Волинський національний університет імені Лесі Українки відкрив двері для майбутніх вступників, їхніх батьків та всіх, хто прагне дізнатися більше про якісну сучасну освіту. Презентацію вишу також відвідали голова Григорій Недопад і депутати Волиньради, парламентарка Ірина Констанкевич та віцеспікерка Верховної Ради України Олена Кондратюк.

Цього дня у Лесиному виші було надзвичайно людно. Довідатися про освітні програми та спеціальності, можливості розвитку й студентське життя прийшли сотні молодих людей. Про переваги університету, умови вступу, міжнародні програми, академічну мобільність розповідали ректор Анатолій Цьось і декани 15-ти факультетів.

Підтримати свою альма-матер та поділитися спогадами про студентські роки прийшов і голова обласної ради Григорій Недопад. «Для мене велика радість сьогодні знову бути в цих стінах. Я вражений кількістю молодих людей – розумних, амбітних, вмотивованих – які прийшли, щоб зробити свій майбутній вибір. І я щиро бажаю, щоб саме такі діти цього року поповнили університетську родину. Ті, хто розвиватиме не лише університет, а й країну. Мої студентські роки, без перебільшення, одні з найкращих у житті. Це спогади, які залишаються назавжди. І, до речі, навіть у Верховна Рада України сьогодні працюють народні депутати, які разом зі мною закінчували географічний факультет цього університету. Це ще одне підтвердження того, що тут формується якісна, сильна спільнота. Тож честь і слава університету!», – звернувся він до аудиторії.

З мотиваційними промовами виступили і парламентарка Ірина Констанкевич та заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк. Віцеспікерка також прочитала публічну лекцію перед студентами та викладачами університету на тему: «Освіта і цінності: суперсила 21 століття». А ще ознайомилася з роботою Науково-дослідного інституту Лесі Українки, оглянула Музей Лесі Українки та поклала квіти до фотостенду загиблих Героїв на Театральному майдані.

У черговому засіданні Комісії для оціни і віднесення територій до функціональних типів взяв участь голова Волиньради, віцепрезидент Української асоціації районних та обласних рад з питань регіональної політики Григорій Недопад.

На порядку денному – визначення територій з особливими умовами для розвитку. Це, зокрема, території з низьким рівнем соціально-економічного розвитку: громади, які упродовж останніх трьох років мали індекс податкоспроможності менше, аніж 0,45 і які отримують базову дотацію з Держбюджету. «За даними Мінфіну таких територіальних громад в Україні 208. Найбільше сконцентровано у регіонах, де ведуться активні бойові дії, а це від Херсонської до Харківської областей, також це значна частина невеликих громад Чернівецької, Закарпатської, Івано-Франківської, а також північ Волинської та Рівненської областей. Є регіони, де таких громад немає взагалі, тобто там ситуація відносно стабільна», – зауважив експерт, член Комісії, голова ГО «Товариство дослідників України» Павло Остапенко.

Наступний функціональний тип територій, який затвердили члени комісії, ті, що мають природні обмеження для розвитку, зокрема гірські. «Ми визначили, що населені пункти, які належать до цього типу входять до складу 85 територіальних громад із чотирьох областей, а саме Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької», – зазначив експерт.

Наступний підтип територій, що мають природні обмеження для розвитку, – це заліснені, де рівень лісистості перевищує 50% загальної площі. Джерелом інформації для визначення таких громад експертами є офіційні дані Держлісагенства. «Загалом в Україні є 101 заліснена громада із 12 регіонів. У Волинській області такими визначено: Шацьку, Цуманську, Маневицьку, Прилісненську та Заболоттівську громади», – повідомив Павло Остапенко.

Під час дискусії йшлося про необхідність змінити критерій заліснення з 50% до 40%. Так, голова обласної ради Григорій Недопад зауважив, що на Волині заліснених громад є значно більше, ніж 5. Він рекомендував експертам переглянути показники по територіях Любешівської, Ратнівської та Камінь-Каширської громад.

Окрім того, була піднята тема безпекових обмежень у прикордонних громадах. «На прикладі Волині зауважу, що вздовж усього прикордоння, і це стосується не лише кордону з Білоруссю, а й з Польщею, є території, куди просто не можуть потрапити люди, оскільки це є прикордонна смуга», – зауважив Григорій Недопад.

За результатами дискусії члени Комісії рекомендували переглянути критерії щодо типів територій для усіх прикордонних громад держави.