Круглий стіл на таку тему за партнерства швейцарсько-української Програми EGAP, що виконується Фондом Східна Європа, шведсько-української Програми Polaris «Підтримка багаторівневого врядування в Україні» та Вестмінстерської фундації за демократію відбувся на Волині. Його учасниками стали голова обласної ради Григорій Недопад, віце-спікер Верховної Ради України Олександр Корнієнко, парламентарі Вячеслав Рубльов та Віталій Безгін, начальник ОВА Іван Рудницький, а також лідери громад та очільники центрів надання адміністративних послуг області.

Під час круглого столу обговорили стан реалізації державної політики у сфері надання адміністративних послуг, а також актуальну проблематику функціонування ЦНАПів в умовах дії воєнного стану, готовність органів місцевого самоврядування до розширення переліку послуг та врегулювання плати за них. Як зазначив Віталій Безгін, реформа надання адміністративних послуг в Україні показала себе з найкращої сторони. В Україні з 1469-ти громад лише в 127-ми немає ЦНАПів. «На Волині із 54-х громад лише в одній немає центру надання адмніпослуг, і мешканці вимушені їздити в сусідню. В інших західних областях ситуація набагато гірша. Тому наш край – один із ключових регіонів, де найвища якість надання адмінпослуг», – додає Вячеслав Рубльов.

Олександр Корнієнко зазначив: успішність адміністративної реформи визнана і українцями, і закордонними партнерами України. «Ми продовжуємо удосконалювати реформу і зараз активно працюємо над новим законопроєктом, який має на меті допомогти місцевим бюджетам утримувати центри з надання адміністративних послуг, що досить часто працюють у збиток».

Голова Волиньради наголошує: ЦНАП – приклад прозорості надання різного роду адмінпослуг для населення, що підвищує рівень довіри громадян до держави. «Коли почалась ця реформа, Волинь максимально включилася в процес. Зараз кількість послуг, які надаються в ЦНАПах нашої області, надзвичайно велика. Те, що реформа успішна, свідчать і відгуки тих українців, які були за кордоном та повернулися в Україну – в Європі немає такої якості надання адміністративних послуг. Створення ЦНАПів – величезний крок у боротьбі з бюрократією», – зазначив Григорій Недопад.

В рамках круглого столу учасники обговорили проблематику надання найбільш популярних адміністративних послуг в умовах дії воєнного стану, їх цифровізацію та запровадження електронних сервісів, готовність органів місцевого самоврядування до розширення переліку послуг, які надаються через ЦНАПи, та оптимізацію переліку адміністративних послуг.

Ваша діяльність є основою формування національної ідентичності, духовного розвитку суспільства та зміцнення державності. Саме завдяки вам зберігаються наші традиції, звичаї, мова, народна пісня й мистецька спадщина.

Дякую за вашу відданість справі та прагнення зробити Україну культурно сильною і впізнаваною у світі.

Бажаю вам творчих успіхів, натхнення та невичерпної енергії! Нехай у ваших серцях завжди живе любов до мистецтва, а кожен новий день приносить радість творчості, людське визнання та нові здобутки.

Граничні показники фінансування галузі на наступний рік аналізували під час консультацій за участю голови Григорія Недопада, очільників профільних депутатських комісій та депутатів обласної ради, головного розпорядника та користувачів коштів обласного бюджету – керівників спецшкіл, НРЦ, наукових ліцеїв, закладів позашкілля, передвищої фахової та професійно-технічної освіти.

Начальниця управління освіти і науки ОВА Наталія Матвіюк зазначила, що на наступний бюджетний рік на фінансування 37 закладів обласної комунальної власності передбачено майже 900 млн грн, що на 10 млн більше, ніж цьогоріч. Стовідсотково забезпечено оплату праці з надбавками та доплатами педагогічним працівникам, недофінансованими поки залишають енергоносії, харчування, медикаменти та виплата стипендій, однак вирішити це вдасться з отриманням додаткової дотації з держбюджету. Ще 3,2 млн грн – видатки на фінансування регіональних цільових програм. Що ж до незахищених статей, то такі асигнування заплановані в обсязі 14% від потреби. За рахунок додаткових надходжень плануються також асигнування на публічні інвестиційні проєкти.

