Ознайомчий візит з навчання та співпраці організовано Центром європейської перспективи та Міністерством з питань згуртованості та регіонального розвитку Республіки Словенія.

До складу української делегації на чолі з віцеспікером Верховної Ради Олександром Корнієнком увійшли парламентарі, урядовці та очільники органів місцевого самоврядування. Волинь представляють голова обласної ради, віцепрезидент УАРОР з питань регіональної політики Григорій Недопад та народний депутат Вячеслав Рубльов. Мета візиту – обмін досвідом, поглиблення співпраці у сфері регіонального розвитку, започаткування нових партнерств, а також ознайомлення з практиками Словенії у впровадженні політики згуртованості, управлінні фондами Європейського Союзу та реалізації регіональних проєктів.

У рамках програми відбулися зустрічі з високопоставленими представниками Міністерства фінансів, Міністерства економіки, туризму та спорту, Національних зборів Республіки Словенія та Міської громади Марібора. Також досвідом поділилися представники провідних словенських інституцій розвитку, зокрема CEF, CMSR, ITF, та регіональних агентств розвитку, інших партнерських організацій.

Крім того, досвідчені експерти Центру європейської перспективи та Міністерства з питань згуртованості та регіонального розвитку Словенії провели для української делегації низку практичних семінарів.

Відкриття експозиції у Луцькому національному технічному університеті відвідав перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук.

Вставка присвячена історії 30-річного опору білорусів диктатурі та їхній боротьбі з російськими окупантами. Тематичні стенди які відображають різні етапи протистояння, історичні події та дії білоруського народу, спрямовані на протидію поглинанню Білорусі росією. Окремий розділ присвячено білоруському протистоянню російській військовій агресії в Україні, яка почалася, в тому числі, з території Білорусі: відомим «рейковим партизанам», добровольцям, які проривалися з Білорусі в Україну, аби приєднатися до лав Збройних Сил України, людям, які виходили на акції протесту проти надання території Білорусі для повномасштабного вторгнення росії в Україну.

Організаторами виставки виступили керівник Благодійного фонду «Вільна Білорусь» Олексій Францкевич та правозахисник і журналіст Андрій Мядвєдєв. Як розповів Олексій Францкевич, опір у Білорусі почався у 1996 році, коли Лукашенко намагався змінити Конституцію. Тоді ж тисячі його співвітчизників вийшли на вулиці Мінська з протестами. За даними БФ «Вільна Білорусь», лише за перший місяць повномасштабного вторгнення росії в Україну у Білорусі було затримано щонайменше 1670 людей, з них 209 притягнуто до кримінальної відповідальності. Майже чотири десятки засуджено за передачу ЗМІ та моніторинговим каналам інформації про пересування російської військової техніки, 15 – за намір воювати на боці України, 41 – за донати білоруським добровольцям у лавах ЗСУ. Нині ж білоруси – частина у Збройних силах України, зокрема долучаються до Полку імені Кастуся Калиновського. Цей підрозділ сформований з білоруських добровольців, які воюють на боці України проти російської агресії. Раніше білоруси воювали в Україні як окрема тактична група, яка згодом стала батальйоном, а нині інтегрована до складу ЗСУ. «Білоруси – один із найчисельніших іноземних військових формувань, яке захищає Україну на полі бою», – зазначив Олексій Францкевич.

«Хотілося б, щоб про опір білорусів ми знали більше. Вклад білоруського народу недооцінений. Вони не тільки беруть участь у військових діях проти окупантів і пліч-о-пліч з нашими героями боронять українські землі, але й діють в Білорусі. Завдяки їм, в тому числі, нападів з півночі на Україну немає. Яскравим прикладом опору білорусів були канали в соціальних мережах, через які на початку повномасштабного вторгнення ми всі дізнавалися інформацію й новини наших північних сусідів. Нам варто підтримувати хороші стосунки з тими білорусами, які прагнуть змінити свою державу, вибороти свободу, які борються проти імперії зла», – зазначив Юрій Поліщук.

