Такий заклик об’єднав музейників, науковців, культурних діячів, письменників та представників влади різних рівнів за круглим столом, приуроченим до 155-ї річниці від Дня народження Лариси Косач. Участь у заході взяв перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук.

Дискусія з обговорення актуальних питань щодо увіковічнення пам’яті видатної поетеси та її творчого доробку відбулася на базі Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки. Перший заступник очільника облради Юрій Поліщук вклонився пам’яті Лесі Українки та поклав квіти до підніжжя її монументу, що на території закладу. «Найперше хочу висловити вдячність нашим музейникам, які навіть у ці важкі часи не лише бережуть культурну спадщину, а й осучаснюють методи та підходи до роботи, втілюють нові ідеї та проєкти. У тому числі й завдяки цим пошукам Леся Українка для нас відкривається не лише як літераторка, а й як громадсько-політична діячка, як особистість, яка зростала на Волині і черпала натхнення. Тут творився її світогляд, проводились родинні мистецькі вечори та вистави, фольклорні експедиції родини Косачів по Ковельщині, зокрема в урочищі Нечимне, Запрудді та у багатьох інших локаціях. З боку керівництва області можу пообіцяти всіляке сприяння у розвитку музейної справи, яка у нашому регіоні живе та має розвиток», – запевнив Юрій Поліщук.

Завідувачка Колодяжненського літературно-меморіального музею Ольга Антонюк поінформувала про можливості перезавантаження музейного простору та реекспозиції Садиби Косачів за допомогою впровадження нових методів і технологій сприйняття. Вона зауважила, що музейна сфера потребує переосмислення та оновлення, щоб бути цікавою і доступною для сучасного відвідувача. «Сьогодні наш музей – це майданчикик для спілкування, ми переглянули його місію та роль у соціумі. Було проведено не лише зовнішні та внутрішні зміни будівель, а й сформовано новий імідж музею як сучасного музейного простору. Розроблено нове брендування – «Садиба Косачів», проведено маркування території, оновлено сторінки музею у соцмережах, реалізували низку культурних проєктів та працюємо над втіленням нових», – розповіла керівниця.

Директорка Звягельського літературно-меморіального музею Лесі Українки Оксана Митюк запропоновувала обміркувати, як меморіальний будинок може стати майданчиком для сучасних мистецьких інтерпретацій. Також колеги із Житомирщини поділились досвідом роботи тамтешнього музею родини Косачів-Драгоманових під час російсько-української війни. Про свої напрацювання розповіли і керівники Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка, Вінницького літературно-меморіального музею Михайла Коцюбинського та Затурцівського меморіального музею В’ячеслава Липинського.

Науковці Волинського національного університету ім. Лесі Українки підготували низку доповідей, що стосувались аналізу творчості Лесі Українки, вшанування її пам’яті в контексті культури, а також спогадів про Ларису Косач.

Завершила дискусію літературно-музична вітальня «Коли я смуток свій на струни клала…», яку спільно підготували викладачі і вихованці Ковельської школи мистецтв та наукові співробітники Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки.

Участь у засіданні колегії департаменту соціального захисту населення ОВА за результатами діяльності у 2025 році взяв заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.

«Соціальний захист – це одна з найважливіших і найвідповідальніших сфер, яка концентрується навколо людини і її потреб. Одночасно – це важка робота, яка вимагає поєднання фаховості і високих моральних якостей. Можна забезпечити і оплатити усі соціальні пільги, але співчуття, гуманність, добре слово, шляхетність не менш важливі у підтримці людей. А надто тепер, коли серед них ветерани, родини загиблих, зниклих безвісті і полонених. І я вдячний працівникам соціальної сфери Волині за професійність, людяність і стійкість, з якою вдається гідно виконувати завдання і протистояти викликам часу», – зазначив у своєму виступі Григорій Пустовіт.

Аналізуючи результати діяльності, директорка департаменту соціального захисту населення ОВА Оксана Гобод повідомила, що упродовж минулого року органи соцзахисту забезпечували в умовах воєнного стану виконання системної й послідовної роботи з надання соціальних гарантій сім’ям та особам, які належать до вразливих груп населення чи перебувають у складних життєвих обставинах. Впроваджувались нові види підтримки та сервіси. «З державного бюджету на 2025 рік для області на підтримку майже 70 тис. волинських родин профінансовано понад 1 млрд 650 млн грн. У другому півріччі, відповідно до урядового рішення, 40 видів допомог було передано в адміністрування Пенсійного фонду», – констатувала посадовиця.

