З цієї нагоди у Колодяжненському літературно-меморіальному музеї Лесі Українки відбувся обласний культурно-мистецький захід за участі представників об’єднань національних спільнот і меншин регіону, громадськості та влади. Від імені Волиньради учасників привітав голова Григорій Недопад.

Це офіційне державне свято встановлене наприкінці 2024 року з метою вшанування унікального внеску національних меншин та спільнот і корінних народів у загальноукраїнську культурну скарбницю. Дата збігається також із Всесвітнім днем культурного різноманіття в ім’я діалогу та розвитку, започаткованого ООН.

«Саме під час війни, коли ворог прагне розділити українців за мовними, етнічними чи релігійними ознаками, ми об’єдналися ще міцніше. Переконаний, що такі дати як день міжнаціональної злагоди і культурного розмаїття мають відзначатися на постійній основі і у широкому форматі. Україна завжди була землею, де переплітались та гармонійно співіснували різні традиції, народи, мови й історії. І це різноманіття не розділяє нас, воно збагачує і робить нас сильнішими. Наша країна — це спільний дім для десятків етнічних спільнот і корінних народів. Вони не лише бережуть свої традиції, а й збагачують нашу культуру та захищають українську державу», – наголосив у своєму вітальному слові голова облради Григорій Недопад.

Цього дня на території музею було також закладено «Сад національної єдності». Учасники заходу висадили троянди та півонії — як символи краси, гідності, миру та взаємної поваги між людьми різних національностей і культур. Святковий настрій учасникам дійства дарував народний аматорський вокального гурту «Колорит» Ковельського народного дому «Просвіта», а місцеві господині почастували присутніх автентичним Колодяжненським червоним борщем.

Відбулася узгоджувальна зустріч з партнерами Німецького бюро міжнародної співпраці GIZ. Участь у перемовинах взяли участь заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт, очільник бюджетної комісії Орест Маховський, директор обласної клінічної лікарні Олександр Дудар, керівник КП «Волиньенергософт» Олександр Курилюк та народний депутат Вячеслав Рубльов.

Аби досягти ще більшої енергоефективнсті, у рамках вже втілюваного проєкту термореновації обласних закладів охорони здоров’я Європейський інвестиційний банк запровадив додатковий грант у співпраці з Німецьким бюро міжнародної співпраці GIZ. Йдеться про фінансування альтернативних джерел енергії, зокрема, сонячної і теплової генерації.

Сьогодні група проєктних менеджерів, експертів та профільних фахівців GIZ дослідили будівлі лікарні, ключові інженерні локації, дах та котельню, аби з’ясувати технічні параметри та визначитися з варіантами енергоефективних рішень.

Після висновків інженерів банк-донор прийме остаточне рішення щодо обсягів фінансування гранту.

Цій темі присвячено І Міжнародний науково-практичний форум з психології, який пройшов на Волині. До обговорення важливих питань підтримки комбатантів та їх родин долучився заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт, народні депутати Вячеслав Рубльов та Ірина Констанкевич, психологи, науковці, священнослужителі, військовослужбовці та ветерани.

Форум організований за участі ВНУ Лесі Українки, Інституту розвитку церковних досліджень, партнерів із Польщі та профільних установ, які працюють у сфері ментального здоров’я. Йшлося про розуміння психологічних наслідків війни серед ветеранів і рідних, а також суспільства загалом. Учасники конференції мали змогу обговорити сучасні методи супроводу діючих військовослужбовців та ветеранів, а також їхніх родин. Найважливішим питанням лишається адаптація до цивільного життя та пошук себе після війни. До діалогу були залучені діючі психологи, що проходять службу у ЗСУ. Військовослужбовці на практичному досвіді комунікації з бійцями розповіли про власні напрацювання. Окрему увагу приділили співпраці та ролі громад у створенні дієвих механізмів підтримки тих ветеранів.

