23 червня минають 84-і роковини масової страти бранців Луцької тюрми. Вшанувати пам’ять жертв до меморіальної стели прийшли рідні розстріляних, духовенство, представники громадськості та влади. Волиньраду представляв заступник голови Григорій Пустовіт.

Архівні документи свідчать, що на 10 червня 1941 року у Луцькій в’язниці утримувалося 2 117 ув’язнених. Серед них – патріотично налаштована молодь, активісти ОУН, священники, наукова і творча інтелігенція. В ніч на 23 червня і аж до світанку НКВДисти без суду і слідства страчували ув’язнених і поспіхом прибирали тіла. Жертвами червоного терору тоді стали понад 2000 тисячі мешканців сорока міст і сіл Волині.

Тепер їхні імена викарбувано на граніті, а поруч, під мурами колишніх казематів, встановлено хрест – символ жертовного розп’яття та воскресіння. Пам’ять про жертв тоталітарних режимів завжди буде жива. За упокій душ невинно убієнних відслужив панахиду митрополит Луцький і Волинський Михаїл, а присутні вшанували загиблих хвилиною мовчання та поклали квіти до меморіальної стели.

На нараді, зокрема, йшлося про готовність територіальних підрозділів центральних та місцевих органів виконавчої влади попередити поширення кишкових інфекції в літній період та облаштування місць відпочинку на водних об’єктах. Участь у засіданні колегіального органу взяв голова Волиньради Григорій Недопад.

Як повідомила головний державний санітарний лікар області Наталія Янко, епідемічна ситуація на Волині в цілому є контрольованою, надзвичайних ситуацій у поточному році не було зареєстровано. «Всього за 5 місяців цього року вірусним гепатитом А захворіло 10 осіб проти 67 за аналогічний період 2024 -го. Із потеплінням зростає ризик виникнення захворювання на ботулізм, цьогоріч з підозрою на ботулізм за медичною допомогою звернулося двоє осіб. Захворювання пов’язані з вживанням м’ясних консервів домашнього приготування. Лікування таких хворих необхідно здійснювати протиботуліністичною сироваткою, якої в області вкрай недостатньо. В наявності всього 2 дози в обласній інфекційній лікарні. На Волині також спостерігається збільшення звернень через покуси тваринами, так за 5 місяців звернулося понад 850 осіб проти 800 за аналогічний період минулого року», – розповіла Наталія Янко.

За даними епіднагляду встановлено, що головними епідемічними ризиками у літній період лишаються: загроза поширення та виникнення спалахів гострих кишкових інфекцій та вірусного гепатиту А; ріст вакцинокерованих інфекцій; інфекційні захворювання, які переносяться комахами і гризунами; ризики виникнення випадків сказу при контакті з дикими або бродячими тваринами.

З метою досягнення санепідблагополуччя населення в літній період начальникам районних військових адміністрацій, головам громад, структурним підрозділам ОВА рекомендовано: проводити заходи з дератизації, дезінфекційні, дезінсекційні, акарацидні обробки територій населених пунктів, особливо у парках, зонах відпочинку та на водних обєктах; придбати необхідну кількість протиботуліністичної сироватки та антирабічної вакцини; здійснити лабораторне підтвердження безпечності факторів довкілля (питної води, відкритих водойм, ґрунту, харчових продуктів на об’єктах підвищеного епідемічного ризику, у місцях масового перебування та відпочинку населення тощо. Особливу увагу учасники наради акцентували на Шацькій громаді, де у літній період перебуватиме велика кількість відпочивальників.

Окремо обговорили заходи зі стабілізації епідемічної ситуації з керованих інфекцій у Волинській області. Головний державний санітарний лікар області Наталія Янко повідомила, що на Волині реєструється захворювання на кашлюк, а це 22 випадки проти 132 за аналогічний період 2024 року. Спостерігається тенденція й до росту кількості випадків на кір. «Показники захворюваності в Україні за 5 місяців вже перевищили показники за весь 2024 рік. В області у червні зареєстровано один лабораторно підтверджений випадок кору в Володимирському районі», – зауважила вона.

Відтак, комісія рекомендувала управлінням освіти та охорони здоров’я, керівникам освітніх закладів проводити широку роз’яснювальну роботу щодо необхідності дотримання графіку щеплень.

Про стан підготовки місць відпочинку на водних об’єктах до прийняття відпочиваючих доповів начальник управління із запобігання надзвичайним ситуаціям Головного управління ДСНС України в області Руслан Яручик. Він зауважив, що за оперативною інформацією з початку року на воді уже загинуло 12 волинян. «В області визначено понад 20 місць масового відпочинку біля водойм, відповідно до правил облаштовано 7 із них. Як показує практика, люди гинуть у місцях, які не визначені для купання. Проведено відповідні навчання для рятувальників», – розповів він.

Комісія рекомендувала головному управлінню ДСНС в області посилити роз’яснювальну роботу серед населення, а також налагодити співпрацю із підрозділами Національної поліції України та територіальними громадами щодо належної підготовки місць відпочинку на водних об’єктах та виявлення порушень.

Стан підготовки житлово-комунального господарства до осінньо-зимового періоду та забезпечення енергонезалежності освітніх закладів і облаштування укриттів у них були предметом розгляду на щотижневій оперативній нараді за участю очільників області Івана Рудницького та Григорія Недопада, керівників РВА, громад, підприємств енергетичного сектору, служб та структурних підрозділів виконавчої влади.

За словами директора департаменту ЖКГ та капітального будівництва ОВА Василя Венського, на сьогодні виконано третину від запланованих підготовчих робіт. Ключові напрямки – ремонт і модернізація мереж, котельного господарства, житлового фонду, а також енергостійкість критичної інфраструктури. Особлива увага приділяється розвитку розподіленої генерації, цьогоріч на 4 зросла кількість когенераційних установок, ще 2 планується запустити до опалювального сезону. Посадовець запевнив, що основні об’єкти критичної інфраструктури забезпечені генераторами. Розроблені плани реагування на надзвичайні ситуації, сформовано аварійні бригади. Про планомірну, без значущих проблем, підготовку до роботи в опалювальний період, в надзвичайних умовах, а також із захисту критично важливого обладнання доповіли і представники енергетичних та газопостачальної компаній.

96% зі 1 177 освітніх закладів області мають власні укриття або ж орендують їх, 49 – потребують облаштування, відновлення чи ремонту захисних споруд, – розповіла очільниця управління освіти і науки ОВА Наталія Матвіюк. На цільову субвенцію для облаштування захищених просторів подавали заявки 8 громад, однак такі кошти з державного бюджету надійшли лише для однієї. Посадовиця також зазначила, що стовідсотково до потреби генераторами забезпечені заклади професійної, вищої та фахової передвищої освіти, на 80% – загальноосвітні установи та на 49% – дитсадки. До початку нового навчального року за державний кошт буде придбано генератори ще для 20 закладів загальної середньої освіти. Начальник ОВА Іван Рудницький рекомендує дошкільним установам укладати договори оренди альтернативних джерел живлення, така практика підтвердила свою ефективність.