Розпорядження про призначення позачергової 30-ої сесії облради VIII скликання підписав голова обласної ради Григорій Недопад.
Засідання відбудеться 31 січня 2025 року об 11 годині.
Проєкт порядку денного:
– завідувач частини (художньо-постановочної);
– звукорежисер І категорії;
– головний адміністратор;
– артист другої категорії;
– артист першої категорії.
Перелік документів для подачі заявки на участь у конкурсі:
– заява про участь у конкурсі у довільній формі;
– особовий листок з обліку кадрів, заповнений в установленому порядку, з вклеєною фотокарткою;
– копія документа, що посвідчує особу;
– витяг з трудової книжки (за наявності);
– копія документа про освіту за відповідною спеціальністю;
– резюме.
Документи для участі в конкурсі приймаються по 4 лютого 2025 року.
Адреса, за якою подаються документи: м. Луцьк, вул. Кривий Вал, 18. Контактний телефон: (0332) 72-31-63. E-mail: volynpuppet@ukr.net
Конкурс відбудеться 11 лютого 2025 року в приміщенні Волинського академічного обласного театру ляльок (м. Луцьк, вул. Кривий Вал, 18). Про час проведення конкурсу кандидатам буде повідомлено додатково.
Міжнародний день пам’яті жертв голокосту був запроваджений 27 січня 1945 року Генеральною Асамблеєю ООН на честь визволення в’язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау (Польща). За загальними оцінками, жертвами масового знищення євреїв під час Другої світової війни стали 4,5 млн дорослих та 1,5 млн дітей.
З цієї нагоди на Меморіалі пам’яті жертв Голокосту, що у мікрорайоні Вересневий, відбувся жалобний захід за участі представників єврейської громади, заступника голови Волиньради Григорія Пустовіта, начальника ОВА Івана Рудницького, Луцького міського голови Ігоря Поліщука. Присутні вшанували пам’ять невинно убієнних молитвою, яку на івриті промовив очільник Волинської єврейської громади прогресивного іудаїзму Сергій Швардовський, та схилили голови у хвилині мовчання. До підніжжя меморіального знаку учасники поставили лампадки, а представники єврейської громади за національною традицією поклали камінці.
Сергій Швардовський розповів, що саме на цьому місці нацисти розстріляли близько 19 тисяч його співвітчизників, які у роки Другої світової війни проживали у Луцьку та навколишніх селах. Загалом, за його словами, на Волині було замордовано в гетто і убито понад 110 тисяч євреїв, з них понад 25 тисяч – у Луцьку.
Про це та інші актуальні питання життєдіяльності області йшлося сьогодні під час оперативної наради при начальникові ОВА Іванові Рудницькому. Участь у засідання також взяли голова Волиньради Григорій Недопад, очільники громад, РВА, керівники окремих територіальних представництв державних відомств, регіональних структурних підрозділів, правоохоронних та військових формувань.
За словами Івана Рудницького, під час його ознайомчих візитів у громади часто від мешканців доводилося чути нарікання на невчасну доставку пенсій «Укрпоштою», яка в області цю послугу надає понад 80 тисячам пенсіонерів. Реагуючи на зауваження, керівник Волинської дирекції Віталій Ковпан пояснив, що у цієї проблеми дві причини: « 70% випадків пов’язані з тим, що листоноша не застає отримувача вдома, а передавати пенсію родичам чи сусідам категорично заборонено, і за порушення цієї норми Пенсійний фонд карає великими штрафами. Тож, щоб не довилося очікувати наступного візиту працівника пошти, закликаю пенсіонерів бути вдома у день доставки, графіки всім відомі. Друга причина – це нестача кадрів, залучати вмотивованих працівників на невелику зарплатню складно. Окрім того, донедавна «Укрпошта» не мала бронювання, тому знайти водія для мобільної бригади майже нереально, а одна така бригада обслуговує від 5 до 10 населених пунктів. Зараз є рішення про 100-відсоткову бронь наших працівників, тож сподіваємося, що проблему вдасться залагодити у найкоротші терміни». Начальник ОВА рекомендував наймати працівників за сумісництвом, а також доручив посилити комунікацію з вирішення проблеми затримок із доставкою пенсій з головами РВА і громад та проводити інформаційно-роз’яснювальну роботу серед населення.
