Від імені Волиньради учасників привітав перший заступник голови Юрій Поліщук.

Практичний семінар «Формування дорожньої карти – як дороговказу розвитку культури, туризму, креативних індустрій та суміжного підприємництва Волинського Полісся» стартував в рамках міжмуніципального проєкту «Полісся. Перезавантаження: створення економічної спільноти». Його мета – сформувати в регіоні кластер для розвитку культури, туризму та малого бізнесу. Учасниками воркшопу стали представники органів місцевого самоврядування, відділів культури, туризму, природно-заповідного фонду, економічного розвитку, туристично-інформаційних центрів, музеїв, локальні гіди, краєзнавці, історики, дослідники, представники бізнесу, виробники крафтової продукції, народні майстри, а також інші зацікавлені особи, які мають бачення розвитку регіону.

Проєкт триватиме 18 місяців і охопить 34 громади області, а також – Турійську, Любешівську та Шацьку як громади-партнери. У рамках ініціативи планується запуск цифрової платформи «Полісся», формування бренду регіону, розробка туристичних маршрутів, підтримка локальних ініціатив та формування стійкої мережі підприємств у сфері креативних індустрій, туризму та ремесел. Головними цілями проєкту є розробка дорожньої карти розвитку культури, туризму та креативних індустрій, створення каталогів нематеріальної спадщини (соломоплетіння, бондарство, ткацтво, бортництво), розвиток соціального підприємництва та запуск онлайн-маркетплейсу, який дозволить продавати локальні товари, культурні продукти і туристичні послуги. Будуть створені окремі програми для Шацької, Любешівської та Турійської громад.

«Григорій Сковорода колись сказав: «Кожному мила своя сторона». І тут зібралися саме ті небайдужі люди, які опікуються розвитком, рекреацією, туризмом у своїх громадах. Волинська обласна рада завжди підтримує подібні проєкти, тому що наша область має найкращі стартові можливості для розвитку, і в кожній нашій громаді є свої «родзинки». Впевнений, що спільними зусиллями наш край стане ще привабливішим та знаним як туристичний регіон», – звернувся до учасників воркшопу Юрій Поліщук.

Проєкт «Полісся. Перезавантаження: створення економічної спільноти» фінансується Швейцарсько-українським проєктом «Згуртованість та регіональний розвиток України» (UCORD), що втілюється за підтримки Швейцарії через Швейцарську агенцію розвитку та співробітництва компанією NIRAS Sweden AB.

Набори для пожежогасіння 25 пожежно-рятувальних команд отримали за сприяння Товариства Червоного Хреста України та партнерів з Німецького Червоного Хреста. Обладнання в рамках підписаного меморандуму про співпрацю вручили перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук та очільниця обласного осередку, віце-президентка Товариства Червоного Хреста Валентина Пришко.

«Дякую благодійникам за те, що вони дбають про наші громади. Така допомога особливо важлива для вогнеборців, які працюють у селах. Впевнений, що ці обладунки дозволять швидше та ефективніше рятувати життя, здоров’я та майно наших громадян», – зазначив Юрій Поліщук.

В складі кожного комплекту – пожежні костюми, каски та рукавиці, пожежний стенд з щитом, лопати, багри, сокири, відра, лом, покривала, а ще пожежні стволи та рукави, вогнегасники, гучномовці та ручні сирени.

«Червоний Хрест на Волині реалізує 10 різноманітних програм. Це і медичний догляд вдома, мобільні медичні та реабілітаційні бригади, психосоціальна політика та навчання першій медичній допомозі. Ми продовжимо й надалі співпрацювати з громадами та допомагати усім, хто цього потребує», – підкреслила Валентина Пришко.

Такою була головна тематика Регіональної правозахисної конференції, ініційованої представництвом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Волинській області з нагоди відзначення Дня захисту прав людини. Учасників форуму привітав заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт, очільник ОВА Іван Рудницький, заступниця Луцького міського голови Ірина Чебелюк, а також представниця омбудсмана в області Катерина Шкльода.

