Сьогодні, у 154-ті роковини від дня народження Лесі Українки, Волинський національний університет її імені відзначає День вишу. З цієї нагоди відбулась урочиста академія та засідання вченої ради. Привітати професорсько-викладацький склад та відзначити найкращих прийшли очільник обласної ради, заступник голови наглядової ради ВНУ Григорій Недопад, а також посадовці ОВА та Луцькради.

Найперше в.о. ректора Анатолій Цьось закликав присутніх вшанувати пам’ять полеглих новітніх українських Героїв. «Ми багато робимо для розвитку освіти і науки в регіоні, однак усім своїм успіхам ми сьогодні завдячуємо нашим захисникам. На факультеті історії, політології та національної безпеки ми вчора відкривали меморіальні дошки на честь наших випускників, студентів та колег… Наше єдине бажання, щоб цей лік врешті зупинився», – підкреслив він.

Професор, завідувач кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури Сергій Романов звернувся до присутніх із лекцією-роздумом на тему: «Олена Пчілка та Леся Українка в полоні культури». Зокрема, він поділився своїми міркуваннями про внесок обох цих знакових постатей, доля яких тісно переплетена з Волинню, щодо їх розуміння і сприйняття культури. «У свій час ці жінки писали так, як пишуть у Європі, писалиь так, наче в них є держава, писали так, наче у цієї держави є еліта. Це була не просто література, а творення літературної реальності, нашого коду філологічної нації. Їхня діяльність має значний відбиток на мовному, етичному, моральному та естетичному рівнях. Це той здобуток, який ми маємо і завдяки якому знаємо зараз про себе і про світ».

В.о. ректора Анатолій Цьось також зауважив, що університет неабияк пишається своєю культурною та освітньою традицією і докладає максимум зусиль, щоб популяризувати життя і творчість обох геніальних поетес. «Я гордий нашими працівниками, які підготували і опублікували повне академічне зібрання творів Лесі Українки, це була наша перша суттєва перемога на загальнодержавному рівні. Навіть в умовах воєнного стану нашим науковцям разом із партнерами також вдалося підготувати зібрання творів Олени Пчілки у 12-ти томах, і днями матимемо честь зробити його першу презентацію. Це буде ще одна наша потужна справа для України у напрямку гуманітарної політики », – підкреслив він.

Голова обласної ради Григорій Недопад високо оцінив внесок науковців Лесиного вишу у популяризацію творчості обох видатних землячок. «Важко переоцінити ту колосальну роботу, яка проведена науковцями та літературознавцями університету. Ви зуміли по новому, ще з більшою глибиною відкрити Лесю Українку, а тепер уже й творчість Олени Пчілки, не лише для українського читача, а й для усього світу. Дякую педагогічній спільноті вишу за цю роботу, яка вкотре продемонструє те, що Волинь відновлює справжню Україну і українську націю. Нехай університет процвітає, і під мирним небом народиться ще багато нових праць», – наголосив він.

З нагоди свята Григорій Недопад також відзначив Почесною грамотою обласної ради декана факультету педагогічної освіти та соціальної роботи Володимира Антонюка, начальницю навчально-методичного відділу забезпечення якості вищої освіти Наталію Балабуху, начальницю науково-дослідної частини університету Ірину Глову, доцентку кафедри міжнародних економічних відносин та управління проєктами Олену Зелінську, завідувачку кафедри історії та культури української мови Ірину Левчук та професора кафедри економічної та соціальної географії Сергія Пугача. Подяку голови обласної ради оголошено доцентці кафедри історії України та археології Наталії Кінд-Войтюк.

У 154 річницю від дня народження видатної української поетеси Лесі Українки волиняни вшанували свою легендарну землячку. Участь в меморіальних заходах взяли представники громадськості та влади, студентська і учнівська молодь, творча інтелігенція. Волинську обласну раду представляв перший заступник голови Юрій Поліщук.

«Її життя, її творчість і досвід навіть зараз є визначальними. Вона знала чужину і її гіркий хліб з примусу. Вона знала, що таке боротьба у майже безнадійних умовах з потугою, яка й сьогодні протистоїть Україні, але ми маємо досвід тих, хто вистояв у цій боротьбі. Вона тоді знала, що ким би не був росіянин, він буде будувати імперію. Натомість для українців важливо розбудовувати націю. Тому цим пронизана її творчість – волею, енергією, світлом», – звертаючись до присутніх зазначив професор ВНУ імені Лесі Українки Сергій Романов.

Присутні поклали квіти до підніжжя пам’ятника Лесі Українки та заслухали авторський твір «До Лесі Українки», який виконала учениця Центру культури «Княгининок» Катерина Самуйліч.

Голова Волиньради Григорій Недопад та його заступник Григорій Пустовіт зустрілися з новопризначеною Генеральною амбасадоркою Республіки Польща в Луцьку Анною Новаковською.

