Міжнародний день пам’яті жертв голокосту був запроваджений 27 січня 1945 року Генеральною Асамблеєю ООН на честь визволення в’язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау (Польща). За загальними оцінками, жертвами масового знищення євреїв під час Другої світової війни стали 4,5 млн дорослих та 1,5 млн дітей.

З цієї нагоди на Меморіалі пам’яті жертв Голокосту, що у мікрорайоні Вересневий, відбувся жалобний захід за участі представників єврейської громади, заступника голови Волиньради Григорія Пустовіта, начальника ОВА Івана Рудницького, Луцького міського голови Ігоря Поліщука. Присутні вшанували пам’ять невинно убієнних молитвою, яку на івриті промовив очільник Волинської єврейської громади прогресивного іудаїзму Сергій Швардовський, та схилили голови у хвилині мовчання. До підніжжя меморіального знаку учасники поставили лампадки, а представники єврейської громади за національною традицією поклали камінці.

Сергій Швардовський розповів, що саме на цьому місці нацисти розстріляли близько 19 тисяч його співвітчизників, які у роки Другої світової війни проживали у Луцьку та навколишніх селах. Загалом, за його словами, на Волині було замордовано в гетто і убито понад 110 тисяч євреїв, з них понад 25 тисяч – у Луцьку.

На чолі з головою Волиньради Григорієм Недопадом депутати проінспектували хід реконструкції та ремонтних робіт в обласних територіальному медичному об’єднанні захисту материнства і дитинства, дитячій лікарні, психіатричній клініці та регіональному фтизіопульмологічному центрі.

Так, в обласній дитячій лікарні обранці громади оглянули відремонтовані відділення та реконструкцію укриття, а також нову котельню. Як розповіла очільниця дитячого медоб’єднання, депутатка Волиньради Ірина Горавська, рішення від’єднатися від централізованого теплопостачання та будувати власну котельню, яка працюватиме і на газі, і на твердому паливі, прийняли у 2022 році. «За кошти обласного бюджету – це більше 11 млн ми облаштували газову котельню. Таким чином, буде здешевлено послугу, бо вартість гігакалорій централізованого теплопостачання утричі перевищує вартість газу, який використовується індивідуальною котельнею перинатального центру при орієнтовно однакових площах приміщень», – запевнила Ірина Горавська.

Оглянули й реконструкцію укриття під дитячою лікарнею. З часу введення в експлуатацію закладу у 1986 році у сховищі та підвальних приміщеннях не проводилося жодних ремонтних робіт, тому стан їх був доволі занедбаним. «Потреба створити відповідні умови на час повітряних тривог для маленьких пацієнтів надзвичайно актуальна. За власні кошти ми розробили ПКД, передбачили гідроізоляцію, вентиляцію, встановлення дизельного генератора, облаштування кімнат для перебування дітей. Вартість робіт 15,5 млн. грн. Розпочали з гідроізоляції будівлі, оскільки є підтоплення підземними водами», – зазначила директорка медичного об’єднання.

Опісля депутати оглянули капітальні оновлення відділень дитячої онкогематології та офтальматології з центром хірургії ока. На ремонт першого з них понад 37 млн грн. спрямувала Луцька громада. Нині тут – завершальна стадія реконструкції. Крім того, у 2024 році за власні та благодійні кошти виготовлено ПКД та проведені поточні ремонти у отоларингологічному, педіатричному відділеннях.

В обласній психіатричній лікарні нині також активна перебудова. Директор медустанови Сергій Дудка розповів, що заклад в останні роки переповнений – минулоріч тут пролікували понад 17,5 тис пацієнтів, що на 3 тис більше ніж у попередньому. Тож створення належних умов для пацієнтів – один з пріоритетів. «За минулий рік ми провели ремонти в частині психоневрологічного відділення, чоловічому психіатричному відділенні, рентгенкабінеті, де також встановили апарат КТ, лабораторії та відремонтували лікарняний ліфт. У 2025 році запланували реконструкцію сховища, капітальні ремонти відділень паліативної допомоги та наркологічного, даху одного з корпусів», – зазначив Сергій Дудка. Крім того, в закладі розробляють проектно-кошторисну документацію на будівництво нового лікувально-реабілітаційного корпусу.

«Це викликано тенденцією збільшення кількості пацієнтів. Питання психіатрії актуальне і щодалі стоятиме гостріше. В планах звести корпус на 4 тис квадратів, де буде розміщено понад 120 ліжок», – зауважив начальник управління охорони здоров’я ОДА Юрій Легкодух.

