На Волині відбулася дискусійна платформа з впровадження адміністративної процедури в діяльність місцевої влади за участі представників громад, виконавчих органів та експертів. До обговорення долучився і голова обласної ради Григорій Недопад.

Волинь – одна з двох пілотних областей, де новоприйнятий закон практично втілювати на місцевому рівні допомагають партнери з проєкту ЄС «Продовження підтримки комплексної реформи державного управління в Україні» (EU4PAR). Керівник проєкту Угіс Сікс зазначив, що прийнятий 2 роки тому ЗУ «Про адміністративну процедуру» – це зобов’язання України на шляху вступу до ЄС. «Ці норми – не лише про юридичну логіку впровадження. Вони – про збалансування приватного і публічного інтересів. Це – уніфікований, простий, прозорий і зрозумілий алгоритм поведінки влади при наданні сервісних послуг громадянам, який покликаний підвищити довіру до держави. І саме на місцях, звертаючись за оформленням дозволів, реєстрації чи соціальної допомоги, людина, підприємець чи родина відчувають ставлення держави», – аргументував важливість прийнятого закону Угіс Сікс.

Голова обласної ради Григорій Недопад подякував партнерам та експертам за допомогу у практичному втіленні нововведень з адмінпроцедур. «Волинь однією з перших почала надавати сервісні послуги через ЦНАПи і запровадила цифрові інструменти в урядуванні. І на сьогодні ми – в лідерах за їх переліком. Наші громади конкурують між собою за кількістю впроваджених сервісів. Тому я не сумніваюся, що нові норми будуть впроваджені якісно», – висловив упевненість очільник Волиньради.

Досі надання адміністративних послуг регулювали багато законів. ЗУ «Про адміністративну процедуру» уніфіковує нормативну базу і суттєво спрощує процедури як для надавачів, так і для користувачів послуг, наголошують експерти. Один зі співавторів нового закону, кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник Інституту держави і права імені В.М.Корецького НАН України Віктор Тимощук зауважив, що особлива користь застосування новоприйнятого закону проявляється у випадках прийняття негативних рішень. «Зазвичай це стосується сумісності приватних і публічних інтересів у таких сферах як будівельна, земельна, податкова. Відтепер відмова не може бути без взаємодії із заявником, а надавач послуг наділений правом офіційності на обґрунтування, аби прийняти справедливе рішення», – констатував експерт. Серед новацій, які полегшують процедури для користувачів послуг, він назвав також можливість спрощеного представництва інтересів без нотаріального посвідчення, право на участь посередництвом відеоконференції, виправлення помилок без судових рішень.

Учасники дискусії також обговорили гармонізацію з нововведеннями регламентних документів органів місцевого самоврядування і допоміжні інструменти від проєкту EU4PAR (рекомендації, зразки адміністративних актів та процедурних документів). Варто зауважити, що із зазначеної тематики обласний центр підвищення кваліфікації держслужбовців та посадовців органів місцевого самоврядування запровадив окремий навчальний курс.

Зі стартом загальнообласної першості спортсменок, тренерів та суддів привітав перший заступник голови Волиньради, президент обласної федерації художньої гімнастики Юрій Поліщук.

Упродовж кількох днів близько 300-т кращих юних гімнасток боротимуться за путівку на всеукраїнську першість. Це – вихованки ДЮСШ та спортивних клубів Луцька, Володимира, Ковеля та Ківерець. Учасниці турніру змагатимуться за 6-ма видами програми: без предмету, скакалка, обруч, м’яч, булави та стрічка. Техніку виконання вправ, складність танцювальних рухів, обертів, рівноваг та стрибків, а також емоційність та артистизм гімнасток оцінюватимуть 12 сертифікованих суддів національної категорії.

«Це відбіркові змагання перед Чемпіонатом України, який відбудеться в середині травня. В обласних змаганнях беруть участь діти, які виступають за програмою майстрів, кандидатів у майстри спорту України, І, ІІ та ІІІ дорослих розрядів, а також гімнастки 2020 року народження і молодші», – розповіла головна суддя змагань, арбітр міжнародної категорії, очільниця федерації гімнастики Волині Тетяна Фігель.

