З цієї нагоди у стінах Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка відбулися урочистості. Від імені засновника служителів Мельпомени з професійним святом привітав голова Волиньради Григорій Недопад.

«Театр сьогодні – це не тільки про класичні постановки. Ваш творчий колектив впроваджує креативні рішення, експериментує, це відзначають і цінують глядачі. Театр – це і місце розради для людей, які шукають сенси, прагнуть відволіктися від буденності, тривог і переживань цих важких часів. Шана і вашим колегам, чиє місце служби сьогодні – лінія вогню, а не сцена. Попереду нас чекає багато спільної роботи, бо є чимало амбітних планів. Тож бажаю професійної реалізації і визнання, творчих здобутків та вдячних глядачів»,- звернувся з вітальним словом до колективу театру голова Волиньради Григорій Недопад. З нагоди професійного свята він також відзначив працівників грамотами і подяками.

Привітав колег зі святом і директор облмуздрамтеатру Сергій Скулинець: «Сьогодні день тих, хто торкається сердець зі сцени. Тож бажаю нам і надалі бути креативними та розвивати нашу спільну справу.

Традиційно у цей день відбудеться прем’єрний показ – вистава “Леся” у постановці Заслужений артиста України, головний режисер Одеського муздрамтеатру Олександра Самусенка.

Регіональний форум під такою назвою з обговорення актуальних питань розвитку вищої освіти та науки зібрав вчених Луцького національного технічного університету, Волинського національного університету імені Лесі Українки та представників міністерства освіти і науки України. Участь у роботі дискусійної платформи взяв і голова Волиньради Григорій Недопад.

Наука повинна стати флагманом побудови національної економіки доданої вартості замість сировинної – так окреслив мету реформи наукових установ та університетів заступник Міністра освіти і науки України Денис Курбатов. Він презентував основні напрямки запровадженої вже цьогоріч трансформації науково-дослідницької галузі. Серед таких урядовець назвав атестацію понад 500 установ, як інструмент нарощування фінансування науки, але за результатами, доступ вчених до обладнання та можливості реалізувати свої проєкти. Формується й національна система дослідників задля індивідуальної підтримки науковців. Суттєвих змін зазнає й аспірантура, аби продукувати не черговий диплом, а справді дослідників-практиків, надто у таких сферах як хімія, фізика, математика, природничі науки.

Наступне – це створення дослідницьких центрів оборонного спрямування; нові механізми державного замовлення на науково-технічні розробки у царині медицини, енергетики, охорони довкілля; дослідження на замовлення бізнесу і зміни законодавства задля цього, аби спонукати ділові кола до співпраці з науковцями. І, нарешті, формування Міжнародної коаліції з підтримки української науки, досліджень та інновацій. За словами Дениса Курбатова, вона вже об’єднує 25 країн світу. Він також закликав місцеву наукову спільноту подаватися на гранти найбільшої донорської програми «Горизонт Європа», щоб допомогти дослідникам нею скористатися, створено спеціальну контактну систему.

Під час дискусії присутні змогли отримати від урядовця вичерпні відповіді на актуальні питання. У програмі перебування заступника міністра освіти і науки також ознайомлення з науково-навчальною лабораторною базою та інноваційними розробками науковців ЛНТУ та ВНУ.