Голова Волиньради Григорій Недопад у взаємодії із керівницею благодійного фонду «Дитяча місія. Україна» Людмилою Лонюк доправили гуманітарний вантаж для мешканців Святошинського району столиці та жителів Бучанського району Київської області.

Кияни мають гостру потребу у постійному забезпеченні повноцінної роботи пунктів незламності, осередків обігріву, соціальних та освітніх закладів. Тож за запитом місцевої влади у Святошинську РВА централізовано було доправлено 20 печей обігріву, а також продукти харчування тривалого зберігання.

Окрім того у Бучанському районі після тривалої окупації відновлює роботу Немішаївський фаховий коледж. Закладу доправлено продуктові набори, понад три сотні пар взуття, одяг, а також спецодяг. На запит освітнього закладу привезли також ковдри та подушки. В коледжі навчається 1756 студентів, тож надана допомога вкрай потрібна.

«Надзвичайна вдячність нашим надійним партнерам – «Дитячій місії. Україна» за допомогу в організації підтримки жителів столиці і Київщини, які через безперервні ракетно-дронові атаки та складні погодні умови опинились у дуже важкій ситуації з тепло, енергопостачанням та життєзабезпеченням. Вони мають відчувати, що з ними усі регіони держави, і цю місію ми будемо продовжувати, допоки у цьому буде потреба», – наголосив голова обласної ради Григорій Недопад.

Про це, а також правила реєстрації терміналів супутникового зв’язку Starlink для фізичних та юридичних осіб йшлося сьогодні під час оперативної наради при т.в.о. начальника ОВА Романові Романюку. Участь у засіданні від Волиньради взяв перший заступник голови Юрій Поліщук.

Начальник управління охорони здоров’я ОВА Юрій Легкодух повідомив, що Національна програма Скринінг здоров’я 40+ спрямована на раннє виявлення та профілактику серцево-судинних захворювань, цукрового діабету ІІ типу та ментальних порушень. В області цю послугу надаватимуть 16 комунальних і 6 приватних медзакладів, загалом 62 місця надання послуг. Скористатися безоплатними обстеженнями пацієнти можуть двома способами.

МАРШРУТ ОНЛАЙН-ПОСЛУГИ:

• Через застосунок Дія надходить запрошення на скринінг для людей 40+ років (на 30-й день після дня народження). Людина подає заявку на участь.

• Якщо Дія. Картка ще не оформлена – є можливість відкрити її.

• Дія оновлює статус заявки та надсилає людині повідомлення про зарахування коштів орієнтовно через 7 днів.

• Людина переходить на сторінку МОЗ зі списком медзакладів, які надають послугу. Обирає зручний варіант і записується.

• Запис здійснюється онлайн або через реєстратуру. Передбачено нагадування про візит.

• Пацієнт проходить обстеження, результати фіксуються в Електронній системі охорони здоров’я. Якщо виявлено ризики чи патології — лікар формує е-направлення. Послуга оплачується карткою в день візиту.

МАРШРУТ ОФЛАЙН-ПОСЛУГИ:

• На 30-й день після дня народження людина замовляє пластикову картку в банку-партнера програми.

• Звертається до ЦНАП, щоб подати заявку на участь у програмі.

• Працівник ЦНАПу через Портал Дія подає заявку, вказавши реквізити спецрахунку.

• Упродовж 7 днів на картку надходять кошти, їх можна використати лише на оплату скринінгу.

• Далі маршрут такий самий – обрання медзакладу, запис, обстеження, консультація, результати.

Також під час наради заступниця начальника ОВА Вікторія Левчук деталізувала алгоритм реєстрації під час дії воєнного стану терміналів супутникового зв’язку Starlink. Для бізнесу та юридичних осіб подання повідомлень про їх використання здійснюється винятково через портал Дія. Для цієї категорії передбачені ліміти реєстрації – до 10 терміналів, і без обмежень, якщо підприємство має статус критичного. Фізичні особи, а також ФОПи цю процедуру можуть здійснити у Центрах надання адмінпослуг, попередньо пред’явивши паспорт та ідентифікаційний код. Для військових передбачений окремий захищений канал.

