Переможців національного фіналу пʼятого сезону найбільшого міжнародного молодіжного екологічного конкурсу «GENIUS Olympiad 2026» привітали голова обласної ради Григорій Недопад і т.в.о. начальника ОВА Роман Романюк.

«GENIUS Olympiad» – наймасштабніший конкурс проєктів екологічного спрямування у світі для школярів 8–11 класів. Його мета – поглибити у молоді розуміння екологічних проблем. Цьогоріч ці інтелектуальні змагання стали однією з флагманських освітніх ініціатив країни під егідою Малої академії наук. Масштаб події вразив кількістю поданих робіт, у фіналі взяли участь понад 350 школярів з різних регіонів України.

Юні волинські дослідники здобули переконливий і гідний результат – майже чотири десятки нагород, виборовши 4 золоті, 9 срібних, 10 бронзових медалей та 13 почесних відзнак.

«Це результат системної роботи, глибоких досліджень, креативних рішень і відповідального ставлення до проблем довкілля. Ви – гордість Волині,майбутня наукова еліта, яка щораз доводить:Україна буде в надійних руках. Перед вами стоятимуть непрості завдання і виклики з відновлення екосистеми, яка зазнала руйнувань внаслідок війни,збереження природних ресурсів. Велика вдячність колективу Малої академії наук за наставництво, яке дає чудовий результат, а також педагогам загальноосвітніх закладів за активний внесок в екологічне виховання молоді»,- зазначив голова Волиньради Григорій Недопад.

Найближчим часом стане відомо, хто з українських фіналістів отримає право представляти державу на світовому рівні, міжнародний конкурс відбудеться у США.

Більше світлин за посиланням https://photos.app.goo.gl/cY8PcWfJpf1xrMsSA або https://fex.net/uk/s/ofmfnol

Участь у його роботі, як заступник очільника Наглядової ради ВНУ ім. Лесі Українки, взяв голова Волиньради Григорій Недопад.

Найперше ректор університету Анатолій Цьось поділився із членами Наглядової ради планами щодо реалізації інвестиційних проєктів з розвитку інфраструктури в частині поліпшення умов проживання студентів та забезпечення навчально-наукового процесу. Він зауважив, що попри стрімкий розвиток закладу вищої освіти та збільшення кількості студентів з 8 до 12 тисяч за останні 5 років, університет втратив два гуртожитки, один із яких було перепрофільовано під житло для викладацького складу, в іншому – облаштовано навчальний корпус. «У нас на вулиці Володимирській є земельна ділянка площею 8 га. За погодженням із трудовим колективом, ми розглядаємо можливість в межах інвестиційного проєкту на частині площі зведення двох гуртожитків та навчального корпусу, а решту земельної ділянки інвестор міг би використовувати відповідно до своїх потреб. Міністерство освіти і науки цілковито підтримує нашу ініціативу. Ми також плануємо здійснення громадського нагляду за дотриманням законності під час проведення усіх необхідних процедур, оскільки зацікавлені, аби усе було прозоро. За потреби готові створити певний дорадчий орган за участі членів Наглядової ради, педагогічного колективу та представників влади», – зазначив Анатолій Цьось.

Таку ініціативу схвалив голова обласної ради, заступник голови Наглядової ради Григорій Недопад. Він зауважив, що розраховувати на фінансову підтримку від держави на рівні МОН у найближчі роки не варто, адже перевага надаватиметься відновленню знищених внаслідок бойових дій закладів вищої освіти. «Аби підняти престижність університету, ми маємо мати розвинену інфраструктуру, у тому числі й забезпеченість гуртожитками студентів з наших громад, інших регіонів чи іноземних. Тому запропонований варіант, на мою думку, є досить прийнятним, більше того коли усе це буде здійснюватись під громадським наглядом задля унеможливлення будь-яких спекуляцій», – зауважив він.

За підсумками розгляду члени Наглядової ради одноголосно підтримали пропозицію ректора Анатолія Цьося, а також рекомендували попередньо провести консультації із фахівцями Луцької міської ради та ОВА. До складу дорадчого органу, що здійснюватиме нагляд за реалізацією інвестпроєкту вирішили делегувати трьох членів Наглядової ради: Григорія Недопада, Андрія Разумовського та Віктора Корсака.

Окремо розглянули питання практичної реалізації на базі ВНУ інвестиційного проєкту «Вища освіта України», що втілюється за сприяння МОН, фінансової підтримки Європейського інвестиційного банку, Північної екологічної фінансової корпорації (NEFCO), а також грантових коштів. Проректор з науково-педагогічної роботи, економічного розвитку та проєктної діяльності Олег Дикий розповів, що ця масштабна ініціатива передбачає капітальний ремонт та термомодернізацію 3-х навчальних корпусів і 2-х гуртожитків університету задля зменшення енергоспоживання та покращення умов навчання. «План фінансування уже затверджений, і у 2026 році ми очікуємо на початок реконструкції будівель, що передбачає заміну вікон та дверей, теплову ізоляцію, модернізацію систем опалення, водопостачання та вентиляції. Загальна кошторисна вартість робіт по 5 об’єктах сягає 370 млн грн, фінансування Європейського банку – 5,5 млн євро», – зазначив він.