У межах презентації відбувся також круглий стіл, де представники білоруської діаспори в Україні обговорили основні події, про які розповідає виставка.

Відбувся щорічний круглий стіл «Забезпечуємо якість освіти разом. Якісна освіта – основа конкурентного потенціалу країни». До фахової дискусії в режимі онлайн долучився і перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук.

Такий семінар, як підсумковий івент, традиційно проводиться в рамках Тижня якості освіти в Україні. Його організовує управління Держслужби якості освіти в області у партнерстві з навчальною платформою Програми «U-LEAD з Європою» для керівників органів управління освітою, директорів закладів загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти, їх засновників, педагогів, громадських освітянських організацій. У ролі спікерів були запрошені також представники поліції, ювенальної превенції, служби у справах дітей, інших інституцій.

Йшлося про інструменти і процедури підвищення якості освітнього процесу. Зокрема детально аналізувався інституційний аудит освітніх установ як основа визначення пріоритетів, викликів, слабких і сильних сторін. Були ґрунтовні доповіді і стосовно сертифікації педагогічних працівників, розбудови внутрішньої системи якості освіти закладів, формування безпекової складової освітнього середовища, а також роль і внесок органів місцевого самоврядування як засновників у ці процеси.

Окремо учасники круглого столу приділили увагу таким питанням як попередження дитячої та підліткової злочинності, протидія булінгу і домашньому насильству, захист прав і законних інтересів неповнолітніх.

За результатами конкурсного відбору члени постійної комісії з питань депутатської діяльності, місцевого самоврядування, захисту прав людини, законності, боротьби зі злочинністю та корупцією рекомендували сесії обласної ради делегувати до складу поліцейської комісії ГУНП в області двох представників громадськості.

А саме: Романа Стецьковича – заступника директора з технічних питань обласної психлікарні, члена громадської організації «Волинський край» та Андрія Поліщука – радника голови обласної ради з питань ветеранської політики, представника ГО «Луцька міська організація Спілки воїнів АТО Волині».

Окрім того, члени комісії розглянули особисту заяву одного із претендентів до складу поліцейської комісії Управління поліції охорони у Волинській області Юрія Бубенщикова – ветерана АТО і українсько-російської війни, члена ГО «Оборона України» щодо зняття його кандидатури із розгляду. Голова постійної комісії Анатолій Вітів зауважив, що у зв’язку із цим виникла необхідність оголошення ще одного конкурсного відбору для визначення нового представника до складу поліцейської комісії Управління поліції охорони в області. Так, члени комісії рекомендували оголосити повторний конкурс та встановити строк – 10 календарних днів з дня опублікування відповідного оголошення на вебсайті Волинської обласної ради. Упродовж цього терміну, до 21 листопада 2025 року, громадські організації можуть подати належні документи пропонованих представників для включення їх до складу цієї поліцейської комісії.

Голова депутатської комісії Анатолій Вітів пригадав, що у попередні роки громадськість була більш активною, на одне місце до складу поліцейської комісії було близько десятка претендентів. Він також наголосив, що присутність представників громадськості у відповідних комісіях є запорукою об’єктивного оцінювання професійного рівня та особистісних якостей співробітників поліції з метою їх прозорого добору та просування по службі.

Круглий стіл на таку тему за партнерства швейцарсько-української Програми EGAP, що виконується Фондом Східна Європа, шведсько-української Програми Polaris «Підтримка багаторівневого врядування в Україні» та Вестмінстерської фундації за демократію відбувся на Волині. Його учасниками стали голова обласної ради Григорій Недопад, віце-спікер Верховної Ради України Олександр Корнієнко, парламентарі Вячеслав Рубльов та Віталій Безгін, начальник ОВА Іван Рудницький, а також лідери громад та очільники центрів надання адміністративних послуг області.

