Під час урочистого шикування правоохоронців привітав голова Волиньради Григорій Недопад.

Патрульна поліція України створена в 2015 році як частина реформи правоохоронної системи за прикладом західних моделей, замінивши стару міліцію. Волинь стала однією з перших областей, де 3 серпня 2016 року почали діяти групи швидкого реагування патрульних.

«10 років тому на цьому ж місці ми з вами приймали присягу на вірність народу України. Цей нелегкий шлях ми пройшли з гордістю, витримали, зберегли нашу репутацію. Ми допомагаємо людям, рятуємо і бережемо наших громадян. Дякую за вашу роботу і професіоналізм. Багато офіцерів патрульної поліції виконують бойові завдання на лінії зіткнення, зокрема в підрозділі стрілецької бригади патрульної поліції «Хижак», і усі ми пишаємося ними», – зазначив начальник Департаменту патрульної поліції генерал поліції третього рангу Євген Жуков.

Григорій Недопад подякував патрульним за їхню щоденну роботу. «Попри скепсис, з яким стикнулися перші патрульні поліцейські в Україні, ви достойно пройшли свій шлях і якісно робите свою роботу. Дякую, що кожного дня стоїте на варті спокою і правопорядку на наших вулицях, бережете родини мирних українців та б’єтеся з ворогом на передовій», – звернувся до патрульних поліцейських голова Волиньради. Він також відзначив подяками кращих волинських патрульних.

Ініціаторами створення і співголовами комісії виступили депутати обласної ради Ігор Лех, Олександр Пирожик та Андрій Козюра. Участь у першому засіданні новоствореного тимчасового депутатського органу взяли представники ветеранської спільноти Волині.

Основним завданням комісії є розгляд питань у сфері ветеранської політики, зокрема соціального захисту ветеранів війни, членів їх сімей, сімей загиблих, безвісти зниклих, військовополонених, аналіз проєктів цільових регіональних програм спрямованих на підтримку осіб, які брали участь у захисті Батьківщини та здійснення контролю за їх виконанням; підготовка рекомендацій з питань перспектив розвитку ветеранської політики в області; підвищення ролі органів місцевого самоврядування, установ i організацій в реалізації заходів і завдань, передбачених цільовими регіональними та місцевими програмами; соціальної підтримки ветеранів війни, членів їхніх сімей, родин загиблих та безвісти зниклих, сімей військовополонених, їх адаптації в соціумі, оздоровлення та психологічної реабілітації. До обов’язків комісії також входить співпраця з громадськими організаціями, благодійними фондами та іншими суб’єктами діяльності у сфері ветеранської політики, розвитку адаптивного і ветеранського спорту, підготовка та внесення проєктів звернень до центральних органів виконавчої і законодавчої влади з питань реалізації державної ветеранської політики. Обов’язки секретаря комісії делегували депутатці обласної ради Оксані Філіпчук.

Першим питанням порядку денного став розгляд звернення громадської організації Спілки ветеранів російсько-української війни з пропозицією переглянути державний бюджет в частині збільшення видатків на грошове забезпечення військовослужбовців.

«Ініціатива ветеранської спільноти офіційно оформлена і від імені голови Волиньради вже надіслана на розгляд спікера Верховної Ради України Руслана Стефанчука. На жаль, обласна рада не має компетенції формувати державний бюджет, проте ми всіма силами будемо намагатись вплинути на його коригування задля наших захисників», – зазначив Ігор Лех.

Професія адвоката потребує не лише глибоких знань і досвіду, а й принциповості, неупередженості та високих моральних якостей. У непростий для країни час ви залишаєтесь надійною опорою для людей, допомагаєте відстоювати права, знаходити справедливі рішення та зберігати віру в закон.

Щиро дякую вам за професіоналізм, витримку і відданість обраній справі. Нехай ваша праця завжди буде гідно оцінена, а закон і справедливість залишаються надійною опорою в усіх починаннях.