Із вітальним словом до спортсменок, їх наставників та організаторів турніру звернувся перший заступник голови Волиньради, президент обласної федерації художньої гімнастики Юрій Поліщук: «Художня гімнастика – одна із найбільш видовищних та витончених спортивних дисциплін. Тож цими днями на Волині – справжнє свято краси та грації. Переконаний, що обласні змагання пройдуть на високому професійному рівні, адже ми маємо прекрасних тренерів, висококваліфікованих суддів і чудових спортсменок, число яких з року в рік зростає. Зичу кожній з учасниць продемонструвати свої найкращі якості та здібності, технічно правильно та гармонійно виконати всі елементи вправи, а також скласти нормативи. Переконаний, що на чемпіонаті України нашу волинську команду представлятимуть найдостойніші і найкращі гімнастки, які у перспективі претендуватимуть на найвищі п’єдестали Європи і світу», – наголосив Юрій Поліщук.

Голова Федерації гімнастики Волині Тетяна Фігель також вручила подяку директору обласної ДЮСШ Дмитру Піддубному за сприяння в організації проведення змагань та розвитку художньої гімнастики у регіоні.

За підсумками діяльності 2025 року у зборах трудових колективів обласних клінічної та інфекційної лікарень від імені засновника взяв участь заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт.

Директор головної клініки області Олександр Дудар проінформував, що за звітний період надано медичну допомогу 46 тис. стаціонарним хворим та 176 тис – амбулаторним, проведено понад 24 тис. оперативних втручань. Основною складовою надходжень були кошти за програмою державних медичних гарантій – це 860 млн.грн. Ще майже 60 млн – кошти обласного бюджету, 112 млн, грн – інші надходження. Видатки склали 980 млн. грн. За рахунок державних і власних коштів минулоріч придбано діагностичного, хірургічного та реабілітаційного обладнання майже на 70 млн. грн. Ще понад 15 млн грн – устаткування від партнерської та благодійної допомоги.

Що ж до кадрового потенціалу, то, за словами Олександра Дудара, акцент робиться на підвищення кваліфікації та компетенстностей медперсоналу: триває атестація, 118 фахівців відвідали міжнародні конференції та заходи. Також успішно налагоджено обмін досвідом з клініками Англії, Німеччини та США.

Окремо керівник наголосив на зміцненні матеріальної бази та створенні комфортних і безпечних умов для пацієнтів. У 2025 році проведено реконструкцію приміщень для встановлення лінійного прискорювача, МРТ і КТ. Встановлено сонячні панелі та завершено термореновацію корпусів (с. Тарасове). Виготовлено ПКД на капітальний ремонт приміщень 6-го поверху головного корпусу с.Тарасове, реконструкцію терапевтичного корпусу під нейрохірургічний центр, відкриття кардіореанімації.

До перспектив розвитку лікарні керівник відніс продовження робіт з реконструкції та перепрофілювання відділень, розвиток реабілітаційного напрямку, створення централізованого стерилізаційного відділення та пральні, переоснащення онкоурологічної та урологічної служб з реконструкцією операційного блоку, придбання нового обладнання, залучення інвесторів та грантів.

Директорка обласної інфекційної лікарні Любов Серба у своєму звіті зазначила, що за минулий рік у медустанові було проліковано майже 6 тисяч хворих, ще 45 тисяч – звернулися за амбулаторно-поліклінічною допомогою. За її словами річний кошторис становив майже 112 млн грн – це надходження від НСЗУ, дотації з обласного бюджету, субвенції з місцевих бюджетів, централізовані державні постачання, надходження від оренди приміщень, благодійні внески і гранти. На понад 15 млн. грн отримано реабілітаційне обладнання, ультразвукові системи, електрохірургічні прилади та багато іншого від благодійників. Була проведена реконструкція частини приміщення фтизіопульмонологічного медичного центру на 3,2 млн грн, виготовлено ПКД на суму 230 тис для капітального ремонту лікувального корпусу.