Під час круглого столу обговорили стан реалізації державної політики у сфері надання адміністративних послуг, а також актуальну проблематику функціонування ЦНАПів в умовах дії воєнного стану, готовність органів місцевого самоврядування до розширення переліку послуг та врегулювання плати за них. Як зазначив Віталій Безгін, реформа надання адміністративних послуг в Україні показала себе з найкращої сторони. В Україні з 1469-ти громад лише в 127-ми немає ЦНАПів. «На Волині із 54-х громад лише в одній немає центру надання адмніпослуг, і мешканці вимушені їздити в сусідню. В інших західних областях ситуація набагато гірша. Тому наш край – один із ключових регіонів, де найвища якість надання адмінпослуг», – додає Вячеслав Рубльов.

Олександр Корнієнко зазначив: успішність адміністративної реформи визнана і українцями, і закордонними партнерами України. «Ми продовжуємо удосконалювати реформу і зараз активно працюємо над новим законопроєктом, який має на меті допомогти місцевим бюджетам утримувати центри з надання адміністративних послуг, що досить часто працюють у збиток».

Голова Волиньради наголошує: ЦНАП – приклад прозорості надання різного роду адмінпослуг для населення, що підвищує рівень довіри громадян до держави. «Коли почалась ця реформа, Волинь максимально включилася в процес. Зараз кількість послуг, які надаються в ЦНАПах нашої області, надзвичайно велика. Те, що реформа успішна, свідчать і відгуки тих українців, які були за кордоном та повернулися в Україну – в Європі немає такої якості надання адміністративних послуг. Створення ЦНАПів – величезний крок у боротьбі з бюрократією», – зазначив Григорій Недопад.

В рамках круглого столу учасники обговорили проблематику надання найбільш популярних адміністративних послуг в умовах дії воєнного стану, їх цифровізацію та запровадження електронних сервісів, готовність органів місцевого самоврядування до розширення переліку послуг, які надаються через ЦНАПи, та оптимізацію переліку адміністративних послуг.

Ваша діяльність є основою формування національної ідентичності, духовного розвитку суспільства та зміцнення державності. Саме завдяки вам зберігаються наші традиції, звичаї, мова, народна пісня й мистецька спадщина.

Дякую за вашу відданість справі та прагнення зробити Україну культурно сильною і впізнаваною у світі.

Бажаю вам творчих успіхів, натхнення та невичерпної енергії! Нехай у ваших серцях завжди живе любов до мистецтва, а кожен новий день приносить радість творчості, людське визнання та нові здобутки.

Граничні показники фінансування галузі на наступний рік аналізували під час консультацій за участю голови Григорія Недопада, очільників профільних депутатських комісій та депутатів обласної ради, головного розпорядника та користувачів коштів обласного бюджету – керівників спецшкіл, НРЦ, наукових ліцеїв, закладів позашкілля, передвищої фахової та професійно-технічної освіти.

Начальниця управління освіти і науки ОВА Наталія Матвіюк зазначила, що на наступний бюджетний рік на фінансування 37 закладів обласної комунальної власності передбачено майже 900 млн грн, що на 10 млн більше, ніж цьогоріч. Стовідсотково забезпечено оплату праці з надбавками та доплатами педагогічним працівникам, недофінансованими поки залишають енергоносії, харчування, медикаменти та виплата стипендій, однак вирішити це вдасться з отриманням додаткової дотації з держбюджету. Ще 3,2 млн грн – видатки на фінансування регіональних цільових програм. Що ж до незахищених статей, то такі асигнування заплановані в обсязі 14% від потреби. За рахунок додаткових надходжень плануються також асигнування на публічні інвестиційні проєкти.

Очільник фінансового управління ОВА Ігор Никитюк зауважив, що нині уряд опрацьовує питання збільшення з 1 січня на 40% зарплатні педагогічним працівникам. І якщо це зростання буде покриватися за рахунок місцевих бюджетів, то на ці цілі доведеться використати кошти, заплановані на інвестиційні проєкти, оскільки іншого ресурсу в обласній скарбниці немає.

