До Дня рятівника розповідаємо про будні волинських надзвичайників. Про мотивацію ризикувати власним життям заради порятунку інших, про те, що надає впевненості та сили, у що вірять і про що мріють розповіли керівник аварійно-рятувального загону спецпризначення Андрій Павлович та начальник відділення розвідки та розмінування групи піротехнічних робіт Давид Мілінчук.

У лавах ГУ ДСНС області Андрій Павлович несе службу понад 10 років. Сьогодні у його підпорядкуванні більше 60 рятувальників. Завдання очолюваного ним підрозділу – ліквідація наслідків аварій, дорожньо-транспортних пригод, техногенних катастроф, стихійного лиха, обвалів, інших надзвичайних ситуацій. Бійці рятувально-аварійного загону також розгортають мобільні пункти незламності чи пересувний пункт управління, забезпечують електроживлення об’єктів критичної інфраструктури, вміють очистити воду різного ступеня забруднення до стану питної – це далеко не повний перелік можливостей рятувальників.

Війна змусила колектив, який очолює Андрій Павлович, опанувати й нові навички. З початком повномасштабного вторгнення до переліку завдань бійців аварійно-рятувальних підрозділів ДСНС Волині додалися виїзди на ліквідацію наслідків ворожих атак. Саме рятівники першими прибувають на місце лиха і допомагають людям. «Один в полі не воїн, – підкреслює Андрій Павлович. – Результат усіх рятувальних операцій – це завжди сукупність командних зусиль. Це чіткий механізм взаємодії. На цьому тримається наша служба».

Сил і засобів волинських рятувальників вистачає, аби працювати ще й на південних і східних рубежах нашої держави – долати наслідки російської агресії, допомагати населенню і силам оборони України, доправляти тонни гуманітарних вантажів. “Після нашої перемоги просто буду радіти життю, – ділиться планами на майбутнє Андрій Павлович. – І понад усе прагну разом з колегами працювати над відновленням України, аби жодна зруйнована будівля не нагадувала про те, що на нашій землі топталася кацапська орда”.

Сапер – це професія, що вимагає холодного розуму, відповідальності та бездоганної підготовки. Ці риси цілковито притаманні Давиду Мілінчуку, начальнику відділення розвідки та розмінування групи піротехнічних робіт аварійно-рятувального закону спецпризначення ГУ ДСНС у Волинській області. І хоч у лавах саперів він нещодавно, свою професію любить, віддається їй сповна і наполегливо вдосконалює свої знання й навички.

Влітку Давид у складі групи волинських піротехніків працював на Донеччині на своїй першій ротації. Упродовж 52 днів вони знешкоджували боєприпаси на приватних господарствах, розміновували під’їзні шляхи до населених пунктів та об’єктів життєзабезпечення населення.

«Перебуваючи на сході, бачив знищені ворожими обстрілами села, спілкувався з людьми, які втратили все, — розповідає Давид Мілінчук. — Мабуть все життя пам’ятатиму очі літньої жінки, яка увесь час, поки тривали бойові дії, жила з внуками в монастирі. Вона наполегливо просила нас обстежити обійстя її оселі, всіяне боєприпасами, якомога швидше». Він вірить у перемогу і разом з колегами робить усе можливе, аби на понівечені війною території якнайшвидше повернулося мирне життя.

Волиняни пишаються своїми надзвичайниками і вдячні їм за захист і порятунок.

Відбулася шоста щорічна церемонія вручення літературної премії імені Івана Корсака. Захід відвідав перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук.

Літературну премію відомого волинського письменника і журналіста започаткували родина письменника спільно з видавництвом «Ярославів Вал» з єдиною метою: розвивати жанр історичного роману та увіковічнити пам’ять Івана Корсака. Першим лауреатом відзнаки став волинянин, український філософ, письменник, публіцист Петро Кралюк. Минулого року володарем премії імені Івана Корсака став львівський письменник Петро Лущик.

