Їх сьогодні керівництву частини передав голова Волиньради Григорій Недопад.

Задовольнити черговий запит цього разу бойових підрозділів волинських нацгвардійців, підтримуючи ініціативу обласної ради, допоміг колектив обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. На знак вдячності воїни з передової передали гільзу та прапор зі своїми автографами.

Є зворотній зв’язок і від бійців 15-го прикордонного загону «Сталевий кордон», на прохання яких працівники апарату обласної ради придбали авто для виконання бойових завдань. Оборонці кордону, які зараз ведуть бойову роботу «за поребриком», записали відеозвернення і надіслали стяг підрозділу зі словами вдячності.

«За умов, коли обласна рада не розпоряджається бюджетом, бо під час воєнного стану ці повноваження передані ОВА, коли значно зменшилася гуманітарна допомога від іноземних партнерів, підтримка наших оборонців все одно залишається у пріоритеті. Робимо це переважно у партнерстві з колективами наших обласних комунальних закладів, апарату обласної ради, депутатського корпусу та соціально відповідального бізнесу. Поки наші воїни на передовій, тил не має права ні збайдужіти, ні втомитися, ні знизити обсяги допомоги», – зауважив Григорій Недопад.

З 5-ою річницею утворення колектив і пацієнтів перинатального центру Волинського обласного медичного об’єднання захисту материнства і дитинства привітали голова і депутати обласної ради.

«12 вересня 2019 року о 15:30 в стінах Волинського обласного перинатального центру вперше заплакала дитина. Заплакала, бо з’явилася на світ і таким чином усім про це сповістила. Тому саме від цієї дати перинатальний центр веде відлік своєї діяльності», – розповіла генеральна директорка комунального закладу, депутатка обласної ради Ірина Горавська.

Сьогодні Волинський перинатальний центр – один з найкращих в Україні. Тут надається повний спектр медичної допомоги від внутрішньоутробного розвитку дитини до 18-ліття. А ще рятують матусь зі складним перебігом вагітності чи важкими супутніми патологіями. Сюди скеровують найскладніших пацієнтів з усієї області, чимало бажаючих народжувати саме тут і з інших регіонів.

Упродовж 5-ти років у перинатальному центрі народилося майже 15 тисяч малюків, 7 трієнь та понад три сотні двійнят. Успішно прийняли майже 1200 передчасних пологів. Тут виходили сотні глибоко недоношених немовлят, серед яких троє – з вагою менше 500 грамів. Це найменші діти в України, які сьогодні цілком здорові.

«То були важкі, але одночасно і дуже цікаві п’ять років становлення, попри медичну реформу, пандемію ковіду і війну. Це і приєднання дитячої лікарні, переформатування роботи, перша дитина, народжена в укритті, перша операція, проведена в укритті, та чимало інших викликів. Але у підсумку – дуже багато врятованих життів, безліч батьків, які щасливі покинули наш заклад, і дуже багато жінок, які залишилися живими тільки тому, що народжували у Волинському перинатальному центрі», – стверджує Ірина Горавська. Усе це – завдяки сучасному обладнанню, але найголовніше – згуртованому, високопрофесійному колективу, який до того ж вирізняють і найкращі моральні чесноти, запевняє керівниця закладу: «Коли я звертаюся, що потрібна група крові ІІ+, то всі працівники з такої групою приходять і утворюють чергу, телефонують своїм рідним, знайомим. Напевно, це єднання й гарантує успіх у таких складних ситуаціях».

Упродовж наступних 5 років при перинатальному центрі Ірина Горавська планує відкрити центр репродуктології. «Ми в цьому напрямку активно працюємо, навчаємо персонал. Це потрібно Україні для відновлення нації. Думаю, коли перинатальному центру буде десять років, у нас вже функціонуватиме відділення допоміжних репродуктивних технологій». На часі й енергетична незалежність, розробляється проєктна документація на встановлення сонячних панелей, будується чергова автономна газова котельня. У планах – і велика конференц-зала для тренінгів, конференцій і нарад. «Турбуватися потрібно не тільки про пацієнта, обов’язково турбуватися і про колектив. Якщо кожен відчуватиме підтримку, то й позитивних результатів буде більше», – переконана директорка

Переважною більшістю голосів три відозви депутати прийняли на 27-ій черговій сесії.

