Під час конференції трудового колективу Волинського національного університету ім. Лесі Українки підбито підсумки роботи закладу у 2024-му та окреслено перспективи розвитку на рік прийдешній. Участь у зборах взяли очільник Волиньради, заступник голови Наглядової ради вишу Григорій Недопад, начальник ОВА Іван Рудницький, парламентарка та голова Наглядової ради Лесиного університету Ірина Констанкевич, професорсько-викладацький склад та студентство.

Ректор університету Анатолій Цьось найперше закликав присутніх вшанувати хвилиною мовчання пам’ять працівників та студентів, які загинули за незалежність України. Він також зауважив, що на кожному із факультетів наразі встановлюються меморіальні стенди на їхню честь. А ще з вдячністю поіменно згадав усіх викладачів та студентів, які сьогодні перебувають у лавах ЗСУ та не оминув увагою тих, хто поєднує військову службу і навчання. «У нас навчається загалом 123 ветерани та діючі військовослужбовці. Наше головне завдання на наступний семестр – перевести їх усіх на державну форму навчання. Ще один наш пріоритет – психологічна підтримка військових. Працюємо над створенням повноцінного ветеранського простору та Центру фізичної реабілітації та адаптивного спорту. Також надзвичайно важливою є підтримка 112 студентів із тимчасово окупованих та територій, де ведуться активні бойові дії. Нашими здобувачами є 376 дітей учасників бойових дій та 47 студентів, батьки яких загинули в цій війні. Усім їм – особлива увага», – зауважив він.

Анатолій Цьось також розповів про волонтерську місію закладу, що полягає в організації масштабних благодійних марафонів, перерахуванні одноденного заробітку на закупівлю найнеобхіднішого для захисників, а також дієву співпрацю університету з різними міжнародними фондами задля посилення допомоги ЗСУ.

Анатолій Цьось окремо зупинився на освітній складовій, зауваживши, що у порівнянні із 2020 роком в університеті вдвічі зріс контингент студентів денної форми навчання і вже сягає майже 12 тисяч. «Ми посідаємо третє місце в Україні за кількістю поданих заяв і 9-те місце із трьохсот закладів вищої освіти за величиною державного замовлення. В умовах воєнного часу ми в рази збільшили держзамовлення. Це означає, що до нас йдуть навчатися абітурієнти з високими балами і хорошими знаннями. Суттєво зростає кількість вступників з інших регіонів України та іноземних студентів», – підкреслив він.

За його словами, ознакою конкурентоспроможності закладу є нові освітні програми. «Цьогоріч ми ліцензували ерготерапію, яка є вкрай необхідною для реабілітації військових, а ще стоматологію. У наступному році ми започатковуємо нову освітню магістерську програму – синхронний переклад. Спільно із МОН України будемо втілювати проєкт з підготовки перекладачів для інституцій Євросоюзу», – зазначив він.

Анатолій Цьось також наголосив, що в університеті налагоджена дієва співпраця із роботодавцями, зокрема в частині створення спільних виробничих лабораторій. Так, цьогоріч у закладі відкрито сучасні лабораторії: інформаційних технологій, дизайну одягу, поліграфії, стоматології, синхронного перекладу, геодезичну, біохімічну та протидії ІПСО. З’явилися центр кібербезпеки і захисту інформації та центр симуляційного навчання для студентів медиків.

Також він зосередив увагу присутніх на міжнародній діяльності закладу. «Вишу вдалося стати асоційованим партнером Альянсу європейських університетів COLOURS. Загалом в Європі діє 64 альянси і лише 40 вишів України представлені у них. Ми в лідерах та займаємо третє місце серед усіх закладів вищої освіти за кількістю проєктів Еразмус +. Також ми беремо участь у реалізації шести проєктів польського уряду NAWA, долучаємось до інших проєктів, зокрема й транскордонної співпраці» – зауважив ректор.