«Вручення літературної премії – дуже значуща подія, адже її присуджують авторам, які працюють у жанрі історичного роману, – зазначив Юрій Поліщук. – Цей жанр набуває усе більшої ваги не лише тому, що занурює нас у давні події та змушує поглянути на них під новим кутом. Історичний роман формує світогляд українців, а отже й – націю. А ще це важливо, бо в Україні триває війна, і наша держава бореться за свою незалежність».

Від імені голови обласної ради Григорія Недопада та всього депутатського корпусу Юрій Поліщук також привітав з Днем народження Віктора Корсака та висловив сподівання, що наступна вручення премії відбуватиметься уже в мирній Україні.

Цього року лауреатом літературної премії імені Івана Корсака став Сергій Грабар та його роман «Святополк ІІ Ізяславович». Як розповів автор, в романі йдеться про події, що відбувалися на землях Русі та у столиці її Києві наприкінці ХІ — початку ХІІ століть. «Князь Святополк був унікальним князем. Це людина, яка організувала Перший з’їзд князів, який створив цілу систему перепон від набігів половців. Людина, яка надзвичайно багато зробила для церкви, він сприяв створенню Печерського монастиря, появі видатних ченців: Нестора Літописця, Аліпія Іконописця, Агапіта лікаря та інших. При цьому князі було закладено підвалини Пантеону Руських Святих та збудовано Михайлівський Золотоверхий монастир», – розповів Сергій Грабар.

Під час церемонії відбулася презентація книги спогадів «Трибуна вільних людей» та нагородили переможців конкурсу «Читаю імена твої, Україно», а також оголосили результати конкурсу дитячих журналістських матеріалів імені Івана Корсака – «Фішка мого району». На завершення гості заходу могли послухати уривки творів Івана Корсака у виконанні акторів театру «ГаРмИдЕр».

Напередодні Дня рятівника співробітникам ДСНС прийшли подякувати за службу заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт, народний обранець Вячеслав Рубльов, очільник ОВА Юрій Погуляйко, представники військових формувань, правоохоронних органів, установ та організацій, а також та духовенство.

Т.в.о. начальника ГУ ДСНС України у Волинській області Сергій Демидюк висловив особовому складу аварійно-рятувальних служб вдячність за віддану працю і відповідальне виконання службових обов’язків. Він зауважив, що у воєнний час від рятівників держава очікує подвійної віддачі. «Наші колеги на півдні, сході та півночі України щодня зустрічають агресію ворога, разом із ними пліч-о-пліч стоять і волинські рятувальники, несуть службу у Харківській, Донецькій, Миколаївській та Херсонській областях. Вони допомагають розміновувати території, доправляють гуманітарні вантажі, допомагають цивільному населенню та силам оборони», – зауважив він.

Від імені голови Волиньради Григорія Недопада та обранців громади із прийдешнім професійним святом волинських надзвичайників привітав заступник голови Григорій Пустовіт. «Важливість професії рятівника важко переоцінити. Повінь, пожежа, стихійне чи техногенне лихо – ви першими приходите на допомогу, ризикуєте власним життям заради порятунку інших. Сьогодні, у час великої війни ви також – в епіцентрі небезпеки, аби убезпечити інших. Вас по праву називають героями без зброї, бо і вдень, і вночі ви перебуваєте на бойовому посту, повсякчас демонструючи мужність, сміливість, витривалість та героїзм», – наголосив він.

За сумлінну працю, високий професіоналізм, зразкове виконання службових обов’язків, значний особистий внесок у справу захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного й природного характеру та з нагоди Дня рятівника Григорій Пустовіт вручив почесні грамоти та подяки обласної ради кращим працівникам служби порятунку.

Т.в.о. начальника ГУ ДСНС України в області Сергій Демидюк нагородив волинських рятівників високими відомчими відзнаками, нагрудними знаками, медалями, а також оголосив про присвоєння чергових звань. Один із підрозділів отримав у подарунок новий пожежно-рятувальний автомобіль.