Очільник фінансового управління ОВА Ігор Никитюк зауважив, що нині уряд опрацьовує питання збільшення з 1 січня на 40% зарплатні педагогічним працівникам. І якщо це зростання буде покриватися за рахунок місцевих бюджетів, то на ці цілі доведеться використати кошти, заплановані на інвестиційні проєкти, оскільки іншого ресурсу в обласній скарбниці немає.

Що ж до проблемних питань, то керівники наукових ліцеїв, спецшкіл, фахової передвищої освіти, а також закладів позашкілля нарікали на нестачу видатків на оплату послуг та матеріалів, зокрема і пального для генераторів, заявляли про додаткову потребу в коштах на демонтаж легкозаймистого оздоблення за приписами ДСНС, облаштування перегородок в санітарних та душових кімнатах, оновлення комп’ютерного обладнання. Серед актуального в капітальних інвестиціях – ремонти покрівель, харчоблоків, гідроізоляція фундаментів, утеплення будівель, облаштування укриттів, заходи з безбар’єрності.

Аварійні дахи – масова проблема більшості закладів професійно-технічної освіти. Керівники запевняють: багато ремонтних робіт вони виконують власними силами та за рахунок своїх спецфондів, однак кошториси перекриття покрівель – непосильні, аби дати раду самотужки. Йшлося і про те, що чимало центрів профтехосвіти цьогоріч не виконали регіонального замовлення на підготовку робітничих кадрів через міграцію за кордон значної кількості дітей і молоді. Тож, прозвучала пропозиція в необхідності коригування параметрів регіонального замовлення відповідно до реалій.

Усі без винятку директори освітніх закладів констатували проблему мізерної, часто нижче мінімальної, заробітної плати обслуговуючого персоналу, що призводить до дефіциту кадрів.

Голова бюджетної комісії Орест Маховський зазначив, що за підсумками бюджетних слухань усі озвучені потреби будуть систематизовані у рекомендаціях та висновках, які, своєю чергою, затвердить профільна депутатська комісія і подасть пропозиції до остаточного варіанту головного фінансового документу.

У переддень професійного свята відбулись урочистості, а також мистецький захід присвячений 85-ій річниці створення обласного науково-методичного центру культури. Мистецьку спільноту привітали та відзначили перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук та народна депутатка України Ірина Констанкевич.

З нагоди прийдешнього професійного свята Юрій Поліщук переказав слова вітань та вдячності усім працівникам галузі культури та майстрам народного мистецтва від голови обласної ради Григорія Недопада та депутатського корпусу.

«Незалежність будь якої держави – це не лише територіальна цілісність, а й душа нації, яка без культурних надбань та її хранителів є неможливою. Історія має безліч прикладів, коли держави занепадали без воєн, а лише тоді, коли вмирала їх мова, традиції, пісня. Тому сьогодні робота діячів культури має надзвичайно велике значення для розвитку та загалом існування нашої держави. Ми, як обласна влада, розуміємо, що сьогодні складна ситуація із вашими заробітними платами, матеріально-технічним забезпеченням закладів, однак я переконаний, що ми вистоїмо та збережемо усі наші культурні надбання та колективи бібліотек, театрів, музеїв, філармоній, будинків культури, де працюють фанатично віддані справі люди. Саме ви формуєте найцінніше – нашу національну ідентичність, і я переконаний, що ми дочекаємось часу, коли галузь культури буде однією із найбільш пріоритетних» – наголосив перший заступник голови Волиньради.

З нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва Юрій Поліщук вручив низку відзнак кращим працівникам галузі культури. За вагомий внесок у розвиток української культури і мистецтва, організацію змістовного дозвілля населення та з нагоди 85-річчя з дня створення почесною грамотою обласної ради окремо відзначено колектив обласного науково-методичного центру культури на чолі із його багаторічною керівницею Любов’ю Рожновою. За високу професійну майстерність також було відзначено працівників центру Оксану Курач та Вікторію Скороход.

