У Національному агентстві  України з питань державної служби   розглянули звернення Волиньради щодо ситуації з реформування Національної академії державного управління та передачі у підпорядкування Кабінету Міністрів України. 
“Згідно з підпунктом 34 пункту 4 Положення про Національне агентство України з питань державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 500, НАДС в межах повноважень здійснює конкурсний відбір виконавців державного замовлення на підготовку здобувачів вищої освіти за освітнім ступенем магістра за спеціальністю “Публічне управління та адміністрування” галузі знань “Публічне управління та адміністрування” та підвищення кваліфікації державних службовців, голів місцевих держадміністрацій, їх перших заступників та заступників, посадових осіб місцевого самоврядування, укладає з ними державні контракти та контролює їх виконання.
Враховуюче зазначене, НАДС як державний замовник шляхом проведення конкурсного відбору забезпечує підготовку державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування за освітнім ступенем магістра за спеціальністю “Публічне управління та адміністрування” в закладах освіти, які найкраще відповідають критеріям конкурсного відбору виконавців державного замовлення.
У той же час інформуємо, що відповідно до Указу Президента України від 05 листопада 2020 року № 487/2020 передбачено збереження наукового, науково- педагогічного, педагогічного, освітнього потенціалу Національної академії державного управління при Президентові України (далі – Національна академія), її матеріально-технічної бази, а також забезпечення подальшого провадження освітньої, наукової діяльності, що здійснюється Національною академією, в тому числі забезпечення організації освітнього процесу, наукових досліджень та іншої діяльності, що здійснюється Національною академією, а також продовження навчання здобувачами вищої освіти та іншими особами, які навчаються у Національній академії”, – йдеться у відповіді на звернення облради.

Відповідне розпорядження підписав голова обласної ради Григорій Недопад.

Сесія відбудеться 11 лютого 2021 року о 10 годині в залі засідань обласної ради.

На розгляд сесії пропонується внести наступні питання:

1. Про внесення змін до рішення обласної ради від 25 листопада 2020 року № 1/11

2. Про зміни до Регіональної програми розвитку культури, мистецтва та охорони культурної спадщини в області на 2016-2021 роки

3. Про внесення змін до Обласної цільової соціальної програми розвитку фізичної культури і спорту на 2017-2023 роки

4. Про Програму підтримки установ виконання покарань Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, що розташовані на території Волинської області, на 2021 рік

5. Про обласний бюджет на 2021 рік та інші.

Сьогодні – Міжнародний день пам’яті жертв голокосту…Саме 27 січня 1945 року солдати 1-го Українського фронту визволили в’язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі, які залишилися в живих.
За час існування цього концтабору в ньому загинуло, за різними оцінками, від 1,5 до 2,2 млн людей. За загальними оцінками, жертвами масового знищення євреїв під час Другої світової війни, разом з 4,5 млн дорослих, стали 1,5 млн дітей.
Слово Голокост перекладається як «всеспалення» й означає систематичне переслідування і знищення (геноцид) євреїв нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933-1945 років. У ширшому розумінні, голокост – систематичне гоніння і знищення людей за ознакою їхньої расової, етнічної, національної приналежності або генетичного типу.
“Про злочини голокосту варто пам’ятати у сучасному суспільстві, усвідомлюючи жахливі наслідки геноциду і з глибокою пошаною згадуючи жертв фашистського режиму. Щоб ніколи більше людство не стикалося із проявами голокосту. Щоб світова спільнота єдналася у боротьбі з антисемітизмом, расизмом та будь-якими проявами нетерпимості. Адже, як свідчить історія, ненависть, зверхність і упереджене ставлення одних людей до інших можуть призвести до мільйонів невинних жертв і породження невиправданого зла”, – пише голова обласної ради Григорій Недопад на своїй сторінці у соціальній мережі Фейсбук.

Завершився другий етап бюджетних слухань, в ході якого депутати та представники ОДА ретельно і погалузево аналізували видатки на всі заклади обласної комунальної власності, які будуть здійснюватися з обласного бюджету у 2021 році.  Фактично сьогодні був день підсумків і прогнозів.