Працівників Волинського управління привітали голова обласної ради Григорій Недопад разом із депутатами обласної ради, помічниками народних депутатів Ірини Констанкевич Орестом Маховським та Вячеслава Рубльова – Юрієм Ройком.

За словами очільниці регіонального управління Пенсійного фонду України Лесі Неклеси, в області працює близько 700 співробітників. Місячний обсяг видатків з бюджету Пенсійного фонду України для волинян сягає понад 1,5 мільярди гривень. «Пенсійний фонд розвивався разом зі становленням нашої країни. За 35 років ми подолали багато викликів. Нині обласне управління за результатами роботи займає лідерські позиції у всеукраїнському рейтингу, і я щиро вдячна за вашу роботу», – звернулась до працівників Леся Неклеса.

«Пенсійний фонд – це структура, яка постійно удосконалюється та розвивається. Ваші працівники забезпечують виплату пенсій, нарахування субсидій та виконують дуже багато різноманітних функцій держави. Щиро вдячні вам за людяність та щоденну працю», – звернувся до присутніх Григорій Недопад. Він також відзначив фахівців управління: Почесною грамотою обласної ради – Людмилу Андросюк та Подякою голови обласної ради Ольгу Романюк.

Відбувся другий тематичний захід, покликаний підтримати ветеранів та сприяти налагодженню довірливого і невимушеного діалогу з керівництвом області.

Учасниками нинішньої зустрічі стали понад півсотні ветеранів та учасників бойових дій з різних куточків області. Аби почути їхні думки та ідеї, обговорити актуальні питання прибули голова Волиньради Григорій Недопад, начальник ОВА Іван Рудницький, очільниця управління молоді та спорту Зіновія Лещенко, керівниця управління ветеранської політики Віта Прокопчук, Митрополит Луцький і Волинський Михаїл, а також громадські і молодіжні активісти, волонтери та благодійники.

Ветеранська спільнота долучається до дійства, аби нормалізувати психологічний стан, отримати допомогу в подоланні травматичного досвіду, адаптації до мирного життя.

Благословив зібрання Митрополит Луцький і Волинський Михаїл: «Найбільший дар, який Господь дає людині, – це життя. Ми всі пошрамовані і травмовані випробуваннями, які хтось пройшов важкою битвою, а хтось моральною…Але ми вижили, вистояли і Бог дає нам можливість продовжувати мужньо боротися на знак пам’яті і честі про тих, хто не повернувся додому. Нехай Господь кріпить кожного із вас міцним здоров’ям та оптимізмом, а прийдешнє свято Різдва Христового наповнить ваше життя змістом, вірою і новими сенсами».

Керівники області, звертаючись до ветеранів, висловили вдячність та повагу, а також запевнили у незмінній підтримці та увазі до їхніх потреб і запитів.«Ми зустрічаємося напередодні Різдва, яке додає нам віри у дива та здійснення мрій. Сьогодні важко прогнозувати, адже війна триває. Однак вже зараз ми намагаємося подбати про наших ветеранів та їх родини. Чітко налагоджена взаємодія з ОВА. При обласній раді створено тимчасову контрольну комісію, що опікуватиметься питаннями, які сьогодні найбільше турбують ветеранів. Ми робимо усе, щоб підтримати вас та допомогти адаптуватись до цивільного життя: вкладаємо у створення безбар’єрного середовища у наших комунальних установах, створюємо ветеранські простори для спілкування і дозвілля, розвиваємо адаптивний спорт, запроваджуємо цільові програми відпочинку, реабілітації, сприяємо освітнім проєктам, а також з працевлаштування та започаткування власної справи», – наголосив голова обласної ради Григорій Недопад.

«Ви заслуговуєте на більше, ніж те, що на сьогодні може вам надати облвійськадміністрація, профільне управління та мінветеранів. Але, повірте, що усі можливості ми використовуємо сповна. Декілька днів назад за ініціативи Президента ми вчергове вручили вашим побратимам сертифікати на придбання житла. Сьогодні у кожній громаді працюють фахівці із супроводу ветеранів, такі ж спеціалісти вже є у більшості надкластерних і кластерних лікаренях», – зауважив начальник ОВА Іван Рудницький.

