Участь у засіданнях взяли заступники голови обласної ради Юрій Поліщук та Григорій Пустовіт, заступник керуючого справами, депутат Волиньради Юрій Ройко, управлінці та представники медичної спільноти області.

Потреба у переформатуванні уже створених при закладах охорони здоров’я Наглядових рад виникла у зв’язку зі змінами, внесеними урядовою постановою, щодо процедури відбору незалежних членів таких наглядових органів на конкурсній основі. Новація стосується лікарень державної і комунальної форми власності, які надають спеціалізовану медичну допомогу та уклали договори з НСЗУ. Мета – ефективне управління та розвиток завдяки співпраці усіх зацікавлених сторін: власників медзакладів, їхніх керівників та пацієнтів.

Сьогодні на комісіях оголосили конкурс на заняття посад незалежних членів до наглядових рад 4-х обласних комунальних закладів – клінічної лікарні, територіального медичного об’єднання захисту материнства і дитинства, інфекційної та психіатричної лікарень. Відповідно до вимог кандидат на посаду у члени наглядової ради повинен мати вищу освіту, досвід роботи у галузі охорони здоров’я, економіці, банківській сфері, фінансах, управлінні чи правознавстві та не мати судимості, крім того затверджено текст оголошення про проведення конкурсного відбору, строк подачі документів. Відповідні інструкції будуть надіслані медичним закладам для оприлюднення.

40 переможців предметних олімпіад, учнівських конкурсів, творчих і технічних змагань різних рівнів візьмуть участь в освітньо-практичному проєкті «Безпечні разом – наука першої допомоги для українців і поляків». У подорож до польського міста Чєхоцінек молодь провели перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук, очільниця освітньої депутатської комісії Ольга Омелько, керівниця обласної Малої академії наук Тетяна Михалюк, а також батьки.

Міжнародна освітня ініціатива охоплює молодь віком 14-18 років з Польщі та України і спрямована на підвищення екологічної обізнаності, розвитку технічних навичок та зміцнення міжнародної співпраці. Втілюють проєкт Фундація Трансгранична «Центр Діалогу Культур» і громадська організація «Еко Туризм Клуб». Упродовж 10-денного вишколу учасники здобуватимуть знання через практичні заняття та навчальні екскурсії. Програма включає створення розумних прибиральних роботів, виготовлення екологічної косметики, а також лекції та панельні дискусії. Під час тренінгів опанують навички з надання першої допомоги, навчатимуться діяти в кризових ситуаціях, долати стрес та працювати в команді. Молодь обох країн також відвідає центри екологічної освіти, підприємства з переробки відходів і національні парки.

«Проєкт організовано польською Фундацією Розвитку відновлюваної енергетики та Охорони здоров’я за підтримки польсько-української Ради обміну молоді та при співфінансуванні з Фонду розвитку системи освіти Польщі. Мета – покращити екологічні, технічні та соціальні компетенції молоді, надихнути їх на дії для захисту навколишнього середовища. А польсько-українська інтеграція сприяє обміну досвідом, налагодженню стосунків та розвитку мовних навичок», – розповіла директорка Волинської МАН Тетяна Михалюк.

«Вам випала нагода не просто здобути нові знання та поділитися власним досвідом. Це унікальний шанс стати тією людиною, яка рятує довкілля і життя. Ви маєте можливість стати свідомими еко-лідерами і просувати екологічні цінності у своїх громадах. У вас є й інша місія – продемонструвати, що українські юнаки і дівчата освічені, талановиті, ініціативні, патріотичні, гідні лідерства і поваги та здатні зробити свій внесок в єднання молоді Європи. Старанно опановуйте нове, діліться власними здобутками, набирайтеся вражень і досвіду, започатковуйте дружні взаємини, щоб усе було Україна!», – висловив побажання перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук.

На зустрічі також були присутні заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт, депутат Волиньради Андрій Бокоч, почесний консул Литовської Республіки в Луцьку Сергій Мартиняк, а також радниця – посланниця Посольства Литовської Республіки в Україні пані Юргіта Янкунєнє.

Під час робочої зустрічі з Надзвичайною і Повноважною Посолкою Литовської Республіки в Україні пані Інгою Станітє-Толочкєнє обговорили співпрацю в питаннях спільного історичного минулого, плани з відзначення 600-річчя з’їзду монархів у Луцьку, а також міжрегіональне співробітництво литовських та волинських громад.