 Директор департаменту фінансів ОДА Ігор Никитюк  нагадав присутнім депутатам, що в  2020 році обласний бюджет не виконано на 30 млн грн, а крім того,  маємо 12 млн грн кредиторської заборгованості.   Вільних залишків очікуємо  в сумі 5,3 млн грн.

В 2021 році фінансисти планують ріст до фактичного виконання бюджету на рівні 12%. “В минулому році планувалися ріст на рівні 7,5% до показників 2019 року. Є сподівання, що ситуація буде покращуватися і стабілізується”, – висловив оптимістичний прогноз Ігор Никитюк. Але, водночас, додав, що лише зарплатний бюджет в обласних комунальних закладах збільшується на 28%, тому планується, що 2021 рік буде складнішим , ніж попередній.

Обсяги обласного бюджету по доходах   –  2,4 млрд грн.  З них  1,7 млрд – загальний фонд,  0,7 млрд грн – спеціальний. Основне джерело доходів обласного бюджету – податок з доходів фізичних осіб.

За інформацією Ігоря Никитюка, близько 60% видатків будуть здійснюватися за рахунок міжбюджетних трансфертів,  що  надходять з державного бюджету. Власні доходи – лише 990,5 млрд грн.

Що отримаємо від держави?

Буде збільшено обсяги базової дотації на 11,5 %,  або на  12,5 млн грн. Вона становитиме 121,4 млн грн.

Очікується збільшення освітньої субвенції   на 9,9% порівняно з минулим роком. В це плюс 29 млн грн. Загальний обсяг – 323,8 млн грн.

Субвенція на підтримку закладів охорони здоров’я  збільшується на 0,6%, або на 450 тис. грн і становитиме майже 77,5 млн грн .

Додаткова дотація, яка спрямовується на установи, що не фінансуються з НСЗУ  та на освітні заклади буде зменшена на 24,6%, або на 77, 4 млн грн. “Що означає для нас  зменшення  цієї дотації? Держава змушує місцеві влади проаналізувати мережу закладів, їхню ефективність, соціальну віддачу і на основі цього приймати рішення щодо оптимізації чи самої мережі, чи в рамках кожного окремого закладу. Це – об’єктивна реальність, у яку ми зайшли. В 2020 році було 317 млн грн додаткової дотації, а в 2021 році – 249 млн грн. Цей мінус – дуже суттєвий. Є така пропозиція, щоб обсяг додаткової дотації, який надійшов в обласний бюджет, максимально зберегти в обласному бюджеті. Рівненська та Львівська обласні ради залишають в своїх бюджетах по дві третини цієї дотації, а решту розприділяють на теритріальні громади. Сьогодні частина коштів вже розприділена  і громади   ці  доходи  запланували в своїх бюджетах. Тут не може бути коригувань, але те, що не розподілене потрібно залишити  в обласному бюджеті”, – висловив свою позицію голова постійної комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики Орест Маховський.  

Таку ідею підтримує голова обласної ради Григорій Недопад.  “Час – не простий, але нам доведеться в ньому працювати. 2021 рік буде   для нас  роком непростих рішень. Маємо багато закладів, які фактично обслуговують громади і не підтверджують статусів обласного закладу,  тому будемо звертатися до окремих громад щоби  місцеві заклади залишалися на їхньому фінансуванні. У свій час їх передавали в обласну комунальну власність, прийшов час – повертати”, –  вважає Григорій Недопад.

Загалом, в ході сьогоднішніх слухань зазначалося, що   бюджети територіальних громад 2020 року  здебільшого  виконані. Є проблема в обласного центру, де невиконання на рівні 100 млн грн і в  обласному бюджеті – 30 млн грн. Окремі ж громади мають перевиконання. “Тобто стабільність виконання бюджетів громад вища, ніж ті ризики, які має обласний бюджет”, – наголошує голова бюджетної комісії.  Він також нагадав колегам, що 40 млн грн потрібно буде заплатити за енергоносії в обласних закладах охорони здоров’я, а крім цього, ще є додатковий запит від них на понад 17 млн грн.

 Загалом  80% видатків обласного бюджету буде спрямовано  на галузі освіти та охорони здоров’я.