Однак у зоні компетенції департаменту залишився достатньо великий обсяг делегованих державною повноважень. Це, зокрема, надання допомоги внутрішньо переміщеним особам, громадянам України, які повертаються на підконтрольну Уряду України територію, функціонування транзитних центрів, забезпечення автотранспортом пільгових категорій населення, реабілітаційні послуги дітям з інвалідністю, соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, будинки-інтернати, запобігання та протидія домашньому насильству і торгівлі людьми, гендерна політика, регіональні програми підтримки родин військовослужбовців, загиблих, полонених і зниклих безвісті.

Та ключовим залишається надання соціальних послуг за принципом доступності для вразливих категорій населення і підхід до яких змінюється. Якщо раніше було розуміння, що соціальні послуги – це комплекс заходів з надання допомоги особам і окремим соціальним групам, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати, то тепер – це дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб /сімей / дітей, які в них перебувають. У 2025 році в області започатковані заходи з деінституалізації. Ціль, яку очікується досягти, – розвиток cистеми базових соціальних послуг в громадах для осіб з інвалідністю та осіб похилого віку, що буде сприяти їх незалежному життю у громаді. У 2025 році соціальні послуги вразливим категоріям населення області надавали 10 територіальних центрів соціального обслуговування, 38 центрів надання соціальних послуг та 23 недержавних надавачі. Розвиток і вдосконалення цього напрямку і визначено головним завданням на 2026 рік.

Оксана Гобод також розповіла, що громади області стали учасниками експериментального проєкту із запровадження комплексної соціальної послуги з формування життєстійкості. У центрах життєстійкості надають психосоціальну підтримку людям із порушенням психічного здоров’я та сприяють отриманню медичних, адміністративних, правничих та інших послуг, забезпечують технічними засобами реабілітації, матеріальною підтримкою людини та членів її родини, забезпечують опіку й піклування. «Центри відкриті для всіх, але найчастіше сюди звертаються родичі військовослужбовців, внутрішньо переміщені особи, а також усі, хто зіштовхнувся з життєвими викликами. Область має найвищий показник в країні з відкриття Центрів життєстійкості. На сьогодні з 54 територіальних громад області вони відкриті в 36-ти», – запевнила Оксана Гобод.

З нагоди 155-ї річниці від дня народження Лесі Українки біля її постаменту у Луцьку відбулися пам’ятні заходи, участь у яких взяли науковці, літературознавці, шанувальники творчості письменниці, представники влади. Волиньраду представляв заступник голови Григорій Пустовіт.

Пошана і вдячність за безцінний дар, який Лариса Косач залишила у спадок нащадкам, – у волинян в традиції незалежно від дат. Бо саме Волинь, її люди і природа, традиції і фольклор мали значний вплив на формування творчої особистості письменниці. Її поезія співзвучна і сьогодні, в ній – гострота почуттів, відчуття власної гідності, клич до оборони за свободу рідної землі.

Присутні схилили голови у пам’ять про геніальну землячку і поклали квіти до підніжжя її монументу. На завершення вихованка центру культури «Княгининок» Софія Шемедюк виконала вірш-посвяту Лесі Українці: «Лесю! Український контекст ще і далі формується. Світ із нас дивується: звідки щоразу береться зухвалість і сила. Дякуєм, Лесю, що собою нам шлях боротьби освітила».

Участь в урочистому відкритті національної першості взяли голова Волиньради, очільник обласного відділення НОК України Григорій Недопад, парламентар Вячеслав Рубльов, представники всеукраїнської Федерації важкої атлетики і Міністерства молоді та спорту України.

Упродовж кількох днів найсильніші важкоатлети держави змагатимуться за медалі та право представляти Україну на чемпіонаті Європи, що відбудеться у квітні в грузинському місті Батумі.

Участь у нинішньому Кубку України з важкої атлетики серед чоловіків та жінок беруть понад 170 спортсменів з 22-х регіонів держави. Змагання присвячені Збройним силам України. Волинь на турнірі представлена двома командами – чоловічою та жіночою. Головний суддя змагань – директор обласної ШВСМ Андрій Авраменко.

