Розвиток центрів з надання адмінспослуг в громадах обговорили представники асоціацій місцевого самоврядування під час круглого столу, організованого за за підтримки шведсько-української програми Polaris «Підтримка багаторівневого врядування в Україні». До дискусії долучилися голова Волиньради, віцепрезидент з регіональної політики Української асоціації районних та обласних рад Григорій Недопад і народний депутат України Вячеслав Рубльов.

У березні-квітні програма Polaris у межах ініціативи «Діалог асоціацій як основа багаторівневого врядування» провела дві тематичні зустрічі з членами правлінь всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування. Тож у продовження цієї співпраці під час круглого столу йшлося про діяльність ЦНАПів в частині інтеграції ветеранських та адміністративних послуг.

«Якщо раніше для ЦНАПів та місцевої влади було актуальним запровадження кількості послуг та їх якість, то зараз перед ними постав новий виклик – зробити ЦНАП доступним та інклюзивним в першу чергу для ветеранів та ветеранок», – зазначив Григорій Недопад. За словами експерта програми Polaris Ігоря Добка, в ЦНАПах пріоритетними повинні бути адміністративні послуги соціального характеру, послуги для ВПО та ветеранів, а також реєстраційні, пенсійні, податкові та паспортні. Крім того, потрібно передбачити мобільні рішення, такі як виїзні сервіси, що значно спростить доступ до послуг ЦНАПу для мешканців віддалених сіл в громадах.

«У профільному Комітеті Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування ми з колегами працюємо над тим, аби створити законодавче підґрунтя для розширення послуг у ЦНАПах. Зокрема, продовжуємо напрацьовувати рекомендації для відповідних міністерств з усунення нормативно-правових колізій і передачі послуг на місця, адже центри надання адміністративних послуг залишаються важливою точкою взаємодії держави з громадянами», – підсумував Вячеслав Рубльов.

Результат трирічної роботи оглянули голова обласної ради Григорій Недопад разом із депутатами – Юрієм Ройком та Володимиром Бондарем, а також із очільниками соціальних закладів області.

Останні 15 років півстолітня каналізаційно-очисна система через зношеність практично не виконувала своєї фукнкції. Через це, розповідає директор психоневрологічного інтернату Віталій Клемба, всі нечистоти йшли просто в Стир. «В 2021-му році зробили проєкт очисних споруд та звернулися за фінансуванням в обласний екологічний фонд. Завдяки депутатам обласної ради та голові Григорію Недопаду в 2023 році ми отримали перший транш коштів в сумі 1 млн 119 тис грн. Впродовж наступних 2-х років нам виділили 5 млн 329 тис грн», – розповів Віталій Клемба.

За ці кошти в інтернаті повністю замінили каналізаційні мережі та встановили сучасну систему очистки стічних вод. «Вона має потужність 45 куб. м., в той час як стоки інтернату – 40-42 куб. м. Завдяки якісній системі фільтрації, воду можна використовувати як технічну, вона не несе жодної шкоди навколишньому середовищу», – стверджує директор інтернату.

Крім того, Віталій Клемба презентував новостворений центр організації дозвілля та реабілітації. Приміщення звели з нуля. «Усі роботи ми проводили власними силами і залучили лише кошти благодійників. В центрі буде працювати психологічна служба, кулінарна і швейна майстерні, дві студії – дизайну та «Церковне слово», а також гурток «Аматорське мистецтво», – розповів Віталій Клемба. На території закладу працівники також власними силами провели благоустрій, аби створити затишок і комфорт для підопічних інтернату.

Голова Волиньради спільно з депутатами долучилися до засідання президії ради обласної організації профспілки працівників соціальної сфери України, під час якої обговорили питання оплати праці молодшого персоналу соцзакладів. За словами директорки Луцького геріатричного пансіонату Алли Гнатюк, молодші працівники у психоневрологічних інтернатах виконують функції підтримки та догляду за підопічними, а також допомагають у веденні підсобного господарства. Також вони допомагають підопічним у виконанні процедур особистої гігієни, харчуванні, переодяганні, створюють комфортне середовище та організовують дозвілля. Проте їхня робота найменш оплачувана – люди отримують мінімальну заробітну плату. Депутат Володимир Бондар запропонував, аби представники профспілки сформували звернення та направили його на розгляд обласної ради.

