Міжнародна богословська наукова конференція з такою назвою розпочала роботу у Волинській православній богословській академії. На запрошення митрополита Луцького і Волинського Михаїла участь у формі взяв і заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.

Під час конференції священнослужителі та науковці з України, Греції, США, Канади та інших країн обговорять духовні і соціальні виклики, які стоять перед сучасною Україною, та спробують віднайти богословські й практичні відповіді на них.

У своєму вітальному слові Григорій Пустовіт наголосив на важливості місії церкви та духовенства в повсякденному житті українців. «Люди йдуть до вас за розрадою, за порадою, за молитвою. Йдуть за допомогою, коли треба знайти себе, своє місце в світі. Особливо це актуально в час війни, а також після її закінчення. Усіх нас чекає велике випробування, адже війна лишає страшні шрами на серці і в душі кожного. І ми маємо знайти можливість допомогти з цим упоратися. Тому поряд з психологами, реабілітологами та лікарями мають працювати й священники», – зазначив Григорій Пустовіт.

Під час форуму учаснирки розглянуть аспекти місії Церкви у зціленні ран війни, обговорять проблеми єдності українського Православ’я, вивчать роль інституту християнської сім’ї у терапії післявоєнного українського суспільства, проаналізують актуальні питання клінічного душпастирства та посттравматичної реабілітації зранених війною, а також питання інституту військового капеланства.

З нагоди 164-их роковин від дня перепоховання Тараса Шевченка біля його пам’ятника в Луцьку відбулася панахида, у якій взяли участь заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт, представники влади міста, громадськість та духовенство.

Тарас Шевченко помер 10 березня 1861 року та був похований на Смоленському кладовищі у Санкт-Петербурзі. Проте ще за життя поет мріяв про «тихе пристанище і спокій коло Канева». Тож, згідно із його заповітом, прах Кобзаря доправили до Києва, а звідти до Канева, де і перепоховали на Чернечій горі.

Священнослужителі відслужили панахиду за Великим сином українського народу. Потому присутні поклали квіти до підніжжя пам’ятника Кобзарю.

До 11-их роковин Волноваської трагедії біля пам’ятного фотостенду «Герої Небесної Сотні – Загинули за єдність України» відбулися скорботні заходи.

Щороку 22 травня волиняни вшановують захисників, полеглих під Волновахою, а також усіх воїнів, котрі загинули в боротьбі за незалежність і територіальну цілісність України за роки російсько-української війни. Пом’янути Героїв прийшли родини загиблих, їхні побратими, представники громадськості, правоохоронних органів, духовенства та влади. Від імені Волиньради участь у жалобній церемонії взяв заступник голови Григорій Пустовіт.

На світанку того травневого дня неподалік міста Волноваха відбувся бій, в якому українські воїни понесли найбільші на той час втрати від початку проведення антитерористичної операції. В результаті підступного нападу на блокпост диверсійної групи проросійських сепаратистів 30 воїнів були поранені та 18 загинули. Серед полеглих і десятеро волинян: майор Леонід Полінкевич, старший сержант Олександр Артемук, молодший сержант Дмитро Йовзик, солдати Володимир Зарадюк, Віталій Махновець, Володимир Прокопчук, Микола Бондарук, Віталій Ліщук, Михайло Грицюк, Павло Попов.

Священники ПЦУ відслужили панахиду за упокій душ славного воїнства, а присутні звершили спільну молитву і поклали квіти до пам’ятного фотостенду.