Такою є основна тема чергового раунду Конгресових слухань за участю представників самоврядної та виконавчої місцевої влади та центральних органів. Волинь на форумі представляє голова обласної ради Григорій Недопад.

Захід організовано у взаємодії Офісу Конгресу місцевих і регіональних влад при Президентові України та Палати регіонів цього асоційованого органу за підтримки швейцарсько-українського проєкту «Згуртованість та регіональний розвиток України».

Учасники форуму мають на меті проаналізувати основні завдання дорожньої карти вступу України в Євросоюз, а саме: виконання рекомендацій євроспільноти, нормативно-правову адаптацію вітчизняного законодавства до актів права ЄС, огляд досвіду партнерів.

Також плануються дискусії задля досягнення спільного розуміння механізмів впровадження органами виконавчої влади та місцевого самоврядування елементів політики згуртованості в реальну державну регіональну доктрину, особливо в умовах воєнного стану та у перехідний період.

Підсумком Конгресових слухань має стати визначення основних завдань і рекомендацій з актуалізації державної та регіональної стратегій розвитку держави на період до 2027 року з урахуванням нових викликів.

Під час засідання постійної комісії з питань освіти, науки, інформаційного простору, культури та мови, національного і духовного розвитку розглянули депутати ухвалили рекомендації щодо керівників обласних комунальних установ.

Так, у зв’язку із закінченням терміну дії контракту начальника КП «Відділ соціального розвитку закладів та установ освіти і науки» Оксани Білоконь та директора КП «Волинська обласна Мала академія наук» Тетяни Михалюк депутати рекомендували звільнити обох з одночасним їх призначенням тимчасово виконувачами обов’язки до обрання нових керівників за результатами конкурсу.

Члени профільної комісії підтримали пропозицію відділу з питань управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та землями комунальної власності щодо увільнення заступника директора з питань фінансів та економіки Валентина Кошельника від виконання обов’язків директора Володимирського спортивного ліцею Волинської обласної ради. А також рекомендували голові обласної ради покласти виконання обов’язків керівника зазначеного закладу освіти на заступницю директора з виховної роботи спортивного ліцею Ольгу Рудчик.

Депутати також заслухали звіт директорки Волинського обласного еколого-натуралістичного центру Валентини Остапчук. Як відомо, щодо керівниці закладу було проведене службове розслідування за поданням прокуратури з приводу порушень закону «Про запобігання корупції». Валентина Остапчук влаштувала на роботу в заклад свою онуку та виплачувала їй премії без врегулювання конфлікту інтересів. За цим фактом директорка була притягнута до дисциплінарної відповідальності та отримала догану. Під час засідання комісії депутатка Валентина Магурчак зазначила, що на адресу обласної ради надійшли звернення членів трудового колективу про порушення директоркою трудового законодавства та нераціонального використання коштів. Валентина Остапчук зазначила, що вважає цю заяву наклепом і буде спростовувати її в суді.

Крім того, Валентина Магурчак попросила прояснити ситуацію щодо співпраці Центру з польськими партнерами, які надали закладу гуманітарну допомогу для створення належних умов в укритті. Проте, під час візиту благодійники не знайшли в укритті наданої ними допомоги. Валентина Остапчук повідомила, що з польськими партнерами співпрацював один із волонтерів, який, ніби то без погодження із Центром, попросив будівельні матеріали для укриття, які не знадобилися, тож вона передала їх одному із навчальних закладів області. Заступник керуючого справами апарату ради Юрій Ройко також зазначив, що директорка організувала доставку гуманітарних вантажів, які доправлялися до еколого-натуралістичного центру, але у в митній декларації отримувачем вказувала не очолювану нею установу, а обласну раду. Депутат Андрій Бокоч поцікавився у керівниці причинами звільнення двох бухгалтерів із освітнього закладу, а також, коли в останнє в закладі проводилась інвентаризація. Валентина Остапчук відповіла, що бухгалтери звільнилися з причини невисоких зарплат, а перевірка відбулась в грудні минулого року. В результаті обговорення звіт директорки обласного еколого-натуралістичного центру депутати не затвердили.

