Вклонитись пам’яті випускників закладу, які загинули захищаючи незалежність і територіальну цілісність держави, а також оглянути новостворений осередок з викладання предмету «Захист України», прибув перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук, очільниця Ковельської РВА Ольга Черен, затупник голови Ковельської райради Анрій Броїло, голова Люблинецької громади Наталія Сіховська, родини та друзі полеглих воїнів, педагогічний та учнівський колективи ліцею.

Присутні вшанували загиблих хвилиною мовчання та спільно виконали Державний Гімн України. Під мелодію «Плине кача» рідні і близькі зняли полотна із восьми меморіальних дошок, на яких викарбувані портрети та імена полеглих на полі бою випускників ліцею: Олексія Вацика, Ігоря Ляшка, Дмитра Сафронова, Максима Ткачука, Дмитра Шаповала, Дениса Шайка, Микола Куришка та Андрія Прозапаса. До підніжжя пам’ятних дошок лягли квіти, а священнослужителі здійснили освячення та помолились за упокій душ загиблих воїнів.

Опісля присутніх запросили оглянути новостворений навчальний простір з викладання предмету «Захист України». Директор Люблинецького ліцею Дмитро Матвіюк розповів, що знання та навички із домедичної допомоги, основ керування БПЛА, стрільби, мінно-вибухової безпеки та тактики здобуватимуть понад 100 старшокласників. «Окрім наших ліцеїстів тут займаються й учні сусідньої школи. На оснащення навчальних просторів та забезпечення їх усім необхідним було спрямовано понад 2 млн гривень, з яких більше 1,4 млн – це кошти державної субвенції та майже 610 тисяч – з місцевого бюджету. Це дуже важлива освітня та національно-патріотична ініціатива для формування у ліцеїстів громадянської стійкості та готовності до захисту країни», – наголосив керівник закладу.

«Обидві сьогоднішні події, які відбулись у Люблинецькому ліцеї, між собою тісно пов’язані. Щоб берегти та шанувати пам’ять про наших мужніх захисників і творити гарне майбутнє в нашій незалежній державі, ми повинні бути сильними, вмотивованими та готовими дати відсіч будь-якому ворогу. Задля цього ми повинні здобувати відповідні знання, навички та досвід. Я переконаний, що нинішні ліцеїсти виростуть мужніми, сміливими, сильними і готовими стати на захист нашої Батьківщини. В тому числі й на знак пам’яті про своїх старших товаришів. Вічна пам’ять і слава Героям», – звернувся до присутніх перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук.

Голова обласної ради Григорій Недопад на чолі волинської делегації бере участь у європейському форумі місцевих і регіональних еліт, який щороку проходить у польському місті Миколайки.

Традиційний майданчик для обміну ідеями місцевих та регіональних лідерів, представників державної влади, громадських організацій, бізнесу і міжнародного експертного середовища покликаний створити сприятливу атмосферу для співпраці між країнами Центральної Європи.

Місцеве самоврядування в часи невизначеності: локальні відповіді на глобальні виклики – такою була центральна тема Конгресу цьогоріч. Упродовж двох днів відбулися десятки панельних дискусій, присвячених безпековим питанням, економіці та інвестиціям, енергетиці й технологіям, демографії та медицині. Зокрема аналізувалися військові, економічні та дипломатичні наслідки війни в Україні, обговорювалися шляхи побудови стійкості суспільства до оборони, цивільно-військове співробітництво та цивільний захист на рівні громад, способи управління кризами в місцевих органах влади.

Під час панельної дискусії «Місцеві рішення у неспокійні часи» голова Волиньради Григорій Недопад поділився досвідом функціонування місцевого самоврядування в умовах війни. За його словами, безпека, енергетична і ресурсна стійкість громад, інституційна спроможність таких галузей як медицина, освіта, соціальний захист, побудова системи національного спротиву – це питання, які потребували оперативних і комплексних рішень. «Упродовж 4 років повномасштабної війни органи місцевого самоврядування кардинально змінили підхід до багатьох процесів. Саме громади адаптувалися найшвидше і стали рушієм змін у кризових умовах. В укриттях повноцінно працюють операційні і пологові зали, навчаються діти, масово впроваджується автономність в енергозабезпеченні об’єктів критичної інфраструктури. Аби життя тривало попри війну, нам суттєво допомогли і продовжують це робити партнери. Наші громади і регіон постійно працюють над розширенням географії співпраці. Щиро дякую усім, хто залишається з Україною», – зазначив Григорій Недопад.