«Попри виклики воєнного стану в закладі надається якісна, доступна, безоплатна медична допомога з організацією заходів безпеки: функціонує протирадіаційне укриття, створена система зберігання і постачання кисню до кожного ліжка в інфекційному стаціонарі, будівлі підключені до резервних гілок електропостачання, є альтернативні джерела живлення та автономні джерела водопостачання»,- запевнила Любов Серба.

Серед першочергових завдань вона назвала: залучення до ініціативи «Громада вільна від туберкульозу» до 50% громад області, досягнення індикаторних показників по скринінгу та лікування сухот груп ризику, посилення міжсекторальної взаємодії та активізацію інформаційної політики серед освітян, медпрацівників, священнослужителів та лідерів громад із залученням соціального сектору та інших зацікавлених сторін задля попередження та боротьби з особливо небезпечними соціально значущими інфекційними хворобами.

За підсумками звітів заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт оцінив зусилля адміністрації та колективів з розвитку обласних комунальних закладів, підвищення якості медичних послуг та професійності персоналу. «Ми живемо в надзвичайно складних реаліях, чи не щодня доводиться шукати рішення на нові виклики. Але за вами – здоров’я, життя, шанс на повноцінне майбутнє десятків тисяч дорослих і дітей, волинян та вимушених переселенців та захисників. Тож місія незмінна – лишатися флагманами у сфері медицини, показувати високий рівень і рухатися лише вперед. Дякую кожному за служіння і бажання розвивати медицину Волині»,- звернувся до медиків посадовець.

Сьогодні Перший заступник Голови ВРУ Олександр Корнієнко, а також парламентарі Віталій Безгін, Ірина Констанкевич та Вячеслав Рубльов провели робочу зустріч з головами громад та керівництвом області. Від Волиньради участь у засіданні взяв заступник голови Григорій Пустовіт.

Спектр обговорюваних тем був широким: від геополітики і переговорів з досягнення справедливого миру – до міжнародного партнерства та конкретних інструментів для посилення стійкості громад. Найперше Олександр Корнієнко зазначив, що ініційована Волинню на рівні парламенту проблематика неспроможності місцевих бюджетів забезпечити безоплатне харчування школярів у чорнобильських територіях та гідну оплату праці соціальних працівників вирішено: на ці потреби будуть державні субвенції.

Він також розповів про початок процесу з оновлення виборчого законодавства в частині проведення виборів в умовах особливого періоду або після його завершення. Окремо наголосив на зусиллях врегулювати питання дієздатності органів місцевого самоврядування у громадах чисельністю до 10 тисяч населення. «Якщо в малих громадах депутати з тих чи інших причин складають мандати, замінити їх по партійному виборчому списку просто ніким. На Волині таких громад близько 30-ти», – зазначив Перший віцеспікер. За словами Олександра Корнієнка, неминучий і процес укрупнення громад: «На територіально-адміністративний устрій дуже вплинули наслідки війни – міграція населення, релокація бізнесу, руйнування територій чи тимчасова окупація. Тож визначення спроможності громад треба переглядати, а підходи повинні бути більш комплексними».

Парламентар Віталій Безгін додав, що спершу громадам мають бути запропоновані інструменти поліпшення ситуації, як от адміністрування місцевих податків, зміна підходів до розподілу ПДФО. «Зараз триває умовний розподіл громад за функціональними типами, який передбачатиме додаткові преференції для розвитку. До речі, на останньому засіданні комісії ми спільно з головою Волиньради Григорієм Недопадом пролобіювали питання віднесення до територій з обмеженими можливостями розвитку заліснені та прикордонні з Білоруссю громади області», – повідомив народний депутат. Він також наголосив на розвитку міжнародного партнерства та участі у спільних проєктах як реальному шансі громад розвивати інфраструктуру, енергозбереження і локальну економіку. «І для того, щоб посилити ваші можливості в цьому сегменті, є домовленість, що Волинь стане пілотним регіоном з підготовки проєктних менеджерів громад на базі Литовського університету», – запевнив Віталій Безгін.

