Цю та інші рекомендації ухвалили під час засідання постійної комісії з питань освіти, науки, інформаційного простору, культури та мови, національного і духовного розвитку. Участь у засіданні також взяли перший заступник голови Юрій Поліщук, керівники профільних управлінь ОВА, представники університетів та обласних комунальних закладів вищої освіти.

Найперше голова постійної комісії Ольга Омелько представила нового члена – новообрану депутатку, директорку Колківського центру професійної освіти Людмилу Панасюк, яка відтепер працюватиме в освітянській комісії.

Окрім того за клопотанням керівництва вишів члени комісії розглянули 3 кандидатури на присудження щорічної стипендії Волинської обласної ради для молодих вчених. Зокрема, це – доктор психологічних наук, доцентка кафедри загальної та клінічної психології Волинського національного університету імені Лесі Українки Наталія Коструба. За словами проректора вишу Юрія Громика, вона – наймолодший в університеті доктор наук, є авторкою понад 150 наукових публікацій, глибоко залучена до вирішення проблематики ментального здоров’я, працює у статусі регіональної координаторки всеукраїнської програми ментального здоров’я, очолює і місцевий Центр для тих, хто отримав травматичний досвід. Інша претендентка – Купира Мирослава, кандидатка економічних наук, доцентка кафедри фінансів, банківської справи та страхування Луцького національного технічного університету. Характеризуючи колегу, ректорка ЛНТУ Ірина Вахович зазначила, що науковиця надзвичайно цілеспрямована і активна. Попри молодий вік уже має сотню наукових праць та 7 монографій, готується до вступу в докторантуру. Третя пошукачка – кандидатка педагогічних наук, проректорка з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці Луцького педколеджу Ольга Фаст. Вона авторка понад 80 наукових праць, є відповідальним секретарем вченої ради коледжу та редакторокою двох фахових видань. Невдовзі готується захистити докторську дисертацію. Усі три кандидатури члени комісії схвалили одноголосно і рекомендували депутатам обласної ради підтримати це рішення.

Позитивним висновком зважила комісія і на прохання Лесиного вишу клопотатися перед парламентом про нагородження Почесною грамотою Верховної Ради України Бєлікової Наталії – докторки педагогічних наук, професорки, завідувачки кафедри теорії фізичного виховання та рекреації.

Комісія також одноголосно погодилася з пропозицією депутата Андрія Бокоча про внесення змін до положень про щорічну стипендію Волинської обласної ради для молодих вчених та про обласні премії за заслуги у сфері науки й освіти в частині збільшення мінімальної кількості претендентів з 2 до 5. «Такий намір озвучувався давно і він, безумовно, заслуговує на практичну реалізацію. Сьогодні конче потрібно мотивувати молодих вчених, а також підтримати й інших освітян. Бо досі премії у сфері освіти і науки отримували переважно педагоги середньої загальноосвітньої ланки, а поза увагою залишалися працівники дошкілля, профетехзакладів та установ передвищої освіти», – підтримав пропозицію перший заступник голови Юрій Поліщук.

Члени комісії проголосували і за ухвалу звернення до центральних органів влади про недопущення запровадження мораторію на підвищення основних державних соціальних стандартів та гарантій, забезпечення гідної оплати праці і достатнього життєвого рівня для працівників бюджетної сфери. Обґрунтовуючи потребу такої ініціативи, голова постійної комісії Омелько Ольга зазначила, що з таким до депутатів часто звертаються виборці, окрім того відповідне клопотання надіслала і обласна організація профспілки працівників освітньої галузі. «Підвищилася ставка військового збору з 1,5 до 5 відсотків, але крім «замороження» рівня мінімальної заробітної плати в бюджетній декларації на 2025-2027 роки незмінним залишається і розміру І-го тарифного розряду. В освітян – це 3 195 грн, тоді як чинними урядовими документами передбачається, що посадовий оклад педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії встановлюється в розмірі трьох мінімальних заробітних плат, а оклад педагогічного працівника кожної наступної кваліфікаційної категорії має підвищуватися не менше ніж на 10 відсотків. Однак запровадження цієї норми щорічно відтерміновується. Така ситуація спричинює відсутність мотивації та зацікавленості у результатах своєї роботи. Беручи до уваги зазначене вище, пропоную ініціювати від постійної комісії внесення на розгляд депутатського корпусу проєкту рішення про прийняття цього документу до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України», – звернулася до колег Ольга Омелько. Пропозицію члени комісії підтримали одноголосно і закликали обласну раду наслідувати їх.