“Бюджету розвитку  майже немає. Є 22,4 млн грн.  З них 15 млн грн буде спрямовано  в ковідний фонд, 5,9 млн грн – на реконструкцію приймального відділення обласної клінічної лікарні  і 1,5 млн грн на капітальний ремонт приміщення Горохівського психоневрологічного інтернату”, – пояснив Ігор Никитюк.   

Головний фінансист області наголосив на важливості  збалансувати доходи та витрати обласного бюджету. В першу чергу, згідно з нормативними документами, потрібно провести погашення кредиторської заборгованості.

 Між тим, голова бюджетної комісії Орест Маховський вважає, що потрібно врахувати окремі позиції, яких не передбачено у проєкті обласного бюджету, але вони були озвучені в ході бюджетних слухань. Йдеться про видатки на співфінансування реконструкції будиночків Лесі Українки в Колодяжному, фінансування протипожежних заходів у закладах охорони здоров’я, а також інших потреб цих закладів, щоби вони   могли нормально законтрактуватися з НСЗУ.  Крім того, Орест Маховський пропонує передбачити видатки на здійснення матеріальної допомоги волинянам, які мають проблеми зі здоров’ям чи потрапили в складні життєві обставини.

У департаменті фінансів кажуть, що чекатимуть остаточних рекомендацій від   бюджетної комісії, а потому внесуть в раду оновлений проєкт обласного бюджету. Ігор Никитюк просить прийняти головний кошторис області якомога швидше.

У сьогоднішніх слуханнях взяли участь перший заступник голови облради Юрій Поліщук, заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт, депутати обласної ради Юрій Ройко, Андрій Козюра, Володимир Бондар, Олександр Пирожик, Олександр Бик та Віктор Козак.

В обласній раді продовжилися засідання другого етапу бюджетних слухань, в ході якого депутати, представники ОДА та керівники комунальних закладів аналізують проєкт обласного бюджету на 2021 рік. Cьогодні аналізували видатки на галузь культури.

Модератор заходу – голова постійної комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики Орест Маховський. На початку він, за традицією, озвучив загальну картину. Йдеться про невиконання обласного бюджету на 30 млн грн, зареєстровану загальну кредиторську заборгованість на суму в 12 млн грн і досить невелику прогнозну суму вільних залишків у 5 млн грн. Голова бюджетної комісії почав діалог з керівниками закладів культури з того,що галузь повинна рухатися до іншої моделі фінансування, а саме: кошти – не на установу, а на культурну послугу.

В слуханнях взяли участь голова обласної ради Григорій Недопад, перший заступник голови облради Юрій Поліщук, заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт, депутати обласної ради Юрій Ройко, Андрій Бокоч, Володимир Бондар, Олександр Пирожик, Михайло Скопюк, Ярослав Матвійчук.

КОГО СЛУХАЛИ?

На сьогоднішні слухання прийшли керівники таких закладів: – директор Волинського фахового коледжу культури і мистецтв імені І.Ф.Стравінського Волинської обласної ради Василь ПАНАСЮК; – директор Волинського академічного обласного українського музично- драматичного театру імені Т.Г.Шевченка Анатолій ГЛИВА; – директор Волинського академічного обласного театру ляльок Данило ПОШТАРУК; – директор Волинської обласної філармонії Сергій ЄФІМЕНКО; – директор Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки Людмила СТАСЮК; – директор Волинської обласної бібліотеки для юнацтва Алла ЄФРЕМОВА; – директор Волинської обласної бібліотеки для дітей Наталія ГРАНІЧ; – директор Волинського краєзнавчого музею Оксана ВАЖАТКО; – директор Адміністрації державного історико-культурного заповідника у місті Луцьку Павло РУДЕЦЬКИЙ; – директор Адміністрації державного історико-культурного заповідника „Стародавній Володимир” у місті Володимирі – Волинському Володимир ПИКАЛЮК; – директор Обласного науково-методичного центру культури Любов РОЖНОВА; – директор Музею історії сільського господарства Волині – Скансен Олександр СЕРЕДЮК; – в.о. директора Заслуженого народного ансамблю пісні і танцю України “Колос” Ольга ЮЦ; – керівник Редакційно-видавничої групи “Науковий центр історичних студій Волині” Микола КУЧЕРЕПА. БЮДЖЕТ ГАЛУЗІ

