Це стало можливим завдяки співпраці обласної організації товариства Червоного Хреста, Німецького Червоного Хреста та благодійників. Новостворений простір оглянули голова Волиньради Григорій Недопад, депутат Юрій Ройко, керівництво громади та меценати.

Робота простору буде спрямована на підтримку ветеранів, захисників, які мають потребу у фізичній реабілітації після поранень, травм або хвороб. Очільниця обласного осередку Червоного Хреста Валентина Пришко розповідає: за сприяння доброчинців з Німеччини для реабілітаційного простору придбали сучасні тренажери – бігову доріжку, орбітрек, вібраційну платформу, веслувальний та велотренажери, відновлювальний тренажер Бубновського, а також комплектуючі та модульне шумове покриття.

«Силами колективу спортшколи ми зробили ремонт приміщення, облаштували роздягальню, душову та створили доступність для тих, хто користується кріслами колісними. Впевнені, що простір матиме попит, адже в громаді багато військових, які потребують фізичного відновлення», – розповідає директорка спортшколи Євгенія Юзвяк. Додає: працівники закладу також пройшли відповідні навчання з реабілітації. З військовослужбовцями також працюватимуть місцеві волонтери та волонтери-реабілітологи Червоного Хреста.

До важливого для громади починання долучилися і представники місцевого бізнесу, мешканці громади, голова Волиньради Григорій Недопад та народний депутат України Вячеслав Рубльов. «Приємно те, що на території Рожищенської спортивної школи запрацював такий чудовий реабілітаційний простір. Цей напрямок зараз дуже важливий і потрібний, адже, на жаль, війна триває. Впевнений, що це середовище стане початком системної роботи медичних та освітніх закладів на території громади у напрямку фізичного і психологічного відновлення. Тому дякую організації Червоного Хреста за активність і підтримку таких надзвичайних проєктів», – зазначив Григорій Недопад.

Ці питання стали предметом обговорення під час оперативної наради у начальника ОВА.

Регіональну програму підтримки та розвитку сімейних форм виховання у Волинській області на 2026 – 2029 роки планується ухвалити під час найближчої сесії обласної ради при прийнятті обласного бюджету на 2026 рік. «В обласної ради є стратегічне бачення, як рухатись у цьому напрямку, як підтримувати багатодітні сім’ї, діток-сиріт та позбавлених батьківського піклування. А також як взяти частково на обласний бюджет певне соціальне навантаження, щоб ця підтримка була відчутною для родин, які цього потребують. Я також хочу закликати голів громад та районів, аби після прийняття відповідної обласної програми, аналогічні документи були схвалені на місцях», – наголосив голова ОВА Іван Рудницький.

Основною метою нової програми підтримки та розвитку сімейних форм виховання є: підтримка сімей, що взяли на виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; постійна робота із забезпечення сталої кількості функціонуючих прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу; розвиток патронату над дитиною. Програмою передбачено виплата одноразової адресної допомоги при утворенні прийомної родини, сім’ї патронатного вихователя, дитячого будинку сімейного типу; щорічну адресну допомогу прийомним сім’ям, дитячим будинкам сімейного типу, сім’ям опікунів/піклувальників, які взяли на виховання дитину з інвалідністю; сімейний відпочинок батьків-вихователів та прийомних батьків разом з дітьми; забезпечення у співфінансуванні з громадами дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, соціальним житлом та придбання мікроавтобусів для потреб дитячих будинків сімейного типу; підтримка сімей, діти з яких цілодобово виховуються в інтернатних установах, з метою повернення дітей у біологічні родини.

Під час оперативної наради також проаналізували використання у 2025 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво нового житла, реконструкцію існуючих житлових будинків та гуртожитків, а також переобладнання нежитлових приміщень у житлові для створення фондів житла тимчасового проживання ВПО.