Що ж до проблемних питань, то керівники наукових ліцеїв, спецшкіл, фахової передвищої освіти, а також закладів позашкілля нарікали на нестачу видатків на оплату послуг та матеріалів, зокрема і пального для генераторів, заявляли про додаткову потребу в коштах на демонтаж легкозаймистого оздоблення за приписами ДСНС, облаштування перегородок в санітарних та душових кімнатах, оновлення комп’ютерного обладнання. Серед актуального в капітальних інвестиціях – ремонти покрівель, харчоблоків, гідроізоляція фундаментів, утеплення будівель, облаштування укриттів, заходи з безбар’єрності.

Аварійні дахи – масова проблема більшості закладів професійно-технічної освіти. Керівники запевняють: багато ремонтних робіт вони виконують власними силами та за рахунок своїх спецфондів, однак кошториси перекриття покрівель – непосильні, аби дати раду самотужки. Йшлося і про те, що чимало центрів профтехосвіти цьогоріч не виконали регіонального замовлення на підготовку робітничих кадрів через міграцію за кордон значної кількості дітей і молоді. Тож, прозвучала пропозиція в необхідності коригування параметрів регіонального замовлення відповідно до реалій.

Усі без винятку директори освітніх закладів констатували проблему мізерної, часто нижче мінімальної, заробітної плати обслуговуючого персоналу, що призводить до дефіциту кадрів.

Голова бюджетної комісії Орест Маховський зазначив, що за підсумками бюджетних слухань усі озвучені потреби будуть систематизовані у рекомендаціях та висновках, які, своєю чергою, затвердить профільна депутатська комісія і подасть пропозиції до остаточного варіанту головного фінансового документу.

У переддень професійного свята відбулись урочистості, а також мистецький захід присвячений 85-ій річниці створення обласного науково-методичного центру культури. Мистецьку спільноту привітали та відзначили перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук та народна депутатка України Ірина Констанкевич.

З нагоди прийдешнього професійного свята Юрій Поліщук переказав слова вітань та вдячності усім працівникам галузі культури та майстрам народного мистецтва від голови обласної ради Григорія Недопада та депутатського корпусу.

«Незалежність будь якої держави – це не лише територіальна цілісність, а й душа нації, яка без культурних надбань та її хранителів є неможливою. Історія має безліч прикладів, коли держави занепадали без воєн, а лише тоді, коли вмирала їх мова, традиції, пісня. Тому сьогодні робота діячів культури має надзвичайно велике значення для розвитку та загалом існування нашої держави. Ми, як обласна влада, розуміємо, що сьогодні складна ситуація із вашими заробітними платами, матеріально-технічним забезпеченням закладів, однак я переконаний, що ми вистоїмо та збережемо усі наші культурні надбання та колективи бібліотек, театрів, музеїв, філармоній, будинків культури, де працюють фанатично віддані справі люди. Саме ви формуєте найцінніше – нашу національну ідентичність, і я переконаний, що ми дочекаємось часу, коли галузь культури буде однією із найбільш пріоритетних» – наголосив перший заступник голови Волиньради.

З нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва Юрій Поліщук вручив низку відзнак кращим працівникам галузі культури. За вагомий внесок у розвиток української культури і мистецтва, організацію змістовного дозвілля населення та з нагоди 85-річчя з дня створення почесною грамотою обласної ради окремо відзначено колектив обласного науково-методичного центру культури на чолі із його багаторічною керівницею Любов’ю Рожновою. За високу професійну майстерність також було відзначено працівників центру Оксану Курач та Вікторію Скороход.