Під час форуму також тривав пошук рішень: як уникнути демографічної катастрофи, вирівняти доступ до охорони здоров’я, залучити інвесторів та туристів, запроваджувати відновлювальні джерела енергії, залучити європейські фонди до місцевих бюджетів, досягти конкурентоспроможності регіонів.

Участь у виїзному засіданні Міжфракційного депутатського об’єднання «ВПО України» (далі – МФО) від Волиньради взяв заступник голови Григорій Пустовіт.

Як зазначив співголова МФО, парламентар і вимушений переселенець з 2014 року з Луганська Максим Ткаченко, координаційний майданчик на базі парламенту створено для захисту, відстоювання та реалізації прав внутрішньо переміщених та інших осіб, чиї права були порушені внаслідок збройної агресії росії, та впровадження необхідних законів і програм як міжнародних, так і загальнодержавних і місцевих. Регіональні зустрічі ВПО з представниками влади різних рівнів уже в традиції Міжфракційного депутатського об’єднання «ВПО України», і на Волині – це шоста. Їхня мета – у форматі живого діалогу допомогти внутрішньо переміщеним українцям вирішити їхні суспільні, соціальні та економічні потреби.

З цією метою до спілкування з переселенцями були залучені представники обласної, районної влади та громад і їх профільні структурні підрозділи, державних служб та сервісів, зокрема, центру зайнятості, пенсійного фонду, Мінюсту і міграційної служби, керівники ЦНАПів, обласної Торгово-промислової палати, найбільших роботодавців краю, а також представницю Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Прибуло і керівництво Міністерства соціальної політики України.

Під час прямої комунікації представники спільноти ВПО порушували питання надання соціальних послуг, реєстрації речових прав на нерухоме майно, підтвердження трудового стажу для призначення пенсії, сприяння зайнятості, а також пошуку ефективних рішень для інтеграції в громади. Та найчастіше озвучувалася потреба у вирішенні житлових питань, крім розташування у місцях компактного тимчасового мешкання. Йшлося, зокрема, про соціальне житло, оскільки для такої категорії ВПО як пенсіонери чи молодь навіть пільгова іпотека – не варіант. Коментуючи проблему, заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт зазначив, що з метою пошуку площ під реконструкцію соціального житла в області триває інвентаризація об’єктів комунальної та державної власності. Однак далеко не всі громади фінансово спроможні здійснити капітальну перебудову під такі потреби, тож знадобиться комплексний підхід із залученням ресурсів держави, міжнародних партнерів, донорів та меценатів.

У рамках виїзного засідання МФО також відбулася робоча зустріч з представниками релокованого бізнесу, під час якої обговорили ключові проблеми, та існуючі бар’єри для його ефективної діяльності та інституційні формати взаємодії. Пропозиції представників бізнесу будуть враховані при формуванні механізмів вирішення виявлених проблем.

Ще понад 40 молодіжних лідерів успішно пройшли базовий тренінг державної програми «Молодіжний працівник». Іменні свідоцтва кваліфікованим фахівцям вручив перший заступник голови Волиньради Юрія Поліщука.

Керівниця обласного молодіжного центру і тренерка Яна Романюк зауважила, що програма підвищення кваліфікації фахівців молодіжної сфери в умовах децентралізації спрямована на ефективну розробку та реалізацію обґрунтованої молодіжної політики на локальному та регіональному рівнях. За її словами, за період з 2017 до 2025 року було проведено 24 базових тренінги, у яких взяли участь пів тисячі учасників. Сьогоднішні випускники курсу – це представники молодіжних центрів та рад, громадських організацій, освітніх і бібліотечних закладів, студенти, правоохоронці, благодійники та волонтери з Луцького, Володимирського та Камінь-Каширського районів. А саме: з Луцької, Ковельської, Володимирької, Олицької, Колківської, Рожищенської, Підгайцівської, Боритинської, Городищенської, Любомльської, Любешівської, Шацької та Ратнівської громад.

