Серед перших поціновувачів книги знаної філологині та громадської діячки Ірини Фаріон, яку вона написала у співавторстві з мовознавицею Оксаною Микитюк, був і перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук.

На презентацію книги «Мова і мовознавці: утвердження норми», яка відбулася у стінах Лесиного вишу, приїхали донька Ірини Фаріон Софія Особа, а також колега і подруга, докторка філологічних наук, доцентка кафедри української мови Національного університету «Львівська політехніка» Оксана Микитюк. «Моя співавторка Ірина Фаріон усе життя була головнокомандувачем українського духу, слова та ідеї і просто неймовірним ритором», – поділилася вона спогадами про співпрацю над науковими доробками, що об’єднують українців.

Презентована праця – це 15 історій про особистостей, які у часи, коли питання українства було гострим і закритим, зробили внесок у розвиток українського писемництва. Загальний лейтмотив книги – у вихованні людей має бути націоцентричний вектор.

«Особисте знайомство з Іриною Дмитрівною розвінчує усі міфи та ярлики, необґрунтовано навішені за життя через її чітку громадянську позицію. Сьогодні було почуто багато нового про неї, але лишається незмінним те, що феномен Ірини Фаріон незаперечний упродовж усіх років – зробити Україну українською. Усі праці, що були представлені, є важливими на шляху до миру. Чим більше утверджується наша молодь, тим стійкіша наша ідентичність», – висловив упевненість Юрій Поліщук.

Вклонитись пам’яті випускників закладу, які загинули захищаючи незалежність і територіальну цілісність держави, а також оглянути новостворений осередок з викладання предмету «Захист України», прибув перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук, очільниця Ковельської РВА Ольга Черен, затупник голови Ковельської райради Анрій Броїло, голова Люблинецької громади Наталія Сіховська, родини та друзі полеглих воїнів, педагогічний та учнівський колективи ліцею.

Присутні вшанували загиблих хвилиною мовчання та спільно виконали Державний Гімн України. Під мелодію «Плине кача» рідні і близькі зняли полотна із восьми меморіальних дошок, на яких викарбувані портрети та імена полеглих на полі бою випускників ліцею: Олексія Вацика, Ігоря Ляшка, Дмитра Сафронова, Максима Ткачука, Дмитра Шаповала, Дениса Шайка, Микола Куришка та Андрія Прозапаса. До підніжжя пам’ятних дошок лягли квіти, а священнослужителі здійснили освячення та помолились за упокій душ загиблих воїнів.

Опісля присутніх запросили оглянути новостворений навчальний простір з викладання предмету «Захист України». Директор Люблинецького ліцею Дмитро Матвіюк розповів, що знання та навички із домедичної допомоги, основ керування БПЛА, стрільби, мінно-вибухової безпеки та тактики здобуватимуть понад 100 старшокласників. «Окрім наших ліцеїстів тут займаються й учні сусідньої школи. На оснащення навчальних просторів та забезпечення їх усім необхідним було спрямовано понад 2 млн гривень, з яких більше 1,4 млн – це кошти державної субвенції та майже 610 тисяч – з місцевого бюджету. Це дуже важлива освітня та національно-патріотична ініціатива для формування у ліцеїстів громадянської стійкості та готовності до захисту країни», – наголосив керівник закладу.

«Обидві сьогоднішні події, які відбулись у Люблинецькому ліцеї, між собою тісно пов’язані. Щоб берегти та шанувати пам’ять про наших мужніх захисників і творити гарне майбутнє в нашій незалежній державі, ми повинні бути сильними, вмотивованими та готовими дати відсіч будь-якому ворогу. Задля цього ми повинні здобувати відповідні знання, навички та досвід. Я переконаний, що нинішні ліцеїсти виростуть мужніми, сміливими, сильними і готовими стати на захист нашої Батьківщини. В тому числі й на знак пам’яті про своїх старших товаришів. Вічна пам’ять і слава Героям», – звернувся до присутніх перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук.

Голова обласної ради Григорій Недопад на чолі волинської делегації бере участь у європейському форумі місцевих і регіональних еліт, який щороку проходить у польському місті Миколайки.

Традиційний майданчик для обміну ідеями місцевих та регіональних лідерів, представників державної влади, громадських організацій, бізнесу і міжнародного експертного середовища покликаний створити сприятливу атмосферу для співпраці між країнами Центральної Європи.

Місцеве самоврядування в часи невизначеності: локальні відповіді на глобальні виклики – такою була центральна тема Конгресу цьогоріч. Упродовж двох днів відбулися десятки панельних дискусій, присвячених безпековим питанням, економіці та інвестиціям, енергетиці й технологіям, демографії та медицині. Зокрема аналізувалися військові, економічні та дипломатичні наслідки війни в Україні, обговорювалися шляхи побудови стійкості суспільства до оборони, цивільно-військове співробітництво та цивільний захист на рівні громад, способи управління кризами в місцевих органах влади.

Під час панельної дискусії «Місцеві рішення у неспокійні часи» голова Волиньради Григорій Недопад поділився досвідом функціонування місцевого самоврядування в умовах війни. За його словами, безпека, енергетична і ресурсна стійкість громад, інституційна спроможність таких галузей як медицина, освіта, соціальний захист, побудова системи національного спротиву – це питання, які потребували оперативних і комплексних рішень. «Упродовж 4 років повномасштабної війни органи місцевого самоврядування кардинально змінили підхід до багатьох процесів. Саме громади адаптувалися найшвидше і стали рушієм змін у кризових умовах. В укриттях повноцінно працюють операційні і пологові зали, навчаються діти, масово впроваджується автономність в енергозабезпеченні об’єктів критичної інфраструктури. Аби життя тривало попри війну, нам суттєво допомогли і продовжують це робити партнери. Наші громади і регіон постійно працюють над розширенням географії співпраці. Щиро дякую усім, хто залишається з Україною», – зазначив Григорій Недопад.

Під час форуму також тривав пошук рішень: як уникнути демографічної катастрофи, вирівняти доступ до охорони здоров’я, залучити інвесторів та туристів, запроваджувати відновлювальні джерела енергії, залучити європейські фонди до місцевих бюджетів, досягти конкурентоспроможності регіонів.