Узгоджувальна зустріч щодо майбутнього функціонування дитсадка для дітей з інвалідністю відбулася за участі голови Волиньради Григорія Недопада, т.в.о. начальника ОВА Романа Романюка, уповноваженої омбудсмана з прав людини Катерини Шкльоди, депутатів обласної ради, очільників профільних структурних підрозділів апарату ради та облвійськадміністрації, представників Ківерцівської міської ради, керівництва та працівників Крупівського НРЦ, а також батьків.

Найперше Григорій Недопад зазначив, що не йшлося і не йдеться про закриття спеціалізованого дошкільного закладу. Через зміни освітнього і бюджетного законодавства виникла необхідність привести його діяльність у відповідність до норм закону. А він вимагає: дошкілля має утримуватися та фінансуватися винятково на рівні громад, тоді як «Сонечко» – це відокремлений підрозділ обласного комунального закладу «Крупівський навчально-реабілітаційний центр» і фінансується з обласного бюджету в обсязі близько 15 млн грн. Якщо у дитсадку є вихованці з інших громад чи областей, як у випадку з цим спеціалізованим дошкільним закладом, такі громади повинні забезпечувати співфінансування через міжбюджетні трансферти. І найбільш суперечлива норма, яка не враховує теперішніх реалій, – цілодобово у закладі дошкільної освіти вихованці можуть перебувати не більше 2 діб на тиждень і лише за умови документального підтвердження батьками стаціонарного лікуванні або робочого графіка. Вихованці ж «Сонечка» перебували на цілодобовому режимі 5 днів на тиждень. «Заручником таких змін стали не лише батьки і діти, а й органи влади. Однак діяти ми повинні винятково в межах закону», – зауважив голова обласної ради. Т.в.о. начальника ОВА Роман Романюк додав, що при цьому належить знайти рішення, яке б задовольнило усі сторони, а найголовніше, врахувало інтереси дітей з особливими освітніми потребами.

Напередодні, за результатами численних консультації і дискусій, на узгоджувальній нараді за участі керівництва і депутатів обласної ради і фахівців профільних структурних підрозділів ради та ОВА був напрацьований алгоритм дій з переформатування. Він, зокрема, передбачає, що обласна рада безоплатно передає на баланс Ківерцівської громади майновий комплекс дитсадка «Сонечко» з умовою збереження його цільового призначення та наявності спеціальних груп. Згоду на це сьогодні дав голова громади Олександр Ковальчук. Паралельно вестиметься робота з громадами задля дотримання норм Бюджетного кодексу в частині співфінансування. Одночасно Волиньрада напрацьовує обласну цільову програму, аби фінансово підстрахувати малоспроможні громади у цьому питанні. І, нарешті, обласна рада із залученням народних депутатів звертається до парламенту та уряду з проханням пом’якшити умови цілодобового перебування вихованців у дошкільних закладах.

Батьки схвалили такий план дій, зауваживши, що резонанс з їхнього боку був спричинений відсутністю повної інформації та слабкою комунікацією з адміністрацією закладу. Як запевнили керівники області, доки триватимуть процедури переформатування, які, до-речі, потребуватимуть погодження Міносвіти, в обласному бюджеті на навчальний рік буде передбачено фінансування «Сонечка» у повному обсязі. Також під час зустрічі домовилися, що задля пришвидшення процесів та якісної комунікації буде створена робоча, до складу якої увійдуть представники усіх зацікавлених сторін.

З прийдешнім професійним святом людей, діяльність яких спрямована на підтримку і піклування про найуразливіших, привітали та відзначили голова Волиньради Григорій Недопад і т.в.о начальника ОВА Роман Романюк.

Урочистості зібрали працівників органів соціального захисту населення, пенсійного забезпечення, центрів зайнятості, служб у справах дітей, тих, хто надає послуги особам з інвалідністю, людям похилого віку, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, багатодітним та малозабезпеченим родинам, а також внутрішньо переміщеним особам.