Народна депутатка Ірина Констанкевич додала, що потужним активатором міжнародного співробітництва покликане стати відзначення на державному рівні 600-річчя з’їзду європейських монархів у Луцьку. Серед пріоритетних для області у 2026 році питань вона назвала чорнобильську тематику, зокрема, паспортизацію територій; перегляд розміру оплати праці працівників культури зокрема і модернізацію підходів до функціонування галузі загалом. До цього переліку парламентар Вячеслав Рубльов відніс і ветеранську політику, реабілітацію та підтримку сімей загиблих, полонених і зниклих безвісти захисників.

Заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт вважає за необхідне напрацювання механізму залучення міжнародних партнерів до будівництва житла не лише для ВПО, але й учасників бойових дій з тимчасово окупованих та зруйнованих прифронтових територій, що дозволило б вирішити не лише гостре житлове питання цих категорій, а й проблему нестачі людського ресурсу області та додаткову принаду для залучення релокованого бізнесу. Окрім того, на його думку, потрібен і закон про агломерацію. Ця нова форма співробітництва передбачає об’єднання міст, зокрема, обласних центрів для спільного вирішення питань інфраструктури, транспорту, екології та містобудування.

Т.в.о. начальника ОВА Роман Романюк серед актуальних потреб назвав розширення пропускної спроможності міжнародного пункту пропуску Ягодин-Дорогузьк та розбудову індустріальних парків.

Лідери громад також піднімали питання врегулювання пільгових перевезень, використання самозаліснених територій за межами громад, занедбаних довгобудів у сільській місцевості, підвищення збору за надання адмінпослуг,

«Від імені керівництва області та волинян я хочу подякувати законодавцям за конструктивний діалог, можливість донести наші пропозиції і бути почутими, а ще за принципову позицію у вирішенні нагальних проблем з урахуванням особливостей регіону», – підсумував зустріч з парламентарями заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт.

Відбулися конкурсні комісії з визначення претендентів на зайняття посад керівників Волинських академічного музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка та академічного обласного театру ляльок.

Очільник конкурсної комісії, перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук повідомив, що на конкурс було подано документи лише від чинних керівників закладів – Сергія Скулинця та Вадима Хаїнського відповідно. З кожним конкурсною комісією було проведено співбесіди та заслухано програми розвитку закладів на найближчі один та п’ять років.

Претендент на посаду директора музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка Сергій Скулинець виокремив 7 основних стратегічних завдань з розвитку закладу: створення безпечної, сучасної та функціональної інфраструктури театру, що відповідає технічним, мистецьким і глядацьким потребам; формування інклюзивного та доступного театрального простору для всіх категорій відвідувачів; підвищення професійної спроможності працівників театру та впровадження сучасних мистецьких і технологічних практик; формування сталого кадрового резерву та залучення молодих фахівців до мистецької діяльності; театр для громади з рівним доступом мешканців області до театрального мистецтва незалежно від місця проживання, реалізація проєкту «Мобільна сцена для громад»; створення впізнаваного бренду театру та ефективної комунікації з аудиторією; проєктна діяльність та міжнародне співробітництво.

Заслухавши бачення Сергія Скулинця, члени конкурсної комісії наголосили на потребі актуалізації волинських театральних традицій з фестивальної діяльності, йшлося й про реформацію оркестру театру, зокрема можливість організації малого симфонічного оркестру, що розширить можливості у гастрольній діяльності та урізноманітнить вистави, а ще – придбанні професійного роялю.

