У Волинському академічному обласному театрі ляльок стартував ІІ-й театральний марафон «День дитячого театру», до якого долучилося більше 10 дитячих та юнацьких колективів Волині. З відкриттям марафону учасників та організаторів привітав перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук.

«Переконаний, що з часом цей театральний марафон, який був започаткований у нас в області, виросте до потужного театрального фестивалю, – висловив сподівання Юрій Поліщук. – Радий вітати усіх учасників і переконаний, що вони стануть яскравими зірками театральної сцени, які в майбутньому будуть дарувати радість та прославляти не лише наш Волинський край, а й всю Україну».

Очільник театру Вадим Хаїнський розповів: вперше театральний марафон провели минулого року з нагоди дня театру, але ідея настільки сподобалась, що вирішили це зробити традицією.

«Ми відкрили свою сцену для дитячих та юнацьких колективів міста та області. Якщо будуть бажаючі з інших регіонів, то будемо раді їх бачити. В минулому році до нас приїздили гості з Запоріжжя, цьогоріч буде виступати колектив з Рівного, – розповів Вадим Хаїнський. – Ми хочемо популяризувати театральне мистецтво, тих людей і тих дітей, які ним займаються. Це наша місія – підтримувати їх в такий непростий для усіх час».

Серед вистав, які демонструватимуть театральні колективи, є постановки за мотивами казок, п’єс та книг, а є й такі, що зачіпають болючу тему для всіх українців – війну. Під час театрального марафону збиратимуть кошти для військових на «Старлінк». Марафон триватиме впродовж 2 днів – 12 та 13 квітня.

З нагоди 63-ї річниці від Дня заснування освітнього закладу відбулась урочиста академія та день відкритих дверей. Запрошення отримали майбутні ліцеїсти та їх батьки, а також партнери та друзі ліцею. Від імені засновника обласного комунального закладу участь в урочистостях взяв перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук.

Т.в.о. керівника закладу, депутатка обласної ради Ольга Омелько зауважила, що Княгининівський ліцей – це про надання якісної освіти та розкриття обдарованості учнів, залучення їх до різноманітних наукових, освітніх, спортивних та мистецьких проєктів. «Здобуті знання наші вихованці активно випробовують на різноманітних конкурсах, олімпіадах, турнірах, де традиційно стають переможцями та призерами. І ми надзвичайно пишаємося їхніми перемогами. Хочу висловити вдячність нашим надійним партнерам – ВНУ ім. Лесі Українки, ЛНТУ, Донецькому НТУ, Волинській обласні Малій академії наук, Центру позашкільної освіти та академії «IT- школа OxiT» від компанії «IntrnetDevils». Завдяки цій тісній співпраці, учні набувають практичні вміння та навики, а також мають змогу визначитись із своїм майбутнім фахом», – підкреслила вона.

Перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук зауважив, що Княгининівський ліцей був і незмінно залишається одним із найкращих закладів загальної середньої освіти Волині. «63 роки для навчального закладу – це поважна та славна історична віха, тим паче, що ліцей давно посів достойне місце з поміж інших освітніх закладів регіону. От і сьогодні сюди завітала велика кількість охочих ознайомитися із навчальною базою та можливостями. Престижність освітнього закладу визначається кількістю бажаючих тут навчатися. Я знаю, що ця кількість з року в рік у ліцеї стабільно висока. Ще одним критерієм престижності закладу є його успішні та знані випускники. А вихідцями із цього ліцею є величезна когорта і вчених, і науковців, і депутатів, і державних діячів. Тому майбутнім ліцеїстам бажаю вступити в омріяний заклад і примножувати його здобутки. Педагогічному колективу ліцею зичу плідної праці і талановитих учнів», – наголосив він.

В рамках урочистого заходу було також нагороджено переможців та учасників обласного конкурсу учнівської творчості «Так довго сподівана, ждана година настала для рідного слова мого», приуроченого 175-річчю від Дня народження української письменниці Олени Пчілки. Це творче змагання проводилось Княгининівським ліцеєм спільно із факультетом філології та журналістики ВНУ та обласною організацією Національної спілки письменників України.