Цього дня провідні фахівці галузі культури також отримали подяки міністерства культури України. Відзнаки Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики вручила парламентарка Ірина Констанкевич, вона також висловила мистецькій родині Волині слова шани і вдячності. «У часи найскладніших випробувань саме культура була нашим найміцнішим оборонцем, найстійкішим захисником і давала силу людям для майбутнього. Тому що кожне слово, яке було озвучене, чи образ, який лягав на полотно, – усе це склало найбільшу спадщину українського народу, яка сьогодні переконує весь світ у тому, що ми не росіяни, що ми інші, що ми маємо свою давню історію, величезні надбання, рідну мову і право бути українцями. Зичу, щоб і надалі ви мали натхнення, сили, енергію для творчості, не дивлячись на всі складні обставини, які супроводжують наше життя», – висловила побажання Ірина Констанкевич.

Із професійним святом працівників сервісних центрів привітав голова обласної ради Григорій Недопад.

В Україні функціонує 143 сервісних центри, з яких на Волині – 4. За 10 років діяльності в області вони надали сотні тисяч послуг для населення. Завдяки автоматизації процесів в будь-який час доби та незалежно від місця перебування можна обрати та забронювати номерні знаки, призначити належного користувача, перереєструвати автівку чи обміняти посвідчення водія.

«Створення сервісних центрів стало першим кроком в реформуванні системи МВС, який запровадив нові якісні стандарти в роботі служби. За цей час ми досягли того, що стали одним із найякісніших сервісів у світі в частині швидкості, якості і доступності надання послуг для населення», – зазначив заступник начальника РСЦ ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях Павло Ковальчук. Він зазначив, що за час функціонування сервісних центрів на Волині працівниками було проведено понад пів мільйона реєстраційних операцій із транспортними засобами, стільки ж – практичних і теоретичних іспитів для майбутніх водіїв, а також видано 120 тис нових посвідчень водіїв.

«Цифровізація державних послуг, їх прозорість і доступність – візитівка нашої країни. В порівнянні з іншими європейськими державами, у нас в рази швидше надаються будь-які послуги. Звісно, що така потужна реформа не відбулася б без людей, які дбають про розвиток та доступність послуг для громадян, тому дякую вам за щоденну працю», – звернувся до працівників Григорій Недопад.

Він також вручив почесну грамоту обласної ради Павлу Ковальчуку та відзначив подяками голови Волиньради працівників сервісних центрів МВС.

Напередодні свята на запрошення Генерального Консульства Республіки Польща у Луцьку урочистий прийом відвідали голова Волиньради Григорій Недопад, його перший заступник Юрій Поліщук, народні депутати Вячеслав Рубльов та Ірина Констанкевич.

День Незалежності Польщі відзначається 11 листопада, і є найважливішим державним святом, яке вшановує відновлення суверенітету Польщі у 1918 році після 123 років іноземної окупації. «Польський народ завжди буде поряд з українським. Нас позбавляли нашої землі, нашої мови, нашої культури впродовж довгих 123 років. Проте і вся Європа, і весь світ бачить та розуміє, що ми не можемо допустити, аби й з Україною таке відбувалося», – звернулася до присутніх Генеральна Консулка Республіки Польща у Луцьку Анна Новаковска.

Голова Волиньради зазначив, що у кожного патріота найголовніше державне свято – це день незалежності своєї країни. «Попри те, що ми маємо незалежність не так давно, але ми постійно відвойовуємо право на неї, і я переконаний, що нам це вдасться, адже поряд із нами є такий друг як Польща. Польща – один з лідерів Європи, а Україна – її щит. Разом ми вистоїмо і подолаємо будь-які негаразди», – наголосив Григорій Недопад. Він також вручив Генеральному Консулу символічний подарунок із найщирішими побажаннями миру та процвітання усьому польському народу.

Ірина Констанкевич висловила польському народу щиру вдячність за підтримку, людяність та гуманізм. «Ви стали прикладом того, як зберегти свою незалежність, як її утверджувати, як зробити щоденним життям усі принципи демократії», – додала вона.