Святковий настрій ветеранам подарували діти, а також народний аматорський фольклорний гурт «Чачка». Аби ветерани мали змогу проявити свої творчі здібності, викладачі Луцького центру професійно-технічної освіти залучили їх до майстер-класу із виготовлення різдвяної свічки, що додало відчуття духу свята.

«Година духовності» також супроводжувалась неформальним обговоренням актуальних тем, що покликані сприяти внутрішньому зростанню ветеранів, інтеграції їх до мирного життя, налагодженню стосунків з рідними та друзями, розвитку емпатії.

Учасників з шести західних областей привітали голова Волиньради Григорій Недопад, заступник начальника ОВА Денис Денищенко, Луцький міський голова Ігор Поліщук та виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слободян.

Простими та дієвими рішеннями модернізації комунальної інфраструктури, а саме у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, ділиться Луцька громада за організаційного сприяння Асоціації міст України. А переймають досвід представники майже 100 малих громад, де відсутні водогони та каналізація, і які зацікавлені отримати практичні рішення для швидкого облаштування таких мереж, з Волинської, Житомирської, Львівської, Рівненської, Тернопільської та Хмельницької областей.

Луцький міський голова Ігор Поліщук зазначив, що пори важкі часи Луцьк системно інвестує в модернізацію інфраструктури: «Я вважаю, що потрібно шукати баланс між підтримкою сил оборони і осучасненням комунальних послуг. Бо йдеться не тільки про вирішення проблем, які накопичувалися десятиліттями і щохвилини загрожують техногенними аваріями, а й про створення комфортних умов життя, аби мешканці не полишали свої громади і країну. І оскільки наш курс – ЄС, маємо впроваджувати і їхні стандарти». Він також розповів, що за кілька останніх років, використовуючи грантові та кредитні кошти, на базі «Луцькводоканалу» вдалося реалізувати кілька великих інфраструктурних проєктів – впровадити європейську систему очистки води, комплексно модернізувати очисні споруди, збудувати першу в Україні комунальну сонячну станцію, що забезпечує енергонезалежність і дозволяє суттєво ощадити бюджет. Тепер технології масштабують на села, які доєдналися до Луцької громади.

«Рішення в інтересах мешканців – це і про комфорт, і про соціальну стабільність. Запровадження технологічних комунальних вигод особливо актуальне для малих громад. Що ж до фінансових спроможностей, то нам у поміч – міжнародне партнерство. Таку співпрацю вже має переважна більшість волинських громад. А нещодавно зі Словенії я привіз чудову пропозицію партнерства з 10-ма малими громадами саме у комунальній галузі. Не варто нехтувати і пропозиціями вітчизняних банків, їхні представники також сьогодні присутні на форумі. Велику допомогу у залученні фінансових інструментів надає також Асоціація міст України», – поділився міркуваннями голова Волиньради Григорій Недопад.

У межах форуму учасники ознайомляться з роботою сучасних модульних систем водовідведення та водопостачання на базі КП «Луцькводоканал», дізнаються про комплексні технологічні рішення «під ключ», що допомагають громадам оперативно впроваджувати інфраструктурні зміни, отримають інформацію про доступні фінансові можливості для реалізації таких інфраструктурних проєктів від українських банків.

Участь у її роботі від Волиньради взяв заступник голови Григорій Пустовіт.

У порядку денному засідання – підсумки виконання планів розвитку закладів спроможної мережі Волинського госпітального округу, Програми фінансової підтримки та розвитку обласних комунальних медзакладів, а також епідеміологічної ситуації в області.