Ще одне питання стосувалося незавершеного будівництво закладів загальної середньої та дошкільної освіти. Таких довгобудів в області, за інформацією начальниці профільного управління ОВА Наталії Матвіюк, 6 шкіл та 2 дитсадки, для завершення робіт яких потребується загальна сума у 336 мільйонів гривень. Іван Рудницький вважає, що об’єкти з високим ступенем готовності, які роками стоять недобудованими, слід нарешті завершити. Тому доручив головам громад, на чиїй території такі заклади освіти присутні, визначитися з пріоритетними, а також з часткою співфінансування з місцевого бюджету, щоб решту, за умови перевиконання обласного бюджету, змогла додати обласна влада.
Окрім того, він повідомив, що Волинь отримала 112 мільйонів гривень державної субвенції на закупівлю орієнтовно 50 шкільних автобусів. Поки що від громад надійшло 35 заявок. Задля прозорості процесу, а також можливості придбати якомога більше транспортних засобів для перевезення школярів, голів, особливо заможних громад, закликають не ощадити на частці співфінансування (за умовами надання цієї субвенції відсоток фінансової участі місцевого бюджету залежить від податкоспроможності громади і коливається від 5 до 80%).
Про проблемні питання запровадження в ОТГ центрів життєстійкості та посад фахівця із супроводу ветеранів доповіла директорка департаменту соціальної та ветеранської політики ОВА Оксана Гобод. Посадовиця стверджує, що упродовж двох останніх тижнів ситуація значно поліпшилася: 57 осіб виявили бажання взяти участь у конкурсі на посаду фахівця із супроводу ветеранів. Однак є близько 10 громад, де вже запроваджено таку штатну одиницю, але ніхто не подався на конкурс. Начальник ОВА пропонує шукати претендентів серед самих ветеранів, а також членів родин військовослужбовців. Що ж до ситуації з облаштуванням центрів життєстійкості, то, запевняє Оксана Гобод, кількість громад, які не планують їх створювати, зменшилася удвічі – на сьогодні їх 8. Решта або вже обладнують такі осередки, або шукають для цього приміщення. Невеликим громадам, які не мають можливості створити центри життєстійкості, запропоновано приєднатися до сусідніх, де такі працюватимуть, і зможуть надавати послуги у форматі виїзних.
В рамках робочої поїздки голова Волиньради Григорій Недопад проінспектував фінальну стадію робіт з капітального оновлення харчоблоку Ковельської філії обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні.
Керівник військового ліцею Павло Боснюк розповів, що переобладнання їдальні та кухні навчально-оздоровчого комплексу ліцею в Ковелі включало багато капітальних робіт – від утеплення фасаду і цоколю будівлі, облаштування пожежної сигналізації та монтажу професійного кухонного обладнання. За його словами, поштовхом до початку масштабних ремонтних робіт стало надходження восени минулого року майже 39,5 млн грн цільової субвенції з державного бюджету. «До співфінансування робіт долучився обласний бюджет – 24,5 мільйонів гривень та територіальні громади – 1,2 млн, ще 5,3 виділено із загального фонду ліцею. Станом на сьогодні нами освоєно понад 66 млн грн», – зауважив Павло Боснюк.
Голова облради Григорій Недопад високо оцінив темпи та якість виконаних робіт, що дозволить відновити повноцінне навчання, оскільки за відсутності харчоблоку воно тривало дистанційно. «Я пригадую, в якому стані було це приміщення і обладнання, бо ж усе це – спадок колишнього санаторію, збудованого у 60-х роках минулого століття. Сьогодні ж – це сучасний харчоблок, простора їдальня, які облаштовані за останніми вимогами енергоощадності, ергономіки та нормами з організації здорового харчування в закладах освіти. Хочу висловити вдячність керівнику військового ліцею Павлу Боснюку за його активність та відповідальність», – підкреслив голова Волиньради.
Про це та інше йшлося сьогодні під час засідання постійної депутатської комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики.
Обґрунтовуючи потребу внесення змін до Програми фінансової підтримки та розвитку обласних комунальних підприємств та закладів охорони здоров’я Волинської обласної ради на 2024-2025 роки в частині збільшення видатків на розвиток в області реабілітації, ініціатор внесення питання – начальник управління охорони здоров’я ОВА Юрій Легкодух зазначив, що цією послугою буде охоплено не лише військовослужбовців, ветеранів та членів їхніх родин, а й людей з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб, дітей і підлітків. Він також зауважив, що зміни не передбачають додаткових ресурсів, їх спрямують у межах існуючих планових асигнувань Програми, але за рахунок зменшення фінансування інших заходів.