Голова обласної ради Григорій Недопад висловив вдячність ректорату, професорсько-викладацькому складу університету та студентству за всебічну підтримку військовослужбовців та внутрішньо переміщених осіб та, водночас, підвищення рівня і престижу здобуття освіти у виші. «Про високий авторитет Волинського національного університету свідчать рейтинги успішності та значна кількість студентів, які прагнуть тут навчатися. Тішить і те, що університет працює на перспективу. Дуже важливо, що ведеться активна міжнародна діяльність та налагодження нових партнерств з іноземними вишами та організаціями. Щороку започатковуєте нові освітні програми, яких сьогодні потребує ринок праці, осучаснюєте матеріально-технічну базу, дбаєте про енергозберігаючі заходи. Окремо дякую колективу та студентам за правильно вибрані пріоритети в умовах війни. Ваша волонтерська місія є вкрай необхідною сьогодні», – резюмував Григорій Недопад.

Ключі від шести санітарних автомобілів урочисто вручили голова Волиньради Григорій Недопад та народний депутат України Вячеслав Рубльов.

Директор ВОЦЕМДМК(Волинський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф) Володимир Шмаль зазначив, що упродовж листопада центру екстреної медичної допомоги отримав дві карети швидкої від благодійної організації «Фундація Олени Зеленської» та державної установи «Центр громадського здоров’я МОЗ України». Ще 4 санітарні автомобілі типу С комунальне підприємство придбало власним коштом. «Усі автомобілі оснащені необхідною медичною апаратурою, яка дозволить проводити реанімаційні заходи при ДТП, безпосередньо в кареті швидкої згідно з протоколами надання екстреної медичної допомоги. Також ці авто будуть використовуватися для доправлення поранених захисників на лікування та відновлення», – підкреслив Володимир Шмаль. Нові реанімобілі передадуть підрозділам ВОЦЕМДМК у Горохові, Любешові, Луцьку та для відділення медицини катастроф.

«Постійне оновлення автопарку нашої екстреники – вже добра традиція, як і гуманітарна підтримка фронту, від початку повномасштабної війни комунальне підприємство передало різним підрозділам більше 20автомобілів, 5 з яких були придбані за власні кошти колективу. Це чергове свідчення того, що, Волинський центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф – найкращий в країні, бо злагоджену роботу колективу відзначає і МОЗ, і перша леді України. Впевнений, що волиняни ще оперативніше отримуватимуть невідкладну допомогу і це врятуєте не одне життя», – зазначив Григорій Недопад.

В свою чергу, Вячеслав Рубльов висловив вдячність за те, що один із автомобілів передають на Горохівщину. «На цьому напрямку працює 4 бригади медиків швидкої, а одна з 5 швидких давно потребує заміни. Оновлення автопарку екстреної допомоги – це не лише нові машини, це і нове якісне наповнення, яке дозволить вчасно надавати допомогу», – впевнений парламентар.

Стратегічну сесію з оцінки відповідності регіональних стратегій положеннями Державної стратегії регіонального розвитку організовано Міністерством розвитку громад та територій України за партнерської підтримки Програми ПРООН із підвищення стійкості і відновлення та участі Української асоціації районних і обласних рад.

Стан планування стратегії розвитку своїх регіонів презентували Волинська, Рівненська, Львівська та Закарпатська області. Волиньраду представляв заступник голови, член робочої групи з актуалізації регіонального стратегічного планування Григорій Пустовіт. Він, зокрема, зазначив, що з метою актуалізації Стратегії розвитку Волинської області на період до 2027 року було проведено 5 засідань робочої групи та 3 громадських обговорення. Відбулась також Стратегічна сесія «Стратегічні пріоритети розвитку Волині: роль і місце територіальних громад», під час якої за підтримки фахівців проєкту «Говерла» USAID було проведено аналіз необхідних змін до Стратегії області, в тому числі й у розрізі громад, а також синхронізацію з основними стратегічними цілями Державної Стратегії.