Члени освітньої комісії також погодили призначення стипендій Волинської обласної ради для молодих вчених. На щорічну грошову винагороду кандидатури своїх наукових співробітників висунули два волинських університети. Це доктор історичних та гуманістичних наук в галузі історії, доцент кафедри всесвітньої історії ВНУ Олег Разиграєв та кандидат технічних наук, доцент кафедри автомобілів і транспортних технологій ЛНТУ Павло Мазилюк. Депутати підтримали подання ректорів та рекомендували призначити у 2024 році стипендії обом науковцям.

Участь у відкритті оновленого спортивного комплексу взяли голова Волиньради, очільник регіонального відділення НОКУ Григорій Недопад, перший заступник голови Фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України Віктор Корж, перший заступник обласного осередку ФСТ «Динамо» України Василь Авраменко, член президії обласної організації ФСТ «Динамо» України Олександр Кулаков, меценати і благодійники від соціально-відповідального бізнесу.

За свою понад сорокалітню історію спорткомплекс «Динамо» вперше зазнав капітального оновлення. Роботи тривали з 2021 року. Ентузіастів та меценатів навколо ідеї відродження цього спорткомплексу об’єднав член президії ВОО ФСТ «Динамо» України Олександр Кулаков. «Разом з працівниками обласної організації фізкультурно-спортивного товариства та у тісній співпраці з бізнесом, не зважаючи на складний воєнний час, ми зробили цю будівлю функціональною та сучасною. За понад два роки у приміщенні було замінено вікна, електричну і каналізаційну мережі, оновлено та утеплено фасад, встановлено автономне опалення на альтернативному паливі, відремонтовано спортивну залу, роздягальні, душові, санвузли, а також облаштовано паспортизоване укриття. Спорткомплекс має функціонувати та розвиватись, аби тут зростали майбутні чемпіони та проводились змагання не лише всеукраїнського, а й міжнародного рівня», – наголосив він.

Голова обласної ради Григорій Недопад висловив вдячність ініціатору та усім представникам соціально-відповідального бізнесу, які долучились до реконструкції спорткомплексу. «Ми усі розуміємо, якими титанічними зусиллями у час великої війни даються такі проєкти. Бо в пріоритеті – допомога війську, донати, волонтерство. Але відкриття цього оновленого спорткомплексу свідчить й про те, що ми піклуємося про майбутнє країни – наших дітей, їхні можливості зростати і розвиватися. Оновлене меценатами обласна рада зобов’язується дбайливо утримувати, адже у цьому приміщенні розташовуються і два обласних комунальних спортивних заклади», – зауважив він.

Перший заступник голови ФСТ «Динамо» України Віктор Корж високо оцінив старання спортивних функціонерів та бізнесової спільноти Волині: «Спортивна інфраструктура за час війни зазнала значних втрат, великі руйнування в Харкові, Миколаєві, Херсоні, Львові. Тому ваша увага до розвитку спорту та допомога, шановні наші спонсори і меценати, неоціненна. Сьогодні вкотре доведено, що гуртом ми спроможні на великі справи, надто, коли йдеться про наших дітей – майбутніх олімпійців і свідомих, патріотичних громадян України», – підкреслив він.

Віктор Корж нагородив ініціатора задуму Олександра Кулакова відзнакою «Почесний динамівець», а також вручив заохочувальні подарунки представникам бізнесу, які посприяли у його реалізації.

На розгляд постійної комісії обласної ради з питань соціального захисту населення, охорони здоров’я, материнства та дитинства було винесено 6 питань.

