Члени Координаційної ради заслухали щорічну доповідь Уповноваженого з прав людини за 2023 рік, а також звіт про підготовку до проходження опалювального сезону.

Представниця Офісу Омбудсмана на Волині Юлія Спас зауважила, що з кожним роком кількість звернень до них зростає. Лише за 10 місяців 2024 року до Уповноваженого з прав людини уже надійшло 90 тис заяв. 2 295 з них – від волинян. «Найпоширеніша категорія заявників – члени родин військовослужбовців, які звертаються в їхніх інтересах, а також члени сімей військовополонених і зниклих безвісти військовослужбовців, кожне п’яте звернення до Омбудсмана надходить від цієї категорії. Кожне десяте звернення – від внутрішньо переміщених осіб. До Уповноваженого також звертаються родичі, які діють в інтересах своїх близьких, військовослужбовці та особи з інвалідністю», – підкреслила вона.

Упродовж 2023 року структурні підрозділи Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини здійснили понад 3 тисячі моніторингових візитів, 92 – на Волині, зокрема у місця несвободи, дитячі заклади, місця компактного проживання внутрішньо переміщених осіб. В 2023 році було проведено моніторинг діяльності 833 військово лікарських комісій (ВЛК) по всій території України, зафіксовано порушення вимог закону щодо призову на військову службу лише придатних до неї за станом здоров’я громадян, приміщення були непристосовані для проведення медичних оглядів, виявлялися випадки корупції.

«Упродовж 2023 року з російського полону повернуто 991 військовослужбовця. Загальна кількість повернутих з російського полону з лютого 2022 року становить 3210 осіб. Майже 40% тих, кого повернули, не мали статусу полонених, а вважалися зниклими безвісти. Офіс Омбудсмана обмінами не займається, але бере активну участь в цьому процесі і є відповідальним за один із пунктів формули миру, який передбачає повернення всіх – і депортованих дітей, і цивільних заручників, і військових», – додає Юлія Спас.

Що ж до питання підготовки до опалювального сезону, то начальник управління житлово-комунального господарства ОДА Василь Венський зазначив, що найбільшою проблемою для теплогенеруючих підприємств, а також для структур, які займаються водовідведенням та водопостачанням, є зношеність мереж та різниця в тарифах. Тож просить, аби на їх ремонти громади передбачали кошти під час формування бюджетів.

З метою якісного та ефективного формування мережі закладів освіти Волинської області питання реформи старшої школи було винесене на розгляд Координаційної ради з питань місцевого самоврядування при голові обласної ради.

Нагадаємо, під час останньої сесії Волиньрада не затвердила відповідне рішення, відправивши його на доопрацювання. Депутати воліли більш ґрунтовно та детально вивчити питання, аби прийняти виважене і об’єктивне рішення на користь здобувачів освіти.

Правдиву і неупереджену інформацію, а також реальний стан справ щодо реформування старшої школи в державі волинським самоврядцям окреслив національний експерт, лідер тематичної групи з питань освіти на регіональному та місцевому рівнях шведсько-української Програми Polaris Олег Фасоля. Він навів аргументи, чому старшу школу вкрай потрібно відділити від базової. «Причина перша: старша школа залишається дуже «радянською», нереформованою, нудною та нецікавою для учня. Причина друга: вступ до Євросоюзу, що тягне за собою необхідність інтеграції й освітнього законодавства. У жодній країні Європи старша школа не є поєднаною із базовою, всюди вона існує окремо», – зауважив він.

Щодо необхідності формування нової мережі закладів старшої профільної освіти, то це, за словами Олега Фасолі, є прямою вимогою чинного законодавства з метою зміни неефективної системи надання освітніх послуг загалом і в старшій школі зокрема. «Наразі у старшій школі освітні послуги надаються з ухилом на вчителя, а не на дитину. Система вибору профілів навчання орієнтована здебільшого на кадровий потенціал закладу освіти, а те чи потрібно це учням, чи буде це для них перспективно у майбутньому, на це звертається мало уваги або не звертається взагалі», – наголосив він.

