локації, дах та котельню, аби з’ясувати технічні параметри та визначитися з варіантами енергоефективних рішень.

Після висновків інженерів банк-донор прийме остаточне рішення щодо обсягів фінансування гранту.

Цій темі присвячено І Міжнародний науково-практичний форум з психології, який пройшов на Волині. До обговорення важливих питань підтримки комбатантів та їх родин долучився заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт, народні депутати Вячеслав Рубльов та Ірина Констанкевич, психологи, науковці, священнослужителі, військовослужбовці та ветерани.

Форум організований за участі ВНУ Лесі Українки, Інституту розвитку церковних досліджень, партнерів із Польщі та профільних установ, які працюють у сфері ментального здоров’я. Йшлося про розуміння психологічних наслідків війни серед ветеранів і рідних, а також суспільства загалом. Учасники конференції мали змогу обговорити сучасні методи супроводу діючих військовослужбовців та ветеранів, а також їхніх родин. Найважливішим питанням лишається адаптація до цивільного життя та пошук себе після війни. До діалогу були залучені діючі психологи, що проходять службу у ЗСУ. Військовослужбовці на практичному досвіді комунікації з бійцями розповіли про власні напрацювання. Окрему увагу приділили співпраці та ролі громад у створенні дієвих механізмів підтримки тих ветеранів.

«Сьогодні питання психологічної підтримки наших захисників та захисниць незмінно актуальне. Бо ментальне здоров’я не менш важливе як фізичне. Навіть після повернення з фронту у душі кожного захисника війна все ще триває. Тому дуже важливо допомогти їм знайти себе, надихнути бажанням жити й не відгороджуватися від світу. Об’єднавшись, варто докладати чималих зусиль, щоб адаптація була якісна. Діалог з родинами також важливий, бо сім’ї проходять непрості випробування. А такі форуми об’єднують для пошуків правильних рішень, на користь тих, хто боронив та продовжує захищати нашу державу», – звернувся до учасників міжнародної конференції заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт.

Голова обласної ради Григорій Недопад провів робочу зустріч з керівником управління інституційного аудиту Державної служби якості освіти Юрієм Вергуном. До розмови також долучилися очільниця Управління ДСЯО в області Ангеліна Мочарська та заступниця начальника управління освіти і науки ОВА Наталія Даньків.

Плановим аналізом на предмет забезпечення прав і законних інтересів дітей охоплено 6 обласних комунальних закладів – це спецшколи та навчально-реабілітаційні центри з пансіонним утриманням. «У порівнянні з сусідніми областями, у ваших спеціальних закладах загальної середньої освіти набагато більше порядку. Ми не побачили нічого критичного, проте є недоліки, над якими слід працювати. Стосуються вони переважно аналізу і контролю власне освітньої складової зі сторони обласного управління освіти, бо компетенція засновника – це управління майном закладу. Маю констатувати, що проблема розподілу повноважень між засновником і органом галузевого управління характерна для усіх регіонів», – поділився проміжними результатами перевірки головний аудитор ДСЯО.

На його думку, заслуговують на поширення деякі ініціативи, так у Володимирській спецшколі для дітей з порушеннями слуху обладнали кабінет української жестової мови, а для персоналу провели навчання з домедичної допомоги із залученням фахівців екстренки. Хороша практика – допрофесійна підготовка – теплиці, швейні та столярні майстерні тощо. Це допоможе випускникам спецшкіл здобути фах і отримати фінансову самостійність.

Серед виявлених недоречностей Юрій Вергун назвав наявність, всупереч положенню, дошкільних відділень при окремих спецзакладах, об’єднання під дахом однієї установи дітей з важкими вадами розвитку і без ускладнених порушень, а також сумнівна обґрунтованість зарахування дітей до спецшкіл. «Навіть при нескладних порушеннях розвитку більшість батьків замість інклюзивних класів прагнуть прилаштувати дітей на повний пансіон і державне забезпечення до спецшкіл. Але це суттєво обмежує перспективи таких дітей у майбутньому, наприклад, здобути вищу освіту. З іншого боку, таке безпідставне зарахування вважається нецільовим використанням бюджетних коштів, і при перевірці Держаудитслужбою чи Рахунковою палатою будуть неприємні наслідки», – констатував посадовець. Ангеліна Мочарська додала, що спецзаклади прагнуть зберегти свій контингент, хоча в силу демографічної ситуації, прогресу медицини, раннього виявлення вад розвитку оптимізація спеціальних освітніх установ неминуча.

Григорій Недопад запевнив, що обласна рада як засновник не має наміру щось приховати чи замовчати. «Запевняю: ми цілковито ваш партнер, і спільно діємо найперше в інтересах дітей. Що стосується розподілу повноважень, то у перші ж дні повномасштабної війни обласна рада, не зволікаючи, передала їх ОВА, і порозуміння між нами є. Тому готові діяти, щойно отримаємо висновки і рекомендації за результатами інституційного аудиту», – підсумував зустріч голова облради.