А для майбутніх ліцеїстів та їх батьків працювали тематичні інтерактивні локації: «Інформаційні технології», «У світі медіаграмотності», «Мовно-літературна мозаїка», «Іноземна філологія», станція «Наукові пікніки» та інші.

У черговому засіданні Конгресу представників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування різних рівнів при Президентові України в режимі онлайн взяв участь і голова Волиньради Григорій Недопад.

Спільно з парламентарями, урядовцями та Офісом Президента місцеві та регіональні лідери обговорили нагальне. Йшлося, зокрема, про протидію безпековим загрозам та подолання наслідків руйнування цивільної інфраструктури, нову економічну доктрину України та урядову політику з підтримки вітчизняного виробництва, а також європейську інтеграцію та пов’язані з нею нові можливості і виклики для громад. Скоординували учасники форуму дії і щодо налагодження і розширення системи медичної реабілітації військовослужбовців.

У рамках Конгресу пройде і форум на тему «Життя громад в умовах війни». Під час панельних дискусій учасники обміняються думками та досвідом із налагодження і просування національного виробництва, гуманітарної та безпекової політики в регіональному аспекті, європоступу областей і громад, доброго врядування в умовах воєнного стану, а також політики Героїв та підтримки Збройних Сил України.

Під час виїзної частини засідання постійної комісії з питань освіти, науки, інформаційного простору, культури та мови, національного і духовного розвитку депутати заслухали звіт директорки Волинського краєзнавчого музею та ознайомилися із структурними закладами головної музейної установи краю.

Таких 7 відокремлених підрозділів – це художній музей, музей історії Луцького братства, музей волинської ікони, Колодяжненський літературно-меморіальний музей, Затурцівський меморіальний музей В’ячеслава Липинського та Олицький замок.

За словами директорки краєзнавчого музею Оксана Важатко, на цій посаді вона зосередилася на розвитку установи та залученні для цього грантових коштів. У 2020 році на території краєзнавчого музею втілили проєкт відновлення внутрішнього дворика, на який залучили близько 1 млн. грн., долучилися до проєкту «Діджиталізація музейних фондів», взяли участь у програмі транскордонного співробітництва та за грантові кошти відремонтували виставкові зали, придбали обладнання і розробили низку освітніх програм для відвідувачів. Уже під час повномасштабного вторгнення взяли участь у проєкті від ALIPH Міжнародного альянсу порятунку культурної спадщини в зонах конфліктів, який спрямований на збереження колекцій в умовах війни, та змогли придбати необхідне обладнання і облаштувати фондосховища. Загалом з 2019 року загальний фонд музею зріс із 15 до 24 мільйонів грн.

«Сьогодні краєзнавчий музей – на першому місці по відвідуваності. Раніше найбільш відвідуваними були Колодяжне, художній музей та музей Волинської ікони. Ми ж змогли запропонувати нашій аудиторії нові інтерактивні заходи, і тому статистика змінилась», – запевнила Оксана Важатко.

Крім того, в музеї відбувається постійне поповнення фондів та виставкова робота. Що ж до проблем, то керівниця установи каже: їх більше у підпорядкованих закладах.«В Колодяжненському музеї досі не виправлені недопрацювання підрядником, який проводив там ремонтні роботи. В підвалі стоїть вода, яка, на мою думку, потрапляє через те, що забудовник неякісно провів гідроізоляційні роботи та самовільно демонтував дренажну систему», – зазначила Оксана Важатко. В Олицькому замку – аварійна покрівля. Проте, Оксана Важатко вважає, що замок, після проведення усіх необхідних для його збереження робіт, стане окрасою не тільки Волині, а й цілої України.

Після звіту члени комісії мали нагоду ознайомитися з роботою трьох музеїв, які входять до Волинського краєзнавчого музею. Найперше депутати відвідали музей Волинської ікони. Його директорка Тетяна Єлісєєва розповіла, що через просідання ґрунту приміщення руйнується.«У нас є тріщини на стінах, а у підвальному приміщенні, де частково зберігаємо експонати, стіну з’їдає пліснява, – каже керівниця. – Ми намагалися замастити тріщини своїми силами, але це не дає результату. Щоб провести ремонт нам потрібно 200 тис. грн.»

