Відбулося засідання конкурсної комісії з відбору кандидатів на посаду директора Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

Очільник конкурсної комісії, заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт поінформував, що на участь у конкурсі за підсумками попереднього розгляду поданих пакетів документів схвалено три кандидатури. Це: керівник відокремленого підрозділу приватного медичного центру Павло Костюк, теперішній виконувач обов’язки директора ЦЕМДМК Юрій Романішин та колишня працівниця екстренки, а нині очільниця санітарно-медичної служби Волинського управління ДСНС Оксана Цьось.

Відповідно до нормативних документів оцінювання претендентів проходило у два етапи. Спершу члени комісії проаналізували відповідність учасників конкурсу критеріям доброчесності: здатності спрямовувати дії на захист прав пацієнтів і суспільства, утримуватися від превалювання приватного інтересу під час професійної діяльності, дотримуватися норм професійної етики на службі та поза нею. Обґрунтованих сумнівів щодо доброчесності кандидатів члени комісії не висловили.

Тож другий етап відбору передбачав презентацію учасниками конкурсу стратегії розвитку установи, яку мають бажання очолити. За результатами конкурсних пропозицій члени комісії за 12-бальною шкалою оцінювали професійні компетентності (стратегічні, організаційні, аналітичні, виконавські, комунікативні та особистісні) та управлінські навички (прийняття ефективних рішень, впровадження змін, кризовий менеджмент, управління персоналом) кожного кандидата.

Не реформа «швидкої», а новий суспільний договір, який базуватиметься на доступності, клінічній якості послуг та повазі до працівників служби, – так окреслив суть своєї стратегії Павло Костюк. В основу перспективного плану розвитку Оксана Цьось заклала європейські стандарти екстреної допомоги: цифровізацію, телемедицину, формування стратегічних резервів, посилення взаємодії з іншими екстреними службами, професійний розвиток і психологічну підтримку персоналу. На підставі аналізу сильних і слабких сторін волинської екстренки Юрій Романішин зосередився на шляхах подолання викликів як в короткостроковій, так і в далекосяжній перспективі. В його пріоритетах – однакова доступність до невідкладної та екстреної допомоги в містах та сільській місцевості, безумовне дотримання часу прибуття навіть з урахуванням далековіддаленості населених пунктів і незадовільного стану доріг, якісне і кількісне кадрове забезпечення, щорічне професійне оцінювання працівників, рівномірність навантаження на бригади, супутниковий зв’язок як альтернатива проводовому на мобільному.

За підсумками оцінювання та співбесід Павло Костюк здобув 9,2 балів, Оксана Цьось – 13, Юрій Романішин – 22,3. Відкритим прямим голосуванням члени комісії одноголосно визнали переможцем конкурсу на зайняття посади директора Волинського центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Юрія Романішина та рекомендували голові обласної ради укласти з ним контракт терміном на 5 років.

Такою була головна тема V-ї міжрегіональної суспільно-наукової платформи «Хрещення. Становлення. Перемога». Участь у форумі взяв голова Волиньради Григорій Недопад.

Щорічний захід, присвячений Дню Української Державності, традиційно ініційований Хмельницькою обласною радою. Він об’єднує науковців, духовенство, представників влади та військових з різних регіонів для обговорення історичних, культурних і суспільних викликів. Платформа також слугує майданчиком для обміну досвідом та підписання меморандумів про міжрегіональну співпрацю. Цьогоріч серед учасників – представники з Волині, Рівненщини, Тернопільщини, Буковини та інших областей.

