День пам’яті Святої Рівноапостольної Ніни, просвітительки Грузії
11.00
Бюджетні слухання головних розпорядників, розпорядників бюджетних коштів обласного бюджету (департамент фінансів обласної державної адміністрації) (прес-центр обласної ради)
10.00
Пленарне засідання сесії Луцької міської ради
10.00
Пленарне засідання сесії Рожищенської міської ради
В обласній раді продовжилися засідання другого етапу бюджетних слухань, в ході якого депутати, представники ОДА та керівники комунальних закладів аналізують проєкт обласного бюджету на 2021 рік. Cьогодні аналізували видатки на галузь культури.
Модератор заходу – голова постійної комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики Орест Маховський. На початку він, за традицією, озвучив загальну картину. Йдеться про невиконання обласного бюджету на 30 млн грн, зареєстровану загальну кредиторську заборгованість на суму в 12 млн грн і досить невелику прогнозну суму вільних залишків у 5 млн грн. Голова бюджетної комісії почав діалог з керівниками закладів культури з того,що галузь повинна рухатися до іншої моделі фінансування, а саме: кошти – не на установу, а на культурну послугу.
В слуханнях взяли участь голова обласної ради Григорій Недопад, перший заступник голови облради Юрій Поліщук, заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт, депутати обласної ради Юрій Ройко, Андрій Бокоч, Володимир Бондар, Олександр Пирожик, Михайло Скопюк, Ярослав Матвійчук.
КОГО СЛУХАЛИ?
На сьогоднішні слухання прийшли керівники таких закладів: – директор Волинського фахового коледжу культури і мистецтв імені І.Ф.Стравінського Волинської обласної ради Василь ПАНАСЮК; – директор Волинського академічного обласного українського музично- драматичного театру імені Т.Г.Шевченка Анатолій ГЛИВА; – директор Волинського академічного обласного театру ляльок Данило ПОШТАРУК; – директор Волинської обласної філармонії Сергій ЄФІМЕНКО; – директор Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки Людмила СТАСЮК; – директор Волинської обласної бібліотеки для юнацтва Алла ЄФРЕМОВА; – директор Волинської обласної бібліотеки для дітей Наталія ГРАНІЧ; – директор Волинського краєзнавчого музею Оксана ВАЖАТКО; – директор Адміністрації державного історико-культурного заповідника у місті Луцьку Павло РУДЕЦЬКИЙ; – директор Адміністрації державного історико-культурного заповідника „Стародавній Володимир” у місті Володимирі – Волинському Володимир ПИКАЛЮК; – директор Обласного науково-методичного центру культури Любов РОЖНОВА; – директор Музею історії сільського господарства Волині – Скансен Олександр СЕРЕДЮК; – в.о. директора Заслуженого народного ансамблю пісні і танцю України “Колос” Ольга ЮЦ; – керівник Редакційно-видавничої групи “Науковий центр історичних студій Волині” Микола КУЧЕРЕПА. БЮДЖЕТ ГАЛУЗІ
За даними пояснювальної записки до проєкту бюджетного рішення, видатки загального фонду для головного розпорядника коштів обласного бюджету управління культури, з питань релігій та національностей на 2021 рік збільшені на 24% у порівнянні з уточненими показниками нинішнього року і становлять 158 млн 877,8тис. гривень. В загальному обсязі видатків загального фонду враховано освітню субвенцію в сумі 4 млн 129,8 тис. гривень (Волинський коледж культури і мистецтв ім. І.Ф. Стравінського). Видатки спеціального фонду сформовані за рахунок власних надходжень бюджетних установ та становлять всього 2 млн 848,9тис. гривень.
Обсяг видатків на виплату заробітної плати в обласних комунальних закладах культури становить 138 млн 426,1тис. гривень. Всі ці виплати “лягають на плечі” обласного бюджету. Видатки на оплату комунальних послуг та енергоносіїв на 2021 рік враховані в сумі 5 млн 431,7тис. грн. На 23% збільшується фінансова підтримка театрів, фiлармонiї, художніх і музичних колективів. Загалом на ці видатки спрямовується 56 млн 427,5тис. грн фінансового ресурсу. На заходи Регіональної програми розвитку культури, мистецтва та охорони культурної спадщини в області на 2016-2021 роки передбачається 1 млн 870 тис.грн. Порівняно з нинішнім роком цих коштів більше на 30,3%. Ще 2 млн 89 тис. грн спрямовується на інші регіональні програми галузі культури. З них лише 360 тис. гривень заплановано на реалізацію регіональної програми з відзначення 150-річчя від дня народження Лесі Українки.