«Сьогодні ви отримуєте мотивацію на новому рівні втілювати ваші ідеї та задуми в життя. Нехай отримані знання та навички стануть у нагоді у вашій професійній і громадській діяльності. Географія та кількість учасників тренінгу з року в рік розширюється, і це надзвичайно важливо, адже невдовзі відповідальність за долю нашої держави будете нести саме ви. Звісно, українська молодь не стоїть осторонь життя в державі, тримає фронт, активно займається волонтерською діяльністю. І я переконаний, що й відбудову нашої країни також буде забезпечувати наша вмотивована і талановита молодь. Роботи буде дуже багато для усіх поколінь, але саме молодь буде в авангарді цієї діяльності», – підкреслив перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук.

Яна Романюк принагідно запросила молодіжних лідерів після проходження базового курсу, долучатись до участі у спеціалізованих тренінгах програми як на регіональному, так і на всеукраїнському рівнях.

Волинський національний університет імені Лесі Українки відкрив двері для майбутніх вступників, їхніх батьків та всіх, хто прагне дізнатися більше про якісну сучасну освіту. Презентацію вишу також відвідали голова Григорій Недопад і депутати Волиньради, парламентарка Ірина Констанкевич та віцеспікерка Верховної Ради України Олена Кондратюк.

Цього дня у Лесиному виші було надзвичайно людно. Довідатися про освітні програми та спеціальності, можливості розвитку й студентське життя прийшли сотні молодих людей. Про переваги університету, умови вступу, міжнародні програми, академічну мобільність розповідали ректор Анатолій Цьось і декани 15-ти факультетів.

Підтримати свою альма-матер та поділитися спогадами про студентські роки прийшов і голова обласної ради Григорій Недопад. «Для мене велика радість сьогодні знову бути в цих стінах. Я вражений кількістю молодих людей – розумних, амбітних, вмотивованих – які прийшли, щоб зробити свій майбутній вибір. І я щиро бажаю, щоб саме такі діти цього року поповнили університетську родину. Ті, хто розвиватиме не лише університет, а й країну. Мої студентські роки, без перебільшення, одні з найкращих у житті. Це спогади, які залишаються назавжди. І, до речі, навіть у Верховна Рада України сьогодні працюють народні депутати, які разом зі мною закінчували географічний факультет цього університету. Це ще одне підтвердження того, що тут формується якісна, сильна спільнота. Тож честь і слава університету!», – звернувся він до аудиторії.

З мотиваційними промовами виступили і парламентарка Ірина Констанкевич та заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк. Віцеспікерка також прочитала публічну лекцію перед студентами та викладачами університету на тему: «Освіта і цінності: суперсила 21 століття». А ще ознайомилася з роботою Науково-дослідного інституту Лесі Українки, оглянула Музей Лесі Українки та поклала квіти до фотостенду загиблих Героїв на Театральному майдані.

У черговому засіданні Комісії для оціни і віднесення територій до функціональних типів взяв участь голова Волиньради, віцепрезидент Української асоціації районних та обласних рад з питань регіональної політики Григорій Недопад.

На порядку денному – визначення територій з особливими умовами для розвитку. Це, зокрема, території з низьким рівнем соціально-економічного розвитку: громади, які упродовж останніх трьох років мали індекс податкоспроможності менше, аніж 0,45 і які отримують базову дотацію з Держбюджету. «За даними Мінфіну таких територіальних громад в Україні 208. Найбільше сконцентровано у регіонах, де ведуться активні бойові дії, а це від Херсонської до Харківської областей, також це значна частина невеликих громад Чернівецької, Закарпатської, Івано-Франківської, а також північ Волинської та Рівненської областей. Є регіони, де таких громад немає взагалі, тобто там ситуація відносно стабільна», – зауважив експерт, член Комісії, голова ГО «Товариство дослідників України» Павло Остапенко.

Наступний функціональний тип територій, який затвердили члени комісії, ті, що мають природні обмеження для розвитку, зокрема гірські. «Ми визначили, що населені пункти, які належать до цього типу входять до складу 85 територіальних громад із чотирьох областей, а саме Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької», – зазначив експерт.

Наступний підтип територій, що мають природні обмеження для розвитку, – це заліснені, де рівень лісистості перевищує 50% загальної площі. Джерелом інформації для визначення таких громад експертами є офіційні дані Держлісагенства. «Загалом в Україні є 101 заліснена громада із 12 регіонів. У Волинській області такими визначено: Шацьку, Цуманську, Маневицьку, Прилісненську та Заболоттівську громади», – повідомив Павло Остапенко.

