Члени постійної депутатської комісії з питань екології, раціонального використання природних ресурсів заслухали звіт про виконання за 2024 рік Регіональної програми «Екологія 2023-2026». Участь у роботі комісії взяв заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.

Очільник екологічної комісії Юрій Ройко найперше проаналізував виконання природоохоронних заходів за кошт обласного екологічного фонду. Минулоріч його загальний обсяг склав 8,6 млн грн, з яких 5,3 млн – планові надходження за 2024 рік, ще 3,3 мільйони – залишки з попереднього періоду. Освоєно 95 %. «Кошти були розподілені так: 3,8 млн – департаменту соціальної та ветеранської політики ОВА на продовження робіт з реконструкції каналізаційної мережі очисних споруд Берестечківського психоневрологічного інтернату. Зауважу, що за 3 роки і фактично за рахунок коштів обласного екологічного фонду було вирішено цю наболілу і задавнену проблему, коли стічні води і каналізаційні стоки закладу потрапляли напряму до ріки Стир. Ще понад 1,1 млн грн департаментом інфраструктури ОВА були спрямовані на співфінансування нового будівництва та реконструкції каналізаційної мережі у селах Пульмо та Шацьк в рамках реалізації чергового етапу великого інфраструктурного транскордонного проєкту «Україна-Польща», – зауважив він.

Решта асигнувань обласного екологічного фонду – 3,4 млн грн, за словами Юрія Ройка, було направлено місцевим бюджетам на реалізацію природоохоронних заходів, освоєно 90 % коштів. «Кошти були виділені семи сільським та селищним радам і використані переважно на запобігання підтопленням – капітальні ремонти внутрішньогосподарських меліоративних каналів, систем водовідведення та каналізацію», – зазначив він.

Щодо загальної картини з виконання Регіональної програми «Екологія», то заступниця начальника управління екології та природних ресурсів ОВА Вікторія Тимощук зазначила, що документом на 2024 рік було передбачено виконання заходів на майже 36 мільйонів гривень. «Громадами та підприємствами було заплановано виконання заходів на 68,5 млн гривень, а фактичне спрямування коштів з бюджетів усіх рівнів на їх виконання перевищило 89 мільйонів. Тобто, у звітному періоді програма виконана на 190 %», – наголосила вона. За словами Вікторії Тимощук найбільше асигнувань традиційно було скеровано на проведення природоохоронних заходів з охорони і раціонального використання водних і рослинних ресурсів, атмосферного повітря, а також зберігання відходів.

Вікторія Тимощук також повідомила, що загальний обсяг обласного екологічного фонду у 2025 році сягне понад 10,4 мільйона гривень. З них пропонується: 1 млн гривень скерувати на коригування Регіонального плану управління відходами до 2033 року, 1,5 млн – на завершення робіт з реконструкції каналізаційної мережі Берестечківського психоневрологічного інтернату, таку ж суму – Луцькому геріатричному пансіонату на поточний ремонт каналізаційно-насосоної станції. На продовження співфінансування робіт з каналізування села Пульмо також передбачено 1,5 млн грн, ще 1 мільйон для таких же потреб селища Шацьк. Берестечківській громаді планується передбачити близько 1 млн грн на капітальний ремонт водовідвідної мережі та протипаводкові заходи.

Екологічна комісія також розглянула проєкт рішення обласної ради «Про зміну меж об’єкта природно-заповідного фонду місцевого значення ботанічної пам’ятки природи “Липа звичайна”» та рекомендувала підтримати його депутатам обласної ради на черговій сесії.

До роботи традиційного заходу міжрегіональної взаємодії, який розпочався у Кракові, в онлайн-форматі долучився заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.

Мета форуму – об’єднати людей всієї Європи, які зацікавлені та готові до міжнародного співробітництва. Цьогоріч увага буде зосереджена на послугах Платформи з вивчення політик. Учасники дізнаються, як її інструменти та ресурси допоможуть установам і регіонам ефективніше використовувати можливості міжрегіонального співробітництва.

Крім того, учасники обговорять поточний стан і майбутній розвиток міжрегіонального співробітництва; обміняються знаннями, отримають консультації та можливості для нетворкінгу, а також будуть задіяні у формуванні політик – під час інтерактивних сесій долатимуть виклики за пріоритетами програми.

На Волині презентували доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про можливості навчання дітей і молоді з тимчасово окупованих територій за українськими освітніми програмами.

Участь в обговоренні взяли правозахисники, освітяни, представники громадських та благодійних організацій, соціальних сервісних служб, ювенальної превенції, а також керівники органів влади різних рівнів. Волиньраду представляв перший заступник голови Юрій Поліщук. Мета круглого столу – налагодження взаємодії та напрацювання спільних алгоритмів співпраці між усіма зацікавленими сторонами в напрямку реалізації права на освіту дітей та молоді з тимчасово окупованих територій, а також їх психологічної мовної та соціальної реінтеграції.

Звертаючись до присутніх, Юрій Поліщук наголосив на гостроті та актуальності заявленої проблематики: «Ворог веде боротьбу не лише за наші території, а й за наш інтелект. Він докладає максимальних зусиль, аби позбавити дітей, що опинилися в окупації, української ідентичності і перетворити на своїх громадян. Відстояти їхні права, повернути в національне середовище – обов’язок і держави, і суспільства. Вже є напрацьовані Офісом омбудсмана рекомендації, є широке представництво, в тому числі й на Волині, від якого залежить їх реалізація. Отже, я сподіваюся, що ефективний шлях буде знайдено».

Презентуючи доповідь, представниця Уповноважено на Волині Юлія Спас констатувала, що на ТОТ нині перебувають близько 600 тисяч дітей шкільного віку і лише 7% з них мають дистанційний доступ до української системи освіти. При чому, навчаються вони практично підпільно. Держава-агресор примушує здобувати освіту за своїми стандартами, використовуючи погрози, переслідування й адміністративний тиск. Обмежується доступ до інтернету, блокуються VPN-сервіси. Діти, які одночасно навчаються на ТОТ і дистанційно в українських школах, мають надмірне навантаження, що призводить до фізичного і психологічного виснаження. Молодь, яка виїздить з ТОТ на підконтрольну Україні територію, аби продовжити навчання у професійно-технічних закладах чи вишах, також стикаються з викликами і загрозами – переїзд, фільтрація, адаптація до нових умов, відсутність соціальної підтримки. І це – лише частина великого масиву проблем. Висновок омбудсмана: держава робить недостатньо для дітей з ТОТ.

Доповідь містить три десятки детальних рекомендацій, як змінити ситуацію на краще. Взаємодія щодо їх реалізації і стала центральною темою дискусії круглого столу.