ПІДГОТОВКА ПРАЦІВНИКІВ КУЛЬТУРИ – ДОРОГОВАРТІСНА
Першим слухали керівника Волинського фахового коледжу культури і мистецтв імені І.Ф.Стравінського Волинської обласної ради Василя Панасюка. Він нагадав обранцям громади, що нинішній коледж об’єднав в минулому три різні училища, а саме музичне, образотворчого мистецтва та культури і мистецтв.
“Нам оптимізовуватися вже немає куди”, – вирішив випередити низку депутатських запитань Василь Панасюк. Він повідомив, що в нинішньому році вже не набирали студентів у відділ бібліотекарів, а загалом регіональне замовлення зменшилося на 20 осіб, тому відбулися зменшення кількості студентів майже в усіх відділах. Голова бюджетної комісії Орест Маховський поцікавився,чи багато студентів готові платити за навчання в коледжі.
Василь Панасюк пояснив, що специфіка підготовки працівників сфери культури потребує дуже дорогого навчання і батьки не завжди мають змогу заплатити такі суми. Скажімо, курс підготовки одного фахівця на музичному відділенні вартує від 400 до 500 тис. грн, а в академічному хорі – усі 600 тис. грн. При цьому директор коледжу переконує, що на Волині бракує працівників культури і регіональне замовлення не забезпечує всіх потреб. “Оптимізація видатків – це не обов’язково скорочення викладачів та студентів, а економне використання коштів. Скажімо, в цьому році ви запланували збільшення видатків на енергоносії на 32%”, – наголосив голова обласної ради Григорій Недопад.
Керівник коледжу відповів, що ріст пов’язаний з підвищенням тарифів. Між тим, голова обласної ради наполягає, щоб керівники закладів бюджетної сфери відповідальніше ставилися до процесів закупівель та укладання договорів з постачальниками, оскільки сьогодні можна знайти постачальників газу та електроенергії, які запропонують меншу ціну. Серед найгостріших проблем коледжу – потреба у видатках на протипожежні заходи в актовому залі, а також утеплення стін.
ТЕАТРИ – ЦЕ НЕ ШОУ-БІЗНЕС
Для обох волинських обласних театрів минулий рік був дуже складним у плані залучення коштів від власної діяльності. Тривалий час театри були закриті для відвідувачів, або працювали в умовах карантинних вимог.
Значно зменшилися кошти надходжень від оренди у Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Т.Г.Шевченка через те, що масових заходів проводилося значно менше. В цьому році театри відновлять роботу лише 30-31 січня і до прогнозів власних заробітків ставляться обережно. Разом з тим, депутати рекомендують все ж таки подбати про таке збільшення, попередньо розробивши стратегію розвитку. Ці завдання ставляться не стільки керівникам театрів, а профільному управлінню ОДА. На цьому наголошували депутати Юрій Ройко та Володимир Бондар.
Неодноразово керівникам театрів пропонувалося підняти ціни на квитки, які порівняно із аналогічними закладами в інших обласних центрах, є меншими. Директор Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Т.Г.Шевченка Анатолій Глива каже, що ціни на квитки підняли до 60-80 грн, а похід на виставу камерної сцени вартує 150 грн. “Ми поставили таку ціну на виставу “Фрекен Жулі”. В результаті прийшли здебільшого друзі акторів”, – каже пан Глива.
ок – 40 грн. Директор Данило Поштарук вважає, що вона не може бути вищою у Волинській області, де низький рівень зарплат. Данило Поштарук переконував, що високу ціну люди готові заплатити лише на продукт шоу-бізнесу, до якого театри не належать. “Але який рівень культури ми матимемо в результаті?”, – запитує він обранців громади.
Голова обласної ради Григорій Недопад вважає, що менеджменту театрів потрібно краще працювати з територіальними громадами та комунальними закладами і наполегливіше пропонувати свої послуги. Таким чином, театри наповнюватимуть власні бюджети, а волиняни матимуть змогу насолодитися їхнім мистецтвом. Таку ідею підтримали Орест Маховський та Ярослав Матвійчук.
“Культуру потрібно обов’язково підтримувати. І не тільки тому, що це – патріотично. Ми повинні вирвати своїх дітей з тенет гаджетів. Вони повинні всебічно розвиватися. Скорочувати заклади культури – не правильно, бо за цим – духовна деградація”, – вважає Григорій Недопад.
