Про це йшлося сьогодні під час оперативної наради при начальникові ОВА Іванові Рудницькому із залученням усіх відповідних організацій, підрозділів, служб та очільників громад. Від Волиньради участь у роботі взяв голова Григорій Недопад.

Присутні обговорили поточну ситуацію в енергосистемі області, а також детально проаналізували можливості та ресурси для забезпечення сталого функціонування систем життєзабезпечення, освітніх та медичних закладів, інших комунальних установ, місць компактного проживання ВПО. Генеральний директор ПрАТ «Волиньобленерго» Сергій Севідов констатував, що після останньої масованої ракетної атаки в області одночасно застосовувалося 4 черги планових вимкнень загальним обсягом до 7 годин. «Погіршення погодних умов не сприяє стабілізації, ситуація в системі складна, але контрольована. Найближчим часом за розпорядженням центральної диспетчерської Укренерго застосовуватимуться стабілізаційні відключення до 2-х черг одночасно», – зазначив керівник «Волиньобленерго». Оскільки споживання перевищує можливості електропостачання, він закликав до ощадного використання живлення. У цьому контексті розглядається можливість бізнесу переорієнтувати енергоємке виробництво на нічний час, громад – перевести на певний період часу окремі комунальні заклади на альтернативні джерела живлення, а освітян – подовжити зимові канікули за рахунок весняних чи надолужити шестиденним навчанням. При цьому начальниця управління освіти і науки ОВА Наталія Матвіюк запевнила, що усі освітні установи, де є така потреба, мають генератори.

Медзаклади, у структурі яких є реанімаційні, хірургічні, пологові відділення і палати інтенсивної терапії, на 100% забезпечені автономними джерелами генерації і стабілізаторами напруги, створено резерв палива до 5 діб. Лікарні спроможної мережі мають свердловини з питною або технічною водою. Також наявні 27 систем супутникового зв’язку, які готові до використання в умовах надзвичайних ситуацій. Про це розповів керівник обласного управління охорони здоров’я Юрій Легкодух.

Що ж до пунктів незламності, то за словами начальника управління з питань цивільного захисту ОВА Павла Свадовського, нині в області таких діє 90, ще понад 260 за необхідності можуть бути розгорнуті упродовж двох годин. Кожен пункт забезпечений генераторами, автономними джерелами тепла, доступом до Інтернету і зв’язку, запасами питної води та аптечками. У випадку ускладнення ситуації додатково можуть бути розгорнуті ще близько 60 пунктів незламності соціально відповідальним бізнесом.

З нагоди 91-ої річниці смерті видатного вченого, політика, творця української державності Михайла Грушевського відбулося покладання квітів до його пам’ятника в Луцьку. Від імені Волиньрди до вшанування долучився заступник голови Григорій Пустовіт.

У вічність Михайло Грушевський відійшов на 69-му році життя 24 листопада 1934 року. Впродовж свого життя він багато зробив для утвердження української державності, культури та історії. Разом з І. Франком заснував і видавав «Літературно-науковий вісник», був одним з організаторів Української видавничої спілки. В 1904 році власним коштом відкрив приватну вчительську семінарію в м. Коломия. Після революції 1905-1907 рр. М. Грушевський переніс свою діяльність до Києва. Створив Українське наукове товариство, увійшов до складу Товариства українських поступовців, яке стало єдиною до 1917 р. українською організацією ліберального спрямування.

З березня 1917 по квітень 1918 року очолював Українську Центральну Раду. Був автором близько двох тисяч праць з історії, соціології, літератури, етнографії, фольклору. Та насамперед Михайло Грушевський відомий як автор 10-томної монографії «Історії України – Руси», в якій виклав історію України від прадавніх часів до другої половини 17 століття.