Більшість із них стосувалися погодження кадрових рішень, зумовлених закінченням терміну дії контрактів керівників обласних комунальних закладів медичного та соціального спрямування. Так, щодо увільнення з цієї причини очільниці Волинського обласного бюро судово-медичної експертизи Лілії Вірун, то начальник управління охорони здоров`я Юрій Легкодух зазначив, що з січня наступного року бюро судмедекспертизи матиме державне підпорядкування. Відтак, аби у період реформації не залишати установу без керівника, він запропонував, як виняток, не переводити Лілію Вірун у статус тимчасово виконувачки обов’язки, а подовжити термін дії її контракту. На підтримку такої пропозиції висловилися голова комісії Ірина Горавська, депутат Юрій Валецький та заступниця начальника ОВА Мирослава Якимчук, відзначивши ефективність керівниці, її професійні та організаційні здібності. Григорій Пустовіт зауважив, що обласна рада як засновник високо цінує зусилля Лілії Вірун, особливо у реалізації ініціативи евакуації полеглих Героїв – місії «На щиті». Тож члени депутатської комісії одноголосно ухвалили рішення рекомендувати голові обласної ради продовжити з керівницею обласного бюро судово-медичної експертизи дію контракту терміном на 5 років.

Новаторство, ініціативність, розширення переліку соціальних послуг та підвищення їх якості, зміцнення матеріально-технічної бази, – так члени комісії і присутні оцінили управлінські якості директорки Луцького геріатричного пансіонату Алли Гнатюк. Депутат і голова Громадської ради цього комунального закладу Юрій Ройко зазначив, що завдяки зусиллям Алли Гнатюк інтернатна установа для самотніх трансформувалася у пансіонат із сімейними традиціями, де підопічні не доживають, а живуть повноцінно і змістовно. До призначення керівника геріатричного закладу на конкурсних засадах члени комісії ухвалили рекомендацію призначити Аллу Гнатюк тимчасово виконуючою обов’язки директора пансіонату. Таке ж рішення, у зв’язку із закінченням терміну дії контракту, комісія винесла і щодо керівника Олицького психоневрологічного інтернату Сергія Кучера.

Пропозиція щодо звільнення з посади головного лікаря обласної комунальної установи «Ковельська поліклініка» Адама Маковецького продиктована процесом реорганізації закладу. Відповідно до законодавства повноваження з управління справами закладом, який реорганізовується, переходять до ліквідаційної комісії. Начальник управління ОВА Юрій Легкодух зауважив, що процедуру реорганізації комунальної медустанови належить завершити до 15 жовтня, інакше поліклініка не зможе укласти контракти з Національною службою здоров’я, а отже й здобути фінансування. Беручи до уваги наведені аргументи, члени комісії рекомендували голові обласної ради увільнити Маковецького А.С. з посади головного лікаря КП «Ковельська поліклініка Волинської обласної ради».

Комісія з питань соціального захисту населення, охорони здоров’я, материнства та дитинства також заслухала звіт, як того вимагають умови контракту, директорки Волинського обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей. Галина Йовик звітувала посередництвом відеозв’язку, оскільки як опікун разом із вихованцями перебуває в евакуації у польському Лодзі. Вона детально розповіла про умови, в яких живуть діти з особливими потребами віддалік від дому. Так, вихованці відвідують польські школу та дитсадок, а також за сімейною формою навчання опановують і українську шкільну програму, що забезпечують вихователі-педагоги. Дітям в евакуації доступні медичні та стоматологічні послуги. У них змістовне дозвілля, є можливість подорожей та оздоровлення, з чим допомагають благодійні організації. За словами Галини Йовик, решта персоналу реабілітаційного центру упродовж 2022 року, хоч і перебували у так званому простої, проте ремонтували приміщення, придбали нові меблі та реманент, обладнали новий ігровий майданчик. Та головне – в установі тепер облаштоване укриття, що разом із законодавчими змінами дозволило цього року відновити роботу закладу, а згодом і повернути з евакуації решту дітей.