Профільна депутатська комісія також погодила сьогодні створення Наглядової ради Волинського медичного інституту. Начальник управління охорони здоров’я Юрій Легкодух повідомив, що розроблено відповідне Положення, а також дуже скрупульозно підібрано персональний склад спостережного органу, до якого увійшли авторитетні науковці, педагоги, управлінці, експерти та практики-клініцисти медичної галузі як державного рівня, так і місцеві, а також парламентарка Ірина Констанкевич. Проректорка медінституту Алла Лазько подякувала депутатам і запевнила, що створення Наглядової ради дозволить колективу ефективніше формувати стратегію розвитку комунального вишу і запровадити кращі стандарти освіти європейської зразка.

Цей Всеукраїнський турнір започаткували з ініціативи Національного центру «Мала академія наук України» спільно з Волинською обласною МАН та Луцьким національним технічним університетом. Участь в офіційному відкритті змагань взяв перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук.

Директорка обласної Малої академії наук Тетяна Михалюк зауважила, що Волинь для проведення першого всеукраїнського турніру з робототехніки обрали не випадково. «Наші перші знайомства зі світом роботів розпочалися ще у 2012 році, коли ми відкрили гурток робототехніки. Тоді для наших вихованців організовувались секційні міні-змагання та літні школи. Новою ж сходинкою у популяризації робототехніки стали започатковані у 2022 році обласні змагання, які ми проводили спільно із Луцьким НТУ, і ось сьогодні маємо логічне продовження наших починань, адже Волинь приймає всеукраїнську першість», – підкреслила вона.

Для участі у турнірі зареєструвалися 67 учасників з Києва, Київської, Сумської, Полтавської, Хмельницької, Черкаської, Тернопільської, Одеської та Волинської областей. Їх виступи оцінюватиме журі у складі провідних науковців України. Упродовж чотирьох днів юні робототехніки боротимуться за звання абсолютного переможця у номінаціях: ROBO-SUMO, яка поділена на дві категорії: дистанційно-керовані роботи та автономні роботи та ROBO-SLALOM, яка представлена категоріями слалом швидкісний та спеціальний.

Перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук привітав учасників турніру та їх наставників, а також висловив вдячність ініціаторам проведення змагань від імені голови Григорія Недопада та депутатів Волиньради. «Надзвичайно приємно, що на Волині вже не один рік проводились обласні турніри з робототехніки, і як підсумок ми здобули право масштабувати ці змагання на всеукраїнський рівень. Сподіваюсь, ці змагання стануть традиційним і проводитимуться щороку. Хочу висловити вдячність керівництву Національного центру МАН, Волинській обласній Малій академії наук, а також Луцькому НТУ, який фактично є рушієм технічної науки у нашому регіоні. Особлива вдячність ректорці ЛНТУ Ірині Вахович, яка ініціювала на теренах області тісну і системну співпрацю всіх обласних освітніх закладів технічного спрямування. Я переконаний, що сьогодні в нашому регіоні змагається майбутня технічна еліта України, яка зробить нашу державу могутньою та процвітаючою», – резюмував він.

Їх організував Волинський клуб автомобільний, який був заснований на теренах Волинського воєводства на початку 20 століття. До заходу доєдналися представники польського консульства та школярі. Волиньраду представляв заступник голови Григорій Пустовіт.

Цикл заходів організатори символічно назвали «Об’єднані пам’яттю». Передбачається проведення дискусійних панелей, семінарів, екскурсій, круглих столів на тему спільної польсько-української історії та спадщини, в тому числі й щодо боротьби з більшовизмом.

«Польща пройшла випробування кров’ю, російським та радянським варварством. Україна проходить це випробування і до сьогодні. Зараз Польща – це країна, на яку хочеться рівнятись. Ми тішимося і радіємо успіхам Польщі і польського народу. Саме вони перші визнали Україну як державу і перші подали руку допомоги в час війни. Ми переможемо в цій боротьбі і будемо разом із поляками розбудовувати наші держави та спільне європейське майбутнє», – зазначив Григорій Пустовіт.

В свою чергу, консул Генерального консульства Республіки Польща у Луцьку Марцін Хрусьцєль підкреслив, що польська й українська нації завжди будуть діяти разом і в спільних інтересах.

У переддень Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва провідні культурні діячі та працівники галузі отримали почесні відзнаки від першого заступника голови Волиньради Юрія Поліщука, народної депутатки України Ірини Констанкевич, заступника очільника ОВА Тараса Шкітера та директора профільного департаменту облвійськадміністрації Олександра Хвіщука.

Перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук привітав митців з прийдешнім святом від імені голови Григорія Недопада та депутатського корпусу, а також висловив вдячність за їх надважливу духовну місію. «Споконвіку українська пісня, мова, танець були виразниками національної ідеї і оберегом історичної пам’яті. Саме українська народна культура і сформувала сучасну українську націю. Свого часу саме культурницький період, коли творили Леся Українка, Олена Пчілка, Іван Франко, Тарас Шевченко та інші, із народної творчості сформувалась класична українська культура, яка передала естафету борцям за нашу державність та незалежність. Ви направду є хранителями найціннішого скарбу, який у нас є. На моє переконання, держава має визначати первинною не економіку, а саме українську культуру і всіляко підтримувати її. Адже нинішня війна – це боротьба за нашу ідентичність та самобутність. У галузі культури працюють люди, які одержимі своєю важливою місією, які, не зважаючи на особисті проблеми та час і мізерні заробітні плати, наполегливо творять наше майбуття. Не забувайте, що ви сьогодні виконуєте надзвичайно важливу роль, адже додаєте натхнення для боротьби і зміцнюєте віру в неминучу українську перемогу», – наголосив він.

Юрій Поліщук також вручив почесні грамоти і подяки обласної ради кращим працівникам галузі культури, а також творчим колективам Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Т.Г. Шевченка та обласного науково-методичного центру культури. Відзнаку ОВА також отримав колектив Волинського академічного обласного театру ляльок.

«Ми бачимо, як виростає інша українська нація, яка виборюючи свою незалежність, кристалізується, стає монолітною та єдиною. І саме ви є творцями того духу, запалу та сили, які надихають наших захисників на перемогу у цій війні. Роль культури у час війни важко переоцінити, але я хочу наголосити на ключових факторах, які не врахував ворог. Це те, що ми були сильні духовно, і саме культура, історія, наша пам’ять, які постали на культурному фундаменті, вони уможливили оцю відсіч ворогові. Я вам безмежно дякую за те, що завдяки вашій праці Волинь є тією областю, яка завжди демонструвала високий дух патріотизму. Зараз у світі відбувається переосмислення ролі українців. Світу відкривається величезний спектр імен наших видатних діячів. Тому культура – це і можливість для нашої дипломатії, міжнародного спілкування показати, хто ми і які ми потужні. Ще одна важлива роль культури в час війни – це згенерувати нові сенси, значення, які би були зрозумілі, близькі та органічні для підростаючого покоління, яке буде творити Україну в повоєнний період», – підкреслила парламентарка Ірина Констанкевич.

Вона вручила Почесну грамоту Верховної Ради України директорці Луцького художнього музею Зої Навроцькій, відзначено також керівницю Волинського краєзнавчого музею Оксану Важатко.

Порядок денний засідання постійної комісії з питань соціального захисту населення, охорони здоров’я, материнства та дитинства налічував 10 питань. У роботі депутатського органу також взяли заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт, який очолює і конкурсні комісії, заступник керівника апарату ради Юрій Ройко, начальники профільних управлінь ОВА, очільники обласних комунальних закладів соціального та медичного спрямування.

Найперше члени комісії погодили кандидатури переможців конкурсного відбору на зайняття керівних вакансій в обласних комунальних закладах. Зокрема: Алли Гнатюк – на посаду директора Луцького геріатричного пансіонату, Віталія Клемби – директора Берестечківського психоневрологічного інтернату, Сергія Дудки – на керівника обласної психіатричної лікарні, Ігоря Дворка – на директора Волинської обласної стоматполіклініки. Остаточне рішення щодо цих кадрових призначень буде прийняте під час найближчого сесійного засідання.

Відповідно до плану роботи Волиньради депутатська комісія також заслухала інформацію про діяльність обласного госпіталю ветеранів війни. Його директорка Тетяна Масікова розповіла, що у порівнянні з минулим роком довелося збільшити кількість ліжок реабілітаційного, неврологічного та психіатричного профілю, на тепер загальна кількість місць перевищує дві сотні. Основне фінансування закладу у 2024 році здійснюється за договором з НСЗУ – це 14 пакетів на суму 66 млн грн. Також цьогоріч надійшло майже 5 млн грн благодійної допомоги у вигляді обладнання, медикаментів, інвентарю. За власні кошти закладу придбано медичного устаткування на 1,3 млн грн, а також проведено ремонтні роботи мереж та приміщень на суму понад 960 тис. грн. Госпіталь розпочав реалізацію міжнародного проєкту Interreg NEXT з бюджетом майже 900 тис євро. Призначення – капітальний ремонт і оснащення відділення ортопедії і травматології та хірургії; встановлення єдиної системи автоматичної пожежної сигналізації в головному корпусі; спільна з польським партнером розробка методик лікування людей похилого віку та пацієнтів з інвалідністю. Серед проблем Тетяна Масікова назвала намагання погодити з Міноборони питання збільшення видатків на харчування військовослужбовців, капітальний ремонт протирадіаційного укриття та неможливість уповні освоїти виділені НСЗУ кошти на зубопротезування військовослужбовців через обмежену спроможність бази. У своїх висновках депутатська комісія рекомендувала залучити до надання послуг із зубопротезування на договірних основах кадрові та інфраструктурні можливості обласної стоматполіклініки.

