Участь в урочистому відкритті національної першості взяли голова Волиньради, очільник обласного відділення НОК України Григорій Недопад, парламентар Вячеслав Рубльов, представники всеукраїнської Федерації важкої атлетики і Міністерства молоді та спорту України.

Упродовж кількох днів найсильніші важкоатлети держави змагатимуться за медалі та право представляти Україну на чемпіонаті Європи, що відбудеться у квітні в грузинському місті Батумі.

Участь у нинішньому Кубку України з важкої атлетики серед чоловіків та жінок беруть понад 170 спортсменів з 22-х регіонів держави. Змагання присвячені Збройним силам України. Волинь на турнірі представлена двома командами – чоловічою та жіночою. Головний суддя змагань – директор обласної ШВСМ Андрій Авраменко.

«На період великої війни Волинь стала столицею важкої атлетики, сьогодні у нашому регіоні стартували вже 11-і змагання найвищого всеукраїнського рівня. Я бажаю кожному і кожній, щоб ваш результат давав натхнення для підкорення нових кілограмів, а також можливість прославляти Україну на змаганнях європейського, світового рівня, а також на Олімпійських іграх. Завдячуючи роботі, проведеній Андрієм Авраменком і його командою, наша область отримала велику кількість залікових очок, які дала саме важка атлетика. Тож, за підсумками 2025 року Волинь в рейтингу обласних відділень НОКУ посідає третю позицію», – підкреслив у своєму вітальному слові голова обласної ради, очільник регіонального осередку НОКУ Григорій Недопад.

Такою була головна тема науково-методичного семінару, що стартував на базі Волинського національного університету ім. Лесі Українки. Участь у тематичній зустрічі взяли голова та депутати Волиньради, академічна і студентська спільноти вишу, мовознавці та шанувальники українського слова.

Відкрили семінар публічною лекцією директора Інституту української мови НАН України, доктора філологічних наук, професора Павла Гриценка на тему: «Українська мова в реаліях сучасного державотворення». У своєму виступі, спираючись на історичні джерела, він розкрив основні віхи зародження, формування, становлення та розвитку української мови від найдавніших часів і до сьогодення. Використовуючи копії стародруків, словники, мапи, видатний мовознавець наочно продемонстрував, що українська мова завжди була невіддільною від культурного та політичного життя нації. «Мова – це найважливіше і найпотужніше. Буде мова, буде народ, буде народ – буде держава. Мова була і є тією силою, яка за століття без державності берегла нас та об’єднувала. Ми ніколи не були агресивними щодо інших мов, але завжди намагалися зберегти себе, свою мову. А за цим стоїть наш архетип ментальності, ми не орда і не перекотиполе і не хочемо поступитися своїм. Наші найдавніші предки тут говорили своєю мовою. Українську мову створив і оберігав наш народ», – підкреслив Павло Гриценко.

Під час публічної лекції професор також порушив питання сучасного функціонування української мови, її ролі у державотворенні та на міжнародній арені, а також поділився фаховими роздумами щодо перспектив мовної політики держави.

Павло Гриценко відзначив і вагомий внесок науковців ВНУ у розвиток всеукраїнського і всеслов’янського мовознавства, популяризацію творчості Лесі Українки та Олени Пчілки, а також потужну академічну діяльність в частині розвитку лесезнавства. Він також подарував ректору вишу Анатолію Цьосю перший в історії великий тлумачний словник української мови, а також унікальне видання «Нескорена Україна».

Із вітальним словом до учасників заходу звернувся голова обласної ради Григорій Недопад. Він висловив вдячність високому гостю за його послідовну державницьку позицію щодо збереження, розвитку та утвердження української мови. «Саме такі потужні постаті, як Павло Гриценко, сьогодні тримають мовний фронт, стоять на сторожі української мови, як єдиної державної, демонструють її велич та красу. Українське слово можна почути у різних куточках світу, вона живе і є найважливішим символом нашої боротьби за свободу. Тож бережімо українське слово, з гордістю розмовляймо українською — бо саме в ній живе душа нашого народу, його минуле, сьогодення і майбутнє», – резюмував Григорій Недопад.

До 155-ї річниці від Дня народження Лариси Косач Волинський краєзнавчий музей презентував нову експозицію «Образ Лесі Українки в музейних предметах і знаках». Участь у відкритті виставки взяв перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук.

