Ним став голова обласної ради, керівник Національного олімпійського комітету України у Волинській області Григорій Недопад.

Під час звітно-виборної конференції громадської організації легкоатлетична спільнота краю за результатами таємного голосування більшістю голосів довірила очолювати федерацію наступних 4 роки керівникові Волинського осередку НОКУ, очільнику обласної ради Григорію Недопаду.

«Дякую за довіру і підтримку! Ваша відданість спорту, професійність і командний дух є тим, що надихатиме мене на зусилля з розвитку легкоатлетичного руху на Волині. Обіцяю примножити ваші досягнення і разом прямувати до мети, аби Волинь стала одним із національних осередків королеви спорту – легкої атлетики», – висловив вдячність членам федерації новобраний її президент.

В останньому раунді бюджетних слухань взяли також участь голова Волиньради Григорій Недопад та начальник облвійськадміністрації Іван Рудницький.

Окремим блоком за участі очільників районних рад та військових адміністрацій було узгоджено формат взаємодії як між самими структурами державної і представницької влади на рівні району, так і їхню активнішу співпрацю з громадами на предмет ширшої залученості ОТГ до загальнообласних програм і проєктів у соціально-бюджетній сфері, обслуговуванні доріг місцевого значення та транспортному сполученні, підтримці об’єднаних сил оборони і спорудженні захисних фортифікацій тощо. Окрім того керівництво ОВА та Волиньради прийняли узгоджене рішення щодо фінансової підтримки у наступному році 4-ох районних рад в обсязі 500 тис грн для кожної. Оскільки державної субвенції на їх утримання, яку до того ж щороку скорочують, бракує навіть на оплату праці, це при тому, що штати виконавчих апаратів райрад становлять 5-7 працівників, а оплата праці здійснюється без стимулюючих виплат.

Свої потреби у межах доведених на наступний рік показників, а також додаткові бюджетні запити сьогодні представили і керівники обласних комунальних закладів позашкілля та профтехосвіти. До присутніх зі словами вдячності звернувся голова обласної ради Григорій Недопад: «Хочу подякувати кожному з вас, а також очолюваним вами колективам за навчання та виховання дітей і молоді, а надто в таких непростих умовах. Окреме спасибі за те, що підтримали ініціативу Волиньради, і ми спільно передали нашим захисникам сотні ударних та розвідувальних дронів». Колегу підтримав і начальник ОВА Іван Рудницький.

Своєю чергою голова бюджетної комісії Орест Маховський відзначив результативність і масштабність роботи установ позашкільної освіти: «Попри те, що це лише 4 заклади – центри науково-технічної творчості, еколого-натуралістичного напрямку, національно-патріотичного виховання та мала академія наук – кількість вихованців значна, і важливо, що зростає вона за рахунок залученості дітей із сільських територій». Спільним від керівників усіх цих установ було прохання про збільшення видатків на участь вихованців у загальнодержавних та міжнародних конкурсах, де волинські діти традиційно виборюють призові місця. Також очільниця обласного центру позашкільної освіти Оксана Філіпчук просить допомоги на ремонт покрівлі, керівниця еколого-натуралістичного центру Валентина Остапчук – на заміну котла, потреба у додатковому твердопаливному котлі та ремонті покрівлі є і в центрі національно-патріотичного виховання, туризму та краєзнавства учнівської молоді.

Перед озвученням додаткових бюджетних запитів керівниками закладів профтехосвіти начальник фінансового управління ОВА Ігор Никитюк повідомив, що області уже розподілено додаткову дотацію в обсязі 112 млн грн, 60 з яких буде спрямовано на освітні установи, тож стипендії, видатки на які на початковому етапі планування обласного бюджету без урахування цього державного трансферту були зафіксовані частково, покриються уповні. Серед додаткових потреб, які висловлювали майже усі директори центрів професійної освіти – це асигнування на аварійне відновлення покрівель. Попри те, що у кожному закладі існують спецфонди, які наповнюються за рахунок наданих платних послуг, кошториси ремонту дахів суттєво перевищують власні надходження. Окрім того, ці асигнування використовуються як основне джерело зміцнення навчально-практичної бази: створення нових виробничих майстерень, закупівлі обладнання, ремонтних робіт.