За даними пояснювальної записки до проєкту бюджетного рішення, видатки загального фонду для головного розпорядника коштів обласного бюджету управління культури, з питань релігій та національностей на 2021 рік збільшені на 24% у порівнянні з уточненими показниками нинішнього року і становлять 158 млн 877,8тис. гривень. В загальному обсязі видатків загального фонду враховано освітню субвенцію в сумі 4 млн 129,8 тис. гривень (Волинський коледж культури і мистецтв ім. І.Ф. Стравінського). Видатки спеціального фонду сформовані за рахунок власних надходжень бюджетних установ та становлять всього 2 млн 848,9тис. гривень.

Обсяг видатків на виплату заробітної плати в обласних комунальних закладах культури становить 138 млн 426,1тис. гривень. Всі ці виплати “лягають на плечі” обласного бюджету. Видатки на оплату комунальних послуг та енергоносіїв на 2021 рік враховані в сумі 5 млн 431,7тис. грн. На 23% збільшується фінансова підтримка театрів, фiлармонiї, художніх і музичних колективів. Загалом на ці видатки спрямовується 56 млн 427,5тис. грн фінансового ресурсу. На заходи Регіональної програми розвитку культури, мистецтва та охорони культурної спадщини в області на 2016-2021 роки передбачається 1 млн 870 тис.грн. Порівняно з нинішнім роком цих коштів більше на 30,3%. Ще 2 млн 89 тис. грн спрямовується на інші регіональні програми галузі культури. З них лише 360 тис. гривень заплановано на реалізацію регіональної програми з відзначення 150-річчя від дня народження Лесі Українки.

ПІДГОТОВКА ПРАЦІВНИКІВ КУЛЬТУРИ – ДОРОГОВАРТІСНА

Першим слухали керівника Волинського фахового коледжу культури і мистецтв імені І.Ф.Стравінського Волинської обласної ради Василя Панасюка. Він нагадав обранцям громади, що нинішній коледж об’єднав в минулому три різні училища, а саме музичне, образотворчого мистецтва та культури і мистецтв.

“Нам оптимізовуватися вже немає куди”, – вирішив випередити низку депутатських запитань Василь Панасюк. Він повідомив, що в нинішньому році вже не набирали студентів у відділ бібліотекарів, а загалом регіональне замовлення зменшилося на 20 осіб, тому відбулися зменшення кількості студентів майже в усіх відділах. Голова бюджетної комісії Орест Маховський поцікавився,чи багато студентів готові платити за навчання в коледжі.

Василь Панасюк пояснив, що специфіка підготовки працівників сфери культури потребує дуже дорогого навчання і батьки не завжди мають змогу заплатити такі суми. Скажімо, курс підготовки одного фахівця на музичному відділенні вартує від 400 до 500 тис. грн, а в академічному хорі – усі 600 тис. грн. При цьому директор коледжу переконує, що на Волині бракує працівників культури і регіональне замовлення не забезпечує всіх потреб. “Оптимізація видатків – це не обов’язково скорочення викладачів та студентів, а економне використання коштів. Скажімо, в цьому році ви запланували збільшення видатків на енергоносії на 32%”, – наголосив голова обласної ради Григорій Недопад.

Керівник коледжу відповів, що ріст пов’язаний з підвищенням тарифів. Між тим, голова обласної ради наполягає, щоб керівники закладів бюджетної сфери відповідальніше ставилися до процесів закупівель та укладання договорів з постачальниками, оскільки сьогодні можна знайти постачальників газу та електроенергії, які запропонують меншу ціну. Серед найгостріших проблем коледжу – потреба у видатках на протипожежні заходи в актовому залі, а також утеплення стін.

ТЕАТРИ – ЦЕ НЕ ШОУ-БІЗНЕС

Для обох волинських обласних театрів минулий рік був дуже складним у плані залучення коштів від власної діяльності. Тривалий час театри були закриті для відвідувачів, або працювали в умовах карантинних вимог.