Регіональний форум відбувся в межах Міжнародної конференції «Уроки України для світу: нові виклики у сфері захисту прав людини». До обговорення та обміну досвідом долучилися представники органів місцевого самоврядування різного рівня, органів виконавчої влади, правозахисних інституцій, громадських організацій та експертного середовища.

До учасників звернувся омбудсман Дмитро Лубінець, зосередивши увагу на ключових викликах, що постали перед системою захисту прав людини в умовах російської агресії проти України, та необхідності вироблення практичних рекомендацій для зміцнення національних та міжнародних механізмах їх гарантування.

Представниця Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Волинській області Катерина Шкльода зауважила, що правозахисний форум має на меті окреслити, у який спосіб в області реалізовується захист прав людини, наскільки до цього процесу залучені територіальні громади, а також участь громадського сектору та правозахсників. «Розуміємо, що неможливо захистити абсолютно всіх людей одразу, однак той факт, що кількість звернених громадян до омбудсмана щороку збільшується, свідчить, що повага і впізнаваність нашої інституції зростає. Звернення надзвичайно різні – це і звернення від родин військовополонених, зниклих безвісти, і порушення будь-яких прав, що стосуються економічно-соціального життя. Основне, на що ми звертаємо увагу під час нинішнього форуму – це відкритість і прозорість влади та доступ до публічної інформації, адже з цього починаються основні і перші кроки до захисту прав людини у громадах. Водночас ми акцентуватимемо: кожна людина повинна бути активною, знати та відстоювати свої права», – наголосила вона.

«Коли ми говоримо про права людини, то маємо зрозуміти, що це стосується кожного із нас, наших громад, середовища, в якому ми живемо та реалізовуємо свій потенціал. Сьогодні дуже важливо шанувати та захищати права кожної людини, бо навіть в умовах війни в державі триває формування людиноцентричного суспільства, яке всі свої зусилля спрямовує на людину. Ми сьогодні свідомі того, що найбільшої уваги нині потребують наші воїни, які захищають право кожного з нас залишатися українцями», – підкреслив у своєму виступі заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.

Голова ОВА Іван Рудницький зауважив, що на Волині проводиться комплексна робота в частині захисту прав людини. «Разом із обласною радою ми плануємо на наступному тижні прийняти бюджет, де значні суми передбачено саме на соціальну, ветеранську політику, на підтримку ВПО, багатодітних родин та дітей-сиріт. Цим напрямам буде надаватися велика увага, аби більш широко охопити всі верстви населення регіону, які потребують підтримки», – наголосив він.

Обмін думками відбувся у форматі панельних дискусій. Перша – «Громада як простір прав людини», під час якої йшлося про доступ до публічної інформації та прозорість місцевого самоврядування; підзвітність влади та участь громади як основу захисту прав людини на місцевому рівні; правозахисні практики у сільських громадах; посилення захисту прав людини у громадах силами благодійних фондів; роль громадських інституцій у формуванні правозахисної екосистеми в регіоні. Під час другої панельної дискусії «Ветерани і громада: гідність, права, інтеграція» обговорили роль фахівців із супроводу у поверненні ветеранів до цивільного життя в громаді; систему підтримки ветеранів на місцевому рівні; військовий медичний супровід та реабілітацію, як громада може посилити підтримку захисників, а також шлях ветерана у громаді: бар’єри, успішні практики та роль підтримуючих середовищ.

Звіт за 9 місяців було представлено на розгляд постійної комісії обласної ради з питань екології, раціонального використання природних ресурсів.

Начальниця управління екології та природних ресурсів ОВА Леся Герасимчук констатувала, що на 2025 рік Програмою було передбачено виконання природоохоронних заходів на суму 43 млн грн. «Одночасно, відповідно до звітів, наданих РВА, Громадами та підприємствами, на ці цілі передбачалося у звітному періоді 118,5 млн гривень. Фактичне спрямування вказаних цільових коштів бюджетів усіх рівнів за 9 місяців склало 99,3 млн грн. Основними напрямками були заходи з охорони природних рослинних та водних ресурсів, атмосферного повітря, протипаводкові заходи, зберігання відходів», – деталізувала посадовиця.