«На період великої війни Волинь стала столицею важкої атлетики, сьогодні у нашому регіоні стартували вже 11-і змагання найвищого всеукраїнського рівня. Я бажаю кожному і кожній, щоб ваш результат давав натхнення для підкорення нових кілограмів, а також можливість прославляти Україну на змаганнях європейського, світового рівня, а також на Олімпійських іграх. Завдячуючи роботі, проведеній Андрієм Авраменком і його командою, наша область отримала велику кількість залікових очок, які дала саме важка атлетика. Тож, за підсумками 2025 року Волинь в рейтингу обласних відділень НОКУ посідає третю позицію», – підкреслив у своєму вітальному слові голова обласної ради, очільник регіонального осередку НОКУ Григорій Недопад.

Такою була головна тема науково-методичного семінару, що стартував на базі Волинського національного університету ім. Лесі Українки. Участь у тематичній зустрічі взяли голова та депутати Волиньради, академічна і студентська спільноти вишу, мовознавці та шанувальники українського слова.

Відкрили семінар публічною лекцією директора Інституту української мови НАН України, доктора філологічних наук, професора Павла Гриценка на тему: «Українська мова в реаліях сучасного державотворення». У своєму виступі, спираючись на історичні джерела, він розкрив основні віхи зародження, формування, становлення та розвитку української мови від найдавніших часів і до сьогодення. Використовуючи копії стародруків, словники, мапи, видатний мовознавець наочно продемонстрував, що українська мова завжди була невіддільною від культурного та політичного життя нації. «Мова – це найважливіше і найпотужніше. Буде мова, буде народ, буде народ – буде держава. Мова була і є тією силою, яка за століття без державності берегла нас та об’єднувала. Ми ніколи не були агресивними щодо інших мов, але завжди намагалися зберегти себе, свою мову. А за цим стоїть наш архетип ментальності, ми не орда і не перекотиполе і не хочемо поступитися своїм. Наші найдавніші предки тут говорили своєю мовою. Українську мову створив і оберігав наш народ», – підкреслив Павло Гриценко.

Під час публічної лекції професор також порушив питання сучасного функціонування української мови, її ролі у державотворенні та на міжнародній арені, а також поділився фаховими роздумами щодо перспектив мовної політики держави.

Павло Гриценко відзначив і вагомий внесок науковців ВНУ у розвиток всеукраїнського і всеслов’янського мовознавства, популяризацію творчості Лесі Українки та Олени Пчілки, а також потужну академічну діяльність в частині розвитку лесезнавства. Він також подарував ректору вишу Анатолію Цьосю перший в історії великий тлумачний словник української мови, а також унікальне видання «Нескорена Україна».

Із вітальним словом до учасників заходу звернувся голова обласної ради Григорій Недопад. Він висловив вдячність високому гостю за його послідовну державницьку позицію щодо збереження, розвитку та утвердження української мови. «Саме такі потужні постаті, як Павло Гриценко, сьогодні тримають мовний фронт, стоять на сторожі української мови, як єдиної державної, демонструють її велич та красу. Українське слово можна почути у різних куточках світу, вона живе і є найважливішим символом нашої боротьби за свободу. Тож бережімо українське слово, з гордістю розмовляймо українською — бо саме в ній живе душа нашого народу, його минуле, сьогодення і майбутнє», – резюмував Григорій Недопад.

До 155-ї річниці від Дня народження Лариси Косач Волинський краєзнавчий музей презентував нову експозицію «Образ Лесі Українки в музейних предметах і знаках». Участь у відкритті виставки взяв перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук.

За традицією щороку до Дня народження поетеси музейники неодмінного готують нову експозицію. «У фондах нашого музею понад 170 тисяч експонатів, і центральне місце серед них займає колекція, присвячена постаті Лесі Українки, її творчості, родині, місцям сили. Ця колекція формувалася із 40-х років минулого століття і налічує понад 3 тисячі експонатів. Це особисті і меморіальні речі, спогади, а також мистецьке осмислення особистості Лесі, героїв її творів письменниками, художниками, скульпторами на полотні, дереві, кераміці, металі. Частина з них і представлена на теперішній виставці», – розповіла директорка краєзнавчого музею Оксана Важатко.

Перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук зазначив, що упродовж останніх 4-х років українці не лише боронять свою державу, а й підтримують і поглиблюють національну культуру. «Я вдячний волинським музейникам, які щороку в оригінальний спосіб відкривають для широкого загалу з нового ракурсу творчість і особистість нашої геніальної землячки. Роздивляючись експонати, впіймав себе на думці, що вже маю і власну колекцію зразків – літературних, філателістичних, присвячених Лесі. Тож закликаю усіх не тільки зберігати те, що маємо, а й створювати посвяту видатним постатям нашого краю – малюйте, вишивайте, пишіть, досліджуйте. І, можливо, через 10, 20, 50 років ваші твори також експонуватимуться у музейних колекціях», – звернувся до присутніх Юрій Поліщук.

Експозицію також урізноманітнюють мініатюри, двомовні видання, колекції філателії та нумізматики, а також особиста річ Лесі Українки – порцелянова чашка. Окремий розділ присвячений персонажам драми-феєрії «Лісова пісня». Таємничий і містичний світ якої відображений у живописних творах художника-графіка Олександра Дишка та пластичних скульптурах з дерева різьбяра Сергія Наумова. Витонченим доповненням виставки стали багатошарові витинанки художниці-декоратроки Олесі Іщук – це портрети Лариси Косач і роботи з серій «Легенди лісових русалок» та «Лесине слово».

У четверті роковини великої війни і Національний день молитви волиняни вшанували полеглих за українську державність спільним молебнем.

До символічного місця – пам’ятного знаку «Борцям за волю України» прийшли військовослужбовці і правоохоронці, представники влади різних рівнів, громадськість і духовенство. Учасники мітингу-реквієму схилили голови у хвилині мовчання в пам’ять про тих, хто відав життя за незалежність і цілісність країни та, рівняючись на синьо-жовтий прапор, виконали Державний гімн.

Кожен із духовних лідерів волинських єпархій – ПЦУ, греко-католицької та римо-католицької церков, а також християн-баптистів, християн-адвентистів та християн віри євангельської – проказав особливу молитву:

«Отче Вседержителю, молимося Тобі за Богом збережену державу нашу Україну, боголюбивий народ і військо її. Даруй їм, Господи, глибокий невід’ємний мир, щоб ми у тиші і чистоті провадили життя наше».

«Ще молимося за наших захисників, за вдовиць, сиріт і немічних, тих, що милосердя Твого і допомоги потребують. З’єднай нас усіх в єдину велику Христову сім’ю. Щоб усі люди, як брати, славили величне ім’я Твоє нині, і повсякчас, і на віки віків. »

«Позбав, Господи, державу нашу від голоду, мору, вогню, меча, ворожого нападу і розбрату. Родини у любові збережи, дітей виховай, молодь навчи, старців підтримай, недужих зціли, тих, що у неволі, згадай, розкиданих далеко однин від одного збери».

«Просимо Тебе, Боже, наповни нас силою Твого духу, який змінює обличчя цієї землі, заспокой наші серця. Додай нам віри в Твоє провидіння, пробуди в нашій батьківщині бажання терпляче боротися за збереження миру і свободи. Зроби так, щоб ми щодня ставали здатними своїми руками і соціальною солідарністю будувати наше спільне майбутнє», – линули до небес щирі молитовні прохання.

На знак шани присутні запалили лампадки і поклали квіти до пам’ятного знаку «Борцям за волю України» та фотостенду «Герої нескореної України». На завершення учасники пам’ятного заходу спільно виконали молитву «Боже Великий, єдиний, нам Україну храни».

Ці теми були ключовими під час щотижневої оперативної наради при начальникові ОВА. Участь у засідання взяв голова Волиньради Григорій Недопад.

Про єдину платформу урядових зимових програм підтримки для людей, ОСББ, бізнесу та громад, запроваджену урядом минулого тижня, детально розповіла директорка департаменту економіки, інвестиційної діяльності та регіональної політики ОВА Вероніка Бальбуза: «Тут зібрана повна інформація про всі діючі програми, їхні умови та порядок подачі заявок. Це єдина точка доступу до інструментів, які допомагають посилити енергонезалежність домівок, підтримати людей і забезпечити безперебійну роботу бізнесу».

Допомога для людей включає: щомісячні виплати для працівників ремонтних бригад; СвітлоДім для енергонезалежності будинків; пункти тепла для людей з інвалідністю та самотніх пенсіонерів; зарядні пристрої Екофлоу для дітей з інвалідністю групи А; енергопідтримка для ОСББ і ЖБК, приватних осель і таунхаусів. Підтримка бізнесу передбачає: допомогу ФОПам на енергостійкість від 7,5 до 15 тис грн на придбання або ремонт генераторів, пальне чи оплату компослуг; кредит під 0% на енергообладнання до 10 млн грн терміном до трьох років, а також доступні позики 5-7-9% на цю ж мету.