Претендент на посаду керівника обласного театру ляльок Вадим Хаїнський також презентував стратегію розвитку закладу на найближчі п’ять років. Серед головного: покращення інфраструктури (встановлення нової звукової та освітлювальної сценічної системи, встановлення крісел-трансформерів у глядацькій залі, придбання якісної апаратури для студії звукозапису); створення безпечного середовища для вистав та заходів (встановлення пожежної сигналізації, системи оповіщення та блискавкозахисту, капітальний ремонт укриття); розвиток творчих проєктів та наповнення репертуару сучасними постановками (впровадження технологій та інновацій у створенні вистав з використанням інтерактивних елементів, проекцій та анімації, а також акцент на постановку вистав для доросли глядачів); розширення аудиторії та підвищення інтересу до театру ляльок (розробка стратегії маркетингу та просування, проведення культурно-освітніх програм для студентів, шкіл та дитячих садків, включаючи екскурсії, майстер-класи та лекції про театральне та лялькове мистецтво, а також розробка брендових речей та мерчу театру); залучення митців та культурних спільнот (проведення культурних форумів з обговорення актуальних питань театру ляльок та співпрацю в цій галузі); організація фестивалів та конкурсів (проведення фестивалю лялькарства, фестивалю лялькових вистав для дорослого глядача, а також обласного фестивалю театральних колективів); міжнародна співпраця (передбачає залучення до співпраці європейських театрів ляльок та участь в міжнародних заходах, залучення позабюджетних коштів); збереження та просування культурної спадщини (реставрація цінних ляльок, макетів, реквізиту та декорацій, організація виставок, експозицій та екскурсій про історію театру ляльок та підготовка друкованого видання про дослідження історії Волинського театру ляльок з нагоди ювілейного 50-го театрального сезону).

Члени комісії також озвучили низку пропозицій. Йшлося про посилення ролі профспілкової організації у роботі закладу та оновлення підходів до підвищення кваліфікації акторів, популяризацію театру на всеукраїнському рівні та посилення мистецького аспекту у роботі. Члени комісії схвально оцінили бачення керівника щодо розширення аудиторії та орієнтир також на доросле населення й рекомендували розвивати сегмент театру юного глядача, який в регіоні мало охоплений.

За результатами відкритого голосування більшість членів конкурсних комісій визнали Сергія Скулинця та Вадима Хаїнського переможцями конкурсного відбору на посади директорів – художніх керівників та рекомендували голові обласної ради Григорію Недопаду підписати із ними контракти терміном на 5 років.

Серед перших поціновувачів книги знаної філологині та громадської діячки Ірини Фаріон, яку вона написала у співавторстві з мовознавицею Оксаною Микитюк, був і перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук.

На презентацію книги «Мова і мовознавці: утвердження норми», яка відбулася у стінах Лесиного вишу, приїхали донька Ірини Фаріон Софія Особа, а також колега і подруга, докторка філологічних наук, доцентка кафедри української мови Національного університету «Львівська політехніка» Оксана Микитюк. «Моя співавторка Ірина Фаріон усе життя була головнокомандувачем українського духу, слова та ідеї і просто неймовірним ритором», – поділилася вона спогадами про співпрацю над науковими доробками, що об’єднують українців.

Презентована праця – це 15 історій про особистостей, які у часи, коли питання українства було гострим і закритим, зробили внесок у розвиток українського писемництва. Загальний лейтмотив книги – у вихованні людей має бути націоцентричний вектор.

«Особисте знайомство з Іриною Дмитрівною розвінчує усі міфи та ярлики, необґрунтовано навішені за життя через її чітку громадянську позицію. Сьогодні було почуто багато нового про неї, але лишається незмінним те, що феномен Ірини Фаріон незаперечний упродовж усіх років – зробити Україну українською. Усі праці, що були представлені, є важливими на шляху до миру. Чим більше утверджується наша молодь, тим стійкіша наша ідентичність», – висловив упевненість Юрій Поліщук.

Вклонитись пам’яті випускників закладу, які загинули захищаючи незалежність і територіальну цілісність держави, а також оглянути новостворений осередок з викладання предмету «Захист України», прибув перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук, очільниця Ковельської РВА Ольга Черен, затупник голови Ковельської райради Анрій Броїло, голова Люблинецької громади Наталія Сіховська, родини та друзі полеглих воїнів, педагогічний та учнівський колективи ліцею.

Присутні вшанували загиблих хвилиною мовчання та спільно виконали Державний Гімн України. Під мелодію «Плине кача» рідні і близькі зняли полотна із восьми меморіальних дошок, на яких викарбувані портрети та імена полеглих на полі бою випускників ліцею: Олексія Вацика, Ігоря Ляшка, Дмитра Сафронова, Максима Ткачука, Дмитра Шаповала, Дениса Шайка, Микола Куришка та Андрія Прозапаса. До підніжжя пам’ятних дошок лягли квіти, а священнослужителі здійснили освячення та помолились за упокій душ загиблих воїнів.