Зокрема, звернення до Кабінету Міністрів України щодо створення гідних умов для покращеного харчування військовослужбовців, які перебувають на лікуванні та реабілітації в закладах охорони здоров’я усіх форм власності. Його автором виступив депутат обласної ради, діючий військовослужбовець Андрій Козюра. У документі йдеться про необхідність виконання Постанови Кабінету Міністрів № 955, якою затверджено Порядок забезпечення покращеного харчування військовослужбовців під час лікування у закладах охорони здоров’я усіх форм власності та підпорядкування відповідно до норм, що застосовуються у військово-медичних закладах. «Завдяки цій Постанові лікарні отримають можливість суттєво, в 2-3 рази, покращити якість харчування наших захисників. Проте, станом на 9 вересня 2024 року жоден комунальний медичний заклад Волинської області не отримав можливості підписати із «замовником» договір щодо покращеного харчування військовослужбовців. В нинішніх умовах затягування процесу виконання цієї Постанови є неприпустимим і ганебним», – йдеться у тексті звернення. У зв’язку із цим депутати обласної ради вимагають від Кабінету Міністрів України негайно зобов’язати «замовників», а це, згідно з Постановою, центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані військові формування, ініціювати укладання договорів з медичними закладами про забезпечення воїнів якісним і гідним харчуванням під час лікування та реабілітації.

Схвалене сесією і звернення щодо посилення публічного висвітлення ситуації навколо полонених та безвісті зниклих захисників Сил Оборони України та сприяння визволення їх з полону. Ініціаторкою прийняття документу виступила депутатка Юлія Вусенко, втім звернення було доопрацьоване та доповнене на погоджувальній раді за участі усіх голів фракцій Волиньради. Так, обранці волинської громади апелюють до Президента України, Голови Верховної Ради України та Уповноваженого ВРУ з прав людини з проханнями: вжити дієвих заходів для повернення з полону військовослужбовців Сил Оборони України; звернутися до міжнародних партнерів, щоб зосередити та привернути їхню увагу до ситуації з нашими полоненими та безвісті зниклими; нагадати міжнародним організаціям, зокрема ООН, Міжнародному Комітету Червоного Хреста, державним партнерам про їхні зобов’язання забезпечити відправку представників цих організацій до місць утримання військовополонених; забезпечити належні соціальні гарантії родинам полонених та зниклих безвісті Воїнів.

Підтримала більшість й прийняття звернення до Міністерства освіти і науки України щодо недопустимості злиття навчальних предметів «Історія України» та «Всесвітня історія» в закладах загальної середньої освіти. Автор проєкту рішення, перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук, зауважив, що така новація сколихнула освітянську громадськість,. Він також зауважив, що є відповідне звернення педагогічної спільноти, батьків та небайдужих громадян, які створили петицію, підписати яку може кожен, є й обласні ради які вже підтримали звернення цієї спільноти. «Я особисто опрацював цей документ і погоджуюся, що в історичній освіті є ряд проблем, які треба подолати. Але у завершальному етапі цієї концепції автори намагаються довести, що вирішення усіх проблем полягає в об’єднанні двох навчальних предметів в єдиний курс. Однак, у цьому є ряд загроз. Як практик можу сказати, що Історія України учням давалася значно легше, чого не скажеш про всесвітню історію, яка переповнена фактичним матеріалом, там чимало дат, подій, країн і материків. Якщо їх об’єднати, я не думаю, що це полегшить сприйняття дітьми цього предмету загалом і предметне вивчення історії України зокрема. По-друге, коли триває становлення української нації, ліквідувати такий предмет – це злочин, адже історія України – це один з найбільш націєцентричних предметів, які формують національну свідомість школярів», – наголосив він.

На підтримку цього звернення виступив депутат Анатолій Вітів. «Ми маємо бачити Україну українськими очима, забираючи історію в період, коли Україна формується як національна держава, неприпустимо. Людна, яка не знає історії своєї держави, не знає нічого. Мова, історія і культура мають бути основоположними. Ми маємо виховувати покоління патріотів, а історія – це фундамент будь- якої держави. Без історії немає держави», – наголосив він.

Позицію колег підтримали й депутати Віктор Галан-Влащук, Андрій Козюра та Володимир Бондар. «На мою думку дуже принциповим є те, як ми будемо подавати історію України в контексті всесвітньої історії. Чи історію України, як частину всесвітньої, чи всесвітню і у ній вкраплення української. На мою думку, нашим дітям надважлива сьогодні саме українська історія і те, як формувалась українська державність», – підкреслив Володимир Бондар.