Експерт зауважив, що реформування старшої школи важлива з огляду на ряд чинників: вчитель має отримати вмотивованого до здобуття освіти учня; кожен здобувач освіти матиме право вибору своєї, не нав’язаної освітньої траєкторії; держава отримає випускника, який буде профорієнтованим. «Старша школа, яка існує у нинішньому вигляді, замість того, аби конкретніше спрямувати дитину на здобуття своєї майбутньої професії, фактично дезорієнтує їх. Випускники у переважній більшості не знають, ким хочуть бути», – зазначив він.

За словами Олега Фасолі, є ряд причин, які гальмують реформу старшої школи. Це зокрема: нечіткість державної освітньої політики та нормативної бази; слабка поінформованість суспільства (батьківської спільноти); внутрішній супротив педагогічних спільнот, а також політичний популізм. «Це найбільша біда України, адже ми живемо у перманентних виборах і у постійному бажанні зберегти за собою посади голів, депутатів тощо. Тому я сьогодні звертаюсь до голів громад з проханням відкинути політичний популізм. Втілити реформу в життя можна без репутаційних втрат, якщо до цього підійти розумно, професійно, відкрито та із залученням експертів. Будьте відповідальними за долю кожної дитини, бо збереження старої моделі старшої школи призведе до того, що молодь намагатиметься виїхати з країни, а надто після закінчення війни, коли відкриються кордони», – підкреслив він.

Експерт також акцентував увагу самоврядців на необхідності зміни самого ставлення до реформи від негативного до позитивного і мотивуючого. Для цього, на його думку, очільникам громад потрібно: сформувати команду однодумців – лідерів просування продуктивних змін; налагодити ефективну комунікацію з усіма учасниками освітнього процесу; почути побажання дітей; скористатися кращими практиками та позитивним досвідом формування мережі закладів освіти, які уже є в інших регіонах та на Волині, зокрема у містах Володимирі та Нововолинську.

Своєю чергою голова Волиньради Григорій Недопад закликав голів громад скористатись досвідом колег та масштабувати його на своїх територіях. «Нам сьогодні не можна втрачати дорогоцінний час. Процес реформування старшої школи необхідно пришвидшити. Звісно, нам доведеться приймати непопулярні рішення, укрупнювати заклади, довозити дітей, однак все це заради надання якісної освіти учням старшої школи. У п’ятницю відбудеться розширена нарада із цього питання за участі заступників Міністра освіти і науки України, запрошую і представників територіальних громад, які будуть мати змогу обґрунтовано окреслити своє бачення втілення освітньої реформи на місцях. Давайте спільно зробим такий продукт, щоб потім нам не було соромно дивитись в очі людям», – зауважив Григорій Недопад.

Разом із цим перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук звернувся до керівництва профільного управління ОВА з пропозицією спільно із районною владою додатково опрацювати план мережі у кожному окремому районі та громаді, щоб обрати найбільш оптимальний варіант.

Окремо на засіданні координаційної ради обговорили й питання підвищення якості освітньої діяльності навчальних закладів у територіальних громадах та підходи до реалізації засновниками освітньої політики. Начальниця управління Державної служби якості освіти у Волинській області Ангеліна Мочарська зосередила увагу керівників громад на основних повноваженнях та завданнях очолюваного нею відомства, а також закликала їх до співпраці в частині здійснення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти; сертифікації педагогічних працівників; моніторингу якості освіти тощо.

Про це заявив заступник Міністра у справах ветеранів України Руслан Приходько під час засідання Координаційної ради з питань місцевого самоврядування при голові Волинської обласної ради. Участь у роботі колегіального органу також взяли лідери громад, депутати обласної ради, очільники обласних комунальних закладів, керівники ОВА та її структурних підрозділів, запрошені спікери з освітньої реформи та захисту громадянських прав.