Цього дня провідні фахівці галузі культури також отримали подяки міністерства культури України. Відзнаки Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики вручила парламентарка Ірина Констанкевич, вона також висловила мистецькій родині Волині слова шани і вдячності. «У часи найскладніших випробувань саме культура була нашим найміцнішим оборонцем, найстійкішим захисником і давала силу людям для майбутнього. Тому що кожне слово, яке було озвучене, чи образ, який лягав на полотно, – усе це склало найбільшу спадщину українського народу, яка сьогодні переконує весь світ у тому, що ми не росіяни, що ми інші, що ми маємо свою давню історію, величезні надбання, рідну мову і право бути українцями. Зичу, щоб і надалі ви мали натхнення, сили, енергію для творчості, не дивлячись на всі складні обставини, які супроводжують наше життя», – висловила побажання Ірина Констанкевич.

Із професійним святом працівників сервісних центрів привітав голова обласної ради Григорій Недопад.

В Україні функціонує 143 сервісних центри, з яких на Волині – 4. За 10 років діяльності в області вони надали сотні тисяч послуг для населення. Завдяки автоматизації процесів в будь-який час доби та незалежно від місця перебування можна обрати та забронювати номерні знаки, призначити належного користувача, перереєструвати автівку чи обміняти посвідчення водія.

«Створення сервісних центрів стало першим кроком в реформуванні системи МВС, який запровадив нові якісні стандарти в роботі служби. За цей час ми досягли того, що стали одним із найякісніших сервісів у світі в частині швидкості, якості і доступності надання послуг для населення», – зазначив заступник начальника РСЦ ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях Павло Ковальчук. Він зазначив, що за час функціонування сервісних центрів на Волині працівниками було проведено понад пів мільйона реєстраційних операцій із транспортними засобами, стільки ж – практичних і теоретичних іспитів для майбутніх водіїв, а також видано 120 тис нових посвідчень водіїв.

«Цифровізація державних послуг, їх прозорість і доступність – візитівка нашої країни. В порівнянні з іншими європейськими державами, у нас в рази швидше надаються будь-які послуги. Звісно, що така потужна реформа не відбулася б без людей, які дбають про розвиток та доступність послуг для громадян, тому дякую вам за щоденну працю», – звернувся до працівників Григорій Недопад.

Він також вручив почесну грамоту обласної ради Павлу Ковальчуку та відзначив подяками голови Волиньради працівників сервісних центрів МВС.

Напередодні свята на запрошення Генерального Консульства Республіки Польща у Луцьку урочистий прийом відвідали голова Волиньради Григорій Недопад, його перший заступник Юрій Поліщук, народні депутати Вячеслав Рубльов та Ірина Констанкевич.

День Незалежності Польщі відзначається 11 листопада, і є найважливішим державним святом, яке вшановує відновлення суверенітету Польщі у 1918 році після 123 років іноземної окупації. «Польський народ завжди буде поряд з українським. Нас позбавляли нашої землі, нашої мови, нашої культури впродовж довгих 123 років. Проте і вся Європа, і весь світ бачить та розуміє, що ми не можемо допустити, аби й з Україною таке відбувалося», – звернулася до присутніх Генеральна Консулка Республіки Польща у Луцьку Анна Новаковска.

Голова Волиньради зазначив, що у кожного патріота найголовніше державне свято – це день незалежності своєї країни. «Попри те, що ми маємо незалежність не так давно, але ми постійно відвойовуємо право на неї, і я переконаний, що нам це вдасться, адже поряд із нами є такий друг як Польща. Польща – один з лідерів Європи, а Україна – її щит. Разом ми вистоїмо і подолаємо будь-які негаразди», – наголосив Григорій Недопад. Він також вручив Генеральному Консулу символічний подарунок із найщирішими побажаннями миру та процвітання усьому польському народу.

Ірина Констанкевич висловила польському народу щиру вдячність за підтримку, людяність та гуманізм. «Ви стали прикладом того, як зберегти свою незалежність, як її утверджувати, як зробити щоденним життям усі принципи демократії», – додала вона.