Окремі ЦПО, як от Нововолинський та Колківський, потребують додаткових асигнувань і на облаштування укриттів. Окрім того директорка Колківського центру профтехосвіти Людмила Панасюк наголосила, що з наступного року на базі її освітнього закладу розпочинається активна фаза реалізації спільного проєкту Міністерства освіти та науки та Європейського інвестиційного банку зі створення на Волині одного з 9-ти ресурсно-навчальних центрів. Загальна вартість проєкту на реконструкцію гуртожитку, облаштування виробничої лабораторії та закупівлю техніки й устаткування – понад 7 мільйонів євро. За умовами гранту частка співфінансування обласного бюджету, яку належить забезпечити упродовж 2025-2026 років, становить 20%, тобто 45 млн грн.

Підсумовуючи запити галузі підготовки робітничих кадрів, голова бюджетної комісії Орест Маховський зауважив, що через обмеженість ресурсу обласного бюджету, а також з причин суворого регламентування першочерговості видатків під час дії воєнного стану і наступного бюджетного року не вдасться вирішити проблему ремонту покрівель. Він рекомендує докласти максимум зусиль з пришвидшення передачі майнових комплексів центрів профтехосвіти з державної в обласну комунальну власність. «Я розумію, що процес, який триває з 2016 року, дуже складний і забюрократизований, до того ж Міністерство освіти постійно висуває нові вимоги, але єдиний на найближчу перспективу реальний варіант отримати асигнування на капітальне відновлення дахів – це після передачі майна провести його аудит і реалізувати усе, що не використовується в освітньому процесі», – рекомендує він.

За підсумками бюджетних слухань постійна комісія з питань бюджету, фінансів та цінової політики узагальнить та систематизує озвучені додаткові бюджетні запити обласних комунальних установ та сформує висновки і пропозиції для спільного з ОВА прийняття рішення щодо затвердження остаточного варіанту обласного бюджету на 2025 рік.

Перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук подякував Тетяні Єлісєєвій за багаторічну працю та особистий вагомий внесок у справу збереження сакрального мистецтва.

«Ви надзвичайний професіонал, авторитет якого не викликає сумніву в мистецьких колах. Ви залишаєте по собі великий дружній колектив, неймовірну колекцію ікон та багатий науковий доробок. Від імені обласної ради дякую вам за вашу натхненну працю та постійне прагнення до розвитку», – зазначив Юрій Поліщук. Він також відзначив Тетяну Єлісєєву почесною грамотою Волиньради.

Тетяна Єлісєєва очолювала Музей Волинської ікони понад 30 років. Під її керівництвом заклад став знаним науковим, дослідницьким, просвітницьким центром України, культурним осередком та візитівкою Волині. Тут сформована колекція сакрального мистецтва, яка налічує більше 1500 пам’яток. Щороку на базі закладу проводяться наукові конференції з дослідження волинської школи іконопису.

Тетяна Єлісєєва – автор численних публікацій з дослідження регіональних зразків ікон, декоративної різьби та скульптури. За вагомий особистий внесок у розвиток музейної справи 2012 року їй присвоєно звання «Заслужений працівник культури України».

Тривають бюджетні слухання з формування обласного кошторису на наступний рік, участь у яких взяли голова Волиньради Григорій Недопад та його заступники, депутати та очільники профільних управлінь ОВА.

Свої потреби сьогодні відстоювали керівники обласних комунальних освітніх установ, а саме: спецшкіл, навчально-реабілітаційних центрів, профільних і спеціалізованих ліцеїв та коледжів. Голова бюджетної комісії Орест Маховський зазначив, що досі залишається нерозподіленими з державного бюджету освітня субвенція та додаткова дотація на підтримку закладів охорони здоров’я і освіти, що ускладнює планування. «Передбачені державною і несподівані асигнування на галузь освіти – це цільові трансферти на облаштування укриттів, протипожежну сигналізацію, з якою є проблеми практично в кожній установі, шкільні автобуси та реконструкцію харчоблоків, тож закликаю керівників активно працювати за цими напрямками з Міністерством освіти і науки. Але оскільки це передбачає співфінансування в обсязі 30% від загальної вартості проєкту з обласного бюджету, наполегливо прошу узгоджувати свої наміри з головним розпорядником та фінансистами, аби врахувати наші бюджетні спроможності. І загальна ситуація, і стан обласного бюджету на наступний рік суттєвих поліпшень не зазнали, тому, очевидно, доведеться визначатися з пріоритетами », – звернувся він до присутніх.