Медична допомога населенню у Волинській області надається як в амбулаторно-поліклінічних закладах, так і в стаціонарах різного типу (загальних, кластерних, надкластерних закладах охорони здоров’я та лікарнях громад). Аналізуючи роботу закладів, начальник управління Юрій Легкодух констатував, що основні завдання із забезпечення доступності та якості медичної допомоги жителям області в рамках Програми медичних гарантій, дотримання регіональних маршрутів, належної координації та дієвої співпраці закладів охорони здоров’я були виконані. Він зазначив, що з часу створення спроможної мережі у 2023 році медустанови суттєво покращили свої матеріально-технічної бази, як за рахунок централізованих постачань, так і коштом місцевих та власних бюджетів. «Налагоджена співпраця з місцевими громадами з підтримки та розвитку медичних закладів усіх форм власності. В області розвинена мережа реабілітаційних відділень, центрів ментального здоров’я. Однак, є й проблемні питання, які вимагають системної спільної роботи», – зауважив Юрій Легкодух. Серед найактуальтніших він назвав нестачу медичних кадрів, запровадження інклюзивності та безбар’єрного доступу під час надання медичних послуг, а також підтримку власниками медичних підприємств та надання місцевих стимулів для забезпечення медичними кадрами, в першу чергу у сільській місцевості.

В умовах воєнного стану надзвичайно важлива підтримка обласної ради, як власника обласних закладів охорони здоров’я, адже оплата наданих медичних послуг згідно підписаних договорів з НСЗУ не покриває в повному обсязі витрат. Така підтримка здійснюється через цільову регіональну програму, яка забезпечує фінансування 11-ти обласних закладів охорони здоров’я. На 2025 рік заходами Програми в обласному бюджеті передбачено 151 млн. гривень. Кошти призначення спрямовуються на оплату комунальних послуг та енергоносіїв, оплату праці з нарахуваннями, придбання продуктів харчування і медикаментів, лікувально харчування для дітей до 3-х років хворих на фенілкетонурію проведення капітальних ремонтів. За підсумками 10 місяців закладами охорони здоров’я освоєно коштів у сумі 109 млн грн, що становить 87 %. Крім того, у листопаді з обласного бюджету було додатково виділено 5,6 млн гривень на капітальний ремонт укриття в територіальному медичному об’єднанні материнства та дитинства і реконструкцію одного з відділень обласної психіатричної лікарні.

Про стан інфекційної захворюваності та вакцинопрофілактики населення області у 2025 році доповіла генеральна директорка Волинського центру контролю та профілактики хвороб Наталія Янко. За її словами, епідситуація залишається нестійкою. За 11 місяців загальна інфекційна захворюваність в області зросла на 13,5%. Ріст відбувся за рахунок сальмонельозу (на 77%), туберкульозу (на 9%), хвороби Лайма (удвічі). На 13% зросла захворюваність ГРВІ, втричі – грипом. Натомість локалізовано епідемічний підйом вірусного гепатиту А, стабілізовано епідемічну ситуацію по гепатитах В, С, кашлюку, знизилася захворюваність на гострі кишкові інфекції. Щодо імунізації, то за словами головної державної санітарної лікарки, за 10 місяців рекомендованого показника вакцинації – 80% досягнуто лише за щепленнями проти кору, епідемічного паротиту та краснухи (КПК) дітей віком 1 рік. Найнижчі показники охоплення щепленнями проти дифтерії, кашлюку та правцю у віці 18 місяців та серед дорослого населення. Низькими залишаються наздоганяючі щеплення серед дитячого населення, що вакцинуються за індивідуальним графіком проти поліомієліту, кашлюку, дифтерії та правцю, кору, паротиту і краснухи.

З активістами Волинської спілки ветеранів російсько-української війни зустрілися голова обласної ради Григорій Недопад, депутати Ігор Лех та Андрій Козюра.

Представники ветеранського активу констатують: у прийнятому на 2026 рік державному бюджеті видатки на оборону загалом збільшено, але – не базові виплати військовим, які несуть основний тягар війни. Тож, просять обласну раду виступити посередником і донести їхню позицію про потребу перегляду державного бюджету на користь більшого грошового забезпечення військовослужбовців до уряду та парламенту.