Парламентар Вячеслав Рубльов зазначив, що в Польщі та України спільна майбутня історія. «Польща – найбільший адвокат України в Євросоюзі. Ми щиро вдячні за те, що на початку повномасштабного вторгнення ви прихистили наших жінок і дітей, стали їхньою підтримкою і опорою у найважчий час. Ви – надійний партнер у великих транскордонних проєктах, такі як Interreg Next, і продовжуєте нас підтримувати та допомагаєте розвиватись нашим громадам і регіонам», – підкреслив народний депутат.

Участь у круглому столі на цю тему від Волиньради взяв заступник голови Григорій Пустовіт.

Майданчик для обговорення інституційних, законодавчих та практичних кроків для посилення спроможності українських регіонів ефективно використовувати майбутні фонди ЄС організовано парламентським комітетом з питань місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування за підтримки швейцирсько-0українського проєкту «Згуртованість та регіональний розвиток України» UCORD та у співпраці з Міністерством розвитку громад і територій.

На шляху до вступу в Євросоюз Україна завершила скринінг одного із ключових розділів у рамках політики згуртованості ЄС – Регіональна політика та координація структурних інструментів. Він визначає, як країни-кандидати планують, управляють і використовують фонди регіонального розвитку та інвестицій, як координують відповідальність між національними, регіональними та місцевими органами влади та як розбудовують інституційну спроможність для впровадження і моніторингу інвестиційних фондів євроспільноти.

Під час зустріч парламентарі, урядовці, експерти, представники обласних рад, облвійськадміністрацій та агенцій регіонального розвитку обговорили питання міжнародного досвіду та напрацювань Організації економічного співробітництва і розвитку у розбудові інституційної спроможності до використання фондів і програм ЄС, практичних українських здобутків, зокрема щодо того, як агенції регіонального розвитку (АРР) застосовують європейські уроки для сприяння процесам стратегічного планування, координації регіональних партнерств, підготовки й реалізації проєктів, а також інституційні та законодавчі заходи з посилення здатності ОВА і АРР ефективно планувати, управляти та використовувати у майбутньому фонди ЄС та донорів на регіональному рівні.

У результаті дискусії були напрацьовані рекомендації щодо ефективного використання фондів С для відновлення, а також практичні роки для закладання основи участі областей у політиці згуртованості Євросоюзу.

Третій раунд бюджетних слухань був присвячений аналізу видатків на сфери ветеранської політики та соціального захисту. Окрім керівництва та депутатів обласної ради, участь в обговоренні взяли головні розпорядники обласного бюджету та керівники профільних обласних комунальних закладів.

Начальниця управління з питань ветеранської політики ОВА Віта Прокопчук розповіла, що в області реалізується Регіональна програма підтримки осіб, які брали участь у захисті Батьківщини та членів їх сімей на період 2024-2028 років. Загальний обсяг її фінансування на 2026 рік – 42 млн гривень. Із них 30 млн грн передбачено на виплату матеріальної допомоги сім’ям загиблих/померлих захисників і захисниць України (по 100 тис. на родину); 1 млн грн – для надання одноразової матеріальної підтримки на дороговартісне лікування військовослужбовців; на відпочинок для родин загиблих, зниклих безвісти та полонених передбачили 5 млн грн, таку ж суму на відпочинок і психологічну реабілітацію захисників. Окрім того, в межах програми у наступному році додатково буде спрямовано 1 млн грн на розвиток ветеранського спорту. Депутати обласної ради акцентували увагу на необхідності залучення територіальних громад до співфінансування видатків на дороговартісне лікування військових із місцевих бюджетів, оскільки передбачена в обласному бюджеті сума коштів є недостатньою.

Директорка департаменту соціального захисту населення ОВА Оксана Гобод зазначила, що її відомству, як головному розпоряднику коштів, на 2026 рік доведено граничний обсяг видатків у сумі 181 млн грн. Основна частина, а це 177,9 млн грн, буде спрямовано на утримання установ соціального захисту населення, серед яких 5 психоневрологічних інтернатів, Луцький геріатричний пансіонат, обласний центр соціальних служб, соціальний гуртожиток для дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також центр здійснення соцвиплат. Решта коштів у сумі 3,3 млн грн закладено на реалізацію трьох обласних програм соціального спрямування. За словами Оксани Гобод, додатковий фінансовий ресурс потрібний для підтримки ВПО, оскільки у комплексній соціальній програмі передбачено лише 350 тис. грн, а для їх інтеграції необхідно щонайменше 2 млн грн.

