Їх депутати, фінансисти, розпорядники та користувачі коштів обласного бюджету проаналізували під час консультацій, які традиційних тривають у контексті формування кошторису на наступний бюджетний період.

Понад дві третини видатків, передбачених в обласному бюджеті на 2025 рік для галузі культури, – це оплата праці, решта на енергоносії, охорону музейних фондів та мінімально на мистецькі заходи. Між тим, майже усі керівники обласних комунальних закладів сфери заявляють про необхідність хоч трохи збільшити понад рівень мінімальної зарплатню, а також додаткові кошти на проведення аварійних робіт своїх приміщень та пам’яток архітектури. Голова бюджетної комісії обласної ради Орест Маховський наголошує: спроможності обласного кошторису у 2025-му будуть ще більш обмеженими, ніж цьогоріч, тому рекомендує установам наповнювати свої спецфонди і за їхній рахунок дофінансовувати нагальні потреби.

Цій рекомендації вже слідують в обласному музично-драматичному театрі: за 9 місяців цього року залучили 7 млн грн від реалізації квитків та проведення різноманітних заходів. За ці кошти змогли провести невідкладні ремонтні роботи. В наступному ж році планують заробити щонайменше 8 млн грн. Театр ляльок цьогоріч заробив 1,5 млн грн і за ці кошти оновили сценічну апаратуру. «Але цього не вистачить, щоб вирішити проблему з гідроізоляцією будівлі, а відтак і облаштувати у підвальному приміщенні укриття та камерну сцену», – каже директор театру Вадим Хаїнський.

На утримання обласного краєзнавчого музею передбачено 26 млн грн. Власних надходжень планується отримати за рік 700,0 тис. грн, 100,0 тис. грн. з яких спрямувати на оновлення музейних фондів. «Надаючи платні послуги, цьогоріч ми досягнули позначки в 1 млн грн. Крім того, залучаємо грантові кошти. Розуміємо реалії, тому намагаємося заробляти», – зазначила очільниця краєзнавчого музею Оксана Важатко. Вона також закцентувала увагу на низьких заробітних платах працівників музейної галузі – вони не досягають розміру мінімальної зарплати, а це призводить до відтоку кадрів. Крім того, зазначила, що в наступному році потрібні кошти на капремонт аварійних покрівель у Затурцівському літературно-меморіальному музеї ім. В’ячеслава Липинського та Олицькому замку, загальгна потреба понад 20 млн грн.

Видатки на забезпечення діяльності трьох обласних бібліотек передбачені в розмірі 28 млн грн, з них 100 тис грн – на поповнення бібліотечних фондів. Директорка обласної бібліотеки ім. Олени Пчілки Наталія Граніч зазначає, що бібліотекарі теж отримують заробітну плату меншу за мінімальну, а самі заклади потребують ремонтів. «Тому ми просимо додаткові кошти на оплату праці. Цього року ми виграли грант і облаштували мистецький простір. Але у нас аварійне приміщення і найперше ми потребуємо ремонту даху, водовідведення та гідроізоляції фундаменту», – стверджує директорка. Керівниця обласної юнацької бібліотеки Алла Єфремова просить передбачити кошти на оновлення комп’ютерної техніки, адже установа повністю автоматизована. Орест Маховський зазначив, що в області діє агенція регіонального розвитку, яка налагодила співпрацю із швейцарсько-українським проєктом UCORD. «В рамках цього проєкту будуть розвивати два напрямки, один з яких стосуватиметься розвитку культурної індустрії. Тож цілком можливо, що вдасться залучити кошти на вирішення цих проблем», – рекомендує він.

На галузь фізичної культури і спорту передбачають видатки на рівні теперішнього року – це майже 64 млн грн. За їхній рахунок утримуватимуться 7 установ. На проведення навчально-тренувальних зборів і змагань з олімпійських та неолімпійських видів спорту, змагання обласного рівня, виїзди на Чемпіонати України заплановано близько 4 млн грн. «На виплату стипендій учасникам Олімпійських ігор, видатним, молодим та перспективним спортсменам та їх тренерам передбачається 1,2 млн грн, ще 2,6 млн – на одноразові грошові винагороди спортсменам і тренерам області за підсумками теперішнього олімпійського року і 360 тисяч – на виплату стипендій видатним діячам і ветеранам фізичної культури і спорту», – зазначив директор профільного департаменту ОВА Олександр Хвіщук.