При цьому Юрій Легкодух запевнив, що такий перерозподіл не вплине на обсяг і якість надання послуг, фінансування яких скоротять на користь реабілітації. «Це, зокрема, статті: евакуація і збереження тіл загиблих військовослужбовців, відбір біологічного матеріалу, оскільки фінансування судмедекспертизи перебрала на себе держава; зубопротезування ветеранів, бо в межах пілотного проєкту багато медзакладів уклали контракти з НСЗУ і надають цю послугу в межах програми державних медичних гарантій; а також з видатків на придбання медичного устаткування, номенклатуру якого уже вдалося розширити за рахунок міжнародної технічної допомоги чи централізованих закупівель МОЗ», – пояснив Юрій Легкодух.
Тож упродовж наступних двох років на розвиток в області реабілітації у рамках цільової Програми планується спрямувати 82 мільйони гривень. Вони призначаються для закупівлі обладнання, ремонт існуючих у медзакладах площ під реабілітаційні відділення, а також на виготовлення ПКД, добудову чи будівництво нових центрів реабілітації. Начальник фінансового управління ОВА Ігор Никитюк запропонував у проєкті рішення відобразити можливість використання на цю мету не лише ресурсу обласного бюджету, а й кошти громад та інші джерела, не заборонені законодавством.
Підсумовуючи розгляд питання, голова постійної комісії обласної ради з питань бюджету, фінансів та цінової політики Орест Маховський зазначив, що питання надзвичайно актуальне і, без сумніву, потребує вирішення. «Зауважу лише, що на етапі внесення змін до обласної Програми – це поки що наміри. Реальні ж кошти будуть спрямовуватися у ході виконання обласного бюджету. Оскільки в минулому році за рахунок і перевиконання бюджету, і за рахунок підтримки громад нам вдалося додатково спрямувати на нагальні потреби охорони здоров’я 130 мільйонів гривень, не маю сумніву, що система реабілітації в області матиме розвиток», – впевнений він. Внесення змін до Програми фінансової підтримки та розвитку обласних комунальних підприємств та закладів охорони здоров’я Волинської обласної ради на 2024-2025 роки члени комісії підтримали одноголосно.
Про результати виконання за 2024 рік Програми розвитку місцевого самоврядування у Волинській області на 2021-2025 роки поінформував очільник бюджетної комісії Орест Маховський. Доповідач зазначив, що у період дії воєнного стану ця Програма фінансується дуже обмежено, за винятком заходів, необхідних для діяльності обласної ради. За його словами, упродовж минулого це склало 470 тис грн. Кошти, зокрема, були спрямовані на сплату асоційованого членства обласної та районних рад області у всеукраїнських асоціаціях органів місцевого самоврядування; проведення офіційних зустрічей з керівниками міжнародних організацій і фондів, закордонних дипломатичних установ, лідерами органів місцевого самоврядування інших регіонів; вручення відзнаки Волинської обласної ради «Почесний громадянин Волині»; відзначення пам’ятних дат та знаменних подій з історії Волині та України; виготовлення друкованої поліграфічної, сувенірної продукції та промоційних матеріалів і виробів з логотипом «Волинь унікальна». Проміжний звіт про виконання Програми члени бюджетної комісії взяли до відома.
Профільна депутатська комісія також внесла свої пропозиції до проєкту рішення «Про план роботи обласної ради на І півріччя 2025 року». За пропозицією Ореста Маховського до переліку питань, які має намір розглянути бюджетна комісія упродовж першого півріччя, додано звіт про виконання обласного бюджету за 2024 рік. Депутат Ярослав Матвійчук ініціював також крім департаменту фінансів залучити до аналізу цього питання і головних розпорядників коштів.
З цієї нагоди відбулося перше засідання оновленого оргкомітету, співголовами якого стали очільник обласної ради Григорій Недопад і начальник ОВА Іван Рудницький.
Ідея відзначення цієї ювілейної дати не лише на державному, а й на міжнародному рівнях виникла у 2021 році і має на меті підкреслити: Україна – невід’ємна частина європейського простору, його історії, традицій, політичного і культурного контексту. За словами Григорія Недопада, саме тому минулого року депутати Волиньради схвалили відповідне звернення до Президента, Верховної Ради та Кабінету Міністрів України про відзначення у 2029 році на державному рівні 600-річчя луцького з’їзду монархів центральної і східної Європи. «Ми – за спільну розробку програми, яка включатиме міжнародні конференції, культурні й просвітницькі заходи, що продемонструють нашу відданість європейським цінностям. Я також пропоную включити до складу оргкомітету народних депутатів України від Волині, адже вони є членами європейських об’єднань співдружності, до яких входять практично всі держави, які були представлені на з’їзд монархів 600 років тому, а отже в їхніх силах надати цій події важливого міжнародного значення»,- наголосив Григорій Недопад.