Соціальні заклади області потребують фінансування на виготовлення ПКД та реалізацію низки інвестиційних проєктів. Так, директорка Луцького геріатричного пансіонату Алла Гнатюк озвучила потребу переобладнання тепличного приміщення задля облаштування соціально-реабілітаційного центру. Очільниця Горохівського психоневрологічний інтернату Юлія Ковальчук має намір втілити експериментальний проєкт зі зведення будинку підтриманого проживання (на ПКД потрібно 350 тис.грн), також є необхідність у термореновації будівель, ціна питання 3,4 млн грн. Керівниця обласного соціального гуртожитку для дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування Алла Урбанович розповіла про гостру необхідність перекриття аварійного даху та зауважила, що на ні цілі уже виготовлено ПКД, вартість робіт становитиме 2,8 млн гривень.

Руденський психоневрологічний інтернат потребує облаштування укриття, адже це єдиний на сьогодні заклад такого типу, де дотепер немає сховища. Окрім того, за словами директорки Олени Місюк, інтернат має також гостру необхідність в оновленні застарілого харчоблоку та заміні каналізаційної системи.

Керівник Олицького психоневрологічного інтернату Сергій Кучер озвучив запит у додатковому виділенні майже 500 тисяч гривень на заміну старого та встановлення нового котла. Також заклад має на меті виготовити ПКД для оновлення санітарних кімнат з урахуванням інклюзії.

Голобський психоневрологічний інтернат теж потребує вирішення низки питань в частині доступності. За словами директора закладу Володимира Ковальчука, уже розроблено ПКД на ремонт їдальні та одного із житлових корпусів, а також на перекриття даху будівлі котельні. З поміж інших проблемних питань – оновлення каналізаційно-насосної станції та полів фільтрації. Володимир Ковальчук зауважив, що на ці цілі необхідне додаткове фінансування для виготовлення ПКД.

Голова обласної ради Григорій Недопад та очільник бюджетної комісії Орест Маховський закликали керівників закладів у новому бюджетному році сповна використовувати можливості обласного екологічного фонду, якщо проблемні питання мають екологічне спрямування.

Загалом, одним із найбільш гострих питань, яке турбує усіх без винятку керівників обласних інтернатних та соціальних закладів та керівництво профільного відомства – це низький рівень заробітних плат працівників, а відтак і гострий дефіцит кадрів.

Очільниця Служби у служби у справах дітей Алла Онищук розповіла, що обидва заклади, які є у підпорядкуванні відомства, а саме обласний притулок для дітей та центр соціально-психологічної реабілітації дітей, наступного року матимуть певний приріст у фінансуванні за рахунок зростання видатків на заробітну плату. Окрім того, вона повідомила, що розробляється нова обласна програма підтримки сімей з дітьми, в рамках якої буде передбачене фінансування для родин, у які відбуватиметься реінтеграція дітей з інтернатних закладів, а також для дитячих будинків сімейного типу та прийомних родин.

Щодо основних нагальних питань, які потребують додаткового фінансового ресурсу, то за словами директора обласного притулку для дітей Леоніда Хведчака – це заміна застарілих чавунних радіаторів, втрати яких по тепловіддачі перевищують 20%. За його словами, відповідно до виготовленої ПКД загальна вартість цих робіт сягне майже 1 млн грн.

Керівниця обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей Наталія Кондратович озвучила потребу встановлення в закладі системи блискавкозахисту. Також є необхідність ремонту аварійної водопровідно-каналізаційної системи. Окрім того, за її словами, потрібно оновити цоколь будівлі та здійснити окремі внутрішні роботи.

Участь у робочих зустрічах з бюджетування взяли голова Волиньради Григорій Недопад, очільники профільних депутатських комісій та депутати обласної ради, головні розпорядники коштів і керівники обласних комунальних закладів.