Опісля присутніх запросили оглянути новостворений навчальний простір з викладання предмету «Захист України». Директор Люблинецького ліцею Дмитро Матвіюк розповів, що знання та навички із домедичної допомоги, основ керування БПЛА, стрільби, мінно-вибухової безпеки та тактики здобуватимуть понад 100 старшокласників. «Окрім наших ліцеїстів тут займаються й учні сусідньої школи. На оснащення навчальних просторів та забезпечення їх усім необхідним було спрямовано понад 2 млн гривень, з яких більше 1,4 млн – це кошти державної субвенції та майже 610 тисяч – з місцевого бюджету. Це дуже важлива освітня та національно-патріотична ініціатива для формування у ліцеїстів громадянської стійкості та готовності до захисту країни», – наголосив керівник закладу.

«Обидві сьогоднішні події, які відбулись у Люблинецькому ліцеї, між собою тісно пов’язані. Щоб берегти та шанувати пам’ять про наших мужніх захисників і творити гарне майбутнє в нашій незалежній державі, ми повинні бути сильними, вмотивованими та готовими дати відсіч будь-якому ворогу. Задля цього ми повинні здобувати відповідні знання, навички та досвід. Я переконаний, що нинішні ліцеїсти виростуть мужніми, сміливими, сильними і готовими стати на захист нашої Батьківщини. В тому числі й на знак пам’яті про своїх старших товаришів. Вічна пам’ять і слава Героям», – звернувся до присутніх перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук.

Голова обласної ради Григорій Недопад на чолі волинської делегації бере участь у європейському форумі місцевих і регіональних еліт, який щороку проходить у польському місті Миколайки.

Традиційний майданчик для обміну ідеями місцевих та регіональних лідерів, представників державної влади, громадських організацій, бізнесу і міжнародного експертного середовища покликаний створити сприятливу атмосферу для співпраці між країнами Центральної Європи.

Місцеве самоврядування в часи невизначеності: локальні відповіді на глобальні виклики – такою була центральна тема Конгресу цьогоріч. Упродовж двох днів відбулися десятки панельних дискусій, присвячених безпековим питанням, економіці та інвестиціям, енергетиці й технологіям, демографії та медицині. Зокрема аналізувалися військові, економічні та дипломатичні наслідки війни в Україні, обговорювалися шляхи побудови стійкості суспільства до оборони, цивільно-військове співробітництво та цивільний захист на рівні громад, способи управління кризами в місцевих органах влади.

Під час панельної дискусії «Місцеві рішення у неспокійні часи» голова Волиньради Григорій Недопад поділився досвідом функціонування місцевого самоврядування в умовах війни. За його словами, безпека, енергетична і ресурсна стійкість громад, інституційна спроможність таких галузей як медицина, освіта, соціальний захист, побудова системи національного спротиву – це питання, які потребували оперативних і комплексних рішень. «Упродовж 4 років повномасштабної війни органи місцевого самоврядування кардинально змінили підхід до багатьох процесів. Саме громади адаптувалися найшвидше і стали рушієм змін у кризових умовах. В укриттях повноцінно працюють операційні і пологові зали, навчаються діти, масово впроваджується автономність в енергозабезпеченні об’єктів критичної інфраструктури. Аби життя тривало попри війну, нам суттєво допомогли і продовжують це робити партнери. Наші громади і регіон постійно працюють над розширенням географії співпраці. Щиро дякую усім, хто залишається з Україною», – зазначив Григорій Недопад.

Під час форуму також тривав пошук рішень: як уникнути демографічної катастрофи, вирівняти доступ до охорони здоров’я, залучити інвесторів та туристів, запроваджувати відновлювальні джерела енергії, залучити європейські фонди до місцевих бюджетів, досягти конкурентоспроможності регіонів.