Керівництво, депутатський корпус, працівники апарату Волиньради приєдналися до культурно-мистецької акції з нагоди Всесвітнього дня вишиванки.

Вишиванка – не просто елемент національного одягу. Це – закодована у візерунках і кольорах ідентичність, етнічний бренд, ознака нескореності та свободи, символ єдності українців в усьому світі.

Одягаючи національне вишиване вбрання, ми не тільки бережемо і відтворюємо традиції, а й демонструємо незламність українського духу, прагнення вільного народу жити у вільному світі, а також прийдешність та об’єднавчу роль національних цінностей, які гуртують націю крізь простір і час.

Участь у черговому засідання тимчасової контрольної комісії з виконання рішень Волиньради від 15 вересня 2022 року №18/2 та від 16 листопада 2023 року №23/53 також взяли перший заступник голови Юрій Поліщук, депутати обласної і Луцької районної рад, представники структурних підрозділів ОВА, правоохоронних органів та релігійних громад.

Перше звернення стосувалося імовірних порушень законодавства, котрі мали місце на парафіяльних зборах прихожан Свято-Миколаївської церкви щодо переходу з УПЦ МП в лоно Православної Церкви України ситуації у селі Смолигів Торчинської громади. За твердженням присутніх на комісії місцевих мешканців, процедура голосування супроводжувалася грубими порушеннями, зокрема, участь в голосуванні брали особи, які не мають відношення до цієї релігійної громади, священники чинили психологічний тиск та прямий підкуп прихожан, до адмінресурсу, спрямованого на підлеглих, вдалися і керівники місцевих школи та дитсадка. Оскільки існує практика судового скасування результатів голосування через процедурні порушення, члени ТКК ухвалили предметно вивчити, чи відповідають результати голосування Статуту релігійної громади, у разі фальсифікації рекомендовано оскаржувати їх в судовому порядку. Окрім того, голова комісії Володимир Бондар радить ініціативним групам з переходу до ПЦУ ретельно готуватися до процесу, переймати досвід у громад, які здійснили перехід, та діяти системно. «На жаль, законодавство в цій царині не на боці української церкви, тому перехід у лоно ПЦУ часто здійснюється не завдяки існуючим законодавчим нормам, а всупереч. Відтак, вважаю за доцільне ініціювати звернення обласної ради до парламенту з клопотанням про внесення змін». Члени комісії підтримали пропозицію, зійшовшись на твердженні, що триває війна, і московська церква – в категорії противника, а її засилля – питання національної безпеки.

Ще одне звернення надійшло від релігійної громади Святителя Миколая Чудотворця с. Нічогівка Луцького району щодо незаконного будівництва церкви московського патріархату. Староста села розповіла, що 95% мешканців приєдналися до Православної Церкви України. Решта залишилися у московській і провадили свою діяльність у приватному будинку. Коли ж той згорів, розпочали будівництво храму, не маючи ні землеустрійних, ні установчих, ні дозвільних документів. Тож заявники просять відреагувати на незаконне будівництво.

Вже вкотре на ТКК було винесено і проблему усунення перешкод у користуванні пам’яткою культурної спадщини національного значення – храмом Різдва Пресвятої Богородиці Православної Церкви України м. Камінь-Каширський. Два роки віряни ПЦУ в судовому порядку відстоюють своє законне право користуватися культовою спорудою, відбулося три десятки судових засідань, проте УПЦ МП зумисно штучно затягує процес. Більше того, тричі прихильники московської церкви не допустили до храму комісію з проведення аудиту. Тож члени ТКК ухвалили рішення звернутися до СБУ, Прокуратури та Нацполіції з вимогою дати правову оцінку перешкоджанню роботі державних органів.

Єдиний гуманітарний коридор, через який українці повертаються з примусової депортації та тимчасово окупованих територій через білорусь, оглянули представники 20-ти країн та 7-ми міжнародних організацій. Їх супроводжували очільник Волиньради Григорій Недопад, т.в.о. голови ОВА Роман Романюк, представники місцевої влади та прикордонники.

Члени робочої групи пройшли увесь шлях, який долають українці після перетину кордону до пункту оформлення документів і надання первинної допомоги, аби зрозуміти, де саме потрібна додаткова підтримка та посилення роботи. А також поспілкувалися безпосередньо з тими, хто повернувся з окупації чи депортації. Загалом щодня через цей гуманітарний коридор проходить близько 30–40 українців. На пункті пропуску «Доманове» постійно працюють представники Офісу Омбудсмана, інших суміжних служб та волонтери. Людям допомагають із оформленням документів, логістикою, координацією та первинною підтримкою.

Окремо делегація відвідала Центр захисту прав дитини, що функціонує у Луцьку з 2025 року за підтримки уряду Норвегії та ЮНІСЕФ. Цього ж дня відбулось представлення нового представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Волинській області — Максима Шкльоди.