Директорка департаменту соціального захисту населення ОВА Оксана Гобод повідомила, що на ці цілі урядом для Волинської області було передбачено субвенцію в розмірі майже 7 млн грн. З них майже 5 млн грн спрямовано для 4-х громад, нерозподілені залишки – 2 млн. За словами Оксани Гобод, основними причинами невикористання субвенції є: короткі терміни, у які заявники повинні сформувати та подати необхідні для проведення робіт документи (15 календарних днів); обмежена кількість вільних приміщень, які перебувають у комунальній власності; відсутність технічної можливості обов’язкового облаштування доступності будівель. «Субвенцією цьогоріч скористалася Ратнівська, Камінь-Каширська, Литовезська та Цуманська громади», – розповіла вона.

Для отримання цієї субвенції і у 2026 році територіальним громадам рекомендовано попередньо реєструватися, а також виготовити локальні кошториси, ПКД та експертизи.

Про це йшлося під час щотижневої оперативної наради під головуванням начальника ОВА Івана Рудницького, за участі голови обласної ради Григорій Недопада, Луцького міського голови Ігоря Поліщука, очільників громад, райрад та РВА, керівників правоохоронних та військових підрозділів.

Директорка департаменту економіки, інвестиційної діяльності та регіональної політики ОВА Вероніка Бальбуза повідомила, що з 13 листопада в області набули чинності оновлені регіональні критерії, за якими здійснюється визначення підприємств, установ, організацій критично важливими, затверджені розпорядженням начальника ОВА від 10.11.2025 року №631 і погоджені Міноборони та Мінекономіки України.

Так, передбачено, що ОВА визначають критично важливими підприємства, установи, організації, які розташовані на території області та провадять діяльність у сферах: сільського, лісового або рибного господарства (А); добувної промисловості і розроблення кар’єрів (В); переробної промисловості (С); постачання електричної енергії, газу, пари та кондиційованого повітря (D); водопостачання; каналізації, поводження з відходами (E); будівництва (F); оптової та роздрібної торгівлі; ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів (G); транспорту, складського господарства, поштової та кур’єрської діяльності (H).

«Враховуючи цю норму були внесені зміни і до відповідного регіонального критерію. Слід зауважити, що підприємству не обов’язково здійснювати зазначену діяльність за основним видом діяльності, який вказаний в реєстраційних документах, однак вона повинна здійснюватися на постійній основі, а не бути, умовно кажучи, одноразовою акцією. Хочу також наголосити, що зазначена норма стосується підприємств, установ, організацій приватного сектору та державних підприємств, і цей критерій є обов’язковим для них», – пояснила Вероніка Бальбуза. Вона також наголосила, що комунальні заклади можуть подавати документи на визначення критичності, незалежно від сфери їх діяльності. «Обов’язковим критерієм для комунальних підприємств є наявність листа-обґрунтування від засновника щодо важливості вироблених товарів або наданих послуг цим підприємством для забезпечення потреб територіальної громади», – зауважила вона.

За словами Вероніки Бальбузи, були внесені зміни до критерію, відповідно до якого громади надавали листи щодо сплачених податків до місцевих бюджетів. «Раніше цей критерій був обов’язковим для підприємств, однак відтепер, підприємства будуть звертатись за таким листом до голів громад за умови, якщо середня заробітна плата по підприємству становитиме більше 30 тисяч гривень. Сума сплаченого ПДФО до громади в такому випадку має становити не менше 3 456 грн», – наголосила вона та додала, що цей критерій не є обов’язковим.

Внесено зміни й до критерію для підприємств, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність. Так, для відповідності такому критерію підприємства повинні експортувати не менше 30 % від обсягу постачання товарів, робіт, послуг за відповідний звітний період. Окрім того, для підприємств, які на договірній основі здійснюють поставку товарів, робіт, послуг підрозділам Сил безпеки й оборони України, обсяг такої поставки має бути не менше 30 % від обсягу постачання товарів, робіт, послуг за останні 12 календарних місяців.