«Я особисто об’їздив практично усю Європу, зустрічався з послами цих держав, і усі вони зацікавлені цією темою. Більше того, її втілення є іміджевим та прибутковим, адже до організації та проведення можна залучити не лише туристів, а й інвестиції», – додав один із ідейних натхненників задуму – митрополит Луцький і Волинський Михаїл.
Заступник начальника ОВА Тарас Шкітер доповів, що уже розроблено низку пропозицій з відзначення цієї події: будівництво об’єктів інфраструктури, проведення ремонтно-реставраційних робіт; культурно-освітні та спортивні заходи; створення інформаційного продукту, які будуть доповнені та систематизовані у програму.
Очільник ОВА Іван Рудницький пропонує найперше її презентувати міністерствам культури та стратегічних комунікацій і закордонних справ України з метою визначення їх позиції щодо надання цій події статусу загальнодержавної або ж міжнародної. «Нам необхідно заручитись і адміністративною, і політичною підтримкою, аби ця подія набрала розголосу. Маємо напрацювати алгоритм дій та створити відповідну робочу групу з числа фахівців ОВА, обласної ради, територіальних громад, науковців, щоб запропонувати керівництву країни нас підтримати, гідно організувати і відзначити цю історичну дату, яка стане знаковою на шляху євроінтеграції нашої держави», – підкреслив він.
Члени оргкомітету ухвалили рішення розробити логотип заходу для брендування промоційної та сувенірної продукції. Йшлось й про випуск Укрпоштою марки, присвяченої тематиці 600-річчя з’їзду європейських монархів у Луцьку.
Посередництвом відеозв’язку у засіданні Правління Української асоціації районних та обласних рад як віцепрезидент з питань регіональної політики взяв участь голова Волиньради Григорій Недопад.
Президентка Асоціації Тетяна Єгорова-Луценко зокрема зазначила, що минулий рік відзначився активним налагодженням міжнародних партнерств. З метою залучення допомоги та ресурсів на відбудову України посилили співпрацю з Європейським комітетом регіонів, Конгресом місцевих та регіональних влад Ради Європи, Європейським альянсом міст та регіонів. Також Асоціація має вагомі здобутки у реалізації програм міжнародної технічної допомоги спільно з UNDP, USAID, GIZ, Рада Європи, Polska Pomoc.
Крім того, у 2024 року при Європейському комітеті регіонів в Брюсселі відкрито представницький офіс УАРОР, який відстоюватиме в інституціях ЄС інтереси українського місцевого самоврядування, перейматиме кращі європейських практик та обмінюватиметься досвідом з міжнародними партнерами.
Також Асоціацією було широко розгорнуто роботу в регіонах, налагоджено тісну комунікацію з центральними органами влади. Йдеться про посилення спроможності органів місцевого самоврядування районного рівня, напрацювання засад для формування державної регіональної політики, оновлення вітчизняного законодавства та його адаптація до європейських стандартів. Відповідні висновки Асоціація спрямувала до Верховної Ради та міністерств Кабінету Міністрів.
Голова обласної ради Григорій Недопад та його перший заступник Юрій Поліщук провели нараду з питань функціонування на території селища Люблинець закладів загальної середньої освіти різних типів та форм власності у світлі реформи «Нова українська школа».
Участь в обговоренні також взяли очільниця управління освіти і науки ОВА Наталія Матвіюк, голова Люблинецької громади Наталія Сіховська, керівники та представники колективів обласного комунального закладу Люблинецький ліцей, загальноосвітньої школи селища та місцевих органів управління освітою.
Григорій Недопад зазначив, що до 1 вересня 2027 року повинна бути завершена реформа профільної освіти – мають запрацювати академічні ліцеї. «Зміна неефективної системи надання освітніх послуг у старшій школі є прямою вимогою чинного законодавства. Підходи до вибору профілів повинні орієнтуватися на потреби учнів, а не на наявний кадровий потенціал закладів освіти. Саме тому депутатський корпус обласної ради у вересні минулого року не затвердив запропонований ОВА план формування мережі закладів загальної середньої освіти області, відправивши його на доопрацювання. У Люблинці на статус академічного ліцею претендують і місцева школа, і наш обласний ліцей. Мета сьогоднішньої зустрічі – об’єктивно оцінити спроможності і досягти узгодженого рішення, аби організувати в громаді якісний освітній процес», – звернувся до присутніх голова Волиньради.
