Ці та інші теми стали предметом розгляду в рамках відкритого діалогу представників старостату із керівниками законодавчої та виконавчої гілок влади під час першого форуму старост Волині.

Народний депутат України, голова профільного підкомітету ВРУ Віталій Безгін окреслив низку викликів, з якими зіштовхнуться самоврядці в контексті повоєнного відновлення. А голова підкомітету з питань співробітництва територіальних громад та регіонів парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олександр Аліксійчук порушив тему імплементації нового законопоєкту про внутрішнє співробітництво. «Президент його підписав, і за кілька тижнів він набуде чинності. Для того, аби шукати партнерів за кордом, нам необхідно показати, як ми вміємо взаємодіяти між собою: громади із громадами. Це стосується і підтримки один одного, і підтримки представників обласних центрів , які мають більше можливостей та можуть надавати практичні консультації громадам «з глибинки» щодо співпраці із міжнародними партнерами. Це і питання екології, йдеться про наявність полігонів побутових відходів, яке не вирішується. Головне навчитися співпрацювати один із одним, саме тоді ми зможемо знайти надійного партнера за кордоном», – наголосив він. Окремо Олександр Аліксійчук зупинився на реалізації освітньої реформи, зокрема й старшої школи та впровадження Нової української школи.

Експерт із територіального розвитку та місцевого самоврядування Павло Остапенко наголосив, що в області 47 старост надають адмінпослуги. «Тобто є 126 віддалених робочих місць адміністраторів ЦНАП, і це модель організації наближення послуг, до людей в старостинських округах», – наголосив він.

Координаторка з розвитку місцевих послуг компоненту Цифровізація регіонів Програми «Електронне урядування задля підзвітності влади та участі громади» EGAP Олена Лічманенко закликала громади та їх старост долучатись до впровадження новацій. «Ми трансформуємо ЦНАПИ та підвищуємо надання публічних послуг завдяки сучасним, доступним, зручним, зрозумілим цифровим рішенням. Ми уже маємо 70 пілотних тергромад, невдовзі їх буде 95», – зауважила вона.

Експертка Проєкту Європейського союзу «Продовження комплексної підтримки реформи державного управління в Україні (EU4PAR2)» Ірина Шелеп закликала колег дотримуватись норм новоприйнятого ЗУ «Про адміністративну процедуру». «Понад 20 років Україна з поміж інших держав Європи не мала цього закону. Його активне впровадження є вимогою Європейського співтовариства щодо подальшої євроінтеграції нашої держави», – повідомила вона.

Загалом експерти закликали лідерів с старостинських округів зробити свій внесок у цифровізацію країни і таким чином підвищити рівень довіри до держаних послуг навіть у найвіддаленіших сільських територіях.

Досвідом із колегами також поділилася директорка департаменту «Центр надання адміністративних послуг у м. Луцьк» Лариса Карп’як, а також старости окремих територіальних громад.

Прямий діалог управлінців старостату із представниками законодавчої та виконавчої влади відбувся за ініціативи віцеспікера Верховної Ради України Олександра Корнієнка, Волинської обласної ради та Всеукраїнського об’єднання старост у співпраці з підкомітетом з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування і підтримки програми EGAP Фонду Східна Європа.

Масштабну зустріч лідерів місцевого самоврядування Волині прийняла Олицька громада у стінах історичної пам’ятки – замку Радзівілів. У форумі взяли участь понад 200 старост, очільники громад і районів, керівництво області, а також профільні парламентарі на чолі із Першим заступником голови верховної Ради України. Мета – налагодження діалогу стосовно розбудови та зміцнення інституту старост як елементу локального лідерства, довіри й участі в управлінні громадою.

«Попри важкий час, сьогодні у нас з вами, як головними представниками місцевого самоврядування, дуже важлива розмова не лише про те, як виживати, а й як розвиватися, надавати кращі послуги населенню, розбудовувати інфраструктуру. Цей діалог ми ініціювали з нагоди 5-річчя оновлення концепції роботи інституцій старостату. Це певний шлях, який потрібно оцінити як законодавцям, так і державі – проаналізувати що правильно зробили, а що потрібно відкоригувати. Тож закликаю вас до чесної і відвертої розмови», – звернувся до присутніх, відкриваючи форум, Олександр Корнієнко.

Дискусія велася на кількох тематичних панелях. Під час першої йшлося про те, як в умовах воєнних викликів громадам зберігати стійкість, єдність та зміцнювати спроможність. Зокрема, віцеспікер зазначив, що підтримка ЄС та країн великої сімки продовжується, тож закликав активно користатися цими ресурсами за посередництвом проєктів, спрямованих на підвищення рівня життя і якості послуг, і, таким чином, досягати внутрішньої стійкості громад. Окрім того, він прогнозує, що на неспроможні громади, а таких понад 300, чекає укрупнення. При цьому зауважив, що цього разу процес повинен регулюватися не політичними, а винятково економічними і географічними чинниками.