Додано й критерій, яким можуть скористатись підприємства, що здійснюють діяльність у сфері рибальства та рибництва (аквакультури), за умови добутих водних біоресурсів та/або реалізованої продукції за попередній звітний рік у розмірі не менше 5 тонн.

«Хочу наголосити, що підставою для прийняття рішення для визначення критичності підприємств, які мають важливе значення для задоволення потреб територіальних громад Волинської області, крім обов’язкових критеріїв, визначених постановою щодо відсутності заборгованості зі сплати податків до державного і місцевих бюджетів та середньої заробітної плати по підприємству не менше 20 тис. грн, – є відповідність двом або більше регіональним критеріям, раніше було трьом», – підкреслила Вероніка Бальбуза.

Наголошувалося, що підприємствам необхідно на постійній основі дотримуватись усіх критеріїв під час своєї діяльності, відповідно до яких вони отримали статус критично важливих. «Робоча група буде здійснювати постійний моніторинг діяльності таких підприємств та перевірку на відповідність критеріям. У разі їх недотримання – статус критичності з таких підприємств буде знято. А у разі недотримання норми щодо виплати зарплати на рівні 20 тисяч грн. для заброньованих осіб такі підприємства можуть бути визначені критично важливими не раніше, аніж через шість місяців після скасування зазначеного статусу», – резюмувала вона.

Студентські роки — унікальний і надзвичайно важливий період у житті кожної людини. Це час формування особистості, сміливих рішень, перших професійних кроків і важливих відкриттів. Це період, коли знання перетворюються на можливості, а мрії — на конкретні плани.

Бажаю всій студентській спільноті міцного здоров’я, сил, мудрості та наполегливості. Нехай у серцях панує віра у власний потенціал, а в діях — рішучість і цілеспрямованість.

Шановні хлібороби, садівники, тваринники, усі, чиє життя пов’язане із сільськогосподарським виробництвом. Ваша праця — це основа добробуту країни, джерело достатку та впевненості в завтрашньому дні.

Сьогодні Волинь упевнено зміцнює свій аграрний потенціал, розвиває сучасні виробничі технології, оновлює техніку, впроваджує нові підходи до землеробства та тваринництва. Та за будь-якими досягненнями стоїть головне — людська праця.

Дякую кожному, хто своєю щоденною роботою примножує потенціал Волині. Нехай кожен сезон приносить щедрі врожаї, а у ваші домівки приходять достаток, мир і благополуччя!

Ознайомчий візит з навчання та співпраці організовано Центром європейської перспективи та Міністерством з питань згуртованості та регіонального розвитку Республіки Словенія.

До складу української делегації на чолі з віцеспікером Верховної Ради Олександром Корнієнком увійшли парламентарі, урядовці та очільники органів місцевого самоврядування. Волинь представляють голова обласної ради, віцепрезидент УАРОР з питань регіональної політики Григорій Недопад та народний депутат Вячеслав Рубльов. Мета візиту – обмін досвідом, поглиблення співпраці у сфері регіонального розвитку, започаткування нових партнерств, а також ознайомлення з практиками Словенії у впровадженні політики згуртованості, управлінні фондами Європейського Союзу та реалізації регіональних проєктів.

У рамках програми відбулися зустрічі з високопоставленими представниками Міністерства фінансів, Міністерства економіки, туризму та спорту, Національних зборів Республіки Словенія та Міської громади Марібора. Також досвідом поділилися представники провідних словенських інституцій розвитку, зокрема CEF, CMSR, ITF, та регіональних агентств розвитку, інших партнерських організацій.

Крім того, досвідчені експерти Центру європейської перспективи та Міністерства з питань згуртованості та регіонального розвитку Словенії провели для української делегації низку практичних семінарів.

Відкриття експозиції у Луцькому національному технічному університеті відвідав перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук.