Начальниця управління освіти і науки облвійськадміністрації Наталія Матвіюк підтвердила, що відповідно до пропозицій громад на території області планувалося створити 93 академічних ліцеї, які би мали охопити профільною освітою понад 90 тисяч старшокласників. «Однак за прогнозами у 2027 році таких дітей у нас буде на половину менше. Тож, за рекомендаціями Міносвіти кількість академічних ліцеїв має бути відповідно меншою. Зараз формуються нові критерії для встановлення такого статусу. І за визначенням експертів більше підстав для створення академічного ліцею має обласний комунальний ліцей», – стверджує головна освітянка.
Перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук констатував, що зволікання з прийняттям консолідованого рішення може призвести до втрати Люблинецького ліцею. «Варіантів, як використати цю хорошу базу, є безліч – від створення тут філії військового ліцею до перереєстрації освітнього закладу на території міста Ковель. Відтак, Люблинецька громада втратить не лише податкові надходження до бюджету, але й робочі місця для педагогів. Оскільки зараз більшість з них за сумісництвом працюють в обох установах. Тож, на мою думку, усі тут присутні повинні бути зацікавлені у тому, щоб зберегти те, що є і розвинути його», – впевнений Юрій Поліщук.
Голова Люблинецької громади Наталія Сіховська зазначила: цілком усвідомлює, що на території однієї громади не може бути два академічних ліцеї, як і те, що для отримання такого статусу через демографічну ситуацію їм забракне кількості старшокласників. Одночасно зауваживши, що будь які зміни важко сприймаються громадськістю, тож зобов’язалася проводити активну роз’яснювальну роботу серед батьків, педагогічних працівників та депутатів селищної ради.
Своєю чергою директор Люблинецького ліцею Дмитро Матвіюк розповів, що активно працює над визначенням профілю майбутнього академічного ліцею. Розглядається кілька напрямків – це іноземна філологія (польська і німецька мови), технології та інформатика і мистецький. Одночасно, за його словами, ведеться і робота з громадами, які не планують створення академічних ліцеїв, із залучення їхніх дітей до навчання у старшій профільній школі в Люблинці. Вже підписано кілька меморандумів щодо цього.
За результатами зустрічі сторони дійшли згоди, що остаточне консолідоване рішення повинно бути схвалене до березня.
22 січня 1919 року в історії української державності відбулось дві вікопомні події: проголошення незалежності Української Народної Республіки та Акту її злуки із ЗУНР як прагнення народу до єдності в одній державі.
З нагоди цієї дати поблизу монументу «Борцям за волю та незалежність України», що на Київському майдані, відбулися урочистості, участь у яких взяли голова Волиньради Григорій Недопад, його перший заступник Юрій Поліщук, начальник ОВА Іван Рудницький, Луцький міський голова Ігор Поліщук, очільник Луцької РВА Анатолій Костик, голова Луцької районної ради Тетяна Павлова-Багрійчук, військовослужбовці, правоохоронці та представники громадськості.
Присутні схилили голови у загальнонаціональній хвилині мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії росії сучасними українськими Героями та цивільними. Священники Православної церкви України на чолі із Митрополитом Луцьким та Волинським Михаїлом відслужили панахиду та склали молитву за Україну.
«День злуки показав, що українці вміють об’єднуватися розумом, світоглядом і серцем, він довів, що Україна є унітарною і соборною державою. Це день великого прагнення української нації жити незалежними у своїй вільній і єдиній державі. І ця мета перемогла розбрат, який тоді і тепер нав’язують московити. Але ми продемонстрували світові, що вміємо єднатися навколо нашої незалежної України. Ми неодмінно повернемо усі наші території і знову будемо відзначати день соборності, як величне свято об’єднання усіх українців та наших земель. Нехай процвітає наша держава, нехай наступить переможний мир, нехай наші хлопці та дівчата усі повернуться додому живими і здоровими», – наголосив Владика Михаїл.
Присутні поклали квіти до постаменту «Борцям за волю та незалежність України», а вихованці обласного військового ліцею – до пам’ятного фотостенду «Герої Небесної Сотні – Загинули за єдність України», пам’ятників Михайлові Грушевському та «Волинським Героям Небесної сотні», що на Меморіалі «Вічна слава».
©2022. Волинська обласна рада. Усі права захищені
Сайт працює в тестовому режимі. Зауваження надсилайте за адресою volrada@gmail.com