Відповідне рішення сьогодні прийняв Уряд. За запитом громадськості принциповою поборницею повернення ЦНАПам повноцінної ролі у призначенні державних допомог сім’ям з дітьми була парламентарка Ірина Констанкевич.

За її словами, в Україні працює майже 4 тисячі ЦНАПів та віддалених робочих місць. Це найбільш доступна сервісна мережа держави. Водночас сервісних центрів Пенсійного фонду, на які було покладено невластиві ПФУ функції, – близько 400. Саме на них було зосереджено прийом заяв на всі «дитячі» допомоги. Така модель перевантажувала систему і створювала черги, непорозуміння та проблеми, особливо у громадах, де ЦНАП є єдиною зручною точкою контакту з державою. І саме формат «єдиного вікна» у них відтепер дозволяє за одне відвідування знову вирішити все: реєстрацію народження, реєстрацію місця проживання дитини, посвідчення багатодітної родини та оформлення допомог. ЦНАПам повернули повноваження приймати документи для призначення допомог сім’ям з дітьми.

Крім цього, Уряд також спростив ключові процедури:

• заяви можна подавати через ЦНАПи та уповноважених осіб громад;

• збільшено строки звернення по окремих виплатах;

• кошти зараховуються на Дія.Картку або інші банківські рахунки, згодом – і через Дію;

• розширено перелік категорій, на які родини можуть спрямовувати допомогу по догляду до року та «єЯсла».

Виплати по догляду за дитиною до року можна використати на:

• супермаркети, продуктові та дитячі магазини;

• дитячий і сімейний одяг;

• дитяче взуття;

• електронне обладнання;

• аптеки;

• магазини спорттоварів;

• книжкові магазини;

• магазини іграшок;

• музеї та виставки;

• парки атракціонів, цирки, дитячі розважальні центри в ТРЦ;

• спортивні клуби;

• медичні послуги та лікарів;

• послуги догляду за дітьми (садочки);

• догляд і засоби персонального обслуговування;

• оптику, оптичні товари та окуляри;

• послуги оптометристів і офтальмологів;

• акваріуми, дельфінарії, зоопарки та морські парки;

• масажні кабінети;

• магазини зі зниженими цінами;

• послуги служби швидкої медичної допомоги.

• Виплату «єЯсла» можна використовувати для оплати:

• послуг догляду за дітьми (няні, ясельні заклади, розвивальні та освітні програми);

• шкіл та освітніх послуг;

• догляду і засобів персонального обслуговування.

У виїзному засіданні тимчасової депутатської контрольної комісії також взяли участь голова Волиньради Григорій Недопад, його перший заступник Юрій Поліщук, очільники постійних депутатських комісій, профільних відділів апарату ради, структурних підрозділів ОВА, керівники обласних комунальних установ, очільники Ковельських громади та райдержадміністрації, а також представники ветеранських громадських організацій.

Предмет багатостороннього обговорення – пошук рішення з реалізації ініціативи ветеранської спільноти Ковельщини зі створення реабілітаційного центру з умовами стаціонару та використанням водних процедур у процесі відновлення. «Ми бачили, як такий центр працює в Луцьку. У Володимирі – будується. А у найбільшому районі області – Ковельському, який об’єднує 23 громади, немає. Тому ми й з звернулися до тимчасової контрольної комісії обласної ради з прагненням знайти можливості», – аргументував керівник громадської організації ветеранів з інвалідністю «Лютий-22» Володимир Шпіка.

