Відбулося засідання Президії Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України.

До участі у ньому долучилися парламентарі і урядовці, політичні і громадські лідери, амбасадори іноземних держав і посли доброї волі, голови громад і обласних рад, очільники регіонів і представники місцевої виконавчої влади. Волиньраду представляли голова Григорій Недопад, очільники фракцій та депутати. Були присутні і голови громад області.

Головне питання порядку денного і визначальна тема звернення Президента – це об’єднання політичних, владних, самоврядних та суспільних інституцій і консолідація спільних зусиль навколо українського плану перемоги та просування його у світі. «Я прошу громади і області розпочати роботу на рівні зв’язків з регіонами інших держав, з громадами в країнах-партнерах. Ми можемо перемогти тільки в єдності і тільки разом – всі українці, всі європейці, весь світ», – наголосив Президент.

План перемоги складається з п’яти пунктів – геополітичного, двох військових, економічного та безпекового – і трьох таємних додатків. Перший пункт – запрошення України в НАТО, другий пункт – оборона, в якому йдеться про незворотне зміцнення української оборони проти агресора. Третій – стримування. Україна пропонує розмістити на своїй території комплексний неядерний стратегічний пакет стримування, який буде достатнім для захисту країни від будь-якої воєнної загрози з боку Росії. Четвертий пункт – стратегічний економічний потенціал. Україна пропонує стратегічним партнерам укласти спеціальну угоду щодо спільного захисту наявних у країні критичних ресурсів, спільного інвестування та використання відповідного економічного потенціалу. П’ятий пункт – безпековий. Він розрахований на післявоєнний час та передбачає у разі згоди партнерів заміщення окремих військових контингентів збройних сил США, дислокованих у Європі, українськими підрозділами, які здобули реальний досвід сучасної війни, застосування західної зброї та взаємодії з військовими НАТО.

У Волинському краєзнавчому музеї презентували виставку «Волинь, де зродилася УПА». Серед перших відвідувачів експозиції був і заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.

15 банерів мобільної виставки розповідають про історію заснування та етапи боротьби українського визвольного руху на Волині, постаті керівників ОУН, командирів УПА, найвідоміші бої, які точилися на території краю.

«Це надзвичайно важливе дослідження, яке трансформували для широкого загалу. Щира вдячність науковцям та дослідникам за цю копітку роботу. Це історія наших дідів, прадідів, нашого краю, історія, яку ми досі вишуковуємо і очищаємо від радянських наративів. Маємо зробити все, аби літопис українського героїзму, УПА, зберігся і став великою частиною історії України», – підкреслив Григорій Пустовіт.

Презентована експозиція – це спільний проєкт Українського інституту національної пам’яті та Волинського краєзнавчого музею. «Ідея виставки виношувалася кілька років. На цих банерах – різні аспекти діяльності Української повстанської армії на теренах Волині. Зрозуміло, що тут не все, але є портрети знакових діячів, інформація про Колківську республіку, про перші повстанські відділи, антирадянський фронт, повстання у ГУЛАГу та багато іншого»,- розповіла представниця Українського інституту національної пам’яті Леся Бондарук.

Виставка доповнена повстанськими раритетами, серед них – оригінальний автопортрет художника Ніла Хасевача 1945 р., який експонується вперше.

«Нам потрібно дуже добре і чітко знати основи нашої історії, адже поверхневі знання дуже легко розбиваються ворожою пропагандою. Ми маємо ґрунтовно вивчати діяльність УПА, основних дійових осіб, їхній життєвий шлях та те, за що і проти кого вони боролись. Це дасть нам змогу бути абсолютно впевненими в своїй правоті», – підкреслила директорка музею Оксана Важатко.

Голова Братства вояків ОУН і УПА Волинського краю імені Клима Савура Богдан Вівчарик зазначив, що зібрав імена більш як 33 тис тих, хто воював за волю та незалежність України, і продовжує досліджувати їхній шлях. «Хто не пам’ятає історію, тому виправляють географію. Саме тому зараз на Сході України сучасні патріоти борються за нашу українську географію», – підсумував він.

Експозиція діятиме до кінця року. Її планують показати також у волинських школах і музеях, а також презентувати за межами області.

Науково-медичний форум упродовж двох днів триватиме на базі ВНУ ім. Лесі Українки, де віднедавна функціонує медичний факультет. У пленарному засіданні як представники керівного складу наглядової ради університету взяли участь голова Волиньради Григорій Недопад та парламентарка Ірина Констанкевич.

На конгрес до Луцька прибули кілька сот практиків і науковців галузі охорони здоров’я з усіх куточків держави. Дистанційно також доєднаються і колеги-співвітчизники, об’єднані в Українські лікарські товариства у Німеччині, Австрії, Італії, США та багатьох інших країнах світу. Перша така спільнота була заснована українцями у 1921 році в Польщі, а вже у 1977-му медики українського походження об’єдналися у Світову федерацію українських лікарських товариств. Одна із традицій – проведення науково-практичних конгресів з актуальних питань галузі. Цьогоріч він ювілейний ХХ.

«Комплекс тем, які розглядатиме Конгрес, надзвичайно актуальний для вітчизняної медицини в період війни. Спостерігаючи за нашими обласними медичними закладами, можу впевнено сказати, що теперішній складний час став викликом для системи охорони здоров’я, але, одночасно, і поштовхом для розвитку: наші медики швидко набувають нових компетенцій, опановують сучасні методики у хірургії, трансплантології, реабілітації. А ще такий представницький і авторитетний форум буде надзвичайно корисним для викладачів та студентів молодого, проте перспективного медичного факультету нашого ВНУ», – висловив упевненість, звертаючись до учасників Конгресу, голова Волиньради Григорій Недопад.

Про якість і кількість підготовки медичних кадрів з проєкцією на майбутнє говорила і народна депутатка Ірина Констанкевич: «На жаль, сьогодні існує тенденція до зменшення кількості медпрацівників, але кількість тих, хто потребуватиме допомоги лише зростатиме. Наш парламентський комітет багато працює над документами, пов’язаними з відновленням комбатантів і ветеранів. І відповіді щодо спроможності вітчизняної системи охорони здоров’я, кількості та якості підготовки медичних кадрів потрібна вже сьогодні».

У програмі науково-медичного форуму – секційні засідання на теми: медична освіта і безперервний професійний розвиток, вдосконалення моделі післядипломної освіти лікарів, а також ліцензування, сертифікація і акредитація медичних кадрів; зміни в наданні медичної допомоги у воєнний період, громадське здоров’я і спроможність до подолання епідеміологічних загроз; реабілітація та медико-соціальні проблеми, мультидисциплінарний підхід до лікування посттравматичних станів та адаптації учасників бойових дій; сучасні інноваційні технології в діагностиці, лікуванні і профілактиці, наукові дослідження і стандарти.