Відкриваючи засідання Коордради, голова обласної ради Григорій Недопад подякував заступнику міністра за прийняте запрошення, зауваживши, що область прагне мобілізувати зусилля щодо реалізації ветеранської політики. «В обласній раді віднедавна у штаті працює ветеран, у нас є голови громад у цьому статусі, тож розуміння проблематики маємо. Ця зустріч, де присутні представники влади різних рівнів, потрібна для налагодження ефективної комунікації і координації дій», – зазначив Григорій Недопад.

Учасник бойових дій, офіцер, а тепер і заступник міністра Руслан Приходько зазначив, що підходи держави до ветеранської політики буде докорінно змінено. «Імітація закінчується: наобіцяли і не виконали, не виконали, бо немає ресурсу, або ж щось просто не затребуване ветеранами. У центрі змін повинен бути не лише ветеран, а й його сім’я, а також родини загиблих. Для цього формується державна стратегія ветеранської політики, вже напрацьовані 4 системні законопроєкти, буде врахована і децентралізація – розмежування зон відповідальності та бюджетування. Мета – повернення ветеранів до цивільного життя: відновлення здоров’я, психологічна підтримка, освіта і працевлаштування, їхня активна роль в громадах», – окреслив шляхи і цілі урядовець.

Він перелічив напрямки, на які держава вже спрямовує асигнування, а завдання громад – організувати процеси на місцях. Йдеться про програми стоматологічної допомоги та зубопротезування, психологічної реабілітації, освіти і перекваліфікації, а також запровадження фахівців із супроводу, які покликані допомогти ветеранам скористатися усіма можливостями. Наголосив заступник міністра і на важливості створення ветеранських просторів, але не тільки як місця зустрічі рівних, а й як хабів, наповнених конкретними послугами – освітніми, психологічними, юридичними, спортивними, із залученням міжнародних проєктів та громадських ініціатив. «Для реалізації усіх цих напрямків в громадах варто провести інвентаризацію та аналіз інфраструктури. Для облаштування в більшості випадків не потрібні великі капіталовкладення, але знадобляться бажання і цілеспрямованість з вдячністю і повагою допомогти ветеранам наростити їхні спроможності у цивільному житті. Ветерани мають стати лідерами суспільства», – наголосив Руслан Приходько. Він також анонсував можливість прямої комунікації місцевої влади з Мінсоцполітики задля оперативного вирішення проблем чи недоречностей на цьому шляху.

Принагідно директорка департаменту соціальної та ветеранської політики ОВА Оксана Гобод такі пропозиції відразу і озвучила. Вона також прозвітувала й щодо реалізації в області державних та обласних програм підтримки ветеранів. Так, до кінця року 45 ветеранів отримають житло, понад 150 – професійну адаптацію. Більшість громад уже завершують процес запровадження інституцій супроводу. Створено карту послуг для ветеранів, яка налічує понад 400 сотні позицій, у ЦНАПах для ветеранів працює система єдиного вікна. З 2018 року в області діє мобільна бригада підтримки у кризових ситуаціях, і цей досвід є намір поширити на громади. Відкрито ветеранський хаб у Володимирській громаді, такі ж створюються у Луцьку та ЛНТУ.

У рамках робочого візиту заступник Міністра у справах ветеранів України ознайомився з потенціалом санаторію “Лісова пісня” задля створення тут реабілітаційного центру для військовослужбовців та ветеранів, відвідав Центру надання адміністративних послуг Ковельської міської ради та оглянув хід будівництва ВетеранХАБу на базі ЛНТУ.

Під час Коордради обговорили й потребу у створенні рівних можливостей для осіб з інвалідністю, інтеграції їх у суспільне життя та терапевтичного середовища для розвитку і підтримки навичок, професійної та соціальної реабілітації дорослих з інвалідністю у територіальних громадах. Волинь має намір використати досвід Польщі та можливості спільного проєкту з Сілезьким регіональним відділенням Товариства друзів дітей щодо облаштування в громадах центрів денного догляду за дорослими з інвалідністю, які дадуть можливість і розвантажити їхні родини, і соціально інтегрувати людей з інвалідністю. Такі центри передбачають наявність майстерень для трудотерапії, кімнат для приготування їжі для формування навичок самообслуговування, просторів для творчості та активного дозвілля, тощо.