«Нам дуже приємно бути на Волині. В нас багато спільних історичних віх, зокрема і з’їзд монархів. Це перший саміт європейських лідерів, який відбувався саме в Луцьку», – зазначила пані Посол. Вона додала, що однією з цілей є також налагодження тристоронньої співпраці між істориками Литви, Польщі та України для кращого вивчення спільного минулого.

Голова Волиньради висловив вдячність за постійну допомогу литовського народу у боротьбі України проти російських окупантів. «Нас із Литвою пов’язує спільна історія, свідком якої є Луцький замок. Ми готові до співпраці і заради майбутнього в питаннях культури, бізнесу та розвитку наших громад», – наголосив Григорій Недопад.

Семінар-практикум на таку тему організував Хаб територіального та місцевого розвитку Європейської асоціації місцевої демократії (ALDA). Участь в обговоренні взяли міжнародні експерти, фахівці з академічних кіл, організацій громадянського суспільства та місцевих органів влади. Волиньраду представляв заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.

Зокрема, учасники обговорили досвід ALDA у розробці та впровадженні методології «Лабораторії живих громад» в рамках проєкту «Erasmus+Up2You». Він має на меті сприяти співпраці між організаціями громадянського суспільства та вищою освітою у просуванні сталого та інклюзивного розвитку їхніх громад. Така співпраця може призвести до інноваційних рішень складних соціальних проблем, передачі знань і навичок, а також до посилення залучення громади.

В рамках заходу також відбулась інтерактивна дискусія, під час якої учасники поділилися думками щодо методів та підходів, орієнтованих на громаду для досягнення цілей сталого розвитку.

Ці теми стали предметом неформального і відвертого діалогу за участю очільника Волиньради Григорія Недопада, начальника ОВА Івана Рудницького, голів громад, районних адміністрацій і рад та головної податківиці області Оксани Левчук.

Узгоджувальна зустріч відбулася в контексті визначення пріоритетів фінансування та планування бюджетів на наступний рік, а також пошуку прихованих резервів для збільшення спроможності громад та тіснішої взаємодії задля досягнення спільного результату.

Начальник ОВА Іван Рудницький зазначив: незважаючи на те, що на час дії воєнного стану повноваження розпоряджатися обласним бюджетом передано до облвійськадміністрації, рішення про спрямування основних видатків, розподіл асигнувань від перевиконання обласного бюджету, пріоритетні напрямки діяльності визначаються за узгодженням з очільниками фракцій та головою обласної ради. Такої ж узгодженості рішень керівники області прагнуть домогтися і від лідерів громад. Попри те, що від загальної суми перевиконання доходів на Волині обласному бюджету належить менше 20%, половину понадпланових поступлень обласною скарбницею спрямовано на вирішення нагальних проблем громад. Найгострішою, за словами Івана Рудницького, був стан місцевих доріг, через який окремі населені пункти роками не мали пасажирського сполучення, і на що найчастіше нарікали мешканці. Але значна кількість ОТГ проігнорувала заклик ОВА виділити співфінансування для вирішення проблеми. Більша половина громад не відгукнулася й на ініціативу запровадження місцевих програм соціальної підтримки ветеранів та членів їхніх родин, а також ВПО.

Керівники області наголошували, що не мають претензій до неспроможних громад, проте зазначали, що в час війни заможні ОТГ зобов’язані вкладатися більше, особливо, коли йдеться про спільні цілі. «На Волині нам точно нічого ділити, бо працюємо на загальний результат. Є ефективні інструменти взаємодії – муніципальне співробітництво, Коордрада – як майданчик для вирішення актуальних питань, а також розуміння пріоритетних напрямків. До таких, наприклад, належать інвестиційні паспорти та стратегії розвитку громад. Це потужний потенціал для розвитку територій за рахунок релокованого бізнесу, міжнародних проєктів та іноземних інвестицій. Але 40% громад не мають цих важливих документів», – зауважив голова обласної ради Григорій Недопад.

