Це та інші питання стали предметом розгляду під час традиційної оперативної наради при начальникові ОВА. Участь у засіданні взяв голова Волиньради Григорій Недопад.

Про медичне забезпечення та доступність послуг для військовослужбовців і ветеранів за програмою медичних гарантій в закладах охорони здоровʼя області доповів начальник профільного управління Юрій Легкодух. За його словами, стаціонарна, амбулаторна і первинна медична допомога надається у 57 комунальних лікарнях громад та спроможної мережі. «Військовослужбовці та ветерани отримують медичну і реабілітаційну допомогу за всіма, а це більше 60, напрямами програми медичних гарантій, обслуговуються вони першочергово та позачергово. Цьогоріч стаціонарно проліковано більше 18 тисяч осіб зазначених категорій, з початку війни – понад 70 тисяч», – зазначив посадовець. Юрій Легкодух переконаний, що в умовах продовження війни є потреба у розширенні мережі закладів для надання реабілітаційної допомоги, а також розбудови системи психологічної допомоги. Окрім того, в області впроваджується пілотний проєкт із безоплатного зубопротезування військовослужбовців. Цьогоріч таких послуг надано на суму 13 млн грн. І цей напрямок теж потребує масштабування щонайменше на кожну кластерну лікарню. Також область включена в проєкт МОЗ/USAID Rehab4U з підготовки сімейних лікарів до роботи з ветеранами. А в медустановах вже працюють 9-ро фахівців із супроводу ветеранів.

Йшлося під час наради і про використання державних цільових субвенцій на забезпечення якісного освітнього процесу за проєктом «Нова українська школа» та протипожежний захист. За твердженням керівниці управління освіти та науки ОВА Наталії Матвіюк, цього року Волинь отримала 80 млн грн субвенції з держбюджету на придбання устаткування та обладнання для шкіл у 36 громадах. «5,5 млн грн з цієї суми вже освоєно, ще на 23 млн укладено договорів, решта громад лише будуть оголошувати тендери, 2 конкурси не відбулися», – зазначила посадовиця. Також понад 18 млн грн виділено з держбюджету для облаштування протипожежної системи в освітніх закладах. Однак, з цієї суми розподілили менше 10 млн грн серед 19 шкіл. Причини такої ситуації Наталія Матвіюк пояснила тривалою процедурою спрямування співфінансування з бюджетів громад, а також значною його часткою – 50%. Начальник ОВА Іван Рудницький наполягає на активізації роботи на усіх рівнях задля того, аби цільові державні субвенції були використані вчасно я в повному обсязі.

Про заходи з впровадження в області Стратегії забезпечення права кожної дитини на зростання в сімейному оточенні розповіла начальниця служби у справах дітей Алла Онищук. За її твердженням, Волинь – у лідерах за кількістю охоплених сімейними формами виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування – це 98% від загальної кількості цієї категорії. Функціонують 45 будинків сімейного типу та 58 прийомних сімей. А от зі створенням патронатних сімей, де діти знайдуть тимчасовий прихисток і піклування, справи значно гірші. В області таких діє лише 8 і ще дві підготовлено, попри те, що держава фінансово підтримує громади, які розвивають родинні форми виховання. Іван Рудницький зауважив, що служба у справах дітей повинна активніше комунікувати з громадами на місцях, аби надавати як інформаційну так і організаційну підтримку цього процесу. Що ж до реформи інтернатних закладів, то за словами Алли Онищук, зараз триває детальний аналіз причин, через які діти опинилися в інституційних закладах, відповідно до результатів будуть залежати конкретні рішення.

Знаменній даті приурочили презентацію документального фільму про монастир та парафію, прем’єру п’єси християнського аматорського театру, концерт національної капели бандуристів, а також подячну архієрейська Божественну літургію. Урочисте богослужіння з нагоди свята відвідав заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.

«Відновлення діяльності греко-католицької парафії та монастиря – справжнє Господнє диво, адже в часи поневолення українського народу ця церква була під забороною. Нині ж при монастирі функціонують недільна школа, художня студія, два хори та активно відроджується духовність. В час війни спільні молитви неабияк надихають та допомагають і мирним громадянам, і нашим воїнам», – зазначив Григорій Пустовіт.

В результаті Берестейської унії 1596 року, яка об’єднала частину православної еліти з Римом, була утворена греко-католицька церква, і Луцька єпархія стала однією з перших її структур на Волині. В часи панування Російської імперії у 1828 році греко-католицьку єпархію було ліквідовано, а храми та парафії приєднали до православної юрисдикції. В колишній будівлі Василіанського монастиря, яка знаходиться на вулиці Йова Кондзелевича і є однією із найстаріших мурованих будівель міста, заселили людей. Нині – це музей Луцького братства та житловий будинок.

З початком української незалежності свою діяльність відновила і греко-католицька церква. У 1995 році у Луцьку отці Василіяни почали зведення монастиря та собору. Нині тут вже споруджено монастир, святилище, та нижній храм, який освятили у 2008 році.