Голова обласної ради Григорій Недопад подякував багатотисячній когорті працівників соціальної сфери Волині від себе та депутатського корпусу: «Велика вдячність кожному з вас за вкрай важливу та відповідальну роботу. Незважаючи на труднощі воєнного часу, Україна сповна виконує соціальні гарантії, і саме ви забезпечуєте цю щоденну місію підтримки та турботи про тих, хто цього найбільше потребує. Ми бачимо, як оновлюються наші соціальні заклади, розширюється спектр та якість послуг. Наприклад, обласні інтернатні заклади трансформуються у центри, що дозволить їм поєднати стаціонарний і паліативний догляд, реабілітацію, підтримане проживання, соціальну адаптацію, психологічну підтримку, трудову та фізкультурно-спортивну активність своїх підопічних».

За сумлінну працю, високий професіоналізм, відповідальне виконання посадових обов’язків, пов’язаних з реалізацією державної політики у сфері соціального захисту населення, та з нагоди професійного свята Григорій Недопад вручив низку почесних грамот та подяк працівникам соціальної сфери регіону.

Кращих працівників галузі цього дня також було нагороджено відзнаками Мінсоцполітики, сім’ї та єдності, Пенсійного фонду України, Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю та облвійськадміністрації.

Постановку з такою назвою з нагоди Дня української писемності та мови представили глядачам в обласному музично-драматичному театрі. Прем’єру відвідав заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт.

Літературно-мистецька інсценізація «Рідна мова – роду нашого основа» поєднала відгомін часів кобзарів, переслідування шістдесятників й нестримне прагнення до свободи сьогодні. Актори театру говорили словами тих, хто століттями прагнув зберегти українську мову. Монахи-літописці, Іван Котляревський, Тарас Шевченко, Леся Українка, Ліна Костенко ожили сьогодні на сцені. Емоційного піднесення додали образи Сучасника та Мови, які пам’ятають велич минувшини й тих, хто захищає Україну та її слово тепер.

«У цей важливий для українців день я вітаю кожного з Днем української писемності та мови! Тривалий час ворог намагається знищити будь-що українське, тож у час війни мова набуває ще більшого значення. Сторіччями російська орда домагалася витіснити нашу культуру. Тому у нас та майбутнього покоління є важливе завдання – відновлювати давні традиції, шанувати країну, її мову та військо. Бажаю, аби рідне слово лунало з вуст кожного, адже у цьому і є наша ідентичність», – звернувся до глядачів заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт.

На запрошення Українського кластерного альянсу кластерні спільноти, агенції регіонального розвитку, представники влади, бізнесу, донорських та міжнародних організацій долучились до фінального етапу змагань кластерних проєктів. Волиньраду представляв заступник голови Григорій Пустовіт.

Clusters4Regions – ініціатива зі створення та імплементації кластерних програм у Волинській, Вінницькій, Сумській, Одеській, Хмельницькій та Тернопільській областях, що впроваджується Українським кластерним альянсом на запит Уряду та за підтримки Швейцарсько-українського проєкту «Згуртованість та регіональний розвиток України», UCORD. У межах проєкту в згаданих регіонах було розроблено регіональні програми кластерного розвитку, визначено перспективні кластерні ініціативи та підготовлено нові концепції.

Теперішня зустріч стала підсумком заключного етапу ініціативи і, водночас, майданчиком для представлення команд, які перетворюють регіональні й галузеві виклики на конкретні проєктні рішення у сферах водопостачання та критичної інфраструктури, агропродовольства, туризму та підтримки культурної спадщини. Переможці отримають новий цикл розвитку, розширення партнерств та можливості для масштабування.

Волинь має досить хороші шанси на здобуття першості. Зазначалося, що рекордсменом по обсягах грантового фінансування є менеджер проєктів Луцького національного технічного університету Микола Полінкевич. На розсуд журі він представив портфоліо кластерних інвестиційних проєктів ЛНТУ, які демонструють потенціал Волині у формуванні сучасної інноваційної економіки через співпрацю університету, бізнесу, громад та регіональної влади. Зокрема проєкт «Науковий парк ЛНТУ – технологічна ланка індустріалізації Волині», передбачає кластерну взаємодію між бізнесом і науковцями і фінансуватиметься Світовим банком на суму 6,5 млн грн.