Крім допомоги силам безпеки і оборони пріоритетними для фінансування на наступний рік в області визначено підтримку ветеранів та членів їхніх родин, капітальну реконструкцію опорних шкіл, придбання шкільних автобусів та відновлення доріг по маршруту їхнього курсування, ремонт дитсадків та медзакладів. «Ті, хто тримають оборону на фронті, повинні бути впевнені, що їхні родини вдома отримують базові послуги належної якості», – зазначив Іван Рудницький.

Що ж до можливостей наростити спроможність громад, то для їх визначення було детально проаналізовано дохідну і видаткову частини місцевих бюджетів у фактичних цифрах та порівняльній динаміці. За словами керівниці податкової служби в області Оксани Левчук, громади мають суттєвий прихований потенціал для збільшення доходів. Серед головних чинників вона назвала детінізацію економіки (подолання практики «зарплати у конвертах», неофіційного працевлаштування, торгівлі пальним без ліцензій, заниження виторгу підакцизних товарів тощо), прозорий облік сільгоспугідь, нівелювання суттєвого дисбалансу орендної плати за паї, а також оптимізацію місцевих податків і зборів, які в багатьох громадах встановлені нижче рекомендованої законодавством межі.

З нагоди державного свята, яке співпадає з Днем Хрещення Русі-України та вшануванням державотворця Київського князя Володимира Великого, в одному з перших християнських храмів – церкві Івана Богослова відправили символічне богослужіння, яке очолив митрополит Луцький і Волинський Михаїл.

До святочної відправи доєдналися голова обласної ради Григорій Недопад, очільник Волинської ОВА Іван Рудницький, представники органів влади, а також духовні лідери різних конфесій, зокрема ординарій Луцької дієцезії римсько-католицької церкви єпископ Віталій Скомаровський та екзарх Луцький Української греко-католицької церкви єпископ Йосафат.

На знак шани тих, хто творив українську державність, а також віддав життя за її захист, до пам’ятного фотостенду «Герої Небесної Сотні – загинули за єдність України» та до пам’ятника видатного державотворця Михайла Грушевського поклали квіти.

Символом Дня Української Державності стали чотири тризуби, які уособлюють боротьбу, незалежність, історію та ідентичність. Ця пам’ятна дата покликана нагадувати, що українське державотворення має понад тисячолітню традицію, а його витоки – у Київській Русі, середньовічній державі, центром якої був Київ.

В урочистостях з нагоди символічної дати відкриття інтерактивної історичної інсталяції взяв участь перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук.

Створення музейного простору «Окольний замок» стало можливим завдяки співпраці Європейського Союзу та Луцької міської ради в реалізації проєкту «Нове життя старого міста: ревіталізація пам’яток історико-культурної спадщини Любліна і Луцька». Донором проєкту стала Програма транскордонного співробітництва – 2014-2020 Європейського інструменту сусідств. В межах цього проєкту фахівці провели ремонтно-реставраційні роботи у Вежі князів Чарторийських з оборонним муром та монастирі єзуїтів, провели їх археологічне дослідження та розчищення, розкопали і відреставрували засипаний ґрунтом і будівельним сміттям 18-метровий коридор, що сполучає відомі та новознайдені підвали. Загальна площа нововідкритих підземних галерей складає 700 кв. м.

«Ця територія була десятиліттями занедбаною й недоступною для відвідування. Десятки годин перемовин, тисячі сторінок документів, сотні годин розкопок і реставрацій – все заради того, щоб сьогодні сюди могли зайти люди. Зараз Музейний простір «Окольний замок» – потужна туристична принада на мапі Луцька, Волині й України. Територія давніх підземель налічує 18 кімнат, 4 коридори, вежу ХVI ‒ ХVII століть, атмосферні внутрішній та зовнішній дворики», – розповіла начальник відділу з науково-експозиційної роботи Оксана Штанько. Крім того, до річниці Окольного замку історики представили нові знахідки – кухлі, мініатюрну посудинку та фрагменти оздоблення, а також презентували фотопроєкт «Луцьк 1925-2025».

«Два роки, здається, небагато. Але за цей час тут відбулися безліч заходів, в числі яких і краєзнавчі конференції, і колаборації з навчальними закладами, презентації та багато іншого. Окольний замок поряд із Луцьким замком став обличчям нашого міста та Волині загалом. Тому щиро бажаю усій команді нових, цікавих відкриттів та знахідок, а відвідувачам – отримувати чудові враження від екскурсій», – зазначив Юрій Поліщук.