ЄДИНА ФІЛАРМОНІЯ БЕЗ КОНЦЕРТНОГО ЗАЛУ
Нагадаємо, ця тема – не нова. І те, що волинська філармонія – єдина в Україні без власного концертного залу обранці минулої каденції зафіксували для себе в ході Дня депутата. Однак, сьогодні всі зійшлися на думці, що у нинішньому кризовому році тема концертного залу – точно не на часі. Директор Сергій Єфіменко нагадав лише, що при умові функціонування концертного залу філармонія могла би додатково заробляти по 2 млн грн в рік.
В минулому році артисти філармонії менше працювали через ковідний карантин. Директор Сергій Єфіменко каже, що у зв’язку з цим їм були зняті надбавки, а зекономлені кошти витратили на ремонт даху. Власні доходи філармонія інвестує в інвестиції, які в майбутньому також приносять певні прибутки.
БІБЛІОТЕКИ ПЕРЕКОНУЮТЬ ВОЛИНЯН, ЩО ЧИТАТИ МОДНО
Усі три обласні бібліотеки в минулому році призвичаїлися працювати в умовах карантину та освоїли нові цифрові технології. Бюджети закладів поповнюються через активну проєктну діяльність, проводяться вебінари та інші заходи задля популяризації читання книг.
Серед проблем називають відсутність коштів на передплату періодичних видань. Директор Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки Людмила Стасюк також звертає увагу депутатів на потребу у видатках на благоустрій біля бібліотеки та впорядкування клумб біля пам’ятника Олегні Пчілці.
Голова обласної ради Григорій Недопад каже, що це питання потрібно вирішувати в комплексі з благоустроєм наближених міських територій.
РІК ПІД ЗНАКОМ ЛЕСІ
До 150-річчя з Дня народження Лесі Українки готуються майже всі заклади культури області, однак, чи не найбільше клопотів у Волинського краєзнавчого музею. Філією цього закладу є музей-садиба поетеси в Колодяжному. В цьому році очікується проведення реконструкції Лесиних будиночків. Попередньо відомо, що проєкт буде фінансуватися з коштів ДФРР на суму 11 млн 400 тис грн. Для цього в обласному бюджеті потрібно передбачити 1 млн 140 тис. грн. Крім того, за інформацією директора Оксани Важатко, головний музей області подав проєкти на Український культурний фонд та на “Польща-Україна-Білорусь”.
ДЕРЖАВНІ ЗАПОВІДНИКИ – НЕ ДЕРЖАВНІ?
З обласного бюджету фінансуються Адміністрації державних історико-культурних заповідників у місті Луцьку та “Стародавній Володимир” у місті Володимирі-Волинському. Попри присутність у назвах слова “державний”, заповідники не отримують коштів з державного бюджету на своє утримання. Керівники кажуть, що через Міністерство культури фінансуються тільки національні заповідники.
Голова обласної ради Григорій Недопад дав доручення з’ясувати перспективи зміни статусів наших заповідників. Можливо, обласна рада звертатиметься з відповідним зверненням до Уряду. Серед найактуальніших проблем – потреба у видатках для заповідника “Стародавній Володимир”. 160 тис. грн потрібно виділити для проведення ексгумації тіл людей, які захоронені поблизу валів городища. Саме на цьому місці колись була в’язниця і там гинули люди. Крім цього, заповіднику потрібні кошти в сумі 35,5 тис. грн на проведення експертизи ескізного проєкту “Вали городища”. Виділити ці кошти колег переконував депутат Ярослав Матвійчук. Керівник заповідника Володимир Пикалюк сподівається, що знамениті вали увійдуть про фінансування в рамках державного проєкту “Велика реставрація”.
Голова бюджетної комісії Орест Маховський скептично ставиться до такої інформації, бо досі кошти на цей проєкт в держбюджеті не передбачені.
Депутат Андрій Бокоч вважає, що зробити на базі володимирських валів привабливий туристичний комплекс для Волині має бути питанням честі.
ХТО ФІНАНСУВАТИМЕ СКАНСЕН і “КОЛОС”?
На фінансування Музею історії сільського господарства Волині – Скансен в обласному бюджеті передбачено 750 тис. грн. Директор Олександр Середюк каже, що цих коштів вистачить тільки на половину року.
Він просить обласну раду визначитися з майбутнім музею і переконує, що у випадку, якщо обласна рада відмовиться від своєї частки власності цього закладу, то йому буде простіше знайти іншого інвестора. Нагадаємо, обласній раді належить 51% музею-скансена в Рокинях і до цієї частки не належать старовинні будівлі, які формують ліквідну частину закладу і приносять комерційні прибутки.
На пів року вистачатиме й видатків для Заслуженого народного ансамблю пісні і танцю України “Колос”. про це під час слухань говорила в.о. директора Ольга Юц.
