Під час чергового етапу бюджетних слухань депутати, фінансисти та розпорядники бюджетних коштів проаналізували видатки закладів, підпорядкованих службі у справах дітей та департаменту соціальної політики. Участь у засіданні взяли голова Волиньради Григорій Недопад та його заступники – Юрій Поліщук та Григорій Пустовіт.

На утримання притулку для дітей, що у Рожищах, та обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей на наступний рік передбачено 17,4 млн грн, що на 3% більше, ніж цьогоріч. Левова частина витрат– на оплату заробітної плати та енергоносії. Очільник притулку Леонід Хведчак зазначив, що потребує додаткових асигнувань на ремонт покрівлі, систем тепло- і водопостачання, заміни підлоги на першому поверсі. Також просить ввести в штат закладу 0,5 ставки юриста і встановити доплату для нічних чергових. «Штат вибудуваний так, що на ніч з дітьми лишається 2 нянечки. Буває таке, що одна із них їде з хворою дитиною в лікарню, а друга в тривогу має вивести в укриття 40 дітлахів. Це важко», – підтверджує начальниця служби у справах дітей Алла Онищук. «Це актуальне питання, особливо в зимовий період. Проведіть розрахунки щодо необхідних сум коштів та подайте їх. При формуванні бюджету проситимемо врахувати це», – зазначив голова бюджетної комісії Волиньради Орест Маховський. Додатковий бюджетний запит центру соціально-психологічної реабілітації дітей стосується збільшенням коштів на харчування, а також введення у штат посад помічника вихователя та оператора пральних машин.

На утримання 5 психоневрологічних інтернатів та Луцького геріатричного пансіонату у 2025 році передбачено 146 млн грн. Керівники закладів озвучують декілька спільних проблем – це низькі зарплати працівників та нестача кадрів.

«В нашому закладі працюють дипломовані фахівці, лікарі, які опікуються лежачими хворими, і нам потрібно їх втримати на робочих місцях. Зарплата в місцевих лікарнях вдвічі вища ніж у нас, тому просимо знайти можливості підвищити оплату праці», – зазначає директорка Горохівського психоневрологічного інтернату Юлія Ковальчук. Додатково вона просить передбачити кошти на облаштування підіймальної платформи для людей з обмеженими можливостями та співфінансування на участь в українсько-польському проєкті з облаштування майстерні. Ще одна проблема – це недостатнє забезпечення коштами на купівлю засобів особистої гігієни. «Велика частина наших підопічних прикута до ліжка. Дякуючи різним фондам та благодійним організаціям, ми знаходимо необхідні для них підгузки, але коштів на ці потреби не вистачає», – каже директорка Луцького геріатричного пансіонату Алла Гнатюк. Усі інтернатні установи наступного року продовжуватимуть роботи з облаштування укриттів.

Голова постійної комісії з питань екології, раціонального використання природних ресурсів Юрій Ройко закликав керівників закладів звернути увагу на ремонт систем водовідведення, каналізування та очисних споруд, оскільки в програмі «Екологія 2023-2026» на ці потреби можуть передбачатися кошти. Так, за цією програмою в наступному році передбачено 3 млн грн на завершення ремонту каналізаційної мережі та очисних споруд у Берестечківському психоневрологічному інтернаті та на поточний ремонт насосу із заміною каналізаційних труб для Луцького геріатричного пансіонату.

Про це йшлося сьогодні під час оперативної наради на чолі з начальником ОВА Іваном Рудницьким. Долучилися також голова Волиньради Григорій Недопад, керівники районних рад та адміністрацій, лідери громад, очільники правоохоронних органів, силових та військових відомств, а також окремих структурних підрозділів облвійськадміністрації.

Вимога, яку ставить новопризначений начальник ОВА, – це достатня кількість укриттів для цивільного населення та наявність систем оповіщення у громадах. Із доповідей очільників районних військових адміністрацій випливає, що в середньому наявних захисних споруд цивільного захисту, переважна більшість з яких найпростіші, вистачить, аби прихистити третину мешканців, решта використовуватиме у разі потреби власні підвали. Що ж до автоматизованих систем оповіщення, то у більшості громад вони відсутні, натомість для масового оповіщення про небезпеку використовуються чат боти та групи у месенджерах. Щоправда значна кількість громад уже замовила проєктно-кошторисну документацію та передбачила асигнування на встановлення автоматизованого оповіщення. Іван Рудницький наголосив на наявності вказівників до укриттів, самі вони повинні бути відчиненими і мати найнеобхідніше, зокрема, питну воду. Він також зазначив, що питання цивільного захисту є першочерговим завданням голів громад, а у разі недопрацювань, які призведуть до жертв, надаватиметься юридична оцінка. Одночасно очільник ОВА подякував лідерам громад та районів за їх посильний внесок у справу захисту об’єктів критичної енергетичної інфраструктури.

Також було проаналізовано ситуацію зі встановленням в освітніх закладах, відповідно до вимог урядової постанови від 2023 року, тривожної кнопки з виведенням сигналу на централізований пульт охорони. За словами заступника начальника управління поліції охорони в області Олександра Римарука, такими вже обладнано 93% шкіл, але тільки 43% дитсадків. У контексті ж забезпечення закладів освіти фізичною охороною пропонується працевлаштовувати на ці вакансії ветеранів.

До слова, Іван Рудницький представив сьогодні свого радника з питань ветеранської політики. Ним став депутат обласної ради, засновник ГО «Спілка ветеранів українсько-російської війни», військовослужбовець, який з 2022 по 2024 рік ніс службу у лавах 100-ї ОМБР, Андрій Козюра. Голова ОВА також повідомив, що в області вже створено управління у справах ветеранів: «Зараз ми визначаємося з керівником цього підрозділу, тому закликаю ветеранські організації та спільноти надати свої пропозиції щодо кандидатури».

Під час наради також стали відомі оновлені правила визнання підприємств критичними та умови бронювання працівників. За словами керівниці профільного департаменту Вероніки Бальбузи, основними підставами для надання статусу критичності є відсутність заборгованості зі сплати податків і здорів та оплати праці, а розмір середньої за квартал зарплатні повинен становити не менше 20 тисяч гривень (виняток державні і комунальні установи, де рівень заробітку лишається у межах 12 600).

На завершення до голів громад із проханням про інформаційну підтримку та до волинян із закликом виконати конституційний обов’язок зі сплати податків звернувся головний податківець області Сергій Лисеюк. За його твердженням, кожен 7 мешканець області, а це 155 тисяч фізичних осіб, мають заборгованість зі сплати податку на нерухомість та майно. Він нагадав, що у разі накопичення податкової заборгованості понад 3 тисячі гривень, настане адміністративна відповідальність.