Начальник управління охорони здоров`я ОВА Юрій Легкодух доповів про виконання у 2024 році обласної Програми фінансової підтримки та розвитку обласних комунальних підприємств. Він зазначив, що в період воєнного стану підтримка засновником медичних закладів має вирішальне значення, оскільки далеко не всі видатки вдається закрити за рахунок коштів НСЗУ. Аналіз засвідчив, що у порівнянні з минулим роком можливості обласного бюджету через вилучення ПДФО військових значно ослабли. Відтак, відчутно зменшено видатки на зміцнення матеріально-технічної бази медичних установ. Найгострішою є проблема відшкодування вартості енергоносіїв та комунальних послуг. Попри те, що у жовтні на ці потреби виділено з обласного бюджету додаткових 25 млн грн, це лише на 75% забезпечує потребу. Голова депутатської комісії Ірина Горавська зазначила, що у бюджетних намірах на наступний рік на компослуги та енергоносії для обласних закладів охорони здоров’я передбачена лише половина від необхідного, одночасно НСЗУ категорично забороняє використовувати на цю мету асигнування за пакетами медичних гарантій. Тож у висновках члени профільної комісії ухвалили винести розгляд цього питання на бюджетні слухання.

Обговорили члени комісії і звіт Національної протитуберкульозної програми України про досягнутий прогрес у подоланні туберкульозу за 2023 рік. Про стан справ з протидії туберкульозу в області доповідали керівниця обласної інфекційної лікарні Любов Серба та медична директорка з фтизіатрії цього закладу Оксана Комар. Попри ряд індикаторів, які вказують на очевидний прогрес в цій сфері, зокрема, осучаснення діагностичної бази, методик лікування і медпрепаратів, скорочення термінів проходження курсу амбулаторного та стаціонарного лікування та його ефективність, є й тривожні чинники. На них вказав член депутатської комісії, лікар-фтизіатр Юрій Валецький. «Захворюваність на туберкульоз в області хоч і меншими темпами, але зростає. Вражаюча динаміка в рази – серед дітей. Збільшився і відсоток смертності від сухот. І що найнебезпечніше, у кожного четвертого туберкульоз виявили вже після смерті, тобто усі ці роки хворий активно розповсюджував серед оточення цю небезпечну інфекцію», – зауважив Юрій Валецький. Присутні зійшлися на думці, що варто посилювати ранню діагностику туберкульозу, а це завдання покладено на сімейних лікарів. І саме у первинній ланці вбачають з цим проблеми. «Держава забезпечила все, щоб вчасно діагностувати і лікувати сухоти. На мою думку, причина у відсутності ефективних управлінських рішень в організаційно-методичній роботі фтизіатричної служби», – констатував головний медик області Юрій Легкодух. У проєкті рішення депутати рекомендують створити при управлінні охорони здоров’я спеціальну комісію з розгляду кожного занедбаного випадку та на підставі її висновків вдаватися до організаційних та кадрових рішень.

Розглянули під час засідання комісії і проміжні результати участі у міжнародному проєкті «Світле майбутнє – створення терапевтичного середовища для розвитку та підтримки навичок, професійної та соціальної реабілітації дорослих з інвалідністю», який волинські психоневрологічні інтернати реалізовують спільно з Сілезьким регіоном Польщі. Його мета – соціальна і професійна реабілітація людей з інвалідністю, а кількість таких з часом лише зростатиме. Ознайомившись з польським досвідом, окремі керівники психоневрологічних інтернатів уже апробовують цю систему в своїх установах. У перспективі ж є намір поширити його і на громади. Йдеться про створення різнопрофільних творчих і професійних майстерень, центрів денного догляду та інших адаптивних закладів, де б людям з інвалідністю допомогли з соціальною та трудовою реалізацією, а члени їхніх родин могли б також вивільнити час для власного працевлаштування. Зазначалося, що на це потребуватимуться додаткові асигнування, що у період війни навряд чи буде можливо здійснити. Однак поки варто залучати грантові можливості і максимально готувати підґрунтя для перспектив розвитку цього напрямку, оскільки така потреба лише зростатиме.