Значно зменшилися кошти надходжень від оренди у Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Т.Г.Шевченка через те, що масових заходів проводилося значно менше. В цьому році театри відновлять роботу лише 30-31 січня і до прогнозів власних заробітків ставляться обережно. Разом з тим, депутати рекомендують все ж таки подбати про таке збільшення, попередньо розробивши стратегію розвитку. Ці завдання ставляться не стільки керівникам театрів, а профільному управлінню ОДА. На цьому наголошували депутати Юрій Ройко та Володимир Бондар.

Неодноразово керівникам театрів пропонувалося підняти ціни на квитки, які порівняно із аналогічними закладами в інших обласних центрах, є меншими. Директор Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Т.Г.Шевченка Анатолій Глива каже, що ціни на квитки підняли до 60-80 грн, а похід на виставу камерної сцени вартує 150 грн. “Ми поставили таку ціну на виставу “Фрекен Жулі”. В результаті прийшли здебільшого друзі акторів”, – каже пан Глива.

ок – 40 грн. Директор Данило Поштарук вважає, що вона не може бути вищою у Волинській області, де низький рівень зарплат. Данило Поштарук переконував, що високу ціну люди готові заплатити лише на продукт шоу-бізнесу, до якого театри не належать. “Але який рівень культури ми матимемо в результаті?”, – запитує він обранців громади.

Голова обласної ради Григорій Недопад вважає, що менеджменту театрів потрібно краще працювати з територіальними громадами та комунальними закладами і наполегливіше пропонувати свої послуги. Таким чином, театри наповнюватимуть власні бюджети, а волиняни матимуть змогу насолодитися їхнім мистецтвом. Таку ідею підтримали Орест Маховський та Ярослав Матвійчук.

“Культуру потрібно обов’язково підтримувати. І не тільки тому, що це – патріотично. Ми повинні вирвати своїх дітей з тенет гаджетів. Вони повинні всебічно розвиватися. Скорочувати заклади культури – не правильно, бо за цим – духовна деградація”, – вважає Григорій Недопад.

ЄДИНА ФІЛАРМОНІЯ БЕЗ КОНЦЕРТНОГО ЗАЛУ

Нагадаємо, ця тема – не нова. І те, що волинська філармонія – єдина в Україні без власного концертного залу обранці минулої каденції зафіксували для себе в ході Дня депутата. Однак, сьогодні всі зійшлися на думці, що у нинішньому кризовому році тема концертного залу – точно не на часі. Директор Сергій Єфіменко нагадав лише, що при умові функціонування концертного залу філармонія могла би додатково заробляти по 2 млн грн в рік.

В минулому році артисти філармонії менше працювали через ковідний карантин. Директор Сергій Єфіменко каже, що у зв’язку з цим їм були зняті надбавки, а зекономлені кошти витратили на ремонт даху. Власні доходи філармонія інвестує в інвестиції, які в майбутньому також приносять певні прибутки.

БІБЛІОТЕКИ ПЕРЕКОНУЮТЬ ВОЛИНЯН, ЩО ЧИТАТИ МОДНО

Усі три обласні бібліотеки в минулому році призвичаїлися працювати в умовах карантину та освоїли нові цифрові технології. Бюджети закладів поповнюються через активну проєктну діяльність, проводяться вебінари та інші заходи задля популяризації читання книг.

Серед проблем називають відсутність коштів на передплату періодичних видань. Директор Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки Людмила Стасюк також звертає увагу депутатів на потребу у видатках на благоустрій біля бібліотеки та впорядкування клумб біля пам’ятника Олегні Пчілці.

Голова обласної ради Григорій Недопад каже, що це питання потрібно вирішувати в комплексі з благоустроєм наближених міських територій.

РІК ПІД ЗНАКОМ ЛЕСІ

До 150-річчя з Дня народження Лесі Українки готуються майже всі заклади культури області, однак, чи не найбільше клопотів у Волинського краєзнавчого музею. Філією цього закладу є музей-садиба поетеси в Колодяжному. В цьому році очікується проведення реконструкції Лесиних будиночків. Попередньо відомо, що проєкт буде фінансуватися з коштів ДФРР на суму 11 млн 400 тис грн. Для цього в обласному бюджеті потрібно передбачити 1 млн 140 тис. грн. Крім того, за інформацією директора Оксани Важатко, головний музей області подав проєкти на Український культурний фонд та на “Польща-Україна-Білорусь”.