«Серед нас немає тих, хто б не підтримав таке звернення. Ми всі виступаємо за те, аби робота соціальних працівників, а особливо молодшого персоналу, гідно оплачувалась. Що ж до змін, які відбулися в Берестечківському психоневрологічному інтернаті, то саме завдяки таким працівникам соціальної сфери інтернатні установи розвиваються та підвищують рівень надання послуг для своїх підопічних», – зазначив Григорій Недопад.

Ці та інші теми стали предметом обговорення під час традиційної щопонеділкової оперативної наради під керівництвом начальника ОВА Івана Рудницького. Участь у засіданні взяв голова Волиньради Григорій Недопад.

Як зазначила директорка департаменту соціального захисту ОВА Оксана Гобод, з 16 червня вступають в силу законодавчі зміни, покликані вдосконалити порядок надання соціальних послуг, зробити систему більш прозорою та доступною. Зокрема, новаціями запроваджується: вирішення індивідуального випадку отримувача соціальних послуг; створення мультидисциплінарних команд для посилення якості надання соцпослуг на місцях; фізичний супровід осіб з інтелектуальними, моторними, психічними порушеннями; класифікація надавачів послуг; державний стандарт надання соціальних послуг, а також деталізовано відповідальність за порушення законодавства у цій сфері. Вона також зауважила, що відповідно до новацій до кінця цього року надавачі соціальних та реабілітаційних послуг – комунальні та державні установи повинні бути трансформовані у некомерційні підприємства.

Окрім того, очільниця управління у справах ветеранської політики Віта Прокопчук доповіла про результати узгодження з громадами проведення оздоровчої кампанії для членів сімей загиблих (померлих) захисників, зниклих безвісти, звільнених з полону, а також та для осіб з інвалідністю внаслідок війни, ветеранів та діючих військовослужбовців. На цю мету в обласному бюджеті цьогоріч передбачено понад 6,5 млн грн, а послугою скористаються майже пів тисячі осіб зазначених категорій. Посадовиця зазначила, що на сьогодні відповідні місцеві програми із організації такого відпочинку існують у 16 громадах, ще частина ОТГ запровадять їх найближчим часом.

Аби забезпечити норматив прибуття на гасіння пожежі у будь-який населений пункт в межах 20 хвилин, в області необхідно сформувати ще 7 підрозділів місцевої пожежної охорони та укомплектувати особовим складом ще три існуючих, які припинили роботу через мобілізацію дружинників-пожежних. Про це повідомив начальник ГУ ДСНС України у Волинській області Мирослав Дем’янчук. Він запевнив, що його відомство готове забезпечити такі місцеві формування відповідною технікою та навчити персонал. За словами головного волинського рятувальника, минулоріч громадам було передано понад півсотні одиниць пожежної техніки. Загалом в області налічується 117 місцевих та добровільних пожежно-рятувальних підрозділів, які упродовж року здійснили понад 750 виїздів на ліквідацію пожеж.

Участь у роботі Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань посилення соціального захисту постраждалих від аварії на Чорнобильській атомній електростанції та контролю за використанням радіаційно забруднених територій взяли заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт, а також народна депутатка України Ірина Констанкевич.

Під час засідання члени комісії обговорили процедуру підтвердження статусу особи, що постраждала від Чорнобильської катастрофи, питання посилення соціального захисту відповідних категорій населення, проведення дозиметричної паспортизації населених пунктів і територій.

«Найбільше людей, в тому числі й мешканців Волинської області, непокоїть питання щодо чіткої ідентифікації тих, хто проживає на забруднених територіях та підтвердження статусу постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», – зазначив Григорій Пустовіт. Зокрема, це проблема стосується жителів шести областей України: Волинської , Рівненської, Житомирської, Київської, Чернігівської та Сумської.