В результаті обговорення, депутати вирішили звернутись до Міністерства освіти і науки із такими вимогами: не допустити злиття предметів «Історія України» та «Всесвітня історія» в один предмет, що послабить українську свідомість саме в той момент, коли вона потребує найвищого ступеня гартування; спрямувати курс освіти не на космополітизм і глобалізацію, а на військово-патріотичне виховання на національній основі; збільшити кількість навчальних годин на предмет «Історія України», всіляко сприяти покращенню матеріального стану освіти; зосередити увагу на очищенні історії України від московських та інших антиукраїнських і ворожих наративів; запровадити детальне студіювання праць видатних українських діячів та ідеологів створення Української держави (Д. Донцова, С. Бандери, М. Міхновського та інших). Приділити особливу увагу періоду національно-визвольних змагань 1917-1921 років, діяльності членів ОУН-УПА, їхньому життєпису та вченню; оновлювати освітній процес, спираючись на надбання видатних українських педагогів та напрацювань у напрямі націєцентричної освіти.

Навколо прийняття цього рішення на сесії виникла предметна дискусія. На запитання депутатів відповідала заступниця начальника управління освіти і науки ОВА Наталія Даньків.

Вона зауважила, що Законом України «Про повну загальну середню освіту» передбачено, що у вересні 2024 року в державі має бути сформована мережа закладів старшої профільної школи академічного, а також професійного спрямування, яка повинна запрацювати з 1 вересня 2027 року. «Діти, які сьогодні навчаються в сьомому класі, через три роки повинні продовжити освіту не у 10 класі, а в академічних ліцеях та професійних коледжах. Тобто сьогодні ми проходимо підготовчий етап реформи», – пояснила посадовиця. За її словами, з урахуванням рішень сільських, селищних та міських рад в області запропоновано утворити 120 закладів старшої профільної освіти, з них: 93 академічних ліцеї та 27 професійних коледжів. З 54 територіальних громад у 13-ти академічні ліцеї створювати не планують.

Голова бюджетної комісії Орест Маховський поцікавився у чиновниці чи знадобиться додаткове фінансування з обласного бюджету на утримання цих закладів. Вона повідомила, що Уряд передбачає виділення субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа», зокрема й з метою запровадження трирічної профільної середньої освіти. Орест Маховський також запитав, у якому правовому статусі після цієї реформи буде Володимирський фаховий коледж та Луцький центр профтехосвіти, яких немає в цій мережі. На що Наталія Даньків виразної відповіді дати не змогла. Цікавила Ореста Маховського й доцільність та правові підстави включення відокремлених структурних підрозділів закладів вищої освіти, які сьогодні мають статус державної форми власності, у план формування мережі, яка буде фінансуватися з обласного і місцевих бюджетів. Вона повідомила, що при формуванні мережі була врахована думка експертів швейцарсько-українського проєкту DECIDE – «Децентралізація для розвитку демократичної освіти», які дійшли висновку, що саме ці відокремлені підрозділи потрібно включити у мережу, оскільки там є пансіони, що також є однією із вимог створення академічних ліцеїв.

Своєю чергою перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук зауважив, що до розгляду цього питання потрібно підходити дуже ретельно, адже саме обласна рада відповідатиме за профільну освіту. «До цього плану є дуже багато питань. Значна кількість громад взагалі не матиме академічних ліцеїв, у той же час невеликі сільські громади заявили про утворення двох закладів такого типу. Не зовсім зрозумілою є ситуація і з нашими обласними ліцеями. Тобто, управління не належним чином опрацювало усі норми, тому я вважаю, що питання варто відкласти і доопрацювати», – наголосив він.

Голова обласної ради Григорій Недопад запропонував винести проєкт створення мережі на обговорення в рамках координаційної ради органів місцевого самоврядування, де буде можливість почути позицію усіх голів громад щодо забезпечення профільної освіти на очолюваних ними територіях. Тож ухвалення цього питання депутати відклали до глибшого вивчення та узгодження усіма зацікавленими сторонами.

Під час пленарного засідання чергової 27-ї сесії обласної ради депутати оголосили низку запитів, які їм адресували виборці, а також заяви.