Аби залучити інвестиції, громади повинні мати відповідну інфраструктуру і уповні скористатися перевагами прикордонного розташування регіону та наявними шляхами автомобільного і залізничного сполучення, – переконаний голова Волиньради Григорій Недопад. «В кожної громади є потенціал і його треба розвивати. Багато ОТГ це вже усвідомили і активно працюють у цьому напрямку, виділяючи землі, створюючи індустріальні парки. На Волині всього вистачає – і природних, і культурних, і історичних можливостей для спроможності і зростання. Але найголовніший ресурс – це люди. Втримати людей і розвивати область – наше з вами пріоритетне завдання», – зазначив очільник Волиньради.

Про державні фінанси загалом і реформу ПДФО зокрема говорив парламентар Вячеслав Рубльов. Дискусія про те, куди повинен зараховуватися один з головних бюджетоутворюючих податків – за місцем проживання платника чи за місцем реєстрації підприємства, де він працює, ведеться не вперше. На думку парламентаря, до цього питання варто підійти виважено і, найпевніше, знайти компроміс, аби не відвернути зацікавленості громад у розвитку виробництв на своїх територіях.

Колегу підтримала і народна депутатка Ірина Констанкевич, зауваживши, що економіка – це і на рівні держави, і на рівні родини. Вона зосередилася на питаннях створення робочих місць у сільських територіях і відновлення країни через малі громади. Також зупинилася на резонансній темі перегляду меж забруднених так званих чорнобильських територій, а також глибоких соціальних проблемах, пов’язаних з цим процесом.

Нардеп Ігор Гузь акцентував увагу присутніх на потребі завершення процесу декомунізації, а також утвердження єдиної помісної української церкви і закликав лідерів громад вести невтомну роз’яснювальну роботу з людьми.

Про інформаційну гігієну, потребу спонукати людей до критичного мислення, аби зберігати єдність, говорив Луцький міський голова Ігор Поліщук. Він також закликав лідерів місцевого самоврядування знайти баланс між забезпеченням ключових послуг у громадах та допомозі об’єднаним силам оборони. «Луцьк – один з найменших за чисельністю населення обласний центр, але на 4 місці після Києва, Дніпра та Вінниці за обсягом наданої ЗСУ допомоги», – зазначив він.

Підсумував дискусійну панель начальник ОВА Іван Рудницький, запевнивши, що всі гілки влади в області працюють злагоджено і на єдиний результат – успішну, безпечну, сильну Волинь і громади.

Також парламентарі і керівники області відзначили грамотами і подяками найефективніших старост.

Його діяльність поширюватиметься на 7 областей західного регіону. В урочистому прийомі з нагоди відкриття амбасади взяв участь голова Волиньради Григорій Недопад.

Церемонію відкриття нової дипломатичної установи очолив Надзвичайний і повноважний посол Ісландії в Україні та Польщі Фрідрік Йонссон. Він запевнив, що Ісландія і надалі непохитно підтримуватиме Україну у боротьбі з агресором. «Це гуманітарні, економічні та військові питання, і в майбутньому ми плануємо розширити співпрацю, зокрема у сфері відбудови, освіти, культури, інновацій та медицини», – запевнив посол.

Фрідрік Йоннсон також представив почесного консула Ісландії у Львові, ним став Андрій Дещиця. «Від початку широкомасштабного вторгнення Ісландія закрила своє посольство в росії і стовідсотково підтримує Україну. Те, що вони зробили, заслуговує на величезну повагу і слугує прикладом для інших країн», – зазначив Андрій Дещиця.

Упродовж 2022-2023 років ця нордична острівна держава в Європі виділила понад 5,5 мільярдів ісландських крон на гуманітарну, економічну та оборонну підтримку України. Ще 2 мільйони євро Ісландія переказала на закупівлю боєприпасів за Чеською ініціативою. Цьогоріч ісландці зобов’язалися подвоїть військову допомогу Україні, йдеться про інвестиції за «данською моделлю», проєкти розмінування разом із Литвою та допомогу із комплектуванням українських бригад. А відповідно до двосторонньої угоди про співробітництво у сфері безпеки та довгострокової підтримки щороку до 2028-го Ісландія виділятиме майже 30 млн доларів. Окрім того, до 2027 року ця держава продовжила тимчасовий захист для 5 тисяч українців, які були вимушені залишити країну через війну.