«Сьогодні питання психологічної підтримки наших захисників та захисниць незмінно актуальне. Бо ментальне здоров’я не менш важливе як фізичне. Навіть після повернення з фронту у душі кожного захисника війна все ще триває. Тому дуже важливо допомогти їм знайти себе, надихнути бажанням жити й не відгороджуватися від світу. Об’єднавшись, варто докладати чималих зусиль, щоб адаптація була якісна. Діалог з родинами також важливий, бо сім’ї проходять непрості випробування. А такі форуми об’єднують для пошуків правильних рішень, на користь тих, хто боронив та продовжує захищати нашу державу», – звернувся до учасників міжнародної конференції заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт.

Голова обласної ради Григорій Недопад провів робочу зустріч з керівником управління інституційного аудиту Державної служби якості освіти Юрієм Вергуном. До розмови також долучилися очільниця Управління ДСЯО в області Ангеліна Мочарська та заступниця начальника управління освіти і науки ОВА Наталія Даньків.

Плановим аналізом на предмет забезпечення прав і законних інтересів дітей охоплено 6 обласних комунальних закладів – це спецшколи та навчально-реабілітаційні центри з пансіонним утриманням. «У порівнянні з сусідніми областями, у ваших спеціальних закладах загальної середньої освіти набагато більше порядку. Ми не побачили нічого критичного, проте є недоліки, над якими слід працювати. Стосуються вони переважно аналізу і контролю власне освітньої складової зі сторони обласного управління освіти, бо компетенція засновника – це управління майном закладу. Маю констатувати, що проблема розподілу повноважень між засновником і органом галузевого управління характерна для усіх регіонів», – поділився проміжними результатами перевірки головний аудитор ДСЯО.

На його думку, заслуговують на поширення деякі ініціативи, так у Володимирській спецшколі для дітей з порушеннями слуху обладнали кабінет української жестової мови, а для персоналу провели навчання з домедичної допомоги із залученням фахівців екстренки. Хороша практика – допрофесійна підготовка – теплиці, швейні та столярні майстерні тощо. Це допоможе випускникам спецшкіл здобути фах і отримати фінансову самостійність.

Серед виявлених недоречностей Юрій Вергун назвав наявність, всупереч положенню, дошкільних відділень при окремих спецзакладах, об’єднання під дахом однієї установи дітей з важкими вадами розвитку і без ускладнених порушень, а також сумнівна обґрунтованість зарахування дітей до спецшкіл. «Навіть при нескладних порушеннях розвитку більшість батьків замість інклюзивних класів прагнуть прилаштувати дітей на повний пансіон і державне забезпечення до спецшкіл. Але це суттєво обмежує перспективи таких дітей у майбутньому, наприклад, здобути вищу освіту. З іншого боку, таке безпідставне зарахування вважається нецільовим використанням бюджетних коштів, і при перевірці Держаудитслужбою чи Рахунковою палатою будуть неприємні наслідки», – констатував посадовець. Ангеліна Мочарська додала, що спецзаклади прагнуть зберегти свій контингент, хоча в силу демографічної ситуації, прогресу медицини, раннього виявлення вад розвитку оптимізація спеціальних освітніх установ неминуча.

Григорій Недопад запевнив, що обласна рада як засновник не має наміру щось приховати чи замовчати. «Запевняю: ми цілковито ваш партнер, і спільно діємо найперше в інтересах дітей. Що стосується розподілу повноважень, то у перші ж дні повномасштабної війни обласна рада, не зволікаючи, передала їх ОВА, і порозуміння між нами є. Тому готові діяти, щойно отримаємо висновки і рекомендації за результатами інституційного аудиту», – підсумував зустріч голова облради.

Керівництво, депутатський корпус, працівники апарату Волиньради приєдналися до культурно-мистецької акції з нагоди Всесвітнього дня вишиванки.

Вишиванка – не просто елемент національного одягу. Це – закодована у візерунках і кольорах ідентичність, етнічний бренд, ознака нескореності та свободи, символ єдності українців в усьому світі.

Одягаючи національне вишиване вбрання, ми не тільки бережемо і відтворюємо традиції, а й демонструємо незламність українського духу, прагнення вільного народу жити у вільному світі, а також прийдешність та об’єднавчу роль національних цінностей, які гуртують націю крізь простір і час.