У приміщенні музею не лише досліджують, а й реставрують давні пам’ятки сакрального мистецтва. Тут розміщується майстерня, де із старовинними образами працюють професійні реставратори.

Ще один музей – історії Луцького братства, який знаходиться на вулиці Іова Кондзелевича в одній із найстаріших будівель Луцька. Установа – єдина в Україні, яка присвячена окремій братській організації. Його керівниця Олена Бірюліна зазначає, що нині мають проблему із підлогою – вона просіла та руйнується через велику кількість ґрунтових вод у підвалі. «Ця будівля розташована в низині, а колись тут протікала річка Глушець. Попри те, що річки уже давно немає, вода все одно набирається під підлогою», – каже директорка.

Зі схожою проблемою стикнулися і в художньому музеї, який розміщений на території Луцького замку. Тут теж через надмірну вологість з’явилися тріщини на стінах як із внутрішньої, так і з зовнішньої сторони. «Ми розуміємо, що зараз усі кошти йдуть на війну, і намагаємося проводити необхідні роботи своїми силами, – каже Оксана Важатко. – Усі музеї працюють, сюди з радістю приходять відвідувачі. Ми поповнюємо свої колекції, відкриваємо нові виставки та продовжуємо робити все, аби зберегти та примножити культурну спадщину нашого народу».

За результатами виїзного засідання комісії, депутати погодили звіт директорки Волинського краєзнавчого музею та вирішили після закінчення дії контакту Оксани Важатко призначити її виконуючою обов’язки директорки музею.

Це питання стало предметом розгляду на засіданні постійної комісії обласної ради з питань промисловості, транспорту, зв’язку, ПЕК, архітектури, будівництва та ЖКГ. Участь в роботі комісії також взяли перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук, очільник бюджетної комісії облради Орест Маховський та заступник керуючого справами апарату ради, депутат облради Юрій Ройко.

Члени профільної комісії розглянули колективне звернення жителів Камінь-Каширщини та Ковельщини щодо необхідності ремонту 50-тикілометрового автошляху державного значення Т – 03 -11, який сполучає два райцентри. Заяву підписали майже півтори тисячі мешканців сіл Гішин, Доротище, Тойкут, Заріччя, Воля, Лапні, Любче Ковельського району та сіл Карпилівка, Карасин, Запруддя, Стобухівка Камінь-Каширського району. Люди стурбовані аварійним станом цієї дороги, якою їм щодня доводиться доїжджати на роботу, до шкіл та дитсадків, лікарні, ЦНАПу, на ринок тощо. Місцеві мешканці апелюють до обласної та місцевих рад різних рівнів, а також до народних депутатів від Волині з проханням використати всі доступні інструменти, щоб домогтися фінансування ремонту автошляху.

Голова профільної комісії Сергій Кудрявцев вказав на важливість вирішення питання ремонту цього відтинку й з огляду на те, що він має стратегічне значення для зміцнення обороноздатності держави. Адже на прикордонних територіях Камінь-Каширського району триває спорудження фортифікаційних споруд, відтак відновлення цієї дороги сприятиме пришвидшенню будівельних робіт та покращенню логістики. До вирішення цієї проблеми члени комісії закликають долучитись й тамтешні територіальні громади шляхом співфінансування ремонтних робіт. Голова бюджетної комісії облради Орест Маховський зауважив, що Ковельська міська рада уже висловила готовність виділити на ці потреби 6 млн грн.

В результаті дискусії члени комісії ініціювали прийняття звернення Волиньради до Кабінету Міністрів України про необхідність внесення змін до Постанови КМУ від 23 лютого 2024 р. № 199 «Деякі питання використання залишку коштів, визначеного пунктом 2 статті 36 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024рік»».