Зокрема, депутатка Юлія Вусенко озвучила заяву від фракції щодо негайного втілення скоординованих між центральною та місцевими владами заходів із захисту енергетичного сектору. «Уже сьогодні потрібно впроваджувати заходи із енергетичної незалежності установ, закладів та цілих громад. Це відповідальність кожного із нас», – підкреслила депутатка. Вона пропонує розробити звернення до Президента, Кабінету Міністрів та Верховної Ради України з вимогами внести зміни в регулятивні документи, щоб бізнес і громадяни, які прийняли рішення самостійно інвестувати у власну енергетичну безпеки, були під страховим, фінансовим захистом держави. Пропонується спростити правила кредитування, запровадити податкові канікули для тих, хто інвестує в систему енергозабезпечення та енергетичну децентралізацію, забезпечити генераторами об’єкти критичної, медичної, освітньої, соціальної інфраструктури та інше.

Зі схожим запитом до голови ОВА Юрія Погуляйка звернувся депутат Сергій Кошарук. Він цікавиться чи виконується постанови та розпорядження Кабінету Міністрів щодо вчинення дій в сфері енергоефективності будівель комунальної власності та забезпечення резервних систем живлення. «Особливо прошу звернути увагу на водоканали, заклади охорони здоров’я. Готовий працювати у робочій групі, щоб допомогти організувати та провести роботи належним чином», – підкреслив депутат.

Свій депутатський запит Андрій Мельник адресував Луцькому міському голові Ігорю Поліщуку та начальнику управління патрульної поліції області Дмитрові Мокичу. Депутат зазначає, що під час комендантської години на вулицях Луцька проводяться перегони на автомобілях та гучні гуляння. «Це відбувається на проспекті Соборності, вулицях Набережній, Львівській, Гнідавській, проспекті Волі. Жителі міста слушно задають питання: з якої причини дозволено цим особам на автівках без глушників гасати на величезній швидкості? Що не так у місцевій владі та поліції, коли в жахливий час війни, щодня їдуть кортежі «На щиті», а вночі молодь влаштовує гуляння, всупереч дії комендантської години?», – ставить питання обранець громади. Він наголошує, що в 2021 році з метою створення безпекових умов для жителів Луцька була прийнята програма «Безпечне місто», в рамках якої на вулицях обласного центру розміщено 1120 камер відеонагляду, створено інтеграційну систему відеоспостереження та відеоаналітики. Тож просить звернути увагу виконавців зазначеної програми на порушення комендантської години в нічний час.

Депутат Андрій Бокоч звернувся до очільника обласної адміністрації Юрія Погуляйка про виділення коштів для державного історико-культурного заповідника «Стародавній Володимир». Пояснює, що для належного догляду за 4 гектарами території заповідника та здійснення заходів з благоустрою потребується 255 тис грн.

Також за пропозицією депутата Віктора Козака Волиньрада проголосувала за звернення до голови ОВА Юрія Погуляйка про нагальну потребу у виділенні коштів на зимове утримання місцевих доріг. За словами депутата, Служба місцевих автомобільних доріг, яка фінансується з державного бюджету, на свою діяльність не отримує ні копійки, тож взимку на дорогах можливий колапс. «Ситуацію частково рятували громади, які спрямовували власні кошти на утримання доріг, але це переважно кілька заможних громад неподалік обласного центру. Натомість у віддалених громадах, де найбільша протяжність доріг і найменші бюджетні спроможності, взимку не зможуть проїхати ні рейсові чи шкільні автобуси, ні карети швидкої, ні пожежні автомобілі, ні машини з продуктами», – наголошує депутат.

Усі озвучені під час сесії запити депутатський корпус обласної ради підтримав.

У порядку денному – 56 питань. У сесійній залі зареєструвалися 52 депутати. Участь у пленарному засіданні також беруть лідери територіальних громад, очільники райрад та РВА, керівництво ОВА та її структурних підрозділів, представники силових та правоохоронних органів, директори обласних комунальних установ.