Пані Новаковська зазначила, що свою дипломатичну місію в регіоні вона прагне розпочати з офіційного знайомства з керівництвом області, а також з перших вуст дізнатися про оцінку обсягів та якості співпраці Волині з польськими партнерами.

Очільник обласної ради Григорій Недопад найперше привітав пані Генеральну консулку з призначенням і запевнив, що Волиньрада націлена на підтримання і розвиток дружніх та конструктивних взаємин з дипломатичною установою, які склалися упродовж багатьох років. «Я також хотів би вкотре висловити вдячність польському народові за багатоцільову допомогу у нашій боротьбі з агресором та підтримку євроінтеграційних прагнень України», – зазначив він. Григорій Недопад, зокрема, розповів, що Люблінське та Лодзьке воєводства, з якими Волинь уклала меморандуми про співпрацю, з перших днів війни прихистили вихованців спецшкіл та сиротинців, про яких піклуються і досі. Партнери допомагали не лише гуманітарними вантажами, а й вибудовують культурно-освітні та економічні зв’язки. «Волинь неодноразово була представлена на спільних бізнесових форумах. За сприяння наших польських регіонів-побратимів я був підписантом угоди про співробітництво в рамках ініціативи Трьох морів. Готуємося до участі у безпековому форумі у Миколайках», – зазначив голова обласної ради.

Григорій Пустовіт додав, що Волинь є активним учасником Програми транскордонного співробітництва Interreg NEXT Польща – Україна 2021-2027: «У новому раунді цієї програми ми лідери по здобутих проєктах, лише в галузі охорони здоров’я таких 7. Інтенсивну грантову і партнерську діяльність також провадять багато наших громад. До прикладу, Луцьк має побратимство і співпрацю з 9-ма польськими містами».

Голова обласної ради Григорій Недопад також зазначив, що Волинь зацікавлена у партнерстві з Вармінсько-Мазурським воєводством: «Обидва наших регіони мають каскади мальовничих озер. Ми визначили туристично-рекреаційну галузь як одну зі стратегічних, тож, переконаний, що співпраця буде обопільно корисною».

Пані Анна Новаковська висловила готовність посприяти у налагодженні контактів між регіонами у найкоротшій перспективі. Вона також запевнила, що докладатиме максимум зусиль для розвитку повноправного та взаємовигідного партнерства між Україною та Польщею.

У Волинському національному університеті імені Лесі Українки відбулося засідання круглого столу «Ветеранська політика ВНУ імені Лесі Українки: виклики та перспективи», до якого долучилися заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт, представники органів державної виконавчої влади, діючі військовослужбовці та ветерани, волонтери і науковці. Головна мета: обговорити проблеми, з якими стикаються ті, хто пройшов пекло війни, їх реінтеграцію до мирного життя, створення умов для розвитку та працевлаштування.

Так, задля ефективного впровадження ветеранської політики у ВНУ створили посаду консультанта з ветеранської політики, яку обійняв військовослужбовець Андрій Лев. Крім того, в університеті планують надавати психологічну допомогу, проводити професійну перепідготовку, створювати нові робочі місця, до прикладу, викладання предмету «базова військова підготовка». «Співпраця з ветеранами, зокрема 100 ОМБР, показала, що потрібен системний підхід. Ветеранський простір має бути не з 2-3 кімнат, а  стати місцем, де ветерани та члени їх родин можуть якісно, вільно і з користю провести час, отримати необхідну консультацію, задовольнити свої соціальні потреби. Тому ми ініціюємо створення повноцінного ветеранського простору в нашому університеті», – розповів ректор Анатолій Цьось.

Доступний простір, який би відповідав усім вимогам інклюзії, планують облаштувати на першому поверсі будівлі факультету історії, політології та національної безпеки. На другому поверсі, де знаходиться велика авдиторія на 500 місці, будуть проводити навчання та заняття. Будівлю облаштують ліфтом, який дозволить з’єднати перший і другий поверхи.

«Ми маємо бути готові до нових викликів, які постануть перед нами по завершенню війни, адже тим, хто був на фронті, хто пережив пекло війни, дуже важко адаптуватися до цивільного життя та знайти собі у ньому місці. Учасники бойових дій переймаються, як сприйме їхнє повернення суспільство, чи зможуть знайти роботу, здобути чи продовжити освіту, знайти психологічну, соціальну і суто людську підтримку. Те, що ветеранські хаби створюються і в наших освітніх закладах – це додаткова можливість для ветеранів отримати всебічну допомогу, не тільки адаптуватися до цивільного життя, а й здобути особистісний розвиток і зайняти чільне місце у соціумі», – зазначив Григорій Пустовіт. Він також висловив впевненість, що тільки у співпраці можна вирішити проблеми, які постали перед нашими військовими, ветеранами та перед державою.