Презентація інклюзивного та комфортного простору комплексної підтримки для дітей, чиї права були порушені, відбулася за участі омбудсмана Дмитра Лубінця, очільників області Григорія Недопада та Івана Рудницького, Луцького міського голови Ігоря Поліщука, а також партнерів, які профінансували проєкт, – представників ООН, ЮНІСЕФ та Надзвичайної і Повноважної Амбасадорки Королівства Норвегія в Україні.

Центр захисту прав дитини на Волині функціонуватиме за моделлю Барнахус – це ефективна система роботи з дітьми, що постраждали від насильства або стали свідками такого, в безпечному просторі. Кімната для опитування дитини, з якою працюватиме психолог, обладнана відео- та аудіозаписуючою апаратурою, за усім з сусіднього кабінету спостерігатимуть і документуватимуть свідчення дітей правоохоронці та експерті команди. Одночасно – це і місце підтримки, дружнє середовище, яке мінімізує наслідки травматизації дітей, отриманої через війну чи складні життєві обставини, а також майданчик для взаємодії волонтерів, громадських організацій та державних органів, проведення тренінгів, круглих столів, майстер-класів, освітніх та культурних заходів.

Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець наголосив, що відкриття такого центру на Волині обумовлено наявністю на території області єдиного пункту пропуску, через який повертаються з окупації та депортації діти. «Вже повернуто 1415 дітей, всі вони проходять через такі центри. Зрозуміло, що такий простір має бути не один. Саме свідчення дітей про злочини рф лягли в основу рішення Міжнародного кримінального суду про переслідування російського диктатора та його уповноваженої з прав дітей», – зазначив омбудсман. Він також зазначив, що особлива увага приділятиметься тим, хто постраждав внаслідок воєнних дій в Україні, чиї батьки загинули, зникли безвісти або знаходяться в полоні. Проте, звісно, надаватиметься психологічна, правова та соціальна допомога неповнолітнім, які стали потерпілими, свідками кримінальних правопорушень або потрапили у конфлікт із законом.

Подяками, а також особливими відзнаками – відбитками долонь повернутих з депортації українських дітей – Дмитро Лубінець нагородив партнерів, які допомогли створити і обладнати черговий центр. Зокрема: головну посолку в Україні Королівства Норвегії пані Хелен Санд Андерсен, голову Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні Муніра Мамедзаде та радницю з питань захисту представництва Управління Верховного комісара ООН у справах біженців Марину Краснопольську.

Високоповажна пані посол Хелен Санд Андерсен зазначила, що підтримавши 4 пункт мирного плану Президента України, Норвегія докладає максимум зусиль не лише для повернення з окупації чи викрадених росією українських дітей, але й створення середовища для їхньої інтеграції. «Ми допомагаємо створити систему, яка б повернула їх не лише фізично, а й ментально, сформувати безпечне і сприятливе середовище, аби діти, які живуть тут щодня у страху, невизначеності і непевності, могли щасливо зростати і навчатися. Норвегія стоїть поруч з вами зараз і буде підтримувати на шляху відновлення і квітучого майбутнього», – запевнила амбасадорка.

«Повернення дітей – це майбутнє відновлення України. Розбудова мережі центрів захисту прав дітей – це не одноразова наша реакція на проблему, а постійна інвестиція на десятиліття. Реформувати систему захисту прав дітей ЮНІСЕФ допомагає не лише на національному, а й регіональному рівнях. І такі центри – одна зі складових великої екосистеми, яка допоможе адаптуватися і стати повноцінними громадянами своєї країни не лише дітям з окупації чи депортації, але й тим, хто повернеться з країн ЄС», – зазначив Представник ЮНІСЕФ в Україні Мунір Мамедзаде.

Вдячність партнерам за різнобічну підтримку висловив і голова Волиньради Григорій Недопад: «Діти – це наше все. Повертаючи їх до повноцінного життя, ми повертаємо майбутнє держави. Відкриття Центру захисту прав неповнолітніх – знаковий день для Волині. Я також вдячний і за безліч інших важливих проєктів, які ЮНІСЕФ та інші міжнародні партнери допомогли вже реалізувати або ще втілюють на території області. Спасибі і команді Уповноваженого з прав людини за спонукання та співпрацю у захисті прав і свобод дорослих і малих. Адже це те, що ми сьогодні відстоюємо зі зброєю в руках, це ті цінності, які дозволяють нам бути повноправними членами європейського та світового цивілізаційного простору».