ДЕРЖАВНІ ЗАПОВІДНИКИ – НЕ ДЕРЖАВНІ?

З обласного бюджету фінансуються Адміністрації державних історико-культурних заповідників у місті Луцьку та “Стародавній Володимир” у місті Володимирі-Волинському. Попри присутність у назвах слова “державний”, заповідники не отримують коштів з державного бюджету на своє утримання. Керівники кажуть, що через Міністерство культури фінансуються тільки національні заповідники.

Голова обласної ради Григорій Недопад дав доручення з’ясувати перспективи зміни статусів наших заповідників. Можливо, обласна рада звертатиметься з відповідним зверненням до Уряду. Серед найактуальніших проблем – потреба у видатках для заповідника “Стародавній Володимир”. 160 тис. грн потрібно виділити для проведення ексгумації тіл людей, які захоронені поблизу валів городища. Саме на цьому місці колись була в’язниця і там гинули люди. Крім цього, заповіднику потрібні кошти в сумі 35,5 тис. грн на проведення експертизи ескізного проєкту “Вали городища”. Виділити ці кошти колег переконував депутат Ярослав Матвійчук. Керівник заповідника Володимир Пикалюк сподівається, що знамениті вали увійдуть про фінансування в рамках державного проєкту “Велика реставрація”.

Голова бюджетної комісії Орест Маховський скептично ставиться до такої інформації, бо досі кошти на цей проєкт в держбюджеті не передбачені.

Депутат Андрій Бокоч вважає, що зробити на базі володимирських валів привабливий туристичний комплекс для Волині має бути питанням честі.

ХТО ФІНАНСУВАТИМЕ СКАНСЕН і “КОЛОС”?

На фінансування Музею історії сільського господарства Волині – Скансен в обласному бюджеті передбачено 750 тис. грн. Директор Олександр Середюк каже, що цих коштів вистачить тільки на половину року.

Він просить обласну раду визначитися з майбутнім музею і переконує, що у випадку, якщо обласна рада відмовиться від своєї частки власності цього закладу, то йому буде простіше знайти іншого інвестора. Нагадаємо, обласній раді належить 51% музею-скансена в Рокинях і до цієї частки не належать старовинні будівлі, які формують ліквідну частину закладу і приносять комерційні прибутки.

На пів року вистачатиме й видатків для Заслуженого народного ансамблю пісні і танцю України “Колос”. про це під час слухань говорила в.о. директора Ольга Юц.

Депутати пропонують розглянути можливості щодо передачі цього ансамблю у комунальну власність місцевої територіальної громади. Голова обласної ради Григорій Недопад ще раз висловив співчуття колективу через непоправну втрату – смерть багаторічного керівника  Олександра Огородніка.

КНИГА В ЕЛЕКТРОННІЙ ВЕРСІЇ- НА ЧАСІ

Учасники слухань також провели дискусію щодо видатків на редакційно-видавничу групу “Науковий центр історичних студій Волині”, яка понад 10 років готує книги “Реабілітовані історією” і “Книга скорботи”. Цьогоріч бюджет установи – 220 тис. грн, з яких 140 тис. грн пропонується спрямувати на видавництво книг. Керівник групи Микола Кучерепа каже, що зарплатного бюджету вистачить тільки на один квартал.

Керівник апарату обласної ради Дмитро Дубняк озвучив свою пропозицію щодо оприлюднення напрацювань наукового центру в мережі інтернет, як це зробили їхні колеги з інших областей.

Таку ж ідею підтримує голова обласної ради Григорій Недопад: “Книга в електронній версії – сьогодні на часі. І це вихід із ситуації в умовах жорсткого бюджету” .

  Депутати-учасники слухань подякували керівникам закладів культури за ту важливу місію, яку вони виконують , але просять розуміння щодо потреб в оптимізації окремих видатків через складну бюджетну ситуацію і не зовсім втішні економічні прогнози на 2021 рік.