Йшлося і про державні грантові програми для розвитку молодіжних ініціатив і залучення молоді до економічного життя регіону. За словами керівниці управління молоді та спорту ОВА Зіновії Лещенко, сума грантів коливається від 40 до 500 тис грн, і більшість з них потребують співфінансування у розмірі 15%. Конкурси на подачу заявок вже оголошено за напрямками: розширення участі молоді у суспільному житті та зміцнення соціальної згуртованості; розвиток стійкості, безпечного середовища та психоемоційного благополуччя молоді; сприяння самореалізації та економічній спроможності молоді. «Програми однаково доступні як для юридичних, так і для фізичних осіб. Співфінансування не потрібне для підтримки самореалізації молодих людей з малих громад з кількістю населення до 5 тисяч осіб. На Волині таких – 10. Все про умови та терміни подачі заявок можна довідатися на платформі Українського молодіжного фонду», – деталізувала посадовиця.

Громади закликали поширити інформацію про грантові державні програми серед зацікавлених. Аби підвищити шанси пошукачів бюджетної підтримки, для проєктних менеджерів громад найближчими днями проведуть черговий навчально-консультаційний курс.

Урочисту імпрезу, присвячену 35-річчю дипломатичних відносин між Литвою та Україною, від Волиньради відвідав заступник голови Григорій Пустовіт.

Цей мистецький проєкт ініційовано Почесним консулом Литовської республіки у Луцьку Сергієм Мартиняком задля поглиблення культурного діалогу, міжрегіональної співпраці та зміцнення дружніх взаємин між обома країнами. Церемонія відкриття символічно проходила на території оборонного замку, в середовищі арт-проєкту відомого луцького художника Олександра Дишка, чиї роботи – про давні взаємини і спільну історію України і Литви. Подію вшанували присутністю аташе з питань культури Посольства Литовської республіки в Україні Томас Іваналускас, а також представники музейної спільноти Тракайського замку.

«Попри те, що дипломатичним взаєминам між незалежними Україною та Литвою лише 35 років, насправді наша спільна історія обчислюється більш як шістьма століттями. Коли ми приїздимо в Литву і кажемо: наш Любарт, наш Вітовт, місцеві дивуються. А ми дуже шануємо великих литовських князів, бо вони дбали про Волинь, як про рідну землю. Для нас дуже знакова подія – скликаний Вітовтом з’їзд європейських монархів, 600-літній ювілей якого готуємося відзначати на державному рівні через три роки. Литовці – нація, з якою у нас чи не найприязніші стосунки, найміцніше партнерство, найтісніша спорідненість. І ми неймовірно вдячні вашій країні за ту безумовну і віддану підтримку у нашій боротьбі з рашистським злом. Я переконаний, що у наших народів і спільне майбутнє в єдиній, вільній, благополучній європейській спільноті», – висловив упевненість, вітаючи гостей від імені обласної ради, заступник голови Григорій Пустовіт. Він також подарував литовському дипломату сувенірний макет Луцького замку, заснованого князем Любартом і добудованого Вітовтом Великим.

Аташе Посольства Литовської республіки в Україні Томас Іваналускас розповів, що у свій перший візит на Волинь жартома зауважив: тут стільки зразків литовської культури, що в пору відкривати у Луцьку центр культури Литви, якого ще немає в Україні. «І знаєте, сьогодні Почесний консул Литовської республіки у Луцьку Сергій Мартиняк повідомив, що вже є приміщення для такого центру. Ми, навіть, обговорили майбутні проєкти, які будемо втілювати. Один з них – фортеп’янний концерт з творів на слова Лесі Українки і музику видатного литовського композитора і художника Мікалоюса Константінаса Чюрльоніса у виконанні його правнука. Я також намагаюся презентувати українську культуру у себе на батьківщині і дуже хочу, щоб прекрасні полотна вашого художника Олександра Дишка експонувалися у Тракайському замку», – поділився першими планами дипломат.

Почесний консул Литовської республіки у Луцьку Сергій Мартиняк запевнив: «Сьогодні ми започатковуємо нову традицію культурної співпраці між Литвою та Україною, яка лише підкреслить глибину і тяглість нашої спільної історії, сучасності і майбутнього. Дні культури – це лише перший крок. Далі буде багато цікавих і різноманітних проєктів».