Народні депутати підтримали рішення про збереження соціальних гарантій для постраждалих від Чорнобильської катастрофи та про проведення дозиметричної паспортизації забруднених територій після завершення воєнного стану.

Дозиметрична паспортизація востаннє проводилась у 2012 році, зараз цю процедуру застосують в 927 населених пунктах.

На Волині розпочав роботу всеукраїнський освітній форум, приурочений до 25-річчя прийняття Закону України «Про позашкільну освіту». Участь у ньому взяли голова обласної ради Григорій Недопад, парламентарі Ірина Констанкевич та Вячеслав Рубльов, президентка Міжнародної асоціації позашкільної освіти Олена Биковська, а також представники мережі позашкілля з усіх регіонів України.

Відкриваючи презентаційну панель, модераторка форуму, керівниця Волинського центру позашкільної освіти, депутатка обласної ради Оксана Філіпчук зазначила, що позашкільна освіта – один із важливих складників освітньої системи держави, оскільки – це цілеспрямований та поглиблений процес оволодіння систематизованими знаннями про природу, культуру, людину, суспільство, технології. «Але новий час вимагає оновлення траєкторії руху позашкілля. Напрацювання нових ідей, планів мають стати надбанням і нашого Форуму», – націлила вона колег.

З вітальним словом до присутніх звернувся голова Волиньради Григорій Недопад, висловивши сподівання, що авторитетне представництво форуму зуміє напрацювати відповідь на виклики, які нададуть цій сфері ще більш якісний і динамічний вектор розвитку. «В системі позашкілля області займається понад 15 тисяч дітей, працюють потужні педагогічні, інтелектуальні колективи, якими ми дуже пишаємося. Кожен рік – це яскрава сторінка перемог у різноманітних вітчизняних та міжнародних конкурсах. Досягнення волинського позашкілля підтверджено високим статусом і на національному рівні. Дякую усім керівникам за працю. Обласна рада і надалі підтримуватиме вас не лише словом, дією, а й коштами обласного бюджету», – запевнив Григорій Недопад.

Народна депутатка України, перша заступниця голови парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Ірина Констаткевич зауважила, що модернізація українського позашкілля повинна фокусуватися на поствоєнний період на євроінтеграцію. «Одна з головних тем, які обговорюються сьогодні в Європарламенті, – це освіта і розвиток дитини, бо це – майбутнє кожної країни. Тому така важлива галузь знань як позашкілля повинна бути вписана не лише у вітчизняний, а і європейський контекст. Тож очікую, що резолюції форуму щодо статусу, вимог і візійності нашого позашкілля будуть адресовані і Верховній Раді», – висловила сподівання парламентарка.

«Дякую, що у нелегкий час війни ви працюєте і демонструєте вражаючі результати. Позашкілля – це про розвиток наших дітей, їхнє інтелектуальне, естетичне і духовне зростання. А у перспективі – і якісне майбутнє держави. Впевнений, що разом ми зробимо усе, щоб наша країна була процвітаючою», – доєднався у режимі онлайн до слів подяки тим, хто вчить і тим, хто вчиться народний депутат Вячеслав Рубльов.

Голова Волиньради та парламентарі також відзначили кращих працівників позашкілля грамотами і подяками.

Під час низки дискусійних панелей учасники форуму обговорять, які зміни потрібні та перспективи розвитку позашкільної освіти, оцінять її нормативно-правове і наукове забезпечення, а ще функціонування внутрішньої системи якості освіти, проаналізують виклики, що стоять перед громадами, для більш гнучкого та адаптованого розвитку позашкілля до місцевих потреб, співпрацю з закладами вищої освіти та інші актуальні теми.

У змаганнях взяли участь 17 команд з усіх куточків України. Привітали спортсменів заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт та начальник Волинського прикордонного загону Богдан Ігнатюк.

«Сьогоднішній чемпіонат – це ще одна нагода проявити всю свою професійну майстерність. Адже витривалість, швидкість реакції, метикуватість, вміння бездоганно орієнтуватися – визначальні у вашій роботі. Бажаю кожному учаснику показати найкращий результат», – звернувся до команд Григорій Пустовіт.