«Зазвичай наш бізнес має низький доступ до досліджень та інновацій, патентів та технологій, відтак їх модернізація повільна, а напрацювання університетів лягають на полиці і не доходять до виробництва, тож ми прагнемо побудувати цю екосистему. Цей проєкт уже підтримало 10 із запланованих 20-ти потужних підприємств Волині, які дали співфінансування на загальну суму 7 млн грн. Два підприємства уже пілотуються», – зауважив Микола Полінкевич.

Він також презентував аграрну кластерну ініціативу Volyn Smart Agro Cluster, яка передбачає синергію між науковцями ЛНТУ, фермерами, кооперативами, громадськими організаціями та владою для розвитку картоплярства, біотехнологій, насінництва й землеробства. Проєкт також передбачає розробку гастрономічного маршруту і регіонального бренду «Картопля Волині».

Обласна комісія з питань розподілу публічних інвестицій внесла корективи до у фінансування проєктів на рік теперішні і визначила перелік на 2027-й. Участь у засіданні від Волиньради взяв голова постійної комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики Орест Маховський.

На реалізацію публічних інвестиційних проєктів в обласному бюджеті на 2026 рік загалом передбачено 354 млн грн, з яких 242 млн – з держбюджету, 92 млн грн – кошти обласного бюджету, 20 млн грн – субвенції з громад. Що стосується асигнувань обласного і місцевих бюджетів, то це видатки на співфінансування державних цільових субвенцій (облаштування укриттів, харчоблоків, протипожежної сигналізації тощо), а також за проєктами Програми транскордонного співробітництва Interreg NEXT Польща-Україна.

Найперше члени комісії відкоригували фінансування інвестиційного проєкту «Капітальний ремонт відділення ортопедії і травматології та хірургії обласного госпіталю ветеранів війни». Додатково враховано 250 тис грн субвенції з Ківерцівської громади, також за рахунок перерозподілу інвестицій між проєктами додано ще 3,8 млн грн. Тож загалом на цей проєкт, який має завершитися до кінця року, буде спрямовано понад 10 млн грн з обласного та місцевих бюджетів.

Окрім того комісія схвалила Консолідований перелік публічних інвестиційних проєктів та програм області на 2027-й у розрізі джерел і механізмів фінансового забезпечення. Зокрема, передбачено 88 млн. грн. Понад 80% від загального обсягу буде спрямовано на завершення вже розпочатих 10 публічних інвестиційних проєктів.

Орест Маховський зауважив, що в наступному році обласні комунальні заклади освіти мають намір претендувати на цільові державні субвенції, зокрема на модернізацію харчоблоків, тож цікавився, чи можуть бути внесені зміни до вже схваленого Консолідованого перелік публічних інвестиційних проєктів на наступний рік. Начальник департаменту фінансів ОВА Ігор Никитюк запевнив, що за потреби члени комісії уповноважені коригувати перелік інвестпроєктів.

Про це йшлося під час щотижневої наради т.в.о начальника ОВА Романа Романюка. Участь у засіданні взяв голова Волиньради Григорій Недопад.

Зокрема, зазначалося, що повернення цивільних з тимчасово окупованих територій здійснюється через єдиний функціонуючий пункт пропуску «Доманове», що на кордонні з білоруссю. Лише за минулий тиждень тут прийняли понад 300 українських громадян. Тож в очікуванні збільшення кількості евакуйованих з тимчасово окупованих територій та прифронтових населених пунктів, область готується до їх тимчасового чи постійного розміщення. Директорка департаменту соціального захисту населення ОВА Оксана Гобод розповіла, що на сьогодні в області зареєстровано 45 тисяч вимушених переселенців, а вільними залишаються менше сотні місць. До пошуку нових площ проживання долучились 17 громад області – це приватні будинки, школи, та інші приміщення. Таким чином вдалося зарезервувати додаткових 185 ліжко-місць. Оксана Гобод також звернулася до керівництва ДСНС з проханням оглянути усі 28 об’єктів у громадах та перевірити їх на предмет безпеки.

Йшлося і про функціонування пунктів незламності у зв’язку із посиленням ворожих атак на об’єкти критичної інфраструктури. Загалом їх налічується 356, 256 з яких стаціонарні і вже працюють. Решту сто за потреби будуть розгорнуті упродовж двох годин. За словами заступника начальника управління з питань цивільного захисту ОВА Романа Кулика, усі пункти обігріву забезпечені генераторами та пальним, безперебійним інтернетом й значними запасами медичних засобів.