Отож за інформацією головного розпорядника бюджетних коштів – управління освіти і науки, на 2025 рік для установ обласного підпорядкування передбачено 825 мільйонів бюджетних асигнувань, що лише на 1,6% більше, аніж цьогоріч. Левова частка – це видатки на захищені статті – оплату праці, компослуг й енергоносіїв. 19 млн грн забракне на господарчу діяльність, в тому числі й пальне для генераторів, якими всі установи обласного підпорядкування забезпечені завдяки донорській міжнародній підтримці. Додатково потрібно 3 млн на фінансування 3-х цільових обласних програм. Окрім того видатки на харчування передбачені лише на 8 місяців, нестача – 17,5 млн грн. Щодо останнього, то головний фінансист Ігор Никитюк зауважив, що, як і цьогоріч, проблему буде залагоджено головним розпорядником в межах перерозподілу видатків на цю потребу, оскільки відвідуваність учнів упродовж навчального року не є стовідсотковою, а ситуація в енергосистемі подекуди змушує до дистанційного навчання. Та найоб’ємніша і найгостріша додаткова потреба в обсязі 54 млн грн стосується невідкладних аварійних робіт, здебільшого дахів, тепломереж та укриттів.

Керівники 5-ти обласних спеціальних шкіл та двох навчально-реабілітаційних центрів для дітей з особливими потребами різних нозологій зазначали, що нестачу асигнувань на матеріали і предмети вирішують за допомогою спонсорів та благодійників, з харчуванням допомагають фермери, а в окремих – власні підсобні господарства. Натомість просять надати асигнування на невідкладні відновлювальні роботи, серед таких називають облаштування укриттів і заходи з доступності, утеплення фасадів та реконструкцію аварійних котелень. Голова обласної ради Григорій Недопад також додає критичну необхідність у демонтажі аварійних будівель на території Крупівського НРЦ: «Зрозуміло, бюджетних коштів бракує, але там напівзруйновані приміщення ще позаминулого століття. Це становить небезпеку для вихованців. Тому ми шукаємо рішення як дати цьому раду».

Проаналізувавши сплановані головним розпорядником для користувачів кошти, член бюджетної комісії Володимир Бондар звернув увагу на нерівномірність їх розподілу між однотипними освітніми закладами, що на думку депутата, може свідчити про упередженість щодо окремих з них. «Я не вперше закликаю управління освіти більш тісно і якісно комунікувати з керівниками установ, аби не створювати напруги». Загалом же депутат пропонує вдатися до посилення контролю з боку депутатського корпусу за бюджетною дисципліною, оскільки одноосібні популістські рішення попередньої керівної команди ОВА призвели до майже патових ситуацій з бюджетним фінансуванням окремих проєктів.

Профільні та спеціалізовані ліцеї, окрім потреби у завершенні вже розпочатих або нагальних робіт, заявили і про необхідність додаткових видатків на спеціалізований відповідно до профілізації інвентар та інфраструктуру. До прикладу, володимирський спортивний ліцей потребує штучного покриття на футбольне поле, оскільки у міжсезоння змушений орендувати майданчики для тренувань. Ще цього року просять фінансування у науковому ліцеї, тут за зекономлені власні кошти придбали сонячні панелі і потребують бюджетного ресурсу для їх монтажу. Григорій Недопад пропонує комунальним установам з достатньо великою площею покрівель замислитися над встановленням альтернативних джерел енергії. «Думаю, слушно буде ініціювати створення обласної цільової програми і стимулювати зусилля наших закладів. Це дозволить не тільки суттєво ощадити на енергоносіях, а й заробляти. Бо надлишок енергії можна продавати у мережу, або ж іншим нашим комунальним підприємствам, які не мають технічної можливості встановити сонячні колектори», – зауважує він.

Спільною проблемою для фахових коледжів є нестача прогнозованих на наступний рік бюджетних асигнувань на соціальні стипендії. «Цього року більш як на 40% зросла кількість студентів пільгових категорій, і така тенденція, переконаний, лише зростатиме», – аргументує директор Володимирського педколеджу Микола Савельєв. І оскільки майже усі ці освітні заклади засновані 80-100 років тому, практично для кожного вкрай актуальна проблема аварійних покрівель, яку через обмеження дії воєнного стану не вдається вирішити третій рік поспіль, і з кожним роком вартість таких робіт суттєво зростає. В окремих випадках зволікати більше не можна через значний обсяг руйнувань. Тож рішення шукатимуть в тому числі й за рахунок грандів та співпраці з громадами.

