офіційний сайт

БЮДЖЕТНІ СЛУХАННЯ 2 ЕТАП: КОЛЕДЖІ ТА ПРОФТЕХОСВІТА

Сьогодні завершилася серія   бюджетних слухань в галузі освіти. Нагадуємо,   депутати та представники  ОДА уже заслухали керівників обласних ліцеїв, спеціальних шкіл, а також закладів позашкілля та підвищення кваліфікації. Сьогоднішні співбесіди – з керівниками коледжів та закладів профтехосвіти.
Модератор заходу – голова постійної комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики Орест Маховський. 
В слуханнях взяли участь   перший заступник голови облради Юрій Поліщук, заступник   голови обласної ради  Григорій Пустовіт, депутати обласної ради Юрій Ройко,  Андрій Бокоч, Андрій Козюра, Володимир Бондар, Олександр Пирожик, Михайло Скопюк,  Оксана Філіпчук, Ольга Омелько, Ярослав Матвійчук, Валентина Магурчак, Юрій Харченко, Анатолій Філюк.
Голова бюджетної комісії Орест Маховський на початку повідомив, що  обласні коледжі та заклади профтехосвіти вартують бюджету понад 500 млн грн, з них 410  млн грн – це власні доходи обласного бюджету. 

КОГО СЛУХАЛИ?
На сьогоднішні слухання прийшли керівники  освітянських закладів:
– директор Володимир-Волинського педагогічного фахового коледжу ім. А.Ю.Кримського Волинської обласної ради Микола    САВЕЛЬЄВ;  
– директор Володимир-Волинського  агротехнічного коледжу    Олександр КОНОВАЛЮК; 
– директор Державного вищого навчального закладу “Нововолинський  електромеханічний коледж”    Олександр  ТАНАСІЄНКО;
– директор Шацького лісового коледжу ім В.В.Сулька    Ігор ЖМУРКО;
– ректор Луцького педагогічного коледжу    Петро БОЙЧУК;
– директор Торчинського професійного ліцею    Олександр ВОЗНЮК;
– директор Державного професійно-технічного навчального закладу “Камінь-Каширське вище професійне училище”    Анатолій КОРІНЧУК;
– директор Державного навчального закладу “Ковельський центр професійно-технічної освіти”    Сергій АНТОНЮК;
– директор Професійно-технічного училища №22 смт. Луків    Сергій ОМЕЛЮХ;
– заступник директора Володимир-Волинського  ВПУ Андрій ЛЮТА;     
– директорка Колківського  ВПУ    Людмила ПАНАСЮК;
– директор Старовижівського професійного ліцею    Анатолій ХЛАПУК;
– директор Професійно-технічного училища №27 м. Берестечко    Олександр ЛЕЙБИК;  
– заступник  директора Державного навчального закладу “Нововолинський центр професійно-технічної освіти”     Лариса КУРИЛОВИЧ; 
– директор Любешівського технічного фахового коледжу Луцького національного технічного університету     Анатолій ХОМИЧ;
– директор Любомльського професійного ліцею Володимир    ДУДКО.
НА ЩО НЕ ВИСТАЧАЄ БЮДЖЕТУ?
  Чимало керівників коледжів та закладів профтехосвіти заявляли, що мають кредиторську заборгованість, зареєстровану за виконані роботи та послуги надані в минулому році. Йдеться про кошти, освоєні на ремонти, проведення протипожежних заходів, харчування. Голова бюджетної комісії Орест Маховський пояснив сьогоднішнім учасникам, що в минулому році бюджет не виконано на понад 30 млн грн і загальна суму кредиторської заборгованості по обласних закладах сягає 12 млн грн. Між тим, обранці громади ділитимуть рекордно малу суму вільних залишків – всього 5 млн грн.


Між тим, окремі керівники освітянських закладів говорили про те, що у проєкті бюджету не вистачатиме коштів на заробітну плату та доплати працівникам,   на оплату комунальних послуг та харчування дітей пільгових категорій.
ПРОБЛЕМИ І ПОТРЕБИ: ДАХИ, ВІКНА, КОМБАЙНИ…
Окрім погашення кредиторської заборгованості, керівники закладів озвучили цілу низку проблемних питань, які пропонують вирішувати за бюджетні кошти.
Зокрема, директор Володимир-Волинського педагогічного фахового коледжу ім. А.Ю.Кримського Волинської обласної ради Микола Савельєв говорив про потреби у видатках на ремонт даху над спортзалом та господарської будівлі.