Під час дискусії йшлося про необхідність змінити критерій заліснення з 50% до 40%. Так, голова обласної ради Григорій Недопад зауважив, що на Волині заліснених громад є значно більше, ніж 5. Він рекомендував експертам переглянути показники по територіях Любешівської, Ратнівської та Камінь-Каширської громад.

Окрім того, була піднята тема безпекових обмежень у прикордонних громадах. «На прикладі Волині зауважу, що вздовж усього прикордоння, і це стосується не лише кордону з Білоруссю, а й з Польщею, є території, куди просто не можуть потрапити люди, оскільки це є прикордонна смуга», – зауважив Григорій Недопад.

За результатами дискусії члени Комісії рекомендували переглянути критерії щодо типів територій для усіх прикордонних громад держави.

З нагоди поважної дати педагогічний та учнівський колективи привітали заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт, депутати Ярослав Матвійчук та Андрій Бокоч, представники районної та місцевої влади, військовослужбовці та волонтери, ветерани і випускники коледжу, освітяни, роботодавці, партнери та друзі.

Директор Володимир-Волинського фахового коледжу Олександр Коновалюк, який очолює заклад понад 20 років, розповів про історію становлення закладу та людей, які її творили. «Упродовж століття наш заклад трансформувався з ремісничої школи до закладу фахової передвищої освіти, ми готуємо кваліфікованих молодших бакалаврів за спеціальностями: агроінженерії, автомобільного транспорту, геодезії та землеустрою, електроенергетики, електротехніки та електромеханіки, а також правничої діяльності», – зауважив керівник.

Він також додав, що пишається більш ніж 44 тисячами випускників, які розбудовують агропромисловий комплекс регіону і держави та демонструють високий рівень професіоналізму та якісної освіти, отриманої в стінах рідного коледжу.

Із вітальним словом на адресу педагогічного колективу та студентів коледжу звернувся заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт: «Володимир-Волинський фаховий коледж – один із найстаріших навчальних закладів нашого регіону і по праву може пишатися своєю історією, викладачами, випускниками та студентами. Нинішній столітній ювілей є свідченням зв’язку поколінь та гарної репутації. Десятиліттями тут готували фахівців для провідної на Волині галузі – сільського господарства. Завдячуючи вашим випускникам в регіоні динамічно розвивалось аграрне виробництво. А це і у мирний, і у військовий час – запорука продовольчої безпеки країни. Чимало вихованців закладу сьогодні взяли до рук зброю і відстоюють незалежність України, тож ви виховуєте не лише хліборобів, а й справжніх патріотів», – підкреслив Григорій Пустовіт.

Він також вручив Почесні грамоти обласної ради кращим працівникам коледжу: заступниці директора з навчально-виробничої роботи Наталії Матусевич, завідувачці навчально-методичним кабінетом Тетяні Осичко, завідувачу технічного відділення Олександру Рибаю, завідувачці відділення загальної підготовки Надії Шемчук та методисту Олегу Ковальчуку.

Учасники урочистостей мали також нагоду долучились до збору коштів на підтримку ЗСУ під час благодійного ярмарку, що був розгорнутий у фойє коледжу.

В рамках меморандуму про співпрацю голова Волиньради Григорій Недопад спільно з очільницею Волинської організації Товариства червоного Хреста України, представниками національного комітету ТЧХУ та Німецького Червоного Хреста у якості гуманітарної допомоги передали громадам підсилювачі мобільного зв’язку та портативні зарядні станції.

25 комплектів обладнання загальною вартістю понад 1 млн грн призначаються місцевим пожежним охоронам і добровільним пожежним командам для підтримання стабільного мобільного зв’язку і безперебійної подачі електроенергії, а отже й – ефективного управління та своєчасного реагування на надзвичайні ситуації. У понад сотні таких підрозділів у громадах несуть службу майже 350 добровольців. Лише за минулий рік вони здійснили без малого півтори тисячі виїздів на гасіння пожеж, частину з яких ліквідували без залучення професійних підрозділів ДСНС.