У продовж двох днів у Луцьку буде представлено кілька творчих проєктів литовських митців і музейних фахівців. Зокрема, у Художньому музеї відбудуться презентації виставки фотографа та експозиційного дизайнера Національного художнього музею Литви Вадима Шамкова; альбому живопису видатного литовського митця Мікалоюса Константінаса Чюрльоніса, а також фільму, присвяченого його творчості. Окремою подією стане виставка під назвою «Життя як театр» всесвітньовідомого графіка литовського походження, роботи якого експонуються у провідних галереях світу, Стасіса Ейдрігевічюса. Експозицію розгорнуто в академічному обласному музично-драматичному театрі.

З ініціативи голови Волиньради Григорія Недопада відбулася інструктивно-методична нарада за участі експертів обласного управління Державної служби якості освіти (ДСЯО), фахівців апарату облради та управління освіти і науки ОВА, директорів і заступників директорів з навчальної роботи обласних комунальних закладів загальної середньої освіти.

З 2018 МОН розпочало наймасштабнішу реформу у сфері загальної середньої освіти України, яка триватиме до 2029 року включно. Нова українська школа покликана давати учням не тільки знання, а й уміння застосовувати їх у повсякденному житті, зробити освітній процес відкритим, цікавим і сучасним.

«Затверджено державні стандарти всіх рівнів повної загальної середньої освіти: початкової, базової середньої, профільної середньої освіти. Реформою вже охоплено початкову і базову школу, а з 2027 року по новому працюватиме і старша школа, окрім того триває деінституалізація освітніх установ інтернатного типу. Це непрості процеси, тому, аби уникнути помилок, вчасно реагувати на виклики, ми хочемо посилити комунікацію між засновниками освітніх закладів, їхніми керівниками, органами управління освітою та фахівцями Державної служби якості освіти, яка опікується питанням дотримання якості освіти та освітніх стандартів і допомагає закладам освіти підвищувати якість освітньої діяльності», – обґрунтував мету зібрання голова обласної ради Григорій Недопад.

Начальниця управління ДСЯО у Волинській області Ангеліна Мочарська зупинилася на основних інструментах, які служба застосовує для контролю реалізації державної політики у сфері освіти. Це – щорічні моніторингові дослідження: якості освітнього процесу в умовах війни, організації початку нового навчального року, функціонування державної мови в освітньому процесі, інституційний аудит, який включає аналіз освітнього середовища, педагогічну діяльність, управлінські процеси та оцінювання учнів. «За результатами таких моніторингів ми готуємо звіти, висновки та рекомендації, які варто опрацьовувати в колективах і вибудовувати на їхній основі стратегію розвитку ваших освітніх закладів. Ми – не каральний орган, ми прагнемо допомогти вам налагодити якісну освітню діяльність», – запевнила Ангеліна Мочарська.

Експерти ДСЯО у Волинській області також детально розповіли про формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти і проведення самооцінювання освітніх та управлінських процесів в закладі освіти; сертифікацію педагогів; ключові аспекти аналізу діяльності місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів з питань освіти; дотримання спеціальними закладами загальної середньої освіти порядку проживання та утримання учнів у пансіонах.

Завершилася зустріч обговоренням проблем, викликів, пошуку шляхів вирішення у форматі «запитання-відповіді-обмін думками».

Таким є цьогорічне гасло увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні, які змінили перебіг історії держави. 20 лютого минає 12 років від дня масового розстрілу – 48 активістів. Загалом Героями Небесної Сотні стали 107 учасників Революції Гідності.

Аби вшанувати їхню пам’ять, у Луцьку відбулись жалобні заходи за участі керівництва області та міста, військових, правоохоронців і представників громадськості. Розпочався захід біля фотостенду «Герої Небесної Сотні» загальнонаціональною хвилиною мовчання. Вклонитись героїчному подвигу Героїв Небесної Сотні, воїнів, полеглих у війні та мирних громадян, які загинули унаслідок збройної агресії російської федерації проти України прийшли голова Волиньради Григорій Недопад, його заступники Юрій Поліщук, Григорій Пустовіт та депутати.

