Така тематика міжнародної конференції, присвяченої 30-річчю відродження Луцької дієцезії Римо-Католицької Церкви, яка об’єднала істориків, філологів, музеєзнавців та дослідників з провідних наукових осередків України і Польщі. До участі у відкритті форуму долучились заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт, т.в.о. начальника ОВА Роман Романюк, перша заступниця Луцького міського голови Ірина Чебелюк, директор Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету Ян Маліцкій та консул Генконсульства Республіки Польща в Луцьку Марек Войцєховський.
До учасників форуму звернувся голова Конференції єпископів Римсько-Католицької Церкви в Україні, єпископ Луцької дієцезії Віталій Скомаровський, наголосивши, що 30-річчя відновлення Луцької дієцезії, якому присвячено форум, є визначною подією для усієї Волині. «Порубіжжя – це не лише географічна межа, а, передусім, простір живої зустрічі людей, культур та тривалих історичних зв’язків. Упродовж сторіч віра в єдиного Бога та духовні цінності були тією основою, яка допомагала українському та польському народам шукати порозуміння. Тож, відновлення Луцької дієцезії – це три десятиліття праці, молитви, відбудови святинь, відновлення міцних мостів братерства. Відтак, наукове осмислення цих процесів є надзвичайно важливим завданням, адже дослідницька праця допомагає очищати історичну пам’ять, стверджувати християнську любов, яка є єдиним надійним фундаментом для добросусідства і гармонійного майбуття» , – наголосив єпископ Скомаровський.
Директор Інституту розвитку Церковних досліджень, канцлер Управління Луцької дієцезії Римо-Католицької Церкви, отець- канонік Павло Хом’як окреслив основні віхи інституційного відродження католицької церкви в Україні та Луцької дієцезії зокрема. «Українська і польська історіографії порубіжжя упродовж десятиліть розвивалися значною мірою паралельно, вони мали різні джерела, національні перспективи і термінологію. Ті самі події, інституції та процеси нерідко описуються різними словами. Тому точна і чесна мова опису, спільні поняття, взаємне прочитання джерел, зіставлення архівів обох країн є передумовою наукового та суспільного діалогу. Наша конференція має стати саме таким простором: чесним щодо болю минулого і відкритим до перспективи майбутнього», – зауважив він.
Павло Хом’як також додав, що під час нинішньої конференції саме таку предметну розмову будуть вести історики, філологи та музеєзнавці серед яких 8 професорів та 11 кандидатів наук з різних куточків України та Польщі. Також він розповів, що значна частина їхніх досліджень увійшла до колективної монографії «Українсько-польське порубіжжя: етнокультурні взаємини та релігійний чинник. Катедральні записки», яку також буде презентовано під час проведення форуму.
«Дуже добре, що ми сьогодні відкинули політику і зібрались у такому поважному представницькому колі істориків та науковців, аби обговорити тему порубіжжя та етно-культурних стосунків між українським та польським народами. Порубіжжія може бути шрамом історії, а може бути тим, що об’єднує, показує, як можна жити толерантно, сприймати свого сусіда, його віру, його погляди. Саме в такому середовищі ми шукаємо раціональне зерно і те, що нас поєднує. Тому дуже символічно, що нинішній форум об’єднав істориків, бо історія – це ключ, яким можна відкрити майбутнє і закрити минуле і навпаки. Тому сьогодні я дуже хочу, щоб відбулася плідна, відверта та предметна розмова, під час якої буде проаналізовано якою була історія, яким є сьогодення і найголовніше – у майбутнє ми маємо взяти лише конструктив», – підкреслив заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.