Коштів на заміну даху просить директор Державного вищого навчального закладу “Нововолинський  електромеханічний коледж”    Олександр  Танасієнко. Ще одна проблема закладу – старі дерев’яні вікна. На їх заміну потрібен 1 млн грн.


Ректор Луцького педагогічного коледжу    Петро Бойчук піднімає питання про потребу у виділенні 2,5 млн грон на ремонт даху головного корпусу та про заміну вікон у гуртожитку.


Директор Торчинського професійного ліцею    Олександр Вознюк назвав проблеми свого закладу: виготовлення ПКД на реконструкцію даху корпусу №2, придбання нового зернозбирального комбайна, заміна вікон.


Аварійний дах і старі вікна – проблеми, які потребують вирішення і в Камінь-Каширському ВПУ. 
 Директор Державного навчального закладу “Ковельський центр професійно-технічної освіти” Сергій Антонюк зауважив, що в перспективі потрібно подбати новий навчальний корпус для закладу з актовим та спортивним залами.
Керівник Оваднівського училища, яке найближчим часом увійде до Володимир-Волинського центру профтехосвіти, наголошує на потребі у виділенні коштів ремонт даху над спортзалом.
Коштів на ремонт дірявого даху просить керівництво Нововолинського центру професійно-технічної освіти.
Директорка Колківського  ВПУ    Людмила Панасюк розповіла депутатам, що в закладі потрібен гуртожиток та автобус, бо незабаром училище об’єднають з Маневицьким закладом в центр профтехосвіти. Крім того, в Колках планують створити центр кондитерського мистецтва і просять кошти на ПКД реконструкції приміщення під ці цілі. В результаті – більше зароблятимуть  і наповнюватимуть спецфонд.


Ще 12 млн грн потрібно для Любешівського технічного фахового коледжу Луцького національного технічного університету, де кілька років тому виникла аварійна ситуація. Голова бюджетної комісії Орест Маховський каже, що проблема буде вирішена за державні кошти і в цьому напрямку активно працюють народні депутати України. Начальниця  управління освіти і науки ОДА Людмила Плахотна додала, що коледжу потрібно буде визначитися і зі своїм майбутнім, бо якщо в ньому готуватимуть фахівців робітничих професій, то він не зможе бути у структурі ЛНТУ.


ПРОТИПОЖЕЖНІ ЗАХОДИ – ОКРЕМА ТЕМА
Начальниця управління освіти і науки ОДА Людмила Плахотна каже, що за 2 останні роки на протипожежні заходи для закладів освіти обласного значення з бюджету виділено і освоєно 18 млн грн, але щоби завершити всі роботи потрібно ще 10 млн грн. “Заговорювати цю проблему ми не маємо морального права”, – зауважив депутат облради Юрій Ройко.

Людмила Плахотна повідомила, що ОДА готує загальну програму здійснення протипожежних заходів по всій області і, вочевидь, обласні освітянські також потраплять до переліку.
Найбільш гострою є проблема у Володимир-Волинського  агротехнічного коледжу. Там вже є припис про закриття гуртожитку, бо в ньому не проведено протипожежних заходів. Ціна питання – понад 500 тис. грн. Якщо гуртожиток закриють, виникне проблема із житлом у двох сотень студентів.
Директор Володимир-Волинського педагогічного фахового коледжу ім. А.Ю.Кримського Волинської обласної ради Микола Савельєв зауважив, що потрібно виділити 180 тис. грн на встановлення пожежної сигналізації у майстерні.
Директор Торчинського професійного ліцею    Олександр Вознюк розповів, що у закладі проведені протипожежні заходи, але потрібні кошти на придбання протипожежних рукавів, для перезарядження вогнегасників та 400 тис. грн на повторну обробку дерев’яних конструкцій.
ЯК ЗБІЛЬШИТИ СПЕЦФОНДИ?
Фактично всім керівникам закладів ставляться завдання дбати про збільшення обсягів спецфондів, щоб зменшити навантаження на обласний бюджет. Можливості у них – різні. Скажімо, спецфонди коледжів – це надходження за платну форму навчання та проживання в гуртожитку.
 Доходів від гуртожитків фактично вистачає лише на їх утримання, адже, згідно із державними нормативами, місячна плата за гуртожиток не може бути більшою за 40% мінімальної стипендії.
 У  Володимир-Волинському педколеджі планують залучити до спецфонду у 2021 році до 4 млн грн. Директор Микола Савельєв переконує, що на розвиток закладу може використати лише 12% з цих коштів, бо решту мусять спрямувати на зарплату та енергоносії.
   Володимир-Волинський  агротехнічний коледж, крім платного навчання має ще й навчально-дослідне господарство, яке мало би приносити прибутки. Однак, зі слів директора Олександра Коновалюка вся техніка для обробітку землі заамортизована, тому 60% надходжень до спецфонду використовують на оренду техніки в приватному бізнесі. 
По 4 млн надходжень до спецфонду мають Нововолинський центр професійно-технічної освіти та Берестечківське училище.
Голова бюджетної комісії Орест Маховський звертався до всіх керівників закладів профтехосвіти з рекомендаціями збільшити контингенти учнів платної форми навчання, бо це – вимога часу. Керуючий справами апарату ради Дмитро Дубняк вважає, що керівники закладів профтехосвіти сьогодні не зацікавлені збільшувати обсяги платного навчання, бо мають достатні регіональні замовлення, затверджені виконавчою владою.