Голова Волинського осередку, віце-президентка ТЧХУ Валентина Пришко зазначила, що чергова гуманітарна місія є продовженням багаторічної співпраці між органами влади, Державною службою з надзвичайних ситуацій України, Товариством Червоного Хреста України та партнерами з Німецького Червоного Хреста. «Безпека мешканців територіальних громад, закладів соціальної сфери і освіти, об’єктів критичної інфраструктури – це пріоритетні напрямки нашої діяльності. Обладнання, яке сьогодні передаємо, – це про порятунок життів, збереження майна. Дозвольте нагадати: ми поруч, і наша підтримка громад триватиме», – запевнила вона.

«Сьогоднішня подія – це ще один крок до поліпшення стабільної комунікації, підвищення рівня безпеки у територіальних громадах, а головне – нашої стійкості, спроможності протистояти природним, техногенним і воєнним викликам. Вчергове висловлюю вдячність за актуальну підтримку у різних сферах та надійне партнерство організаціям Товариству Червоного Хреста Волині, України, Німеччини та їхнім донорам», – зазначив у своєму виступі голова Волиньради Григорій Недопад.

На знак вдячності за допомогу і підтримку 15 представників громад заявили про намір поповнити лави червонохресного руху. Серед добровольців люди різних професій – освітяни і медпрацівники, інженери і механізатори, священик і бухгалтер, управлінці та активісти на заслуженому відпочинку. Посвідчення волонтерів Товариства Червоного хреста України їм вручила Валентина Пришко.

Тему «Краєзнавчі дослідження Волині та Полісся» приурочили до 80-річчя від дня народження історика, краєзнавця, педагога Геннадія Бондаренка. Участь у відкритті форуму взяв перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук, народна депутатка України Ірина Констанкевич, академічна спільнота, краєзнавці, історики, музейники та студентство.

Голова оргкомітету конференції, очільник обласної організації Національної спілки краєзнавців України, професор Анатолій Шваб зауважив, що поле конференції охоплює розкриття постаті Геннадія Бондаренка як дослідника і педагога, його краєзнавчої спадщини, історіографії та джерелознавчих вишукувань, а також актуальних питань волинезнавства. Усі доповіді та матеріали будуть оформлені в окреме видання.

Перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук подякував організаторам форуму за пошанування пам’яті та продовження справи Геннадія Бондаренка, під керівництвом якого і сам займався дослідженням історії рідного краю, навчаючись на історичному факультеті ВНУ. «Він зумів прищепити мені глибоку любов до краєзнавства. Саме за його порадою я писав дипломну роботу про історію одного з населених пунктів. Відтоді минуло вже понад 25 років, а я і далі збираю інформацію про історію цього села і всі зібрані матеріали міг би уже помістити у монографію. У мене дуже багато гарних спогадів про Геннадія Васильовича. Він був великим книголюбом, інтелектуалом, залишив колосальну історичну та краєзнавчу спадщину, яка донині є полем для досліджень, відкриттів та роздумів. Вшановуючи сьогодні Геннадія Бондаренка, ми вшановуємо й цілу когорту волинських краєзнавців, які впродовж десятиліть працюють над вивченням історії рідного волинського краю», – зауважив він.

Народна депутатка України Ірина Константевич розповіла, що свого часу працювала разом із Геннадієм Васильовичем у Лесиному виші та незмінно дослухалась до його авторитетної думки і донині, будучи парламентаркою, продовжує працювати з його краєзнавчими працями. «День народження Геннадія Бондаренка внесено у державну постанову про відзначення цьогорічних ювілейних і пам’ятних дат. Держава розуміє цінність, значущість і вагу таких учених. Його дослідження є частиною і нашої державної інформаційної безпеки, особливо у час війни», – підкреслила вона.

Довідково:

Геннадій Бондаренко – кандидат історичних наук, Лауреат премії імені Дмитра Яворницького Всеукраїнської спілки краєзнавців, професор кафедри археології та спеціальних історичних дисциплін Волинського національного університету імені Лесі Українки. Один з організаторів Українського краєзнавства. Голова Волинського обласного товариства краєзнавців (від 1989), член правління Національної спілки краєзнавців України. Брав безпосередню участь у розробці герба і прапора Волинської області на основі історичних традицій краю. З 2005 року за його ініціативи в школах було запроваджено програму факультативного курсу «Волинезнавство».