В порядку денному – галузі спорту, житлово-комунального господарства та капітального будівництва, АПК, економіки, інвестиційної діяльності, міжнародного співробітництва, екології та цивільного захисту.

На початку засідання Григорій Недопад зазначив, що основою для формування обласного бюджету наступного року став кошторис-2025, загальний фонд дещо зросте, також за рахунок додаткових надходжень будуть фінансуватися й інвестиційні проєкти та нагальні потреби. Очільник бюджетної комісії обласної ради Орест Маховський наголосив, що головний кошторис області формується в умовах воєнного часу, тому задоволення запитів військових частин чи правоохоронних органів лишається в пріоритеті.

Очільниця управління молоді та спорту Зіновія Лещенко зазначила, що на наступний рік в галузі фізичної культури і спорту фінансування здійснюватиметься в межах 71 млн грн. «Оскільки в Україні створено Агенцію масового спорту, тому потрібно додатково 2 млн грн на проведення заходів під егідою Агенції. Крім того, на здійснення фізкультурно-спортивної та реабілітаційної роботи серед осіб з інвалідністю для «Інваспорт» та ДЮСШ для осіб з інвалідністю передбачено 10 млн грн. Для дитячо-юнацького спорту – 42 млн грн», – констатувала чиновниця. Серед інших видатків також передбачили понад 1 млн грн на облаштування безбар’єрності». Що ж до проблемних питань, то необхідні кошти на встановлення блискавкозахисту, вентиляції та пожежної сигналізації в ОДЮСШ «Колос», а також в обласній ДЮСШ.

Для департаменту житлово-комунального господарства ОДА в майбутньому бюджеті передбачено видатки у сумі 60 млн грн, 50 млн грн з яких – на поточне утримання та ремонт доріг.

На реалізацію програм в галузі сільського господарства у бюджеті 2026-го року заплановано понад 5 млн грн: 1 млн – на комплексну програму розвитку агропромислового комплексу Волині та програму «Власний дім», решта – дотації на розвиток тваринництва, рільництва, садівництва і тепличного господарства. «Також ми плідно працюємо з донорськими програмами і продовжимо залучати кошти на розвиток агропромислового сектору з інших джерел», – зазначив очільник департаменту АПК Юрій Юрченко.

Обсяг видатків на реалізацію заходів екологічної програми за рахунок коштів спеціального – екофонду на 2026 рік встановлюється в обсязі понад 8 млн грн, з яких 5,6 млн грн планується спрямувати на природоохоронні заходи обраним комунальним закладам та громадам. Ще 2,4 млн грн призначаються для продовження каналізування Шацького поозер’я у рамках транскордонного проєкту Interreg «Стале управління водними ресурсами: шлях до відродження Західної України та Східної Польщі».

Участь у консультаціях взяли керівники області, голови профільних депутатських комісій та депутати обласної ради, головні розпорядники коштів та очільники обласних комунальних закладів.

Відкриваючи слухання, голова Волиньради Григорій Недопад зазначив, що традиція узгоджувальних зустрічей з бюджетування довела свою ефективність. «Дуже важливо, що цей процес нарешті триває у синхронній взаємодії з ОВА, якій на час дії воєнного стану ми передали повноваження розпоряджатися обласним бюджетом. Це – прозорість, спільний пошук рішень і визначення пріоритетів. Такий підхід дозволить максимально збалансувати обласний кошторис, закрити критичні питання, окреслити середньострокову перспективу», – переконаний очільник обласної ради.

Начальник ОВА Іван Рудницький окреслив основні підходи до формування обласного фінансового документу. Як і в попередні роки – безумовна першочерговість видатків – це підтримка сил безпеки та оборони та фінансування соціально-бюджетної сфери. Також за рахунок додаткових надходжень планується спрямувати суттєвий ресурс в обсязі 145 млн грн на публічні інвестиційні проєкти. Пріоритетними сферами для такого інвестування на запит суспільства визначено охорону здоров’я, освіту, а також співфінансування на ремонт місцевих доріг. Окрім того, передбачається ресурс на реабілітацію ветеранів, учасників бойових дій, членів родин загиблих і зниклих безвісті, а також на підтримку ВПО. Резервний фонд на випадок надзвичайних ситуацій запланований у розмірі 40 млн грн.