Не оминули й питання готовності до опалювального сезону медичних закладів області. Начальник управління охорони здоровʼя ОВА Юрій Легкодух повідомив, що в усіх 260 установах виконані необхідні ремонтні роботи систем життєзабезпечення. Віт поінформував, що на підготовку до опалювального сезону залучено 14.3 млн грн, в тому числі й на закупівлю твердого палива. Юрій Легкодух також зазначив, що тривають роботи з посилення енергетичної незалежності. Понад 30 медичних закладів подали заявки на участь у проєктах зі встановлення сонячних електростанцій.

За кожним безпечним маршрутом, своєчасним перевезенням і належним станом автошляхів стоїть праця фахівців, які щодня виконують важливі завдання для суспільства. Їхня професійність і відповідальність мають особливе значення для повсякденного життя людей.

Дякую водіям, дорожникам, працівникам транспортних підприємств і всім причетним до цієї справи за відданість обраній професії, витримку та готовність долати щоденні виклики.

Бажаю наснаги, стабільності, поваги до вашої праці, нових досягнень і впевненості в завтрашньому дні. Нехай у дорозі супроводжує удача, у домівках панує добробут, а найбажаніший спільний шлях веде Україну до Перемоги!

В урочистостях з нагоди складання курсантами присяги взяли участь голова Волиньради Григорій Недопад, народний депутат України Вячеслав Рубльов, голова Наглядової ради закладу, секретар Луцькради Андрій Разумовський та начальник 6-го прикордонного Волинського загону Богдан Ігнатюк.

На вірність Україні та її народові присягнули понад 30 юнаків і дівчат. Це вже дев’ятий випуск кафедри військової підготовки в ЛНТУ. Ректорка університету Ірина Вахович висловила вдячність молодшим лейтенантам запасу, які сьогодні отримали первинне військове звання, за їх свідомий вибір: «З-поміж майже 14-ти тисяч студенів ЛНТУ, військову кафедру обирають одиниці. Ви обрали шлях, який відрізняє вас від інших, це шлях сміливості, сили, мужності та відваги. Нехай Господь береже кожного. Пишаюся вами – ви особливі, ви – наша гордість».

Звання молодший лейтенант запасу відкриває можливість зробити кар’єру в державних органах влади та більшості силових структур: Збройних Силах , Міністерстві внутрішніх справ, Національній поліції, Державній прикордонній службі, СБУ.

Голова Волинської обласної ради Григорій Недопад зауважив, що в умовах війни слова присяги набувають особливого значення. «Це символізує новий етап вашого становлення як майбутніх захисників України. Ми віримо у вас, у ваші сили, мужність та подальше професійне становлення. Без сумніву, ви зробите свій внесок у зміцнення нашої обороноздатності. Зичу кожному із вас успіхів, незламності духу, надійних побратимів і завжди залишатися вірними присязі та Україні», – резюмував він.

Цього дня курсанти також отримали шеврони, які стануть частиною їхньої військової історії та символом належності до спільноти, де важливі честь, військове братерство, дисципліна, готовність брати на себе відповідальність та вірність своєму покликанню.

Неформальне спілкування з ветеранами та їхніми родинами вкотре відбулося на Волині. До традиційної «Години вдячності» долучилися заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт і т.в.о начальника ОВА Роман Романюк.

Участь у сьогоднішньому кавуванні взяли понад двадцять ветеранів з різних громад області. Кожен з них мав можливість у невимушеній атмосфері познайомитися з побратимими, дізнатися про їхній бойовий шлях, а ще обговорити власні проблеми, котрі виникають після повернення до цивільного життя з фахівцями з працевлаштування, соціального захисту, ветеранської політики, центру фізичної культури та спорту для осіб з інвалідністю Інваспорт, психологами.

Зустріч розпочалася зі спільної молитви, котру очолив протоієрей Віктор Пушко. «Подвиг кожного військовослужбовця є неймовірно цінним. Перебуваючи сьогодні тут з вами, є розуміння важливості незримої підтримки, яка має лише зростати. Тож нехай Господь допомагає відновити ваші сили, щоденно відчувати миті турботи й молитися за справедливий мир», – звернувся до присутніх священник.