Як зазначив один із співголів депутатської ТКК Андрій Козюра, під час попереднього обговорення розглядався варіант створення такого реабілітаційного центру на базі колишнього гідрооздоровчого комплексу залізничної лікарні. Тепер це майно обласної комунальної власності перебуває на балансі Волинського центру медичної реабілітації та паліативної допомоги. Його директорка Наталія Віслогузова розповіла, що минулоріч тут отримали кваліфіковану допомогу з відновлення майже 800 пацієнтів – ветеранів, дорослих і дітей. «Але це реабілітація в амбулаторних умовах. У нас є обладнання, достатньо спеціалістів, ми підготували площі для розгортання стаціонарного відділення. Однак, НСЗУ відмовила в укладанні договору на фінансування цих послуг, оскільки, відповідно до вимог МОЗ, стаціонарна реабілітація може бути розгорнута лише при кластерних і надкластерних лікарнях, а наш заклад до таких не належить», – зазначила вона. Заступниця начальника управління охорони здоров’я ОВА Тетяна Трач додала, що не має шансу бути оплаченою за державною системою медичних гарантій і послуга з водолікування: «До медичної реабілітації віднесено лише ерготерапію, тому відновлення за допомогою водних процедур доведеться фінансувати за рахунок місцевих бюджетів».

Голова обласної ради Григорій Недопад розповів, що ідея створення на базі водолікувального комплексу реабілітаційного центру для ветеранів опрацьовується не перший рік. «Ми подавали цей проєкт на конкурс програми транскордонного співробітництва Interreg NEXT Україна-Польща, однак він не пройшов через дорогвартісність. За попередніми розрахунками вартість комплексу робіт з капітальної реконструкції, включно з інклюзією, сягає 700 млн грн. Додатково знадобляться немалі асигнування на заміну 2 км аварійних каналізаційних мереж та колектора. Це сума приблизно дорівнює річним власним надходженням до обласного бюджету. Тому без участі держави нам не обійтися. Ми також прагнемо розвинути реабілітацію і на базі наших двох комунальних санаторіїв, в тому числі й з елементами бальнеології. Аби отримати державне фінансування на завершення недобудованого басейну в «Лісовій пісні», ми мали аудієнцію в міністерствах соціального захисту, ветеранської політики, регіонального розвитку. Але поки без відповіді», – констатував Григорій Недопад.

«Цьогороіч в державному бюджеті передбачено субвенцію на реалізацію інфраструктурних проєктів в системі охорони здоров’я. Але щоб претендувати на неї, потрібно виконати дві умови: зареєструвати заявку в єдиній системі інвестиційних проєктів і виготовити ПКД. Це може бути шанс отримати державне співфінансування», – висловив сподівання очільник бюджетної комісії обласної ради Орест Маховський.

Співголова тимчасової контрольної комісії з питань ветеранської політики Ігор Лех запропонував детальніше розглянути ідею нового будівництва: «Це буде в рази дешевше, аніж намагатися перебудувати старі приміщення відповідно до сучасних вимог і будівельних, і медичних, і з огляду на доступність. І швидше. Тож нам варто обрати більш реалістичний варіант». З’ясувалося, що поруч з Ковельським МТМО є вільна земельна ділянка, і розташування на ній стаціонарного реабілітаційного центру дозволить одночасно дотриматися умови його приналежності до кластерного закладу охорони здоров’я. Йшлося й про те, що до співфінансування будівництва можна буде залучити також і кошти громад Ковельського району. Тож сторони домовилися найближчим часом предметно обговорити цей варіант з керівництвом та профільними фахівцями ОВА.

Зі стартом чергового районного етапу наймасштабніших учнівських змагань учасників привітали голова Волиньради, очільник обласного осередку Національного олімпійського комітету України Григорій Недопад, начальниця РВА Ольга Черен, голова райради В’ячеслав Шворак, Ковельський міський голова Ігор Чайка, спортивні функціонери, провідні спортсмени, партнери та спонсори.

Проєкт «Пліч-о-пліч Всеукраїнські шкільні ліги» реалізується з ініціативи Президента України Володимира Зеленського під гаслом «Разом переможемо!» Цей спортивний шлях команди проходять у п’ять етапів: шкільний, територіальний, районний, обласний та всеукраїнський. Урочисте відкриття турніру розпочалася з виконання Державного Гімну України, та вшанування хвилиною мовчання пам’яті полеглих захисників.

За підсумками попередніх турів до третього районного етапу було відібрано 222 команди, понад 2200 гравців із 80-ти шкіл усіх 23-ох територіальних громад Ковельського району. Впродовж двомісячного спортивного марафону учні та учениці мірятимуться силами у 12-ти видах спорту: волейбол, баскетбол, баскетбол 3х3, легка атлетика, масовий футбол, спортивне орієнтування, шахи, настільний теніс, черліденг, кросовий біатлон, гандбол та регбі-5.