Відбулася конкурсна комісія з визначення претендента на зайняття посади директора Олицького психоневрологічного інтернату.

За словами голови комісії Юрія Поліщука, на конкурс подано документи від одного кандидата – це чинний керівник соціального закладу Сергій Кучер, термін дії попереднього контракту з яким сплив. Відповідно до умов конкурсу, претендент повинен представити перспективний план розвитку установи та пройти співбесіду.

Сергій Кучер розповів, що зусилля персоналу інтернатної установи спрямовані на створення комфортних умов проживання, реабілітації і дозвілля підопічних, а це чоловіки зі стійкими психічними розладами. На сьогодні у закладі мешкає 130 осіб, десятеро з яких – візочники. «Забезпечуємо медичне обслуговування: щорічні профілактичні огляди, реабілітація за індивідуальним планом, при потребі – стаціонарне лікування, є цілодобовий медичний нагляд. Завдяки підсобному господарству підопічні мають повноцінне збалансоване харчування, в тому числі й дієтичне. Надається правнича допомога. Багато уваги приділяємо дозвіллю та саморозвитку – це творчі гуртки, є футбольна команда, духовна і працетерапія, влаштовуємо екскурсії», – запевнив кандидат. Що ж до перспектив розвитку, то Сергій Кучер зазначив, що пріоритетним завданням є реконструкція санітарних кімнат та їдальні відповідно до вимог інклюзивності. Задля цього вже виготовлена проєктно-кошторисна документація. Оскільки інтернатна установа перенаселена, то планується також розширення кімнат денного перебування, створення спеціально облаштованої зони для трудотерапії та літнього майданчика для дозвілля і активностей.

За результатами таємного голосування члени комісії визнали Сергія Кучера переможцем конкурсного відбору на посаду директора Олицького психоневрологічного інтернату та рекомендували укласти з ним контракт терміном на 5 років.

Голова обласної ради Григорій Недопад від мені засновника з управлінською командою територіального дитячого медичного об’єднання обговорив практичні кроки впровадження нового міжнародного проєкту від фундації «Дім Рональда МакДональда».

Ця благодійна організація має 50-ти річну історію гуманітарних проєктів у світі. Один з напрямків – це допомога з впровадження найкращих міжнародних практик з сімейно орієнтованої медицини задля здоров’я дітей. Стрижнева програма фундації в Україні — створення сімейних просторів в обласних дитячих лікарнях, де діти користуються перевагами якісної охорони здоров’я, а їхні рідні можуть бути поруч, підтримувати й брати активну участь у догляді та лікуванні.

«У нас три дитячих реанімації. І, звісно, рідні хочуть бути поруч зі своєю малечею у важкий період порятунку і виходжування. Маємо відділення онкогематології, де дітки лікуються іноді до 6 місяців. І навіть після досягнення ремісії, вони роками приїздять до нас з усієї області на контрольні обстеження, які часто складно провести упродовж одного дня. І було би чудово мати окремий простір, де батьки і діти могли б з комфортом якийсь період проживати. Тому ми наполегливо шукали комунікацію з фундацією «Дім Рональда МакДональда», аби така сімейна територія з’явилася і в нашій лікарні», – розповіла генеральна директорка об’єднання захисту материнства і дитинства Ірина Горавська.

Перша зустріч з благодійниками відбулася наприкінці січня. За словами очільниці медоб’єднання, вони належно оцінили якість надання і широкий спектр медичних послуг, а також зусилля адміністрації зі створення комфортних і безпечних умов для малих пацієнтів, тому відразу дали згоду на втілення тут свого проєкту «Сімейна кімната». Рішення уже погоджено в центральному офісі фундації, що у Чикаго, і, навіть, знайдено меценатів, які й фінансуватимуть ініціативу. Простір включатиме відокремлені місця для ночівлі батьків, в тому числі з дітьми, санітарні і душові кімнати, ігрові куточки, а також зони для приготування і приймання їжі.

Сьогодні Григорій Недопад огляну площі, а це 150 квадратних метрів, на яких планують облаштувати сімейний простір. «Це дуже актуальна ініціатива, яка забезпечить новий рівень підтримки наших маленьких пацієнтів і їхніх батьків у важкий період. При потребі обласна рада, як засновник, готова долучитися до реалізації проєкту», – зазначив голова Волиньради.