Очільник Волиньради Григорій Недопад зауважив, що депутатський корпус не має законодавчих повноважень напряму впливати на формування державного бюджету, однак, такий механізм як офіційне звернення до центральних органів влади із зазначеної проблематики – доступний. «Одночасно, хочу вас запевнити, що для обласної ради, військової адміністрації і наших громад підтримка сил безпеки та оборони була і залишається в пріоритеті. Лише цьогоріч з обласного та місцевих бюджетів на цю мету спрямовано понад 800 мільйонів гривень. Окрім того, багато депутатів різних рівнів, колективи комунальних закладів системно допомагають захисникам з власної ініціативи. Збільшуємо видатки і на ветеранську політику, зокрема на наступний рік передбачили в обласному кошторисі понад 42 млн грн на фінансування Регіональної програми підтримки осіб, які брали участь у захисті Батьківщини, та членів їхніх сімей. Такі ж цільові асигнування закладені в бюджетах і переважної більшості громад», – запевнив голова Волиньради.

Депутат Ігор Лех додав, що сьогодні сесія ухвалила рішення про створення тимчасової контрольної депутатської комісії з питань реалізації ветеранської політики і підтримки військовослужбовців. «Основним завданням комісії буде сприяння вирішенню питань соціального захисту ветеранів війни, членів їхніх сімей, сімей загиблих, безвісти зниклих, військовополонених та чинних військовослужбовців. Комісія має намір співпрацювати з громадськими організаціями, благодійними фондами та іншими суб’єктами діяльності у сфері ветеранської політики та оборони, формувати пропозиції органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування. Тож, як на мене, це конструктивний майданчик для спільного напрацювання дорожньої карти яким чином у найефективніший спосіб реалізувати вашу ініціативу. Ми готові приступити до роботи негайно», – звернувся до присутніх Ігор Лех – один з ініціаторів створення згаданої контрольної комісії.

Тож сторони домовилися, що узгоджувальна зустріч з підготовки звернення обласної ради до центральних органів влади відбудеться вже завтра, 18 грудня, під час першого засідання тимчасової комісії.

Із професійним днем державних виконавців привітали голова Волиньради Григорій Недопад, очільник ОВА Іван Рудницький та Луцький міський голова Ігор Поліщук.

День працівників державної виконавчої служби був встановлений щорічно 17 грудня Указом Президента України у 2009 році. Працівники виконавчої служби реалізують державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів, інших органів влади чи посадових осіб відповідно до законів.

«Ваша робота надзвичайно важлива, адже те, що ви стягуєте згідно з судовими рішеннями, служить на користь держави та її народу. Ви допомагаєте нашим спеціалізованим закладам для діток, самотніх і немічних, підтримуєте військових. Професія, яку ви обрали, дуже важка – доводиться отримувати багато негативу, проте вона ключова в життєдіяльності країни», – зазначив Григорій Недопад.

Він також відзначив Почесною грамотою обласної ради працівників виконавчої служби – Володимира Гончара, Оксану Ляду та Ярослава Пилип’юка.

Зокрема, проголосували за надання у постійне користування Крупівському навчально-реабілітаційному центру земельної ділянки площею 10,4 га. Також ухвалили рішення про дозвіл КП «Санаторій матері і дитини «Пролісок» на отримання кредиту, а для КП «Волинський обласний госпіталь ветеранів війни» – дозволу на проведення будівельних робіт. Їх будуть виконувати в рамках реалізації міжнародного грантового проєкту за програмою Interreg NEXT Польща-Україна 2021-2027.

Сесія надала також згоду на прийняття у спільну обласну комунальну власність комплексу будівель у місті Володимир – двоповерхового приміщення дитячого садка та складського приміщення. Відповідне клопотання надійшло від Володимирського педагогічного фахового коледжу імені Агатангела Кримського, який дотепер використовував ці площі на умовах безоплатного користування для задоволення потреб освітнього процесу.