Голова обласної ради, очільник регіонального відділення НОКУ Григорій Недопад у своєму вітальному слові зауважив, що свято спорту сьогодні відбувається не лише на Ковельщині. Він відзначив символічність цієї події з одночасним офіційним відкриттям в італійському Мілані зимових Олімпійських ігор. «Ця ініціатива дає поштовх для розвитку спорту на усіх рівнях, сприяє залученню дітей – від наймолодших до найстарших, сприяє розвитку їхнього потенціалу та зміцненню командного духу. Переконаний, що цей проєкт дозволить продемонструвати, що зі звичайної шкільної команди можна виховати команду майстрів, які будуть підкорювати світові та олімпійські вершини. Я дякую усім, хто долучився до організації цього масштабного спортивного дійства – спонсорам, місцевій владі, лідерам територіальних громад Ковельщини, педагогічним колективам, дітям, їх наставникам та батькам. Ви вибрали своїм пріоритетом спорт, а спорт – це здоров’я, рух – то життя. Тож бажаю усім учасникам захоплюючих і чесних спортивних баталій та перемог», – підкреслив він.

За традицією спортсмени, тренери та судді перед початком змагань дали урочисту обітницю. Змагання ж розпочалися яскравими виступами команд шкільної ліги з черліденгу, які змагались за путівку на обласний етап змагань.

Це та інші питання увійшли до порядку денного засідання постійної комісії обласної ради з питань використання майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області.

Звіт про фінансові та виробничі результати роботи за 2020-2025 роки представив членам профільної комісії керівник комунального підприємства Анатолій Капустюк. «Мета підприємства – це відповідальний легальний видобуток задля наповнення обласного, місцевих і державного бюджетів. КП дотримується принципів прозорого публічного звітування, здійснює постійний екологічний моніторинг та рекультивує відпрацьовані ділянки. У період війни, попри виклики, підприємство змогло зберегти ефективність роботи. Фінансово-господарська звітність засвідчує, що підприємство продовжує виконувати свої завдання, зберігаючи стратегічну важливість для регіону», – запевнив директор.

За його словами, системний розвиток підприємства розпочався з вересня 2020 року. Упродовж 2020-2025 років сукупний дохід склав майже 438 млн грн, прибуток – 115,5 млн грн, сукупний обсяг податкових і обов’язкових платежів перевищив 145 млн грн, на початок 2026 рік на рахунку підприємства накопичено понад 79 млн грн. «За цей період КП «Волиньприродресурс» у межах виконання договору спільної діяльності з ТОВ «Надровидобування» відповідно до спецдозволів видобуло майже 40 тонн бурштину і реалізовано на понад 372 млн грн. Більш як на 264 млн грн видобуто і реалізовано торфу. У 2025 році за ініціативи КП «Волиньприродресурс» розпочато процес створення Української Торфової Асоціації», – констатував Анатолій Капустюк.

Одночасно керівник назвав фактори, які гальмують розвиток підприємства. Через зведення фортифікаційних споруд і мінування території наразі не можуть розроблятися родовища з покладами міді. Друге – це безпідставне зволікання Поліського лісового офісу ДП «Ліси України» погодження вивільнення 13 га розвіданих ділянок на видобуток бурштину. «Натомість на цих площах ми постійно затримуємо нелегальних копачів з інших областей. Щодо цих фактів нами подані заяви до правоохоронних органів. Матеріали вже передані до ДБР», – стверджує Анатолій Капустюк. До перспектив розвитку він відніс розширення видобутку, в тому числі і за рахунок будівельного піску.