Вставка присвячена історії 30-річного опору білорусів диктатурі та їхній боротьбі з російськими окупантами. Тематичні стенди які відображають різні етапи протистояння, історичні події та дії білоруського народу, спрямовані на протидію поглинанню Білорусі росією. Окремий розділ присвячено білоруському протистоянню російській військовій агресії в Україні, яка почалася, в тому числі, з території Білорусі: відомим «рейковим партизанам», добровольцям, які проривалися з Білорусі в Україну, аби приєднатися до лав Збройних Сил України, людям, які виходили на акції протесту проти надання території Білорусі для повномасштабного вторгнення росії в Україну.

Організаторами виставки виступили керівник Благодійного фонду «Вільна Білорусь» Олексій Францкевич та правозахисник і журналіст Андрій Мядвєдєв. Як розповів Олексій Францкевич, опір у Білорусі почався у 1996 році, коли Лукашенко намагався змінити Конституцію. Тоді ж тисячі його співвітчизників вийшли на вулиці Мінська з протестами. За даними БФ «Вільна Білорусь», лише за перший місяць повномасштабного вторгнення росії в Україну у Білорусі було затримано щонайменше 1670 людей, з них 209 притягнуто до кримінальної відповідальності. Майже чотири десятки засуджено за передачу ЗМІ та моніторинговим каналам інформації про пересування російської військової техніки, 15 – за намір воювати на боці України, 41 – за донати білоруським добровольцям у лавах ЗСУ. Нині ж білоруси – частина у Збройних силах України, зокрема долучаються до Полку імені Кастуся Калиновського. Цей підрозділ сформований з білоруських добровольців, які воюють на боці України проти російської агресії. Раніше білоруси воювали в Україні як окрема тактична група, яка згодом стала батальйоном, а нині інтегрована до складу ЗСУ. «Білоруси – один із найчисельніших іноземних військових формувань, яке захищає Україну на полі бою», – зазначив Олексій Францкевич.

«Хотілося б, щоб про опір білорусів ми знали більше. Вклад білоруського народу недооцінений. Вони не тільки беруть участь у військових діях проти окупантів і пліч-о-пліч з нашими героями боронять українські землі, але й діють в Білорусі. Завдяки їм, в тому числі, нападів з півночі на Україну немає. Яскравим прикладом опору білорусів були канали в соціальних мережах, через які на початку повномасштабного вторгнення ми всі дізнавалися інформацію й новини наших північних сусідів. Нам варто підтримувати хороші стосунки з тими білорусами, які прагнуть змінити свою державу, вибороти свободу, які борються проти імперії зла», – зазначив Юрій Поліщук.

У межах презентації відбувся також круглий стіл, де представники білоруської діаспори в Україні обговорили основні події, про які розповідає виставка.

Відбувся щорічний круглий стіл «Забезпечуємо якість освіти разом. Якісна освіта – основа конкурентного потенціалу країни». До фахової дискусії в режимі онлайн долучився і перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук.

Такий семінар, як підсумковий івент, традиційно проводиться в рамках Тижня якості освіти в Україні. Його організовує управління Держслужби якості освіти в області у партнерстві з навчальною платформою Програми «U-LEAD з Європою» для керівників органів управління освітою, директорів закладів загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти, їх засновників, педагогів, громадських освітянських організацій. У ролі спікерів були запрошені також представники поліції, ювенальної превенції, служби у справах дітей, інших інституцій.

Йшлося про інструменти і процедури підвищення якості освітнього процесу. Зокрема детально аналізувався інституційний аудит освітніх установ як основа визначення пріоритетів, викликів, слабких і сильних сторін. Були ґрунтовні доповіді і стосовно сертифікації педагогічних працівників, розбудови внутрішньої системи якості освіти закладів, формування безпекової складової освітнього середовища, а також роль і внесок органів місцевого самоврядування як засновників у ці процеси.

Окремо учасники круглого столу приділили увагу таким питанням як попередження дитячої та підліткової злочинності, протидія булінгу і домашньому насильству, захист прав і законних інтересів неповнолітніх.

За результатами конкурсного відбору члени постійної комісії з питань депутатської діяльності, місцевого самоврядування, захисту прав людини, законності, боротьби зі злочинністю та корупцією рекомендували сесії обласної ради делегувати до складу поліцейської комісії ГУНП в області двох представників громадськості.