Востаннє такі змагання проводили ще у 2019 році. Турнір має на меті перевірити й закріпити вміння прикордонників орієнтуватися на місцевості, що дуже важливо під час виконання завдань з охорони державного кордону. За умовами турніру команди за допомогою лише карти та компаса повинні як найшвидше знайти задані контрольні пункти на місцевості. Перемагав той, хто знаходив найкоротший шлях.

Богдан Ігнатюк подякував прикордонникам за участь, особливо відзначив тих, хто приїхав на ці змагання із бойових частин. «Ми цінуємо, що ви знайшли можливість долучитися до чемпіонату. Сподіваюся, що за час змагань ви зможете відпочити, перезавантажитись, аби знову стати на захист українського кордону», – звернувся до учасників очільник Волинського прикордонного загону.

За результатами чемпіонату перше місце здобула команда Східного регіонального управління, друге – 7 прикордонний Карпатський загін, а третє вибороли військовослужбовці 6 Волинського прикордонного загону.

До 650-річчя заснування Луцької римо-католицької дієцезії в Луцьку стартувала міжнародна конференція «Міжконфесійні відносини в Україні: історія та сучасність», до роботи якої долучились заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт, заступниця Луцького міського голови Ірина Чебелюк, Генеральна консулка Республіки Польща в Луцьку Анна Новаковська, а також науковці, історики, краєзнавці.

У вітальному слові Григорій Пустовіт зазначив, що впродовж всієї історії на Волині завжди була представлена велика різноманітність релігійних конфесій. «Під час радянщини, ми жили в країні, де не було жодної історії – ні православної, ні католицької, ні протестантської. Була одна ідеологія і один погляд. Тому сучасні дослідження історії діяльності релігійних громад в Луцьку та на Волині такі цінні. Адже Луцьк завжди був відкритим містом для тих, хто мав свої погляди, вірування, і тут мирно уживалися представники різних конфесій», – зазначив посадовець.

Під час конференції науковці дослідять історію та розвиток католицької церкви на Волині та Львівщині, становлення української греко-католицької церкви, міжетнічні суперечки, діяльність інституту капеланства у міжвоєнний період, а також міжконфесійні відносини в Україні на тлі епох.

Міжнародна богословська наукова конференція з такою назвою розпочала роботу у Волинській православній богословській академії. На запрошення митрополита Луцького і Волинського Михаїла участь у формі взяв і заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.

Під час конференції священнослужителі та науковці з України, Греції, США, Канади та інших країн обговорять духовні і соціальні виклики, які стоять перед сучасною Україною, та спробують віднайти богословські й практичні відповіді на них.

У своєму вітальному слові Григорій Пустовіт наголосив на важливості місії церкви та духовенства в повсякденному житті українців. «Люди йдуть до вас за розрадою, за порадою, за молитвою. Йдуть за допомогою, коли треба знайти себе, своє місце в світі. Особливо це актуально в час війни, а також після її закінчення. Усіх нас чекає велике випробування, адже війна лишає страшні шрами на серці і в душі кожного. І ми маємо знайти можливість допомогти з цим упоратися. Тому поряд з психологами, реабілітологами та лікарями мають працювати й священники», – зазначив Григорій Пустовіт.

Під час форуму учаснирки розглянуть аспекти місії Церкви у зціленні ран війни, обговорять проблеми єдності українського Православ’я, вивчать роль інституту християнської сім’ї у терапії післявоєнного українського суспільства, проаналізують актуальні питання клінічного душпастирства та посттравматичної реабілітації зранених війною, а також питання інституту військового капеланства.

З нагоди 164-их роковин від дня перепоховання Тараса Шевченка біля його пам’ятника в Луцьку відбулася панахида, у якій взяли участь заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт, представники влади міста, громадськість та духовенство.