Заступник голови майнової комісії Ігор Лех попросив прояснити поширену у медіа інформацію про ніби то борг комунального підприємства обсягом 70 млн. грн. За словами Анатолія Капустюка, у процесі отримання спецдозволів на видобуток був укладений договір з заводом «Ізумруд» на майбутні поставки бурштину, під що КП і було перераховано 92 млн грн. Однак згодом завод припинив цей напрям діяльності та ініціював розірвання угоди. «Укладений нами додатковий договір передбачає розтерміноване повернення суми без пені, інфляційних платежів чи штрафних санкцій. Розрахунок ми призупинили у зв’язку з форсмажором – початком великої війни. Тож це – не борг, а фінансові зобов’язання, які ми спроможні закрити. Зараз залишки суми – 70 млн грн розміщені на депозиті, і за рахунок відсотків ми накопичуємо додаткові ресурси», – деталізував директор «Волиньприродресурсу».

Ігор Лех відзначив якість і деталізацію звіту керівника, а також регулярне оприлюднення результатів діяльності на сайті підприємства і рекомендував обласним комунальним закладам перейняти таку практику. Члени комісії одноголосно схвалили звіт Анатолія Капустюка, а також підтримали пропозицію продовження терміну дії контракту з ним строком на 5 років.

Серед інших погоджених профільною комісією рекомендацій – скасування орендної плати Волинському інституту післядипломної педагогічної освіти на користь проведення там ремонтних робіт, дозвіл на виготовлення ПКД дитячому територіальному медичному об’єднанню захисту материнства і дитинства та внесення змін до рішення обласної ради від 17 грудня 2025 року «Про надання згоди на прийняття з державної власності у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Волинської області окремого індивідуально визначеного майна» (йдеться про зміну калібру навчальної зброї для Центру національного спротиву).

Участь у засіданні медичної ради обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф від імені засновника взяв заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт.

Підсумки діяльності та перспективи розвитку обласного комунального закладу презентував т.в.о. директора Юрій Романішин. Він зауважив, що попри брак кадрів, ефективність служби вдалося зберегти. «На разі це ще не критичний дефіцит, але певний відтік персоналу спостерігається, як і в інших закладах охорони здоров’я. Разом із цим зауважу, що у нас не змінилась загальна кількість бригад екстреної медичної допомоги, які обслуговували населення області. Їх надалі залишається 72-і, з яких 10 лікарських та 62 бригади парамедиків. І ми чи не єдиний центр в Україні, який зміг втримати кількість бригад», – констатував він. Додавши, що волинські парамедики традиційно утримують лідерство у загальнодержавних змаганнях професійної майстерності.

Минулоріч бригадами було здійснено понад 140 тисяч виїздів, під час яких була надана медична допомога 134 тисячам осіб, майже 55 тисяч пацієнтів доправлено на госпіталізацію. Керівник центру зауважив, що у 2025 році було проведено 72 успішних серцево-легеневих реанімацій. Юрій Романішин також додав, що у співпраці з територіальними громадами було відремонтовано більшість відділень та пунктів ЕМД і запевнив, що ця робота триватиме й надалі.

Автопарк центру налічує 104 санітарних автомобілі. «Відповідно до ДСТУ, ми повинні замінювати автомобілі, термін експлуатації яких перевищує 5 років та мають пробіг понад 250 тисяч кілометрів. Цю межу перетнули 28 карет швидкої, тож оновлення парку в пріоритеті. Серед першочергових завдань залишається і будівництво укриття для оперативно-диспетчерської служби центру», – зазначив він.

За словами Юрія Романішина, персонал продовжуює допомагати українському воїнству. Минулоріч коштом колективу було придбано FPV дрони, безпілотники Mavic Pro, РЕБи, Starlinkи, а також медичне обладнання та лікарські засоби на загальну суму понад 1 млн грн. Окрім того, колективом центру було додатково зібрано 230 тисяч гривень на придбання автомобіля підвищеної прохідності для потреб 1 механізованого батальйону 141-ї ОМБр.

Заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт високо оцінив роботу працівників центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф та їх волонтерську місію з підтримки ЗСУ. «Хочу висловити усьому вашому колективу вдячність від себе особисто, від голови обласної ради Григорія Недопада та усіх депутатів за вашу самовіддану роботу та високий професіоналізм. Дякую й за те, що незважаючи на ті складні умови, ви й надалі своєчасно та якісно надаєте невідкладну допомогу. Уже сьогодні ми спостерігаємо тенденцію до збільшення кількості викликів, і навантаження на вашу службу лише зростатиме. Але я вірю, що один із найкращих медичних обласних комунальних закладів, який є взірцевим в державі, з усім впорається», – резюмував він.