Волинь вперше прийняла всеукраїнський чемпіонат фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» з дзюдо серед юнаків та дівчат 2011 року народження та молодших. Учасників змагань привітав заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.

Повправлятися у бойовому мистецтві з усіх регіонів прибули понад 150 юнаків і дівчат, більшість із яких – діти правоохоронців, військовослужбовців та ветеранів.

«Те, що до участі у цих змаганнях долучилися діти із прифронтових територій – Сумської, Полтавської, Миколаївської областей та ті, які виїхали з тимчасово окупованих територій, свідчить, що кожен з них – справжній воїн. Адже попри складну ситуацію в їхніх областях, попри постійні тривоги, вони продовжують розвиватися, займатися спортом та відточувати мистецтво двобою. Вірю, що кожен з юних учасників цих змагань буде переможцем. І не лише на татамі, а в щоденному житті», – звернувся до учасників змагань Григорій Пустовіт.

Всі переможці та призери Динаміади були відзначені призами від БО «БФ «Фонд національного розвитку» та ексклюзивною атрибутикою від ФСТ «Динамо» України.

В Луцькому центрі професійно-технічної освіти компанія з пошиття жіночого одягу Jasmin Lingerie обладнала «Лабораторію підприємства легкої промисловості». У відкритті сучасного навчально-практичного осередку взяв участь і голова обласної ради Григорій Недопад.

Як розповіла генеральна директорка компанії Олена Очеретна, на швейному підприємстві працює більше 500 співробітників. «Єдиний фактор, який потрібен для розвитку підприємств легкої промисловості – це людський ресурс, зокрема, швачки. Ми інтенсивно розвиваємось та нарощуємо об’єми, отже в перспективі нам потрібні кваліфіковані працівники, знайомі з сучасними технологіями виробництва», – каже керівниця. Вона додає, що саме Луцький центр професійно-технічної освіти – один із найпотужніших закладів з підготовки спеціалістів для галузі легкої промисловості. Тож саме в цьому закладі підприємство обладнало новітню лабораторію, де учні здобуватимуть практичні навички. «Ми вклали кошти та обладнали лабораторію високотехнологічним обладнанням, яке використовуємо на виробництві. Крім того, розробили промоційну кампанію задля популяризації професії швачки та набрали повний курс на цю спеціальність», – розповіла Олена Очеретна.

Григорій Недопад зазначив, що робітничі кадри – це найбільший сьогодні запит роботодавців і основна складова економіки. «Ми маємо вже в школі працювати із дітьми, пояснювати їм, що професія швачки – престижна і високооплачувана, що це дає їм можливість бути творцями, дизайнерами. Те ж стосується й інших спеціальностей. І те, що таке потужне підприємство вкладає кошти в навчальні центри, допомагає навчити дітей та після випуску забезпечує їх роботою – чудовий приклад співпраці бізнесу та освітнього закладу», – переконаний голова Волиньради.

Круглий стіл на тему «Актуальні питання ведення мисливського господарства в умовах воєнного стану» відбувся у Волиньраді. Участь в обговоренні взяли депутати обласної ради, користувачі мисливських угідь та лісівники.

Голова постійної комісії з питань екології, раціонального використання природних ресурсів Юрій Ройко нагадав, що на останній сесії були надані мисливські угіддя 12-ти користувачам, а саме обласній і міськрайонним організаціям УТМР. «Проте і серед депутатського корпусу, і в суспільстві неоднозначне ставлення до питання відновлення полювання в умовах воєнного стану. Тому маю надію, що сьогоднішня зустріч у певній мірі понизить напругу в соціумі щодо актуальності ведення мисливського господарства загалом і полювання під час війни зокрема», – наголосив він.

Начальник Північно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства Сергій Чуприна зауважив: не зважаючи на воєнний стан, мисливське господарство все ж повинно вестися. «Сьогодні діє заборона на проведення полювань, в тому числі й щодо регулювання чисельності шкідливих видів тварин, таких як лисиця , якає також рознощиком сказу, та дикого кабана, який часто є носієм африканської чуми. Усе це несе неабияку загрозу як місцевому населенню та їх господаркам, так і економіці регіону в цілому. Адже у випадках спалахів цих небезпечних хвороб, запроваджуються жорсткі карантинні обмеження аж до мораторію на експорт зернових», – підкреслив він.