Начальник фінансового управління Ігор Никитюк додав, що у видатковій частині враховано зростання на 8% мінімальної зарплатні, вартості енергоносіїв, збільшено на 10% поточні витрати. 70% публічних інвестицій спрямовуватимуться на вже розпочаті проєкти і 30% – на нові. Він також зауважив, що з 46 поданих обласними комунальними закладами інвестиційних проєктів вже погоджено 22. Решту можна доопрацювати і повторно подати упродовж І-го кварталу наступного року.

Аналізуючи граничні показники доведеного кошторису медичної галузі, начальник управління охорони здоров’я Юрій Легкодух зазначив, що передбачені в обласному бюджеті 154 млн грн та 37 млн грн державної субвенції будуть спрямовані на фінансування 11-ти медичних установ та 4-ох освітніх медичних закладів, а також на харчування при фенілкетонурії, молочні суміші для немовлят, народжених від ВІЛ-інфікованих матерів, на лікування орфанних захворювань, а також капітальні видатки для обласної психіатричної лікарні у сумі 7,2 млн. грн. Він також зауважив, що з 22 погоджених інвестпроєктів 12 подані медичними закладами.

Серед критичних потреб (окрім вже заявлених в інвестиційних проєктах), які озвучили керівники комунальних закладів галузі охорони здоров’я, це: переносні рентгенівські установки, апарат для брахітерапії та ангіограф – для обласної клінічної лікарні; МРТ, реконструкція другої черги відділення хірургії та оперблоків, модернізація системи стерилізації – для об’єднання захисту материнства і дитинства; термореновація будівель і реконструкція двох відділень в психіатричній лікарні; реабілітаційне обладнання та інклюзія – для госпіталю ветеранів; капітальна реконструкція під терапевтичне і паліативне відділення, модернізація пральні – для інфекційної лікарні, а також нові реанімобілі – для обласної екстренки.

Проаналізували сьогодні також і бюджетне забезпечення галузі культури, яке на 2026 рік передбачене у сумі майже 200 млн грн. Окрім захищених статей їх спрямують на обласну цільову програму для увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій, охорону пам’яток та проведення заходів; а ще – для поповнення бібліотечних фондів та капвидатки на заміну аварійної електромережі у фаховому коледжі культури і мистецтв. Його директор озвучив також проблему покрівлі. Сере інших заявлених потреб: протипожежна сигналізація, аварійний балкон та гідроізоляція підмурівку в обласному театрі ляльок; автобус підвищеної місткості – для філармонії; перекриття даху, гідроізоляція фундаменту, облаштування укриття – в науковій бібліотеці. Окрім того всі бібліотечні установи потребують оновлення комп’ютерного обладнання та збільшення заробітної плати, яка найнижча у галузі та не перевищує мінімальну. Таку ж проблему в оплаті праці наукових працівників називають і в обласному краєзнавчому музеї.

За словами модератора слухань, очільника бюджетної комісії Ореста Маховського, додаткові заявлені потреби будуть відображені у підсумкових рекомендаціях та висновках консультацій.

Урочисте відкриття XXIX престижного мистецького заходу відбулось у музеї Лесі Українки Волинського національного університету. Майстрів художнього слова привітав перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук.

Всеукраїнський конкурс започатковано Національною спілкою театральних діячів України у 1996 році до 125-річчя від дня народження Лесі Українки. Фінальний етап у різні роки відбувався у Києві та Ялті, а після анексії Криму, з 2014 року конкурсантів гостинно приймає Волинь. Головним організатором літературних змагань є обласний академічний обласний театр ляльок. Учасниками конкурсу традиційно є студенти мистецьких вишів, а також актори театрів. Цьогоріч до фіналу було відібрано 16 читців з різних куточків України.

Виступи конкурсантів оцінюватиме професійне журі у складі провідних діячів театрального мистецтва під головуванням Тараса Жирка – народного артиста України, актора Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка, театрального режисера, лауреата Премії ім. Івана Котляревського.