Григорій Пустовіт зауважив, що разом із головою Волиньради вони навідували вихованців в евакуації. «Жодних зауважень до побутових та інших умов перебування дітей у нас не було. Ми були вражені атмосферою, яка панує в цьому особливому дитячому колективі – далеко від дому, в чужій країні вони відчувають себе українцями. За усім цим великі зусилля і титанічна робота керівниці і двох її колег. Утрьох в евакуації вони зуміли забезпечити підопічним те, що у центрі робилося зусиллям персоналу з 30 осіб», – підсумував посадовець. Звіт директорки обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей Галина Йовик депутатська комісія затвердила одноголосно.

Члени постійної комісії також підтримали пропозицію голови комісії Ірини Горавської і ухвалили графік виїзних засідань. До кінця року депутати мають намір здійснити робочі візити до обласної психіатричної лікарні, Луцького геріатричного пансіонату, Руденського і Голобського психоневрологічних інтернатів.

Сьогодні у ВНУ відбулась презентація першого довідково-біографічного інформаційно-іміджевого видання «Золотий фонд Університету імені Лесі Українки: енциклопедія випускників», яка побачила світ у рамках проєкту «Літопис Університету імені Лесі Українки: від А до Я». Почесним гостем заходу став один із випускників вишу, голова Волиньради Григорій Недопад.

На сторінках енциклопедії уміщено інформацію про кращих випускників, які реалізували себе як професіонали в різних сферах суспільного життя: влада, бізнес, наука, освіта, культура, журналістика, спорт, а також про тих, чиї імена назавжди залишаться обличчям нашої історії – учасників Революції Гідності та АТО / ООС із числа студентів, випускників і викладачів вишу. Основою цього видання стали життєписи, надані випускниками, інформація на основі свідчень їх родин, колективів факультетів, з архіву і відділу кадрів університету.

Ректор ВНУ ім. Лесі Українки Анатолій Цьось зауважив, що кожен заклад вищої освіти славиться в першу чергу своїми успішними випускниками, які є візитівкою університету. «Професійна діяльність наших випускників – це найкраща реклама для підтвердження високого рівня освітніх послуг у виші. Вони є прикладом для наслідування нинішнім нашим студентам. Ця книга стане цікавою не лише для громадськості, студентів, викладачів, випускників, а й для усіх, хто цікавиться минулим і сучасним славетного Лесиного вишу», – зауважив він.

З поміж майже трьох сотень випускників, історії успіху яких представлені у першому виданні, є й голова обласної ради Григорій Недопад. Він зазначив, що усіх героїв цього видання найперше об’єднує молодість, проведена в рідному університеті та готовність сприяти розвитку своєї alma mater. «Мої найкращі юнацькі роки пройшли саме в стінах цього університету, потім була друга, третя вища освіти, аспірантура, але найкраще запам’ятались саме перші студентські роки. Я прийшов сюди у 17, з великою кількістю ідей та намірів. Закінчивши географічний факультет з червоним дипломом, я вже був сформованою особистістю із чітко окресленими планами робити щось корисне для своєї родини, для свого краю і для держави, у якій живу і на благо якої працюю. Всім нам зичу спільної перемоги над ворогом. Переконаний, що значний внесок у цю перемогу зробить і наш багатотисячний загін випускників: на полі бою, на інформаційному та гуманітарному фронтах», – підкреслив він.

1. Про керівника комунальної установи «Відділ соціального розвитку закладів та установ освіти і науки».
2. Про керівника комунальної установи «Волинська обласна Мала академія наук».
3. Про стипендії Волинської обласної ради для молодих вчених.
4. Про керівника Володимирського спортивного ліцею Волинської обласної ради.
5. Про звіт директора Волинського обласного еколого-натуралістичного центру Волинської обласної ради.
6. Різне.
   
   Засідання комісії відбудеться 14 вересня о 15.00 годині у приміщенні пресцентру Волиньради в режимі ZOOM-конференції.
   

1.Про керівника Волинського обласного бюро судово-медичної експертизи.

2. Про керівника Луцького геріатричного пансіонату.

3. Про керівника Олицького психоневрологічного інтернату.

4. Звіт директора комунальної установи «Волинський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей».

5. Про керівника комунального підприємства «Ковельська поліклініка Волинської обласної ради».

