Керівництво Національної служби здоров’я України провело зустріч з директорами медзакладів області та їх засновниками – головами територіальних громад. Участь у дискусії також взяли голова Волиньради Григорій Недопад та очільник бюджетної комісії Орест Маховський.

«Це вже друга зустріч очі в очі медичної спільноти Волині та фахівців НСЗУ, і я всіляко підтримую такий формат спілкування. Бо живий діалог, відверта дискусія сприятимуть подоланню викликів, вирішенню болючих проблем, з’ясуванню очікувань, досягненню порозуміння. Усе це – задля надання безпечних і якісних медичних послуг», – зазначив у своєму вітальному слові Григорій Недопад.

Обговорити з власниками і керівниками закладів охорони здоров’я, які надають спеціалізовану медичну допомогу, результати моніторингу, проаналізувати основні порушення під час реалізації Програми медичних гарантій і роз’яснити шляхи вирішення ключових проблем, – так окреслила мету свого візиту заступниця голови НСЗУ Ірина Кондратова. Вона пояснила, що моніторинг здійснювався на основі аналізу даних, внесених медустановами до єдиної електронної системи охорони здоров’я. У випадках невідповідності даних чи значних відхилень від середніх показників в лікувальних установах проведуть предметні документальні перевірки. І вже за їх результатами прийматимуть рішення про відповідальність: у разі значного обсягу порушень вилучатимуть надані НСЗУ кошти за пакетами медичних гарантій, у легших випадках надаватиметься час для усунення проблем. «Наша ціль – не покарати, а змінити ситуацію на краще», – запевнила посадовця НСЗУ.

За її словами, до списку поглиблених перевірок потрапили медичне об’єднання Луцької міської територіальної громади, Ковельське міськрайонне ТМО та Любомльське медичне територіальне об’єднання. Що ж до типових порушень у решті медустанов області, то це невідповідність вимогам щодо обладнання, кадрового забезпечення, внесення неправдивої інформації про надання послуг до електронної медичної системи, порушення маршрутів пацієнта, коли складні випадки намагаються лікувати на місцях не маючи відповідних пакетів, замість доправити хворого у медичний заклад вищого рівня, де для цього є всі умови та можливості. Аналізувалися і скарги волинян до НСЗУ, 50% з них стосуються плати за надані послуги.

Окремо було приділено увагу необхідності створення в закладах охорони здоров’я наглядових рад за умовами оновленої постанови кабінету міністрів. У вимогах – більшість складу таких органів повинні становити незалежні члени з числа громадськості, яких обиратиме спеціальна комісія на конкурсних засадах, решта – представники засновника. Існування наглядових рад буде обов’язковою передумовою для контрактування НСЗУ.

Учасників XXVIII Всеукраїнського конкурсу професійних читців імені Лесі Українки привітав перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук.

Вже понад 10 років головним організатором літературних змагань виступає Волинський академічний обласний театр ляльок. А сам конкурс було започатковано Національною спілкою театральних діячів України у 1996 році до 125-річчя від дня народження Лесі Українки. У конкурсі традиційно беруть участь професійні актори театрів і концертних організацій, а також студенти мистецьких вишів. Фінальний етап у різні роки відбувався у Києві та Ялті, втім після анексії Криму, з 2014 року конкурсантів гостинно приймає Волинь.

Перший заступник очільника облради Юрій Поліщук переказав вітання учасникам конкурсу та членам журі від імені голови Григорія Недопада та депутатського корпусу. «Конкурс уже має власну тривалу історію та гарні традиції. Волиняни пишаються тим, що це творче змагання отримало постійну прописку у нашому славному Лучеську. Я переконаний, що ми переживемо ці складні часи, перемога обов’язково буде за нами, і вже під мирним українським небом конкурс буде продовжуватися. Маю сподівання, що його почергово надалі прийматимуть і Крим, і Волинь», – зауважив він.

Цьогоріч до фіналу увійшли 12 читців з Івано-Франківська, Львова та Києва. Виступи конкурсантів оцінювало журі у складі провідних українських діячів театрального мистецтва та під головуванням народного артиста України, актора Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка Тараса Жирка.

У перший конкурсний день учасники відвідали Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки, де декламували твори письменниці. Тоді ж на сцені Волинського академічного театру ляльок відбулась вистава «Старосвітські дідичі» Миколи Гоголя, а у фойє театру експонувалась виставка ретро світлин авторського проєкту Тетяни Ціхоцької «Цвіт родини Косачів-Драгоманових». У другий день змагання конкурсанти виконували твори української класичної та сучасної поезії і прози.

За підсумками двох виступів члени журі визначилися з переможцями. Так, третє місце у конкурсі посів студент 2-го курсу Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника Васильчук Роман. Другу сходинку присуджено студентці 4 курсу цього ж вишу Яні Івасюк, а почесне перше місце виборов студент 2-го курсу Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. Івана Карпенка-Карого Артур Горобенко. Володаркою цьогорічного гран-прі конкурсу визнано акторку Львівського академічного драматичного театру ім. Лесі Українки, студентку 4-го курсу Львівського національного університету імені Івана Франка – Ольгу Федину.