Перший заступник очільника облради Юрій Поліщук привітав учасників конкурсу та членів журі від імені голови Григорія Недопада та депутатського корпусу. «Для нас, як волинян і як керівників області, надзвичайно важливо, що цей престижний всеукраїнський конкурс отримав постійну прописку у нашому регіоні. Бажаю кожному з учасників максимально розкрити свої таланти та здібності, а також змістовно провести час на Волині. Адже це та земля, де зростала Леся Українка, де жила її славна родина Косачів. Особисто для мене такого роду літературні змагання мають велику цінність, бо йдеться про популяризацію творчого доробку великої Лесі. Це стимулює брати до рук книги, читати та дізнаватись щоразу нове про її життя, творчість та боротьбу», – зауважив він.

Юрій Поліщук також вручив організаторам заходу пам’ятний подарунок та друковані матеріали про історико-культурні пам’ятки Волині, які за підсумками конкурсу буде вручено переможцю.

Під час заходу відбулось урочисте жеребкування учасників конкурсу. Другий і третій тури мистецького змагання відбудуться 4 та 5 листопада на сцені Волинського академічного обласного театру ляльок. Для учасників організатори підготували й низку екскурсій, які допоможуть глибше пізнати творчість Лесі Українки, а також майстер-класи, спрямовані на їх професійний розвиток. Окремою подією для глядачів стане показ моновистави «Пчілка» театру «Гармидер».

Від Волині участь у дебатах на платформі Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України взяли голова Волиньради Григорій Недопад, начальник ОВА Іван Рудницький, очільники райрад, РВА та лідери громад.

Головна тема дискусійного майданчика, на якому були представлені усі рівні влади, асоціації, які відстоюють інтереси самоврядного управління, а також європейські партнери, – законодавче унормування здійснення державного нагляду за актами органів місцевого самоврядування. Це – одна з ключових вимог ЄС, а також зобов’язання України на шляху до євроінтеграції. Відповідно до правил Євросоюзу кожна з 46 країн-членів подає звіти про виконання Європейської Хартії місцевого самоврядування. У 2022 році мала звітувати і Україна. Проведений напередодні моніторинг ЄС засвідчив два невиконаних індикатори – зміни до Конституції в частині децентралізації, а також створення системи державного нагляду за рішеннями органів місцевого самоврядування. Щодо останнього, то за цей період було напрацьовано кілька законопроєктів, які передбачали державний нагляд як за делегованими, так і за власними повноваженнями ОМС, організацію влади на місцях, створення єдиного реєстру актів органів місцевого самоврядування, порядок призначення голів обласних державних адміністрацій. Однак досягти консенсусу усіх зацікавлених сторін по жодному з проєктів не вдалося. Тож, як компромісний варіант, перше читання уже пройшов законопроєкт щодо контролю за рішеннями місцевого самоврядування в частині лише делегованих державною повноважень.

Під час обговорення заступник Міністра розвитку громад та територій України Олексій Рябикін зауважив, що такий «полегшений» варіант закону дозволить Україні рухатися далі у реформуванні системи територіальної влади. Він також наголосив, що досягнення балансу між державною владою і ОМС – це не лише політичне питання, а й умова фінансової допомоги ЄС на розвиток громад в обсязі 30 мільярдів гривень.

Тимчасовий повірений у справах Представництва ЄС в Україні Гедимінас Навіцкас зазначив, що прийняття згаданого законопроєкту Євросоюз оцінює як значущий крок для продовження реформи децентралізації. «Нас цікавить збалансований нагляд як запорука злагодженості дій держави і місцевого самоврядування. Ми вітаємо можливості судового реагування стосовно відміни актів ОМС, але при цьому важливо забезпечити незалежність місцевого самоврядування», – констатував повірений ЄС.

Голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Віталій Безгін наголосив на ключових засадах законопроєкту: він стосується лише делегованих повноважень; рішення про скасування актів ОМС приймається не одноосібно, а в судовому порядку, за винятком загрози територіальній цілісності країни; закон набирає чинності через рік після завершення дії воєнного стану.

Під час дискусії зацікавлені сторони зійшлися на необхідності якнайшвидшого ухвалення зазначеного законопроєкту, який буде винесено на голосування до парламенту вже цього тижня.