Наступний візит керівника фундації «Дім Рональда МакДональда», під час якого буде представлено деталізований проєкт і обговорено етапи втілення, запланований у середині березня.

Участь у підсумковому, за результатами діяльності у 2025 році, засіданні колегіального органу управлінців від медичної галузі області взяв голова Волиньради Григорій Недопад.

Начальник управління охорони здоров’я Юрій Легкодух детально проаналізував усі аспекти і показники функціонування медичної системи області за минулий рік. Серед ключових: фінансування, зміцнення матеріальної бази, кадри, індикатори захворюваності, розвиток пріоритетних напрямків. Так, фінансування галузі охорони здоров’я у 2025 році становило понад 6,4 млрд. з яких 5,2 – це фінансування за системою медичних гарантій, решта – кошти обласного і місцевих бюджетів, цільові державні субвенції.

За кошти, отримані за договорами НСЗУ, та з місцевих бюджетів, закуплено дороговартісне медичне обладнання на суму 186 млн грн. Окрім того отримано гуманітарної та благодійної допомоги на суму 204,5 млн грн – це лікарські засоби та медичні вироби; господарські товари; обладнання. За програмою «Доступні ліки» аптечним закладам відшкодовано понад 81 млн грн, що 16,5% більше у порівнянні з 2024 роком.

Щодо кадрового потенціалу, то Юрій Легкодух констатував, що тенденція нестачі лікарів та середнього і молодшого персоналу зберігається від початку великої війни. В межах безперервного професійного розвитку близько двох сотень працівники медичної галузі минулоріч підвищили свою кваліфікацію, а також здійснили виїзд у 20 країн світу з презентацією результатів власних напрацювань.

Енергонезалежність медзакладів області забезпечують 326 генераторів різної потужності. У 2025 році сонячні електростанції встановлено у 10-ти, 20 – забезпечені локальними котельнями, свердловинами з питною водою, 17 – мають доступ до супутникового зв’язку Starlink. Для облаштування укриттів освоєно 11,4 млн грн млн обласного і місцевих бюджетів.

В області активно розвивається реабілітаційний напрямок. Таку допомогу дорослим і дітям в амбулаторних умовах надають 17 закладів, 12 – дорослим та дітям у стаціонарних умовах, 6 – немовлятам, які народилися передчасно, та хворими малюкам до 3-х років. У 2025 року на базі обласної психіатричної лікарні коштом подружжя Пінчуків оновлено центр психічного здоров’я «Повернення». У межах програма ментального здоров’я «Ти як?» в області організовано 10 центрів ментального здоров’я. 34 амбулаторії сімейної медицини працюють за напрямом «Супровід і лікування дорослих та дітей з психічними розладами на первинному рівні медичної допомоги».

За словами головного управлінця галузі області, минулоріч досягнуто зниження захворюваності і смертності внаслідок онкопатології, СНІДу та ВІЛ-інфекції, однак усе ще високим залишається рівень поширення туберкульозу.

Серед пріоритетних напрямків розвитку охорони здоров’я у 2026 році Юрій Легкодух назвав: забезпечення доступності, якості та безоплатності медичної допомоги жителям області в рамках програми медичних гарантій; посилення ефективності первинної медичної допомоги, в тому числі з інтеграції супроводу і лікування хворих на психічні розлади, організації обов’язкових медичних оглядів для груп пацієнтів з підвищеним ризиком розвитку захворювань; реалізація Національної програми «Скринінг здоров’я 40 +»; профілактику та ранню діагностику з виявлення онкологічних захворювань; транспортування пацієнтів до закладів госпітального округу при гострому коронарному синдромі, гострому мозковому інсульті, гострій хірургічній патології дітей, пологах, політравмі, психічних розладах; реабілітацію та психологічну підтримки, в тому числі ветеранам війни та членам їх сімей, внутрішньо переміщеним особам; доступність та інклюзивність медустанов.

Окрім того, він наголосив і на реалізації урядових ініціатив серед яких: розгортання соціальних аптек в райлікарнях, забезпечення медпрепаратами при стаціонарному лікуванні; безоплатне планове стентування та ендопротезування; підвищення зарплатні медпрацівникам.