Спортивні заклади також намагаються самостійно заробляти. Так, цьогоріч обласна ДЮСШ «Колос» поповнила свій спецфонд майже пів мільйона гривень за рахунок прийому змагань як обласного, так і всеукраїнського рівня. Цього планують дотримуватися і у наступному. В обласній ДЮСШ також заробили більш як пів мільйона та впевнені, що до кінця року сума буде більшою. А директор школи вищої спортивної майстерності Андрій Авраменко зазначив, що в нинішніх умовах заклад залучає субвенції з громад на розвиток закладу і підтримку спортсменів. «Це хороша практика – працювати із територіальними громадами, вихованці яких навчаються в обласних спортивних закладах, і залучати кошти на співфінансування», – зауважив перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук.

За минулий рік обласний центр фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх» провів 110 різноманітних спортивних заходів, до участі у яких залучили більше 8 тис осіб. «Тому на наступний рік ми б хотіли аби в бюджеті було передбачено більше коштів саме на проведення масових заходів, бо їх інтенсивність зростатиме», – каже директор центру Олександр Хриплюк. ДЮСШ для осіб з інвалідністю просять передбачити кошти на оздоровлення дітей, оскільки передбачених цьогоріч на це коштів не вистачило.

Тривають бюджетні консультації з узгодження параметрів головного фінансового документу. Сьогодні планами з фінансування інвестиційних проєктів та обласних цільових програм на наступний рік ділилися головні розпорядники коштів у сферах інфраструктури, економіки, АПК та екології.

У додатковому бюджетному запиті на наступний рік департамент інфраструктури претендує на фінансування у розмірі 30 млн грн продовження будівництва школи у с. Стобихівка та майже 10 млн грн для завершення спорудження ЗОШ у Башликах. Ще 2,5 млн грн за рахунок обласного природоохоронного фонду – для співфінансування міжнародного проєкту «Стале управління водними ресурсами», а саме каналізування Шацька та села Пульмо. За словами керівника департаменту Степана Білана, Шацька громада зволікає зі співучастю коштами місцевого бюджету, оскільки вважає проєкт не місцевим, а загальнообласним. Депутати не погоджуються з такою позицією, оскільки саме Шацька громада є вигодонабувачем. Як зазначив очільник постійної депутатської комісії з питань екології, раціонального використання природних ресурсів Юрій Ройко, натомість громада подала заявку у сумі 1,5 млн грн на фінансування з обласного екофонду заміни котла, тож доведеться визначатися з пріоритетом. Однак найгостріша проблема з фінансуванням утримання місцевих доріг. У держбюджеті на наступний рік субвенція для Волині на ці цілі не передбачена, а річна потреба на експлуатацію автошляхів місцевого значення становить 150 млн грн. Проте йдеться хоча б про пошук ресурсу на зимове обслуговування, а це щонайменше 30 мільйонів. Оскільки і такі кошти відшукати у вкрай обмеженому обласному бюджеті складно, перший заступник голови Юрій Поліщук пропонує до вирішення проблеми залучити громади. Та, зважаючи на їх різну фінансову спроможність та розгалуженість дорожньої мережі, питання навряд чи вдасться залагодити у такий спосіб. Тож, рішення усе ще шукатимуть.

У сфері економічного розвитку та зовнішніх зносин з обласного бюджету в період дії воєнного стану мінімально фінансуються дві цільові програми – транскордонного співробітництва та розвитку туризму. Запитувана сума на 2025 рік – 1 млн грн. Половина з якого передбачається на виготовлення друкованих матеріалів, промоцію області, участь у міжнародних конференціях та туристичних заходах, а також організацію інклюзивних турів для ветеранів, решта 500 тис – на співфінансування ключового для розвитку регіональної інфраструктури та посилення співпраці з європейськими партнерами міжнародного проєкту «Згуртованість та регіональний розвиток України» (UCORD).