Священнослужителі Православної Церкви України на чолі із митрополитом Луцьким і Волинським Михаїлом відслужили панахиду за загиблими Героями. «2014-й – це особливий рік випробувань незалежності нашої держави. І цей пам’янтий день нас особливо надихає. Він додає нам сили вірити у те, що в Україні все буде добре, як наступило світло Христового Воскресіння, так і прийде наше щасливе і мирне майбутнє. Просто потрібно кувати перемогу кожному на своєму місці і не зневірюватися. Продовжуймо справу боротьби тих, хто в 2014 році у холод і мороз відстоював право на самовизначення, свободу, суверенність та європейський вибір України», – наголосив, звертаючись до присутніх, Владика Михаїл.

Під звуки мелодії «Пливе кача» учасники заходу поклали квіти до підніжжя фотостенду та спільно виконали Державний Гімн України.

Жалобні заходи продовжились на меморіальному комплексі «Вічна Слава», біля пам’ятника Волинським Героям Небесної Сотні, де знайшов свій вічний спочинок один із Анегелів Свободи – Василь Мойсей. Серед загиблих учасників Революції Гідності є й волиняни: Олександр Бадера, Сергій Байдовський, Едуард Гриневич, Юрій Сидорчук, Іван Тарасюк та Віктор Хом’як.

Такою була тема розширеного засідання колегії управління освіти і науки ОВА. Участь у заході взяли перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук та директори обласних комунальних освітніх закладів та установ різних типів.

Звертаючись до педагогічного активу області, перший заступник голови облради Юрій Поліщук подякував освітянам за самовіддану працю та забезпечення якісної освіти попри усі виклики сьогодення. «Цей рік, як і попередні, був надзвичайно складним, до воєнного стану додалася важка зима, яка показала, що не всі освітні заклади впоралися з такими складними погодними умовами. Тому я хотів би, щоб до наступного опалювального періоду ви підготувалися завчасно і передбачили усі критичні моменти. Керівників органів управління освітою та директорів освітніх закладів закликаю берегти кадровий потенціал. Хочу також закликати по можливості уникати дистанційної та змішаної форм навчання, адже дати якісну освітню послугу можна лише в очному режимі, коли учень перебуває у безпосередньому контакті з вчителем», – наголосив він.

Очільниця управління освіти і науки ОВА Наталія Матвіюк зазначила, що школа стала одночасно місцем навчання, підтримки й безпеки. «У 2026 році наш спільний пріоритет — перетворити кожну надану бюджетну гривню на відчутний результат для дитини: безпечні умови, якісне харчування, доступність освіти, сучасні ресурси, інклюзію та розвиток професійної освіти. Держава, навіть у найскладніший бюджетний період, знаходить можливість спрямовувати субвенції на освітні потреби, а це знак великої довіри до нас. Ми відповідаємо не лише за показники, а й за довіру батьків і дітей та стійкість освітньої системи», – підкреслила вона.

Наталія Матвіюк наголосила, що у 2025 році (з урахуванням залишків з попереднього року) ресурс цільових дотацій та субвенцій у галузі освіти складав понад 5,2 млрд гривень, з яких було використано 95%. Вперше минулоріч область отримала субвенцію на створення сучасного освітнього простору в сумі майже 23 млн грн. Нею скористались 5 закладів загальної середньої освіти, у 2026-му 41 ЗЗСО має намір взяти участь у конкурсному відборі проєктів.

«Загалом у нинішньому році для нашої області спрямовано майже 4,5 млрд субвенцій у галузі освіти. Залишаються ще нерозподіленими субвенції на: модернізацію майстерень і лабораторій закладів професійної та фахової передвищої освіти; обладнання і модернізацію їдалень; придбання шкільних автобусів та протипожежний захист», – констатувала вона. Як пріоритет було виділено організацію безпечного освітнього процесу (облаштування укриттів, охорона, пожежна безпека), а також інклюзивності та безбар’єрності навчальних закладів.

Окрему увагу вона звернула на новий підхід до підвищення кваліфікації педагогічних працівників, який запроваджено за принципом «гроші ходять за вчителем». За словами Наталії Матвіюк, кожен педагог відтепер має можливість самостійно обирати напрями та заклади, на базі яких проходитиме підвищення кваліфікації, з урахуванням власних професійних потреб. «Варто також наголосити, що в області загострилася проблема дефіциту педагогічних кадрів, насамперед у сільській місцевості та з природничо-математичних дисциплін. У зв’язку з цим актуальною є підготовка вчителів саме за цими спеціальностями», – наголосила вона.