Голова обласної ради Григорій Недопад, його перший заступник Юрій Поліщук, а також очільники профільних комісій Орест Маховський та Юрій Ройко відвідали обласну дитячо-юнацьку спортивну школу, ОДЮСШ з видів боротьби, ОДЮСШ «Колос» та школу вищої спортивної майстерності.

На порядку денному – безпекова складова навчально-тренувального процесу, робота закладів у період знеструмлень, розбудова спортивної інфраструктури, а також перспективи і проблемні питання у 2026 році. Найперше представники засновника проінспектували роботу обласної дитячо-юнацької спортивної школи, де тренуються понад пів тисячі вихованців від 6 до 22 років. Функціонує 5 відділень: волейбол, баскетбол, гандбол, спортивна акробатика та легка атлетика. Директор ОДЮСШ Дмитро Піддубний розповів, що з початку нового навчального року тут також розпочнуть роботу відділення з хокею та фігурного катання. Безперервний навчально-тренувальний процес у школі забезпечено і під час повітряних тривог, і у період відключень світла – є укриття та потужний генератор. За бюджетні та власні кошти, а також за сприння благодійників у закладі здійснено низку ремонтних робіт, осучаснено простір, встановлено відео-нагляд та оновлено освітлення. Відкритим залишається питання заміни вікон спортивної зали, а також встановлення вентиляційної системи в легкоатлетичному манежі. Потребують оновлення й акробатична та легкоатлетична тренувальні зали.

«З кінця 2022 року і до сьогодні наша обласна дитячо-юнацька школа, найбільша у регіоні, зазнала помітних якісних змін як у спортивному аспекті, так і в частині зміцнення матеріальної бази. Заклад охоче приймає різноманітні спортивні турніри з ігрових та неігрових видів спорту різних рівнів і є візитівкою Волині, тому ми, як засновники, намагатимемось і надалі всіляко сприяти його осучасненню та розвитку», – запевнив голова обласної ради Григорій Недопад.

ВОДЮСШ «Колос» за останні кілька років став одним із головних осередків проведення всеукраїнських важкоатлетичних турнірів. Лише упродовж 2025 року на базі школи було проведено 4 чемпіонати України та Кубок України з важкої атлетики. Загалом тут функціонує 4 відділення: важка атлетика, дзюдо, бокс та веслування на байдарках і каное. Усі відділення забезпечені сучасним спортивним обладнанням та інвентарем, а приміщення відповідають європейським стандартам. За кошт обласного бюджету тут було встановлено енергозберігаючі вікна на загальну суму 3,2 млн грн, а минулоріч проведено й модернізацію освітлення. Заклад має власне укриття, а на період блекаутів забезпечений двома потужними генераторами. Як розповіла директорка школи Олена Лейкіна, серед першочергових планів на 2026 рік – встановлення блискавкозахисту, протипожежної сигналізації та заміна вентиляції. Вона зауважила, що з боку профільного департаменту ОВА виділення коштів на ці роботи передбачені лише на листопад, тож просить сприяння у представників засновника, аби асигнування надійшли раніше, щоб вчасно виконати роботи та у повній мірі освоїти бюджетні кошти.

«Сьогодні у пріоритеті керівників обласних комунальних закладів спортивної галузі мають бути енергоощадні заходи, особливо з огляду на обмеження електропостачання та підвищення вартості енергоносіїв. Тому варто розглядати можливість встановлення сонячних станцій, які допоможуть значно знизити витрати та забезпечити енергонезалежність», – зауважив очільник облради Григорій Недопад.