Голова бюджетної комісії Орест Маховський загострив увагу головних розпорядників коштів та керівників обласних комунальних закладів на необхідності попередніх узгоджень намірів участі у проєктах міжнародної технічної допомоги, які вимагають співфінансування. «Цього року ми маємо ситуацію, коли за здобутими грантами на співфінансування в обласному бюджеті постфактум доводиться вишукувати кількадесятмільйонні суми. Тому усі, хто має намір подаватися на міжнародні проєкти, повинні узгодити це з головними розпорядниками кошті, а ті, своєю чергою, з’ясувати можливість планування таких видатків в обласному бюджеті. В іншому випадку співфінансування мають взяти на себе вигодонабувачі за проєктами», – зазначив Орест Маховський.

Граничний обсяг видатків на реалізацію у 2025 році заходів програми «Екологія» за кошти спеціального цільового фонду встановлено на рівні майже 7,5 млн грн. Їх пропонується розподілити наступним чином: 1,5 млн грн – на завершення робіт із заміни каналізаційних мереж та встановлення очисних споруд у Берестечківському психоневрологічному інтернаті, стільки ж – на ремонт каналізаційно-насосної станції в Луцькому геріатричному пансіонаті, 1 млн грн – для коригування Регіонального плану управління відходами, 2,5 млн – для вже згаданого проєкту з каналізування Шацька і Пульмо, 950 тис грн – субвенція місцевим бюджетам на реалізацію природоохоронних заходів.

Що ж до програм підтримки сільгоспвиробників, то за словами начальника департаменту агропромислового розвитку Юрія Юрченка, ресурс обласного бюджету найпевніше не знадобиться, оскільки такий в достатніх обсягах виділяє держава. «За підсумками цього року очікуємо остаточну суму державних гранів в обсязі 150 млн грн. Дотації надавалися на гектар обробленої ріллі, розведення корів, вівців, кіз, садівництво, ягідництво, переробку та тепличне господарство. Завдяки програма підтримки за період дії воєнного стану в аграрному секторі області створено понад 400 нових робочих місць», – запевнив посадовець. За його словами, у держбюджеті на наступний рік на ці програми передбачено майже 5 мільярдів гривень, і волинські аграрії у лідерах серед регіонів за кількістю поданих заявок, тож сподівається, що обсяг державної підтримки буде не менший, ніж цьогоріч.

Під такою назвою розпочала роботу Міжнародна наукова конференція, присвячена 100-річчю від дня народження видатного волинянина, літературознавця, фольклориста, професора Івана Денисюка. Проведення заходу ініційоване Львівським національним університетом ім. Івана Франка. До творчої комунікації в режимі онлайн долучився перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук. Участь у форумі беруть науковці з Волині, Львівщини, Рівненщини, Івано-Франківщини, Чернівців, Києва, а також США та Китаю.

Юрій Поліщук привітав учасників конференції від імені депутатського корпусу та волинської громади і висловив вдячність вченим, які об’єднані пам’яттю про Івана Денисюка та увагою до його вагомого наукового доробку. «Внесок Івана Овксентійовича у дослідження та вивчення української літератури та філології є надзвичайно великим. Для нас, волинян, особливо цінні його фольклорні дослідження наших поліських сіл Ковельщини, у яких він народився і зростав. У співавторстві із своїм племінником він також дослідив історію Ратнівської землі, і ми маємо детальний краєзнавчий нарис його авторства. Іван Денисюк також багато досліджував життєвий та творчий шлях Лесі Українки, Олени Пчілки та загалом родини Косачів, тому нинішня конференція є дуже цінною та важливою для нас. Волиньрада також долучилася до популяризації життя і творчості Івана Денисюка, зокрема наша профільна комісія рекомендувала окремим громадам, закладам освіти та культури ініціювати низку заходів, присвячених ювілейній річниці від дня народження нашого славного земляка», – зауважив він.

Зокрема, Волинським краєзнавчим музеєм у співпраці з ініціативною групою Львівського національного університету ім. Івана Франка планується проведення круглого столу з теми: «Іван Денисюк – дослідник українського Полісся». Крім того, на базі ВНУ ім. Лесі Українки має відбутись науково-практична конференція: «Фольклор і художня література за шкільною партою: методичні поради професора Івана Денисюка», у переліку запланованих заходів і фольклорно-етнографічної експедиції у селах Ковельського району тощо.