6. Різне.

Засідання комісії відбудеться 14 вересня об 11.00 годині у приміщенні пресцентру Волиньради в режимі ZOOM-конференції.

Голова обласної ради Григорій Недопад, очільник бюджетної комісії Орест Маховський, заступник керуючого справами виконавчого апарату ради Юрій Ройко та народна депутатка Ірина Констанкевич здійснили спільну робочу поїздку до опорних освітніх закладів громади – Дернівського та Олицького ліцеїв.

Теперішній навчальний рік в Олицькій громаді особливий – за винятком одного дитсадка всі 16 освітніх закладів вперше за три роки розпочали очну форму навчання. Голова громади Олександр Прендецький розповів, що до цього ретельно готувалися, поки тривало дистанційне навчання, шукали кошти, проводили капітальні і поточні ремонти, облаштували 6 укриттів, шоправда, найпростіших, але це дозволило розпочати освітній процес в офлайні.

Найбільший обсяг робіт було виконано в опорних закладах – Дернівському та Олицькому ліцеях, де сумарно здобувають освіту більше тисячі школярів. Обидві будівлі зведені наприкінці 60-х і досі не знали капітального ремонту. «Трухляві вікна, діряві дахи, облуплені фасади, холодні класи. В таких умовах діти не повинні навчатися. Щоб дати цьому раду, потрібно було об’єднати кошти з різних джерел, оскільки громада не належить до найзаможніших. Виділили асигнування з обласного бюджету, завдяки Ірині Мирославівні Констанкевич спрямували на цю мету субвенцію на соціально-економічний розвиток, залишки освітньої субвенції та власні надходження долучила і Олицька громада», – зазначив голова Волиньради Григорій Недопад.

Таким спільним чином минулоріч у Дернівському опорному закладі перекрили покрівлю, встановили енергоощадні вікна, утеплили та облицювали фасади. В Олицькому ліцеї також уже замінили вікна, осучаснили спортивну залу, звели роздягальні, душові та санвузли. До настання холодів планують встигнути перекрити дах. Оскільки будівля школи не має підвального приміщення, то укриття на 460 місць звели поруч на місці тиру, значно розширивши площу.

«Я задоволений результатом побаченого, кошти освоєні максимально ефективно. Діти матимуть незрівнянно кращі умови. Вони дуже втішені повернутися за парти, радіють цьому також педагоги і батьки. Ініціативність Олицької громади – це приклад для інших, як при обмежених можливостях шукати шляхи вирішення потреб. Вони були наполегливі, стукали в усі двері і, зрештою, отримали результат», – підсумував Григорій Недопад.

Селищний голова Олександр Прендецький також розповів, що шукає благодійників, аби поновити для обох ліцеїв парк шкільних автобусів, бо два з чотирьох громада передала на потреби оборони. Оскільки майже 70% школярів до опорних закладів довозяться з 13 сіл, водіям доводиться робити кілька рейсів довжиною у 160 кілометрів кожен, щоб доправити усіх учнів до школи і по домівках, і цей процес займає до двох годин в один бік. Григорій Недопад та Ірина Констанкевич пообіцяли залучити максимум своїх контактів з благодійними гуманітарними організаціями та міжнародними партнерами, щоб допомогти у вирішення цього питання.

Голова Волиньради Григорій Недопад проінспектував ляльковий та драматичний театри та фаховий коледж культури і мистецтв імені Ігоря Стравінського на предмет з’ясування першочергових потреб та підготовки до роботи в осінньо-зимовий період.

Директор Волинського академічного театру ляльок Вадим Хаїнський розповів, що підготовка приміщень і систем до опалювального сезону практично завершена. З проблематики керівник називає відсутність в театрі пожежної сигналізації та блискавкозахисту, також з тильного боку почав обсипатися фасад будівлі. Силами персоналу облаштовано найпростіше укриття, однак маленькі глядачі у разі повітряних тривог послуговуються сховищем у музичній школі по сусідству. Мріють у театрі ляльок і про заміну освітлювальної та акустичної апаратури, яка не оновлювалася десятиліттями.