Тарас Шевченко помер 10 березня 1861 року та був похований на Смоленському кладовищі у Санкт-Петербурзі. Проте ще за життя поет мріяв про «тихе пристанище і спокій коло Канева». Тож, згідно із його заповітом, прах Кобзаря доправили до Києва, а звідти до Канева, де і перепоховали на Чернечій горі.

Священнослужителі відслужили панахиду за Великим сином українського народу. Потому присутні поклали квіти до підніжжя пам’ятника Кобзарю.

До 11-их роковин Волноваської трагедії біля пам’ятного фотостенду «Герої Небесної Сотні – Загинули за єдність України» відбулися скорботні заходи.

Щороку 22 травня волиняни вшановують захисників, полеглих під Волновахою, а також усіх воїнів, котрі загинули в боротьбі за незалежність і територіальну цілісність України за роки російсько-української війни. Пом’янути Героїв прийшли родини загиблих, їхні побратими, представники громадськості, правоохоронних органів, духовенства та влади. Від імені Волиньради участь у жалобній церемонії взяв заступник голови Григорій Пустовіт.

На світанку того травневого дня неподалік міста Волноваха відбувся бій, в якому українські воїни понесли найбільші на той час втрати від початку проведення антитерористичної операції. В результаті підступного нападу на блокпост диверсійної групи проросійських сепаратистів 30 воїнів були поранені та 18 загинули. Серед полеглих і десятеро волинян: майор Леонід Полінкевич, старший сержант Олександр Артемук, молодший сержант Дмитро Йовзик, солдати Володимир Зарадюк, Віталій Махновець, Володимир Прокопчук, Микола Бондарук, Віталій Ліщук, Михайло Грицюк, Павло Попов.

Священники ПЦУ відслужили панахиду за упокій душ славного воїнства, а присутні звершили спільну молитву і поклали квіти до пам’ятного фотостенду.

Міжнародний форум з цивільної безпеки упродовж двох днів проходитиме у Варшаві. Участь у ньому беруть голова Волиньради Григорій Недопад, парламентар Вячеслав Рубльов, депутатка облради Ористлава Сидорчук, очільники Олицької громади Олександр Прендецький та Поромівської – Олег Савчук.

Українську сторону на зібранні представляють парламентарі, урядовці, очільники регіонів, громад та асоціацій місцевого самоврядування, фахівці Державної служби з надзвичайних ситуацій, експерти з управління безпековими проєктами, керівники недержавних гуманітарних організацій. А унікальний український досвід із забезпечення безпеки цивільного населення перейматимуть представники профільних директоратів і комісій ЄС, комітетів Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, ОБСЄ, Міжнародного Червоного Хреста та інших безпекових інституцій, національних агенцій з питань надзвичайних ситуацій, технічної і гуманітарної допомоги окремих європейських країн.

Відкриваючи форум, очільник Генерального директорату Європейської комісії з питань цивільного захисту та гуманітарної допомоги Мацей Поповскі зазначив, що війна в Україні виявила вразливість європейської безпеки, і наголосив на необхідності зміцнення спроможностей та формування цілісної стратегії цивільного захисту Європейського Союзу. «Унікальний досвід України у відстоюванні своєї незалежності та територіальної цілісності відіграє важливу роль у формуванні безпекової архітектури Європи та міжнародних відносин. Українські громади у тісній взаємодії зі службами цивільного захисту здобули досвід забезпечення безпеки цивільного населення, який є унікальним сьогодні у світі та має бути поширений у багатьох країнах Європи», – переконаний Мацей Поповскі.

Тож під час форуму українці поділяться з європейськими партнерами особливостями співпраці центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування задля побудови ефективної системи цивільної безпеки в умовах постійної загрози, досвідом створення єдиної комплексної системи оповіщення та інформування населення про виникнення надзвичайних ситуацій; запровадження інституту офіцера цивільного захисту громади, розвитку системи добровільних і місцевих пожежних дружин; розбудови безпекової інфраструктури в закладах освіти, а також про те, як громади модернізують захист – від фізичної охорони до сучасних технічних рішень безпеки. Йтиметься також про організацію евакуації населення та роль територіальних громад у вимушеному переміщенні населення в умовах війни, трансформацію виробництва під логістику в надзвичайних ситуаціях та проєкти стійкості для прифронтових регіонів.