Парламентар Вячеслав Рубльов зазначив, що в Польщі та України спільна майбутня історія. «Польща – найбільший адвокат України в Євросоюзі. Ми щиро вдячні за те, що на початку повномасштабного вторгнення ви прихистили наших жінок і дітей, стали їхньою підтримкою і опорою у найважчий час. Ви – надійний партнер у великих транскордонних проєктах, такі як Interreg Next, і продовжуєте нас підтримувати та допомагаєте розвиватись нашим громадам і регіонам», – підкреслив народний депутат.

Участь у круглому столі на цю тему від Волиньради взяв заступник голови Григорій Пустовіт.

Майданчик для обговорення інституційних, законодавчих та практичних кроків для посилення спроможності українських регіонів ефективно використовувати майбутні фонди ЄС організовано парламентським комітетом з питань місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування за підтримки швейцирсько-0українського проєкту «Згуртованість та регіональний розвиток України» UCORD та у співпраці з Міністерством розвитку громад і територій.

На шляху до вступу в Євросоюз Україна завершила скринінг одного із ключових розділів у рамках політики згуртованості ЄС – Регіональна політика та координація структурних інструментів. Він визначає, як країни-кандидати планують, управляють і використовують фонди регіонального розвитку та інвестицій, як координують відповідальність між національними, регіональними та місцевими органами влади та як розбудовують інституційну спроможність для впровадження і моніторингу інвестиційних фондів євроспільноти.

Під час зустріч парламентарі, урядовці, експерти, представники обласних рад, облвійськадміністрацій та агенцій регіонального розвитку обговорили питання міжнародного досвіду та напрацювань Організації економічного співробітництва і розвитку у розбудові інституційної спроможності до використання фондів і програм ЄС, практичних українських здобутків, зокрема щодо того, як агенції регіонального розвитку (АРР) застосовують європейські уроки для сприяння процесам стратегічного планування, координації регіональних партнерств, підготовки й реалізації проєктів, а також інституційні та законодавчі заходи з посилення здатності ОВА і АРР ефективно планувати, управляти та використовувати у майбутньому фонди ЄС та донорів на регіональному рівні.

У результаті дискусії були напрацьовані рекомендації щодо ефективного використання фондів С для відновлення, а також практичні роки для закладання основи участі областей у політиці згуртованості Євросоюзу.

Третій раунд бюджетних слухань був присвячений аналізу видатків на сфери ветеранської політики та соціального захисту. Окрім керівництва та депутатів обласної ради, участь в обговоренні взяли головні розпорядники обласного бюджету та керівники профільних обласних комунальних закладів.

Начальниця управління з питань ветеранської політики ОВА Віта Прокопчук розповіла, що в області реалізується Регіональна програма підтримки осіб, які брали участь у захисті Батьківщини та членів їх сімей на період 2024-2028 років. Загальний обсяг її фінансування на 2026 рік – 42 млн гривень. Із них 30 млн грн передбачено на виплату матеріальної допомоги сім’ям загиблих/померлих захисників і захисниць України (по 100 тис. на родину); 1 млн грн – для надання одноразової матеріальної підтримки на дороговартісне лікування військовослужбовців; на відпочинок для родин загиблих, зниклих безвісти та полонених передбачили 5 млн грн, таку ж суму на відпочинок і психологічну реабілітацію захисників. Окрім того, в межах програми у наступному році додатково буде спрямовано 1 млн грн на розвиток ветеранського спорту. Депутати обласної ради акцентували увагу на необхідності залучення територіальних громад до співфінансування видатків на дороговартісне лікування військових із місцевих бюджетів, оскільки передбачена в обласному бюджеті сума коштів є недостатньою.

Директорка департаменту соціального захисту населення ОВА Оксана Гобод зазначила, що її відомству, як головному розпоряднику коштів, на 2026 рік доведено граничний обсяг видатків у сумі 181 млн грн. Основна частина, а це 177,9 млн грн, буде спрямовано на утримання установ соціального захисту населення, серед яких 5 психоневрологічних інтернатів, Луцький геріатричний пансіонат, обласний центр соціальних служб, соціальний гуртожиток для дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також центр здійснення соцвиплат. Решта коштів у сумі 3,3 млн грн закладено на реалізацію трьох обласних програм соціального спрямування. За словами Оксани Гобод, додатковий фінансовий ресурс потрібний для підтримки ВПО, оскільки у комплексній соціальній програмі передбачено лише 350 тис. грн, а для їх інтеграції необхідно щонайменше 2 млн грн.