Крім того на засіданні комісії розглянули питання про перспективи фінансування ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування Волинської області у 2024 році. Директор департаменту інфраструктури ОВА Степан Білан поінформував депутатів, що з огляду на військовий стан коштів на ремонт та утримання місцевих і комунальних доріг цьогоріч не виділялось. За його словами, будуть передбачені лише залишки субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам («дорожньої» субвенції) у сумі 57 млн грн. 17 млн з яких буде виділено на капітальний ремонт мостів та автошляхів місцевого значення, 7,5 млн грн – для комунальних доріг у населених пунктах, ще 32,5 млн – на поточний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг місцевого значення.

Директорка ДП «Служба місцевих автомобільних доріг у Волинській області» Оксана Грицюк розповіла, що на балансі підприємства перебуває понад 4,3 тисячі км автомобільних доріг місцевого значення. Залишок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах складає – майже 50 млн грн. З яких на завершення капітальних ремонтів доріг буде спрямовано 17 млн грн, на поточний ремонт 5 млн грн та на експлуатаційне утримання автошляхів – 27,5 млн грн. Зазначалося також, що реальна потреба у коштах в рази більша.

Так, члени профільної комісії інформацію взяли до відома та рекомендували керівникам територіальних громад долучатись до співфінансування утримання автошляхів місцевого значення та при фінансовій спроможності до їх ремонту.

У Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів лучани помолилися за загиблих у концтаборах гітлерівської Німеччини. До спільної молитви та пошанування долучився заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.

Перед пам’ятною стелою нащадки жертв нацизму поділилися своїми спогадами та зачитали вірші. По тому відбулась панахида.

«Ще кілька років тому, коли ми говорили про концтабори, ми не думали, що знову стикнемось із цим страшним явищем. Ми не думали, що Освенцим буде мати продовження в Оленівці, а скільки ще нових Бухенвальдів, які мають російську назву, де сьогодні катують та знущаються з українців, – зазначив Григорій Пустовіт. – Лише сильна Україна є гарантією того, що в нас буде майбутнє. Тому дякуємо нашим захисникам за те, що концтаборів немає на нашій Волині».

Під час засідання постійної комісії з питань освіти, науки, інформаційного простору, культури та мови, національного і духовного розвитку депутати схвалили ряд важливих рішень.

Зокрема обранці громади підтримали звернення Волинської обласної ради до центральних органів влади щодо недопущення закриття малокомплектних шкіл у сільській місцевості. Як зазначив ініціатор відозви, перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук, у березні цього року Кабінет Міністрів України затвердив зміни, відповідно до яких не фінансуватимуться коштом освітньої субвенції закладів освіти (крім початкових шкіл) з кількістю учнів менш як 45 осіб (з вересня 2025 року) та менш як 60 осіб (з вересня 2026 року).

«Кабмін лише «простимулює» низку негативних процесів, а саме – масове закриття закладів освіти у сільській місцевості їх засновниками. Прийняті Урядом зміни носять дискримінаційний характер щодо здобувачів освіти і суперечать нормам чинного законодавства, – підкреслив він. – Раніше працювала формула, що кошти освітньої субвенції «йдуть» за дитиною. Нині ж дітей дискримінують за місцем проживання».

Депутат Андрій Бокоч додав, що за в умовах, які перед громадами ставить КМУ, лише в Павлівській територіальній громаді із 12 шкіл лишиться 3. «Волинь – це аграрний регіон, де більшість населення проживає у селах. Закриття шкіл призведе до того, що село почне «вимирати». Тож мене цікавить питання: чи зверталося управління освіти ОВА до уряду щодо регулювання вимог для нашої області, – зазначає Андрій Бокоч. – У результаті такої оптимізації на вулиці лишаться десятки, якщо не сотні вчителів».

Депутати також погодили низку заходів з нагоди відзначення 100-річчя від Дня народження видатного волинянина, літературознавця та фольклориста професора Івана Денисюка, уродженця села Заліси, професора Львівського національного університету імені Івана Франка. «Науковці з Львівського національного університету зініціювали проведення ювілейних заходів до дня народження відомого вченого і нашого видатного земляка. Іван Денисюк вивчав творчість Лесі Українки, збирав фольклор та міфологію. Тому для нас це справа честі – долучитися та провести усі заходи на високому рівні», – зазначив перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук.