Вадим Хаїнський розповів, що новий театральний сезон розпочався аншлагом і цілковито заповненою глядацькою залою. Керівник каже: із суто дитячих вистав переорієнтовуються на репертуар для сімейного перегляду. До кінця року на маленьких глядачів та їхніх батьків очікує щонайменше три прем’єри.

Григорій Недопад підтвердив: відгуки про оновлений репертуар якнайкращі, при чому батьки не менш захоплені виставами, аніж малеча. Що ж до вирішення озвучених потреб, то голова обласної ради сумнівається, що конструкція і технічні особливості будівлі дозволять облаштувати в театрі повноцінне і сертифіковане сховище, але все ж радить отримати консультацію фахівців. «Поруч – просторе і надійне укриття, тож перепон для повноцінної театральної діяльності немає. Інша справа – відсутність протипожежної сигналізації. Безпека дітей в пріоритеті, тому актуалізуйте проєктну документацію, з’ясуйте вартість робіт і готуйтеся представити матеріали на бюджетні слухання», – підсумував побачене очільник обласної ради. Він також зазначив, що спробує допомогти з модернізацією устаткування, залучивши міжнародні фонди та організації, які спеціалізуються на наданні винятково гуманітарної підтримки.

Обласний академічний музично-драматичний театр в теперішній опалювальний сезон увійде з комфортною температурою і значно меншими видатками на теплопостачання. Нарешті вирішено багаторічну проблему індивідуальної котельні з енергозатратними і малопродуктивними котлами. Керівник драмтеатру Сергій Скулинець також розповів, що невдовзі буде вирішено і питання доступності комунальної мистецької установи: завдяки спрямованим з обласного бюджету коштам тут встановлять підйомник та додаткові пандуси для маломобільної категорії відвідувачів.

Голова обласної ради також оглянув укриття, яке розраховане на вісім сотень людей. Його власними силами облаштував колектив і отримав сертифікацію. Тут також обладнали імпровізовану сцену для моновистав та глядацьку залу на 70 місць. Сховищем користуються і учні школи №1, про їхній комфорт адміністрація театру подбала теж. Творча частина колективу напружено працює над новим репертуаром, готують 4 прем’єрних спектаклі. Тож запросили Григорія Недопада на відкриття нового театрального сезону, який стартує вже 16 вересня.

А от у коледжі культури і мистецтв до настання зими належить ліквідувати аварійну ситуацію. Під час останньої стихії шквальним вітром тут з частини фасаду зірвало шар утеплювача з оздоблювальним покриттям. Директор освітнього закладу Тарас Войтович каже, що власними силами впоратися з цією проблемою не вдасться, тож просить засновника про виділення фінансування на усунення наслідків.

Голова Волиньради Григорій Недопад констатував, що для таких випадків існує резервний фонд обласного бюджету. Про виділення асигнувань на ліквідацію аварії він вестиме перемовини з ОВА. Тим часом доручив адміністрації коледжу підготувати експертний висновок та технічну документацію на проведення відновлювальних робіт.

Тарас Войтович продемонстрував проведені роботи до нового навчального року та опалювального періоду, які виконали власними силами. Він, зокрема, розповів про альтернативу косметичному ремонту. «Ми запропонували ідею, а наші студенти її підтримали. Замість традиційного фарбування стін ми їх оздоблюємо муралами. Це курсові і дипломні роботи студентів відділення «Образотворче мистецтво». Шпаклівку, ґрунтівку та фарби закуповує заклад. Маємо вже цілий план таких розписів», – з гордістю поділився новацією директор коледжу.

На перспективу Тарас Войтович усе ж розраховує на фінансову підтримку з обласного бюджету для проведення і капітальних робіт. Йдеться про потребу заміни майже цілковито зношеної внутрішньої мережі електроживлення та гідроізоляції цокольного поверху приміщення, який потерпає від сирості для плісняви.