Сергій Чуприна розповів, що на Волині поголів’я лисиці на сьогодні перевищує допустиму норму у 5 разів, і уже зареєстровано чисельні випадки сказу, в геометричній прогресії зростає й поголів’я дикого кабана. З огляду на це він наголошує на важливості рішення про надання мисливських угідь у користування, адже саме єгерська служба користувачів і покликана регулювати популяцію дикого звіра.

В доповнення депутат Володимир Бондар зазначив, що в державі наразі триває реформа лісового та мисливського господарства, однак вона мало торкається саме питань ведення мисливства. «Сьогодні немає чіткого визначення державної єгерської служби, її функції дуже скорочено, а це унеможливлює виконання усіх поставлених перед нею завдань. Тому надія сьогодні в основному покладається саме на єгерські служби користувачів мисливських угідь різних форм власності. Ми сьогодні не говоримо про полювання, а лише про ведення мисливського господарства і здійснення відповідних функцій, зокрема й щодо регулювання популяції тварин. А тому варто подбати про системні заходи, що дозволять врегулювати ситуацію», – наголосив депутат.

Голова екологічної комісії Юрій Ройко додав, що окрім відстрілу не менш важливим є і питання проведення пероральної імунізації тварин, яку також має здійснювати єгерська служба.

Крім того, Володимир Бондар акцентував увагу присутніх, що неконтрольоване збільшення популяції диких тварин та погіршення епізоотичної ситуації на території України, може також стати перешкодою у євроінтеграції. «Європейська спільнота, що опікується питаннями екології, стурбована цією ситуацією, особливо б’ють на сполох країни-сусіди. Ця проблема може потягнути за собою й колапс в економіці, адже є небезпека заборони експорту сільгосппродукції з території нашої держави», – підкреслив він.

У підсумку учасники дискусії рекомендували користувачам мисливських угідь та представникам громадськості направити відповідні листи зі своїми пропозиціями та аргументами до Північно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, яке узагальнить їх та ініціює розгляд питання відновлення епізоотичного благополуччя на засіданні Ради оборони області.

До порядку денного засідання постійної комісії обласної ради з питань використання майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області було внесено 10 питань.

Щорічний звіт директорів закладів обласного підпорядкування – обов’язкова умова контракту, а незатвердження результатів діяльності профільною депутатською комісією є підставою для припинення трудових відносин з таким керівником. Із позитивним висновком членами майнової комісії було проаналізовано, зокрема, річні звіти очільників обласної бібліотеки для дітей, Нововолинського центру професійної освіти, Волинської ОДЮСШ, Руденського і Голобського психоневрологічних інтернатів, Центру по здійсненню соціальних виплат, а також академічного обласного музично-драматичного театру.

А от генеральна директорка обласне ТМО захисту материнства і дитинства Ірина Горавська звітувала про результати своєї діяльності за останніх 5 років, оскільки у середині грудня завершується термін дії її контракту. Одноголосно схваливши звіт, члени профільної комісії також рекомендували голові обласної ради Григорію Недопаду розглянути питання продовження терміну дії контракту з Іриною Горавською ще на 5 років.

Окрім того очільнику Волиньради профільна комісія радить увільнити від виконання обов’язків директора обласного навчально-курсового комбінату методиста цієї комунальної установи Вікторію Яворську, натомість, до призначення керівника за результатами конкурсного відбору, покласти виконання обов’язків директора на майстра виробничого навчання комбінату Валерія Яковлева.

Також депутати підтримали клопотання обласної психіатричної лікарні та ТМО захисту материнства і дитинства та рекомендують сесії обласної ради дозволити цим медзакладам не спрямовувати 50% коштів від оренди приміщень до обласного бюджету, а в повному обсязі використовувати їх на потреби своїх установ.

До Дня якості управління Державної служби якості освіти у Волинській області провела VІ щорічний круглий стіл «Забезпечуємо якість освіти разом».

У засіданні взяли участь перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук, керівники органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та органів управління освітою, директори закладів дошкільної, загальної середньої і позашкільної освіти.

