До роботи колегіально-дорадчого органу долучився перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук.

Виклики, які стоять перед закладами фахової передвищої освіти у час війни, та можливості формування стійкості і безпечного середовища для здобувачів освіти і колективів закладів – такими були ключові теми обговорення. Очільниця Волинського медичного інституту Тетяна Пастрик зазначила, що в нинішніх умовах керівники закладів освіти не лише адмініструють освітні процеси, а й створюють простір, де формуються фахівці, які здатні гідно відповісти на виклики сьогодення. «Ми маємо хороші технології, зберігаємо зв’язки з іншими закладами, а також працюємо над психологічною стійкістю та згуртованістю наших студентського та педагогічного колективів», – наголосила Тетяна Пастрик.

До процесу удосконалення закладів фахової передвищої освіти, а також формування регіональної освітньої політики активно долучається і Волиньрада. «Ми швидко реагуємо на зміни, які впроваджує держава, і звертаємося в інтересах наших закладів до держави задля коригування завдань, які постають перед освітніми установами. В нинішніх умовах нас єднає одна мета: виховання фізично здорового, патріотичного та високопрофесійного громадянина України», – зазначив Юрій Поліщук. Він також підкреслив, що обласна рада підтримує студентів, молодих науковців та викладачів, зокрема у 2008 році було започатковано Премію за заслуги у сфері науки, а у 2020-му – щорічної стипендії для молодих вчених. Нині у кожній номінації їх отримують по 5 представників наукового середовища.

Під час засідання члени ради директорів закладів фахової передвищої освіти також обговорили питання вдосконалення якості освітнього процесу, модернізації закладів, розбудови профільної освіти та надання першої медичної допомоги у надзвичайних ситуаціях.

Про реалізацію державної Стратегії забезпечення права кожної дитини на зростання у сімейному оточенні на 2024-2028 роки йшлося під час робочої наради, ініційованої начальником ОВА Іваном Рудницьким, із керівниками закладів, які здійснюють цілодобовий догляд дітей та профільних управлінь. Від Волиньради участь в обговоренні взяли заступник голови Григорій Пустовіт і очільник бюджетної комісії Орест Маховський.

Іван Рудницький зауважив, що реформа інституційного догляду – це визначений державою пріоритет, а відтак на рівні області та громад мають бути здійснені конкретні дії, аби кожна дитина росла в сім’ї, а не в інституції. «Державна політика у сфері захисту прав дітей спрямована на відхід від інтернатних закладів та розвиток сімейних форм виховання. Окрім того, такий підхід – це й наближення до стандартів Євросоюзу», – підкреслив він.

Зокрема зазначалося, що в області функціонує 12 таких закладів. Це і спеціальні школи з пансіонами, і навчально-реабілітаційні центри, і заклади спеціалізованої та загальної середньої освіти. «Оскільки діти, які перебувають в пансіонах наших освітніх закладів, вважаються відірваними від сімейного оточення, то згідно з європейськими нормами та конвенцією ООН, ми маємо забезпечити цим дітям право на сім’ю», – зауважила заступниця начальника управління освіти і науки Наталія Даньків.

Під час наради обговорили напрямки роботи, аби в перспективі зменшити кількість дітей, котрі цілодобово перебувають та виховуються в інтернатних закладах. «Відповідно до положень про пансіон, заклад повинен повідомляти службу у справах дітей про батьків, які не цікавляться дітьми і не забирають їх на вихідні. Дитина має право бути в пансіоні не більше чотирьох вихідних і одного святкового дня на місяць. Мусимо виконувати законодавчі норми, хоча я погоджуюсь з тим, що не кожну дитину можна безпечно повернути додому», – зауважила очільниця Служби у справах дітей Алла Онищук.

Заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт наголосив на необхідності збереження фахівців, які працюють в інституційних закладах. «Ми повинні думати ще про один аспект – це колективи, де працюють фахівці високого рівня. Тому в процесі реформи не варто забувати про спеціалістів зі значним досвідом роботи, яких ми потім за потреби не знайдемо. Варто висловити вдячність кожному такому фахівцю, який працює зі складним контингентом дітей, виконуючи значний об’єм роботи і отримуючи мізерні зарплати», – зауважив він.

Крім того, позицію обласної ради, як представників засновника обласних комунальних закладів, де діти перебувають на цілодобовому утриманні, озвучив голова бюджетної комісії Орест Маховський. «На нашу думку, треба підходити не з позиції функціонування закладу як такого, а детально проаналізувати ситуацію по кожній родині – матеріальний і побутовий стан, сімейні та психологічні обставини. Це одна складова. Наступний фактор аналізу – на рівні територіальної громади. Наприклад, Заболоттівська і Головненська спеціальні школи розташовані в малобюджетних громадах, де не багато шкіл, які би пропонували таким дітям адекватну освіту із супроводом асистента викладача і з відповідною корекцією спеціалістів. Тому варто з’ясувати готовність місцевих освітніх закладів до запровадження інклюзивних класів. І третя складова – це якість і рівень роботи соціальних служб у громадах. У кожній громаді має бути фахівець із соціальної роботи та роботи з дітьми, і якщо батьки не виконують своїх обов’язків і «скидають» дитину на інтернатний заклад, то варто вирішувати питання в юридичній площині. Ми однозначно підтримуємо політику сімейного виховання, але ці три фактори, на нашу думку, сьогодні ускладнюють процес деінституалізації. Тому спільно маємо ці питання опрацьовувати», – зауважив він.

За результатами обговорення очільник ОВА доручив відповідним відомствам вивчити ситуацію по кожному закладу стосовно контингенту дітей, які знаходяться на цілодобовому утриманні, аби з’ясувати, чи є можливість безпечного повернення дитини в сім’ю. Йшлося і про придбання шкільних автобусів для інтернатних установ, аби довозити вихованців на ночівлю додому.