В проєкті оновленої Стратегії Волинської області до 2027 року стратегічні та оперативні цілі не змінені, але доповнено зміст завдань з урахуванням внесених змін до Державної Стратегії. Зокрема, ураховані вимоги безбар’єрності, гендерної рівності, підтримки та соціального захисту ветеранів війни та їх сімей, ВПО, маломобільних груп населення тощо.

Наголошувалося, що транскордонне співробітництва не лише одна з п’яти стратегічних цілей Волині, а й ключовий пріоритет. Активна позиція області в цьому питанні дає змогу реалізовувати інші стратегічні цілі від розвитку експорту до створення потужної лікувальної бази для реабілітації військових та відновлювального лікування. Волинь має ряд програм транскордонного співробітництва. Кількість спільних проєктів та їх наповнення свідчать про нові можливості регіону, наявність потужних проєктних команд у громадах та використання стратегії як механізму досягнення таких цілей.

Потенціал області як логістичного хабу з можливістю активної підтримки експорту та розвитком відповідної інфраструктури – ще один важливий елемент в реалізації стратегічних завдань. На Волині розбудовується інфраструктура під два “сухі порти” для експорту сільгосппродукції, активізовано роботу зі створення індустріальних парків, вже зареєстровано 3 таких. Триває робота над запуском «Аналітичного порталу Волині» – інтелектуальної системи аналізу даних, що допомагає приймати швидкі та ефективні управлінські рішення. Загалом Стратегія Волині адаптована до Цілей Сталого розвитку ООН і тому практична цінність цього документу для розвитку експорту та залучення інвестицій дуже велика.

За підсумками моніторингу відповідності регіонального стратегічного планування, ідентифікації можливостей, аналізу продуктивних сил регіонів, а також проблематики будуть визначені наступні кроки зі стратегічного розвитку.

Про це та інше йшлося під час щопонеділкової оперативної наради під головуванням начальника ОВА. Участь також взяли голова Волиньради Григорій Недопад, окремі керівники територіальних представництв центральних органів виконавчої влади, очільники правоохоронних та військових підрозділів, очільники РВА та райрад, а також лідери територіальних громад.

Пільгові категорії громадян, які проживають на негазифікованих територіях і використовують тверде паливо для пічного опалення, мають змогу отримати за нього компенсацію від держави чи громади. Однак, як засвідчила практика, про такі можливості знають не усі потребуючі, а це – внутрішньо переміщені особи, учасники бойових дій, ветерани, родини загиблих, полонених, зниклих безвісти захисників, малозабезпечені та багатодітні сім’ї та інші.

Усі, хто має право на пільги та субсидії і погоджується дати згоду на обробку персональних даних, можуть звернутися за їх оформленням до ЦНАПів чи відділень пенсійного фонду. Як повідомила очільниця Головного управління Пенсійного фонду в області Леся Неклеса, майже 25,5 тисяч волинян уже отримали відшкодування на загальну суму 200 мільйонів гривень. Середній розмір компенсації – понад 6 тисяч гривень.

За інформацією начальників райдержадміністрацій, місцеві програми соціальної підтримки вразливих категорій громадян має і переважна більшість громад. Однак, через різний ступінь спроможності компенсація на придбання дров коливається від 2 до 12 тисяч гривень. Для 100% забезпечення твердим паливом для пічного опалення громади також вдаються до господарського способу або залучають допомогу підприємців.

За результатами обговорення наголошувалося на відповідальності громад за забезпечення пільгових категорій паливними дровами. Йшлося також про те, що сума відшкодування з місцевих бюджетів не повинна бути меншою, аніж державна, а також потребу посилити роз’яснювальну робота серед населення щодо можливості скористатися підтримкою.

Окрім того учасники наради проаналізували виконання завдань з охорони, прикриття та інженерного обладнання державного кордону, а також хід мобілізаційної роботи.