Напередодні Різдва голова Волиньради Григорій Недопад та депутат Володимир Бондар спільно з представниками благодійного фонду «Дитяча місія. Україна» з подарунками відвідали вихованців Заболоттівської та Головненської спеціальних шкіл.

В обох обласних комунальних закладах не лише навчаються, а й отримують корекційний розвиток, навички з самообслуговування та соціалізації, професійної орієнтації діти віком від 6 до 18 років з ментальними розладами різної нозології. Понад 80% вихованців – з важкими порушеннями. Попри це вони дуже творчі, старанні і надзвичайно щирі у своїй безпосередності. Майже сотня учнів Заболоттівської спецшколи підготували і виконали для гостей цілий віночок з давніх і сучасних колядок. А вихованці Головненської – натхненно читали поезію про Україну і свої дитячі прагнення, про омріяний мир і захисників.

«Різдво – особливе свято. У ці дні трапляються справжні дива. Ми, дорослі, дуже хотіли не лише потішити вас гостинцями, а й порадіти вашим успіхам, дізнатися про ваші мрії. Сподіваюся, що сьогодні частина з них здійсниться. Зростайте щасливими!»,- звернувся до дітей Григорій Недопад. «Ми мали за мету подарувати вам, дітлахам, хороший настрій. Натомість і самі сьогодні надихнулися вашою неймовірною життєрадісністю. Хай Бог посилає благословення кожному з вас», – додав депутат обласної ради Володимир Бондар.

Спільно з помічниками Миколая – працівницями благодійного фонду «Дитяча місія.Україна» Тетяною Чубай та Галиною Пашук посадовці передали вихованцям спецшкіл цукерки, печиво, фрукти, розвиткові комплекти, одяг та взуття. А ще подарунки-сюрпризи, які спеціально для особливих волинських дітей збирали родини з Німеччини, у них – солодощі, набори для творчості, іграшки, різдвяні атрибути та потішні дрібнички. Голова Волиньради Григорій Недопад подякував місіонерам за надійне партнерство та завжди безвідмовну підтримку, а також відзначив благодійну організацію подякою.

Поки малеча розглядала гостинці, дорослі радилися, як вдосконалити освітній процес і побут вихованців. Директорка Заболоттівскьої спецшколи Ольга Головій продемонструвала напрацювання в облаштуванні просторів та запровадженні нових методик з корекційного розвитку, серед яких з’явилися піскотерапія і віртуальні мультимедійні практики. Одночасно серед питань, які потребують вирішення, вона назвала потребу у заміні двох твердопаливних котлів, ремонті покрівлі та завершенні утеплення фасадної стіни спального корпусу. Керівниця Головненської школи Наталія Сушик розповіла, що за останній рік завдяки меценатам вдалося оновити комп’ютерний клас та додатково обладнати майстерні для професійного спрямування учнів – швейної, столярної та мулярно-штукатурної. Між тим, просить сприяння в облаштуванні укриття, а також завершення термореновації спального корпусу.

Представники засновника запевнили, що шукатимуть можливості вирішити найгостріші потреби упродовж наступного бюджетного року.

Такою була тема круглого столу, організованого Волинським медінститутом за участі міжнародних експертів, медсестринської спільноти, управлінців та науковців. До долучилися також заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт та члени постійної депутатської комісії обласної ради питань соціального захисту населення, охорони здоров`я, материнства та дитинства.

Модератор заходу, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри медсестринства та екстреної медицини медінституту, депутат облради Юрій Валецький зауважив, що форум має на меті обговорення стратегічних напрямів розвитку медсестринства в Україні з урахуванням регіонального аспекту та міжнародних стандартів медсестринської освіти й практики, обмін досвідом у сфері охорони здоров’я, а головне – напрацювання нових підходів до стратегії розвитку медсестринства на Волині.

Заступник голови облради Григорій Пустовіт привітав учасників обговорення від імені голови та депутатського корпусу. «Сьогодні медсестринство – це передова боротьби за здоров’я і життя людей. При чому, у прямому сенсі, адже багато медсестер стали бойовими медикинями і рятують наших захисників у зоні бойових дій. Саме медсестри здійснюють не лише догляд, а й першими оцінюють стан пацієнта, психологічно підтримують його та членів родини. Це саме те, чому навчають у Волинському медінституті. Заклад прогресує, ділиться власним досвідом і, водночас, вивчає досвід інших, зокрема й країн Європи та світу», – наголосив він.