Одним із перших на розгляд депутатського корпусу було винесено звіти про виконання обласного бюджету за 2023 рік та І-е півріччя 2024-го. За інформацією директора департаменту фінансів ОВА Ігоря Никитюка у 2023 році доходи обласного бюджету склали понад 3 млрд 300 млн грн, трохи більше половини з яких – це власні надходження, решта – дотації та субвенції. За власними доходами обласний бюджет виконаний до затверджених показників на 100,8 відсотка, понад план надійшло 13 млн гривень. Що ж до видатків, то минулоріч їх обсяг склав 3 421,2 млн грн. За І-е півріччя 2024 року доходи склали 1 млрд 100 млн грн. І це на 135 млн грн менше, ніж минулоріч. Попри все, до прогнозних показників за перше півріччя обласний бюджет перевиконано на 5 млн грн. Видатки ж перевищили 1 млрд. 137 млн грн. Їхнє основне призначення – це фінансування освіти, охорони здоров’я, соціального захисту і соціального забезпечення населення, культури і мистецтва, спортивної галузі, обласних цільових програм. Важливою складовою витрат обласного бюджету в умовах воєнного стану була і залишається фінансова підтримка оборони області, сімей загиблих військовослужбовців, внутрішньо переміщених осіб. Під час обговорення депутат Сергій Кошарук цікавився обсягом фінансування енергоносіїв в обласних комунальних закладах загалом та чи не переглядалися встановлені ліміти фінансування цієї статті видатків. Ігор Никитюк зазначив, що загальний обсяг видатків на компослуги обласних установ склав близько 80 млн грн, що ж до лімітів, то їх було знижено у випадках запровадження енергоощадних заходів. Оскільки із запровадженням воєнного стану бюджетні повноваження були передані ОВА, і обласна рада не брала участі у формуванні бюджету, за пропозицією голови профільної комісії Ореста Маховського, звіт про виконання обласного бюджету за обидва періоди депутати взяли до відома.

Також сесією затверджено моніторингові звіти про реалізацію Стратегії розвитку Волинської області на період до 2027 року та виконання Плану заходів на з її реалізації за 2023 рік. Зазначалося, що на досягнення більшості цілей суттєво вплинула війна, зменшення чисельності населення, в тому числі через виїзд за кордон, а також нестабільна економічна ситуація. Тим не менше, з різних джерел – бюджетів усіх рівнів, грантових коштів, власних асигнувань підприємств та кредитних ресурсів упродовж 2023 року було профінансовано 12 об’єктів, передбачених Планом заходів, на загальну суму майже 60 млн грн у сферах розвитку людського капіталу та підвищення конкурентоспроможності регіональної економіки.

З огляду на законодавчі зміни сесія оновила Регламенту Волинської обласної ради восьмого скликання в частині прозорості та публічності діяльності. Варто зазначити, що задовго до прийняття закону про гласність діяльності органів місцевого самоврядування Волинська обласна рада з власної ініціативи упродовж багатьох років практикує усі його норми: висвітлюється діяльність на офіційному вебсайті ради, через соціальні мережі та засоби масової інформації; заздалегідь оприлюднюються на офіційному вебсайті проєкти рішень ради з метою їх громадського обговорення та внесення пропозицій; проводиться відеофіксація засідань постійних комісій з оприлюдненням відеозапису на офіційному вебсайті ради та у соціальних мережах із забезпеченням відкритого доступу до відеозапису; велася пряма трансляція пленарних засідань сесій, яка на час дії воєнного стану тимчасово замінена відеозаписом, онлайн-трансляція буде відновлена відразу по завершенню військових дій, як це і передбачено новим законодавством.

Внесено зміни і до Положення про постійні комісії. Відтепер їх засідання вважатимуться повноважним, якщо в ньому бере участь більше половини від загального складу комісії; висновки і рекомендації постійної комісії приймаються відкритим поіменним голосуванням більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності – заступником або секретарем комісії, а протоколи засідань комісії, в яких зазначаються результати поіменного голосування, підписуються головою і секретарем комісії. Депутати також внесли зміни до складу постійних комісій обласної ради. Так, новообрану депутатку обласної ради Людмилу Панасюк уведено до складу постійної комісії з питань освіти, науки, інформаційного простору, культури та мови, національного і духовного розвитку, а депутатів Валентина Кошельника та Павла Цибульського, які склали свої повноваження, виведено із профільних комісій, членами яких вони були.

З кадрових рішень було погоджено призначення за результатами конкурсу Любов Серби директором КП «Волинська обласна інфекційна лікарня». Окрім того депутати проголосували за створення та персональний склад Наглядових рад в інфекційній та обласній клінічній лікарнях.

Ухвалили депутат й низку майнових питань, які стосувалися передачі матеріальних цінностей і транспортних засобів між обласними комунальними закладами, землеустрійних питань, приватизації об’єктів та списання основних засобів.