Зокрема, заплановано провести фольклорно-етнографічну експедицію у селах Ковельського району, «круглий стіл» та тематичні читання. Керівниця Волинського краєзнавчого музею Оксана Важатко запропонувала провести серед учнівської молоді конкурс есе та присвятити виставку життєпису памʼяті Івана Денисюка. Голова Ратнівської територіальної громади Віталій Бірук підтримав ініціативу та додав, що обговорять ідею перейменування однієї із вулиць на честь Івана Денисюка.

Під час засідання також схвалили проєкт рішення про клопотання перед Міністерством молоді та спорту щодо надання Володимирському спортивному ліцею статусу закладу спеціалізованої освіти спортивного профілю зі специфічними умовами навчання, погодили низку заходів з нагоди відзначення річниці з’їзду монархів, а також затвердили звіт директорки Крупівського навчально-реабілітаційного центру про роботу закладу у 2023 році.

В урочистому старті підсумкового етапу Всеукраїнського учнівського турніру юних правознавців взяв участь перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук.

Організаторами змагання виступили Міністерство освіти і науки України, Волинська обласна Мала академія наук, ВНУ ім. Лесі Українки та за підтримки Української Гельсінської спілки з прав людини.

У турнірі змагатимуться 18 команд з числа старшокласників із Донецької, Харківської, Дніпропетровської, Одеської, Івано-Франківської, Рівненської, Тернопільської областей. Волинь представляють одразу 4 команди. Баталії юних правознавців оцінюватиме команда журі, у складі якого науковці знаних національних вишів і провідні юристи України.

Перший заступник голови облради Юрій Поліщук переказав слова вітань організаторам та учасникам турніру від очільника Волиньради Григорія Недопада та депутатського корпусу. «У цей важкий і тривожний час ваша присутність тут, на фінальній частині турніру юних правознавців, свідчить, що це також боротьба – за інтелектуальне майбуття України. Зичу кожному з вас стати мудрими політиками, державними діячами, які б вивели нашу країну до світового лідерства. Нехай переможуть найсильніші. Усім нам – великої, омріяної української перемоги», – наголосив він.

Турнірні бої триватимуть упродовж чотирьох днів.

1. Про ремонт та утримання автомобільних доріг загального користування Волинської області у 2024 році.
   Інформують: Посполітак Анатолій Григорович, начальник Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Волинській області;
   Білан Степан Володимирович, директор департаменту інфраструктури обласної державної адміністрації;
   Грицюк Оксана Віталіївна, директор Державного підприємства «Служба місцевих автомобільних доріг у Волинській області»
2. Про колективне звернення жителів Камінь-Каширського та Ковельського районів щодо ремонту ділянки дороги загального користування державного значення Т-03-11.
   Підстава: колективне звернення (вхідний № КО-15 від 25.03.2024)
   Інформують: Кудрявцев Сергій Альбертович, голова постійної комісії обласної ради з питань промисловості, транспорту, зв’язку, паливно-енергетичного комплексу, архітектури, будівництва та житлово-комунального господарства; Хвищук Галина Михайлівна, представник заявників
3. Різне.
   
   Засідання комісії відбудеться 11 квітня об 11.00 годині у пресцентрі обласної ради (змішаний формат).

Відповідне розпорядження “Про внесення змін до розпорядження голови обласної ради від 22 березня 2024 року № 114 «Про скликання чергової двадцять шостої сесії обласної ради восьмого скликання»” підписав сьогодні голова Волиньради Григорій Недопад.

Відтак, чергову двадцять шосту сесію обласної ради буде скликано 23 травня 2024 року. Початок пленарного засідання об 11.00 годині.

На розгляд ради внесено питання:

1. Про закріплення майна на праві оперативного управління.
2. Про включення нового об’єкта до переліку об’єктів, що підлягають приватизації.
3. Різне.

Висаджували дерева на території дитячого центру комплексної реабілітації депутати і голова Волиньради Григорій Недопад, його заступник Григорій Пустовіт, парламентарка Ірина Констанкевич. До процесу також доєднались колектив і маленькі пацієнти медзакладу.