«Нині в освітньому процесі не найкраща ситуація – спершу пандемія Covid-19, зараз переживаємо повномасштабне вторгнення. Це негативно вплинуло на якість освіти в цілому та безпосередньо на учнів. Тож на цьому дискусійному майданчику ви, педагоги, маєте обмінятися думками та спільно напрацювати рішення, які зможуть позитивно вплинути на освітній процес», – зазначив Юрій Поліщук.

Під час круглого столу учасники обговорили питання якості освіти в умовах воєнного стану, визначили критерії ефективності освітніх закладів. Також поділилися інструментами та процедурами, які сприяють підвищенню якості освіти та освітньої діяльності у громадах, та проаналізували головні трансформації у сфері освіти.

Під час чергового етапу бюджетних слухань депутати, фінансисти та розпорядники бюджетних коштів проаналізували видатки закладів, підпорядкованих службі у справах дітей та департаменту соціальної політики. Участь у засіданні взяли голова Волиньради Григорій Недопад та його заступники – Юрій Поліщук та Григорій Пустовіт.

На утримання притулку для дітей, що у Рожищах, та обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей на наступний рік передбачено 17,4 млн грн, що на 3% більше, ніж цьогоріч. Левова частина витрат– на оплату заробітної плати та енергоносії. Очільник притулку Леонід Хведчак зазначив, що потребує додаткових асигнувань на ремонт покрівлі, систем тепло- і водопостачання, заміни підлоги на першому поверсі. Також просить ввести в штат закладу 0,5 ставки юриста і встановити доплату для нічних чергових. «Штат вибудуваний так, що на ніч з дітьми лишається 2 нянечки. Буває таке, що одна із них їде з хворою дитиною в лікарню, а друга в тривогу має вивести в укриття 40 дітлахів. Це важко», – підтверджує начальниця служби у справах дітей Алла Онищук. «Це актуальне питання, особливо в зимовий період. Проведіть розрахунки щодо необхідних сум коштів та подайте їх. При формуванні бюджету проситимемо врахувати це», – зазначив голова бюджетної комісії Волиньради Орест Маховський. Додатковий бюджетний запит центру соціально-психологічної реабілітації дітей стосується збільшенням коштів на харчування, а також введення у штат посад помічника вихователя та оператора пральних машин.

На утримання 5 психоневрологічних інтернатів та Луцького геріатричного пансіонату у 2025 році передбачено 146 млн грн. Керівники закладів озвучують декілька спільних проблем – це низькі зарплати працівників та нестача кадрів.

«В нашому закладі працюють дипломовані фахівці, лікарі, які опікуються лежачими хворими, і нам потрібно їх втримати на робочих місцях. Зарплата в місцевих лікарнях вдвічі вища ніж у нас, тому просимо знайти можливості підвищити оплату праці», – зазначає директорка Горохівського психоневрологічного інтернату Юлія Ковальчук. Додатково вона просить передбачити кошти на облаштування підіймальної платформи для людей з обмеженими можливостями та співфінансування на участь в українсько-польському проєкті з облаштування майстерні. Ще одна проблема – це недостатнє забезпечення коштами на купівлю засобів особистої гігієни. «Велика частина наших підопічних прикута до ліжка. Дякуючи різним фондам та благодійним організаціям, ми знаходимо необхідні для них підгузки, але коштів на ці потреби не вистачає», – каже директорка Луцького геріатричного пансіонату Алла Гнатюк. Усі інтернатні установи наступного року продовжуватимуть роботи з облаштування укриттів.

Голова постійної комісії з питань екології, раціонального використання природних ресурсів Юрій Ройко закликав керівників закладів звернути увагу на ремонт систем водовідведення, каналізування та очисних споруд, оскільки в програмі «Екологія 2023-2026» на ці потреби можуть передбачатися кошти. Так, за цією програмою в наступному році передбачено 3 млн грн на завершення ремонту каналізаційної мережі та очисних споруд у Берестечківському психоневрологічному інтернаті та на поточний ремонт насосу із заміною каналізаційних труб для Луцького геріатричного пансіонату.

Про це йшлося сьогодні під час оперативної наради на чолі з начальником ОВА Іваном Рудницьким. Долучилися також голова Волиньради Григорій Недопад, керівники районних рад та адміністрацій, лідери громад, очільники правоохоронних органів, силових та військових відомств, а також окремих структурних підрозділів облвійськадміністрації.

