У семінарі, присвяченому формуванню інструментів регіональної політики в процесі інтеграції України до Європейського Союзу, беруть участь голова Волиньради Григорій Недопад та його перший заступник Юрій Поліщук. Візит організовано Фондом «Лідери змін» в рамках програми Study Tours to Poland за підтримки членів парламентського комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, народних депутатів Вячеслава Рубльова та Віталія Безгіна.

Тренінги проводять практики та експерти, які формували польські інститути європейської інтеграції, а також службовці структурних підрозділів та установ. Під час практикуму «Формування інструментів регіональної політики в процесі інтеграції України до Європейського Союзу. Основи, можливості та виклики» польські партнери поділяться досвідом із застосування механізмів функціонування ЄС, втілення принципу згуртованості на різних рівнях господарської діяльності, процесом переговорів про вступ до Євросоюзу, формування секторальних політик, а також втілення в життя регіональної політики ЄС. Одним із елементів навчання буде вивчення інституційних рішень, розроблених на рівні польських воєводств для реалізації європейської політики.

«Це унікальна можливість для українських регіональних лідерів отримати практичні знання про функціонування європейської політики. Ми маємо нагоду поспілкуватися із творцями євроінтеграційного процесу Польщі, вивчити послідовність кроків та механізм прийняття рішень наших партнерів та використати цей досвід в українських реаліях», – зазначив Григорій Недопад.

Про перспективи такої ініціативи та її вплив на розвиток місцевого самоврядування йшлося сьогодні під час конструктивного діалогу парламентарів та представників органів влади різних рівнів Волині та Рівненщини. До дискусії долучились депутат Волиньради Юрій Ройко, очільники Олицької міської громади Олександр Прендецький, Торчинської селищної ТГ Юрій Кревський та Боратинської сільської – Сергій Яручик.

Серед головних спікерів – парламентарі, члени Комітету Верховної ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олександр Аліксійчук та Віталій Безгін. Так, за словами Віталія Безгіна, який очолює підкомітет з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування, до кінця вересня 2025 року планується затвердити 9 макрорегіонів, до кожного з яких увійдуть по три-чотири області. Зокрема пропонується така структура:

Макрорегіон 1: Сумська, Харківська, Чернігівська області.

Макрорегіон 2: Донецька, Луганська області.

Макрорегіон 3: Дніпропетровська, Запорізька області.

Макрорегіон 4: Миколаївська, Одеська, Херсонська області, Крим.

Макрорегіон 5: Вінницька, Тернопільська, Хмельницька області.

Макрорегіон 6: Київська область та місто Київ.

Макрорегіон 7: Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Чернівецька області.

Макрорегіон 8: Волинська, Рівненська, Житомирська області.

Макрорегіон 9: Полтавська, Кіровоградська, Черкаська області.:

«Варто наголосити, що макрорегіони ніяк не впливають на діяльність облвійськадміністрацій та обласних рад, вони не втратять жодних повноважень. На рівні макрорегіонів не будуть впроваджуватись жодні управлінські органи, – наголосив Віталій Безгін. Парламентар пояснив, що макрорегіони – це великі територіальні одиниці, сформовані для збору, обробки та аналізу статистичних даних відповідно до європейського стандарту NUTS. Зазначалося також, що номенклатуру територіальних одиниць для статистики (NUTS) використовують в європейських країнах для збору, складання та розповсюдження гармонізованої регіональної статистики. Стандарт NUTS-1 охоплює території з населенням від 3 до 7 млн людей.

«На адміністративний поділ та органи місцевого самоврядування це жодним чином не вплине. Такий поділ лише наблизить Україну до стандартів ЄС та сприятиме співпраці з різними європейськими програмами і фондами. На макрорегіональному рівні розглядатиметься можливість утворення проєктних офісів для роботи з європейськими програмами. Така новація покликана поліпшити співпрацю із європейськими партнерами та активізувати залучення інвестицій на реалізацію спільних міжнародних проєктів», – наголосив Юрій Ройко за підсумками обговорення.

Під час дискусії йшлося й про те, що для масштабних інфраструктурних міжнародних програм кількість населення в макрорегіоні повинна становити не менше, аніж 3 млн. Відтак, об’єднання Волинської, Рівненської та Житомирської областей складе чисельність населення майже у майже 4 млн, що задовольнить потенційних інвесторів, зацікавлених вкладати кошти у розвиток макрорегіону.

Відділення поліції №1 обладнали згідно вимог системи CUSTODY RECORDS. У презентації взяли участь заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт, начальник ОВА Іван Рудницький, головний поліцейський області Олег Сліпчук, представники місцевої влади та правозахисних організацій.

Начальник ГУ МВС України у Волинській області Олег Сліпчук розповів, що систему CUSTODY RECORDS апробували у 2017 році. «Після того, як вона себе виправдала, її почали впроваджувати в підрозділах поліції. Вперше на Волині її встановили у 2021 році в Нововолинську та в Луцькому районному управлінні. Нині на території області уже працює 10 підрозділів поліції, обладнані системою CUSTODY RECORDS. Маневицький підрозділ – одинадцятий», – розповів правоохоронець.

CUSTODY RECORDS – це система електронного обліку та цілодобової фіксації, призначена для забезпечення прав затриманих осіб та поліцейських. Вона в автоматичному режимі фіксує усі дії правоохоронців від моменту затримання особи до прийняття судового рішення щодо неї. За словами першого заступника начальника Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України Володимира Захаренка, наша область – третя в Україні, де система моніторингу працює у всіх територіальних підрозділах поліції.

«Впровадження системи CUSTODY RECORDS в роботу поліцейського відділення свідчить про те, що в Україні технології працюють для людей і для держави, що під час усіх процесів будуть дотримані закони і права людини. Це чергове підтвердження того, що ми – демократична держава і дотримання прав і свобод громадянина – це правило, а не виняток», – зазначив Григорій Пустовіт.

Присутнім також продемонстрували спеціально обладнані приміщення, а також роботу автоматизованої системи в різних ситуаціях, які можуть виникнути в підрозділі поліції, зокрема при затриманні особи, яка підозрюється у скоєнні правопорушення.