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини та члени його команди зустрілися з керівним активом області під час традиційної оперативної наради за участю начальника ОВА Івана Рудницького, голови обласної ради Григорія Недопада, очільників РВА і громад, керівників правоохоронних органів та військових формувань, а також окремих структурних підрозділів і територіальних органів виконавчої влади.

Дмитро Лубінець зазначив, що від початку повномасштабного вторгнення кількість звернень до Офісу Уповноваженого з прав людини зросла втричі. З понад 120 тисяч заяв, які надійшли цього року, майже 3 тисячі – від волинян. Більшість стосується полонених та зниклих безвісти за особливих обставин, решта – від внутрішньо переміщених осіб щодо соціальних виплат на оренду житла та поліпшення побутових умов, є й заяви про порушення прав представниками ТЦК. «Ми завжди реагуємо на звернення і робимо це виключно в конституційний спосіб. Тому зростання кількості заяв я розцінюю як вияв довіри до інституції. Дуже важливо, щоб з боку відповідних структур було реагування на наші запити. Не маю на меті перетворювати Офіс омбудсмана у каральний орган, але наголошую, що ми маємо законне право зайти до будь-якої установи і перевірити будь-які документи. Тому закликаю вас до тісної взаємодії та конструктивної співпраці. Побудувати ефективну систему правозахисту можливо лише спільними зусиллями», – переконаний Уповноважений з прав людини. Він також наголосив, що пріоритетом у роботі його офісу є захист прав ветеранів і членів їхніх родин, повернення з ТОТ та окупації громадян України, особливо дітей, робота з сім’ями полонених та зниклих безвісти.

Про дотримання прав військовослужбовців, ветеранів та членів їх сімей в області доповіла начальниця управління з питань ветеранської політики ОВА Віта Прокопчук. Вона, зокрема, зазначила, що в області, а також майже в усіх громад вже працюють чи до кінця місяця будуть прийняті цільові програми, які включають фінансування відпочинку, психологічного відновлення, матеріальну допомогу на лікування та вирішення соціально-побутових потреб. Розвивається в громадах і мережа ветеранських просторів. В кожній ОТГ працюють фахівці із супроводу ветеранів. А нещодавно, за словами посадовиці, у взаємодії з представником Уповноваженого з прав людини в області було розроблено навчальну програму для спеціалістів із супроводу, а також волонтерів та благодійних організацій щодо роботи зі звільненими полоненими.

Дмитро Лубінець повідомив, що невдовзі співробітники регіонального представництва мають намір відвідати кожну громаду з моніторингом додержання прав ветеранів. Він також поінформував, що його представник постійно працює на тимчасово відкритому прикордонному пункті пропуску Мокрани – Доманове, оскільки це єдиний шлях повернення українських громадян з тимчасово окупованих територій чи після примусової депортації до рф. «З травня минулого року через цей пункт пропуску повернулося майже 5,5 тисяч українців, 3 тисячі – тільки цього року, і кожен десятий з них – це діти. Передбачаю, що надалі потік лише збільшуватиметься», – наголосив омбудсман.

Заступник начальника ОВА Роман Романюк розповів, що спільно з Червоним Хрестом, благодійними фондами, громадськими і волонтерськими організаціями забезпечено супровід і допомогу кожному, хто повертається. Це постійне чергування у пункті перетину карети швидкої допомоги, транспортування, надання за потреби місця для тимчасового проживання, забезпечення продуктами харчування та засобами гігієни, придбання квитків, грошова допомога. Він також зазначив, що в області вже працюють над створенням транзитного центру, де в комплексі надаватиметься увесь спектр послуг і допомог, включно з проживанням, тим, хто повертається на підконтрольну Україні територію.

Уповноважений ВРУ з прав людини подякував волинянам за ініціативність і високо оцінив зусилля, які влада і громади докладають задля дотримання прав громадян, а надто тих, хто у ці важкі часи особливо цього потребує.