“Регіональне замовлення – дуже щедре, а можливості гостродефіцитного обласного бюджету не враховані”, – погоджується з позицією Дмитра Дубняка Орест Маховський. Між тим, депутат Михайло Скопюк вважає, що плата за навчання в закладах профтехосвіти – дуже делікатна тема, оскільки здебільшого ці заклади обирають діти із малозабезпечених сімей, які не мають можливостей сплачувати за таке навчання.
Депутат Олександр Пирожик цікавився, чи є можливості збільшити обсяги надходжень до спецфондів закладів профтехосвіти, використовуючи виробничі приміщення та майстерні. Людмила Плахотна відповіла, що така практика є, але майстерні можуть використовуватися тільки для роботи учнів. Виготовлені вироби реалізовують і наповнюють спецфонди.
Заклади профтеосвіти мають чимало землі. Депутати, які аналізують їхні бюджети, наполягають, що ця земля не завжди використовується ефективно, а могла би бути джерелом наповнення тих таки спецфондів. Причини низької ефективності називають різні. Начальниця управління освіти і науки ОДА Людмила Плахотна переконує, що, як правило, для училищ ще у радянські часи виділяли неродючі землі і тому на них не можна добитися високих врожаїв і, відповідно, прибутків. Окремі директори нарікають, що не мають достатньо нової техніки і змушені орендувати її, або надавати землю в оренду.   Луківське училище надало в оренду 200 га землі одному із агропідприємств області, але на розвиток від орендарів отримує всього лише 230 тис. грн в рік.
НЕ НАШЕ МАЙНО
Донедавна з   переліку закладів,   яких сьогодні  запросили на слухання, на утриманні обласного бюджету були лише 2 педколеджі. З 2015 року обласний бюджет змушений фінансувати профтехосвіту і з 2018 – ще три коледжі (Володимир-Волинський агротехнічний, Нововолинський електромеханічний та Шацький лісовий). Проблема в тому, що майно цих закладів, які раніше фінансувалися повністю державою, – досі державне. Столичні чиновники не поспішають з передачею майна в обласну раду, хоча рішення про згоду на прийняття майнових комплексів прийняті.
Між тим, майно потрібно утримувати та ремонтувати. До прикладу, до Володимир-Волинського  агротехнічного коледжу належать 36 об’єктів. Депутат Ярослав Матвійчук наголошує, що проблема ускладнюється тим, що на 24 об’єкти немає документів. “Між тим, місто готове частину будівель забрати на свої потреби, а окремі приміщення, які не використовуються для студентів можна було продати і за виручені кошти провести ремонти, яких коледж дуже потребує”, – міркує депутат Ярослав Матвійчук.

Слушною таку позицію вважає і депутат Андрій Козюра. Він запропонував створити комісію, до якої увійдуть представники як представницької, так  і виконавчої влади області, для того, щоб розібратися з цими приміщеннями і їхньою доцільністю: “Сам коледж дуже потрібен Волині. Наш край – аграрний, тому потрібно дбати про поліпшення бази, яка готує фахівців для агробізнесу”, – каже пан Козюра.


