офіційний сайт

«СТВОРЕННЯ СВІТІВ»: МУЗИЧНО-ПОЕТИЧНИЙ ВЕЧІР НА ЧЕСТЬ ВИДАТНОГО ЛИТОВСЬКОГО МИТЦЯ

Імпрезу, присвячену 150-річчю від дня народження національної гордості Литви – композитора, художника, мислителя Мікалоюса Константінаса Чюрльоніса, відвідали заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт, секретар Луцької міської ради Катерина Шкльода, митрополит Луцький і Волинський Михаїл, Почесний консул Литовської Республіки в Луцьку Сергій Мартиняк, представники дипломатичного відомства та культурної спільноти регіону.

Музично-поетичний вечір організовано за сприяння Посольства Литовської Республіки в Україні, Почесного консульства Литовської Республіки у місті Луцьку та Литовського інституту культури. Відкриваючи вечір, аташе з питань культури Посольства Литви Томас Іванаускас розповів, що проєкт було започатковано ще минулоріч, як вияв культурної та духовної єдності між Литвою та Україною. «Ми зробили 11 концертів у різних куточках України, але зрозуміли, що ми не завітали в усі міста, у які хотіли. Цьогоріч ми продовжили цей тур, у Луцьку сьогодні відбудеться завершальний 15-й концерт. Це дуже символічно, що ми закінчуємо наш проєкт саме в Луцьку, де зустрічаються наші культури, наша історія. Ви побачите сьогодні дуже гарний творчий дует наших геніїв – Мікалоюса Чурльоніса та Лесі Українки», – зауважив дипломат.

Проєкт органічно поєднує два мистецькі світи: фортепіанну музику литовських маестро та глибоку українську поезію, втілюючи діалог культур обох держав: музики і слова, живопису і поезії. У програмі вечора — музика Чюрльоніса у виконанні його правнука, відомого литовського піаніста Рокаса Зубоваса та піаністки Сонати Девейкіте-Зубовене, а також поезія Лесі Українки у виконанні литовсько-української акторки Крістіни Кісєльовайте.

Заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт у своєму вітальному слові зауважив, що нинішня імпреза дає унікальну можливість по-новому відкрити творчість Мікалоюса Чурльоніса, який створював власні світи у звуках і барвах. «Недарма цей музично-поетичний вечір має назву – «Створення світів», адже він творив світ, яким його бачив та відчував. Він дарував людству свою геніальність через картини, музику, творчість та обдарованість. І у кожній його роботі відчувається любов до Литви. Сьогодні його мистецький всесвіт поєднається із поетичним словом Лесі Українки, яка також ламала стереотипи, яка долала труднощі і творила, була символом незламності українського духу. Через свою творчість, любов до України, до Волині, вона дарувала світу свій талант. Ми відчуємо литовсько-український колорит двох дружніх і гордих народів, які не здавалися, не здаються і ніколи не дозволять, щоб хтось ними керував. Принагідно хочу подякувати Литві, яка підтримує України у цей непростий час, є нашим союзником та партнером. Нехай міцніє наша дружба», – наголосив Григорій Пустовіт.

«МИ ВВАЖАЄМО СЕБЕ УКРАЇНЦЯМИ», – ДУХОВНИЙ ЛІДЕР МУСУЛЬМАН АР КРИМ

Голова Волиньради Григорій Недопад зустрівся з представниками кримсько-татарської спільноти на чолі з верховним муфтієм, очільником правління Духовного управління мусульман Автономної Республіки Крим Айдером Рустемовим.

Мета аудієнції – створення в Луцьку культурного осередку кримських татар. До перемовин також долучилися очільник кримсько-татарської громади Волині Сервер Зейнідінов, голова благодійного фонду «Спільнота мусульман України» Алі Мамут та представник місцевого бізнесу, який підтримує проєкт національно-культурного центру корінного народу Криму, Андрій Ковальчук.

Айдер Рустемов розповів, що упродовж 12 років з часу анексії Криму сотні тисяч його співвітчизників через утиски, переслідування та репресії залишили півострів. Компактні громади кримських татар мешкають на Київщині, Вінниччині, Львівщині, Волині, інших містах. «Ми вважаємо себе українцями, захищаємо країну зі зброєю в руках, наша окрема ініціатива «Кримський фронт» – це допомога різним підрозділам ЗСУ, входимо до Всеукраїнської Ради Церков, але, як і кожен етнос, прагнемо зберегти свою ідентичність. Національно-культурні осередки, де буде школа, садок, місце для молитви і спілкування, якнайкраще цьому прислужаться», – переконаний верховний муфтій мусульман АР Крим.

Для майбутнього осередку в Луцьку коштом кримсько-татарської спільноти уже придбано земельну ділянку, нині тривають погоджувальні процедури, виготовляється проєкт будівлі, для її зведення заручилися фінансовою допомогою міжнародних благодійних фондів, тож від місцевої влади очікують швидше морально-організаційної підтримки.