Що ж до обласного екологічного фонду, то цьогоріч його обсяг склав 10,4 млн гривень, освоєння за підсумками 9-ти місяців – 51%. За погодженням з профільною депутатською комісією асигнування були розподілені і використані наступним чином: 1,5 млн грн – на реконструкцію каналізаційної мережі Берестечківського психоневрологічного інтернату; 1,1 – на ремонт насосу КНС із заміною каналізаційних труб та облаштування майданчика для роздільного сміттєзбирання у Луцькому геріатричному пансіонаті; 1,5 млн – для будівництва каналізаційної мережі центральної частини с. Пульмо; 100 тис грн – на придбання розхідного реманенту для проведення природоохоронних акцій та виготовлення презентаційної поліграфічної продукції на екологічну тематику. Ще 3,3 млн грн обласного екологічного фонду передбачалися у вигляді цільової субвенції місцевим бюджетам. У звітному періоді призначені асигнування освоєно в сумі майже 800 тис грн, зокрема, Дубівською громадою – на відновлення меліоративних каналів та Люблинецькою громадою – на ремонт каналізаційної насосної станції. Берестечківською, Любомльською та Шацькою територіальними громадами цей ресурс буде використано до кінця року.

Підсумовуючи звіт, голова екологічної комісії Юрій Ройко наголосив на двох важливих аспектах: «Якщо до 2022 року освоєння коштів обласного екологічного фонду становило лише 60%, то упродовж трьох останніх років у конструктивній взаємодії з управлінням екології та природних ресурсів, відповідальними виконавцями ми домоглися стовідсоткового його використання. Зважаючи на складний фінансовий рік, а також обмеження видатків обласного бюджету на час дії воєнного стану, цільовий екофонд є серйозним додатковим ресурсом. Його спрямування ми переорієнтували на обласні комунальні заклади. Це і надалі залишатиметься пріоритетом, оскільки на практиці уже підтвердилася ефективність такого рішення». Члени комісії взяли інформацію про виконання обласної цільової програми «Екологія 2023-2026» до відома.

Екологічна комісія також схвалила проєкт рішення обласної ради «Про зміну меж об’єкта природно-заповідного фонду місцевого значення – гідрологічного заказника «Озеро Лука»». Обґрунтовуючи значимість питання, Юрій Ройко зауважив, що в країнах ЄС природний заповідний фонд перевищує 20% загальної території, тоді як в Україні – це лише 7%. «На Волині – цей відсоток становить 12, однак в оновленому Законі України «Про основні засади екологічної політики» йдеться про збільшення площ природоохоронного фонду щонайменше до 15 %. Тож, маємо над чим працювати», – зазначив очільник екологічної комісії. Члени комісії одноголосно підтримали рішення про збільшення території місцевого гідрологічного заказника «Озеро Лука» на 15 гектарів та забезпечити режим його охорони та збереження.

Розглянули члени комісії також і клопотання про надання у користування мисливських угідь товариству з обмеженою відповідальністю «Фул Кастомс Сервіс Нова». «Претендентом усі вимоги виконано. Відомо, як непросто господарювати у цій сфері під час війни, особливо, коли заборонене полювання. Однак підприємство заходить з детальними планами і серйозними намірами інвестування в охорону, збереження та відтворення лісових та водно-болотних угідь», – зауважив очільник комісії Юрій Ройко. Депутат Олександр Пирожик додав, що пакет документів підготовлений взірцево-якісно. За результатами обговорення профільна комісія рекомендувала сесії підтримати рішення про надання ТзОВ «Фул Кастомс Сервіс Нова» у користування мисливські угіддя для ведення мисливського господарства загальною площею 20 тис га терміном на 35 років.

Погодили члени комісії також і план роботи обласної ради на І-е півріччя 2026 року. За пропозицією Олександра Пирожика, до нього додано організацію виїзного дня депутатів обласної ради з метою ознайомлення з роботою КП «Національний спротив».