За традицією щороку до Дня народження поетеси музейники неодмінного готують нову експозицію. «У фондах нашого музею понад 170 тисяч експонатів, і центральне місце серед них займає колекція, присвячена постаті Лесі Українки, її творчості, родині, місцям сили. Ця колекція формувалася із 40-х років минулого століття і налічує понад 3 тисячі експонатів. Це особисті і меморіальні речі, спогади, а також мистецьке осмислення особистості Лесі, героїв її творів письменниками, художниками, скульпторами на полотні, дереві, кераміці, металі. Частина з них і представлена на теперішній виставці», – розповіла директорка краєзнавчого музею Оксана Важатко.

Перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук зазначив, що упродовж останніх 4-х років українці не лише боронять свою державу, а й підтримують і поглиблюють національну культуру. «Я вдячний волинським музейникам, які щороку в оригінальний спосіб відкривають для широкого загалу з нового ракурсу творчість і особистість нашої геніальної землячки. Роздивляючись експонати, впіймав себе на думці, що вже маю і власну колекцію зразків – літературних, філателістичних, присвячених Лесі. Тож закликаю усіх не тільки зберігати те, що маємо, а й створювати посвяту видатним постатям нашого краю – малюйте, вишивайте, пишіть, досліджуйте. І, можливо, через 10, 20, 50 років ваші твори також експонуватимуться у музейних колекціях», – звернувся до присутніх Юрій Поліщук.

Експозицію також урізноманітнюють мініатюри, двомовні видання, колекції філателії та нумізматики, а також особиста річ Лесі Українки – порцелянова чашка. Окремий розділ присвячений персонажам драми-феєрії «Лісова пісня». Таємничий і містичний світ якої відображений у живописних творах художника-графіка Олександра Дишка та пластичних скульптурах з дерева різьбяра Сергія Наумова. Витонченим доповненням виставки стали багатошарові витинанки художниці-декоратроки Олесі Іщук – це портрети Лариси Косач і роботи з серій «Легенди лісових русалок» та «Лесине слово».

У четверті роковини великої війни і Національний день молитви волиняни вшанували полеглих за українську державність спільним молебнем.

До символічного місця – пам’ятного знаку «Борцям за волю України» прийшли військовослужбовці і правоохоронці, представники влади різних рівнів, громадськість і духовенство. Учасники мітингу-реквієму схилили голови у хвилині мовчання в пам’ять про тих, хто відав життя за незалежність і цілісність країни та, рівняючись на синьо-жовтий прапор, виконали Державний гімн.

Кожен із духовних лідерів волинських єпархій – ПЦУ, греко-католицької та римо-католицької церков, а також християн-баптистів, християн-адвентистів та християн віри євангельської – проказав особливу молитву:

«Отче Вседержителю, молимося Тобі за Богом збережену державу нашу Україну, боголюбивий народ і військо її. Даруй їм, Господи, глибокий невід’ємний мир, щоб ми у тиші і чистоті провадили життя наше».

«Ще молимося за наших захисників, за вдовиць, сиріт і немічних, тих, що милосердя Твого і допомоги потребують. З’єднай нас усіх в єдину велику Христову сім’ю. Щоб усі люди, як брати, славили величне ім’я Твоє нині, і повсякчас, і на віки віків. »

«Позбав, Господи, державу нашу від голоду, мору, вогню, меча, ворожого нападу і розбрату. Родини у любові збережи, дітей виховай, молодь навчи, старців підтримай, недужих зціли, тих, що у неволі, згадай, розкиданих далеко однин від одного збери».

«Просимо Тебе, Боже, наповни нас силою Твого духу, який змінює обличчя цієї землі, заспокой наші серця. Додай нам віри в Твоє провидіння, пробуди в нашій батьківщині бажання терпляче боротися за збереження миру і свободи. Зроби так, щоб ми щодня ставали здатними своїми руками і соціальною солідарністю будувати наше спільне майбутнє», – линули до небес щирі молитовні прохання.

На знак шани присутні запалили лампадки і поклали квіти до пам’ятного знаку «Борцям за волю України» та фотостенду «Герої нескореної України». На завершення учасники пам’ятного заходу спільно виконали молитву «Боже Великий, єдиний, нам Україну храни».