Генеральна директорка КП «Волинське обласне територіальне медичне об’єднання захисту материнства і дитинства» Ірина Горавська розповіла, що молоді саджанці замінять старий сад. Символічно, що ініціативу започаткували саме 9 квітня – у всесвітній день добрих справ.

«Дерева, які тут раніше росли, уже були старими та не приносили плодів. А наші маленькі пацієнти завжди радо куштували фрукти, крім того в центрі є овочесховище. Тож виникла ідея старі дерева прибрати, оздоровити ґрунт та закласти новий сад. Впевнена, що він буде квітнути, рости і щедро плодоносити», – розповіла Ірина Горавська. Керівниця медоб’єднання також запропонувала оголосити конкурс, під час якого виберуть назву для саду та напишуть історію його створення. До слова, тут висадили понад 100 саджанців яблунь і груш.

«Це саджанці , вирощені тут, на Волині, одним із фермерів. Вони приживуться і будуть тішити врожаями, яким насолоджуватимуться діти. І заради їхнього щастя, їхньої усмішки ми, дорослі, і повинні робити такі справи», – підкреслив Григорій Недопад.

Голова обласної ради Григорій Недопад та парламентарка від Волині Ірина Констанкевич та голова бюджетної комісії облради Орест Маховський з ознайомчим візитом відвідали Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни(КП “Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни” РОР)

Голова Рівненської обласної ради Андрій Карауш розповів, що на базі цього обласного комунального закладу нині триває будівництво сучасного лікувально-діагностичного корпусу. На його зведення з держбюджету уже надійшло 600 млн гривень. Загальна вартість об’єкту,включаючи закупівлю медобладнання та лікувальної апаратури, сягне понад 1,2 млрд грн.

Народна депутатка України Ірина Констанкевич акцентувала, що загальна потреба у реабілітації військових в масштабах країни за попередніми підрахунками є у п’ять разів більшою, а ніж тепер. «З огляду на те, що ми розглядаємося як більш менш як безпечна територія, окрім волинських бійців, які потребуватимуть реабілітації, ми зможемо надати таку послугу для значної кількості бійців з інших регіонів. Тому Волинь – область, де потрібно розгортати широку медичну реабілітаційну роботу», – зауважила Ірина Констанкевич.

Голова Волиньради Григорій Недопад додав, що регіон уже має достатньо потужну медичну базу. «Це і обласна клінічна лікарня, де у найближчій перспективі з’явиться сучасне реабілітаційне відділення, і обласний госпіталь ветеранів війни, і волинські оздоровниці. Однак поки ми не маємо сучасних реабілітаційних центрів в плані новітнього технічного забезпечення, а тут це є. Сюди вкладаються чималі кошти держави та міжнародних донорів. Тому нас цікавить досвід сусідів, що уже зроблено, а що є у планах. Хочемо обговорити можливості спільної роботи, у тому числі й в частині розширення реабілітаційних послуг для наших захисників, адже вони мають надаватись комплексно. Ми також розраховуємо й на проєктну співпрацю, зокрема через налагодження зав’язків із міжнародними партнерами, з якими уже співпрацює Рівненський госпіталь», – зауважив Григорій Недопад.

Начальник Рівненського госпіталю ветеранів війни Андрій Бурачик розповів, що потреба в розширенні площ у закладі назріла вже давно, а надто в реаліях повномасштабної війни. «Нова будівля буде чотириповерховою, загальною площею 10 тис. м. кв. Тут розмістяться приймально-діагностичне відділення, відділення інтенсивної терапії, стаціонар, операційний блок і 5 реабілітаційних залів, – розповів він. – Головною новацією стане лабораторія стовбурових клітин, які будуть використовуватись для лікування травм спинного мозку. Запровадження цієї технології стало можливим завдяки досвіду наших канадських партнерів, є домовленості з Ізраїлем, Англією та Литвою, щодо подальшої співпраці у цій царині».

За результатами візиту сторони домовились про тісну комунікацію та спільні дії.