В.о. ректора Волинського медичного інституту Тетяна Пастрик зауважила, що у всьому світі медична сестра – це самостійний професіонал-медик, який володіє широким діапазоном фахових компетентностей, глибоким клінічним мисленням, повноваженнями ухвалювати самостійні рішення та лідерськими функціями. «У зв’язку із входженням вітчизняної вищої освіти в європейський та світовий простір постала проблема реформування медичної освітньої галузі в частині підготовки сестер та братів медичних. МОЗ ухвалило рамковий документ «Стратегічний напрям розвитку медсестринства в Україні». Цей документ має стати основою для трансформацій в українському медсестринстві та дозволить напрацювати системний підхід до удосконалення медсестринської освіти, професійної діяльності та управління на найближчі роки. Швидкозмінне медичне середовище відчуває постійну потребу в добре підготовлених, стійких медичних працівниках, здатних вирішувати проблеми і виклики. Тому наше першочергове завдання – модернізація медичної освіти, підвищення якості підготовки медичних сестер та приведення системи у відповідність до європейських і світових стандартів», – наголосила Тетяна Пастрик.

Вона також виступила із доповіддю про європейські підходи у підготовці медичних сестер. Зокрема, проаналізувала моделі розвитку медсестринства на прикладі країн Польщі, Ірландії, Великої Британії, а також США. Досвідом багатоступеневості медсестринської освіти в Нідерландах поділилась викладачка Університету прикладних наук Фонтіс, дослідниця Маастрихтського університету (Нідерланди) Ольга Гершуні. А завідувачка кафедри дисциплін загальної підготовки медінституту Наталія Гальчун розповіла про основні тенденції реформування медсестринства в Україні. Старший викладач кафедри медсестринства та екстреної медицини інституту Христина Новак-Мазепа розкрила тему модернізації медсестринської професії в частині посилення ролі медичних сестер у наданні послуг. Старша медична сестра Центру сучасної естетичної медицини «ESMED», магістр медсестринства Ангеліна Ковтун поділилась із присутніми практичним досвідом роботи медсестри-магістра у медичній команді: роль в управлінні робочими процесами.

За результатами роботи форуму будуть напрацьовані методично-рекомендаційні матеріали, які будуть корисними як у процесі реформаторських змін у галузі медсестринства, так і у практичному застосуванні.

Онлайн-зустріч на таку тему відбулася за участі парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, членів всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування, засновників медичних закладів – представників обласних рад, облвійськадміністарцій, територіальних громад, а також медиків та експертів. Участь в обговоренні взяв заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт.

Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко наголосив, що вже з 1 січня 2025 року МСЕК змінить оцінювання повсякденного функціонування. За його словами, для громадян проходження шляху до статусу інвалідності значно спроститься, адже більшість процесів буде скорочено та цифровізовано: усі етапи для оцінювання фіксуватимуться в електронній системі, що унеможливить корупційні зловживання. Він також акцентував увагу учасників зустрічі на тому, що реформа МСЕК має стати справою не лише урядовців та парламентарів, а й самоврядців на місцях. «Ми зі свого боку видаємо відповідні накази, постанови, готуємо законодавчі зміни, проводимо вебінари із головними лікарями, профільними управлінцями та експертними командами. Наразі триває запуск ІТ-системи з наступним електронним моніторингом процесу, це технічна складова. Разом із цим, нам також потрібно забезпечити політичну складову, що полягає у підтримці з боку голів громад. Адже є ряд проблемних питань з ліквідації юридичних осіб МСЕК, передачі справ тощо. Цей процес потрібно контролювати, рівномірно розподіляти навантаження на лікарні, зрештою, безпосередньо комунікувати з людьми, які звертатимуться із запитаннями», – наголосив він.

Експерти реформування МСЕК надали роз’яснення щодо основних концептуальних змін, які відбудуться з впровадженням медичної складової реформи. Також акцентувалась увага на основних напрямах підтримки реформи з боку органів місцевого самоврядування. Так, найперше – це прийняття рішень щодо юридичних осіб бюро МСЕК та контроль за своєчасною передачею справ і документів; контроль за інформуванням пацієнтів про дату і місце розгляду справ, переданих від МСЕК; забезпечення роботи закладів охорони здоров’я з експертними командами (достатнє оснащення та турбота про пацієнтів); виконання вимог з доступності приміщень, де проводитиметься оцінювання повсякденного функціонування; контроль за достатньою кількістю персоналу для створення експертних команд; інформування населення про новації; реагування на звернення, запити і можливі скарги громадян; моніторинг процесів на місцях та нульова толерантність до корупції.

Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко також закликав голів громад – власників медичних закладів у найкоротші терміни провести робочі наради із генеральними директорами лікарень з питань підготовки до впровадження нової системи на базі очолюваних ними закладів, особливості формування експертних команд тощо.

Учасники онлайн зустрічі також мали нагоду поставити свої запитання та отримати на них вичерпні відповіді урядовців.