А саме: Романа Стецьковича – заступника директора з технічних питань обласної психлікарні, члена громадської організації «Волинський край» та Андрія Поліщука – радника голови обласної ради з питань ветеранської політики, представника ГО «Луцька міська організація Спілки воїнів АТО Волині».

Окрім того, члени комісії розглянули особисту заяву одного із претендентів до складу поліцейської комісії Управління поліції охорони у Волинській області Юрія Бубенщикова – ветерана АТО і українсько-російської війни, члена ГО «Оборона України» щодо зняття його кандидатури із розгляду. Голова постійної комісії Анатолій Вітів зауважив, що у зв’язку із цим виникла необхідність оголошення ще одного конкурсного відбору для визначення нового представника до складу поліцейської комісії Управління поліції охорони в області. Так, члени комісії рекомендували оголосити повторний конкурс та встановити строк – 10 календарних днів з дня опублікування відповідного оголошення на вебсайті Волинської обласної ради. Упродовж цього терміну, до 21 листопада 2025 року, громадські організації можуть подати належні документи пропонованих представників для включення їх до складу цієї поліцейської комісії.

Голова депутатської комісії Анатолій Вітів пригадав, що у попередні роки громадськість була більш активною, на одне місце до складу поліцейської комісії було близько десятка претендентів. Він також наголосив, що присутність представників громадськості у відповідних комісіях є запорукою об’єктивного оцінювання професійного рівня та особистісних якостей співробітників поліції з метою їх прозорого добору та просування по службі.

Круглий стіл на таку тему за партнерства швейцарсько-української Програми EGAP, що виконується Фондом Східна Європа, шведсько-української Програми Polaris «Підтримка багаторівневого врядування в Україні» та Вестмінстерської фундації за демократію відбувся на Волині. Його учасниками стали голова обласної ради Григорій Недопад, віце-спікер Верховної Ради України Олександр Корнієнко, парламентарі Вячеслав Рубльов та Віталій Безгін, начальник ОВА Іван Рудницький, а також лідери громад та очільники центрів надання адміністративних послуг області.

Під час круглого столу обговорили стан реалізації державної політики у сфері надання адміністративних послуг, а також актуальну проблематику функціонування ЦНАПів в умовах дії воєнного стану, готовність органів місцевого самоврядування до розширення переліку послуг та врегулювання плати за них. Як зазначив Віталій Безгін, реформа надання адміністративних послуг в Україні показала себе з найкращої сторони. В Україні з 1469-ти громад лише в 127-ми немає ЦНАПів. «На Волині із 54-х громад лише в одній немає центру надання адмніпослуг, і мешканці вимушені їздити в сусідню. В інших західних областях ситуація набагато гірша. Тому наш край – один із ключових регіонів, де найвища якість надання адмінпослуг», – додає Вячеслав Рубльов.

Олександр Корнієнко зазначив: успішність адміністративної реформи визнана і українцями, і закордонними партнерами України. «Ми продовжуємо удосконалювати реформу і зараз активно працюємо над новим законопроєктом, який має на меті допомогти місцевим бюджетам утримувати центри з надання адміністративних послуг, що досить часто працюють у збиток».

Голова Волиньради наголошує: ЦНАП – приклад прозорості надання різного роду адмінпослуг для населення, що підвищує рівень довіри громадян до держави. «Коли почалась ця реформа, Волинь максимально включилася в процес. Зараз кількість послуг, які надаються в ЦНАПах нашої області, надзвичайно велика. Те, що реформа успішна, свідчать і відгуки тих українців, які були за кордоном та повернулися в Україну – в Європі немає такої якості надання адміністративних послуг. Створення ЦНАПів – величезний крок у боротьбі з бюрократією», – зазначив Григорій Недопад.