Вимога, яку ставить новопризначений начальник ОВА, – це достатня кількість укриттів для цивільного населення та наявність систем оповіщення у громадах. Із доповідей очільників районних військових адміністрацій випливає, що в середньому наявних захисних споруд цивільного захисту, переважна більшість з яких найпростіші, вистачить, аби прихистити третину мешканців, решта використовуватиме у разі потреби власні підвали. Що ж до автоматизованих систем оповіщення, то у більшості громад вони відсутні, натомість для масового оповіщення про небезпеку використовуються чат боти та групи у месенджерах. Щоправда значна кількість громад уже замовила проєктно-кошторисну документацію та передбачила асигнування на встановлення автоматизованого оповіщення. Іван Рудницький наголосив на наявності вказівників до укриттів, самі вони повинні бути відчиненими і мати найнеобхідніше, зокрема, питну воду. Він також зазначив, що питання цивільного захисту є першочерговим завданням голів громад, а у разі недопрацювань, які призведуть до жертв, надаватиметься юридична оцінка. Одночасно очільник ОВА подякував лідерам громад та районів за їх посильний внесок у справу захисту об’єктів критичної енергетичної інфраструктури.

Також було проаналізовано ситуацію зі встановленням в освітніх закладах, відповідно до вимог урядової постанови від 2023 року, тривожної кнопки з виведенням сигналу на централізований пульт охорони. За словами заступника начальника управління поліції охорони в області Олександра Римарука, такими вже обладнано 93% шкіл, але тільки 43% дитсадків. У контексті ж забезпечення закладів освіти фізичною охороною пропонується працевлаштовувати на ці вакансії ветеранів.

До слова, Іван Рудницький представив сьогодні свого радника з питань ветеранської політики. Ним став депутат обласної ради, засновник ГО «Спілка ветеранів українсько-російської війни», військовослужбовець, який з 2022 по 2024 рік ніс службу у лавах 100-ї ОМБР, Андрій Козюра. Голова ОВА також повідомив, що в області вже створено управління у справах ветеранів: «Зараз ми визначаємося з керівником цього підрозділу, тому закликаю ветеранські організації та спільноти надати свої пропозиції щодо кандидатури».

Під час наради також стали відомі оновлені правила визнання підприємств критичними та умови бронювання працівників. За словами керівниці профільного департаменту Вероніки Бальбузи, основними підставами для надання статусу критичності є відсутність заборгованості зі сплати податків і здорів та оплати праці, а розмір середньої за квартал зарплатні повинен становити не менше 20 тисяч гривень (виняток державні і комунальні установи, де рівень заробітку лишається у межах 12 600).

На завершення до голів громад із проханням про інформаційну підтримку та до волинян із закликом виконати конституційний обов’язок зі сплати податків звернувся головний податківець області Сергій Лисеюк. За його твердженням, кожен 7 мешканець області, а це 155 тисяч фізичних осіб, мають заборгованість зі сплати податку на нерухомість та майно. Він нагадав, що у разі накопичення податкової заборгованості понад 3 тисячі гривень, настане адміністративна відповідальність.

В останню суботу листопада українці вшановують жертв комуністичного геноциду.

На Замкову площу запалити свічку пам’яті та схилити голови у хвилині мовчання і молитві про мільйони людських життів, які Україна втратила через Голодомор, прийшли цілі родини, громадські активісти і духовенство, військові та правоохоронці, представники влади різних рівнів. Волиньраду представляв заступник голови Григорій Пустовіт.

Панахиду за невинними жертвами звершив митрополит Луцький і Волинський Михаїл. За традицією на завершення церемонії вшанування присутні виклали на площі символічний хрест з лампадок та колосся та поклали квіти до пам’ятника на честь розстріляних в’язнів Луцької тюрми.

Масовими штучними голодами у 20-х, 30-х та 40-х роках радянський режим намагався упокорити Україну. Тоді загинуло майже 4 мільйони людей, а втрати ненароджених українців склали понад 6 мільйонів. У 2006-му Верховна Рада України визнала Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу. Знадобилося майже 20 років і повномасштабне вторгнення рф, щоб парламенти тридцяти країн також пристали на визнання Голодомору 30-х років геноцидом українства.

Трагічні події, які нині переживає Україна, лише утверджують: ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – гідно вшановані.