Одна з ключових тем нинішнього V-го форуму – розширення співробітництва та обмін кращими практиками у сфері підтримки ветеранів. Досвідом інтеграції ветеранської політики в загальну політику розвитку області у якості спікера під час панельної дискусії «Досвід. Можливості. Результат» поділився голова Волиньради Григорій Недопад: «Ми практично завершили формування інституту супроводу ветеранів, таких фахівців – понад сотня в усіх 54 громадах області, а також в лікувальних закладах. Паралельно розвиваємо медичне капеланство, яке вже підтвердило свою ефективність. З минулого року запроваджено відпочинок з наданням психологічної реабілітації в комунальних санаторіях звільненим з полону, особам з інвалідністю внаслідок війни, військовослужбовцям, членам їхніх сімей, на що цьогоріч в обласному бюджеті передбачено 5 млн грн. Розширюємо мережу ветеранських просторів і реабілітаційних центрів. Окремий напрямок – ветеранський спорт. Для проведення обласних та міжрегіональних ветеранських спортивних змагань, фестивалів і спортивно-реабілітаційних заходів виділено 1 млн грн, ще понад 500 тисяч – асигнування громад на цю мету. Активно долучається і бізнес, створюючи відкриті спортивні майданчики для адаптивного спорту. За державними грантовими програмами відкрито і успішно працюють понад два десятки ветеранських бізнесів. Ще 23 гранти для учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни та членів їхніх сімей схвалено центрами зайнятості на загальну суму 12 млн грн. Також у тісній взаємодії з громадською ветеранською організацією «Зруш скелю» адаптуємо інфраструктуру з урахуванням норм доступності».

Окремі дискусії учасники форуму присвятили збереженню культурних витоків державотворення та тяглості української історії, а також захисту державності та єдність суспільства в умовах війни.

Волинська організація Товариства Червоного Хреста спільно з німецькими партнерами передали протигази для обласних установ соціальної та освітньої сфери. Від імені засновника благодійникам подякував заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт.

Понад дві тисячі індивідуальних захисних протигазів із сучасними фільтрувально-поглинальним наповненням на загальну суму 9 мільйонів гривень передав Німецький Червоний Хрест. Їх отримали санаторій матері та дитини «Пролісок», Голобський психоневрологічний інтернат, Волинський обласний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Небесної Сотні, Луцький геріатричний пансіонат, Рожищенський навчально-реабілітаційний центр та Центр соціальної підтримки дітей та сімей.

Волинські рятувальники одразу ж провели майстер-клас із правильного застосування засобів індивідуального захисту, одночасно зобов’язавшись у кожному з шести закладів провести навчання з правил використання та експлуатації протигазів у надзвичайних ситуаціях.

«Вкотре висловлюю вдячність представництву організації Червоного Хреста за постійну і потужну гуманну місію. Ваша робота ніколи не була легкою, особливо у час війни. Цей транш допомоги призначається найменш захищеним людям, а також ліцеїстам. Останні зможуть не лише використовувати захист у разі небезпеки, а й відпрацьовувати майбутні професійні навички», – зазначив заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт.

Про чинники, що впливають на епідемічне благополуччя йшлося під час чергового засідання регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Участь у її роботі взяв заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.

Перший заступник начальника Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області Сергій Куртяк наголосив, що контроль якості питної води та належне утримання джерел нецентралізованого водопостачання – одна з головних умов санітарно-епідеміологічного благополуччя, оскільки саме забруднена вода найчастіше є причиною спалахів гепатиту А. Тож має бути постійний моніторинг. Під пильним контролем – торгівля продуктами харчування у невстановлених місцях, а також ліквідація стихійних сміттєзвалищ.

Директорка Волинського обласного центру контролю та профілактики хвороб Наталія Янко зосередилася на необхідності дотримання календаря щеплень та постійному інформуванню щодо цього населення. За словами Наталії Янко, упродовж першого півріччя на Волині зафіксували близько трьох десятків випадків захворювання на кашлюк. Серед інфікованих переважно діти без первинного щеплення до року, або ж з наступним порушенням графіку імунізації. Загалом в області рівень вакцинації за 6 місяців суттєво відстає від рекомендованого показника. Фахівчиня наголосила, що наявність щеплень буде однією з умов зарахування дітей до освітніх закладів.