Соціальні заклади області потребують фінансування на виготовлення ПКД та реалізацію низки інвестиційних проєктів. Так, директорка Луцького геріатричного пансіонату Алла Гнатюк озвучила потребу переобладнання тепличного приміщення задля облаштування соціально-реабілітаційного центру. Очільниця Горохівського психоневрологічний інтернату Юлія Ковальчук має намір втілити експериментальний проєкт зі зведення будинку підтриманого проживання (на ПКД потрібно 350 тис.грн), також є необхідність у термореновації будівель, ціна питання 3,4 млн грн. Керівниця обласного соціального гуртожитку для дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування Алла Урбанович розповіла про гостру необхідність перекриття аварійного даху та зауважила, що на ні цілі уже виготовлено ПКД, вартість робіт становитиме 2,8 млн гривень.

Руденський психоневрологічний інтернат потребує облаштування укриття, адже це єдиний на сьогодні заклад такого типу, де дотепер немає сховища. Окрім того, за словами директорки Олени Місюк, інтернат має також гостру необхідність в оновленні застарілого харчоблоку та заміні каналізаційної системи.

Керівник Олицького психоневрологічного інтернату Сергій Кучер озвучив запит у додатковому виділенні майже 500 тисяч гривень на заміну старого та встановлення нового котла. Також заклад має на меті виготовити ПКД для оновлення санітарних кімнат з урахуванням інклюзії.

Голобський психоневрологічний інтернат теж потребує вирішення низки питань в частині доступності. За словами директора закладу Володимира Ковальчука, уже розроблено ПКД на ремонт їдальні та одного із житлових корпусів, а також на перекриття даху будівлі котельні. З поміж інших проблемних питань – оновлення каналізаційно-насосної станції та полів фільтрації. Володимир Ковальчук зауважив, що на ці цілі необхідне додаткове фінансування для виготовлення ПКД.

Голова обласної ради Григорій Недопад та очільник бюджетної комісії Орест Маховський закликали керівників закладів у новому бюджетному році сповна використовувати можливості обласного екологічного фонду, якщо проблемні питання мають екологічне спрямування.

Загалом, одним із найбільш гострих питань, яке турбує усіх без винятку керівників обласних інтернатних та соціальних закладів та керівництво профільного відомства – це низький рівень заробітних плат працівників, а відтак і гострий дефіцит кадрів.

Очільниця Служби у служби у справах дітей Алла Онищук розповіла, що обидва заклади, які є у підпорядкуванні відомства, а саме обласний притулок для дітей та центр соціально-психологічної реабілітації дітей, наступного року матимуть певний приріст у фінансуванні за рахунок зростання видатків на заробітну плату. Окрім того, вона повідомила, що розробляється нова обласна програма підтримки сімей з дітьми, в рамках якої буде передбачене фінансування для родин, у які відбуватиметься реінтеграція дітей з інтернатних закладів, а також для дитячих будинків сімейного типу та прийомних родин.

Щодо основних нагальних питань, які потребують додаткового фінансового ресурсу, то за словами директора обласного притулку для дітей Леоніда Хведчака – це заміна застарілих чавунних радіаторів, втрати яких по тепловіддачі перевищують 20%. За його словами, відповідно до виготовленої ПКД загальна вартість цих робіт сягне майже 1 млн грн.

Керівниця обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей Наталія Кондратович озвучила потребу встановлення в закладі системи блискавкозахисту. Також є необхідність ремонту аварійної водопровідно-каналізаційної системи. Окрім того, за її словами, потрібно оновити цоколь будівлі та здійснити окремі внутрішні роботи.