КУДИ ЙДУТЬ ПРАЦЮВАТИ ВИПУСКНИКИ?
Це питання ставилося не тільки  упродовж сьогоднішніх  слухань, а фактично постійно, коли заходить мова про навчальні заклади. До  профтехосвіти,  де готують фахівців за робітничими спеціальностями – особлива увага. Депутати наголошували, що сьогодні на багатьох підприємствах бракує спеціалістів, бо багато молодь прямує працювати за кордон. Виходить, що освіту люди здобувають за бюджетні кошти, а працюють і сплачують податки в іншій країні.
Депутат Володимир Бондар говорив про те, що потрібно міняти філософію підходів до фінансування таких закладів. “Має бути зацікавлення роботодавців у працівниках. Вони ж і могли би оплачувати навчання своїх майбутніх робітників. Якби така підготовка була якісною, то підприємства давали би й більше спонсорських допомог на ремонти закладів і оновлення матеріальної бази, на якій готують фахівців. Нам потрібно проаналізувати, чи потрібні наші заклади роботодавцям у нашій області. Це – моя приватна думка”, –  наголосив Володимир Бондар. “Роботодавці та  профтехосвіта мають працювати в одному руслі”, – доповнює думку радник голови облради Михайло Імберовський. Крім того, він вважає, що потрібно аналізувати перелік робітничих професій, які готують у волинських закладах профтехосвіти.

Чимало  закладів мають одні  і ті ж самі спеціальності, а є професії, фахівців з яких в області знайти складно. Про це, зокрема, зауважував депутат Андрій Бокоч.


Начальниця управління освіти і науки ОДА Людмила Плахотна вважає, що ситуація зміниться лише тоді, коли комплексно поміняється державна політика    до  системи профтехосвіти та зайнятості українців. 

БЮДЖЕТНІ СЛУХАННЯ: ВЛАСНИЙ ДІМ

В рамках другого етапу бюджетних слухань депутати проаналізували перспективи фінансування у 2021 році Регіональної комплексної програми підтримки індивідуального житлового будівництва на селі «Власний дім» у Волинській області на 2018 – 2020 роки, яка рішенням сесії  була пролонгована до 2021 року.

У проєкті обласного бюджету  головному розпоряднику  коштів – управлінню агропромислового розвитку ОДА  на 2021 рік передбачаються видатки  на  виконання  заходів  Регіональної  комплексної  програми  підтримки індивідуального  житлового  будівництва  на  селі  «Власний  дім»   у сумі  2 млн 800  тис. гривень.

Директор Обласного  фонду  підтримки  індивідуального житлового будівництва на селі Віктор Смолярчук пояснює, що йдеться про кошти спецфонду, тобто ті, які повертатимуть позичальники. “Між тим, по загальному фонду Програми не заплановано жодної копійки, а це означає фактичне згортання проєту “Власний дім”, – впевнений пан Смолярчук. Він переконував депутатів, що  Програма користується попитом у сільських мешканців області. “Якщо не будемо давати таких доступних кредитів, як передбачає “Власний дім”, то молоді люди виїдуть із сіл”, – вважає Віктор Смолярчук. Таку ж позицію має депутат облради Михайло Скопюк. Він додав, що Програма популярна серед атовців, які проживають в селах.

Підтримати та краще профінансувати “Власний дім” у 2021 році депутатів переконував і радник голови обласної ради Михайло Імберовський. Він нагадав колегам, що Програма діє на умовах співфінансування з бюджетів різних рівнів і багато територіальних громад у своїх бюджетах видатки на “Власний дім” таки заклали. Окремі готові виділити по 1 млн грн. “У Шацькій територіальній  громаді лікарі лишилися працювати на місці, бо завдяки “Власному дому” побудували свій будинок. Житло – це той якірець, який прив’язує до села і є стимулом залишитися працювати в ньому”, – додає Михайло Імберовський.

Голова постійної комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики Орест Маховський запевняє, що в соціальній значимості проєкту “Власний дім” не сумнівається ніхто. Між тим, заступник директора департаменту фінансів ОДА Володимир Селедець вважає, що  в умовах складної фінансової кризи  обласний бюджет не може собі дозволяти виконувати функції банківської установи.

Події 25 січня 2021 року

День пам’яті Святої Мучениці Тетяни

Тетянин день

8.30

Робоча нарада голови обласної ради з першим заступником, заступником голови та керуючим справами (кабінет голови обласної ради)

                                     

                         

10.00-13.00

Бюджетні слухання головних розпорядників, розпорядників бюджетних коштів обласного бюджету (установи сфери управління культури, з питань релігій та національностей  обласної державної адміністрації) (прес-центр обласної ради)

    Зробити звернення

    Поля відмічені зірочкою обов'язкові.

    П.І.Б. :*

    Адреса :*

    Телефон :

    Звернення :*

    Прошу надати мені відповідь у визначений законом строк у такій формі.

    Електронною поштоюПоштою

    Поштою :*

    Електронною поштою :*