Також депутати затвердили положення про проведення конкурсів відбору інвесторів для будівництва, реконструкції, реставрації об’єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, а також склад комісії з проведення інвестиційного конкурсу. Нормативні акти покликані стимулювати залучення інвестицій для впровадження проєктів з будівництва та проведення реконструкцій чи реставраційних робіт за рахунок коштів інвестора, забезпечення відкритості, публічності та прозорості процедури підготовки і проведення інвестиційних конкурсів, а також здійснення контролю за виконанням інвесторами зобов’язань на підставі інвестиційних договорів.

Від імені однопартійців під час 34-ої позачергової сесії її озвучив депутат, учасник бойових дій Олександр Пирожик.

Він, зокрема, зазначив, що у Єдиному реєстрі ветеранів – близько півтора мільйона українців і майже 50 тисяч – на Волині. Але ветеранська політика – це й питання пам’яті та належного вшанування загиблих, пошуку і юридичного оформлення зниклих безвісти, долі тих, хто пройшов через полон. Це – і підтримка членів їх сімей, а таких уже – понад 4 з половиною мільйони.

Він також наголосив, що ветеранську політику не можна зводити до пільг і привілеїв. Свідомий ветеран – це не відвідувач установ соцзахисту чи ветеранських хабів, а активний агент розвитку своєї громади, області, держави. Ветерани – не втрачені для суспільства люди, а його набуток. І саме так цивільні повинні сприймати ветерана: не як побитого війною, а як збагаченого бойовим досвідом.

«Четверте. Ветеранська політика – не лише ті, хто повернувся. Свідомий ветеран – той, хто розуміє, що інші побратими – досі на фронті, їх потреби – першочергові, а волонтерство для них – щоденне. Свідомий ветеран не вимагатиме собі благ, коли їх так само потребують ті, хто продовжує захищати Батьківщину. П’яте. Не діліть нас на «нормальних» і «не зовсім», лояльних до влади й опозиційних. Ветеран – це оголений нерв Нації, що має гранично критичне мислення. Він думає, як врятувати Державу, але також і як вдосконалити її владні інституції. Шосте. Ветеранська політика – це стратегія, комплекс питань національної свідомості, ідентичності, освіти та національно-патріотичного виховання. Ветерани мають бути найпершими учасниками навчально-виховних процесів у всіх закладах освіти. І не тільки – на уроках захисту України. Восьме: Ветерани – це практики, які мають безцінний досвід, здобутий без вчених звань. Винахідники, які щодня вдосконалюють зброю, амуніцію, техніку і при цьому апробують свої новації вже і зараз. Але, щоб іти в науку, їм треба вертатися з війни, закінчувати аспірантуру. Втрачаючи час, ініціативу, перспективу, бо їх розробки використають інші, у т.ч. інші країни. Треба дати можливість ветеранам ставати здобувачами наукових ступенів. Хай творять нову наукову, науково-технічну, інноваційну еліти. Відповідні зміни до законів вже напрацьовуємо», – йдеться у заяві.

«Головне ж для нас, аби саме ветерани ставали рушіями суспільного прогресу та лідерами своїх громад. Ті, хто потом і кров’ю захищав країну в найважчі часи, повинні мати першочергове право творити наше майбутнє», – підсумував Олександр Пирожик.

Так, більшістю голосів сесія підтримала усі ініційовані звернення.

Зокрема, до Кабінету Міністрів України і Міністерства культури та стратегічних комунікацій про забезпечення гідної оплати праці і достатнього життєвого рівня для працівників у сфері культури. Його прийняття ініціювала профільна комісія обласної ради, підтримавши клопотання обласної профспілки працівників культури. Пропонується переглянути окремі норми Бюджетної декларації на 2025-2027 роки, скасувавши мораторій на підвищення основних державних соціальних стандартів і гарантій та Єдиної тарифної сітки з урахуванням сучасних економічних умов і рівня мінімальної заробітної плати; підвищити посадові оклади працівникам у сфері культури та інших бюджетних сферах з поступовим наближенням до середньої заробітної плати по країні; затвердити порядок виплати доплат за вислугу років працівникам філармоній та концертних організацій.