Спільні дискусії представників України та ЄС стосуватимуться партнерства під час війни, ролі міжнародних організацій в реагуванні на гуманітарні виклики і трансформації цивільного захисту України та Європи як відповідь на сучасні виклики.

Також Григорій Недопад зустрівся із власниками авторемонтної компанії GP Truck Trading. Один з її працівників – волинянин Андрій Максімов, який багато років мешкає у Польщі, за сприяння керівництва автомайстерні відновлює та доправляє автомобілі для фронту. Так, у взаємодії з Волиньрадою та Рожищенською Самообороною такі відремонтовані і додатково обладнані машини отримали «Вовки Да Вінчі» 67-ої ОМБр, холодноярівці 93-ої окремої бригади, морські піхотинці 35-ої та аеророзвідники волинської сотки. Зараз атворемонтники підготували кілька авто, включно з медичним для воїнів 14-ої Князівської бригади. Голова обласної ради подякував партнерам за гуманітарну допомогу та обговорив перспективи майбутньої співпраці.

З бойовим офіцером, заступником командира однієї з бригад, уродженцем Ковельщини зустрівся перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук.

На Волинь Вадим Дубенський прибув у тижневу відпустку. Він батько трьох дітей і от-от втретє стане дідусем. Каже, упродовж повномасштабної війни – це друга нагода побачити рідних, перша відпустка тривала три дні. Та дорогоцінний час спілкування з сім’єю він використовує і на рекрутинг. Стверджує – це можливість залучити до підрозділу вмотивованих, бо найбільший дефіцит у війську сьогодні – люди.

Сам він, хоча вже понад 10 років перебував на заслуженому відпочинку, теж добровільно повернувся в армію, щойно почалася велика війна. Ця звістка Вадима Петровича застала за кордоном, куди він з родиною прибув на відпочинок до теплого моря. Не полишаючи аеропорт, найближчим рейсом Дубенські повернулися на батьківщину. Вже за кілька днів полковник прибув до військової частини, де служив до пенсії, а згодом вирушив у зону бойових дій. На питання чи розглядав можливість не повертатися до війська, щиро дивується: «Я – професійний військовий, присягав захищати країну, держава платила мені пенсію, мій народ у небезпеці. Як я міг вчинити інакше?»

Юрій Поліщук розповідає: з Вадимом Дубенським перетнулися випадково. «Потисли руки, познайомилися. З’ясувалося, що заступник комбрига – наш земляк, уродженець Ковельщини, а наші з ним батьки разом вчителювали. Тож домовилися про наступну зустріч, аби обговорити, як можемо допомогти його підрозділу, де служать і волиняни. До слова, колишній депутат обласної ради і чинний – Луцької райради Сергій Сівак також несе службу у цій бригаді на посаді заступника командира медроти», – зауважив посадовець.

Бригада полковника Дубенського третій рік поспіль тримає активну оборону на Запорізькому напрямку. «Безперервні штурми, засилля дронів, ворог рівняє з землею все навколо, а солдат підіймається і ще запекліше воює далі. Ті, хто в окопах – це залізні люди. І кожен з них заслуговує на пам’ятник у повний зріст і за життя», – з гордістю і болем розповідає офіцер. Зізнається, втома є і фізична, і моральна. Але також є усвідомлення, що окупант не зупиниться, якщо його не зупинити. «Це мають розуміти також усі, хто не взяв до рук зброї, і усіма силами підтримувати тих, хто воює. Без тилу нема фронту. І знаєте, коли ти приїхав на відносно мирну землю, а тобі тут раді, дякують, виказують повагу, пропонують допомогу, ти розумієш, що є заради чого боротися», – переконаний бойовий офіцер Вадим Дубенський.

У подарунок полковник привіз фронтовий сувенір, натомість отримав запевнення, що невдовзі земляки навідаються до нього у зону бойових дій з вантажем допомоги.