Представники засновника також ознайомились із роботою обласної школи з видів боротьби. Це єдиний спортивний комунальний заклад, який не має власного приміщення. Основною базою для навчально-тренувального процесу є спорткомплекс «Динамо», який школа орендує. Як розповів директор закладу Віталій Терешкевич, орендована матеріальна база дозволяє повноцінно та безпечно проводити заняття і змагання всеукраїнського рівня. У школі функціонує 4 відділення: боротьби вільної, дзюдо, грепплінгу та сумо, заплановано також відкриття занять з нового виду спорту – панкратіон. Загалом у закладі займається майже три сотні вихованців, а заняття проводяться 14 тренерами-викладачами у секціях спортивної школи, які розташовані у різних територіальних громадах. Серед першочергових завдань – підготовка спортсменів високих розрядів та резерву для збірних команд області і України, а також якісна підготовка вихованців школи до виступів на змаганнях міжнародного рівня.

Ці та інші питання порядку денного розглянули сьогодні члени постійної комісії з питань освіти, науки, інформаційного простору, культури та мови, національного і духовного розвитку. Участь у засідання взяв перший заступник голови Юрій Поліщук.

Стратегію розвитку Заболоттівської спеціальної школи Волинської обласної ради на 2026-2030 роки на розсуд профільної комісії представила т. в. о. директора Ольга Головій. Вона зазначила, що документ націлений на створення безпечного і сучасного освітнього середовища для якісної спеціальної освіти і системної корекційно-розвиткової підтримки дітей з порушеннями інтелектуального розвитку, формування у них життєвих і соціально-побутових компетентностей, підготовки до максимальної самостійності. Серед ключових ресурсів досягнення цієї мети директорка назвала професійний розвиток педагогів; матеріально-технічне забезпечення з урахуванням особливих освітніх потреб учнів;, залучення додаткових, окрім бюджетних коштів, фінансових і матеріальних ресурсів через участь у проєктах, грантових програмах, співпрацю з благодійними та громадськими організаціями, а також соціальне партнерство та співпрацю із засновником, інклюзивно-ресурсними центрами, закладами охорони здоров’я, соціальними службами задля комплексного психолого-педагогічного супроводу учнів. Члени комісії стратегію схвалили.

Відзвітував за минулий рік роботи і в. о. директора Волинського академічного музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка Сергій Скулинець. За його словами, упродовж звітного періоду колектив театру підготував 8 прем’єр, 9 концертних програм, в тому числі і благодійних на підтримку ЗСУ, здійснювалася і гастрольна діяльність. Окрім бюджетного фінансування додатково отримано 11 мільйонів гривень від основної діяльності, велася також активна грантова та проєктна робота. Упродовж звітного року, зазначив керівник, в театрі проведено реконструкцію системи опалення, капітально відремонтовано стелю глядацької зали, встановлено протипожежну сигналізацію. Звіт члени комісії взяли до відома.

Окрім того профільна депутатська комісія більшістю голосів також підтримала ініціативу депутата Олександра Пирожика про звернення Волинської обласної ради до парламенту щодо ефективного застосування наукового потенціалу військовослужбовців, ветеранів війни, учасників бойових дій та законодавчого розширення інноваційних можливостей здобувачів наукових ступенів. Обґрунтовуючи таку необхідність, він констатував, що упродовж війни захисники показали потужний винахідницький потенціал, свідченням чого є новітні розробки у галузі оборони, які вже мають попит у світі. «Треба дати можливість прогресивним військовослужбовцям, учасникам бойових дій, ветеранам ставати здобувачами наукових ступенів і надалі творити нові вітчизняні наукову, науково-технічну, інноваційну еліти», – переконаний депутат. А для цього потребуються зміни в законодавстві, зокрема в частині можливості захистити наукове знання без навчання в аспірантурі чи докторантурі та без потреби постійного працевлаштування в науковій установі, як це передбачено підзаконними актами. Відтак, у зверненні пропонується внести зміни у ЗУ «Про вищу освіту» та «Про наукову і науково-технічну діяльність», розширивши поняття «здобувач наукового ступеня», що дасть можливість встановити рівність серед суб’єктів та учасників освітньо-наукової діяльності.

За результатами конкурсного відбору члени комісії також погодили кандидатуру Інни Хільковець на посаду директора Нововолинського наукового ліцею і, оскільки це другий термін, то, відповідно до законодавства, рекомендували голові обласної ради призначити її розпорядженням з укладанням контракту строком на 6 років.