Рідні загиблих військовослужбовців поділилися власним досвідом переживання втрати і пошуку сенсів у житті без найрідніших. Дружина Героя України, спецпризначення СБУ Дениса Поповича розповіла, що найважливішим після загибелі чоловіка для неї було продовжувати його справу – функціонування полігону для тренувань. Також Марина Попович запропонувала ветеранам стати частиною її команди – інструкторами зі стрільби.

«Такі зустрічі цінні форматом невимушеного спілкування з нашими ветеранами та їх родинами. Обовʼязок влади не лише говорити про вдячність, а й чути потреби. Сьогодні ми дізналися ваші історії й спільно розділили миті радості. Я вперше присутній на цьому заході, але сподіваюся, що таких подій буде більше, аби ми спільно говорили про важливе», – зазначив під час спілкування з ветеранами заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт.

З іноземними візитерами зустрілися голова обласної ради Григорій Недопад та депутат Юрій Харченко.

До складу французької делегації увійшли: фахівець з оборони й комункацій, викладач Інституту політичних досліджень у Парижі (Sciences Po) Робен Гастальді, університетський викладач і дослідник у галузі оборони та геополітики, консультант французьких медіа і оглядач телеканалу новин LCI Орельєн Дюшен та журналіст видання Charlie Hebdo, який висвітлює політику, міжнародні відносини та питання оборони, а нині готує репортаж про українські інновації в умовах війни Жуль Спектор. Під час перебування в Україні вони мають на меті особливу увагу приділити оборонним технологіям, адаптації військових та цивільного населення до нових умов ведення бойових дій.

«Найперше дякуємо, що ви нас приймаєте, для нас – це велика честь бути сьогодні тут, пліч-о-пліч з вами. Ми працюємо у різних сферах, але кожен із нас намагається допомогти України у той чи інший спосіб і зробити усе можливе, щоб ви перемогли у цій війні», – наголосив Робен Гастальді.

Голова облради Григорій Недопад подякував гостям за увагу до ситуації в Україні та підтримку фокусу французького суспільства на допомозі нашій державі, в тому числі й у медіапросторі. Відповідаючи їх на запитання, очільник обласної ради розповів про роль Волині в оборонній сфері держави та захисті кордону із Білоруссю. Йшлося й про роль регіону, як транзитного гуманітарного хабу, а також підтримку українських захисників з боку обласних комунальних підприємств. Обговорили й особливості прихистку внутрішньо переміщених осіб та релокації підприємств із зони бойових дій та прифронтових територій. «Волинь уже має партнерські відносини з французьким містом Сент-Етьєн. Співпраця передбачає обмін досвідом, технологіями та підтримку спільних ініціатив у промисловості й сільському господарстві, розширення взаємодії у сфері транспорту та торгівлі, а також розвиток спільних проєктів, зокрема в освітній сфері. Ми сподіваємось на розширення такого роду міжрегіональної взаємодії. Ви, без сумніву, відчули реалії, в яких ми сьогодні живемо та працюємо, тож ваша правдива позиція щодо безпекової ситуації в нашій державі та привернення уваги до України дуже важлива», – наголосив він.

В рамках візиту французька сторона має на меті також відвідати освітні та медичні заклади області, ознайомитися з інженерною складовою укріплення державного кордону та оборонними можливостями.

Ювілею з нагоди створення присвятили творчий вечір «Час не владний над натхненням». Спільноту ветеранів війни та праці, яких об’єднало мистецтво, привітав заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт, народна депутатка України Ірина Констанкевич, заступниця Луцького міського голови Ірина Чебелюк та партнери.

Клуб був утворений у жовтні 1986 року при міському Будинку культури. Першим організатором і головою була ветеранка праці – Роза Устич. Згодом традиції клубу продовжили Тетяна Тарасевич, Галина Пономаренко, Лідія Федорук, Тамара Куличенко, Олександра Бондарчук, Ірина Поліщук. Дотепер спільноту очолює Марія Смізюк.

Серед членів клубу люди різних професій: освітяни, медики, військові, будівельники, інженери та культурні діячі. Усі вони об’єднані творчістю, співом у хорі, організацією музичних та поетичних вечорів, заняттями з рукоділля та малювання, а від початку великої війни активно займаються волонтерством. Активісти клубу організовують вуличні виступи та благодійні збори коштів для потреб українських військових, плетуть обереги, а також купують та передають на передову дрони і необхідне спорядження.