Схвалене депутатським корпусом й звернення Волиньради до Сейму Литовської Республіки щодо налагодження партнерства у підготовці та відзначенні 600-річчя з’їзду монархів держав Європи у Луцьку. «Звертаємося з проханням долучитися до підготовки і відзначення згаданої ювілейної дати, сприяти широкому інформуванню про подію. Сподіваємося, що у тісному партнерстві 2029 рік стане вагомим історичним шансом для великої події, яка об’єднає Україну та Європу навколо спільних цінностей, партнерства і гідності», – йдеться у відозві.

Підтримане Волиньрадою й звернення до Верховної Ради України щодо законопроєкту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни та членів сімей загиблих (безвісно відсутніх, померлих) Захисників і Захисниць України при веденні особистого селянського чи фермерського господарства та здійсненні підприємницької діяльності». Автор – депутат облради, ветеран війни Андрій Козюра наголосив, що цим проєктом закону передбачається надання права учасникам бойових дій, членам сімей загиблих, особам з інвалідністю внаслідок війни, які виявили намір провадити сільськогосподарську діяльність на першочергове отримання в постійне користування 2 га земель для ведення фермерського чи особистого селянського господарства. «Це шанс для десятків тисяч ветеранів та членів їхніх родин повернутися до активного життя, відчути підтримку суспільства, реалізувати себе в мирній справі, а також зміцнити місцеві громади через створення нових робочих місць, розвиток сільських територій та малого бізнесу. Закон також відповідає європейським стандартам соціального захисту ветеранів та кращим практикам держав, які пережили масштабні військові конфлікти. Його положення відображають реальні потреби людей», – така аргументація викладена у зверненні.

Схвалене більшістю голосів також звернення обласної ради до парламенту про невідкладне ухвалення законопроєкту «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення права військовослужбовців, ветеранів та військовополонених, яких звільнено з полону, на належну медичну допомогу, реабілітацію, протезування». Прийняття документу ініціювала фракція «ВО Батьківщина».

Депутати також підтримали звернення, адресоване Верховній Раді України, щодо недопущення прийняття законопроєкту «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення виконавчого провадження через цифровізацію». Ініціатором також виступив депутат Андрій Козюра. Він наголосив, що цей документ, який уже прийнято парламентом у першому читанні, передбачає посилення механізмів автоматичного блокування боржнику можливості розпоряджатися своїми коштами та майном, навіть за умови відсутності накладеного арешту, впродовж усього часу знаходження відомостей про особу в Єдиному реєстрі боржників. «Також дозволяється стягнення єдиного житла та земельної ділянки, на якій воно розташоване, при наявності боргу понад 20 розмірів мінімальних заробітних плат (у 2025 році 160 000 грн). Крім того, цей законопроєкт не враховує соціальних обставин, в яких сьогодні живуть українці, в тому числі 8 мільйонів боржників», – зазначається у відозві. Відтак депутати обласної ради звертаються до парламенту не ухвалювати цей законопроєкт з метою недопущення соціальної напруги.

Такою ж є мотивація прийняття обласною радою ще одного звернення до Верховної Ради України із вимогою недопущення прийняття будь-яких законопроєктів, які будуть спрямовані на обмеження чи фактичне знищення малого підприємництва в Україні. Також закликають парламентарів невідкладно розглянути та прийняти законопроєкт №14295 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо мораторію на зміну правил оподаткування для фізичних осіб – підприємців», що юридично захистить від знищення систему спрощеного оподаткування, яка є опорою для розвитку малого та середнього бізнесу.