В рамках круглого столу учасники обговорили проблематику надання найбільш популярних адміністративних послуг в умовах дії воєнного стану, їх цифровізацію та запровадження електронних сервісів, готовність органів місцевого самоврядування до розширення переліку послуг, які надаються через ЦНАПи, та оптимізацію переліку адміністративних послуг.

Ваша діяльність є основою формування національної ідентичності, духовного розвитку суспільства та зміцнення державності. Саме завдяки вам зберігаються наші традиції, звичаї, мова, народна пісня й мистецька спадщина.

Дякую за вашу відданість справі та прагнення зробити Україну культурно сильною і впізнаваною у світі.

Бажаю вам творчих успіхів, натхнення та невичерпної енергії! Нехай у ваших серцях завжди живе любов до мистецтва, а кожен новий день приносить радість творчості, людське визнання та нові здобутки.

Граничні показники фінансування галузі на наступний рік аналізували під час консультацій за участю голови Григорія Недопада, очільників профільних депутатських комісій та депутатів обласної ради, головного розпорядника та користувачів коштів обласного бюджету – керівників спецшкіл, НРЦ, наукових ліцеїв, закладів позашкілля, передвищої фахової та професійно-технічної освіти.

Начальниця управління освіти і науки ОВА Наталія Матвіюк зазначила, що на наступний бюджетний рік на фінансування 37 закладів обласної комунальної власності передбачено майже 900 млн грн, що на 10 млн більше, ніж цьогоріч. Стовідсотково забезпечено оплату праці з надбавками та доплатами педагогічним працівникам, недофінансованими поки залишають енергоносії, харчування, медикаменти та виплата стипендій, однак вирішити це вдасться з отриманням додаткової дотації з держбюджету. Ще 3,2 млн грн – видатки на фінансування регіональних цільових програм. Що ж до незахищених статей, то такі асигнування заплановані в обсязі 14% від потреби. За рахунок додаткових надходжень плануються також асигнування на публічні інвестиційні проєкти.

Очільник фінансового управління ОВА Ігор Никитюк зауважив, що нині уряд опрацьовує питання збільшення з 1 січня на 40% зарплатні педагогічним працівникам. І якщо це зростання буде покриватися за рахунок місцевих бюджетів, то на ці цілі доведеться використати кошти, заплановані на інвестиційні проєкти, оскільки іншого ресурсу в обласній скарбниці немає.

Що ж до проблемних питань, то керівники наукових ліцеїв, спецшкіл, фахової передвищої освіти, а також закладів позашкілля нарікали на нестачу видатків на оплату послуг та матеріалів, зокрема і пального для генераторів, заявляли про додаткову потребу в коштах на демонтаж легкозаймистого оздоблення за приписами ДСНС, облаштування перегородок в санітарних та душових кімнатах, оновлення комп’ютерного обладнання. Серед актуального в капітальних інвестиціях – ремонти покрівель, харчоблоків, гідроізоляція фундаментів, утеплення будівель, облаштування укриттів, заходи з безбар’єрності.

Аварійні дахи – масова проблема більшості закладів професійно-технічної освіти. Керівники запевняють: багато ремонтних робіт вони виконують власними силами та за рахунок своїх спецфондів, однак кошториси перекриття покрівель – непосильні, аби дати раду самотужки. Йшлося і про те, що чимало центрів профтехосвіти цьогоріч не виконали регіонального замовлення на підготовку робітничих кадрів через міграцію за кордон значної кількості дітей і молоді. Тож, прозвучала пропозиція в необхідності коригування параметрів регіонального замовлення відповідно до реалій.

Усі без винятку директори освітніх закладів констатували проблему мізерної, часто нижче мінімальної, заробітної плати обслуговуючого персоналу, що призводить до дефіциту кадрів.

Голова бюджетної комісії Орест Маховський зазначив, що за підсумками бюджетних слухань усі озвучені потреби будуть систематизовані у рекомендаціях та висновках, які, своєю чергою, затвердить профільна депутатська комісія і подасть пропозиції до остаточного варіанту головного фінансового документу.