У фтизіопульмонологічному центрі, який віднедавна є підрозділом обласної інфекційної лікарні, депутати оглянули окремі відділення закладу, які після реформи протитуберкульозної служби не використовуються, а це 40% від наявних площ. «Саме тому ми запланували розгорнути додаткові ліжка для стаціонарного лікування пацієнтів за іншими напрямками програми медичних гарантій, зокрема, надання медичних послуг «Стаціонарна допомога дорослим та дітям без проведення хірургічних операцій» та за пакетом «Стаціонарна паліативна медична допомога дорослим та дітям». Для надання медичних послуг за вищезазначеними пакетами також необхідно розгорнути приймальне відділення», – поділилася намірами директорка обласної інфекційної лікарні, депутатка Волиньради Любов Серба. Орієнтовна сума на ці потреби становитиме близько 40 млн грн.

«В умовах воєнного стану пріоритет обласного бюджету – це допомога силам оборони. Не виняток і бюджет-2025, але другим пріоритетом у нас визначена підтримка обласних комунальних закладів, найперше медичних. Тому будемо наполегливо працювати, щоб всі плани втілити в життя», – підсумував Григорій Недопад.

Про це та інші актуальні питання життєдіяльності області йшлося сьогодні під час оперативної наради при начальникові ОВА Іванові Рудницькому. Участь у засідання також взяли голова Волиньради Григорій Недопад, очільники громад, РВА, керівники окремих територіальних представництв державних відомств, регіональних структурних підрозділів, правоохоронних та військових формувань.

За словами Івана Рудницького, під час його ознайомчих візитів у громади часто від мешканців доводилося чути нарікання на невчасну доставку пенсій «Укрпоштою», яка в області цю послугу надає понад 80 тисячам пенсіонерів. Реагуючи на зауваження, керівник Волинської дирекції Віталій Ковпан пояснив, що у цієї проблеми дві причини: « 70% випадків пов’язані з тим, що листоноша не застає отримувача вдома, а передавати пенсію родичам чи сусідам категорично заборонено, і за порушення цієї норми Пенсійний фонд карає великими штрафами. Тож, щоб не довилося очікувати наступного візиту працівника пошти, закликаю пенсіонерів бути вдома у день доставки, графіки всім відомі. Друга причина – це нестача кадрів, залучати вмотивованих працівників на невелику зарплатню складно. Окрім того, донедавна «Укрпошта» не мала бронювання, тому знайти водія для мобільної бригади майже нереально, а одна така бригада обслуговує від 5 до 10 населених пунктів. Зараз є рішення про 100-відсоткову бронь наших працівників, тож сподіваємося, що проблему вдасться залагодити у найкоротші терміни». Начальник ОВА рекомендував наймати працівників за сумісництвом, а також доручив посилити комунікацію з вирішення проблеми затримок із доставкою пенсій з головами РВА і громад та проводити інформаційно-роз’яснювальну роботу серед населення.

Ще одне питання стосувалося незавершеного будівництво закладів загальної середньої та дошкільної освіти. Таких довгобудів в області, за інформацією начальниці профільного управління ОВА Наталії Матвіюк, 6 шкіл та 2 дитсадки, для завершення робіт яких потребується загальна сума у 336 мільйонів гривень. Іван Рудницький вважає, що об’єкти з високим ступенем готовності, які роками стоять недобудованими, слід нарешті завершити. Тому доручив головам громад, на чиїй території такі заклади освіти присутні, визначитися з пріоритетними, а також з часткою співфінансування з місцевого бюджету, щоб решту, за умови перевиконання обласного бюджету, змогла додати обласна влада.

Окрім того, він повідомив, що Волинь отримала 112 мільйонів гривень державної субвенції на закупівлю орієнтовно 50 шкільних автобусів. Поки що від громад надійшло 35 заявок. Задля прозорості процесу, а також можливості придбати якомога більше транспортних засобів для перевезення школярів, голів, особливо заможних громад, закликають не ощадити на частці співфінансування (за умовами надання цієї субвенції відсоток фінансової участі місцевого бюджету залежить від податкоспроможності громади і коливається від 5 до 80%).

Про проблемні питання запровадження в ОТГ центрів життєстійкості та посад фахівця із супроводу ветеранів доповіла директорка департаменту соціальної та ветеранської політики ОВА Оксана Гобод. Посадовиця стверджує, що упродовж двох останніх тижнів ситуація значно поліпшилася: 57 осіб виявили бажання взяти участь у конкурсі на посаду фахівця із супроводу ветеранів. Однак є близько 10 громад, де вже запроваджено таку штатну одиницю, але ніхто не подався на конкурс. Начальник ОВА пропонує шукати претендентів серед самих ветеранів, а також членів родин військовослужбовців. Що ж до ситуації з облаштуванням центрів життєстійкості, то, запевняє Оксана Гобод, кількість громад, які не планують їх створювати, зменшилася удвічі – на сьогодні їх 8. Решта або вже обладнують такі осередки, або шукають для цього приміщення. Невеликим громадам, які не мають можливості створити центри життєстійкості, запропоновано приєднатися до сусідніх, де такі працюватимуть, і зможуть надавати послуги у форматі виїзних.