Олег Дикий також повідомив, що до реалізації проєкту не було включено головний корпус Лесиного вишу та корпус D, що на вул. Шопена, 24, у якому розташовується факультет історії, політології та національної безпеки, оскільки обидві будівлі перебувають в обласній комунальній власності. Відтак, за пропозицією Григорія Недопада члени Наглядової ради вирішили звернутися до обласної ради про передачу цих об’єктів у власність Міністерства освіти і науки, аби вони могли бути включені в інвестиційний проєкт з енергоефективної реновації.

Окрім того, члени Наглядової ради погодили звернення університету щодо створення на базі ВНУ військової кафедри, яка буде першочергово здійснювати підготовку медиків та фармацевтів, а також готувати офіцерів запасу з числа студентів, які навчаються за спеціальностями національна безпека, правоохоронна діяльність та правознавство. Обговорили й ініціативу створення нових та удосконалення існуючих ветеранських просторів на базі закладу.

Члени Наглядової ради також ознайомились із результатами освітньо-дизайнерського проєкту «1429-2029», що реалізовується науковцями Лесиного вишу у синергії зі студентським активом в рамках підготовки до відзначення 600-річчя з’їзду монархів у Луцьку. Найбільш активні студенти кафедри дизайну, які долучились до цієї роботи, отримали подяки народного депутата України Ірини Констанкевич.

На Волині відбулася дискусійна платформа з впровадження адміністративної процедури в діяльність місцевої влади за участі представників громад, виконавчих органів та експертів. До обговорення долучився і голова обласної ради Григорій Недопад.

Волинь – одна з двох пілотних областей, де новоприйнятий закон практично втілювати на місцевому рівні допомагають партнери з проєкту ЄС «Продовження підтримки комплексної реформи державного управління в Україні» (EU4PAR). Керівник проєкту Угіс Сікс зазначив, що прийнятий 2 роки тому ЗУ «Про адміністративну процедуру» – це зобов’язання України на шляху вступу до ЄС. «Ці норми – не лише про юридичну логіку впровадження. Вони – про збалансування приватного і публічного інтересів. Це – уніфікований, простий, прозорий і зрозумілий алгоритм поведінки влади при наданні сервісних послуг громадянам, який покликаний підвищити довіру до держави. І саме на місцях, звертаючись за оформленням дозволів, реєстрації чи соціальної допомоги, людина, підприємець чи родина відчувають ставлення держави», – аргументував важливість прийнятого закону Угіс Сікс.

Голова обласної ради Григорій Недопад подякував партнерам та експертам за допомогу у практичному втіленні нововведень з адмінпроцедур. «Волинь однією з перших почала надавати сервісні послуги через ЦНАПи і запровадила цифрові інструменти в урядуванні. І на сьогодні ми – в лідерах за їх переліком. Наші громади конкурують між собою за кількістю впроваджених сервісів. Тому я не сумніваюся, що нові норми будуть впроваджені якісно», – висловив упевненість очільник Волиньради.

Досі надання адміністративних послуг регулювали багато законів. ЗУ «Про адміністративну процедуру» уніфіковує нормативну базу і суттєво спрощує процедури як для надавачів, так і для користувачів послуг, наголошують експерти. Один зі співавторів нового закону, кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник Інституту держави і права імені В.М.Корецького НАН України Віктор Тимощук зауважив, що особлива користь застосування новоприйнятого закону проявляється у випадках прийняття негативних рішень. «Зазвичай це стосується сумісності приватних і публічних інтересів у таких сферах як будівельна, земельна, податкова. Відтепер відмова не може бути без взаємодії із заявником, а надавач послуг наділений правом офіційності на обґрунтування, аби прийняти справедливе рішення», – констатував експерт. Серед новацій, які полегшують процедури для користувачів послуг, він назвав також можливість спрощеного представництва інтересів без нотаріального посвідчення, право на участь посередництвом відеоконференції, виправлення помилок без судових рішень.

Учасники дискусії також обговорили гармонізацію з нововведеннями регламентних документів органів місцевого самоврядування і допоміжні інструменти від проєкту EU4PAR (рекомендації, зразки адміністративних актів та процедурних документів). Варто зауважити, що із зазначеної тематики обласний центр підвищення кваліфікації держслужбовців та посадовців органів місцевого самоврядування запровадив окремий навчальний курс.