Депутати пропонують розглянути можливості щодо передачі цього ансамблю у комунальну власність місцевої територіальної громади. Голова обласної ради Григорій Недопад ще раз висловив співчуття колективу через непоправну втрату – смерть багаторічного керівника Олександра Огородніка.
КНИГА В ЕЛЕКТРОННІЙ ВЕРСІЇ- НА ЧАСІ
Учасники слухань також провели дискусію щодо видатків на редакційно-видавничу групу “Науковий центр історичних студій Волині”, яка понад 10 років готує книги “Реабілітовані історією” і “Книга скорботи”. Цьогоріч бюджет установи – 220 тис. грн, з яких 140 тис. грн пропонується спрямувати на видавництво книг. Керівник групи Микола Кучерепа каже, що зарплатного бюджету вистачить тільки на один квартал.
Керівник апарату обласної ради Дмитро Дубняк озвучив свою пропозицію щодо оприлюднення напрацювань наукового центру в мережі інтернет, як це зробили їхні колеги з інших областей.
Таку ж ідею підтримує голова обласної ради Григорій Недопад: “Книга в електронній версії – сьогодні на часі. І це вихід із ситуації в умовах жорсткого бюджету” .
Депутати-учасники слухань подякували керівникам закладів культури за ту важливу місію, яку вони виконують , але просять розуміння щодо потреб в оптимізації окремих видатків через складну бюджетну ситуацію і не зовсім втішні економічні прогнози на 2021 рік.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Дуальна система України”, яка є дочірнім підприємством німецької компанії, у відповідності до чинних законодавчих та нормативних актів України, за підтримки міжнародних партнерів, ставить за мету впровадження механізму розширеної відповідальності виробника (імпортера) та дуальної системи збору, сортування, переробки, утилізації та безпечного захоронення залишків відходів. “Досвід Німеччини показує, що введення дуальної системи з розширеною відповідальністю виробника не призвело до зростання цін для кінцевого споживача, тому що вартість упаковки в ціні товару складає близько 1 %. Така ситуація сприяла зростанню інвестиційної привабливості галузі переробки відходів та розвитку розширеної відповідальності виробників (імпортерів). Спільно з міжнародними партнерами розроблена програма «Впровадження в Україні принципу розширеної відповідальності виробника та німецької моделі дуальної системи поводження з відходами». Вищезазначена програма орієнтована на втілення європейських стандартів поводження з відходами, що ґрунтуються на фінансовій відповідальності виробників (імпортерів), одночасно з вихованням культури населення по поводженню з відходами. Крім цього, реалізація цієї програми дозволить Україні виконати відповідну частину зобов’язань в межах підписаної Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, суттєво розширить економічні можливості українських виробників та експортерів (імпортерів) на європейському ринку. В подальшому, за рахунок та підтримки німецьких партнерів, а саме інвестицій (технологічних, правових, фінансових, тощо), через імплементацію в законодавство України відповідних європейських положень (директив, регламентів, норм, положень, тощо), ТОВ“Дуальна система України”, буде сприяти практичним крокам по досягненню, як екологічної мети щодо зниження загального негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище, так і позитивного економічного ефекту від збільшення рівня використання виробниками вторинної сировини. Підсумковою метою є зменшення та поступове зведення до мінімуму захоронення відходів на користь їх переробки та залучення у вторинний обіг. Крім цього, вищезазначені кроки, на думку більшості експертів, можуть реально зменшити навантаження на державний та місцеві бюджети, суттєво збільшити обсяги фінансування соціальних програм.
Сумарний розмір коштів, які будуть залучені нашим підприємством у вигляді конкретних фінансових та технологічних інвестицій для виконання цієї програми може буде визначений лише після надходження письмових звернень – набувачів конкретної допомоги, офіційного підтвердження заінтересованості органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Успішності та ефективності діяльності ТОВ “Дуальна система України” заради законних інтересів громадян та держави Україна в цілому, може сприяти активна участь депутатів усіх рівнів, керівництва відповідних рад, міністерств, центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій (органів виконавчої влади), їх сприяння втіленню в життя вищезазначеної програми, що буде сприйняте з порозумінням та вдячністю суспільством, та особливо населенням, значно полегшить вирішення відомих державних цільових екологічних програм шляхом залучення та надходження в Україну міжнародної цільової допомоги, що, в кінцевому результаті призведе до суттєвого зменшення навантаження на державний та місцеві бюджети, також бюджети цільових, екологічних фондів, а головне, зменшить негативний антропогенний вплив на довкілля”, – йдеться у листі за підписом директора ТОВ “Дуальна система України” Сергія Лученка.