Учасники також отримали низку особливих призів від представників влади та партнерів конкурсу. Перший заступник голови облради Юрій Поліщук привітав переможців та лауреатів конкурсу та нагородив дипломом і спеціальною відзнакою від голови Волинської обласної ради Григорія Недопада – вишиваним портретом Лесі Українки студента 3-го курсу Київської академії естрадного та циркового мистецтв Івана Ткаченка.

Окремі питання завершення поточного бюджетного року та формування проєкту обласного кошторису на 2025 рік обговорили під час робочої наради за участі керівництва області, фінансистів та головних розпорядників коштів. Волиньраду представляли голова Григорій Недопад та очільник постійної депутатської комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики Орест Маховський.

Характеризуючи проблеми і виклики завершення бюджетного року, начальник департаменту фінансів ОВА Ігор Никитюк зауважив, що від перевиконання доходів за 9 місяців вдалося додатково спрямувати на потреби майже 80 млн грн. Одночасно, з втратою ПДФО з військових обсяг понадпланового ресурсу, яким може оперувати обласний бюджет, зменшився втричі. «Ми неодноразово наголошували на необхідності врахування цього фактору головними розпорядниками коштів під час планування власної діяльності, початку ремонтних робіт, участі у проєктах і грантах, які вимагають залучення співфінансування. Лише в галузі освіти для співфінансування окремих загальнодержавних проєктів, облаштування укриттів, встановлення протипожежного захисту подано звернень, які до кінця року вимагають 150 млн грн додаткового ресурсу», – зазначив головний фінансист області.

Така ж проблематика є основною і на наступний рік, бюджетні запити від головних розпорядників коштів у півтора рази перевищують власні доходи головного обласного кошторису. І це при тому, що податкова база лишається на рівні теперішнього року. Натомість матиме місце зростання тарифів на енергоносії та комунальні послуги, а також прогнозується збільшення в межах 3% фонду оплати праці установ, які фінансуються з обласного бюджету.

Наголошувалося, що за таких умов керівники установ та головні розпорядники кошів, які ініціюють капітальні ремонти, участь у загальнодержавних чи грантових проєктах, що вимагають співфінансування, повинні зважати на обсяги встановлених їм бюджетних призначень. Не менш важливим є залучення для реалізації таких проєктів коштів бюджетів територіальних громад, які в результаті децентралізації отримали значну частину ресурсу, і саме їх мешканці переважно є користувачами послуг, які надаються обласними установами. До прикладу, бюджет Луцької громади більш як удвічі перевищує обсяг обласної скарбниці, а доходи за 9 місяців бюджету Ковеля склали майже половину річного обласного кошторису.

Голова Волиньради Григорій Недопад зазначив, що пропозицію фінансової участі громад в утриманні обласних комунальних закладів з урахуванням контингенту буде винесено на найближче засідання Координаційної ради з питань місцевого самоврядування. Також він призначив індивідуальні консультації з головними розпорядниками коштів та керівниками тих обласних комунальних закладів, фінансові питання яких залишається невирішеним як цьогоріч, так і прогнозуються як невизначені й наступного року. Окрім того детальний аналіз формування кошторисів на 2025-ий як кожної окремої установи обласної комунальної власності, так і галузей в цілому буде проведено під час традиційних бюджетних слухань після затвердження основних параметрів державного бюджету на наступний рік.

Змагання в онлайн-форматі приймає обласний еколого-натуралістичний центр. До участі долучилися 18 регіонів України. Юних лісоводів привітав перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук.

Він зокрема зазначив, що діяльність шкільних лісництв важлива для професійно-орієнтаційної роботи, адже багато дітей, які відвідують такі навчальні центри, у майбутньому своє захоплення пов’язують з професію. «Для волинян ліси – це не лише важлива частина повсякденного життя, а й історії. Саме в наших лісах зародилася Українська повстанська армія, саме наші ліси надихали багатьох українських письменників і поетів на творчість. І надзвичайно тішить, що професія лісівника є династійною і передається з покоління в покоління. Впевнений, що після нашої перемоги в лісівників буде багато роботи, а вихованці, в тому числі й волинських шкільних лісництв, будуть озеленювати Україну, робити її чистішою та багатшою», – зазначив посадовець.

Директорка еколого-натуралістичного центру Валентина Остапчук додала: в області діє 45 учнівських лісництв, і завдяки їхній діяльності до профільних закладів освіти у 2023-2024 роках вступило 50 вихованців. «Сьогоднішній зліт відбувається у важких для всієї України умовах. Попри війну наші діти вчаться любити природу, поважати та цінувати її. Тих 45 шкільних лісництв, які діють на Волині, – це гордість не тільки для нашого краю, але й всієї України. Дякую всім за титанічну та послідовну роботу, яка стане продовженням лісівничої справи для майбутніх поколінь», – підкреслила очільниця центру.

Волинь на всеукраїнському зльоті шкільних лісництв представляє Скулинське учнівське лісництво Колодяжненської сільської ради – лауреат Гран-прі обласного зльоту учнівських лісництв 2024 року.