Що така буде, пообіцяв голова обласної ради Григорій Недопад. «Я люблю Крим, востаннє був там у 2011 році. У нас добрі і теплі стосунки з місцевою громадою кримських татар. І ми зробимо все від нас залежне, аби вона почувалася на Волині ще комфортніше», – запевнив він.

БУДИНОЧОК В СЕЛІ – НОВИЙ ЕКПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ ПРОЄКТ ДЛЯ ВПО

Про деталі урядової пілотної ініціативи із забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб стало відомо під час оперативної наради при т.в.о. начальника ОВА Романа Романюка. Участь у засіданні взяв голова обласної ради Григорій Недопад.

Директорка департаменту соціального захисту населення ОВА Оксана Гобод наголосила на потребі у збільшенні місць для проживання ВПО. За її словами, сьогодні на території області мешкають понад 40 тисяч вимушених біженців, але триває їх постійний рух з прифронтових і тимчасово окупованих територій. Посадовиця повідомила, що для вирішення житлового питання ВПО уряд ухвалив реалізацію дворічного екпериментального проєкту «Будиночок в селі». Переселенці матимуть змогу обрати житло з наявних варіантів. Для цього громади мають придбати у комунальну власність придатну для проживання нерухомість, яку й надаватимуть для безоплатного проживання. За внутрішньо переміщеними лишається оплата комунальних послуг. Вартість одного такого будинку не має перевищувати 500 тис. грн. У пріоритеті на проживання – люди похилого віку, особи з інвалідністю та сім’ї з дітьми. Громадам доручено провести ревізію й аналіз приміщень, придатних для проживання в сільській місцевості.

Під час наради розглянули і питання удосконалення функціонування центрів підготовки громадян до національного спротиву. Директор КП «Волинський обласний центр підготовки населення до національного спротиву» Ігор Буренко наголосив на потребі у повноцінній підготовці населення від тактичної медицини до володіння стрілецькою зброєю. Оскільки масштабування навчань потребує додаткового фінансування, він звернувся до голів територіальних громад із проханням про підтримку. Це створить можливості для відкриття трьох філій у Ковельському, Володимирському та Луцькому районах. Окрім того він поінформував, що, відповідно до оновленого законодавства, предмет «Основи національного спротиву» вже з 1 вересня замінить модель БЗВП у закладах передвищої та вищої освіти.

У ПІДГАЙЦІВСЬКІЙ ГРОМАДІ ОСВЯТИЛИ МЕМОРІАЛЬНИЙ ХРЕСТ CОТНИКУ УПА

Пам’ятний знак встановили поблизу села Ботин на місці загибелі Петра Гудзоватого на псевдо «Очеретенко» – лицаря Срібного Хреста Бойової заслуги Української Повстанської Армії. У церемонії освячення взяли участь перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук, заступник очільника Луцької райради, ветеран ЗСУ Сергій Сівак, заступник Підгайцівського сільського голови, депутат облради Валентин Приходько, родина, науковці, краєзнавці та громадськість.

Уродженець Львівщини Петро Гудзуватий у 1943 році розбудовував перші загони УПА на Рівненщині, очолював штаб групи «Тютюнник» на території Житомирської області, а з липня 1944 року – штаб Зʼєднання груп «44». З вересня 1945 року перебував на посаді військового референта Північно-Східного краю. Загинув Петро Гудзуватий у січні 1946 року. Конструкції памʼятного хреста на його честь, були виготовлені за кошти онуків Петра Гузуватого та Підгайцівської громади, а роботи зі встановлення взяли на себе члени ГО «Козацько-історичний курінь «Чорна Рада»».

Перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук висловив вдячність ініціаторам встановлення пам’ятного знаку задля вшанування визначного борця, який віддав своє життя за українську державу в часи Другої світової війни. «Сьогодні триває війна із тим самим нашим одвічним московським ворогом. Наші хлопці продовжують справу, яку понад 80 років тому виконували підпільники ОУН та бійці УПА, без остраху віддаючи свої життя за свободу і незалежність рідної землі. Сьогодні постає питання, як довго наша нація пам’ятатиме колишніх і нинішніх Героїв, адже це ланки одного ланцюга боротьби за нашу свободу. Я переконаний, що увічнення їх пам’яті має безперервно тривати і повинне бути підтримане на державному рівні. І ніхто не повинен нам вказувати, хто є нашими Героями, це наша земля і наші Герої!», – підкреслив він.

    Зробити звернення

    Поля відмічені зірочкою обов'язкові.

    П.І.Б. :*

    Адреса :*

    Телефон :

    Звернення :*

    Прошу надати мені відповідь у визначений законом строк у такій формі.

    Електронною поштоюПоштою

    Поштою :*

    Електронною поштою :*