«Найперше хочу висловити своє захоплення кожним із вас. За вашими плечама великий життєвий досвід, випробування та виклики, але ви не втрачаєте життєлюбства і оптимізму і слугуєте прикладом для молодих. Ви об’єднані, активні, зацікавлені. Ви творите, співаєте, декламуєте, а це те, що насичує і наповнює життя. Окрема вдячність за те, що підтримуєте українське воїнство і впевнено дивитесь у завтрашній день. Завдяки вам, завдяки нашим захисникам українська держава є і буде», – наголосив у своєму вітальному слові заступник голови облради Григорій Пустовіт.

За вагомий особистий внесок у збереження і популяризацію українських національних духовно-культурних цінностей та традицій, утвердження почуття патріотизму та гідності, активну волонтерську підтримку Сил безпеки та оборони України він вручив низку Подяк голови обласної ради активним членкиням клубу «Неспокійні серця»: Галині Артамоновій, Ларисі Барді, Марії Левчук, Наталії Некраховій, Зінаїді Руснак та Галині Шабуніній.

До вітань доєдналась і парламентрка Ірина Констанкевич, яка побажала, аби учасники клубу у такому ж колі святкували й наступний піввіковий ювілей, надалі підтримували один одного та не забували тих, хто творив історію спільноти. «Будьте сильними, тримайтеся за це життя, бо за вами йде покоління, яке берез вас приклад, як треба любити це життя. Щира подяка кожному за всі ваші волонтерські проєкти. Гроші, які ви збирали нашим захисника і захисницям, не вимірюються цифрами, бо це безцінні вкладення та приклад, що треба бути єдиними, адже ви як ніхто знаєте ціну мирному життю, ціну перемоги та утвердження життя», – зазначила вона і також вручила низку відзнаки активним учасникам клубу.

У перемовинах від імені засновника взяли участь голова Волиньради Григорій Недопад та очільник бюджетної комісії Орест Маховський, обласну клінічну лікарню представляли її директор Олександр Дудар та голова Наглядової ради медзакладу, парламентар Вячеслав Рубльов, а також проєктний менеджер лікарні Андрій Ломага. До делегації партнерів увійшли дипломати Генерального Консульства Чехії в Україні, представники Чеської агенції розвитку і Національного банку розвитку Чеської республіки, а також технічні та медичні експерти.

Чесько-український проєкт «Технічна допомога та розбудова спроможності» реалізовуватиметься в рамках програма фінансової підтримки України від Європейського Союзу Ukraine Facility. Зазначалося, що міжурядова угода щодо цього проєкту уже ратифікована українським парламентом, на фінальному етапі перебуває і договір щодо проведення тендерних процедур та постачання обладнання. Тож партнери взялися узгодити останні деталі, аби після завершення усіх нормативних формальностей відразу приступити до реалізації. Йшлося про конкретні напрямки підтримки, визначені на підставі опитувальника та збалансовані за принципом потреби – можливості, а також місцеві гарантії та погодження позики.

Проєкт розрахований на 3 роки, запланований старт – початок 2027-го. Орієнтовний бюджет складає близько 5 млн євро, половина з яких – це кредитні кошти на пільгових умовах, решта – грантові асигнування. Проєкт передбачає закупівлю медичного обладнання, навчання команд, аудит і рекомендації з підвищення якості й доступності послуг та поліпшення управління. Технічна допомога надаватиметься за кількома напрямками: стандарти для центральної стерилізації та радіології; запровадження процедур у біометричній інженерії (облік, контроль, обслуговування високотехнологічного обладнання); енергоефективність та екологічна сталість; вдале керування умовами роботи, колективний і соціальний клімат та проєктний менеджмент; ІТ, кібербезпека і цифровізація; запровадження індикаторів якості управління відповідно до стандартів ЄС; професійний розвиток та обмін досвідом.

За результатами втілення проєкту в головній клініці області буде обладнано сучасний стерилізаційний центр, суттєвої модернізації зазнають пральня, перев’язувальні та відділення інтенсивної терапії.